Лікарняна каса Житомирської області | Archive | Новини

Архів розділу ‘Новини’

Національна служба здоров’я запускає власний контакт-центр

http://moz.gov.ua/article/reform-plan/nacionalna-sluzhba-zdorov%E2%80%99ja-zapuskae-vlasnij-kontakt-centr

З 8 жовтня 2018 року офіційно починає свою роботу контакт-центр Національної служби здоров’я України. Короткий номер – 1677. Це перший в Україні подібний контакт-центр, що обслуговуватиме пацієнтів, лікарів та керівників закладів охорони здоров’я.

Права пацієнтів та лікарів, актуальна інформація щодо змін в системі охорони здоров’я, правила роботи сімейних лікарів та амбулаторій, гарантований державою пакет медичних послуг, особливості співпраці медичних закладів з Національною службою здоров’я – на всі ці запитання можна буде отримати відповіді, подзвонивши на номер 1677.

Відповіді на найбільш поширені питання будуть доступні цілодобово в автоматичному режимі. Подзвонивши в робочий час, можна буде поставити питання оператору. Всі запити, вирішення яких потребує додаткового часу, будуть реєструватися і скеровуватися у відповідні підрозділи НСЗУ для опрацювання. Після розв’язання питання оператори передзвонюватимуть і надаватимуть повну інформацію про вирішення запиту. Дзвінки зі стаціонарних телефонів та мобільних операторів будуть безкоштовні.

«623 заклади первинної медичної допомоги країни уже уклали договори з НСЗУ і перейшли на нову систему фінансування. Лікарі отримали кращі умови праці і підвищені зарплати. У цих закладах обрали свого лікаря понад 12 мільйонів українців. Вони мають право на гарантований безоплатний перелік медичних послуг. Отже, за півроку діяльності НСЗУ виконана величезна робота. І в цій роботі нам надзвичайно важливо отримувати зворотній зв’язок і від пацієнтів і від лікарів. Саме для цього створений наш контакт-центр. Жоден дзвінок і звернення не залишиться без уваги, адже ми працюємо над тим, щоб зміни в медицині відбувалися перш за все на користь лікаря та пацієнта», – говорить Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я.

Контакт-центр створений за світовими стандартами і відповідатиме міжнародним вимогам з надання інформаційно-довідкових послуг.

Детальніше

Благодійній організації «Лікарняна каса Полтавщини» – 15 років!

Дорогі колеги!

Вітаємо зі святом і бажаємо міцного здоров’я, добробуту, злагоди в родинах, наснаги та ентузіазму у вашій щоденній нелегкій праці! Важливість вашої роботи для збереження здоров’я мешканців Полтавщини неможливо переоцінити. Завдяки величезним зусиллям і своєму високому професіоналізму ви бережете й рятуєте життя людей.

Нехай ваші серця сповнюються натхненням та окриленням для нових успіхів у сфері, якій ви присвятили свої знання й таланти! Нехай невичерпна енергія, людяність та доброта сповнюють ваші душі, а на життєвому й професійному шляху зустрічаються тільки порядні та привітні люди, чия глибока й щира шана стане подякою за чуйність та вміння творити добро. Радості вам від кожного нового дня, миру й щастя, успіхів та наполегливості в досягненні поставленої мети!

Ми пишаємось співпрацею зі справжніми професіоналами сфери охорони здоров’я й сподіваємось і надалі розширювати поле нашої взаємодії – щоб приносити максимальну користь людям.

 

З повагою – виконавча дирекція благодійної організації
«Лікарняна каса Житомирської області».

 

Детальніше

«Як практичний лікар, користь від діяльності Лікарняної каси для наших пацієнтів бачу щодня!»

Так стверджує травматолог центру з надання невідкладної допомоги обласної дитячої клінічної лікарні Ігор Анатолійович Жидецький. Цьогоріч його було відзначено дипломом БО «Лікарняна каса Житомирської області» – за надання високоякісної медичної допомоги, відданість справі, досягнуті успіхи в роботі, високий рівень професіоналізму, активну громадську позицію, особистий внесок у розвиток і діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та з нагоди Дня медичного працівника.

– Як практичний лікар, користь від діяльності благоднійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” для наших пацієнтів, звісно, бачу щодня, – говорить Ігор Анатолійович. – Я вже багато років співпрацюю з ЛК, тож переконався, що забезпечення медикаментами, витратними матеріалами від Лікарняної каси йде досить суттєво. Й люди, котрі перебувають в ЛК – а таких пацієнтів звертається багато – користуються в повному обсязі всім тим, що надає ЛК. Це й перев’язувальний, і шовний матеріал, знеболюючі тощо. Тобто для самого пацієнта перебувати в Лікарняній касі – все ж таки вигідніше, ніж платити самому за необхідні медикаменти. Бо ж не на всі медикаменти є можливість бюджетного забезпечення. В деяких випадках батькам наших маленьких і юних пацієнтів доводиться ті чи інші препарати, вироби медичного призначення купувати. Якщо вони перебувають у Лікарняній касі, все це отримують за рахунок ЛК. До того ж і для обстеження – в нашому випадку рентгенівського, й для надання всього обсягу медичної допомоги (гіпсової іммобілізації, первинного хірургічного оброблення ран тощо), забезпечення витратними матеріалами Лікарняна каса «бере на себе».

Звісно, БО “Лікарняна каса Житомирської області” забезпечує виключно тими ліками, які передбачені протоколами лікування, затвердженими МОЗ України. Якісь препарати додаються до переліку медикаментів, які забезпечує ЛК, інші з цього переліку вилучаються – залежно від протоколів лікування МОЗ. Це пацієнти повинні зрозуміти.

А чи порадив би я вступати до Лікарняної каси? Я й сам давно перебуваю в ній. Користався не раз її допомогою, а років кілька тому був період, що за рахунок ЛК довелось тривалий час лікуватись.

Тож мешканцям Житомирщини варто подумати, що для них вигідніше: при потребі лікування платити за медикаменти, чи все ж таки – бути впевненими, що про них потурбується Лікарняна каса.

Детальніше

Українці витратили на ліки близько 54 мільярди гривень за минулий рік

http://uatv.ua/ukrayintsi-vytratyly-na-liky-blyzko-54-milyardiv-gryven-za-mynulyj-rik/

За даними дослідження, 26% коштів від цієї суми були витрачені на неефективні ліки

 

Фото Укрінформ-UATV

Загалом у 2017 році українці залишили в аптеках майже 54 мільярди гривень. Такі дані дослідження, проведеного з ініціативи Центру протидії корупції.UATV

26% від цієї суми, тобто 14 мільярдів гривень були витрачені на неефективні ліки, стверджують дослідники.

Як приклад автори дослідження наводять препарат, який є витяжкою з телячої крові – минулого року він обійшовся українським хворим у 342 мільйони гривень і посів друге місце в загальному рейтингу продажів ліків, однак визнаних у світі наукових підстав для його застосування немає.

 

Згідно з результатами клінічного аудиту, який проводила БО “Лікарняна каса Житомирської області”, було встановлено, що 78% пацієнтів з ішемічним інсультом у Житомирській області призначається один або декілька нейропротекторів всупереч міжнародним настановам та Уніфікованому клінічному протоколу медичної допомоги ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація) [26]

https://drive.google.com/…/1_KM6Odn0aDvbcK9NpRG8j_Etmv…/view

Детальніше

Дорогі друзі! Щиро вітаємо вас із Днем Державного прапора та Днем незалежності України – золотими сторінками історії нашої країни!

НЕЗАЛ-6

 В цей неспокійний час ми по-новому відкриваємо для себе

неоціненність скарбу жити у вільній, суверенній державі,

адже незалежність – найвище досягнення нації,

набуте найкращими синами й доньками різних поколінь найбільшою ціною –

життям, інтелектом, непосильною працею, молитвами й вічною боротьбою.

Попереду нас чекає ще багато випробувань,

але спільними зусиллями нам удасться досягти

омріяного процвітання нашої країни.

Тож, вітаючи з Днем Державного прапора та Днем незалежності України,

ми щиро бажаємо вам – усім нам! – мудрості, терпіння та миру.

Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу,

а плідна праця буде надійною запорукою

щасливого майбутнього заради України!

З повагою – правління та виконавча дирекція БО «Лікарняна каса Житомирської області»

Боже, храни Україну

Детальніше

Які ліки забезпечує держава при лікуванні на стаціонарі: ліки від найбільш поширених хвороб

http://moz.gov.ua/article/health/jaki-liki-zabezpechue-derzhava-pri-likuvanni-na-stacionari-liki-vid-najbilsh-poshirenih-hvorob

Українці можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Продовжуємо серію матеріалів,  в яких розкажемо, які ліки, вакцини, медичні засоби ви можете отримати безоплатно і що робити, якщо ви їх не знайшли.

Сьогодні говоримо про ліки від розповсюджених хвороб, які можна отримати безоплатно, якщо ви лікуєтесь на стаціонарі.

ЛІКИ ВІД НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНИХ ХВОРОБ У ЛІКАРНЯХ

Цього року всі лікарні першою чергою мають закуповувати лікарські засоби з Національного переліку. До Національного переліку увійшли 427 безпечних та реально працюючих діючих речовин (понад тисячу ліків від різних виробників) від розповсюджених хвороб, що завдають найбільшої шкоди здоров’ю людей.

В основі Нацпереліку – актуальна версія Базового переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів – дорадчий орган при МОЗ адаптував перелік ВООЗ до потреб українських пацієнтів, виокремивши ліки та захворювання відповідно до епідеміологічних показників та тягаря хвороби (впливу захворювання на людську працездатність та якість життя). Так, серед інших у Нацпереліку є ліки від серцево-судинних захворювань, хвороб органів дихання, інфекційних захворювань, хвороб кістково-м’язової системи, хронічних захворювань нирок, тощо.

Для пацієнтів, які лікуються у стаціонарі, ліки з Нацпереліку надаються безоплатно на весь період  лікування.

ЯК ПЕРЕВІРИТИ НАЯВНІСТЬ ЛІКІВ ВІД НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ХВОРОБ У МЕДЗАКЛАДІ

Перелік наявних у лікарні ліків можна перевірити:

1. На інформаційних стендах в закладах охорони здоров’я

Комунальні та державні медичні заклади мають щотижня оновлювати перелік лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів на інформаційних стендах. Йдеться про усі ліки, медвироби і витратні матеріали, закуплені за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги.

Докладніше: наказ МОЗ України

2. На офіційних веб-сайтах регіональних департаментів та управлінь

Регіональні департаменти та управління охорони здоров’я на своїх сайтах повинні розміщувати інформацію про закуплені державним коштом лікарські засоби та медичні вироби, а також їх розподіл у медзаклади у конкретному регіоні. Тут також має бути інформація про потреби, стан забезпечення, наявні залишки лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за бюджетні кошти.

Докладніше: наказ МОЗ України

3. У мобільному додатку Ліки Контроль

Отримавши лист призначення, зайдіть у додаток і введіть у поле “пошук аналогів” назву препарату або його діючу речовину, яка написана на кожній упаковці трохи дрібнішим шрифтом під торговою назвою ліків. Якщо препарат є у Національному переліку основних лікарських засобів, на екрані внизу буде відповідна позначка.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЛІКІВ З НАЦПЕРЕЛІКУ НЕМАЄ У МЕДЗАКЛАДІ

Якщо призначені вам ліки є у Нацпереліку, але в лікарні їх немає, то:

  1. Напишіть скаргу. Зразок (форма) скарги є на сайті та у додатку “Ліки контроль”: http://likicontrol.com.ua/natsionalnyi-perelik-likarskykh-zasobiv/

  2. Віддайте заповнену скаргу головному лікарю та направте її у Департамент охорони здоров’я свого міста чи області: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja. Там мають пояснити, чому лікарня порушує чинне законодавство та не забезпечує своїх пацієнтів основними ліками, гарантованими державою.

Ліки з Нацпереліку закуповуються кожним медичним закладом самостійно за кошти державного та місцевих бюджетів. За їх наявність у медзакладах несе відповідальність безпосередньо місцева влада, адже у разі якщо лікарні не вистачає коштів на ліки за Нацпереліком та поза ним, місцеві ради мають прийняти відповідне рішення про дофінансування закладу.

У майбутньому форма скарги заповнюватиметься лише в електронному форматі. Вона направлятиметься до Департаментів охорони здоров’я автоматично. Також вона дозволить МОЗ робити дієвий моніторинг, як Нацперелік працює у кожному регіоні та кожному окремому медзакладі.

Докладніше про додаток ЛікиКонтроль

Детальніше

“Держава не може надавати всім все і завжди”: інтерв’ю з главою Нацслужби здоров’я

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/gosudarstvo-ne-mozhet-predostavlyat-vsem-vse-i-vsegda-intervyu-s-glavoy-nacsluzhby-zdorovya-1160018.html

За словами Олега Петренка, реформа покликана встановити чіткі і чесні правила гри в сфері медичних послуг

Сайт “Сегодня” публікує другу частину інтерв’ю з Олегом Петренком, головою Національної служби здоров’я України (НСЗУ). З 2019 року в Україні в пілотному режимі запрацює реформа вторинки – послуг спеціалізованих лікарів, а з 2020 – по всій Україні. До цього часу Міністерство охорони здоров’я разом з (НСЗУ) розроблять тарифи на кожну медичну послугу в лікарнях. Саме за цим тарифом буде оплачуватися робота лікарів. Для пацієнтів з’являться “позитивний” та “негативний” переліки послуг.  Детальніше про це розповів Олег Петренко.

Нагадаємо, в першій частині інтерв’ю глава НСЗУ розповів, що буде з лікарнями, які не приєднаються до реформи, навіщо державі платити приватним лікарям, звідки взявся тариф 370 гривень з пацієнта.

“Є міста, де лікарів з надлишком”

– Чи відстежуєте ви, як багато є населених пунктів з диспропорцією населення на кількість лікарів.

– Ми зараз можемо це відслідковувати тільки за договорами. Так, дійсно, коли укладається договір  з медичним закладом, ми бачимо ситуацію, коли населення, яке є на цій території, коли їх розділити на кількість лікарів, виходить далеко за ліміт оптимальної практики. Ми рекомендуємо місцевій владі подумати про те, щоб збільшувалась кількість лікарів, тому що не буде простого автоматичного збільшення ліміту. Ми повинні розуміти, що ліміт взятий не зі стелі. Якщо у сімейного лікаря 1800 пацієнтів, то це оптимальний об’єм практики, коли пацієнт може отримати вчасно доступ лікаря, не стояти довгий час в черзі, отримати якісні послуги. Тому що, коли буде п’ять тисяч людей, до лікаря буде не потрапити. Цей ліміт організовує оптимальну практику. І треба працювати над тим, щоб більшість пацієнтів обирали лікаря, у якого оптимальна або субоптимальна кількість. Ми не будемо збільшувати ліміт. Повинен бути баланс між кількістю лікарів і кількістю пацієнтів. Якщо його не буде – то просто не буде можливості надати повний обсяг якісних послуг.

– Взагалі є оцінки того, скільки українців не матимуть змогу підписати декларацію?

– Зараз у системі зареєстровано близько 22 тисяч сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів. Якщо розділити кількість населення України, то ми вийдемо приблизно на 2000. Загалом є не дуже пропорційне розповсюдження. Є міста, де лікарів з надлишком. А є місця, в тому числі сільські місцевості, де їх не вистачає.  Національна служба не є тим органом, який регулює це покриття. Загалом лікарі є, але є місця, де їх мало. Це повинна бути задача і місцевої влади, і Міністерства охорони здоров’я, і Міністерства регіонального розвитку, бо є програма розвитку сільської медицини зі створення практик там, де їх не вистачає. Це спільна робота. Ми би дуже хотіли, щоб лікарі були більш рівномірно розповсюджені, щоб доступ до них був кращим і ближчим, і ми б виконували свою функцію оплати лікарям. Україна знаходиться в такій ситуації, що над цим треба буде попрацювати.

“Без направлення сімейного лікаря, або терапевта, або педіатра, отримати безоплатну допомогу на іншій ланці допомоги вам не вдасться”

– У 2019 році в пілотному режимі має запрацювати реформа вторинки – це робота хірургів та інших спеціалізованих лікарів. У якій області вона запрацює першою і яким чином працюватиме?

– Якраз зараз іде процес підготовки до 2019-го року. Згідно закону про державні фінансові гарантії, визначено, що Кабінет міністрів буде встановлювати порядок реалізації пілотних проектів. Вже з 2020 року Національна служба здоров’я буде відповідати за фінансування всіх видів послуг усіх рівнів, тобто первинної, вторинної, третинної, спеціалізованої, екстреної допомоги, паліативної, хоспісної, реабілітації – всього.  Відпрацювання повного об’єму вторинної спеціалізованої допомоги, і амбулаторної, тобто поліклінічної, і стаціонарної буде відбуватися в одному регіоні. Це той, який висловив стійке бажання спробувати це зробити, і це Полтавська область. Вони довгий час працювали і в інших проектах міжнародної технічної допомоги, вони найбільш технічно готові: і електронно, і управлінські, для того, щоб запрацювати.

В пілотному режимі реформа відбуватиметься там, щоб взагалі зрозуміти, як це робиться. Але є бажання поширити реформу на інші види амбулаторної спеціалізованої допомоги. Можливо, на всю Україну, можливо, на кілька  областей – зараз якраз відпрацьовується цей механізм. Тому що коли ви отримали у лікаря певний набір послуг, консультацію – у багатьох випадках виникає необхідність спрямувати пацієнтів на інший рівень допомоги: на додаткові аналізи, дослідження, консультації вузьких фахівців. Ми зараз розглядаємо, яким чином завести у цю реформу цю частину. Це дуже непростий процес, у нас не вистачає даних, щоб правильно це обрахувати. А ми не можемо йти без обрахунку на такий крок, бо ми повинні брати на себе відповідальність за те, що ми це оплатимо. Якщо для первинки є впевненість, що ми це зробимо, то для інших рівнів треба набагато більша впевненість.

Тому пілот 100% буде повністю в одній області – як мінімум, це Полтавська область. Не виключаємо, що й інші. Плюс, ми будемо виходити на нестаціонарний етап  спеціалізованої допомоги в  кількох областях, можливо, по всій Україні. Ми будемо виходити на певний перелік послуг. Це буде чіткий об’єм: якщо для первинки це, умовно, чотири аналізи і швидкі тести, то тут буде, наприклад, 25 аналізів, консультації фахівців та якісь обстеження. Ми чесно повинні порахувати. Умовно ми кажемо, що будемо оплачувати УЗД, рентген, ще деякі види послуг, спірометрію, ехокардіографію, але не будемо оплачувати КТ і МРТ, бо в більшості випадків ці речі давно оплачуються. Якщо у нас буде розрахунок, і ми будемо формувати позитивний перелік, то це буде обмежена кількість послуг, які ми зможемо оплатити. Але буде і негативний перелік – тобто те, що ми 100% не будемо платити. Зараз над цим іде робота, я не буду до кінця привідкривати інформацію. Це складна робота, Україна вперше підходить до такого механізму. Але я сподіваюся, ми знайдемо таку модель, яка дозволить реформі крокувати – щоб Україна до 2020 року була готовою, відпрацювавши певні інструментарії та механізми.

– Припустімо, я мешканець Полтавської області. Що для мене зміниться з 2019 року, якщо я піду наприклад, до офтальмолога?

– Перше: якщо у вас не буде направлення від лікаря первинної ланки – ви до офтальмолога можете не потрапити. Ви до нього потрапите тільки у тому випадку, якщо у вас є направлення і за це сплатить держава. В іншому випадку потрапите, якщо маєте власні кошти і підете туди. Це перша зміна, тобто, це доступ до системи. Уклавши декларацію з сімейним лікарем, ви потрапляєте в позитивну систему державних гарантій – це те, за що держава взяла на себе відповідальність. Без направлення сімейного лікаря, або терапевта, або педіатра, отримати безоплатну допомогу на іншій ланці меддопомоги вам не вдасться.

Може виникнути інша річ. Якщо до офтальмолога буде багато людей – усі з направленнями, – то може виникнути те, що в усіх цивілізованих країнах. Наприклад, якщо ви в Британії захочете  потрапити до офтальмолога, і навіть лікар первинки випише вам направлення, ви не потрапите до офтальмолога завтра чи післязавтра. Є певна черга, тому що це є нормування. Держава не може надавати всім все і завжди. Ми будемо моделювати маршрут пацієнта між рівнями допомоги. Але якщо ми гарантуємо вам потрапляння до лікаря, навіть через якісь очікування, і у вас є направлення від лікаря первинки – ви отримаєте допомогу безкоштовно, ми сплатимо кошти офтальмологу. Навіть, якщо вам призначать якесь обстеження, яке буде в переліку, який ми оплачуємо – ми це оплатимо. Для вас зміниться те, що ви будете чітко знати, що якщо потрапляєте за направленням – ви нічого не будете платити. Якщо ви на власний розсуд підете до лікаря– ви будете платити. Або у вас виникнуть інші опції. Якщо ви не хочете чекати – ви можете купити приватну страховку. Страховка може забезпечувати доступ за оплату до тих лікарів, у яких формується черга.

Довідки, лікарняні, направлення стануть електронними

– Направлення буде на папері чи фіксуватиметеся в електронній системі?

– У нас діє чіткий постулат – будь-який етап реформи розгортається при наявності електронного інструменту. Україна – унікальна держава у цьому плані, ми так довго не реформувалися, що зараз входимо в реформу в той період, коли наявні хороші ІТ інструменти. Будь-який етап розгортання реформи буде пов’язаний з наявністю електронного механізму. Ми дуже би хотіли, щоб це було електронне направлення, так само як і електронний рецепт. Національна служба здоров’я наступного року буде відповідальна і за відшкодування вартості лікарських засобів – воно є частиною медичних гарантій з 2020 року – тому це теж наша відповідальність. Ми дуже б хотіли, щоб коли ви прийшли до лікаря первинки, він вам виписав рецепт і направлення, наприклад, на рентген. І ці обидва направлення могли б бути роздруковані для вас, але при цьому в електронній системі приймалися і аптекою, і закладом вторинки в електронному вигляді. Для нас це дуже важливо. Основним принципом реформи фінансування є: немає даних – немає фінансування. Заклади і лікарі звикнуть до того, що вони повинні звітувати. Ми будемо бачити інформацію: скільки звернень, з якого приводу, скільки направлень виписано, скільки діагностики.

– Тобто, кожен лікар зможе надати пацієнту направлення або довідку тільки через електронну систему?

– Так. Нам би дуже хотілося, щоб цей безпаперовий документообіг  в медицині став дійсністю на протязі найближчого року. А до 2020 року наші ідеї ідуть іще далі.

– Куди?

– Наприклад, усі у нас питають, а коли можна буде укласти декларацію, не виходячи з дому. Особливо люди, які живуть зі смартфоном. Я бачив, навіть бабусі легко через “Приват24″ перерахувати онуку гроші. Нічого фантастичного у цьому немає. І от ми хочемо розраховувати, дуже віримо, що вже у четвертому кварталі або, найпізніше, у першому кварталі наступного року через BankID, через зв’язок e-health з демографічним реєстром, з ЄРДРом пацієнт зможе обрати лікаря онлайн. Ви подивилися лікаря, знаєте про нього, і вам не потрібен візит до нього, ви можете обрати його, не виходячи з дому. Дуже хотілося б, щоб таке було.

– Тобто, з наступного року запустяться електронний рецепт, електронні довідки… що ще?

– Хотілося б електронні лікарняні, електронні направлення. Ми над усім цим працюємо. Це дуже непроста робота. Можливо, це виглядає трохи фантастично, але якщо є люди, які натхненно працюють над цим… Навіть з декларацією: не дуже багато людей вірили, що кампанія з вибору лікаря буде настільки успішною. Навіть наші оптимістичні припущення не були такими. У квітні, коли ми перший раз рахували, думали, ну, два мільйони, ну, три укладуть декларацію. Сьогодні зранку було 14 мільйонів 55 тисяч. Це вп’ятеро більше, ніж наші оптимістичні припущення. Це говорить про дві речі – люди хочуть зміни правил гри, їх не влаштовує так, як було, і вони вірять в те, що все може змінитися. А приватники взагалі нам кажуть: від держави на рахунок отримати кошти? Приватному закладу? Такого ніколи не було. Але вони взяли і отримали кошти за перший місяць, за кількість декларацій, які вони уклали. Тобто у людей зміна парадигми. Ми зараз відчуваємо, як економічними стимулами змінюється палітра. Ми не кажемо, що економічні стимули – єдиний інструмент. Але без наявності економічного стимулу не може бути змін. Тому ми починаємо з першого етапу, за економічним стимулом підійде моніторинг. Не всі будуть чесно користуватися можливостями, які надає реформа. Реформа – це для тої категорії лікарів та пацієнтів, які хочуть грати за правилами. Кращі лікарі, кращі керівники, які чесно працюють – виграють від реформи. А деякі програють, особливо, ті, хто має приватні інтереси у цій системі, там буде не просто.

“Ми чітко будемо казати, що не покривається”

– Робота сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів повністю покривається держбюджетом. Як буде з послугами спеціалізованих лікарів? Їх послуги теж повністю покриватимуться, чи ні?

– Тих коштів, які є в України, щоб покрити все і повністю не вистачить ніколи. Навіть найрозвинутіші країни світу не можуть покрити все. Відповідно, нам потрібно буде нормувати, і ми починаємо з первинки – базової частини медичної допомоги. В спеціалізованій допомозі можуть виникати ситуації, коли буде негативний перелік – ми чітко будемо казати, що не покривається , або буде позитивний перелік – ми чітко кажемо, що покривається. Відповідно,  інші види послуг, які не входять туди, будуть надаватися або за оплату, або будуть предметом добровільного медичного страхування. Але це чесно. Чесно сказати, що ви приходите і граєте в рулетку: комусь повезло і з нього не взяли кошти, а  комусь не повезло і з нього взяли. Ви ніколи не знаєте, потрапляючи в лікарню, наскільки будете грати в цю гру. А наявність чітких правил гри надасть передбачуваність. Мені здається, це набагато чесніше, ніж казати: всім – все. Відповідно, не всі спеціалізовані послуги можуть бути гарантовано покриті. Плюс, ми повинні змінити поведінку людей. Знаєте, є таке поняття “за бажанням пацієнта”. Навіть при госпіталізації лікар може казати, що лягати в стаціонар не потрібно, бо немає підстав, а є бажання пацієнта – таке ми точно оплачувати не будемо.

– Бюджет на медицину ухвалюватиме парламент. І від нього залежатиме, які послуги держбюджет покриє, а які ні. Тоді виходить, що з року в рік це буде гра в невідомість, бо невідомо, що покриє держбюджет цьогоріч, а що наступного року.

– Це ж дуже добре насправді. Ви можете як виборці голосувати за такий парламент, який зможе щорічно збільшувати суму. Ви будете впливати на своїх депутатів. Ми всі будемо вимагати. Програма медичних гарантій – частина закону про державний бюджет. Кожного року вона буде прийматися, і буде політична дискусія. Ми можемо скільки завгодно говорити, що треба більше ліків, більше інших речей. Окей, якщо є така задача – давайте говорити перед парламентаріями, шукати, де ці гроші взяти. І буде певна залежність від цього. Але я не думаю, що це погано.

Є модель, яка дуже добре працює. Коли це публічно – всі розуміють, як голосують. Наша задача обрахувати. Наша задача – сказати, що Національна служба буде дотримуватися нейтральності бюджету. Наша задача – узгодити 49 статтю Конституції з  95-ю. Бо 49-та гарантує все всім завжди, але 95-та каже: будь-які видатки державного бюджету повинні бути передбачені в законі про державний бюджет. Не може бути так, що держава гарантує, а коштів на це немає, бо в такому випадку зникають правила. Ви приходите в лікарню, вам ніби все гарантували, але коли питаєш людей, чи ви отримували цю послугу безкоштовно вони кажуть: “Ви що жартуєте?”. Відповідно, наша задача – зробити правила чесними, щоб кожен зрозумів, що є гарантія  держави і на це є кошти. Ми гарантували і на 100% це оплатили, і є те, що не покрито, і потім виникає дискусія, в тому числі політична. Ми хочемо, щоб це було покрито – давайте збільшувати бюджет цього року.

– У Польщі зробили простіше: 7,5% від податку на доходи працюючої людини спрямували в Національний фонд здоров’я. І у них вийшла система, яка не залежить від політичних рішень.

– Так, Польща обрала метод страхування з прямими страховими внесками на Фонд оплати праці, які сплачує роботодавець і робітник. Україна – держава, де в тіні перебуває близько 50% бюджету. За рекомендаціями всіх фахівців, у тому числі Всесвітньої організації охорони здоров’я, введення загальнообов’язкового медичного страхування з оплатою з Фонду оплати праці можливо, коли тіньовий сектор складає не більше 20%. Якщо він складає 50% – краще використовувати метод збору коштів через бюджет. Якщо ми протягом двох-трьох років станемо транспарентними, тобто, частка тіньової економіки зменшиться до 20% – я перший буду наполягати на тому, що давайте вид страхування, який ми зараз застосовуємо, переведемо в загальнообов’язкове страхування з податками з Фонду оплати праці. Але спитайте зараз роботодавців. Чи готові вони збільшити оплату праці на 7,5%? В тінь піде ще більше людей.

– І останнє питання. Уявімо, що вся система запустилася. Частина послуг покривається держбюджетом, якась частина стає платною. В лікарню приходить бабуся і після діагностики їй кажуть: за це вам потрібно стільки-то заплатити. Але вона не має коштів, і вона відмовиться лікуватися, як і інші незаможні пацієнти. Що далі буде з такими пацієнтами, чи будуть якісь програми для бідних, скажімо?

– Перед тим, як відповісти на це питання, уявімо, що відбувається зараз. Тобто, давайте просто відмовимось від риторики, що зараз відбувається щось добре. З реформою буде чесна ситуація, яку ви описали. Це дозволяє нам бачити, чого нам не вистачає в системі. І це є відверта розмова в такій ситуації. Тут виникають різні речі. Я не кажу, що дана бабуся може купити страховку, але онук може запропонувати їй отримати страховку на ті послуги, які не покриваються. Це одне із рішень. Інша частина – і держава, і місцева влада можуть створювати додаткові програми, які будуть забезпечувати лікування тих чи інших категорій населення. В першу чергу, які мають в цьому потребу. Тобто, це загальна зміна соціальної політики. Якщо це не буде покриватися, але буде потрібно – закон передбачає наявність програм додаткового фінансування, які будуть спрямовуватися на ті послуги, які не будуть предметом покриття в межах програми медичних гарантій.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

Газета «Пульс» – №33 від 16.08.2018 року

Доброго дня, шановні читачі!

Найбільше щастя людини – це гарне здоров’я. З часом розуміння цієї істини приходить до кожного. Як і те, наскільки важка і відповідальна робота медичних працівників.

Тому й пишу сьогодні – щоб сказати щирі слова подяки на адресу людей, котрі присвятили себе медицині. Бути в цій професії може далеко не кожен, адже медицина – це покликання. Нести відповідальність за людське здоров’я, брати на себе ризик рятувати життя, віддавати себе цілком роботі дано не кожному. Професія медичного працівника вимагає великого терпіння, мужності, душевної чутливості. Й саме ці слова адресую головному лікареві Ємільчинської центральної районної лікарні Наталії Іванівні Брановицькій, завідуючому терапевтичним відділенням Михайлу Миколайовичу Кравчуку та лікарю-експерту Ємільчинської філії благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Михайлу Івановичу Курносову.

Трапилось так, що нещодавно опинився я на лікуванні в нашій районній лікарні – здоров’я вже, знаєте, не таке, як замолоду, тож до лікарів тепер доводиться таки досить частенько звертатись. І наскільки ж приємним було ставлення до мене керівника лікувального закладу – надзвичайно людяне, душевне, чуйне! Завідуючий же відділенням опікувався мною, немов рідним батьком. А лікар-експерт Лікарняної каси ретельно пильнував за моїм лікуванням і забезпеченням для цього всіма необхідними медикаментами за рахунок ЛК. Ще й насварив мене, що не слідкую за своїм артеріальним тиском і не приймаю медикаментів від гіпертонії. За що я йому вдячний – повірте, говорю щиро! Після цього я кожен день починаю і закінчую – як і моя дружина – з вимірювання тиску, а фельдшер у нашому селі вже знає, які ліки ми з нею приймаємо.

Тож хочу щиро подякувати всім вам, шановні медпрацівники, котрих я назвав, за відданість справі, чуйність і доброту, терпіння. Я бажаю вам завжди отримувати від своєї праці радість і впевненість у завтрашньому дні. Сили, терпіння, натхнення й задоволення від улюбленої справи!

З повагою – Паламарчук Микола Дмитрович, с.Рихальське Ємільчинського району.

Детальніше

МЕДИЧНА РЕФОРМА ТА ЛІКАРНЯНА КАСА

Клікніть на зображення щоб збільшити

Медреформа та лк

 

Детальніше

Благодійній організації “Лікарняна каса столичної поліції” – 10 років! Наші вітання!

Благодійній організації “Лікарняна каса столичної поліції ” – 10 років !

08 серпня 2018 року виповнюється 10 років із дня створення благодійної організації, яка опікується здоров’ям правоохоронців – лікарняній касі  столичної поліції. Історія її створення та розвитку – красномовний приклад успішної реалізації  профспілкового соціального проекту.

Отож  влітку 2008 року за спільною ініціативою керівництва, профспілки та ветеранської організації Головного управління МВС України в м. Києві було створено ініціативну групу,  яка мала  вивчити досвід функціонування лікарняних кас в Україні та викласти своє бачення щодо доцільності її створення в колективі Головного управління. Досвід, до речі, був як позитивний, так і негативний, однак сама по собі ідея  була  соціально спрямованою і прогресивною. Успіх діяльності такої організації, на загальну думку ініціативної групи, буде залежати  від порядності та професійності  членів органів управління, в першу чергу – персоналу благодійної організації.

Після зваження  всіх “за” і “проти” вирішено було не ризикувати зі створенням самостійної юридичної особи, а “протестувати” майбутню організацію на базі профспілки, у її, так би мовити, лоні.

Й ось 08 серпня 2008 року в актовій залі госпіталю Головного управління  відбулося історичне розширене засідання комітету профспілки за участю  представників  керівництва Головного управління,  медичної служби та ветеранської організації. На порядку денному – створення  Фонду лікування та оздоровлення Київської міської організації профспілки атестованих працівників ОВС України “Лікарняна каса” як структурного підрозділу профспілки. Очолив Фонд заступник голови профспілки Михайло Сіяниця.

Уже перші місяці роботи Фонду показали його ефективність та популярність серед особового складу. Тож  уже в квітні 2009 року  комітетом профспілки на базі Фонду було засновано самостійну юридичну особу – благодійну організацію “Лікарняна каса столичної міліції”.

Після реформування МВС України і створення Національної поліції організація змінила найменування на “Лікарняна каса столичної поліції”. Її незмінним керівником залишається М. Сіяниця, а до складу правління обрані представники профспілки структурних підрозділів столичної поліції. Очолює правління також один з профспілкових активістів – голова профорганізації Святошинського управління поліції Василь Бровчук.

На сьогодні лікарняна каса  налічує біля 8 тисяч членів – поліцейських, пенсіонерів МВС України та членів їх сімей. За 10 років діяльності вона стала лідером серед лікарняних кас у системі охорони здоров’я МВС України та входить у першу десятку найбільш ефективних серед 200 лікарняних кас в Україні. Звичайно, лікарняна каса  як і профспілкова кредитна спілка, що також  заснована профспілкою, є гордістю  столичної профспілки поліції.

Протягом 10 років  персоніфіковану допомогу лікарняної каси  отримали 34 тисячі пацієнтів – членів організації на суму близько 27 млн. гривень. З цієї суми на стаціонарне лікування витрачено 72% коштів, на оперативне лікування – 5,5 %, на амбулаторне лікування – 3,4%, на обстеження (лабораторні, МРТ, КТ, УЗД, мамографію) – 15%, на матеріальну допомогу  при народжені дітей та їх лікування – 4,1% загальних витрат.

Одночасно з наданням персоніфікованої допомоги своїм членам лікарняна каса допомагала базовій медичній установі – територіальному медичному об’єднанню МВС України  по місту Києву  у придбанні сучасного обладнання, апаратури та лікувальних препаратів, загалом на суму близько 2,5 млн. гривень. Серед придбаного вкрай необхідні для роботи медичної установи аналізатори  –  біохімічний, імуноферментний, лактози та лактату.

Члени лікарняної каси  вже давно забули ті часи, коли для проведення біохімічного аналізу крові чи МРТ доводилося бігати по комерційним медичним закладам, аби за немалі гроші  зробити те чи інше дослідження. Сьогодні все це на місці, причому, завдяки лікарняній касі – безкоштовно.

Не забуваючи про статус  благодійної організації лікарняна каса за рішенням правління взяла на безоплатне обслуговування 110 членів сімей працівників, які загинули  при виконанні службових обов’язків і 49 ветеранів служби  – інвалідів, учасників бойових дій другої світової війни.

Своє перше десятиліття лікарняна каса столичної поліції зустрічає сповненою енергії і нових амбітних планів, то ж  побажаємо їх здійснення та нових досягнень. Впевнені, що успішні  лікарняні каси є добрими паростками майбутньої страхової медицини в Україні.

Детальніше

То які ж гроші «ходитимуть за пацієнтом»?

http://www.vz.kiev.ua/to-yaki-zh-groshi-hodytymut-za-patsiyentom/

Розмови про зміни у фінансуванні первинки вже всім набили оскому. Однак від цього не стало зрозуміліше, на що саме вистачить «грошей, які ходитимуть за пацієнтом». Досвід свідчить: на державне фінансування сподіватися можна, однак варто подбати і про інші джерела надходження коштів. Які шляхи можливого співфінансування первинки бачать у регіонах?

Чернігівщина

Петро ГАРМАШ, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА

Відповідно до Закону України від 19.10.2017 р. №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» оплата медичних послуг здійснюватиметься за принципом оплати за одного пацієнта з використанням капітаційної ставки за договором про медичне обслуговування населення, укладеним між медичними закладами та Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Проектом Постанови КМУ «Порядок реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік» капітаційна ставка за одного пацієнта, який уклав декларацію з лікарем, передбачена в розмірі 370 грн на рік, за обслуговування пацієнта, який не подав до закладу ПМД декларації про вибір лікаря, — 240 грн. Також до тарифу за обслуговування пацієнта, котрий уклав декларацію, застосовуватимуться коригувальні коефіцієнти залежно від його вікової категорії: від 0 до 5 років — 4; від 6 до 17 років — 2,2; від 18 до 39 років — 1; від 40 до 64 років — 1,2; понад 65 років — 2.

Таким чином, основним джерелом доходу надавачів первинної медичної допомоги будуть виплати за договором із НСЗУ. За нашими орієнтовними підрахунками обсяг доходу надавачів послуг первинної медичної допомоги (центрів ПМСД) буде щонайменше у 1,5 разу більшим за обсяг медичної субвенції, яку вони отримують зараз. Але зрозуміло, що в кожному конкретному випадку обсяги виплати залежатимуть від кількості та вікової структури пацієнтів, які обрали лікаря з надання первинної медичної допомоги, котрий працює в цьому закладі. У такій спосіб реалізується принцип «Гроші ходять за пацієнтом»: чим більше пацієнтів обрали лікаря або лікарів, які працюють у закладі, тим більшою буде виплата за договором НСЗУ. Поки що результати обнадіюють: на кінець травня декларації про вибір лікаря підписали понад 15% населення області. Деякі лікарі вже набрали 1,5-2 тис. пацієнтів. Але час ще є, тож сподіваємося, що на кінець року всі жителі області визначаться з вибором свого лікаря.

У процесі здійснення діяльності, пов’язаної з наданням первинної медичної допомоги, кожен надавач послуг несе витрати, серед яких — оплата комунальних послуг, утримання службового транспорту, поточні ремонти приміщень, догляд прилеглої території тощо. Усі вони мають покриватися за рахунок доходів, що переважно означає за рахунок коштів, отриманих від НСЗУ за договорами про медичне обслуговування населення. Водночас заклади ПМД можуть мати й інші джерела грошових надходжень: фінансування з місцевих бюджетів та бюджетів громад, надання окремих платних видів послуг, благодійні внески, гуманітарна допомога, кошти від лікарняних кас (до речі, у нас вони успішно діють) тощо.

Хочу зазначити, що відповідно до міжнародної практики система охорони здоров’я не фінансується з одного джерела. Як правило, їх декілька: державний бюджет, соціальне страхування, платежі пацієнтів, добровільне страхування, міжнародна допомога тощо. Тож, переходячи безпосередньо до нової системи фінансування охорони здоров’я, на мою думку, треба максимально використовувати досвід зарубіжних колег, запозичивши найбільш цікаві та придатні до наших реалій елементи їх моделей фінансування.

Житомирщина

Валентин ПАРІЙ, президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація лікарняних кас України», доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, Заслужений лікар України

Потреба у реформуванні вітчизняної медицини назріла ще два десятиліття тому. Упродовж 90-х років фінансування галузі помітно скорочувалося. Це відчули всі, але найпершими — працівники медичних закладів: не вистачало найнеобхіднішого для допомоги пацієнтам. Тоді й виникла ідея створення лікарняних кас — благодійних організацій, які мали стати суттєвою підмогою для пацієнта в умовах недостатнього забезпечення медичної галузі з боку держави.

В Україні наразі діють близько 200 лікарняних кас (ЛК), які допомагають закладам охорони здоров’я та жителям регіонів отримати належне лікування. І головне гасло нинішніх реформаторських заходів «Гроші ходять за пацієнтом» давно сповідується в діяльності ЛК: тільки-но її член потрапляє на прийом до лікаря, і той призначає певний курс лікування, ЛК одразу розпочинає передбачене положенням про її діяльність забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення. Один із важливих компонентів, які відпрацьовані в БО «Лікарняна каса Житомирської області», — автоматизація технологій, зок­рема моніторингу ефективності використання лікарських препаратів і дотримання стандартів лікування пацієнтів (лікарського формуляра та клінічних протоколів). Протягом багатьох років у ЛК сформувався так званий прототип електронної системи охорони здоров’я, суть якого полягає в автоматизованій реєстрації її членів, сплати їх щомісячних пожертвувань, а також використання коштів.

Загалом скажу: галузь охорони здоров’я — це, насамперед, регламентована і стандартизована діяльність усіх медичних установ, коли лікар зобов’язаний дотримуватися лікарського формуляра та протоколів лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. Проте дотримання протоколів лікування пацієнта лікарні, поліклініки чи амбулаторії в Україні досі погано контролюється. А це призводить до того, що пацієнт, отримавши рецепт від лікаря, змушений витрачати з власної кишені значні кошти на медичні препарати, часто відсутні в протоколах лікування. Керівництво ж лікувальних закладів зазвичай на це закриває очі.

Реформа передбачає зміну такої практики. Національна служба здоров’я України буде зацікавлена в раціональному використанні коштів державного бюджету й контролюватиме його саме завдяки стандартизації лікування, яка полягає в дотриманні лікарського формуляру та протоколів. ЛК давно й активно пропагують необхідність виконання медиками протоколів лікування, що мають доказову базу й затверджені МОЗ України, — тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять як про майбутнє реформування, уже давно використовують у діяльності ЛК.

На Житомирщині протягом 2017 року медична допомога за рахунок БО «Лікарняна каса Житомирської області» надавалася у 489 451 випадку на загальну суму 57,2 млн грн. Зокрема, 123 члени ЛК отримали медичий супровід у лікувальних закладах Києва, 134 особам були відшкодовані витрати на лікування за межами області. Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт області, за рахунок благодійної організації проводиться лікування інвалідів війни, учасників АТО, діє програма «Потурбуйся про батьків».

Тобто на сучасному етапі, за нашим глибоким переконанням, альтернативи ЛК, крім, звісно, державного фінансування медицини, не існує. Тим паче, що для забезпечення своєчасної необхідної та в повному обсязі медичної допомоги членам ЛК налагоджено співпрацю з медичними університетами, лікувально-профілактичними закладами різної форми власності, фармацевтичними компаніями, аптеками, клініками, лікувально-діагностичними центрами. Зараз у зв’язку з децентралізацією БО «Лікарняна каса Житомирської області» вдосконалює систему цих взаємовідносин із тими лікувальними установами та закладами, які переходять у підпорядкування новоутворених громад, аби члени ЛК не стикалися навіть із формальними незручностями. За цим напрямком ми вже маємо певний вдалий досвід. Тобто однозначно члени ЛК навіть в умовах започаткованих реформою змін перебувають у кращому становищі, ніж пацієнти, які розраховують лише на допомогу держави. Звісно, зміна системи фінансування та розподілу коштів може призвести до збільшення їх надходжень до пацієнта, але сподіватися на 100% забезпечення не варто. Сьогодні всім зрозуміло, що держава ще тривалий час не зможе повністю забезпечити безоплатне надання всіх необхідних хворим послуг та лікарських засобів. Без додаткового фінансування та залучення позабюджетних коштів підвищити рівень медикаментозного забезпечення пацієнта неможливо.

Буковина

Юрій ЛЕСЮК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА

Фінансування охорони здоров’я в Україні відбувається всіма можливими способами, які не суперечать чинному законодавству. Основне джерело матеріального забезпечення первинки — гроші з державного бюджету у вигляді медичної субвенції. Причому сума кожного року має зростати. На 2018 рік було виділено 1,273 млрд грн, сума на 2019 рік стане відомою, коли буде затверджений відповідний бюджет.

Важливо, що на наступне півріччя окрім медичної субвенції заклади первинної медичної допомоги також отримуватимуть кошти за кожну укладену декларацію. Таким чином, матимемо подвійне фінансування. Проте наразі чітко бачимо: коштів вистачає тільки на виплату заробітної плати й оплату комунальних послуг. Що ж до оновлення устаткування, придбання витратних матеріалів та реактивів на лабораторні дослідження, то тут відчуваємо неабиякий дефіцит. Наприклад, згідно з Табелем оснащення потреба становить близько 70%, а забезпеченість — на рівні 30%. Звісно, це дуже мало. Наразі маємо надію на близько 200 млн грн, які надійшли в Чернівецьку область відповідно до Закону України №2206-VIII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Гроші ми вже отримали, однак механізму їх використання поки що не розроблено.

Звісно, активно підтримуватимемо всі ініціативи місцевих громад щодо розвитку первинної ланки. Власне, громада зацікавлена мати сімейного лікаря, особливо у сільській місцевості. Адже минулого року була прийнята постанова, якою скасовується обов’язкове відпрацювання студентів-медиків, котрі навчалися за державний кошт. А це означає, що до села вони за власним бажанням можуть і «не дійти». Тож їх треба мотивувати, і робити це повинна місцева громада. Інше питання: чи є у місцевому бюджеті на це кошти? На жаль, ми маємо села і райони, де досі робоче місце сімейного лікаря не обладнане комп’ютерною технікою.

Як іще одна альтернатива співфінансування медичних послуг — створення при закладах первинки ЛК. Такий досвід ми мали в деяких стаціонарах. Зокрема, майже 20 років при Сторожинецькій центральній районній лікарні працює лікарняна каса. Згідно з положенням про її роботу зібрані кошти можна використовувати винятково на придбання препаратів для членів каси, які лікуються в стаціонарі районної лікарні. Хворий, потрапляючи до лікарні, проходить повне обстеження, за його результатами в історії хвороби лікар розписує лікування. На підставі лікарських призначень старша медсестра відділення пише вимогу на отримання медикаментів в аптеці, із якою співпрацює каса. Крім лікаря вимогу підписують завідувач відділення та головний лікар.

Але подібної моделі співфінансування у закладах первинної медико-санітарної допомоги ми ніколи не мали. Однак вважаю, що розвиток і впровадження такого шляху забезпечення коштами хворих якраз на часі. Головне, що для цього потрібне, — ініціатива і бажання буковинців.

Полтавщина

Віталій ШЕВЧЕНКО, керівник благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини»

Кожен житель України фінансує охорону здоров’я зі своїх податків. Але цього, зрозуміло, недостатньо. Зміна системи фінансування та розподілу коштів відповідно до реформування первинної ланки, яке відбувається сьогодні за принципом «Гроші йдуть за пацієнтом», лише незначною мірою збільшить надходження коштів, але повного обіцяного відшкодування вартості лікування доведеться чекати.

Більшість із наших громадян, на жаль, живуть за принципом: «Поки грім не вдарить…» А коли біда все-таки трапляється, починаємо шукати кош­ти, позичаючи їх у друзів та родичів і створюючи для сім’ї масу проблем. Назбиравши необхідну суму та накупивши два пакети ліків, які виписав на аркуші рекламного блокноту лікар, пацієнт продовжує витрачати кошти та забезпечувати прибуток фармвиробнику й аптеці.

На сьогодні лише в небагатьох лікарнях заступники головних лікарів з медичної частини здійснюють постійний експертний контроль за призначеннями лікарів. Але якщо раніше вони контролювали раціональне використання ліків, придбаних за бюджетні кошти, то на сьогодні в них немає мотивації економити кошти пацієнта. До того ж ліки можуть призначатися не за формуляром і протоколами лікування, бо ніхто цього не відстежує, частка другорядних рекламних препаратів інколи становить 50-70% від витрачених коштів, хоча без цих засобів можна було б і обійтися.

Візьмімо добровільне медичне страхування, яким нині охоплені близько 2% українців. Цей шлях співфінансування зручний, але ним можуть скористатися лише забезпечені громадяни або ж працівники великих підприємств, за яких сплачує медичну страховку власник (повністю чи частково). Переваги медичного страхування очевидні: можливий цілодобовий супровід пацієнта та контроль (але не завжди) призначення ліків згідно з протоколами лікування, забезпечення права вибрати лікаря чи лікарню. Однак, коли пацієнт захворів, йому необхідно шукати кошти (як і в першому випадку), і лише потім страхова компанія компенсує витрати на лікування. До того ж компенсація здійснюватиметься за препарати, рекомендовані протоколами лікування, а не за ті, які призначив лікар, часто ігноруючи вказані рекомендації.

Держава дає можливість нашим громадянам піти ще одним шляхом, на мій погляд, найбільш практичним, раціональним і ощадливим, — об’єднатися в громадські чи благодійні організації (товариства, фонди) та за механізмом взаємодопомоги і солідарності захистити своє здоров’я. В Україні працюють понад 200 різних організацій взаємодопомоги: каси здоров’я, лікарняні каси, товариства здоров’я, фонди здоров’я, — вони стають надійним партнером як пацієнта, так і сімейного лікаря. Лікування проводиться згідно з Фармацевтичним формуляром та протоколами лікування під наглядом лікаря-експерта. У 90% випадків хворі, які перебувають у лікарні, можуть отримати ліки або у відділенні, або в аптеці на території лікарні, і все це за рахунок згаданих організацій чи товариств. Перевага такої спів­праці: за солідарного механізму роботи організації не береться до уваги сума внесків — допомога надається відповідно до тяжкості стану пацієнта. Також для організації не має значення, у якій лікарні ви отримуєте ліки. Згідно з принципом «Гроші йдуть за пацієнтом» оплата проводиться, незважаючи на те, до якого закладу звернувся хворий. Доки реформована система запрацює як злагоджений механізм, потрібно шукати запасні шляхи. Й винаходити велосипед, на мою думку, не потрібно, бо є варіанти співоплати, перевірені часом і тисячами пацієнтів та лікарів.

Харківщина

Вікторія МІЛЮТІНА, виконавчий директор «Українсько-німецької медичної асоціації», Голова постійної комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я, реабілітації учасників бойових дій та АТО Харківської обласної ради

Харківська область з перших днів упевнено увій­шла до лідерів підписання декларацій між пацієнтами та лікарями. Бо, незважаючи на гострі дискусії щодо доцільності реформи первинних закладів системи охорони здоров’я, ми заздалегідь готували до цього населення, проводили в районах медичні ярмарки, численні громадські слухання, ремонтували та споруджували на території громад амбулаторії, купували нове обладнання для них, шукали шляхи заохочення медичних кадрів. Другим фактором стала політична воля очільників області втілити реформу в життя. Адже це — двостороння комунікація, від успішності якої залежить привабливість місцевих медзакладів та ефективність їх роботи.

Головна теза реформи первинки — «Гроші ходять за пацієнтом» — викликала неоднозначні відгуки як у лікарів, так і в пацієнтів. Останні, наприклад, відверто побоюються, що лікарі від них можуть відвернутися, коли отримають великі зарплати. Дехто з лікарів, навпаки, засумнівався, що це можливо. А дехто зрозумів: підприємницт­во в медицині зовсім не зайве, бо обумовить конкуренцію, що принесе як моральний, так і матеріальний зиск.

У нас в області від початку проведення громадських слухань одразу ж проявили себе молоді лікарі, сімейні пари, які готові були реєструватися приватними підприємцями й інвестувати у власну справу. Дехто навіть придбав для роботи потрібну техніку: комп’ютери, недорогі медичні апарати, витратні матеріали тощо. В одному селі навіть пересувний рентгенапарат гуртом купили. Однак під час громадських слухань виявили й такі села, де всі жителі ходили до одного із трьох лікарів, котрі там працюють. Та сьогодні, коли вони підпишуть декларації, ставлення односельчан до лікаря монетизується, і хто здобув хорошу репутацію, матиме хороші гроші, а інші за бажанням підвищуватимуть свою кваліфікацію.

Коли ми говоримо: «Грошей вистачить», спираємося не на домисли, а на розрахунки, які проводилися майже півтора року, у тому числі й Харківською експертною групою. Порахуємо елементарне: виходячи із середньої оплати, яку НЗСУ виділятиме на одного пацієнта, отримуємо більше 400 тис. грн на рік, або понад 35 тис. грн на місяць. Віднімаємо оплату оренди приміщення, комунальних послуг, зарплати бухгалтера, медсест­ри, відрахування на консультації фахівців ІІ-ІІІ рівнів, і лікарю залишиться понад 10-12 тис. грн. Не так багато, як у тій же Польщі, куди кличуть наших медиків, але є можливість практикувати в одній амбулаторії кільком лікарям, а отже, разом оплачувати комунальні платежі, послуги бухгалтера — і дохід стане більшим. А якщо громада зацікавлена у здоров’ї і вирішить підтримати лікарів, наприклад, віддасть їм в оренду приміщення за 1 грн на місяць, то доходи також зростуть, — така практика в нашій області вже є. Методів заохочення громадою хороших лікарів багато. Але ключове слово тут — хороших, які надають якісні послуги, турбуються про пацієнтів, підвищують свою кваліфікацію.

Головне, щоб держава виконала обіцяне. У мене особисто поки ніяких сумнівів щодо надходження коштів з держбюджету не виникає, зокрема на Харківщині торік збоїв у фінансуванні не було. А як саме лікарі-підприємці чи керівництво медичних закладів, які в області вже стали неприбутковими підприємствами, будуть зацікавлювати громади, а отже, додатково поповнювати свої грошові фонди — їх справа. Закон не заважає залучати інвесторів, створювати фонди, громадські каси, тощо. Головне — суворий контроль над витратою цих фінансів, бо сьогодні ні для кого не секрет, що саме з цієї причини ті самі ЛК неефективні.

На Харківщині місцеві громади й обласна рада дуже багато роблять для підвищення якості медпослуг. Ми вже відправили представників громад до наглядових рад медзакладів й комісій, які обиратимуть головних лікарів. Та це — тільки початок. Так, нинішній обсяг державного фінансування не зробить сімейних лікарів та первинні зак­лади охорони здоров’я багатими, але він дасть їм гідну зарплату, виведе їх із фінансового рабства. А якщо лікар не відчуватиме себе кріпаком, він і до пацієнта ставитиметься зовсім інакше.

Кіровоградщина

Олександр СКРИПНИК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА

По-перше, «Гроші ходитимуть за пацієнтом» лише після укладання договорів із НСЗУ. Коли говорити про первинку, то такі договори можливо підписати лише за умови, що заклад є комунальним некомерційним підприємством, а процедура зміни організаційно-правової форми досить складна. По-друге, НСЗУ має бути готовою до цих процесів. Нещодавно в області побувала в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, і з її уст пролунало, що перша хвиля таких перетворень розпочнеться у червні, оскільки зараз в НСЗУ працює тільки 8 осіб, і вони чисто умовно в пілотному варіанті візьмуть зо два десятки медичних закладів, щоб подивитися, як воно буде. Друга хвиля змін припаде на початок жовтня — тоді вже більше закладів долучаться до фінансування, виконавши всі умови для цього. Тобто зрозуміло, що більшість медичних закладів до цього не готові, та й НСЗУ створена лише кілька місяців тому, і їй, зрозуміло, треба налагодити інфраструктуру, залучити кадри тощо. Тож процес надходження обіцяних коштів відтерміновується.

Зараз національна ідеальна модель первинки зображується у вигляді амбулаторії на чолі з лікарем, де працює ще і його команда: медсест­ри, акушерки та фельдшери. За такої моделі запланованих грошей начебто повинно на все вистачити, навіть на підвищення заробітної плати. Коли ж брати наші центри первинної медико-санітарної допомоги, структурними підрозділами яких є амбулаторії, а кожна з них має ще кілька фельдшерсько-акушерських пунктів, відповідну кількість медичного персоналу та витрати на утримання всіх приміщень, то ці кошти треба розподіляти на значно більшу мережу. І тут виникає питання: чи вистачить на це все обіцяних грошей?

Практично ніяких змін в умовах оплати і роботи поки що не відбулося. На початку року МОЗ затверджено Табель оснащення медичних закладів, які працюють у сільській місцевості. Він не відповідає тим вимогам, які диктує Закон про поліпшення надання медичної допомоги у сільській місцевості, зокрема у питанні забезпечення доступності до телемедицини. Зараз МОЗ переробляє цей документ із тим, щоб всі засоби діагностики, якими користуються в лікарських амбулаторіях, мали додаткові прилади, котрі можна буде сконектити з передаючими пристроями для формату телемедицини. Ми чекаємо на нові вказівки, і вже тоді зрозуміємо, на що вистачить коштів.

Крім того, нині на первинці згідно із чинним законодавством повинні проводити загальний аналіз крові, сечі тощо. Але це не означає, що всі аналізи мають робитися в самих амбулаторіях, бо там немає відповідних фахівців, та й актуальний нині Табель оснащення не передбачає наявності в них поліаналізаторів й іншого устаткування. Виходить, що амбулаторія повинна, наприклад, укласти угоди із лабораторними відділеннями ЦРЛ, які підтвердять, що «ми направляємо до вас пацієнтів на аналізи і будемо за це платити». Але ж амбулаторії як некомунальні підприємства платити не зможуть, а ЦРЛ та міські лікарні не зможуть отримати цих коштів, оскільки вони — комунальні заклади. До того ж в Україні ще не існує позиції «Медична послуга і її оплата», немає навіть порядку формування тарифів. Недосконалість правої бази ставить такі палиці в колеса, які заважають навіть зрушити з місця, не кажучи вже про те, аби віз рухався шляхом розвитку.

В усіх законах прописано, що будь-яка територіальна громада може допомагати своєму медичному закладу. У цьому році МОЗ виступило з пропозицією щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, які передбачали оплату комунальних пос­луг сільських медзакладів за рахунок місцевих бюджетів. Ця пропозиція не пройшла, але заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк обіцяв, що ці зміни пропонуватимуть внести до Бюджетного кодексу 2019 року. Сподіватимемося на це, оскільки тоді зможемо конкретніше говорити з місцевою владою про те, яку саме допомогу вона зможе надати.

Волинь

Ігор ВАЩЕНЮК, начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА

Тих грошей, які сьогодні отримує Волинська область на охорону здоров’я з державного бюджету, не вистачає навіть на оплату праці медиків. Мова йде про 10 млн грн медичної субвенції. Що ж до коштів, які мають прийти у регіон згідно з нововведеннями, то вони повинні забезпечити базовий рівень надання медичних послуг. Але багато залежить від того, наскільки успішно область виконає план із підписання декларацій між пацієнтами і сімейними лікарями.

Станом на початок червня у Волинській області підписано понад 180 тис. декларацій із сімейними лікарями. Загальна кількість сімейних лікарів — понад 500. Цього достатньо, хоча існує й невеличкий дефіцит кадрів. В ідеалі все населення краю, а це понад 1 млн мешканців, мало б бути залучене до цієї системи. Зараз лідирує місто Луцьк — понад 22% населення вже оформили декларації. Непогано йдуть справи у Ковельському районі. В інших районах ситуація гірша. Але ж з наступного року бюджетні кошти прийдуть лише на тих громадян, які уклали декларації з лікарем. А що робити іншим?

Постановою Кабміну закріплено базовий тариф за обслуговування пацієнта у 2018 році — 370 грн за людину на рік. Для осіб віком понад 65 років він буде більшим удвічі, а для дітей до 5 років — у 4 рази. На виживання і на більш-менш нормальне функціонування первинки цього мало б вистачити. А от чи вистачить на розвиток галузі — побачимо. У базовий тариф входять основні аналізи, обстеження, певні види спостереження за пацієнтами. Направлення на консультації до вузькопрофільних спеціалістів оплачуватимуться окремо. Але це вже питання реформи вторинного і третинного рівнів медицини, якої ще треба дочекатися.

Власниками медичних закладів у будь-якому разі є органи місцевого самоврядування: територіальна громада чи поки що район. Згідно із законодавст­вом саме місцева влада відповідає за первинну ланку медицини, тобто має подбати щонайменше про належний стан приміщень медзакладів. Крім того, за рахунок субвенції на сільську медицину і проекту Світового Банку, який втілюється в області, ми плануємо забезпечити первинку всім потрібним обладнанням та автомобільним транспортом.

На мою думку, залучення до фінансування первинки благодійних організацій чи ЛК не обов’язкове. Якщо в країні не буде фінансових потрясінь, гіперінфляції, нового знецінення гривні, то первинна ланка медицини зможе обійтися без залучення додаткових джерел фінансування. А ось на вторинній ланці медицини, напевно, з’являться елементи добровільного страхування. Але це справа майбутнього.

Вважаю, що на первинці співфінансування взагалі недоцільне, оскільки під час першого контакту з лікарем не повинно бути ніяких обмежень для пацієнта. Людина має прийти до свого сімейного лікаря і зручно та без черг отримати базовий пакет послуг. Співоплата можлива вже на вторинному рівні. Хоча, коли Парламент вносив зміни до законодавчої бази, питання співоплати виключили, але навряд чи наш бюджет зможе забезпечити потреби галузі на 100%. А якщо не платить бюджет, то має заплатити хтось інший, бо ж медична послуга безкоштовною не буває. ЛК чи благодійні організації як учасники співфінансування мають повне право на функціонування за умови, коли вони працюють прозоро, проводять кошти через банківську систему, завдяки чому можна відслідкувати їх цільове призначення.

Львівщина

Володимир ЗУБ, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради

Загалом суть реформи медичної галузі полягає в докорінних змінах фінансування. Відповідно, вони дають змогу лікарю первинної ланки отримувати гідну заробітну плату за умови переходу установи у статус комунального некомерційного підприємства. Тож для лікаря з’являється фінансовий стимул до самовдосконалення, адже лише у випадку надання якісної медичної допомоги він зможе скористатися всіма перевагами реформи й отримати вищу заробітну плату.

На сьогодні також доволі важко відповісти на питання, чи вистачить державного фінансування на реалізацію цього механізму. За попередніми розрахунками, проведеними МОЗ України, повинно вистачити. Також розмір фінансування залежатиме і від кількості укладених мешканцями угод із лікарями первинної ланки. Тому робота зараз зосереджена на тому, аби якнайбільше пацієнтів визначилися із лікарями та підписали з ними декларації. Відповідно, до міста надійде більший фінансовий ресурс, що дасть нам змогу реалізувати медичну реформу в повному обсязі.

Можливість співфінансування із місцевих бюджетів також розглядається, тим паче, що це дозволено законодавством. Тож за потреби місцевий бюджет готовий долучитися до фінансування первинної ланки. Навіть зараз процес співфінасування реалізується шляхом закупівлі необхідного обладнання, покращення матеріально-технічної бази тощо. Упевнений, що згодом усі питання, які все ще залишаються відкритими, буде вирішено.

Хмельниччина

Наталія ФЕДІВ, заступник директора Департаменту охорони здоров’я — начальник управління фінансово-ресурсного та кадрового забезпечення галузі ДОЗ Хмельницької ОДА

З липня 2018 року розпочинається реформа фінансування надання первинної медичної допомоги, яке розраховуватиметься відповідно до капітаційних ставок з огляду на вікові групи громадян, котрі підпишуть декларацію з лікарем. Щороку ці капітаційні ставки переглядатимуться під час ухвалення Закону України «Про Державний бюджет». Як відомо, на 2018 рік закладено базові 370 грн для «зеленого» списку та 240 грн — для «червоного» на одну особу. Кош­ти за підписані декларації надходитимуть до закладів, що надають первинну медичну допомогу, та розподілятимуться на оплату праці медиків, інші видатки, необхідні для наданням первинної допомоги.

Проте, на мою думку, на первинну ланку потрібно спрямувати і додаткові кошти. Але про їх виділення мають дбати на рівні місцевої влади, в тому числі об’єднаних територіальних громад. Суттєву підтримку могли б надавати меценати, різні громадські та благодійні організації, а також участь у грантових програмах тощо.

Не новина, що в Україні — дефіцит медичних працівників. На більшості території Хмельницької області теж досить складна ситуація із залученням на периферію лікарів та медперсоналу. Аби молодий фахівець згодився працювати в сільській місцевості, передусім необхідно створити комфортні умови для його роботи та проживання, забезпечити амбулаторію відповідним обладнанням, а лікаря — транспортом для виїздів до пацієнтів. Органи місцевого самоврядування, зокрема й ОТГ, мають матеріально стимулювати лікарів.

Коли говорити про медикаментозне забезпечення амбулаторного лікування, то капітаційні ставки не поширюються на пільгові категорій громадян. За ці кошти можуть бути придбані лише аптечки невідкладної допомоги, швидкі тести та реактиви, передбачені для надання первинної медичної допомоги. Але є певний перелік хвороб та категорій хворих, визначених у Постанові Кабінету Міністрів України №1303, які потребують пільгового забезпечення медикаментами під час амбулаторного лікування. Проте на це в повному обсязі кошти поки що не виділяють. Тому першим кроком державної політики із забезпечення медикаментами амбулаторного лікування стала програма «Доступні ліки», яка вже другий рік успішно реалізовується на Хмельниччині. Однак необхідне подальше розширення дії програми в частині збільшення нозологій.

Процес децентралізації передбачає передачу повноважень та управління фінансами органам місцевого самоврядування. Тому громади мають право ухвалювати програми, якими підтримають своїх пільговиків, виділяючи кошти на їх медикаментозне забезпечення. Головне — щоб громада проявляла ініціативу та була активною, у тому числі і в питаннях медицини на місцях. Бо якщо всі проблеми перекладати на плечі держави і чекати, доки вони вирішаться самі собою, результату не буде.

Хмельниччина зараз активно долучилася до процесу перетворення закладів первинної медико-санітарної допомоги на комунальні некомерційні підприємства, що передбачає підписання декларацій між лікарями та пацієнтами. Відтак за 2 місяці від початку підписної кампанії свої стосунки з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром «узаконили» майже 250 тис. осіб, або 19,5% тих, хто має укласти угоду. І чисельність осіб, які її підписали, збільшується на кілька тисяч щодня. Такий процес сприятиме суттєвому покращенню фінансового стану згаданих закладів. До прикладу, ми зробили попередні розрахунки по порівняно невеликому Новоушицькому центру ПМСД, який обслуговує понад 28 тис. осіб. Днями НСЗУ уклала договір із цим та ще із 8 центрами ПМСД у Хмельницькій області. Нова система фінансування додасть, скажімо, Новоушицькому ЦПМСД, майже 0,5 млн грн. Проте це тільки початок, бо наразі декларації з лікарями підписали лише 40% мешканців району. Загалом, такі кроки дадуть можливість фінансово стимулювати медичних працівників на місцях та вирішити інші нагальні проблеми закладів на свій розсуд, без втручання державної влади. До процесу перетворення про такі можливості медустанови могли тільки мріяти. Тепер же зможуть реально діяти: працювати на профілактику та загалом покращувати стан здоров’я своїх пацієнтів.

Закарпаття

Любов МАНДЗЧИЧ, начальник управління охорони здоров’я Мукачівського міськвиконкому

У Мукачеві вже підписано майже 34 тис. декларацій з терапевтами, педіатрами і сімейними лікарями в рамках національної кампанії «Лікар для кожної сім’ї». У електронній системі охорони здоров’я зареєстровано 58 лікарів. Ми випередили інші райони краю і навіть є одними з найкращих в Україні за цими показниками. Принцип «Гроші йдуть за пацієнтом» сприятиме ефективнішому використанню ресурсів. Лікарі конкуруватимуть за пацієнтів, а це спонукатиме до регулярного підвищення рівня власної кваліфікації та якості медичних послуг. Звісно, коштів, які виділить держава, не вистачить для надання пацієнту всебічної медичної допомоги. Тож питання спів­оплати за медичні пос­луги залишається актуальним. Це можуть бути кошти ЛК чи страхових компаній. Необхідно лише розробити механізм розподілення співоплати і формування тарифів. Побутує думка, що говорити про реформу складно, доки не побачиш її в дії. Але ми вже бачимо переваги реформування медичної галузі. У цьому плані Мукачево гідно вирізняється на фоні інших районів Закарпаття, а по досвід до нас приїздять медики з інших областей. Уже сьогодні за рахунок міського бюджету ми на 100% забезпечуємо безкоштовними ліками стаціонарних пацієнтів, безкоштовно проводимо всі, навіть складні лабораторні дослідження. Торік повністю профінансували всі медичні програми, та й цього року показники забезпечення їх реалізації будуть не гіршими.

Кардинальні зміни ми розпочали ще два роки тому і були чи не першими в Україні. Чому зважилися на такий відповідальний крок? Система, яка існувала раніше, була вочевидь збитковою, не вигідною ні державі, ані пацієнтам. Гроші виділялися на ліжко-місце незалежно від того, заповнене воно чи ні. Тож, якщо лікарняні палати пустували, на що йшли кошти? Звісно, не на пацієнтів.

Сьогодні в Мукачеві коштів державної субвенції достатньо, щоб покрити основні види витрат. За рахунок отриманих у її межах грошей медичні працівники отримали всі виплати та надбавки до заробітної плати в повному обсязі. Ми не практикуємо примусово-добровільного виду відпусток за свій рахунок, не змушуємо до переходу працівників на 0,75 ставки з метою економії заробітної плати, хоча такі методи застосовували в закладах охорони здоров’я області. Окрім того, усі медичні працівники протягом року отримали 14 заробітних плат. Ми постійно вдосконалюємо якість надання послуг і дбаємо про те, щоб пацієнт отримував їх у повному обсязі. Та перші кроки реформування галузі давалися важко. Нас критикували, бо окремі з них сприймалися болісно, зокрема ті, що були пов’язані з оптимізацією кадрів. У районній лікарні довелося ліквідувати так звані баластні відділення, які лише «тягнули» кошти. Усім фахівцям, які там працювали, було запропоновано нові місця, не змогли працевлаштувати лише пенсіонерів. А розпочали з об’єднання ЦРЛ та вузлової лікарні. Стаціонарні відділення залишили в центральній, а у вузловій — лише денний стаціонар та цехову службу.

Протягом минулого року на фінансування закладів охорони здоров’я у Мукачеві було виділено 158,239 млн грн, у тому числі 14 млн грн на первинну медичну допомогу. Витрати бюджетних коштів на одного мешканця становили 1,712 тис. грн за обласного показника 1,024 тис. грн. Стовідсоткове фінансування міських медичних прог­рам дало змогу забезпечити в повному обсязі ліками всі пільгові категорії населення, онкохворих, пацієнтів після трансплантації, із цукровим діабетом, фенілкетонурією та іншими тяжкими недугами.

Із міського бюджету Мукачева було виділено 1,79 млн грн для закупівлі медичного обладнання для офтальмологічного, хірургічного кабінетів поліклінічного відділення Мукачівської ЦРЛ і ЦПМСД. Відкрито нову жіночу консультацію та придбано нові меблі, обладнання, інвентар для цього підрозділу на суму 1,35 млн грн. Впроваджено систему електронного обліку пацієнтів у стаціонарі, поліклінічному відділенні та ЦПМСД.

Отож, якщо докласти зусиль на місцевому рівні, залучити до співфінансування бюджетні кошти, кошти громад, то можна забезпечити належне фінансування первинки.

Підготували Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Вікторія ПАЛАМАРЧУК (м. Житомир), Ольга КАМСЬКА (м. Чернівці), Ніна КОНДРАТЮК (м. Полтава), Ольга ФАЛЬКО (м. Харків), Марія ЛАРЧЕНКО (м. Кропивницький), Петро ГЕРАСИМЕНКО (м. Луцьк), Юлія МАСЮКЕВИЧ (м. Львів), Інна ЛЕВІНСЬКА (м. Хмельницький), Елеонора САВИЦЬКА (м. Ужгород), спеціально для «ВЗ»

 

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

Газета «Пульс» – №31 від 02.06.2018 року

Доброго дня, шановні читачі!

Найбільше щастя людини – це гарне здоров’я. З часом розуміння цієї істини приходить до кожного. Як і те, наскільки важка і відповідальна робота медичних працівників.

Тому й пишу сьогодні – щоб сказати щирі слова подяки на адресу людей, котрі присвятили себе медицині. Бути в цій професії може далеко не кожен, адже медицина – це покликання. Нести відповідальність за людське здоров’я, брати на себе ризик рятувати життя, віддавати себе цілком роботі дано не кожному. Професія медичного працівника вимагає великого терпіння, мужності, душевної чутливості. Й саме ці слова адресую головному лікареві Ємільчинської центральної районної лікарні Наталії Іванівні Брановицькій, завідуючому терапевтичним відділенням Михайлу Миколайовичу Кравчуку та лікарю-експерту Ємільчинської філії благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Михайлу Івановичу Курносову.

Трапилось так, що нещодавно опинився я на лікуванні в нашій районній лікарні – здоров’я вже, знаєте, не таке, як замолоду, тож до лікарів тепер доводиться таки досить частенько звертатись. І наскільки ж приємним було ставлення до мене керівника лікувального закладу – надзвичайно людяне, душевне, чуйне! Завідуючий же відділенням опікувався мною, немов рідним батьком. А лікар-експерт Лікарняної каси ретельно пильнував за моїм лікуванням і забезпеченням для цього всіма необхідними медикаментами за рахунок ЛК. Ще й насварив мене, що не слідкую за своїм артеріальним тиском і не приймаю медикаментів від гіпертонії. За що я йому вдячний – повірте, говорю щиро! Після цього я кожен день починаю і закінчую – як і моя дружина – з вимірювання тиску, а фельдшер у нашому селі вже знає, які ліки ми з нею приймаємо.

Тож хочу щиро подякувати всім вам, шановні медпрацівники, котрих я назвав, за відданість справі, чуйність і доброту, терпіння. Я бажаю вам завжди отримувати від своєї праці радість і впевненість у завтрашньому дні. Сили, терпіння, натхнення й задоволення від улюбленої справи!

З повагою – Паламарчук Микола Дмитрович,

с.Рихальське Ємільчинського району.

Детальніше

7 226 мешканців Хорошівського району перебувають станом на початок липня в БО «Лікарняна каса Житомирської області»

Про це дізнався колектив КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат» Житомирської обласної ради (Хорошівський район), яким керує Олександр Володимирович Корбут, IMG_8684під час зустрічі з лікарем Хорошівської філії ЛК Софією Іванівною Кузьменко та менеджером по роботі з корпоративними клієнтами благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Ольгою Володимирівною Катирло.IMG_8687

– Й, сподіваюсь, ваc зацікавить така інформація, що з усієї кількості членів ЛК в районі в медичних закладах третинного рівня та закладах надання високоспеціалізованої медичної допомоги протягом півроку пролікувались 2 850 осіб на загальну суму понад 473 тисяч гривень. Крім того, в закладах охорони здоров’я району медична допомога за рахунок ЛК була надана в 2 257 випадках. Медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення лише, зокрема, цьогоріч Лікарняна каса надала лікувально-профілактичним закладам нашого району на суму понад 378 тисяч гривень. Тобто, як бачите, допомога від БО «Лікарняна каса Житомирської області» відчутна, – відзначила С.І.Кузьменко. – Адже необхідно розуміти, що на потреби медицини держава виділяє дуже небагато грошей – їх вистачає лише на зарплату медпрацівникам, оплату комунальних послуг. Медицина переживає фінансову кризу – й то надто тривалий час. ЛК вже 18 років допомагає медичній галузі нашого району, його мешканцям. Гадаю, що ви повинні знати про це – щоб мати можливість долучитись до тих, хто перебуває в Лікарняній касі, аби бути опікуваними нею.

IMG_8688- Так, за рахунок ЛК ви зможете здійснювати різноманітні лабораторні обстеження, рентген, мамографію тощо, амбулаторне та стаціонарне лікування більше 100 захворювань, – розповіла, зокрема, О.В.Катирло. – Не забезпечує ЛК медикаментами та виробами медичного призначення при лікуванні захворювань, за якими діють відповідні державні програми (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, ВІЛ/СНІД). IMG_8676Хочу наголосити, що забезпечення медикаментами здійснюється виключно тими, які передбачені протоколами лікування  МОЗ України.

Отже мешканці Житомирщини, котрі перебувають у ЛК, лікуються за її рахунок як амбулаторно, так і в умовах денного стаціонару, стаціонарів удома. Не такі великі кошти витрачає людина при сплаті щомісячного добровільного пожертвування – 49 гривень, а лікування при необхідності отримує дійсно сучасне – підтверджене доказовою медициною, яке відповідає стандартам і протоколам лікування. Сума IMG_8679щомісячного добровільного пожертвування повертається дуже швидко – не дай, Боже, серйозно захворіти IMG_8682– дійсно, тоді людина оцінює переваги перебування в ЛК, наскільки це зручно й економічно вигідно. Тож кожен вирішує сам – розраховувати за необхідності лише на власні сили, чи – на гарантовану допомогу Лікарняної каси.

Детальніше

«Про переваги членів Лікарняної каси перед іншими пацієнтами ви маєте знати задля свого ж блага!»

- на цьому наголосила під час нещодавньої зустрічі з колективом Житомирського дошкільного навчального закладу №40 менеджер по роботі з корпоративними клієнтами благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Ольга Володимирівна Катирло.

– Адже держава, попри втілювані нині процеси реформування на рівні первинної ланки, не може повністю вирішити всі питання з забезпеченням пацієнтів якісною медичною допомогою. Тому для зменшення особистих фінансових витрат громадян Лікарняна каса активно працює паралельно з упроваджуваною реформою. На первинній ланці ми й надалі забезпечуємо лікування понад 100 захворювань за амбулаторними рецептами. Також продовжуємо забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення при наданні невідкладної хірургічної допомоги, допомоги при пологах, невідкладних станах, загостреннях хронічних захворювань та багато іншого – все це Лікарняна каса «бере на себе», – зауважила, зокрема, О.В.Катирло. – Позитив ЛК – очевидний. Тому що, сплачуючи щомісячне добровільне пожертвування в сумі 49 гривень, людина отримує базову медичну допомогу. До того ж – виключно згідно з протоколами лікування.

Серед отриманої інформації про діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» учасників зібрання зацікавило, зокрема, питання про умови колективного вступу до ЛК. Отож – згідно з Положенням про членство в БО «Лiкарняна каса Житомирської областi» http://likkasa.com.ua/?p=12 , в разі вступу до Лікарняної каси юридичної особи, її співробітники набувають права членів ЛК на наступний день після надходження вступного та одного щомісячного добровільного пожертвування на розрахунковий рахунок ЛК.

Також присутніх цікавило, скільки днів забезпечує ЛК медикаментами при стаціонарному лікуванні. Згідно з Положенням «Про порядок використання добровільних пожертвувань до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» http://likkasa.com.ua/?p=284, лікування за рахунок ЛК основного захворювання, його ускладнень і супутньої патології, якщо вона впливає на перебіг основного, здійснюється терміном до 9 днів. Продовження лікування за рахунок ЛК понад 9 днів (але не більше 18 днів) можливе в умовах цілодобового стаціонару при важкому стані пацієнта за рішенням консиліуму лікарів із участю лікаря-експерта ЛК.

Учасники зустрічі також обговорили інші питання колективного вступу та перебування в БО «Лікарняна каса Житомирської області».

Детальніше

Благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – 18 років

ПАРІЙ-2

Медична реформа в Україні, розмови про яку точились кілька років, поступово почала впроваджуватись. Принаймні, на первинному рівні.

Проте прийняття Верховною Радою України відповідних законодавчих актів та започатковані реформаторські зміни в системі охорони здоров’я України не зняли гостроту обговорення важливої для більшості українців теми. Хоча обговорення та дискусії отримали дещо конкретніший вигляд, оскільки певні обриси майбутнього реформування стали зрозумілішими хоча б для фахівців.

– Ми чекали на реформу галузі. Яким чином відбуватиметься реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, або, іншими словами – яку модель оберуть наші реформатори та законодавці, ми донедавна не знали, але те, що зміни вже давно назріли, погоджуються всі, – говорить президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація лікарняних кас України», д.мед.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій. – Власне, очевидність необхідності здійснення певних реформ у вітчизняній медицині була зрозумілою ще два десятиліття тому. Нагадаю, що впродовж 90-х років фінансування галузі помітно скорочувалось. Всі це відчували, але найпершими – працівники медичних закладів: не вистачало найнеобхіднішого для допомоги пацієнтам.

Тоді й народилася ідея створення Лікарняних кас – благодійних організацій, які мали стати суттєвою підмогою для пацієнта в умовах недостатнього забезпечення медичної галузі з боку держави. В Україні наразі діють близько 200 Лікарняних кас, які допомагають закладам охорони здоров’я та жителям регіону при лікуванні. Й головне гасло  нинішніх реформаторських заходів «гроші ходять за пацієнтом» давно сповідується в діяльності Лікарняних кас: як тільки член Лікарняної каси потрапляє на прийом до лікаря і той призначає пацієнту певний курс лікування, ЛК відразу розпочинає здійснювати передбачене Положенням забезпечення медикаментами, виробами медичного призначення.

Загалом скажу, що галузь охорони здоров’я – це регламентована і стандартизована діяльність усіх медичних установ, коли лікар зобов’язаний дотримуватися лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. Проте стан дотримання протоколів лікування щодо пересічного пацієнта лікарні, поліклініки чи амбулаторії в Україні досі слабо контрольований. А це перш за все призводить до того, що пацієнт, отримавши рецепт від лікаря, змушений витрачати з власної кишені значні кошти на медичні  препарати, які – до того ж – відсутні в протоколах лікування. Керівництво ж лікувальних закладів на це закриває очі. Реформа передбачає зміну такої практики. Національна служба здоров’я України буде зацікавлена у раціональному використанні коштів Державного бюджету саме через стандартизацію медичних послуг, яка, в свою чергу,  досягається через дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування. Тобто лікаря контролюватиме той орган, який оплачує лікування пацієнта. Лікарняні каси активно пропагують необхідність дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених МОЗ України, які базуються на доказовій медицині – тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформування, вже давно використовуються в діяльності ЛК.

– Тобто роль Лікарняних кас в Україні дуже важлива – зрештою, взаємодія з ЛК допоможе нам швидше й легше впровадити в подальшому медичну реформу й на вторинному рівні надання медичної допомоги, – зауважив начальник УОЗ Житомирської ОДА Микола Петрович Суслик. – І, як керівник медичної галузі області, запевнюю, що ми зацікавлені в подальшій тісній активній співпраці з, зокрема, благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області». Адже вона повністю забезпечує хворих, котрі перебувають в ЛК, медикаментами, виробами медичного призначення тощо виключно (я наголошую: виключно!) згідно з уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України та лікарським формуляром. Таке повне забезпечення дозволяє хворим чи при плановому, чи при ургентному лікуванні не тратити кошти на лікарські засоби й легше пережити ще й матеріально важкий період під час захворювання.

– За таким принципом працюють усі Лікарняні каси, які існують в Україні, – говорить В.Д.Парій. – Тобто значна частка населення України дійсно отримує якісне медикаментозне забезпечення препаратами з доведеною дією.

– Наприклад, на Житомирщині протягом 2017 року медична допомога за рахунок БО «Лікарняна каса Житомирської області» надавалась у 489 451 випадку на суму 57,2 млн. грн., – поінформував виконавчий директор організації, в якій нині перебувають понад 210 тисяч мешканців області (а це близько 17% її населення) Володимир Станіславович Мишківський. – 123 члени ЛК отримали підтримку в медичному супроводі в лікувальних закладах м. Києва, 134 особи – відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області. Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт області, за рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни, учасників АТО, діє програма «Потурбуйся про батьків».

– У Львівській області послугами ГО «Лікарняна каса Львівської залізниці», яка успішно функціонує з 2009 року й нараховує 42 тисяч осіб, протягом 2017 року скористались майже 17 тисяч залізничників, членів їхніх сімей та ветеранів магістралі на суму 34 млн. грн., – говорить керівник організації Іван Іванович Сельменський. – Члени Лікарняної каси впродовж року отримували медичну допомогу в 238 медичних закладах. За рік надійшло 2 893 справи на компенсацію витрат за лікування членів каси в неуповноважених (незалізничних) медзакладах. Сукупно торік було виплачено 8,6 млн грн. компенсацій. За зверненням медичних закладів щодо лікування 638 особам надано дозволи на понадлімітні витрати на загальну суму 1,5 млн грн., адже іноді сума коштів, потрібна для ефективного та повного лікування, сягала 20 тис. грн. і більше. Майже 500 осіб отримали компенсацію в розмірі понад 5 тис. грн.

– Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» станом на початок 2018 року нараховує 35 991 особу, – розповів виконавчий директор Віталій Владиславович Шевченко. – Надходження коштів упродовж 2017 року становило 15 670 грн., для забезпечення лікування членів Лікарняної каси було витрачено 10 419 грн.

– «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» нараховує більше 18,5 тисяч мешканців столиці, – говорить Володимир Денисович Долот, виконавчий директор. – Минулоріч протягом року за рахунок Лікарняної каси проліковано близько 8 тисяч осіб. Ліками та витратними матеріалами заклади охорони здоров’я було забезпечено на суму 6,5 млн. грн., за безкоштовним рецептурним бланкам отримано ліків на суму 2,6 млн. грн., відшкодовано коштів за проведене лікування на суму 1,1 млн. грн.

– Протягом 2017 року членською благодійною організацією «Лікарняна каса «Азовсталь» (Маріуполь Донецької області) надано медикаментозних і медичних послуг 2 834 працівникам БК «Азовсталь», котрі перебувають в організації, – повідомила її директор Наталія Михайлівна Артюх. – За межами міста – в клініках Києва, Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Сум, Львова, Харкова та Кропивницького – перебували на лікуванні 52 члени БК «Азовсталь», отримали направлення в приватні центри на діагностичні обстеження 2 274 члени ЛК «Азовсталь». За медикаментозні, медичні та діагностичні послуги клінікам, аптекам та центрам перераховано 5,7 млн. грн. На суму 116 517 грн. придбані та передані лікарням міста електрокардіографи, стерилізаційне обладнання, реактиви для клініко-біологічної лабораторії. Загалом же членами БК «Азовсталь» є більше 14 тисяч працівників комбінату та членів їх сімей.

– Й це – приклади лише кількох Лікарняних кас! – наголосив В.Д.Парій. – Якби за такими принципами, за якими працюють Лікарняні каси, діяла вся галузь, проблем із наданням населенню дійсно якісної медичної допомоги не було б. Тим паче, що для забезпечення своєчасної необхідної та в повному обсязі медичної допомоги членам Лікарняних кас налагоджено співпрацю з медичними університетами, лікувально-профілактичними закладами різної форми власності, фармацевтичними компаніями, аптеками, клініками, лікувально-діагностичними центрами. Така система відпрацьована в більшості Лікарняних кас України.

– Зараз у зв’язку з реформуванням влади за напрямком її децентралізації, – говорить В.С.Мишківський, – БО «Лікарняна каса Житомирської області» вдосконалює систему цих взаємовідносин із тими лікувальними установами та закладами, які переходять у підпорядкування новоутворених громад – аби члени Лікарняної каси не мали навіть формальних незручностей із лікувальними закладами, які перейшли до відома об’єднаних громад. За цим напрямком ми вже маємо певний вдалий досвід. Тобто однозначно члени ЛК навіть в умовах започаткованих реформою змін перебувають у кращому становищі, ніж пацієнти, які розраховують лише на допомогу держави. Тому що зміна системи фінансування та розподілу коштів може призвести до збільшення надходжень коштів до пацієнта, але – мати надію на 100% забезпечення не варто. Сьогодні всім очевидно, що держава ще тривалий час не зможе повністю забезпечити безоплатне надання всіх послуг та лікарських засобів для хворих громадян. Без додаткового фінансування та залучення додаткових позабюджетних коштів підвищити рівень медикаментозного забезпечення пацієнта неможливо.

– Як будь-який медичний заклад, звісно, наш центр ПМСД зацікавлений у співпраці з Лікарняною касою, яка діє в нашій області – це дійсно дуже велика допомога для мешканців району, – говорить Геннадій Валентинович Горбенко, головний лікар КУ «Центр ПМСД» Житомирської районної ради. – Наші жителі, котрі перебувають у ЛК, лікуються за її рахунок як амбулаторно, так і в умовах денного стаціонару, стаціонарів удома. Не такі великі кошти витрачає людина при сплаті щомісячного добровільного пожертвування, а лікування при необхідності отримує дійсно сучасне – підтверджене доказовою медициною, яке відповідає стандартам і протоколам лікування. Сума щомісячного добровільного пожертвування повертається дуже швидко – не дай, Боже, серйозно захворіти – дійсно, тоді людина оцінює переваги перебування в ЛК, наскільки це зручно й економічно вигідно. Як практичний лікар, я бачу це прозоро.

– Тим паче в подальшому – коли в перспективі планується впровадження страхової медицини. І я хочу наголосити, що її прообраз в Україні вже є, – переконаний Тарас Дмитрович Собко, головний лікар КУ «Житомирська ЦРЛ» Житомирської районної ради. – В нашій області, зокрема – це благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Її позитив – очевидний. Тому що, сплачуючи щомісячне добровільне пожертвування в сумі 49 гривень, людина отримує базову медичну допомогу згідно з протоколами лікування. Звісно, за таку суму добровільного пожертвування ЛК не може лікувати всі патології. Але надання невідкладної хірургічної допомоги, допомоги при пологах, невідкладних станах, загостреннях хронічних захворювань та багато іншого – все це Лікарняна каса «бере на себе». Що таке 49 гривень від середньої зарплати в Україні? Мізер! Якщо в Європі при зарплаті, припустимо, тисячу євро відрахування в страхову компанію становлять 10% – 100 євро – це більше 3 тисяч гривень, тобто сума мінімальної зарплати, яку сьогодні отримує українець. А вартість препаратів за деякими позиціями в Європі нижча. Тобто не може ЛК забезпечити за 49 гривень лікування всіх захворювань – це треба розуміти! Але Лікарняні каси – це «рятувальне коло» для тих, хто перебуває в цих організаціях.

Детальніше

#medi