Архів розділу ‘Подяки’

“Пульс” №33 – подяка В.О.Бичківський

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня! Пише вам Василь Олександрович Бичківський із Бердичева.

Довелось мені нещодавно «відпочити» в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського – мав захворювання стравоходу, тож після прийому лікарем у консультативно-діагностичній поліклініці закладу поклали мене в стаціонар – у відділення торакальної хірургії – на операцію. Пройшла вона добре, за що хочу сказати велике спасибі лікуючому лікареві Володимиру Васильовичу Артюху – справжній професіонал своєї справи, він зробив, що належить. А тепер я вже навіть можу їсти – щоправда, поки лише супчики ріденькі, кефір. Але думаю, що скоро й тверду їжу зможу ковтати.

Тому хочу подякувати від усієї душі всім лікарям відділення, а також медсестрам та молодшому персоналу, адже перев’язування, виходжування після операції було, як мовиться, на їхніх руках – людина ж бо «лежача» не може доглянути себе.

А ще моя щира вдячність – благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я не платив ні за ліки, ні за крапельниці, шприци, системи, бинти тощо – всіма необхідними препаратами та витратними матеріалами для проведення операції й одужання потому мене забезпечила «Лікарняна каса». Перебуваю в ЛК порівняно недавно – з 2013 року (нібито й небагато часу – якихось три роки) й інший може сказати, мовляв, за цей час на медикаменти «наскладав» би грошей. Чи «наскладав» би, чи ні – то ще питання. А так от цих сорок гривень щомісячного внеску платиш (погодьтесь – небагато від пенсії) і знаєш, що за необхідності можеш спокійно лікуватись, не обтяжуючи рідних походами по аптеках та пошуками медикаментів. Тому скажу так, що для пенсіонерів «Лікарняна каса» – це дуже добре.

А на завершення додам, що найбільше щастя людини – це гарне здоров’я. З часом розуміння цієї істини приходить до кожного. Як і те, наскільки важка й відповідальна робота працівників медицини. Тому хочу всім їм – лікарям, середньому та молодшому медперсоналу відділення, де я лікувався, БО «Лікарняна каса Житомирської області» – побажати: нехай ваші родини будуть для вас надійним тилом та опорою, а в роботі супроводжує тільки успіх. Міцного вам і самим здоров’я та благополуччя!

Зі щирою повагою до моїх рятівників –

Василь Олександрович Бичківський, м.Бердичів.

Детальніше

“Пульс” №22 – 02.06.2016 р. – подяка Г.І.Закалюжна

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє!

Пишу вам, щоб на сторінках газети «Пульс» висловити щиру подяку медичним працівникам Ружинської центральної районної лікарні – за їх чуйність, надзвичайну людяність та дійсно високий професійний рівень.

На жаль, доводиться з прикрістю констатувати, що недуга не обирає час і місце – іноді долає й посеред ясного дня та гарної розмови. Як це трапилось зі мною нещодавно. Так от хочу сказати, що медична бригада «екстреної» допомоги прибула за викликом із Ружина до Огіївки, де на той час я саме перебувала, за якихось двадцять хвилин. І це – розбитими сільськими шляхами! З якою співчутливістю та турботою поставилась до мене фельдшер Качур Валентина Іванівна – крім того, що самовіддано рятувала мене, прикладаючи всіх зусиль, щоб допомогти хворій людині, ще й усю дорогу до районної лікарні тримала за руку. Повірте, це дорого вартує – надто за нинішніх жорстких і часто жорстоких часів – от така людська увага.

Коли ж мене привезли до лікарні, я – навіть перебуваючи в важкому стані – відначила, наскільки швидко, з великою професійною майстерністю діяв завідуючий реанімаційним відділенням Буденчук Олександр Анатолійович. Тож Вам, шановний лікарю, щира подяка за те, що стоїте на сторожі життя та здоров’я людей, що підтримуєте своєю щоденною, невтомною працею цю найвищу цінність, що готові прийти на допомогу в найскрутнішу годину.

Також найсердечніша подяка за моє врятоване життя медсестрам та молодшому медичному персоналу відділення – носіям милосердя, добра та любові, адже, крім надання хворим медичної допомоги, вони ще й психологічно їх підтримують. Хоча працювати їм доводиться – через недостатнє фінансування медицини – в непростих умовах. Отож Лиса Тетяна Володимирівна, Первушина Ольга Григорівна, Ковальська Катерина, Григорчук Наталія Іванівна, Буденчук Лариса Іванівна, Зінчук Оксана Миколаївна, Кучерук Світлана Іванівна, Куничук Галина Анатоліївна – вам доземний уклін за відданість своїй справі. Ваша невтомна праця дуже потрібна людям.

Велику вдячність хочу висловити працівникам благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та – особливо – тим, хто створив її. Повірте, допомогу «Лікарняної каси» переоцінити важко – це я вам кажу, як людина, котра, вже тривалий час серйозно лікуючи свою хворобу серця, щоразу при зверненні до лікарів отримує від цієї благодійної організації медикаменти. Так, під час лікування в Ружинській ЦРЛ про це оперативно потурбувалась лікар-експерт закладу Первушина Галина Андріївна – за що їй щире людське спасибі.

Тож усім – кого бачу, з ким спілкуюсь – раджу вступити до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Бо ж, наприклад, людині з хворим серцем двічі на рік необхідно стаціонарно проліковуватись – а це щоразу коштує три-чотири тисячі гривень. Завдяки ж «Лікарняній касі» оцими фінансовими питаннями родина не обтяжується.

Отже, любі друзі – медпрацівники Ружинської ЦРЛ, працівники «Лікарняної каси», прийміть найщирішу вдячність за вашу благородну працю – саме для неї завжди були, є і будуть актуальними такі поняття, як доброта, гуманність благородність і професіоналізм. Ви даруєте людям найдорожче – здоров’я, віру та надію. Шлю низький уклін вам і бажаю, щоб сторицею поверталось до вас добро, дароване людям. Завдяки вашій турботі та професійній майстерності у хворих з’являється віра та надія на одужання – і це найголовніше. Побільше вам щастя й терпіння – особливо на роботі. Спасибі вам, наші дорогі, за те, що не відмовляєте нам у своїй допомозі й підтримці. Нехай у ваших домівках завжди панують щастя і мир. Міцного здоров’я, благополуччя і добра вам та родинам!

З повагою до своїх рятувальників та щирим визнанням

їх високого професіоналізму – Галина Іванівна Закалюжна,

 селище міського типу Новогуйвинське

Житомирського району.

 

 

Детальніше

“Пульс” №21 – 26.05.2016 р. – подяка С.С.Лизогуб

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє!

На сторінках вашої газети хочу розповісти про людей, котрим завдячую не лише здоров’ям, а й самим життям.

Прикрий випадок трапився зі мною на початку квітня – стало мені дуже зле. З’ясувалось, що через харчове отруєння сталась інтоксикація організму. Тож звернувся по медичну допомогу до Ружинської центральної районної лікарні – отримав її на дійсно високому рівні.

Госпіталізували мене на стаціонарне лікування. Й оскільки я перебуваю в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», дякуючи їй, мені надавали всі необхідні медикаменти безкоштовно, за її рахунок здійснювали потрібні обстеження. Таким чином – завдяки спільним зусиллям лікарів та «Лікарняної каси» – мене, як мовиться, поставили на ноги вже за кілька днів.

Тож хочу щиро подякувати Помирляну Антону Івановичу, котрий надзвичайно чуйно й турботливо, немов рідного сина, лікував мене, та лікарю-експерту «Лікарняної каси» в Ружинській ЦРЛ Первушиній Галині Андріївні, яка ретельно слідкувала за лікувальним процесом та забезпечувала його всіма необхідними препаратами. Також сердечна вдячність, звісно, всьому середньому та молодшому медичному персоналу інфекційного відділення – за їх старанність, доброту й турботу. Хочу всім побажати – лікарям, медсестрам, працівникам «Лікарняної каси» – добра, здоров’я, сили й наснаги на щоденну працю, всього тільки найкращого!

Мені добре відомо, наскільки нелегко зараз медицині, адже, будучи сільським головою Крилівки та Ярославки, знаю проблеми галузі – особливо ж сільської. На території нашої сільської ради два ФАПи – фінансування їх бажає бути кращим, а працювати фельдшерам доводиться дуже багато – бо ж населення переважно глибоко похилого віку. Тож, дорогі наші медпрацівники – Ружинської центральної районної лікарні, благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», всіх лікувальних закладів Житомирщини – щиро вам дякую від свого імені та імені всіх, кому ви самовіддано допомагаєте, за вашу невтомну працю. Бажаю не розчаровуватись в обраній справі, гарних заробітків, міцного здоров’я, терпіння та віри в краще. Нехай щастить вам у житті й Господь хай завжди буде з вами!

Зі щирою повагою до наших медпрацівників –

Лизогуб Сергій Степанович, Ружин.

Детальніше

“Пульс” №21- 26.05.2016 р. – подяка Н.О.Тарасюк

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє газети «Пульс»!

Пише вам Тарасюк Наталія Олегівна з села Вертокиївка Житомирського району.

Нещодавно лікувалась я в гінекологічному відділенні Житомирської ЦРЛ – на жаль, доводиться досить часто звертатись сюди за допомогою, бо, хоч і молода, проте недуги на вік не зважають. І хочу сказати, що, приходячи сюди з якимись певними проблемами, завжди отримую потрібну мені допомогу найвищого рівня. Більше того – не бувало такого, щоб довелось чекати, поки прийде лікар мене оглянути, розпитати, з чим прийшла до них (як, не раз доводилось чути від своїх «сестер по нещастю», буває в інших лікувальних закладах). Тому щиро від усієї душі дякую завідуючому відділенням та своєму лікуючому лікарю Самборському Володимиру Миколайовичу – за надзвичайне розуміння своїх пацієнток, щире співчуття їм та велику готовність прийти на допомогу – часто незважаючи й на власне самопочуття. Такого лікаря, повірте, ще пошукати треба – і навряд, чи знайдеш. Я Вам, Володимире Миколайовичу, від усього серця бажаю добра, здоров’я та всіх земних благ!

Крім того – велика вдячність старшій медсестрі цього відділення та всьому середньому й молодшому медичному персоналу. Адже кожна з них надзвичайно старанна й працьовита – тому й комфортно тут пацієнткам, спокійно й тихо. До нас ставляться чуйно й дуже по-людяному – а це в нинішні часи, погодьтесь, дорогого коштує. Тож хотіла б усім їм побажати й самим бути здоровими. Наснаги вам та терпіння!

Також хочу подякувати й іншим спеціалістам цього профілю, котрі працюють у районній лікарні: Тетяні Олексіївні Тимошенко, Володимиру Миколайовичу Мельнику, Олександру Миколайовичу Данищук та Леоніду Григоровичу Капельнику. Якось довелось мені й до них звернутись – щиро вдячна їм за допомогу й бажаю, аби витрачені сили Бог повертав сторицею.

А ще хочу сказати гарне слово на адресу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». В ній я перебуваю вже досить давно – років, напевно, шість. І скільки лікувалась – і в гінекологічному відділенні, й із іншого приводу – всіма медикаментами мене забезпечувала «Лікарняна каса». То не порівняти – суму щомісячного внеску й витрачені нею на моє лікування кошти! Якщо порахувати, скільки загалом я заплатила щомісячних добровільних пожертвувань і скільки «Лікарняна каса» витратила на мене впродовж усіх цих років – різниця дуже велика. Багато хто говорить, мовляв, чого буду платити внески щомісяця – натомість ці гроші складу й назбираю для подібних потреб. А я скажу так, що за стільки років так і не змогла з жодної зарплати навіть один раз відкласти цю невелику суму – розмір щомісячного платежу. Тим, у кого зарплати невеликі, це не вдасться, повірте.  А так я знаю, що, прийшовши до лікарні за допомогою, отримаю все, що треба для лікування, безкоштовно. Й не варто згадувати про Конституцію – мовляв, вона гарантує безоплатне лікування! Поки «Лікарняна каса» не потурбується, будете платити за все й купувати в аптеці медикаменти власним коштом! На сьогоднішній день, я вважаю, це велике благо для нашої області, що в ній є така благодійна організація. Хто це знає й розуміє, той оцінить такі переваги.

Тому всім, хто допомагає нам – лікарям, працівникам «Лікарняної каси» – щастя й здоров’я. Хай Бог дає вам сили!

 

ДОПОМОГА БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» ПРИ СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ – РЕПОРТАЖ ІЗ ЖИТОМИРСЬКОЇ ЦРЛ.

 

«ЧЕРЕЗ БРАК КОШТІВ Я КУПУВАТИ МЕДИКАМЕНТИ ЗАРАЗ НЕ МОЖУ – ЇХ МЕНІ НАДАЄ ЛК!» – ПАЦІЄНТИ КОРОСТИШІВСЬКОЇ ЦРЛ (ЧЛЕНИ ЛК) ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАМИ

Детальніше

“Пульс” №14 – 07.04.2016 р. – подяка В.С.Шабаліна

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє!

Пишу вам, щоб на сторінках газети подякувати людям, котрі у важку хвилину прийшли на допомогу й не просто покращили моє здоров’я, а дійсно врятували життя.

Нещодавно довелось мені оперуватись – у хірургічному відділенні ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського з мого жовчного міхура витягли шматок «бурштину» – як іноді говорю, розповідаючи про свою «пригоду» – величиною з волоський горіх (навіть не думала, що такий «виростила»!). Я й сама маю 48 років медичного стажу, але таким дисциплінованим, чуйним і сердечним колективом, яким керує Перепелиця Віктор Петрович, просто щиро була захоплена. Попри біль та недугу мені там – як не дивно це прозвучить – дуже сподобалось. Сама атмосфера у відділенні така доброзичлива й приємна для хворих. Вони всі «порізані», стогнуть, а зайдуть до палати медсестрички – привітаються, запитають, як ніч переночували, й здається, що біль минув. Перев’язувальні медсестри так ніжно обробляють рани, що хочеться встати й руки їм поцілувати. Я, наприклад, дуже боялась, коли мені мали робити внутрішньовенну ін’єкцію – хоч нібито й вийшла вже з того віку, щоб уколів боятись. А медсестричка – така миленька, хороша – підійшла, поклала руку на плече: «То кажете, що боїтесь?» Дивлюсь, а вона вже зробила все, що треба – я й не відчула уколу. Славні дівчата – таке враження, що вони кастинг проходили, щоб потрапити в хірургію. Гарно у медсестер та молодших медсестер їхня робота виходить під керівництвом старшої медсестри Данько Валентини Володимирівни – всі вони професійно грамотні, культурні, ввічливі.

Й скажу про благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області» – дуже вона допомогла медикаментами, перев’язувальними, іншими витратними матеріалами (їх мені благодійна організація виділила більше, ніж на тисячу гривень!). У мене (може, цього й не варто розповідати) жовч розійшлась, бо камінь застряг – три дні мені ставили крапельниці, а воно, оте крапання, зараз дороговартісне. Потім операція – та я для неї фактично нічого й не купувала (на відміну від багатьох інших моїх «колег по нещастю», котрі не були в «Лікарняній касі»). Так що «Лікарняна каса» – особливо операційним хворим – дуже-дуже допомагає. Хто не був у ній, то дуже жалкував.

А ще хочу подякувати завідуючій поліклінікою обласного консультативно-діагностичного центру Христині Леонтіївні Прачук (яка вона старанна в роботі – й із пацієнтами, й із персоналом завжди надзвичайно уважна, чуйна) та всім своїм колишнім колегам, адже я прийшла на огляд до центру – вони ж швидко все організували, щоб відразу потрапила до Віктора Петровича Перепелиці в обласну лікарню – навіть «швидку» викликали, бо мені вже було, признатись, непереливки! Віктор Петрович мене все потім запитував: «Скажіть мені, ким Ви працювали в консультативно-діагностичному центрі, що весь заклад про Вас клопочеться?» А я ж була простою медсестрою.

Тому хочу всім, про кого згадала в листі, щиро подякувати за людяність і доброту сердець та побажати й самим бути здоровими, не розгубити тепло своєї душі. Нехай усі ті фізичні та моральні сили, які ви віддаєте людям, повернуться до вас сторицею, хай Бог оберігає ваші родини. Я бажаю вам добра!

З повагою – Шабаліна Віра Степанівна,

м.Житомир.

Детальніше

“Пульс” №8 – 25.02.2016 р. – подяка Н.П.Данильченко

З НАШОЇ ПОШТИ
Доброго дня, шановна редакціє газети «Пульс»!
Давно вже хотіла написати до вас, щоб висловити велику подяку кожному медпрацівнику ревматологічного центру ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського та його завідуючій Крикливець Людмилі Сергіївні – лікарю від Бога, а також – благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області».
Я хворію фактично вже майже два десятиліття – з 1997 року. За цей час стільки разів зверталась до лікарів за медичною допомогою, що й не злічити – ревматоїдний артрит мучить чи не щодня. Отак засинаєш нібито в гарному стані, а прокидаєшся, то й на ноги стати не можеш – підступна хвороба «перебирає» кожна кісточку, «викручує» всі суглоби. Тож минулого року, зокрема, чотири рази перебувала на довготривалому стаціонарному лікуванні в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, пролікувавшись на загальну суму близько 26 тисяч гривень. Проте власні гроші витрачати не довелось (та й де я, звичайна пенсіонерка, можу взяти такі кошти?) – всі необхідні медикаменти кожного разу надавала мені благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Зрозуміло, що це дуже велика допомога. Адже одна справа щомісяця платити порівняно невелику суму в 40 гривень добровільного внеску й інша – в кризовій ситуації, коли хвороба «скрутила» так, що й жити, здається, несила, щоразу викладати в аптеці за медикаменти не одну сотню, а то й тисячу.
Тому висловлюю щирі слова вдячності благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» та лікарю-експерту в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського Сидоренковій Інзі Анатоліївні. Такі ж надзвичайно великі слова вдячності завідуючій ревматологічним центром Крикливець Людмилі Сергіївні, сестрі-господині та всім медичним працівникам центру – я кожного разу переконуюсь у їх доброму, людяному, щирому ставленні до нас, пацієнтів, та великому прагненні допомогти кожному з нас.
Зі щирою повагою – Данильченко Ніна Петрівна,
місто Житомир.

Детальніше

“Пульс” №7 – 18.02.2016 р. – подяка О.М.Левкович

Добрий день, шановна редакціє газети «Пульс»!
Звертається до вас жителька села Рихальське Ємільчинського району Левкович Олена Миколаївна. З допомогою вашої газети хочу висловити велику подяку лікарям, медсестрам та молодшим медсестрам гінекологічного відділення ЦМЛ №1 Житомира, де я нещодавно проходила лікування. Увага, чуйність, турботливе ставлення до хворих – риси, які притаманні кожному медпрацівникові цього відділення.
Хочу подякувати лікарю з великої літери – завідуючій відділенням Донець Валентині Євгенівні за високий рівень майстерності, професіоналізм і – що найголовніше в наш час – за людяність. В будь-який час дня і ночі вона завжди прийде на допомогу. Таких, як Валентина Євгенівна, в народі називають: лікар від Бога.
Дякую операційній медсестричці Юлечці Катращук-Тищенко, котра, як та бджілка, літає від хворого до хворого, роблячи перев’язування. Завжди усміхнена й привітна, вона поділилась, що не уявляє себе без цієї професії. Також велика вдячність невтомним медсестричкам Марії Кухарець, Аграфені Черниш, Тетяні Павлюк, Людмилі Згоранець за їх турботу, професійність, терплячість, привітність. Кажу спасибі кожному лікарю, медсестричці та молодшій медсестричці цього відділення й бажаю їм усім гарного здоров’я, сімейного затишку, людського щастя, мирного неба над головою, здійснення всіх мрій і бажань.
Крім того, хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» за фінансову підтримку в лікуванні. Моя сусідка по палаті, маючи такий самий діагноз, як у мене, виклала чималеньку суму на лікування – медикаменти в наш час дуже дорогі й це витратно для простої родини. Завдяки ж «Лікарняній касі» моє лікування було фактично безкоштовним – лікар-експерт ЦМЛ №1 Войналович Тетяна Василівна посприяла тому, що мене забезпечили всім необхідним. Тож хочу побажати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» подальшого процвітання. Ви добру справу робите для людей!

Детальніше

“Пульс” №7 – 18.02.2016 р. – подяка Р.Гашимов

З НАШОЇ ПОШТИ
Доброго дня, шановна редакціє газети «Пульс». Пишу вам, щоб розповісти про людей, котрим завдячую своїм одужанням, котрі завданням свого життя визначили служіння іншим.
Нещодавно довелось мені звернутись за медичною допомогою до лікарів – маю ще з дитинства гіпертонічну хворобу, тож стресова ситуація закінчилась гіпертензивним кризом. Із ним я й опинився в кардіологічному відділенні ЦМЛ №1 Житомира. Якось прочитав слова когось із мудрих людей: «Життя не зобов’язане бути зручним. Ми всі прийшли сюди, щоб відчути й радість, і страждання. Але ніколи не втомлюсь повторювати, що найголовніше – це віра в себе, в свої сили». Так-от хочу сказати, що цю віру у власні фізичні можливості, в одужання у мене вселили завідуючий кардіологічним відділенням ЦМЛ №1 Житомира Завгородній Анатолій Андрійович та лікарі Паславська Надія Володимирівна й Вольницька Світлана Юріївна. Завдяки їх професійним умінням загострення хвороби відступило. А дякуючи благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» на лікування витрачати власні кошти не довелось – лікар-експерт ЦМЛ №1 Войналович Тетяна Василівна ретельно підібрала всі необхідні медикаменти, які я й отримав від «Лікарняної каси». Тож слова про те, що найважливіше – своїми вміннями робити людей щасливими, дійсно, стосуються співробітників цієї благодійної організації. В цьому їх головне призначення.
Всім їм я щиро бажаю й самим бути здоровими, зустрічати на своєму шляху тільки хороших людей, радіти кожному дню, знаходячи все нові й нові докази на користь того, що життя прекрасне!
Зі щирою повагою – Гашимов Рустам, місто Житомир.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє! Хочу висловити щирі слова вдячності на адресу медичних працівників Ружинської ЦРЛ. Багато хто зараз критикує й сварить медицину – мовляв, і лікуватись дорого, й медперсонал завий раз до хворого не підійде, й ліки треба самому купувати. А я скажу, що, може, десь воно й справді так, але от у Ружинській ЦРЛ працюють справжні медики, котрі з притаманним їм сумлінням, добротою, щедрістю душі та безкорисливістю самовіддано спрямовують свої зусилля, професійні якості на благо життя та здоров’я населення нашого району.

Й це не просто слова, а висновок багаторічних спостережень, адже розміняла, як мовиться, не один десяток, тож маю чимало проблем зі здоров’ям – відтак за медичною допомогою в нашу районну лікарню звертаюсь протягом року не раз і не двічі. От зараз, наприклад, лікуюсь у терапевтичному відділенні, яким керує чудовий лікар Кучерук Оксана Вікторівна. Й хочу сказати, що персонал відділення бере приклад зі своєї завідуючої – всі надзвичайно доброзичливі, чуйні, уважні. Й словом розрадять, і медичною послугою допоможуть, за що їм щира подяка.

Також висловлюю вдячність лікарю-ендокринологу Гулько Лесі Василівні та хірургу Цехмейструк Ользі Володимирівні – за людяність та професіоналізм.

А медикаментами забезпечує мене благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – от за її допомогою й лікуюсь і зараз, і завжди (бо ж в організації я вже років із десять), коли проліковуюсь у стаціонарі. Тому хочу подякувати лікарю-експерту «Лікарняної каси» Первушиній Галині Андріївні – вона допомагає мені підібрати по «Лікарняній касі» потрібні для лікування медикаменти. За всі ці роки, що я в організації, ще ніколи не шкодувала, що перебуваю в ній. Хоча не раз мені дехто говорив, мовляв, гроші, які плачу щомісяця, як добровільні внески, можна було б відкладати. Але я таку думку не підтримую – багато «навідкладаєш» таким чином! Їх заощадити неможливо. А так заплатиш і знаєш, що вони там, ці кошти, збираються, на випадок хвороби матимеш медикаменти без проблем і ними скористаєшся.

Тож щиро бажаю всьому населенню Житомирщини не хворіти, а щоб про всяк випадок забезпечити себе медикаментами, раджу вступити до «Лікарняної каси». Лікарям же Ружинської ЦРЛ за їх роботу побажання здоров’я та добра. А медицині нашій – щоб більше держава звертала на неї уваги.

З повагою – Сиротенко Галина Петрівна.

Детальніше

“Пульс” №14 – 10.04.2015 р. – подяка В.А.Собченко

З НАШОЇ ПОШТИ

Нещодавно в нашу родину завітало свято – моя донечка Світлана народила синочка. Народжувала вона в Черняхівському райТМО. Хвилювались ми надзвичайно, звісно. Бо ж знали, що має бути кесарський розтин – я й сама медпрацівник, і дитина моя теж медсестра (ми обоє працюємо в Черняхівському райТМО), то розуміємо, що це треба бути великим професіоналом, щоб усе відбулось без труднощів і нервувань. Нам багато хто говорив, що треба дочці їхати до Житомира народжувати, але, оскільки я працюю в нашій лікарні вже не перший рік, то знаю, наскільки високий рівень професійної майстерності мають лікарі в Черняхівському райТМО. Ми довіряємо їм – тому й вирішили народжувати в рідній лікарні. Тож я, як мати, хочу щиро подякувати завідуючій гінекологічним відділенням Наталії Павлівні Славській та лікарю-гінекологу відділення Віктору Миколайовичу Усаченку, завідуючому реанімаційним відділенням Андрію Анатолійовичу Сахненку, педіатру Зінаїді Андріївні Любарчук та колективам гінекологічного та реанімаційного відділень за те, що завдяки їх старанності, чуйності, співчутливості мій любий онучок з’явився на світ.

Хочу подякувати також благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я в ній перебуваю вже багато років і дочку свого часу теж записала. Досі, дякувати Богу, надто не хворіли, щоб скористатись допомогою організації. А от при народженні онучка ми відчули повною мірою її підтримку. Й антибіотики, й крапельниці, й анестетик, і витратні матеріали – все необхідне для проведення кесарського розтину й реабілітації надала «Лікарняна каса». Якби довелось за власні кошти купувати, то й не знаю, скільки грошей витратили б. Хтось, може скаже, що всі ті внески, які платили щомісяця, можна було «наскладати» й зібрати ще більшу суму. То я їм відповім: не зберете – надто ж, якщо зарплати такі, як у нас. Щодня знаходиться якась нагальна потреба, на яку витрачаєш утричі-вп’ятеро більші кошти. Тому я вдячна «Лікарняній касі» – жодної копієчки не потратили (тим паче, що у доньки зарплата теж невелика, бо працює на півставки), чому ми, звісно, дуже раді. Й у зв’язку з цим хочемо подякувати лікарю-експерту нашої лікарні Ірині Олексіївні Ніколайчук – вона з розумінням поставилась до нашої ситуації й пішла назустріч потребам навіть у дрібницях.

Тож, як мама й бабуся, хочу всім подякувати, привітати з прийдешнім святом і побажати всім добра, здоров’я та всіх життєвих гараздів.

Вікторія Антонівна Собченко з Черняхова.

Детальніше

“Пульс” №13 – 04.03.2015 р. – подяка В.А.Климчук

З НАШОЇ ПОШТИ

Періодично я звертаюсь до лікарів – то «скаче» тиск, а то починає «підводити» печінка. Роки ж не додають здоров’я. Але щоразу мене підтримує давній друг – благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Я вже дуже давно в ній, мало не з дня заснування – десь із грудня 2000 року. Й за цей період не раз відчув і побачив її допомогу. По-перше, обстеження мені проводять безкоштовно – тобто за рахунок «Лікарняної каси». А крім того – скільки доводилось лікуватись стаціонарно, завжди медикаменти, витратні матеріали теж оплачує «Лікарняна каса». Тобто коли виникає потреба в медичній допомозі, не треба думати, де взяти гроші – щомісячні добровільні пожертування не такі вже й великі (зараз – лише 35 гривень), а завдяки членству в благодійній організації лікуєшся безкоштовно. А півтора року тому мені робили в Києві операцію на серці – «Лікарняна каса» надала значну фінансову допомогу. І знаєте, коли чую від несвідомих громадян, що, мовляв, нащо я буду ті 35 гривень щомісяця платити, краще їх відкладатиму – завжди кажу, що це думка крайнє неправильна! Грошей таким чином точно не назбираєш! Як би я назбирав ту суму, яку мені «Лікарняна каса» тоді виділила на операцію?

І ще одне: у мене, наприклад, щомісячні внески вираховують автоматично з заробітної плати – не треба нікуди в банк іти, нести ці платежі, вистоювати в чергах, щоб заплатити. А все тому, що ми вступили до «Лікарняної каси» всією нашою організацією. Тож, якби довелось їхати десь із села в місто (бо ж де тут заплатиш?) у банк – було б не з руки: трать гроші й час на поїздку. А так – ніяких проблем: бухгалтерія централізовано вираховує гроші. Тому я раджу організаціям, колективам вступати до «Лікарняної каси» всім гуртом – прислухайтесь до моєї поради, я дурниць вам не скажу. Хто працює й має таку можливість – платити внески через бухгалтерію свого підприємства – вступайте до «Лікарняної каси». Більше того – зробити це треба було, образно кажучи, ще позавчора. Тому що сьогодні такий час настав нестабільний – все дорожчає з кожним днем. Одна «Лікарняна каса» ще «тримається». Ось лише днями я отримав завдяки їй медикаменти й від печінки, й від тиску – на суму набагато більшу, ніж сплатив добровільних внесків за тривалий час. Ті 35 гривень – це сьогодні не гроші. А коли потрапляєш на лікарняне ліжко, то відчуваєш, що то значить підтримка цієї благодійної організації. Навіть ось такий приклад: якщо призначили якісь уколи – треба піти в аптеку й купити шприци, самі медикаменти, вату, спирт. І тоді вже тобі медсестра кваліфіковано зробить укол. А коли ти в «Лікарняній касі» – все перераховане тобі принесуть «на блюдечку». Тому буду з нею й надалі – чого й вам усім бажаю.

З повагою – Віталій Антонович Климчук,

село Дубовець Житомирського району.

Детальніше

“Пульс” №13 – 03.04.2015 р. – подяка О.О.Мирутенко

Доброго дня, шановна редакціє!

Пише вам Олена Олександрівна Мирутенко з Малинського району. Я лікувалась нещодавно в Малинському міськрайТМО, за що хотіла б подякувати всьому колективу гінекологічного відділення – лікарям, середньому та молодшому персоналу. Це чуйні співчутливі люди, котрі з розумінням та щирим добрим серцем відгукуються на проблеми своїх пацієнток.

А ще хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», яка оплатила мені й УЗ-обстеження, й необхідне лікування. В цій організації я давно. От лише признаюсь, що був час коли вийшла з неї – й відразу ж зрозуміла, що зробила помилку. Адже якщо спочатку надто великих проблем зі здоров’ям не мала, то потім вони немов «посипались» і витрачати на медикаменти довелось немаленькі гроші. Тож через кілька років зрозуміла, що треба знову звертатись за допомогою до «Лікарняної каси». Що й зробила. Тож тепер користуюсь її послугами активно. Й виходити з «Лікарняної каси» більше не збираюсь. Бо ж через кожні півроку маю проходити певне лікування – а з «Лікарняною касою» це вигідно. Тому що то не відчутно для сімейного бюджету – коли щомісяця з пенсії вираховують 35 гривень добровільного пожертвування. Натомість же лікування та обстеження проходжу, не заплативши жодної копійки. Такий варіант мені підходить.

Тому я порадила б вступати до цієї благодійної організації всім, хто має проблеми зі здоров’ям. Та й здоровим варто було б, тому що сьогодні нібито все добре, а на завтрашній день треба підстрахуватись.

Детальніше

Подяка

Давно збиралась написати, щоб подякувати людям, котрі приходять на допомогу, коли «підводить» здоров’я – лікарям. А «підводить» воно тепер уже досить часто – чоловік після двох інсультів, а мене ці артрози та артрити мучать. Тому до лікарів доводиться звертатись часто – обоє періодично проходимо лікування (щонайменше двічі протягом року, а то й частіше, якщо погіршення стану). Тоді вже «біжимо» в нашу сільську амбулаторію або й до Житомирської центральної районної лікарні їдемо. Викликаємо, буває, й до себе сімейного лікаря, якщо я вже не в силі прийти сама (чоловік же й зовсім із двору не виходить). Частіше, звісно, стараюсь поїхати до «районки», щоб разом і рентген зробити, й іще на прийом до якогось спеціаліста потрапити. Та й чоловікові не раз треба до невропатолога, то благо, що районна лікарня від нас недалеко – їдемо туди до лікарів. Тому хотіла б їм усім подякувати – й медпрацівникам нашої амбулаторії в Зарічанах, і районної лікарні – за людяність, чуйність до нас, пацієнтів. Особливо ж гарні слова адресую нашому районному терапевту – Ольга Іллівна Штурнак золотої душі людина. Завжди вона вислухає, допоможе мудрою лікарською порадою, а за необхідності підкаже, до якого спеціаліста ще звернутись. Тим паче, що в районній лікарні вона завідує «Лікарняною касою», то завжди з’ясує, які медикаменти краще призначити, щоб і вилікуватись, і гроші свої не витратити. Всі лікарі – й травматолог, і невролог – уважні, допоможуть і підкажуть.

От зараз всі сварять медицину й самих медпрацівників. А їй же – як і тим медикам – виживати нелегко: у переважної більшості людей статки невеликі, а вилікуватись і бути здоровими хочуть усі. В таких випадках і приходить на допомогу благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Он узяти нас із чоловіком – платити за двох нібито й шкода щомісяця тієї суми. А як прийдеться – коли хвороба «скрутить» – то й переконуєшся кожного разу: добре, що вона є, ця «Лікарняна каса». Бо ж зараз у нас в аптеках ціни такі, що на здоров’я – тобто, щоб їх купити -спробуй-но зароби! То це людині працюючій – а що казати про пенсіонера? Ну, не знаю, як інші, а я завжди впевнена, що, коли звернусь, то завжди отримаю допомогу. Впевнена – бо переконувалась не раз. В «Лікарняній касі» і я, й чоловік уже давно – десь із 2003 року. Пам’ятаю, добровільні щомісячні пожертвування ще починались мало не в сумі якихось копійок – а допомогу вже й тоді отримували суттєву. Тобто з організацією ми тісненько так дружимо – виручала вона нас дуже часто, бо проблем зі здоров’ям вистачало. Тож користуємось її послугами й – задоволені. Звісно, хотілось би, щоб більше медикаментів було по «Лікарняній касі», але ми ж розуміємо, що ціни на них зараз великі, а якби вона не допомагала, то геть сутужно нам було б. Тому я щиро раджу (особливо людям у віці) «подружитись» із «Лікарняною касою» – потім не раз пересвідчитесь, наскільки це важливо.

Хотинська Галина Григорівна,

село Зарічани Житомирського району.

Детальніше

Подяка

Доброго дня! Пише вам Олег Володимирович Великий із Ружинського району. Й звертаюсь із гарного й приємного приводу: хочу подякувати лікарю Боденчуку Олександру Анатолійовичу, котрий тривалий час завідував відділенням анестезіології та інтенсивної терапії (зараз керує центром ПМСД Ружинського району), та медсестрам відділення. Скільки разів звертався до них за допомогою – а я зі своїм цукровим діабетом буваю у лікарів частенько – завжди мені йдуть назустріч. Тому щиро дякую нашим медпрацівникам і від усієї душі бажаю й самим завжди бути здоровими. А ще – залишатись такими ж людяними й чуйними, як і досі.

Крім того, слова подяки надсилаю й усім, хто працює в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я перебуваю в організації уже років зо п’ять (і дружина та мама теж давно вступили до неї), тож не раз пересвідчувався, наскільки членство в ній вигідне. По-перше, вона завжди допомагає: як тільки потрапляю до лікарні, там, знаючи, що я в «Лікарняній касі», відразу всі питання медикаментозного забезпечення вирішують без проблем – і ліки, й витратні матеріали надають безкоштовно. А по-друге – цю допомогу надають стільки разів, скільки хворий (тобто в даному випадку я) того потребує: й раз, і двічі, й за кожної необхідності. Багато хто говорить, мовляв, ті гроші, які щомісяця сплачуватиму добровільними пожертвуваннями в «Лікарняну касу», просто відкладатиму. А я скажу так: коли людині погано – справді погано, як мені стається – то ти не думаєш ні про що інше – тобі не грошей, не до медикаментів, аби лише надали допомогу. Добре, скажу Вам, що вона у нас є – ця благодійна організація. Тому я порадив би так: вступати до «Лікарняної каси» треба всім. До того ж вступати радив би незалежно від віку, бо – як бачу зараз – хвороба «бере» усіх.

Тому тим, кого назвав у листі, бажаю міцного здоров’я. А хто читатиме його – раджу прислухатись до моїх слів.

Детальніше

Подяка

Пишу вам, щоб висловити слова величезної щирої вдячності завідуючому проктологічного центру ЦМЛ №2 Житомира Білічаку Роману Олексійовичу та всьому колективу центру за їх невтомну самовіддану роботу, щирість до людей. Нещодавно мені робили тут операцію – нібито, здавалось, вона й не була складною, але кілька днів потому довелось полежати в лікарні – дотримуватись постільного режиму, обмежень у харчуванні. Але все це компенсувалось ставленням лікарів, медсестер та молодшого персоналу – було воно надзвичайно гарним, людяним, чуйним і співчутливим. Звісно, не дай, Боже, потрапляти до лікарні (тобто я хочу сказати – хворіти), але от таке ставлення до пацієнтів – воно дуже цінне. В перші дні, коли була в такому важкому післяопераційному стані, до мене й уночі що кілька хвилин підходили – турбувались про мій стан, і вдень піклувались, щоб добре себе почувала (до речі, мене вразило те, що у відділенні чистота й порядок – молодші медсестри старанні надзвичайно!). А Роман Олексійович – то взагалі така людина, що про нього й найкращих слів (і найбільшої їх кількості) буде мало! Тобто хоч і було нелегко – все-таки перенести операцію непросто й фізично, й морально – але проведений у лікарні час згадую (от не повірите!) з задоволенням. Я в палаті була з такою ж, як і сама, пацієнткою з Коростеня – як важко не було нам, але всі дні ми знаходили сили не лише для розмов (як, зазвичай, ведеться, коли лежиш у лікарні), а й для жартів (хоча важкувато, звичайно ж, було – нам весь час робили знеболюючі уколи, тому що ми постійно відчували біль) – навіть наш найлюбіший лікар Роман Олексійович уже третього дня після операції сказав: «Ну, дівчата, якщо регочете – справа йде до одужання!» А все чому – тому що й ставлення медпрацівників до нас, пацієнтів, і сама атмосфера в центрі підвищували настрій – я сказала б, були певним знеболюючим.

Крім того, хочу сказати слова подяки благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Признатись, я перебуваю в ній не так багато часу – лише з квітня, але, незважаючи на це, вже в жовтні скористалась її послугами – «Лікарняна каса» надала все необхідне для операції та післяопераційного відновлення, нічого я не купувала за свої кошти. Я переконалась на своєму прикладі, що це дійсно організація благих діянь. Адже от як було у мене – коли б не «Лікарняна каса», де взяти кошти на операцію? Скажете, мовляв, можна зібрати? Та ніколи їх не зберете – завжди знайдуться нібито більш нагальні потреби! А так щомісяця сплатиш невеликі кошти добровільних пожертвувань і душа спокійна – знаєш, що при важких обставинах тобі завжди допоможуть. І хоч операція вже давно позаду, але виходити з «Лікарняної каси» не буду (більше того – навпаки рекомендую всім вступати!), адже роки вже немолоді – здоров’я того, як колись, немає. А якщо, не дай, Боже, щось трапиться (бо це ж таке – сьогодні ти здоровий, а завтра потрапив до лікарні), то допомогу отримаєш.

Зі щирою повагою – Хмарук Валентина Володимирівна

Детальніше

#medi