Архів розділу ‘Останні новини’

Впровадження формулярної системи – про актуальність не сперечаються

       Наказом Міністерства охорони здоров’я України №429 від 26.06.2014 року з метою актуалізації й ефективного впровадження та розвитку формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я України затверджено зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 2009 року №529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я». Згідно з наказом, критеріями відбору лікарських засобів до Державного формуляра є: наявність державної реєстрації лікарського засобу та досвіду його застосування не менше двох років в Україні (за умови відсутності терапевтично еквівалентних лікарських засобів досвід застосування лікарського засобу в Україні не є обов’язковим); наявність високих показників якості, ефективності, безпеки та економічно доцільного використання лікарських засобів, підтверджених наявністю документа, що підтверджує відповідність умов виробництва вимогам належної виробничої практики (для вітчизняних виробників – чинної ліцензії на виробництво лікарських засобів); даними доказової медицини, у тому числі результатами фармакоекономічних досліджень; практикою медичного застосування, у тому числі за результатами оцінки безпеки медичного застосування лікарського засобу.

А в кінці липня під час робочої зустрічі в м.Києві за участю, зокрема, представників Міністерства охорони здоров’я України та Державного експертного центру МОЗ України заступник директора департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, голова обласного регіонального формулярного комітету Валентина Олегівна Грищук поділилась досвідом запровадження формулярної системи в Житомирській області – адже саме Житомирщина була піонером цього процесу.

- Про актуальність формулярної системи на державному рівні годі й сперечатись, адже одним із найважливіших питань галузі охорони здоров’я саме і є запровадження найкращої медичної практики лікувально-діагностичного процесу, яка повинна базуватись на принципах доказової медицини, – наголосила учасникам зібрання Валентина Олегівна. – Цьому сприяє впровадження елементів стандартизації (які базуються на формулярній системі та клінічних протоколах) і моніторування якості медичної допомоги на рівні МОЗ України – протягом останніх років в Україні ці процеси здійснюються особливо активно. В статті 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» вказано, що лікарський формуляр є галузевим стандартом у сфері охорони здоров’я. Стосовно ж нашої області – хочу наголосити на тому, що формулярну систему лікувальні заклади Житомирщини спільно з благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» активно використовують ще з 2000 року, коли саме на Житомирщині було вперше в Україні видано лікарський формуляр – це відбулось за сприяння та кошти Агенції з міжнародного розвитку США (USAID) у рамках проекту «Раціональний фармацевтичний менеджмент» (з 2009 року відбувається впровадження локальних клінічних протоколів надання медичної за терапевтичним та педіатричним профілями, з 2010 – за хірургічним профілем). І на досягнутому ми не зупинялись – постійно працювали над вдосконаленням формуляра. Так, у 2003 році вийшло в світ друге, в 2005 році – третє, в 2007 році – четверте, в 2009 – п’яте, в 2011 – шосте, в 2013 – сьоме, в 2014 році – восьме видання лікарського формуляра. До речі, останнє восьме видання регіонального формуляра містить майже 900 торгових назв лікарських засобів.

За цей час (формуляр переглядається один раз у два роки) вже чітко відпрацьований механізм роботи при розробленні кожного нового видання формуляра – це здійснює формулярна комісія, яка призначається наказом ДОЗ ОДА, пропозиції ж мають можливість надати всі практичні лікарі області. Після затвердження формуляр безкоштовно видається кожному практикуючому лікарю, а також в електронному вигляді розміщується на сайті ДОЗ Житомирської ОДА.

– Структура кожного видання регіонального формуляра відповідає структурі Державного формуляра й складається з розділів ( як то – «Лікарські засоби, які можуть використовуватись в кардіології, пульмонології …» та інші) та алфавітних переліків лікарських засобів, включених у формуляр, за торговою та міжнародною непатентованою назвою з вказанням сторінок, де вони знаходяться. У розділах вказуються фармакотерапевтичні групи, міжнародні непатентовані назви, торгові назви, форма випуску та виробники, – деталізувала Валентина Олегівна. – Адже формуляр використовують усі лікарі, які здійснюють лікарські призначення населенню області, та адміністратори закладів охорони здоров’я.


Як наголосила доповідачка, апробація та впровадження формуляра на Житомирщині традиційно здійснюється спільно з благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області», яка функціонує з 2000 року й наразі нараховує понад 200 тисяч жителів області (16,5% усього її населення).

– Частка членів «Лікарняної каси», які лікуються в стаціонарних умовах, зокрема, обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, досягає 50% від усієї кількості пацієнтів, в усіх закладах охорони здоров’я області – 35-40%. В 2013 році заклади охорони здоров’я області отримали від «Лікарняної каси» благодійну допомогу на загальну суму 35 мільйонів гривень, що дало можливість забезпечити надання медичної допомоги при 421 тисячі звернень членів організації. Медикаментами члени організації забезпечуються згідно з регіональним формуляром та локальними протоколами лікування, що готує медичних працівників та населення до впровадження медичного страхування, – відзначила Валентина Олегівна. – Тому хочу особливо наголосити на тому, що благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» стала прообразом державного медичного страхування, адже за її рахунок заклади охорони здоров’я Житомирщини отримують ліки, реактиви та вироби медичного призначення, що дає можливість проводити медикаментозне забезпечення членів «Лікарняної каси» без обмеження розміру витрат та кількості звернень за медичною допомогою.

За роки впровадження на Житомирщині формулярної системи відпрацьований чіткий моніторинг дотримання лікарського формуляра. Як повідомила В.О.Грищук, традиційно він проводиться силами завідуючих відділень та заступниками з лікувальної роботи в поточному та ретроспективному режимі. Крім того – за допомогою програми з автоматизованої обробки листів призначень членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яка дає можливість проводити ретроспективний аналіз роботи по впровадженню лікарського формуляра окремими лікарями, відділеннями, лікувальними закладами. Також моніторинг дотримання лікарського формуляра проводиться за допомогою застосування фармакоекономічного аналізу (ABC, VEN, частотний аналіз).. За результатами моніторингу проводяться відповідні співбесіди з заввідділеннями або заступниками з лікувальної роботи, засідання клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Крім того, результати моніторингу дотримання лікарського формуляра та локальних протоколів надання медичної допомоги враховуються при проведенні атестації лікарів.

– Багаторічний досвід впровадження лікарського формуляра в Житомирській області довів його актуальність, адже результатом цього є використання найбільш ефективних та безпечних ліків, зменшення кількості випадків поліпрагмазії, підготовка медичних працівників та населення до впровадження страхової медицини, скорочення терміну перебування пацієнтів у цілодобовому стаціонарі за рахунок ефективної фармакотерапії, – відзначила Валентина Олегівна. – Загалом же дослідження результатів ефективності впровадження лікарського формуляра за допомогою АВС-аналізу, проведеного за сприяння благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», встановили, що в структурі витрат на лікарські препарати переважають антибактеріальні засоби та антикоагулянти, що значно відрізняється від існуючої структури видатків населення на закупівлю лікарських засобів по Україні, де лідерами є препарати з недоведеною ефективністю та другорядні препарати. Так, зокрема, привертає увагу, що лідером серед витрат є натрію хлорид, на який постійно витрачається близько 10-11% коштів. За свідченням щотижневика «Аптека» (№22 від 02.06.2014 року) за обсягами аптечних продажів протягом першого кварталу цього року Житомирщина – єдина з областей, де на першому місці за обсягами аптечних продажів є життєво необхідний препарат серетид. Загалом же за підсумками цього періоду в топ-листі брендів за обсягами аптечних продажів у грошовому виразі в більшості областей перше місце займає актовегін. Також у лідери вийшли кардіомагніл, ессенціале, но-шпа, фармацитрон. Ми ж, здійснивши в області відповідний моніторинг за допомогою VEN-аналізу (VEN-аналіз є елементом клініко-економічного аналізу, який дозволяє оцінити відповідність фармакотерапії хворих із певною патологією чинним стандартам та клінічним протоколам, що надзвичайно важливо в плані раціонального та ефективного використання коштів – бюджетних, пацієнта, «Лікарняної каси»), за результатами 2010-2013 років встановили зменшення частки витрат на другорядні препарати на 3,4%.

Проте, як зазначила В.О.Грищук, досвід запровадження лікарського формуляра та протоколів лікування засвідчив існування при цьому певних проблем, як то – маркетингова політика окремих фармацевтичних фірм, вплив реклами лікарських засобів, недотримання аптечною мережею відповідного наказу МОЗ України щодо рецептурного відпускання ліків, недостатнє бюджетне фінансування, недостатня кваліфікація або небажання окремих лікарів дотримуватися протоколів лікування.

– Отож серед висновків із досвіду впровадження формулярної системи перш за все хотілося б наголосити на можливості більш раціонально та ефективно використовувати фінансові ресурси держави, населення, страхових компаній, спираючись при призначенні лікарських препаратів на принципи доказовості, – зазначила Валентина Олегівна. – Крім того, встановлено, що в результаті впровадження лікарського формуляра та локальних протоколів лікування при наявності системи моніторингу за умови їх дотримання покращується якість надання медичної допомоги за рахунок раціонального призначення лікарських засобів та зменшуються витрати коштів на другорядні препарати. Також використання лікарського формуляра та локальних протоколів лікування дає змогу уніфікувати медикаментозне забезпечення при наданні медичної допомоги населенню. Їх впровадження є кроками до запровадження страхової медицини в Україні. Тому від імені керівництва та загалом усіх представників медичної галузі Житомирської області, яка може поділитись багатим досвідом впровадження формулярної системи, хочу внести певні пропозиції. Так, здійснення закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти на державному рівні повинне проводитись із використанням Державного формуляра, на регіональному – на основі регіонального формуляра лікарських засобів, у закладах охорони здоров’я – на основі локального формуляра. При створенні Державного формуляра перевага повинна надаватись лікарським засобам із доказовою базою (адже у відповідній постанові Кабінету Міністрів наявні такі лікарські засоби, як арбідол, екстракт виноградних кісточок, екстракт хряща акули, кортексин, мілдронат, церебролізин та деякі інші – в результаті цього втрачається зміст величезного обсягу проведеної при створенні Державного формуляра роботи). Крім того, паралельно зі впровадженням державного формуляра потрібна розробка нових та корекція існуючих стандартів, протоколів лікування за нозологічними формами, в які необхідно вносити тільки наявні в Державному формулярі препарати. Також при проведенні (плануванні) закупівлі лікарських засобів необхідно проводити фармакоекономічний аналіз (перевага – АВС-VEN аналіз), за результатами якого пріоритет надавати життєво необхідним лікарським засобам, які включені в Державний/регіональний/локальний формуляр. Враховуючи ж значний обсяг моніторингу, в закладах охорони здоров’я необхідно впровадити автоматизовану систему управління якістю медичної допомоги.

Детальніше

Проект Закону “Про Лікарняні каси”

29.08.2014

У Верховній раді зареєстровано проект Закону про Лікарняні каси ( № реєстрації : 4560а). Проект вніс депутат VII скликання Яценко А.В.

Проектом Закону визначені організації, правові та економічні засади позабюджетного фінансово-правового регулювання сфери охорони здоров’я, реалізації конституційного права на охорону здоров’я, створення та діяльності Лікарняних кас, їх об’єднань, права та обов’язки членів Лікарняних кас та їх об’єднань.

Закон спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в сфері охорони здоров’я шляхом концентрації ресурсів в напрямку надання медичної допомоги відповідного регіону та гарантує державну підтримку і створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до законодавства України.

              Верховна Рада України

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про Лікарняні каси».

         Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.

Додаток:

1. Проект Закону України на 27 арк.

2. Пояснювальна записка на 3 арк.

3.  Проект постанови на 1 арк.

4. Документи законопроекту в електронному вигляді.

Народний депутат України                                              А.В.Яценко

Проект вноситься народним депутатом України

А.В. Яценком

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про Лікарняні каси»

Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади фінансово-правового регулювання діяльності Лікарняних кас забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток діяльності Лікарняних кас, гарантує державну підтримку та створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до чинного законодавства України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення понять

      У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

лікарняна каса – членська, незалежна, неурядова, некомерційна, неприбуткова, неполітична організація, заснована фізичними та юридичними особами (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права), їх об’єднаннями з метою задоволення потреб її членів у наданні фінансово-правових послуг у сфері медичної діяльності  та наданні цільової безповоротної медичної допомоги її членам та закладам охорони здоров’я;

цільова допомога – комплекс заходів у сфері охорони здоров’я, який пов’язаний із наданням медичної допомоги, яка може бути використана лише на медикаментозне, діагностичне та консультаційне забезпечення членів Лікарняної каси;

Стаття 2. Законодавство про Лікарняні каси

Законодавство про Лікарняні каси складається з Конституції України, цього закону та виданих відповідно до них нормативно – правових актів.

Стаття 3. Принципи утворення і діяльності Лікарняних кас

1. Лікарняні каси утворюються і діють на принципах:

1) добровільності;

2) самоврядності;

3) вільного вибору території діяльності;

4) рівності членів Лікарняної каси;

5) відсутності майнового інтересу їх членів;

6) прозорості, відкритості та публічності.

 2. Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у Лікарняній касі, у тому числі в її утворенні, вступі у Лікарняну касу або припиненні членства в ній.

3. Самоврядність передбачає право членів Лікарняної каси самостійно здійснювати управління діяльністю Лікарняної каси відповідно до її мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність Лікарняної каси, крім випадків, визначених законом.

4. Вільний вибір території діяльності передбачає право Лікарняної каси самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.

5. Рівність перед законом передбачає, що Лікарняні каси є рівними у своїх правах та обов’язках відповідно до закону.

6. Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени Лікарняної каси не мають права на частку майна Лікарняної каси та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) Лікарняної каси не підлягають розподілу між його членами і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена Лікарняної каси, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

7. Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів Лікарняної каси мати вільний доступ до інформації про її діяльність, у тому числі про прийняті Лікарняною касою рішення та здійснені заходи, а також обов’язок Лікарняної каси забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що Лікарняні каси інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Стаття 4. Гарантії права на свободу членства в Лікарняній касі

1. Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яку Лікарняну касу.

2. Кожна особа має право добровільно у будь-який час у порядку, встановленому статутом, припинити членство у Лікарняній касі.

3. Вимога про зазначення відомостей щодо членства особи у Лікарняній касі, якщо така вимога не пов’язана з реалізацією особою своїх прав як члена  Лікарняної каси, не допускається.

Стаття 5. Юридичний статус Лікарняної каси

1. Лікарняна каса є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує відповідно до законодавства у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням (назвою), власну символіку.

2. Лікарняна каса набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації в порядку визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

3. Лікарняна каса несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах вартості майна, що належить їй на праві власності.

Розділ I

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРНЯНИХ КАС

Стаття 6. Засновники Лікарняної каси

1. Засновниками Лікарняної каси можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) Лікарняної каси.

3. Кількість засновників Лікарняної каси не може бути меншою, ніж дві особи.

4. Засновником Лікарняної каси не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

5. Повноваження засновника Лікарняної каси закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення Лікарняної каси в установленому цим Законом порядку.

6. Рішення про створення Лікарняної каси оформляється протоколом установчих  (загальних) зборів, який підписують голова та секретар зборів.

7. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих (загальних) зборах. У реєстрі обов’язково зазначаються  прізвище, ім’я та по-батькові особи, дата народження та адреса реєстрації. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

8. Установчі (загальні) збори затверджують статут Лікарняної каси, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов’язані із створенням Лікарняної каси.

Стаття 7. Найменування Лікарняної каси

1. Лікарняна каса має власну назву, яка визначається засновниками (засновником).

2. Назва Лікарняної каси повинна складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (Лікарняна каса) може бути однаковою у різних організаціях. Індивідуальна назва Лікарняної каси є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв, зареєстрованих в установленому порядку Лікарняних кас з такою ж загальною назвою.

3. Лікарняна каса поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в статуті (положенні).

4. Найменування Лікарняної каси викладається державною мовою. Лікарняна каса може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

5. Лікарняна каса, зареєстрована у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви Лікарняної каси фізичними та юридичними особами, які не належать до неї, для цілей, не пов’язаних з діяльністю цієї Лікарняної каси, забороняється.

6. Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін «лікарняна каса» і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено цим Законом.

Стаття 8. Статут Лікарняної каси

1. Лікарняна каса діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут Лікарняної каси, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) Лікарняної каси.

2. У Статуті  Лікарняної каси обов’язково зазначаються:

назва (найменування) Лікарняної каси та її юридична адреса;

мета створення і завдання Лікарняної каси;

особливості та умови надання цільової допомоги;

порядок утворення та діяльності органів управління Лікарняної каси, їх склад і компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;

права та обов’язки членівЛікарняної каси;

умови і порядок вступу інших членів до Лікарняної каси, порядок припинення членства в  Лікарняній касі;

порядок сплати вступних членських та інших внесків;

джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна Лікарняної каси, в тому числі порядок і умови надання медичної допомоги членам Лікарняної каси, визначеної цим Законом;

порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління Лікарняної каси;

порядок внесення змін і доповнень до установчих документів Лікарняної каси;

порядок припинення діяльності Лікарняної каси та вирішення питань, пов’язаних з використанням  її майна і коштів, у зв’язку з її ліквідацією (реорганізацією);

порядок покриття можливих збитків Лікарняної каси;

джерела активів, порядок контролю і звітності Лікарняної каси.

Статут Лікарняної каси може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності, які не повинні суперечити цьому Закону та діючому законодавству України.

Стаття 9.Державна реєстрація Лікарняної каси

1. Лікарняна каса підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. Реєстрація Лікарняної каси здійснюється безоплатно центральним органом виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації  юридичних  осіб  та  фізичних  осіб – підприємців (далі – уповноважений орган з питань реєстрації), за місцезнаходженням Лікарняної каси.

3. Для реєстрації Лікарняної каси керівник або особа (особи), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення Лікарняної каси подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням Лікарняної каси заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:

1) примірник протоколу установчих зборів, до якого додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників Лікарняної каси);

2) статут (у двох примірниках);

3) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

4) заява про включення до Реєстру Лікарняних кас інформації щодо здійснення Лікарняною касою своєї діяльності.

4. Заяву та документи, зазначені в пунктах 3 і 4 частини третьої цієї статті, підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію Лікарняної каси засвідчується нотаріально.

5. Для реєстрації Лікарняної каси, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників – юридичних осіб та фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

6. У разі якщо засновником (засновниками) Лікарняної каси є іноземна юридична особа, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, додатково подається легалізований у встановленому порядку документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження – витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, що відповідає вимогам Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

7. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються) до уповноваженого органу з питань реєстрації, мають бути викладені державною мовою.

8. У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації Лікарняної каси протягом 60 днів з дня утворення така Лікарняна каса не вважається утвореною.

9. На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації Лікарняної каси, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

10. Відмова у реєстрації Лікарняної каси  допускається за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення Лікарняної каси, положень, що не відповідають Конституції України;

2) порушення вимог статей 7, 10 цього Закону.

11. За відсутності підстав для відмови у реєстрації Лікарняної каси, передбачених частиною десятою цієї статті, для направлення документів на доопрацювання, передбачених частиною чотирнадцятою цієї статті, або для залишення документів без розгляду по суті, передбачених частиною сімнадцятою цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, визначеного частиною дев’ятою цієї статті:

1) приймає рішення у формі наказу про реєстрацію Лікарняної каси;

2) вносить до Реєстру Лікарняних кас відомості про зареєстровану Лікарняну касу та забезпечує внесення відомостей про зареєстровану Лікарняну касу як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр);

3) видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, виписку з Єдиного державного реєстру, свідоцтво про реєстрацію Лікарняної каси як Лікарняної каси установленого Кабінетом Міністрів України зразка (далі – свідоцтво про реєстрацію) та один примірник статуту з відміткою про реєстрацію.

12. За наявності підстав для відмови у реєстрації Лікарняної каси, передбачених частиною десятою цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев’ятою цієї статті, приймає рішення у формі наказу про відмову у реєстрації. Невід’ємним додатком до рішення є висновок за результатами правової експертизи, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови.

13. Копія рішення, передбаченого частиною дванадцятою цієї статті, видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, не пізніше наступного дня після його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, копія рішення надсилається разом з одним примірником статуту та документами, що подавалися для проведення реєстрації такої  Лікарняної каси (крім документів, до яких висловлені зауваження).

14. Уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев’ятою цієї статті, приймає рішення у формі наказу про направлення документів на доопрацювання за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) невідповідність таких документів вимогам статей 6, 8, 11 цього Закону;

2) виявлення у статуті Лікарняної каси положень, які суперечать цьому Закону та іншим законам України;

3) порушення порядку створення Лікарняної каси як юридичної особи, встановленого законом:

а) наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як керівник, посадові особи інших керівних органів Лікарняної каси;

б) невідповідність відомостей, вказаних у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації Лікарняної каси як юридичної особи, відомостям, зазначеним у документах, що подані для проведення реєстрації Лікарняної каси.

15. Висновок за результатами правової експертизи, який є невід’ємним додатком до рішення, має містити вичерпні та вмотивовані (з посиланням на відповідні положення законів України) зауваження до поданих документів.

16.  У разі прийняття рішення про направлення Лікарняній касі поданих документів на доопрацювання копія рішення видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, не пізніше наступного дня після його прийняття, разом з одним примірником статуту та документами, що подавалися для проведення реєстрації такої Лікарняної каси (крім документів, до яких висловлені зауваження у висновку).

17. Уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про залишення документів без розгляду по суті за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) документи подані не в повному обсязі;

2) неповнота відомостей у поданих Лікарняною касою документах, яку не можна усунути без прийняття рішення про залишення документів без розгляду по суті;

3) документи подані особою, яка не має на це повноважень;

4) документи подано з порушенням строку подання документів для реєстрації Лікарняної каси;

5) Лікарняна каса в установлений частиною дев’ятнадцятою цієї статті строк не подала до уповноваженого органу з питань реєстрації виправлених документів.

18. Уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев’ятою цієї статті, видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, копію рішення у формі наказу про залишення документів без розгляду по суті, один примірник статуту та документи, що подавалися для проведення реєстрації Лікарняної каси.

19. Лікарняна каса протягом шести місяців з дня отримання копії рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, про направлення документів на доопрацювання, залишення документів без розгляду по  суті може усунути недоліки та подати документи уповноваженому органу з питань реєстрації в порядку, визначеному цією статтею. У разі виявлення у статуті Лікарняної каси положень, які суперечать цьому Закону та іншим законам України (крім випадків, зазначених у пункті 1 частини десятої цієї статті), рішення про внесення змін до статуту Лікарняної каси приймається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

20. Уповноважений орган з питань реєстрації зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня надходження документів після усунення недоліків прийняти рішення про реєстрацію Лікарняної каси та вчинити інші дії, передбачені частиною одинадцятою цієї статті.

21. Лікарняна каса, яка протягом шести місяців з дня отримання копії рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, про направлення документів на доопрацювання, залишення документів без розгляду по суті не подало документи після усунення недоліків уповноваженому органу з питань реєстрації в порядку, визначеному цією статтею, не вважається утвореною.

22. Рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого органу з питань реєстрації, прийняті (вчинені) на підставі цієї статті, можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 10.Припинення діяльності Лікарняної каси

  1.Державна реєстрація припинення Лікарняної каси здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та припиняє свою діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.

При реорганізації Лікарняної каси її права та обов’язки переходять до правонаступників.

Лікарняна каса вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

2. Реорганізація Лікарняної каси провадиться за рішенням її вищого органу управління.

4. У разі прийняття рішення про ліквідацію Лікарняної каси за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це  державний орган, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що Лікарняна каса перебуває в процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності Лікарняної каси (ліквідаційна комісія, ліквідатор, тощо), порядку та строків припинення.

Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на спостережну раду Лікарняної каси.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Лікарняної каси. Комісія від імені Лікарняної каси , яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія розміщує у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію Лікарняної каси, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої Лікарняної каси та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності лікарняної каси.

Комісія вживає всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності Лікарняної каси.

Кредитори Лікарняної каси, що припиняє свою діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

При реорганізації Лікарняної каси після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань Лікарняної каси, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності Лікарняної каси.

5. При ліквідації платоспроможної Лікарняної каси вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників Лікарняної каси та членів ліквідаційної комісії, пов’язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

3) у третю чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора  або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна Лікарняної каси, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

  6. Якщо вартість майна Лікарняної каси є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності Лікарняної каси в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом.

7. При ліквідації Лікарняної каси залишок коштів після розрахунків із членами Лікарняної каси та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

8. Після завершення процедури ліквідації Лікарняної каси складається ліквідаційний баланс, який передається відповідному органу для затвердження та є підставою для виключення такої Лікарняної каси з Єдиного державного реєстру.

Розділ ІІІ

ЧЛЕНИ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ′ЯЗКИ

Стаття 11.Членство у Лікарняній касі

1.ЧленамиЛікарняної каси можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства , які постійно проживають на території України, мають повну цивільну дієздатність, які підтримують мету та завдання Лікарняної каси.

Порядок вступу та виходу у Лікарняну касу, набуття статусу члена Лікарняної каси, права та обов’язки членів Лікарняної каси визначається Положенням про членство у Лікарняній касі, яке затверджується на Загальних Зборах Лікарняної каси у строки, передбачені цим Законом.

Особи до 18 років, батьки яких є членами Лікарняної каси у відповідності до Положення про членство у Лікарняній касі, користуються правами нарівні з членами Лікарняної каси.

Членство у Лікарняній касі може бути у формі колективного та індивідуального.

При колективній формі членство в Лікарняній касі набувають працівники підприємств, установ, організацій відповідно до колективної угоди форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

При індивідуальній формі членство в Лікарняній касі набувають особи, що подали заяву форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, які звернулись із заявою про вступ до Лікарняної каси, набувають прав членів Лікарняної каси через три календарних місяці після сплати вступного внеску та трьох щомісячних внесків.

Після спливу трьохмісячного строку, визначеного цим Законом, особа отримує членський квиток Лікарняної каси.

2. Не можуть бути прийняті до Лікарняної каси особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

3. Прийняття до Лікарняної каси та виключення з її складу проводяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради Лікарняної каси (комітету Лікарняної каси), крім випадків припинення членства у зв’язку із смертю особи або виключенням члена  за рішенням Правління у разі порушення ним статуту лікарняної каси.

Заява про вступ і вихід розглядається Правлінням Лікарняної каси у тижневий строк.

Член Лікарняної каси може бути виключений з неї за рішенням Правління у разі невиконання чи порушення ним статутних вимог. В такому випадку Правління зобов’язане письмово повідомити про це члена Лікарняної каси.

4. Членство у лікарняній касі настає з дня сплати особою вступного та трьох членських внесків у порядку, передбаченому статутом Лікарняної каси, Положенням Лікарняної каси та цим Законом. В першу чергу сплачується вступний внесок.

 5. Днем припинення членства у лікарняній касі вважається день прийняття загальними зборами членів лікарняної каси або спостережною радою Лікарняної каси відповідного рішення.

7. У разі припинення членства фізичної особи у Лікарняній касі членські внески їй не повертається.

Стаття 12. Права членів Лікарняної каси

1.                     Члени Лікарняної каси мають право:

брати участь в управлінні справами Лікарняної каси, обирати та бути обраним  до її органів управління та контролюючих органів;

вносити пропозиції на розгляд органів управління Лікарняної каси;

одержувати від Лікарняної каси матеріальну та іншу підтримку щодо захисту реалізації своїх прав та інтересів відповідно до Статуту Лікарняної каси, Положення про лікування членів Лікарняної каси, отримувати цільову медичну допомогу у порядку і строки, визначені Статутом Лікарняної каси, Положенням про лікування членів Лікарняної каси, цим Законом України та діючим законодавством України та користуватись іншими послугами, які надаються членам Лікарняної каси відповідно до її статуту;

мати гарантований доступ до медичної допомоги в медичних закладах(обстеження чи лікування в стаціонарі, денному стаціонарі) та в інших лікувально-профілактичних закладах;

одержувати інформацію про діяльність Лікарняної каси, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовим станом Лікарняної каси, протоколами засідань органів управління Лікарняної каси та іншими документами щодо діяльності Лікарняної каси;

вийти з членів Лікарняної каси в порядку, передбаченому цим Законом, Статутом  та Положенням про членство у  Лікарняній касі.

2. Члени Лікарняної каси мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом  та положеннями Лікарняної каси.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, статутом Лікарняної каси та положеннями, затвердженими Загальними Зборами у строки, передбачені цим Законом.

Стаття 13. Обов’язки членів Лікарняної каси

1. Члени Лікарняної каси зобов’язані:

додержуватись статуту та виконувати інші рішення органів управління Лікарняної каси;

брати участь у формуванні майна Лікарняної каси, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, членські та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом та положеннями Лікарняної каси;

не допускати вчинення дій, які наносять шкоду діяльності Лікарняної каси;

не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Лікарняної каси.

2. Члени Лікарняної каси виконують також інші обов’язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами Лікарняної каси.

Розділ ІV

УПРАВЛІННЯ ЛІКАРНЯНОЮ КАСОЮ

Стаття 14.Органи управління Лікарняної каси

1. Органами управління Лікарняної каси є загальні збори (з’їзд, конференція) Лікарняної каси, спостережна рада, ревізійна комісія, благодійний комітет та виконавча рада. Рішенням загальних зборів Лікарняної каси можуть бути створені й інші органи управління.

2. Органи управління  Лікарняної каси створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом , іншими нормативно-правовими актами та статутом Лікарняної каси.

Стаття 15. Загальні збори Лікарняної каси

1. Вищим органом управління Лікарняної каси є загальні Збори (з’їзд, конференція), які здійснюють свої повноваження відповідно до Статуту Лікарняної каси.

2. Загальні збори (з’їзд, конференція) Лікарняної каси можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Лікарняної каси.

До виключної компетенції загальних зборів (з’їзду, конференції) Лікарняної каси належить:

затвердження Статуту Лікарняної каси, внесення до нього змін та доповнень;

обрання, призначення та відкликання членів спостережної ради, виконавчої ради та ревізійної комісії Лікарняної каси;

визначення основних напрямів діяльності Лікарняної каси, встановлення видів цільової медичної допомоги, які надаються Лікарняною касою, прийняття рішення про реорганізацію та ліквідацію Лікарняної каси;

прийняття рішення про вступ Лікарняної каси до асоціації Лікарняних кас та/або об’єднаної Лікарняної каси і вихід з таких асоціацій та/або об’єднаної Лікарняної каси;

затвердження річних результатів діяльності Лікарняної каси, звітів спостережної ради, виконавчої ради, благодійного комітету Лікарняної каси і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності лікарняної каси затверджується загальними зборами (з’їздом, конференцією) лише за наявності висновку ревізійної комісії;

прийняття рішення про збільшення капіталу (майнового фонду) Лікарняної каси шляхом збільшення розміру членського внеску або внесення додаткових внесків та пожертвувань;

прийняття рішення про порядок надання медичної допомоги та покриття збитків Лікарняної каси;

затвердження положень про спостережну раду, виконавчу раду, ревізійну комісію та благодійний комітет Лікарняної каси;

затвердження Положення про членство у Лікарняній касі, з зазначенням прав та обов’язків членів, Положення про порядок надання послуг та правила надання цільової медичної допомоги, визначеної цим Законом,  Положення про партнерство з Лікарняної касою, та інших правил, які визначають діяльність Лікарняних кас;

прийняття рішення про припинення діяльності Лікарняної каси.

Загальними зборами (з’їздом, конференцією) можуть бути визначені інші питання, передбачені статутом Лікарняної каси.

3. Повідомлення про скликання чергових загальних зборів (з’їзду, конференції)  Лікарняної каси повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену Лікарняної каси за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення  особисто члену Лікарняної каси під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену Лікарняної каси. До запрошення додаються інформативний письмовий річний звіт про діяльність Лікарняної каси.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів (з’їзду, конференції) повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію Лікарняної каси.

Загальні збори (з’їзд, конференція) вважаються правомочними, якщо на них присутні більше 50 відсотків загальної кількості членів Лікарняної каси особисто або за дорученням іншим членам Лікарняної каси. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом – один член Лікарняної каси, присутній на зборах, має один голос.

4. Рішення загальних зборів (з’їзду, конференції) Лікарняної каси про припинення діяльності Лікарняної каси вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів Лікарняної каси, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів Лікарняної каси, присутніх на загальних зборах (з’їзді, конференції).

Порядок голосування на загальних зборах (з’їзді, конференції) членів Лікарняної каси визначається статутом та Положенням Лікарняної каси.

5. Рішення загальних зборів (з’їзду, конференції) членів Лікарняної каси оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.

Протоколи загальних зборів є обов’язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів Лікарняної каси їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів (з’їзду, конференції), а також засвідчені головою виконавчої ради Лікарняної каси витяги з протоколів.

6. Загальні збори (з’їзд, конференція) членів Лікарняної каси скликаються виконавчою радою Лікарняної каси у строки, передбачені статутом  та Положенням Лікарняної каси, але не рідше одного разу на рік.

Позачергові загальні збори (з’їзд, конференція) Лікарняної каси скликаються виконавчою радою Лікарняної каси з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси Лікарняної каси, а також на вимогу ревізійної комісії або не менш як 20 відсотків членів Лікарняної каси. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада Лікарняної каси не виконає зазначену вимогу та не зробить повідомлення членам про скликання позачергових загальних зборів (з’їзду, конференції), ревізійна комісія або члени Лікарняної каси вправі самі скликати позачергові загальні збори (з’їзд, конференцію).

 Повідомлення про позачергові загальні збори (з’їзду, конференції) має бути зроблене  у строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.

Стаття 16.Спостережна рада Лікарняної каси

1. Спостережна рада представляє інтереси членів Лікарняної каси в період між загальними зборами (з’їзду, конференції).

Спостережна рада  Лікарняної каси підзвітна загальним зборам (з’їзду, конференції) членів Лікарняної каси і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом Лікарняної каси, контролює і регулює діяльність благодійного комітету  лікарняної каси.

2. До компетенції спостережної ради Лікарняної каси належить:

  здійснення нагляду за додержанням мети діяльності та програм Лікарняної каси і контролю на відповідність діяльності та використання активів Лікарняної каси її установчим документам;

визначення кваліфікаційних вимог до працівників Лікарняної каси та залучених до них на договірних умовах експертів відповідно до вимог діючого законодавства та  статуту Лікарняної каси;

Спостережна рада Лікарняної каси вирішує й інші питання діяльності Лікарняної каси, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів Лікарняної каси.

3. Спостережна рада Лікарняної каси обирається загальними зборами Лікарняної каси складі не менш як п’ять осіб з числа членів Лікарняної каси. Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з Лікарняною касою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом Лікарняної каси.

4. Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за рішенням не менш як половини членів спостережної ради, а також за зверненням Виконавчої ради Лікарняної каси.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина її членів.

Рішення спостережної ради Лікарняної каси оформляється протоколом, який підписується головою  спостережної ради. Протоколи є обов’язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів Лікарняної каси їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою виконавчої ради Лікарняної каси витяги з протоколів.

5. Спостережну раду Лікарняної каси очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом Лікарняної каси.

Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради Лікарняної каси, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів Лікарняної каси.

Голова спостережної ради Лікарняної каси несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

Стаття 17.Виконавча рада Лікарняної каси

1. Виконавча рада Лікарняної каси є постійно діючим виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Виконавча рада складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах з Лікарняною касою. Кількісний склад Виконавчої ради Лікарняної каси визначається загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси.

2. Виконавча рада вирішує всі питання діяльності Лікарняної каси, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів (з’їзду, конференції), спостережної ради та комітету Лікарняної каси. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції Виконавчої ради, крім тих, що віднесені  статутом Лікарняної каси до її виключної компетенції.

Виконавча рада підзвітна загальним зборам (з’їзду, конференції)  Лікарняної каси та організовує виконання їх рішень.

Виконавча рада діє від імені Лікарняної каси в межах, передбачених цим Законом і статутом Лікарняної каси.

Виконавча рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше половини членів.

Відповідно до своєї діяльності Виконавча рада:

вирішує питання про прийняття нових членів до Лікарняної каси;

затвердження у випадках, передбачених статутом Лікарняної каси, рішень комітету Лікарняної каси про надання медичних послуг;

затвердження кошторису  та штатного розпису Лікарняної каси;

затвердження положення про структурні підрозділи Лікарняної каси;

3.Роботою Виконавчої ради керує голова Виконавчої ради, який призначається загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси;.

4. Голова Виконавчої ради Лікарняної каси:

без доручення представляє інтереси Лікарняної каси та діє від її імені;

представляє Лікарняну касу в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;

укладає договори та інші угоди, контракти від імені Лікарняної каси, має право підпису  доручень на провадження дій від імені Лікарняної каси;

розпоряджається майном Лікарняної каси в порядку та у межах, визначених статутом Лікарняної каси;

призначає та звільняє членів Виконавчої ради Лікарняної каси, призначає на посади та звільняє з посад працівників Лікарняної каси, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників Лікарняної каси;

вирішує інші питання діяльності Лікарняної каси відповідно до цього Закону, статуту та Положень Лікарняної каси.

Голова Виконавчої ради Лікарняної каси несе персональну відповідальність за виконання покладених на Виконавчу раду завдань.

Стаття 18. Комітет Лікарняної каси

1. Комітет Лікарняної каси є спеціальним органом, відповідальним за організацію діяльності Лікарняної каси.

Комітет Лікарняної каси призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам Лікарняної каси  та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність діяльності Лікарняної каси.

2.Комітет Лікарняної каси призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення комітету Лікарняної каси, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом Лікарняної каси та Положенням про комітет Лікарняної каси.

Членами комітету Лікарняної каси можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам комітету Лікарняної каси, що не є членами спостережної ради або правління Лікарняної каси, за роботу в комітеті Лікарняної каси може передбачатись винагорода, розмір якої визначається Виконавчою радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.

При прийнятті рішення про надання медичної допомоги члену Лікарняної каси, якого призначено членом комітету Лікарняної каси, такий член комітету Лікарняної каси не може брати участь у прийнятті цього рішення.

Голова правління Лікарняної каси є членом комітету Лікарняної каси за посадою.

3. До компетенції комітету Лікарняної каси належать:

розгляд заяв членів Лікарняної каси про надання медичної допомоги, передбаченої статутом Лікарняної каси і прийняття рішень з цих питань;

здійснення контролю за якістю діяльності Лікарняної каси;

вирішення інших питань, пов’язаних з діяльністю Лікарняної каси, відповідно до цього Закону, статуту Лікарняної каси та положення про комітет Лікарняної каси.

Стаття 19. Ревізійна комісія Лікарняної каси

1. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Лікарняної каси здійснює ревізійна комісія.

Ревізійна комісія підзвітна  і відповідальна перед загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси.

2. Ревізійна комісія обирається загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси у складі не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Порядок обрання ревізійної комісії, строк повноважень та порядок її діяльності визначаються статутом Лікарняної каси.

До складу ревізійної комісії не можуть входити члени спостережної ради, Виконавчої ради, які перебувають з Лікарняною касою у трудових відносинах.

3. Перевірка результатів фінансово-господарської діяльності Лікарняної каси проводяться ревізійною комісією не рідше одного разу на рік. Позапланові перевірки провадяться за рішенням Виконавчої ради або на вимогу не менш як 30 відсотків членів Лікарняної каси.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам (з’їзду, конференції) Лікарняної каси та спостережній раді Лікарняної каси.

4. На вимогу ревізійної комісії їй надаються будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб Лікарняної каси.

Ревізійна комісія вправі за погодженням із спостережною радою залучати на договірних засадах до проведення перевірок зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах з Лікарняною касою.

5. Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами про результати діяльності Лікарняної каси.

6. Ревізійна комісія може тимчасово припинити повноваження будь-якої посадової особи Лікарняної каси в разі виявлення допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності Лікарняної каси. За наявності загрози існуванню Лікарняної каси ревізійна комісія скликає позачергові загальні збори.

Розділ V

ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ

Стаття 20.Майно Лікарняної каси

1. У власності Лікарняної каси можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах.

Кошти та майно Лікарняної каси використовуються для досягнення мети і виконання завдань відповідно до Статуту та для забезпечення власного функціонування. Кошти та майно Лікарняної каси використовуються для виконання статутних завдань або направляються в доход держави. Лікарняна каса користується самостійністю у питаннях прийняття рішень, що стосуються діяльності Лікарняної каси.

Лікарняна каса має право здійснювати діяльність та укладати будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності.

Стаття 21.Джерела формування майна та коштів Лікарняної каси

1.    Майно Лікарняної каси формується за рахунок:

внесків засновників (засновника);

вступних, членських та інших внесків членів лікарняної каси;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних в грошовій та натуральній формі;

інших надходжень та джерел, не заборонених законодавством.

2. Майно та кошти лікарняної каси є її власністю. Лікарняна каса володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту та Положень.

Джерелом формування майна та коштів Лікарняної каси не можуть бути кредити. Майно та кошти Лікарняної каси не можуть бути предметом застави.

3. Лікарняні каси, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Стаття 22.Капітал, резерви та інші фонди Лікарняної каси

1. Капітал Лікарняної каси складається з загального, резервного та додаткового капіталів.

2. Загальний капітал Лікарняної каси формується за рахунок вступних та додаткових  членських  внесків членів Лікарняної каси.

3. Резервний капітал, призначений для відшкодування можливих збитків Лікарняної каси, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності Лікарняної каси та захисту внесків її членів.

Резервний капітал  Лікарняної каси формується за рахунок частини вступних внесків членів Лікарняної каси до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик Лікарняної каси. Статутом лікарняної каси можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.

При  ліквідації Лікарняної каси залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України.

4. Додатковий капітал Лікарняної каси формується за рахунок цільових внесків членів Лікарняної каси, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.

5. Рішення про використання капіталу на покриття збитків Лікарняної каси приймається спостережної радою Лікарняної каси в порядку, визначеному  законодавством та рішенням загальних зборів лікарняної  каси.

6. Лікарняна каса створює інші резерви та фонди відповідно до норм діючого законодавства, статуту та  рішень загальних зборів лікарняної каси.

Стаття 23. Діяльність Лікарняної каси

1. З метою здійснення діяльності Лікарняні каси мають право:

самостійно вирішувати питання про надання цільової медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, використовувати пожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію завдань Лікарняної каси;

утворювати відповідно до законодавства України свої відділення, філії, представництва;

об’єднуватись у спілки, асоціації та інші об’єднання, що створюються на добровільній основі  і сприяють виконанню статутних завдань;

обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповідними організаціями в зарубіжних країн;

відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) в установах банків;

укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями будь-яких організаційно-правових форм з метою забезпечення впровадження діяльності, передбаченої статутом та Положеннями Лікарняної каси, цим Законом, спрямованої на надання цільової медичної допомоги у сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення відповідно до норм діючого законодавства України;

укладати договори з закладами охорони здоров’я, лікарнями та клініками а також у пріоритетному порядку з лікарями різної спеціалізації;

підписувати Протоколи намірів з управліннями (департаментами) органів охорони здоров’я  обласних державних адміністрацій;

засновувати засоби масової інформації, підприємства і організації, займатися видавничою діяльністю;

бути членом інших громадських формувань;

популяризувати своє ім’я (назву), символіку;

мати інші права згідно з законодавством України.

2. Лікарняна каса відповідно до свого статуту:

приймає вступні та членські та інші внески від членів лікарняної каси;

надає цільову медичну адресну (безповоротну) допомогу у сфері охорони здоров’я своїм членам у розмірі на умовах та у порядку, визначеному цим Законом, статутом Лікарняної каси, Положенням про надання цільової допомоги у сфері охорони здоров’я, та діючим законодавством України;

розробляє план заходів щодо реформування та підвищення рівня первинної медико-санітарної допомоги населенню відповідно до діючого законодавства України;

залучає на договірних засадах інші підприємства, установи та організації, які здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоров’я, з метою забезпечення виконання мети, цілей і завдань Лікарняної каси, визначеної статутом Лікарняної каси, цим Законом та  діючим законодавством України;

залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов’язання Лікарняної каси перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов’язань Лікарняної каси;

розміщує  тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами. Порядок відкриття та ведення банківських рахунків Лікарняних кас встановлюється Національним банком України;

провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Провадження Лікарняною касою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.

Фінансова діяльність Лікарняної каси здійснюється  відповідно до вимог законодавства України. Фінансова діяльність, спрямована на статутну, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова діяльність.

Надходження Лікарняної каси від фінансової діяльності спрямовуються виключно на статутну діяльність і забезпечення її діяльності у розмірах та у порядку, передбачених цим Законом.

Послуги членам органів управління та працівникам Лікарняної каси  надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

3. Лікарняна каса має право самостійно встановлювати:

види цільової допомоги у сфері охорони здоров’я, що надаються Лікарняною касою, умови та порядок надання такої допомоги;

розмір цільової допомоги у сфері охорони здоров’я, що надаються Лікарняною касою;

розмір витрат на утримання Лікарняної каси, який не може перевищувати 20 відсотків кошторису Лікарняної каси в поточному році.

3. Невикористані кошти, які були внесені протягом звітного періоду одного року фінансового року залишаються у розпорядженні Лікарняної каси, при цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів.

4. Збитки Лікарняної каси покриваються у порядку, що визначається загальними зборами (з’їзду, конференції) Лікарняної каси відповідно до цього Закону та діючим законодавством України.

5. Лікарняна каса та її посадові особи зобов’язані зберігати таємницю щодо рахунків, внесків та інших фінансових операцій, здійснених членами лікарняної каси, щодо суб’єктів наданої цільової допомоги у сфері охорони здоров’я.

Довідки видаються особисто членам Лікарняної каси (їх представникам) лише щодо їх внесків та наданої цільової допомоги за відповідною заявою, а також судам, органам прокуратури, служби безпеки, органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам та податковим органам у випадках та в порядку, передбачених законодавством України.

У разі смерті члена Лікарняної каси, довідки про його внески та рахунки видаються спадкоємцям, нотаріусам та консульським установам іноземних держав, у провадженні яких знаходяться справи про спадщину.

Стаття 24.Облік і звітність Лікарняної каси

1. Лікарняна каса зобов’язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики, податковим органам та іншим органам державної влади відповідно до вимог діючого законодавства України.

Обсяг і форми статистичної звітності Лікарняних кас встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Лікарняна каса подає  в державні органи  фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені законодавством України, а також надає на запити контролюючих державних органів необхідні пояснення щодо звітних даних.

Голова Виконавчої ради Лікарняної каси несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.

У разі необхідності, достовірність і повнота річної звітності Лікарняної каси може бути підтверджена незалежним аудитором  (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси, який складає аудиторський висновок.

2. Результати фінансової діяльності Лікарняної каси визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси.

Перевірка діяльності Лікарняної каси здійснюється відповідно до законодавства України та статуту Лікарняної каси.

Розділ VІ

АСОЦІАЦІЇ ЛІКАРНЯНИХ КАС

Стаття 25.Загальні засади створення асоціацій Лікарняних кас та їх діяльності

1. З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги  та захисту спільних інтересів Лікарняні каси мають право на добровільних  засадах створювати асоціації Лікарняних кас. Місцеві  – у рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної ст. 133 Конституції України, якщо членами такого об’єднання є більш як третя частина кількості Лікарняних кас, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але у кількості не менше трьох Лікарняних кас. Всеукраїнські асоціації – асоціації Лікарняних кас, діяльність яких поширюється на територію всієї України, за умови, що членами таких асоціацій є Лікарняні каси більш ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України.

Рішення про створення асоціації Лікарняних кас приймає установча конференція представників Лікарняних кас.

Повноваження представника Лікарняної каси, який бере участь  у конференції, підтверджуються рішенням відповідного органу управління Лікарняної каси.

2. Асоціація Лікарняних кас є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриваються  і використовуються згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.

Асоціація Лікарняних кас набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Асоціація Лікарняних кас може бути засновником (співзасновником) суб’єктів підприємницької діяльності для виконання своїх статутних завдань відповідно до норм, визначеним діючим законодавством.

3. Асоціація Лікарняних кас утримується виключно за рахунок внесків лікарняних кас – своїх членів і не здійснює підприємницької діяльності. Асоціація має право розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банківських установах та в  об’єднаній Лікарняній касі.

4. Асоціація Лікарняних кас діє на підставі статуту, який затверджується рішенням конференції представників Лікарняних кас.

Статут асоціації Лікарняних кас повинен містити:

найменування асоціації Лікарняних кас та її юридичну адресу;

мету утворення і завдання асоціації Лікарняних кас;

порядок утворення та діяльності органів управління асоціації Лікарняних кас, їх повноваження;

права та обов’язки  Лікарняних кас – учасників асоціації;

умови і порядок вступу до об’єднання та порядок виходу з нього;

порядок сплати Лікарняними касами вступних та інших внесків;

джерела формування та порядок використання майна асоціації ( у тому числі коштів), порядок утворення спільних фінансових фондів та використання їх коштів;

порядок звітності і здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління асоціації;

порядок внесення змін і доповнень до статуту;

порядок припинення діяльності асоціації та вирішення майнових питань у зв’язку з її ліквідацією (реорганізацією).

Статут асоціації Лікарняних кас може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань діяльності асоціації.

5. Державна реєстрація асоціацій Лікарняних кас проводиться у порядку, передбаченому законом України «Про громадські об’єднання», з урахуванням особливостей, визначених цією частиною.

Для державної реєстрації асоціації Лікарняних кас подаються такі документи:

заява встановленого зразка про державну реєстрацію асоціації;

протокол установчої конференції представників Лікарняних кас;

статут асоціації Лікарняних кас;

документ про сплату реєстраційного збору.

Статут асоціації Лікарняних кас підписує керівник виконавчого органу асоціації, справжність підпису якого має бути нотаріально засвідчена.

6. Відносини між Лікарняними касами та їх об’єднаннями будуються на договірних засадах.

7. Відповідно до порядку, визначеному законодавством України, одній із всеукраїнських асоціацій Лікарняних кас може бути надано статус саморегулівної організації Лікарняних кас – членів асоціації.

Саморегулівна організація Лікарняних кас в межах та в порядку, визначених законодавством України, може:

розробляти разом із Лікарняними касами програми їх фінансового оздоровлення та контролювати виконання цих програм;

здійснювати методичне забезпечення діяльності Лікарняних кас;

здійснювати навчання та сертифікацію фахівців Лікарняних кас;

розробляти і впроваджувати правила поведінки Лікарняних кас на ринку надання послуг;

проводити збір, узагальнення та попередній аналіз фінансової звітності Лікарняних кас;

здійснювати інші функції відповідно до статуту саморегулівної організації.

Саморегулівна організація Лікарняних кас у межах функцій, здійснює регуляторну діяльність з урахуванням  вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 26. Об’єднана Лікарняна каса

1. Об’єднана Лікарняна каса – неприбуткова організація, заснована Лікарняними касами на кооперативних засадах з метою сприяння фінансової стабільності Лікарняних кас та об’єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємодопомоги.

Об’єднана Лікарняна каса створюється на базі членства асоціації Лікарняних кас, створеної відповідно до статті 25 цього Закону.

Мінімальна кількість учасників об’єднаної Лікарняної каси має бути не менше десяти Лікарняних кас.

Лікарняна каса може бути учасником лише однієї об’єднаної лікарняної каси.

2. Норми цього Закону поширюються на створення, державну реєстрацію та діяльність об’єднаної Лікарняної каси з урахуванням особливостей цієї статті та інших нормативно-правових актів.

3. Термін «Об’єднана лікарняна каса» може використовуватись лише у назвах організацій, створених відповідно до цієї статті.

Розділ VІІ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЛІКАРНЯНИХ КАС

Стаття 27.Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за     діяльністю Лікарняних кас

Держава в особі її органів влади гарантує і забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів фізичних і юридичних осіб – учасників (суб’єктів) діяльності Лікарняних кас.

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, оподаткуванням Лікарняних кас здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової служби.

Нагляд за виконанням та додержанням законності Лікарняними касами здійснюють органи прокуратури.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади охорони здоров’я сприяють діяльності Лікарняних кас, створених відповідно до цього Закону.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність Лікарняних кас, як і втручання Лікарняних кас в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

Розділ VІІІ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЛІКАРНЯНІ КАСИ

Стаття 28.Відповідальність за порушення законодавства про Лікарняні каси

Особи несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону відповідно до чинного законодавства.

Розділ ІХ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2015 року.

2. Лікарняні каси, що створюються в період між днем набрання чинності цим Законом та днем створення реєстру Лікарняних кас, реєструються в порядку, передбаченому для державної реєстрації громадських організацій з обов’язковим погодженням статуту з відповідним підрозділом регіонального управління охорони здоров’я.

3. Статути та інші  внутрішні документи Лікарняних кас, які зареєстровані до дня створення реєстру Лікарняних кас, підлягають приведенню у відповідність з цим Законом, а самі Лікарняні каси підлягають перереєстрації протягом року з моменту створення реєстру Лікарняних кас. При цьому збір за державну реєстрацію Лікарняної каси не справляється.

У разі невиконання вимоги щодо перереєстрації Лікарняної  каси у визначений цим Законом строк вона підлягає ліквідації відповідно до цього Закону.

4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Голова Верховної Ради України      О.В. Турчинов

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про лікарняні каси»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

В Україні система лікарняних кас розривається як додаткове джерело фінансування сфери охорони здоров’я за рахунок солідарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних осіб. Лікарняні каси стали одним із напрямів реформування системи охорони здоров’я, що виник як реакція населення на обмежені можливості державного фінансування щодо забезпечення якісної та доступної медичної допомоги. Сьогодні лікарняні каси здійснюють свою діяльність, як громадські об’єднання, що готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати доступною і якісною медичною допомогою своїх членів. Створення лікарняних кас у вигляді самостійних структур визначає можливості контролю за використанням коштів та якістю медичного обслуговування. У своїй діяльності лікарняні каси використовують страхові технології, що значно знижує фінансові затрати населення під час звернення за медичною допомогою.

Лікарняні каси стали ініціаторами створе­ння і реалізації в Україні Формулярної системи. Перший лікарський формуляр вийшов у 2000 році в Житомирській області за підтримки американського проекту «Раціональний фармацевтичний менеджмент». З ініціативи лікарняної каси відбулося його втілення в практичну площину. Лікарський формуляр став інформативним документом кожного лікаря Житомирщини.

На даний час в Житомирі надруковано 6 видань Фармацевтичного формуляру.

З 2003 року працює Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини», яка використовує п’яте видання Фармацевтичного формуляру.

Лікарняні каси працюють в багатьох містах України – Вознесенськ, Ізмаїл, Чернігів, Суми, Полтава, Житомир та інші. Враховуючи таку велику практику роботи лікарняних кас в Україні виникла необхідність законодавчого регулювання діяльності лікарняних кас в Україні.

2. Цілі та завдання законопроекту

Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади фінансово-правового регулювання діяльності Лікарняних кас забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток діяльності Лікарняних кас, гарантує державну підтримку та створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до чинного законодавства України.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом Закону визначені організаційні, правові та економічні засади позабюджетного фінансово-правового регулювання сфери охорони здоров’я, реалізації конституційного права на охорону здоров’я, створення та діяльності Лікарняних кас, їх об’єднань, права та обов’язки членів Лікарняних кас та їх об’єднань.

Закон спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в сфері охорони здоров’я шляхом концентрації ресурсів в напрямку надання медичної допомоги відповідного регіону та гарантує державну підтримку і створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до законодавства України.

4. Місце законопроекту в системі законодавства

Законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері дії проекту закону є:

Конституція України;

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України;

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;

Закон України «Про громадські об’єднання»;

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

інші закони України.

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів України не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує витрат з державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших результатів прийняття проекту

         Діяльність лікарняних кас в Україні буде впорядкованою відповідно до порядку визначеному Законом України.

Народний депутат України       А.В. Яценко

Детальніше

Задля вашого блага

З першого липня цього року рішенням правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» розмір щомісячних добровільних пожертвувань для дорослого населення становитиме 35 гривень. Деяких змін зазнає й компенсація членам організації витрат при обстеженні методами КТ та МРТ.

Про причини цього та очікувані результати – в розмові з виконавчим директором БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимиром Станіславовичем Мишківським.

– Перш за все хочу наголосити, що зважитись на такий крок змусило саме життя, адже всі ми бачимо, наскільки зросла вартість лікарських засобів, виробів медичного призначення, реактивів. Крім того, за положенням «Про членство в «Лікарняній касі» розмір внеску має складати 3% від мінімальної зарплати. Це й стало причиною хоч і незначного, проте підвищення розміру щомісячних добровільних пожертвувань.

Але, Володимире Станіславовичу, лише – для дорослого населення? Уточнимо відразу всі зміни.

– Добровільні пожертви зросли для дорослого населення з 25 грн. до 35 грн. та для студентів віком до 23 років денної форми навчання з 15 до 20 гривень. Для дітей до 18 років (незалежно від кількості дітей та за умови членства в організації одного з батьків) – залишається незмінною сума в 10 гривень. Також не змінюється розмір вступного добровільного пожертвування – 3 гривні.

Витрати при обстеженні методом МРТ членам «Лікарняної каси» компенсуватимуться в розмірі 150 гривень (досі було 250) за одну зону незалежно від місця проведення обстеження. Також встановлено єдину компенсацію при проведенні обстеження методом КТ в розмірі 100 гривень.

- Що ж, зміни хоч і незначні, проте багато хто назве їх непопулярними…

– Але вони – в комплексі з іншими заходами – очікувано принесуть додаткові надходження уже в другому півріччі цього року, що дасть можливість при лише 35 грн. щомісячних пожертв отримувати членам організації медикаментозне забезпечення на необмежену суму. Крім цього, це означає, що благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» матиме змогу розширювати об′єми медичної допомоги, що забезпечуються за рахунок ЛК. Нагадаю, що минулого 2013 року за рахунок організації медична допомога  надавалася при  421 тис. звернень членів ЛК на суму майже 35 млн. грн.

Отож учасники засідання правління «Лікарняної каси», яке відбулось нещодавно під головуванням В.Д.Парія та за участі голови ревізійної комісії В.І.Хренова й директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбаса, зіткнулись із непростою проблемою: фінансовий стан «Лікарняної каси» визначився, як негативний, адже попри виконання на 105,8% планових показників по надходженню коштів (станом на 1 травня) витрати за 5 місяців перевищили надходження на 969 тисяч гривень. Значне зростання вартості ліків, виробів медичного призначення, реактивів для проведення лабораторних досліджень, а відтак збільшення видатків на обстеження та лікування членів «Лікарняної каси» вимагали від нас виважених (проте рішучих) дій. Адже ми відповідальні за їх здоров’я.

Тому ми обговорювали різні шляхи оптимізації витрат. Серед них і ті, які вже принесли значні заощадження коштів, і ті, які наразі плануються до впровадження або на стадії втілення.

Так, наприклад, співробітниками організації постійно проводиться робота щодо раціонального медикаментозного забезпечення та переорієнтація на придбання ліків вітчизняних виробників, які не поступаються якістю, проте є суттєво дешевшими. Відбувається контроль за дотриманням вимог протоколів лікування, державного та регіонального лікарського формулярів, інструкцій до застосування лікарських засобів. Це дасть можливість скоротити видатки на придбання есенціальних фосфоліпідів, простагландинів, інших другорядних препаратів. Впроваджується комплекс заходів щодо впровадження ступеневої антибіотикотерапії (це зменшить витрати на придбання окремих антибактеріальних препаратів) та оптимізації переліку ліків, які забезпечуються за рахунок «Лікарняної каси» при амбулаторному лікуванні.

Тобто такими методами вивільняєте значну частину коштів…

– А це й дозволило підвищити розмір добровільного щомісячного пожертвування на невелику суму – 10 гривень. Ми розуміємо, наскільки нелегкі (в тому числі й фінансово) нині часи, тому стараємось їх полегшити – хоча б для членів «Лікарняної каси». Якщо вже ми дали слово допомагати й дбати про них – робили це досі, діятимемо так і надалі, адже турбота про членів ЛК для нас перш за все!

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

Шановні члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК)!

Шановні члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК)!
У зв’язку зі значним зростанням вартості ліків, виробів медичного призначення, реактивів для проведення лабораторних досліджень, збільшенням видатків на обстеження і лікування членів ЛК, дотримуючись вимог Положення «Про членство в ЛК» (розмір внеску має складати 3% від мінімальної зарплати), Правлінням ЛК (протокол №3-14 від 30.05.2014р.) з 01.07.2014 року встановлені такі розміри щомісячних добровільних пожертвувань:
для дорослого населення – 35 /тридцять п’ять/ грн.;
для студентів денної форми навчання до 23 років – 20 /двадцять/ грн.;
для дітей до 18 років залишається незмінним – 10 /десять/ грн., незалежно від кількості дітей при умові членства одного з батьків.
Вступне добровільне пожертвування залишається незмінним – 3 /три/ грн.
Виконавча дирекція

У зв’язку зі значним зростанням вартості ліків, виробів медичного призначення, реактивів для проведення лабораторних досліджень, збільшенням видатків на обстеження і лікування членів ЛК, дотримуючись вимог Положення «Про членство в ЛК» (розмір внеску має складати 3% від мінімальної зарплати), Правлінням ЛК (протокол №3-14 від 30.05.2014р.) з 01.07.2014 року встановлені такі розміри щомісячних добровільних пожертвувань:

для дорослого населення – 35 /тридцять п’ять/ грн.;

для студентів денної форми навчання до 23 років – 20 /двадцять/ грн.;

для дітей до 18 років залишається незмінним – 10 /десять/ грн., незалежно від кількості дітей при умові членства одного з батьків.

Вступне добровільне пожертвування залишається незмінним – 3 /три/ грн.

Виконавча дирекція

Детальніше

Перевірка діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» – порушень не виявлено

Ревізійна комісія благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» згідно з планом роботи провела перевірку фінансово-господарської діяльності організації протягом минулого року.
Результати перевірки голова ревізійної комісії – головний лікар обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини В.І.Хренов – та її члени – незалежний експерт Н.М.Короленко, головний бухгалтер обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини Н.С.Андрощук, головний бухгалтер обкому профспілки працівників охорони здоров’я Л.М.Драчевська, виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківський, головний бухгалтер БО «Лікарняна каса Житомирської області» Л.М.Пастушенко – виклали у відповідному акті.
Згідно з актом, проведена перевірка засвідчила, що зареєстрована управлінням юстиції 27 липня 2007 року БО «Лікарняна каса Житомирської області» працює за затвердженим Статутом та є неприбутковою організацією. Відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність організації протягом минулого року були виконавчий директор В.С.Мишківський та головний бухгалтер Л.М.Пастушенко. Розрахунки здійснюються через банківські рахунки ЖРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Західінкомбанк», ПАТ «УкрСиббанк». Залишки коштів на рахунках банків станом на початок року становили 4 540 691,07 грн. Доходи організації формуються за рахунок добровільних пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та пасивних доходів (відсотків банків). Загалом фінансові надходження протягом минулого року склали 40 692 066 гривень (у тому числі 646 381 грн. – пасивних доходів) при плані 41 357 673 грн. Проте через збільшення витрат на лікування залишки коштів на розрахункових рахунках у порівнянні з попереднім роком зменшились на 946 575 грн. Загалом протягом минулого року медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 421 251 випадках, що на 14,8% більше, ніж у попередньому. Відтак видатки на здійснення основної діяльності в 2013 році склали 34 978 869 грн. (із них 31 859 291 грн. на придбання ліків та розхідних матеріалів. Для оплати вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моніторування АТ та серцевого ритму було витрачено 2 321 436 грн., для надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, лікування та обстеження в медичних закладах України та області – 426 196 грн. Крім того, для лікування хворих із сечокам’яною хворобою минулоріч придбано ударно-хвильовий прилад вартістю 326 500 грн. та контактну подушку вартістю 16 176 грн. За рішеннями правління також була надана благодійна допомога на суму 29 270 грн. Загальна сума видатків на здійснення адміністративно-господарської діяльності склала 6 659 772 грн. (що складає 16,4% при плані 17,7% і не перевищує встановленого Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» показника 20%).
Згідно з актом перевірки фінансово-господарської діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» на початок року в ній перебувало 206 926 громадян (що становить 16,3% від усієї кількості населення області). Виключено з членів ЛК протягом 2013 року 4 216 осіб, померли 2204, відновились в організації 1 783 особи. За положенням «Про членство в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» здійснювалась робота зі сплати добровільних пожертвувань: щодо повноти сплати пожертвувань були відправлені 41 682 листи 20 006 членам ЛК (12 251 громадянин із них (61%) сплатили пожертвувань на суму 3 356 640 грн.) та  27 527 СМС-повідомлень 10 554 громадянам (із них 7623 громадянини (72%) сплатили їх на суму 2 175 203 грн.).
Надходження лікарських засобів, виробів медичного призначення до лікувальних закладів здійснюється централізовано на підставі відповідних угод, укладених благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» з лікувальними закладами та ТОВ «ППФ Санітас», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вітамед», ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Діалог Діагностікс», ТОВ «Кампус Коттон Клаб», ТОВ «Імунолог». Основними критеріями вибору лікарських засобів та виробів медичного призначення, за положенням «Про визначення планових потреб та формування асортименту, цінової політики при закупівлі медикаментів», є їх ціна, якість та оперативність доставки. Відтак згідно з відповідним наказом створена та діє постійна комісія з контролю за організацією оптових закупівель ліків та лікарських засобів (звірки з постачальниками здійснюються щоквартально).
Фінансовий план та штатний розпис складається виконавчою дирекцією двічі на рік у розрізі витрат на основну діяльність та загальногосподарські потреби й затверджується рішенням правління. Витрати за статтями здійснюються за затвердженим кошторисом. Основними статтями витрат є: видатки на оплату праці з нарахуванням на ФОП (при плані в 6 403 667 грн. – фактично 5 784 054 грн. (90,3% виконання), витрати на поточні потреби (матеріали для оргтехніки, поточний ремонт приміщень тощо – при плані 295 868 грн. фактично 298 806 грн. (101% виконання)), витрати на рекламу та друкарські послуги (план – 107 400 грн., фактично – 108 818 грн. (101,3% виконання)), витрати на оренду, комунальні послуги та послуги зв’язку (при плані 423 720 грн. – фактично 396 716 грн (93,6% виконання)).
Також, зокрема, згідно з актом проведеної перевірки, на обліку БО «Лікарняна каса Житомирської області» станом на початок року основних засобів та інших необоротних активів нараховано на суму 1 037 317 грн. Створена за відповідним наказом комісія з проведення річної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу нестачі та лишків не виявила. Не виявлено також нецільових витрат – видатки здійснювались на адміністративно-господарську діяльність згідно з кошторисом. Виплата заробітної плати та відрахування до фондів здійснюються вчасно.
Вчасно надають рахунки на оплату оренди та комунальних послуг лікувальні заклади та комунальні підприємства – з 23 лікувальними закладами області, комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» та комунальним підприємством Житомирської міської ради «Агенство з управління майном», де розташовані філії ЛК, укладені відповідні договори оренди.
Фінансові звітності до ЖО ДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, управління пенсійного фонду України у місті Житомирі складаються й подаються у визначені терміни.
Крім того, як зазначається в акті ревізійної комісії, на підставі направлення Фонду соціального страхування з ТВП була проведена  планова перевірка з  використання страхових коштів фонду, яка засвідчила, що фінансування використовувалось за цільовим призначенням. Також на підставі направлення управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира здійснювалась перевірка правомірності нарахування компенсації та грошових допомог громадянам, коотрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка також засвідчила, що відповідні державні кошти використовуються за призначенням.
Оскільки ж надання медичної допомоги членам ЛК збільшилось та розширилось, натомість ціни на ліки та вироби медичного призначення значно зросли (що призвело до «мінусового» балансу за 2013 рік на 946 575 грн.), члени ревізійної комісії виклали в акті перевірки пропозицію про розгляд питання щодо визначення розміру добровільних пожертвувань.
Вікторія Паламарчук.

Ревізійна комісія благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» згідно з планом роботи провела перевірку фінансово-господарської діяльності організації протягом минулого року.

Результати перевірки голова ревізійної комісії – головний лікар обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини В.І.Хренов – та її члени – незалежний експерт Н.М.Короленко, головний бухгалтер обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини Н.С.Андрощук, головний бухгалтер обкому профспілки працівників охорони здоров’я Л.М.Драчевська, виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківський, головний бухгалтер БО «Лікарняна каса Житомирської області» Л.М.Пастушенко – виклали у відповідному акті.

Згідно з актом, проведена перевірка засвідчила, що зареєстрована управлінням юстиції 27 липня 2000 року БО «Лікарняна каса Житомирської області» працює за затвердженим Статутом та є неприбутковою організацією. Відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність організації протягом минулого року були виконавчий директор В.С.Мишківський та головний бухгалтер Л.М.Пастушенко. Розрахунки здійснюються через банківські рахунки ЖРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Західінкомбанк», ПАТ «УкрСиббанк». Залишки коштів на рахунках банків станом на початок року становили 4 540 691,07 грн. Доходи організації формуються за рахунок добровільних пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та пасивних доходів (відсотків банків). Загалом фінансові надходження протягом минулого року склали 40 692 066 гривень (у тому числі 646 381 грн. – пасивних доходів) при плані 41 357 673 грн. Проте через збільшення витрат на лікування залишки коштів на розрахункових рахунках у порівнянні з попереднім роком зменшились на 946 575 грн. Загалом протягом минулого року медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 421 251 випадках, що на 14,8% більше, ніж у попередньому. Відтак видатки на здійснення основної діяльності в 2013 році склали 34 978 869 грн. (із них 31 859 291 грн. на придбання ліків та розхідних матеріалів. Для оплати вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моніторування АТ та серцевого ритму було витрачено 2 321 436 грн., для надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, лікування та обстеження в медичних закладах України та області – 426 196 грн. Крім того, для лікування хворих із сечокам’яною хворобою минулоріч придбано ударно-хвильовий прилад вартістю 326 500 грн. та контактну подушку вартістю 16 176 грн. За рішеннями правління також була надана благодійна допомога на суму 29 270 грн. Загальна сума видатків на здійснення адміністративно-господарської діяльності склала 6 659 772 грн. (що складає 16,4% при плані 17,7% і не перевищує встановленого Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» показника 20%).

Згідно з актом перевірки фінансово-господарської діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» на початок року в ній перебувало 206 926 громадян (що становить 16,3% від усієї кількості населення області). Виключено з членів ЛК протягом 2013 року 4 216 осіб, померли 2204, відновились в організації 1 783 особи. За положенням «Про членство в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» здійснювалась робота зі сплати добровільних пожертвувань: щодо повноти сплати пожертвувань були відправлені 41 682 листи 20 006 членам ЛК (12 251 громадянин із них (61%) сплатили пожертвувань на суму 3 356 640 грн.) та  27 527 СМС-повідомлень 10 554 громадянам (із них 7623 громадянини (72%) сплатили їх на суму 2 175 203 грн.).

Надходження лікарських засобів, виробів медичного призначення до лікувальних закладів здійснюється централізовано на підставі відповідних угод, укладених благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» з лікувальними закладами та ТОВ «ППФ Санітас», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вітамед», ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Діалог Діагностікс», ТОВ «Кампус Коттон Клаб», ТОВ «Імунолог». Основними критеріями вибору лікарських засобів та виробів медичного призначення, за положенням «Про визначення планових потреб та формування асортименту, цінової політики при закупівлі медикаментів», є їх ціна, якість та оперативність доставки. Відтак згідно з відповідним наказом створена та діє постійна комісія з контролю за організацією оптових закупівель ліків та лікарських засобів (звірки з постачальниками здійснюються щоквартально).

Фінансовий план та штатний розпис складається виконавчою дирекцією двічі на рік у розрізі витрат на основну діяльність та загальногосподарські потреби й затверджується рішенням правління. Витрати за статтями здійснюються за затвердженим кошторисом. Основними статтями витрат є: видатки на оплату праці з нарахуванням на ФОП (при плані в 6 403 667 грн. – фактично 5 784 054 грн. (90,3% виконання), витрати на поточні потреби (матеріали для оргтехніки, поточний ремонт приміщень тощо – при плані 295 868 грн. фактично 298 806 грн. (101% виконання)), витрати на рекламу та друкарські послуги (план – 107 400 грн., фактично – 108 818 грн. (101,3% виконання)), витрати на оренду, комунальні послуги та послуги зв’язку (при плані 423 720 грн. – фактично 396 716 грн (93,6% виконання)).

Також, зокрема, згідно з актом проведеної перевірки, на обліку БО «Лікарняна каса Житомирської області» станом на початок року основних засобів та інших необоротних активів нараховано на суму 1 037 317 грн. Створена за відповідним наказом комісія з проведення річної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу нестачі та лишків не виявила. Не виявлено також нецільових витрат – видатки здійснювались на адміністративно-господарську діяльність згідно з кошторисом. Виплата заробітної плати та відрахування до фондів здійснюються вчасно.

Вчасно надають рахунки на оплату оренди та комунальних послуг лікувальні заклади та комунальні підприємства – з 23 лікувальними закладами області, комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» та комунальним підприємством Житомирської міської ради «Агенство з управління майном», де розташовані філії ЛК, укладені відповідні договори оренди.

Фінансові звітності до ЖО ДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, управління пенсійного фонду України у місті Житомирі складаються й подаються у визначені терміни.

Крім того, як зазначається в акті ревізійної комісії, на підставі направлення Фонду соціального страхування з ТВП була проведена  планова перевірка з  використання страхових коштів фонду, яка засвідчила, що фінансування використовувалось за цільовим призначенням. Також на підставі направлення управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира здійснювалась перевірка правомірності нарахування компенсації та грошових допомог громадянам, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка також засвідчила, що відповідні державні кошти використовуються за призначенням.

Оскільки ж надання медичної допомоги членам ЛК збільшилось та розширилось, натомість ціни на ліки та вироби медичного призначення значно зросли (що призвело до «мінусового» балансу за 2013 рік на 946 575 грн.), члени ревізійної комісії виклали в акті перевірки пропозицію про розгляд питання щодо зміни розміру добровільних пожертвувань.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

Співпраця – це рух уперед

В цьому переконаний лікар-хіруг, лікар-ендоскопіст хірургічного відділення КУ ЦМЛ №1 Житомира Олег Богданович Тригуба. Адже завдяки тісній співпраці з лікарем-хіругом, кандидатом медичних наук, завідувачем відділення малоінвазивної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні Ярославом Ігоровичем Гавришем, котрий першим в Україні почав оперувати лапароскопічно грижі стравохідного отвору діафрагми, у Житомирі почали впроваджувати новий метод лапароскопічних операцій.
- Побувавши нещодавно в нашому закладі, Ярослав Ігорович провів майстер-клас оперативного втручання з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми, – розповів О.Б.Тригуба. – Фахівець зі Львова спочатку здійснив сам операцію – спеціалісти відділення асистували йому, затим наступну операцію провели ми, а він асистував, активно допомагаючи. До речі, деяку апаратуру (зокрема, LigaSure), необхідну для оперування, Ярослав Ігорович привіз із собою.
Як повідомив Олег Богданович, існує декілька видів лапароскопічних методик при оперуванні саме цієї грижі. Продемонстрований при майстер-класі метод використовує лише Я.І.Гавриш – працює за нею у Львові. Оперують лапароскопічно (проте за дещо складнішим методом) цей вид грижі в Одесі, розпочинають за подібним типом – у столиці.
- Тобто в Україні лише три лікувальні заклади оперують лапароскопічно грижі стравохідного отвору – відтепер такі операції здійснюватимемо й ми, – зауважив Олег Богданович. – До речі, ми будемо першими, хто це робитиме в нашій області – досі грижі стравохідного отвору оперувались лише відкрито (тобто після розрізу), до того ж – у досить невеликій кількості. Адже ця операція й технічно складна для відкритої хірургії, й важка для пацієнтів – така грижа розміщується під грудною кліткою, між грудною й черевною порожниною, що через важкий доступ спричиняє великі труднощі при проведенні операції. Тому відкрита операція триває, зазвичай, півтори-дві години. Прооперовані щонайменше сім-десять днів повинні були знаходитись у стаціонарі, реабілітаційний же період тривав не один тиждень.
Лапароскопічна ж операція за методикою львівського спеціаліста, яку нині впроваджують у Житомирі, має суттєві переваги. Так, зокрема, знижується больовий синдром, набагато менша травматизація, адже введення інструментів, нагнітання повітря, вуглекислого газу здійснюється через чотири троакари – маленькі трубки, для яких робляться розрізи довжиною лише в один сантиметр. До того ж за допомогою лапароскопічної відеокамери краща візуалізація внутрішнього операційного поля – маніпулюючи лапароскопом, є можливість оглянути ділянки навіть під стравоходом. А пацієнти, прооперовані під час майстер-класу лапароскопічно за цією методикою в суботу, в понеділок були виписані (післяопераційні шви їм знімуть на сьомий день амбулаторно). До того ж уже наступного після операції дня вони змогли нормально харчуватись (звісно, дотримуючись певних обмежень, адже протягом тижня-двох можуть відчувати певний дискомфорт – організм повинен адатуватись до того, що стравохідний отвір зменшений). Наразі, за словами хірурга, дуже багато хворих із такими грижами, які турбували їх протягом 15-20 років – після приймання їжі була печія, біль за грудиною тощо. Відтепер же за один день вони можуть позбутись цієї патології назавжди.
- Я й справді дуже тривалий час мав немаленькі проблеми з цією грижею, – розповів прооперований за нововведеною методикою мешканець міста Коростеня Житомирської області Павло Петрович Тищенко. – А нещодавно під час обстеження у мене виявили камінь у жовчному міхурі. «Треба його видаляти!» – порекомендували лікарі. Проте операцію саме такого виду, який мені був потрібен, у нас у Коростені не роблять. Друзі порадили звернутись у хірургічне відділення №1 ЦМЛ №1 міста Житомира, розповівши, що тут дуже професійно здійснюють такі операції. А вони досить специфічні – це ендоскопічне втручання: ковтаєш зонд і без хірургічного втручання, без розрізу витягують камінці. Й після цієї операції вже за два дні при доброму здоров’ї ось їду додому. Тому хочу подякувати лікарям за їх вправність і високопрофесійну роботу та благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», завдяки якій жодної копійки я не витратив ні на операцію, ні на реабілітаційне відновлення – абсолютно всім, від анестетика та шприців і до перев’язувальних матеріалів, мене забезпечила «Лікарняна каса». До того ж і при обстеженнях перед операцією ця благодійна організація суттєво допомогла: наприклад, коли довелось робити комп’ютерну томографію, дослідження всієї черевної порожнини мені зробили лише за 400 гривень – тому що я входжу до «Лікарняної каси», інакше заплатив би близько тисячі гривень. Тобто це дуже вигідно – сума щомісячних членських внесків невелика, а при гострій необхідності, як трапилось у мене, допомогу отримуєш дуже велику.
- Така співпраця з благодійниками – й, зокрема, «Лікарняною касою» – вигідна й для пацієнтів, і для лікарів, – констатував завідуючий хірургічним відділенням №1 ЦМЛ №1 Житомира Віктор Петрович Перепелиця. – Адже це – залучення додаткових коштів до лікувального процесу. До речі, ми знайшли й благодійників, котрі придбали нам за кордоном апарат LigaSure, який необхідний для проведення лапароскопічних операцій за новою методикою. Єдине, чого наразі  чекаємо – через ситуацію в країні привезти його зараз складно.
Знайти цих благодійників житомирським хірургам допоміг їх львівський колега, котрий займається лапароскопією ще з 1994 року: проводить лапароскопічні адреналектомію (лапароскопічне видалення наднирника при пухлинах), резекцію печінки (почав робити першим в Україні), резекцію шлунка за Більрот-2. За словами завідувача відділення, Я.І.Гавриш – фахівець надзвичайно готовий до співпраці. Так, ще кілька років тому він погодився передати свій досвід житомирянам, запросивши спочатку О.Б.Тригубу, а потому – команду лікарів-хірургів ЦМЛ №1 та №2 Житомира, обласного госпіталю взяти участь у майстер-класах на базі Львівської обласної клінічної лікарні.
- Крім того, на сьогодні він єдиний у Європі – тим паче в Україні – займається лапароскопічною баріатричною хірургією, до того ж – за власною методикою (інші подібні операції складніші й досить дороговартісні – він зробив їх набагато простішими, дешевшими й кращими). Перейнявши його напрацювання, наші хірурги готові розпочати проведення таких операцій, – повідомив В.П.Перепелиця, – затримка лише за апаратурою, яку ми чекаємо з-за кордону.
Лікування за цією методикою відтак чекають пацієнти з ожирінням і цукровим діабетом – зараз вони проходять відповідні обстеження й готуються до баріатричних операцій. Львівський спеціаліст пообіцяв провести майстер-клас під час наступного приїзду до Житомира – вже неодноразово він показував їх своїм житомирським колегам у Львові, ті ж, поспілкувавшись із пацієнтами, переконались, що результати баріатричних операцій фантастичні – такі пацієнти зменшують свою вагу й виліковуються від цукрового діабету.
Ця співпраця триває вже два роки й принесла вже чимало гарних результатів. Так, за словами О.Б.Тригуби, фахівці з Житомира перейняли багато нового, зокрема, у підходах, техніці оперативних втручань.
- Бачите, коли «варишся у власному соку», думаєш, що ти все знаєш, умієш, – розмірковує Олег Богданович. – Якщо ж співпрацюєш зі спеціалістами вищого рівня фахової майстерності, переконуєшся, що є ще, як мовиться, куди зростати. Наші львівські колеги постійно їздять до клінік західних країн, де запозичують кращий європейський досвід – ми вже переконались, наскільки у них відрізняються підходи до операцій (Ярослав Ігорович показав, наприклад, як уникнути якихось труднощів чи й ускладнень при багатьох операціях), навіть ставлення до людей, до своєї професії: тільки побачивши щось нове, відразу впроваджують його у своїй практиці. А від них вчимось і ми: так, за їх прикладом ми почали записувати на відео всі складні, цікаві випадки операцій. Я.І.Гавриш, крім того, допоміг нам налагодити контакти з виробниками та постачальниками необхідних інструментів, апаратури (відтак їх вартість значно дешевша від закупівельної) та навіть благодійниками, які можуть нам подарувати ці інструменти. Тобто не реформи рухають медицину вперед, а саме людський фактор. Не варто чекати, поки хтось щось дасть: як мовиться, якщо хочеш стати розумним – треба або багато книг розумних прочитати, або з людьми розумними спілкуватись. От із такими поспілкуєшся й бачиш – куди треба йти, щоб розвиватись. Тому й вирішили ми працювати з грижею стравохідного отвору діафрагми – цією величезною проблемою досі на Житомирщині лапароскопічно ніхто не займався, тож нам є куди розвиватись і рухатись уперед.
Вікторія Паламарчук.

В цьому переконаний лікар-хіруг, лікар-ендоскопіст хірургічного відділення КУ ЦМЛ №1 Житомира Олег Богданович Тригуба. Адже завдяки тісній співпраці з лікарем-хіругом, кандидатом медичних наук, завідувачем відділення малоінвазивної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні Ярославом Ігоровичем Гавришем, котрий першим в Україні почав оперувати лапароскопічно грижі стравохідного отвору діафрагми, у Житомирі почали впроваджувати новий метод лапароскопічних операцій.

– Побувавши нещодавно в нашому закладі, Ярослав Ігорович провів майстер-клас оперативного втручання з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми, – розповів О.Б.Тригуба. – Фахівець зі Львова спочатку здійснив сам операцію – спеціалісти відділення асистували йому, затим наступну операцію провели ми, а він асистував, активно допомагаючи. До речі, деяку апаратуру (зокрема, LigaSure), необхідну для оперування, Ярослав Ігорович привіз із собою.

Як повідомив Олег Богданович, існує декілька видів лапароскопічних методик при оперуванні саме цієї грижі. Продемонстрований при майстер-класі метод використовує лише Я.І.Гавриш – працює за нею у Львові. Оперують лапароскопічно (проте за дещо складнішим методом) цей вид грижі в Одесі, розпочинають за подібним типом – у столиці.

– Тобто в Україні лише три лікувальні заклади оперують лапароскопічно грижі стравохідного отвору – відтепер такі операції здійснюватимемо й ми, – зауважив Олег Богданович. – До речі, ми будемо першими, хто це робитиме в нашій області – досі грижі стравохідного отвору оперувались лише відкрито (тобто після розрізу), до того ж – у досить невеликій кількості. Адже ця операція й технічно складна для відкритої хірургії, й важка для пацієнтів – така грижа розміщується під грудною кліткою, між грудною й черевною порожниною, що через важкий доступ спричиняє великі труднощі при проведенні операції. Тому відкрита операція триває, зазвичай, півтори-дві години. Прооперовані щонайменше сім-десять днів повинні були знаходитись у стаціонарі, реабілітаційний же період тривав не один тиждень.

Лапароскопічна ж операція за методикою львівського спеціаліста, яку нині впроваджують у Житомирі, має суттєві переваги. Так, зокрема, знижується больовий синдром, набагато менша травматизація, адже введення інструментів, нагнітання повітря, вуглекислого газу здійснюється через чотири троакари – маленькі трубки, для яких робляться розрізи довжиною лише в один сантиметр. До того ж за допомогою лапароскопічної відеокамери краща візуалізація внутрішнього операційного поля – маніпулюючи лапароскопом, є можливість оглянути ділянки навіть під стравоходом. А пацієнти, прооперовані під час майстер-класу лапароскопічно за цією методикою в суботу, в понеділок були виписані (післяопераційні шви їм знімуть на сьомий день амбулаторно). До того ж уже наступного після операції дня вони змогли нормально харчуватись (звісно, дотримуючись певних обмежень, адже протягом тижня-двох можуть відчувати певний дискомфорт – організм повинен адатуватись до того, що стравохідний отвір зменшений). Наразі, за словами хірурга, дуже багато хворих із такими грижами, які турбували їх протягом 15-20 років – після приймання їжі була печія, біль за грудиною тощо. Відтепер же за один день вони можуть позбутись цієї патології назавжди.

– Я й справді дуже тривалий час мав немаленькі проблеми з цією грижею, – розповів прооперований за нововведеною методикою мешканець міста Коростеня Житомирської області Павло Петрович Тищенко. – А нещодавно під час обстеження у мене виявили камінь у жовчному міхурі. «Треба його видаляти!» – порекомендували лікарі. Проте операцію саме такого виду, який мені був потрібен, у нас у Коростені не роблять. Друзі порадили звернутись у хірургічне відділення №1 ЦМЛ №1 міста Житомира, розповівши, що тут дуже професійно здійснюють такі операції. А вони досить специфічні – це ендоскопічне втручання: ковтаєш зонд і без хірургічного втручання, без розрізу витягують камінці. Й після цієї операції вже за два дні при доброму здоров’ї ось їду додому. Тому хочу подякувати лікарям за їх вправність і високопрофесійну роботу та благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», завдяки якій жодної копійки я не витратив ні на операцію, ні на реабілітаційне відновлення – абсолютно всім, від анестетика та шприців і до перев’язувальних матеріалів, мене забезпечила «Лікарняна каса». До того ж і при обстеженнях перед операцією ця благодійна організація суттєво допомогла: наприклад, коли довелось робити комп’ютерну томографію, дослідження всієї черевної порожнини мені зробили лише за 400 гривень – тому що я входжу до «Лікарняної каси», інакше заплатив би близько тисячі гривень. Тобто це дуже вигідно – сума щомісячних членських внесків невелика, а при гострій необхідності, як трапилось у мене, допомогу отримуєш дуже велику.

– Така співпраця з благодійниками – й, зокрема, «Лікарняною касою» – вигідна й для пацієнтів, і для лікарів, – констатував завідуючий хірургічним відділенням №1 ЦМЛ №1 Житомира Віктор Петрович Перепелиця. – Адже це – залучення додаткових коштів до лікувального процесу. До речі, ми знайшли й благодійників, котрі придбали нам за кордоном апарат LigaSure, який необхідний для проведення лапароскопічних операцій за новою методикою. Єдине, чого наразі  чекаємо – через ситуацію в країні привезти його зараз складно.

Знайти цих благодійників житомирським хірургам допоміг їх львівський колега, котрий займається лапароскопією ще з 1994 року: проводить лапароскопічні адреналектомію (лапароскопічне видалення наднирника при пухлинах), резекцію печінки (почав робити першим в Україні), резекцію шлунка за Більрот-2. За словами завідувача відділення, Я.І.Гавриш – фахівець надзвичайно готовий до співпраці. Так, ще кілька років тому він погодився передати свій досвід житомирянам, запросивши спочатку О.Б.Тригубу, а потому – команду лікарів-хірургів ЦМЛ №1 та №2 Житомира, обласного госпіталю взяти участь у майстер-класах на базі Львівської обласної клінічної лікарні.

– Крім того, на сьогодні він єдиний у Європі – тим паче в Україні – займається лапароскопічною баріатричною хірургією, до того ж – за власною методикою (інші подібні операції складніші й досить дороговартісні – він зробив їх набагато простішими, дешевшими й кращими). Перейнявши його напрацювання, наші хірурги готові розпочати проведення таких операцій, – повідомив В.П.Перепелиця, – затримка лише за апаратурою, яку ми чекаємо з-за кордону.

Лікування за цією методикою відтак чекають пацієнти з ожирінням і цукровим діабетом – зараз вони проходять відповідні обстеження й готуються до баріатричних операцій. Львівський спеціаліст пообіцяв провести майстер-клас під час наступного приїзду до Житомира – вже неодноразово він показував їх своїм житомирським колегам у Львові, ті ж, поспілкувавшись із пацієнтами, переконались, що результати баріатричних операцій фантастичні – такі пацієнти зменшують свою вагу й виліковуються від цукрового діабету.

Ця співпраця триває вже два роки й принесла вже чимало гарних результатів. Так, за словами О.Б.Тригуби, фахівці з Житомира перейняли багато нового, зокрема, у підходах, техніці оперативних втручань.

– Бачите, коли «варишся у власному соку», думаєш, що ти все знаєш, умієш, – розмірковує Олег Богданович. – Якщо ж співпрацюєш зі спеціалістами вищого рівня фахової майстерності, переконуєшся, що є ще, як мовиться, куди зростати. Наші львівські колеги постійно їздять до клінік західних країн, де запозичують кращий європейський досвід – ми вже переконались, наскільки у них відрізняються підходи до операцій (Ярослав Ігорович показав, наприклад, як уникнути якихось труднощів чи й ускладнень при багатьох операціях), навіть ставлення до людей, до своєї професії: тільки побачивши щось нове, відразу впроваджують його у своїй практиці. А від них вчимось і ми: так, за їх прикладом ми почали записувати на відео всі складні, цікаві випадки операцій. Я.І.Гавриш, крім того, допоміг нам налагодити контакти з виробниками та постачальниками необхідних інструментів, апаратури (відтак їх вартість значно дешевша від закупівельної) та навіть благодійниками, які можуть нам подарувати ці інструменти. Тобто не реформи рухають медицину вперед, а саме людський фактор. Не варто чекати, поки хтось щось дасть: як мовиться, якщо хочеш стати розумним – треба або багато книг розумних прочитати, або з людьми розумними спілкуватись. От із такими поспілкуєшся й бачиш – куди треба йти, щоб розвиватись. Тому й вирішили ми працювати з грижею стравохідного отвору діафрагми – цією величезною проблемою досі на Житомирщині лапароскопічно ніхто не займався, тож нам є куди розвиватись і рухатись уперед.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

«Лікарняна каса Житомирської області» – успіхи та проблеми діяльності

Нещодавно під головуванням очільника благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» В.Д.Парія та за участі директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбаса відбулось засідання правління цієї благодійної організації. Учасники зібрання розглянули багато питань, які стосуються роботи «Лікарняної каси».
Так, голова ревізійної комісії В.І.Хренов озвучив звіт ревізійної комісії щодо перевірки діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» у 2013 році. Він повідомив присутніх, що на початок нинішнього року в організації перебувало 206 926 громадян, що становить 16,3% від усієї кількості населення. За рахунок «Лікарняної каси» в минулому році медична допомога надавалась у 421 251 випадках, що на 14,8% більше, ніж у попередньому. За рахунок добровільних пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та пасивних доходів (відсотків банків) фінансові надходження до організації склали 40 692 066 гривні. Проте через збільшення витрат на лікування залишки коштів на розрахункових рахунках у порівнянні з попереднім роком зменшились на 946 575 гривень. Загалом же видатки на проведення основної діяльності організації склали 34 978 869 гривень (у тому числі на придбання ліків та розхідних матеріалів видатки склали 31 859 291 гривню). Так, на оплату вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моні торування АТ та серцевого ритму було витрачено 2 321 436 гривень, надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, на лікування та обстеження в медичних закладах України та області видатки склали 426 196 гривень. Крім того, для лікування хворих із сечокам’яною хворобою було придбано ударно-хвильову апаратуру на суму 326 500 гривень та контактну подушку вартістю 16 176 гривень. Також була надана благодійна допомога лікувальним закладам на суму 29 270 гривень. На адміністративно-господарську діяльність було використано 6 659 772 грн., що становить 16,4% від надходжень (згідно закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цей показник не повинен перевищувати 20%). Тож у зв’язку зі збільшенням та розширенням медичної допомоги членам «Лікарняної каси» та зростанням цін на ліки, вироби медичного призначення голова ревізійної комісії В.І.Хренов запропонував розглянути питання про зміну розміру добровільних внесків.
Його підтримав виконавчий директор В.С.Мишківський, адже, як повідомив він учасникам зібрання в доповіді про фінансовий стан благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» за три місяці цього року надходження коштів склали 10,5 мільйонів гривень, у результаті чого планові показники виконані на 106,5%. Проте видатки в першому кварталі становили 10,9 мільйонів гривень, внаслідок чого сформувався негативний фінансовий баланс у сумі 398 494 гривень. У квітні видатки також перевищували надходження, тож загальний фінансовий баланс за 2014 рік був негативним і станом на завершення квітня становив мінус 1 млн. 427 тис. грн. В.С. Мишківський вказав, що основною причиною такої ситуації є значне зростання вартості лікарських засобів. Медикаменти вітчизняного виробництва збільшилися у ціні на 7-18%, іноземного – на 20-70%, реактиви – на 18-40%, вироби медичного призначення – на 10-25%. Крім цього, відзначається загалом зростання кількості звернень членів ЛК за медичною допомогою та збільшення кількості обстежень методами комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Завдяки позитивному фінансовому стану ЛК в попередній період, а також зменшення кількості залишків ліків у лікувальних закладах ситуація поки що є стабільною. Проте збільшення витрат на придбання ліків та виробів медичного призначення й значне зростання їх вартості спонукає до зміни суми щомісячних добровільних пожертвувань, що й запропонував зробити В.С.Мишківський із першого липня цього року. Його підтримав В.Д.Парій та учасники засідання, ухваливши розглянути питання визначення розміру внеску на засіданні правління в кінці травня – на початку червня з урахуванням динаміки вартості лікарських засобів та фінансових результатів діяльності ЛК у травні 2014 року.
Про надання медичної допомоги членам «Лікарняної каси» в першому кварталі цього року поінформувала присутніх заввідділом аудиту та управління якістю ЛДП Р.В.Артюх. Вона, зокрема, повідомила, що медична допомога була надана загалом у 123 926 випадках (збільшення кількості на 16%) на суму 11 245 848,23 грн. (проти 8 493 637,83 грн.). Проліковано 36 907 громадян (проти 35 007 – зростання кількості на 5,4%), середня вартість лікування склала 199,82 грн. (проти 202,7 грн.). На стаціонарне лікування було витрачено 47% коштів, за які проліковано 16 601 (проти 16 352) пацієнтів, середня вартість лікування склала 199,82 грн. Для амбулаторно-поліклінічного лікування витрачено 53% коштів – проліковано 20 306 (53% від пролікованих) пацієнтів. За словами Р.В.Артюх, також зросла кількість обстежених – цього року вже було обстежено 85 132 пацієнтів на суму 1 227 594,63 грн. (проти 69 671 пацієнтів на суму 883 792,53 грн.). Проте недотримання протоколів лікування призвело до того, що за три місяці цього року було необґрунтовано витрачено 239 428,44 грн. (проти 241 634,8 грн. відповідного періоду минулого року). Проблемним також, за словами доповідаючої, залишається питання проведення експертизи під час лікування хворих – недотримання лікарями відслідковування лікування важких (затратних) хворих і вчасного проведення відміни дороговартісних препаратів призводить до нівелювання економічного результату процесу (в той час, як, наприклад, швидке переведення хворих на прийом антибіотика перорально з подальшим виписуванням зі стаціонару дозволяє домогтися гарних клінічних результатів).
Р.В.Артюх також повідомила, що наразі продовжується пілотний проект із попередження кризових перебігів бронхіальної астми та ХОЗЛ у Бердичеві, Коростені, Житомирі та Новоград-Волинському районі. Видано восьмий випуск регіонального лікарського формуляра на основі до шостого випуску державного лікарського формуляру – Р.В.Артюх звернулась до департаменту охорони здоров’я та головних лікарів із проханням вивчити його та оптимізувати протоколи лікування.
Як наголосила доповідачка, «Лікарняна каса» прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. Тому за три місяці цього року членам ЛК було видано 66 направлень для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах Києва через Асоціацію «Лікарняних кас» (направлення отримали 26 осіб на суму 48 261,20 грн.).
Крім того, вже кілька років діє телефон «гарячої лінії», за яким мешканці області отримують відповіді на питання, які їх цікавлять стосовно діяльності «Лікарняної каси» – питання в основному стосуються сплати благодійних внесків, призначення ліків, які не входять в протоколи лікування (що, як наголосила Р.В.Артюх, вказує на наявність подвійних стандартів або незнання лікарів нового ЛФ).
Також доповідачка повідомила, що під патронатом ЛК наразі перебувають 854 дітей-сиріт (проліковані на суму 7 536,64 грн.). За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни, (проліковано 7 осіб на суму 2 459,61 грн.).
Крім того, Р.В.Артюх ознайомила членів правління з проектами змін та доповнень до тимчасового положення «Про амбулаторне лікування членів ЛК» та положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань на медичне забезпечення членів ЛК». Так, зокрема, кількість хвороб, які лікуються за рахунок ЛК в амбулаторних умовах, збільшується з 52 до 100 нозологічних форм, а в положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань на медичне забезпечення членів ЛК» пропонується внести фразу «Повторні випадки забезпечення за рахунок ЛК медикаментами та виробами медичного призначення в разі госпіталізації з приводу одного і того ж захворювання здійснюються через 30 днів після закінчення попереднього лікування». Учасниками зібрання ці зміни було затверджено.
Заступник виконавчого директора С.М.Грищук проінформував присутніх про перебування населення в ЛК. Так, станом на перше квітня цього року в організації нараховувались 206 455 громадян, протягом березня до ЛК вступили 1024 громадяни – загалом же в першому кварталі до організації вступили 3550 громадян (план по вступу виконаний на 118%). Крім того, надійшли 202 індивідуальні заяви та листи від 11 організацій про поновлення членства в «Лікарняній касі», а також звернення від громадян про достроковий вступ до організації. Виключили з ЛК 2013 громадян.
Оскільки ж зібрання відбувалось напередодні Міжнародного дня медичної сестри, членами правління було ухвалено за особистий внесок у розвиток та діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», сумлінну багаторічну працю, відданість справі, досягнуті успіхи в роботі, високий рівень професіоналізму, активну громадську позицію та з нагоди професійного свята за поданням «Асоціації медичних сестер Житомирської області» нагородити Почесною грамотою благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та грошовою премією багатьох кращих представниць цієї гуманної професії – медичних сестер лікувально-профілактичних закладів області. Це стало гарним завершенням засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».
Вікторія Паламарчук.

Нещодавно під головуванням очільника благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» В.Д.Парія та за участі директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбаса відбулось засідання правління цієї благодійної організації. Учасники зібрання розглянули багато питань, які стосуються роботи «Лікарняної каси».

Так, голова ревізійної комісії В.І.Хренов озвучив звіт ревізійної комісії щодо перевірки діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» у 2013 році. Він повідомив присутніх, що на початок нинішнього року в організації перебувало 206 926 громадян, що становить 16,3% від усієї кількості населення. За рахунок «Лікарняної каси» в минулому році медична допомога надавалась у 421 251 випадках, що на 14,8% більше, ніж у попередньому. За рахунок добровільних пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та пасивних доходів (відсотків банків) фінансові надходження до організації склали 40 692 066 гривні. Проте через збільшення витрат на лікування залишки коштів на розрахункових рахунках у порівнянні з попереднім роком зменшились на 946 575 гривень. Загалом же видатки на проведення основної діяльності організації склали 34 978 869 гривень (у тому числі на придбання ліків та розхідних матеріалів видатки склали 31 859 291 гривню). Так, на оплату вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моні торування АТ та серцевого ритму було витрачено 2 321 436 гривень, надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, на лікування та обстеження в медичних закладах України та області видатки склали 426 196 гривень. Крім того, для лікування хворих із сечокам’яною хворобою було придбано ударно-хвильову апаратуру на суму 326 500 гривень та контактну подушку вартістю 16 176 гривень. Також була надана благодійна допомога лікувальним закладам на суму 29 270 гривень. На адміністративно-господарську діяльність було використано 6 659 772 грн., що становить 16,4% від надходжень (згідно закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цей показник не повинен перевищувати 20%). Тож у зв’язку зі збільшенням та розширенням медичної допомоги членам «Лікарняної каси» та зростанням цін на ліки, вироби медичного призначення голова ревізійної комісії В.І.Хренов запропонував розглянути питання про зміну розміру добровільних внесків.

Його підтримав виконавчий директор В.С.Мишківський, адже, як повідомив він учасникам зібрання в доповіді про фінансовий стан благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» за три місяці цього року надходження коштів склали 10,5 мільйонів гривень, у результаті чого планові показники виконані на 106,5%. Проте видатки в першому кварталі становили 10,9 мільйонів гривень, внаслідок чого сформувався негативний фінансовий баланс у сумі 398 494 гривень. У квітні видатки також перевищували надходження, тож загальний фінансовий баланс за 2014 рік був негативним і станом на завершення квітня становив мінус 1 млн. 427 тис. грн. В.С. Мишківський вказав, що основною причиною такої ситуації є значне зростання вартості лікарських засобів. Медикаменти вітчизняного виробництва збільшилися у ціні на 7-18%, іноземного – на 20-70%, реактиви – на 18-40%, вироби медичного призначення – на 10-25%. Крім цього, відзначається загалом зростання кількості звернень членів ЛК за медичною допомогою та збільшення кількості обстежень методами комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Завдяки позитивному фінансовому стану ЛК в попередній період, а також зменшення кількості залишків ліків у лікувальних закладах ситуація поки що є стабільною. Проте збільшення витрат на придбання ліків та виробів медичного призначення й значне зростання їх вартості спонукає до зміни суми щомісячних добровільних пожертвувань, що й запропонував зробити В.С.Мишківський із першого липня цього року. Його підтримав В.Д.Парій та учасники засідання, ухваливши розглянути питання визначення розміру внеску на засіданні правління в кінці травня – на початку червня з урахуванням динаміки вартості лікарських засобів та фінансових результатів діяльності ЛК у травні 2014 року.

Про надання медичної допомоги членам «Лікарняної каси» в першому кварталі цього року поінформувала присутніх заввідділом аудиту та управління якістю ЛДП Р.В.Артюх. Вона, зокрема, повідомила, що медична допомога була надана загалом у 123 926 випадках (збільшення кількості на 16%) на суму 11 245 848,23 грн. (проти 8 493 637,83 грн.). Проліковано 36 907 громадян (проти 35 007 – зростання кількості на 5,4%), середня вартість лікування склала 199,82 грн. (проти 202,7 грн.). На стаціонарне лікування було витрачено 47% коштів, за які проліковано 16 601 (проти 16 352) пацієнтів, середня вартість лікування склала 199,82 грн. Для амбулаторно-поліклінічного лікування витрачено 53% коштів – проліковано 20 306 (53% від пролікованих) пацієнтів. За словами Р.В.Артюх, також зросла кількість обстежених – цього року вже було обстежено 85 132 пацієнтів на суму 1 227 594,63 грн. (проти 69 671 пацієнтів на суму 883 792,53 грн.). Проте недотримання протоколів лікування призвело до того, що за три місяці цього року було необґрунтовано витрачено 239 428,44 грн. (проти 241 634,8 грн. відповідного періоду минулого року). Проблемним також, за словами доповідаючої, залишається питання проведення експертизи під час лікування хворих – недотримання лікарями відслідковування лікування важких (затратних) хворих і вчасного проведення відміни дороговартісних препаратів призводить до нівелювання економічного результату процесу (в той час, як, наприклад, швидке переведення хворих на прийом антибіотика перорально з подальшим виписуванням зі стаціонару дозволяє домогтися гарних клінічних результатів).

Р.В.Артюх також повідомила, що наразі продовжується пілотний проект із попередження кризових перебігів бронхіальної астми та ХОЗЛ у Бердичеві, Коростені, Житомирі та Новоград-Волинському районі. Видано восьмий випуск регіонального лікарського формуляра на основі до шостого випуску державного лікарського формуляру – Р.В.Артюх звернулась до департаменту охорони здоров’я та головних лікарів із проханням вивчити його та оптимізувати протоколи лікування.

Як наголосила доповідачка, «Лікарняна каса» прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. Тому за три місяці цього року членам ЛК було видано 66 направлень для отримання медичної допомоги в лікувальних закладах Києва через Асоціацію «Лікарняних кас» (направлення отримали 26 осіб на суму 48 261,20 грн.).

Крім того, вже кілька років діє телефон «гарячої лінії», за яким мешканці області отримують відповіді на питання, які їх цікавлять стосовно діяльності «Лікарняної каси» – питання в основному стосуються сплати благодійних внесків, призначення ліків, які не входять в протоколи лікування (що, як наголосила Р.В.Артюх, вказує на наявність подвійних стандартів або незнання лікарів нового ЛФ).

Також доповідачка повідомила, що під патронатом ЛК наразі перебувають 854 дітей-сиріт (проліковані на суму 7 536,64 грн.). За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни, (проліковано 7 осіб на суму 2 459,61 грн.).

Крім того, Р.В.Артюх ознайомила членів правління з проектами змін та доповнень до тимчасового положення «Про амбулаторне лікування членів ЛК» та положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань на медичне забезпечення членів ЛК». Так, зокрема, кількість хвороб, які лікуються за рахунок ЛК в амбулаторних умовах, збільшується з 52 до 100 нозологічних форм, а в положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань на медичне забезпечення членів ЛК» пропонується внести фразу «Повторні випадки забезпечення за рахунок ЛК медикаментами та виробами медичного призначення в разі госпіталізації з приводу одного і того ж захворювання здійснюються через 30 днів після закінчення попереднього лікування». Учасниками зібрання ці зміни було затверджено.

Заступник виконавчого директора С.М.Грищук проінформував присутніх про перебування населення в ЛК. Так, станом на перше квітня цього року в організації нараховувались 206 455 громадян, протягом березня до ЛК вступили 1024 громадяни – загалом же в першому кварталі до організації вступили 3550 громадян (план по вступу виконаний на 118%). Крім того, надійшли 202 індивідуальні заяви та листи від 11 організацій про поновлення членства в «Лікарняній касі», а також звернення від громадян про достроковий вступ до організації. Виключили з ЛК 2013 громадян.

Оскільки ж зібрання відбувалось напередодні Міжнародного дня медичної сестри, членами правління було ухвалено за особистий внесок у розвиток та діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», сумлінну багаторічну працю, відданість справі, досягнуті успіхи в роботі, високий рівень професіоналізму, активну громадську позицію та з нагоди професійного свята за поданням «Асоціації медичних сестер Житомирської області» нагородити Почесною грамотою благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та грошовою премією багатьох кращих представниць цієї гуманної професії – медичних сестер лікувально-профілактичних закладів області. Це стало гарним завершенням засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

Нам дякують.

Доброго дня, дорога редакціє газети «Пульс»!
Я, Валентина Іванівна Махиня, мешканка Ружина, хочу подякувати за допомогу медпрацівникам Ружинської центральної районної лікарні: лікарю-терапевту Оксані Вікторівні Кучерук, сімейному лікарю Раїсі Миколаївні Науменко, всім медсестрам та молодшим медсестрам терапевтичного відділення. Маю хронічне захворювання легенів, тому бувати в медичному закладі мені доводиться часто – й нерідко (раз, а то й двічі на рік) на стаціонарному лікуванні. Так трапилось і в березні цього року, коли я потрапила до районної лікарні з запаленням легенів. Тож лікарі, медсестри та весь медперсонал терапевтичного відділення й цього разу, як і завжди, з великою чуйністю та сердечністю поставились до мене, допомогли вилікуватись та одужати – за що їм велика щира вдячність.
А ще хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – кожного разу, коли потрапляю на лікування, вона стає мені в пригоді. Я в «Лікарняній касі» ще від самого початку її створення, понад десять років у ній і мій чоловік та син (а віднедавна й семирічний онучок), адже й чоловік має має хворе серце, й син – хронічний бронхіт, тож лікувались за рахунок «Лікарняної каси» вже не раз. І не було ще такого випадку, щоб нам відмовили – всі необхідні медикаменти та перев’язувальні матеріали нам надавали абсолютно безкоштовно. А це за нинішніх часів та з нашими не надто великими достатками для нас, простих сільських людей, дуже суттєва допомога. Тож хочу сказати велике спасибі людям, котрі організували таку благодійну організацію.

Доброго дня, дорога редакціє газети «Пульс»!

Я, Валентина Іванівна Махиня, мешканка Ружина, хочу подякувати за допомогу медпрацівникам Ружинської центральної районної лікарні: лікарю-терапевту Оксані Вікторівні Кучерук, сімейному лікарю Раїсі Миколаївні Науменко, всім медсестрам та молодшим медсестрам терапевтичного відділення. Маю хронічне захворювання легенів, тому бувати в медичному закладі мені доводиться часто – й нерідко (раз, а то й двічі на рік) на стаціонарному лікуванні. Так трапилось і в березні цього року, коли я потрапила до районної лікарні з запаленням легенів. Тож лікарі, медсестри та весь медперсонал терапевтичного відділення й цього разу, як і завжди, з великою чуйністю та сердечністю поставились до мене, допомогли вилікуватись та одужати – за що їм велика щира вдячність.

А ще хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – кожного разу, коли потрапляю на лікування, вона стає мені в пригоді. Я в «Лікарняній касі» ще від самого початку її створення, понад десять років у ній і мій чоловік та син (а віднедавна й семирічний онучок), адже й чоловік має має хворе серце, й син – хронічний бронхіт, тож лікувались за рахунок «Лікарняної каси» вже не раз. І не було ще такого випадку, щоб нам відмовили – всі необхідні медикаменти та перев’язувальні матеріали нам надавали абсолютно безкоштовно. А це за нинішніх часів та з нашими не надто великими достатками для нас, простих сільських людей, дуже суттєва допомога. Тож хочу сказати велике спасибі людям, котрі організували таку благодійну організацію.

Детальніше

Устойчивость к антибиотикам — серьезная угроза общественному здравоохранению

Новый доклад ВОЗ содержит самую полную на сегодняшний день картину устойчивости к антибиотикам с учетом данных, полученных из 114 стран

Выпуск новостей

30 АПРЕЛЯ 2014 Г. | ЖЕНЕВА – В новом докладе ВОЗ впервые рассматривается проблема устойчивости к противомикробным препаратам, включая антибиотики, на глобальном уровне. Он свидетельствует о том, что эта серьезная опасность уже не представляет собой лишь прогноз на будущее, поскольку она уже проявляется прямо сейчас в каждом регионе мира и может отрицательно сказаться на каждом, независимо от возраста, в каждой стране. Устойчивость к антибиотикам — явление, когда бактерии меняются настолько, что антибиотики больше не оказывают никакого воздействия на организм людей, которые нуждаются в них для борьбы с инфекцией, и это сейчас одна из серьезнейших угроз для здоровья людей.

«В связи с отсутствием оперативных и согласованных действий многих заинтересованных сторон наш мир вступает в эпоху, когда антибиотики теряют эффективность, и обычные инфекции и небольшие травмы, которые можно было излечивать в течение многих десятилетий, сейчас могут снова убивать, — говорит Помощник Генерального директора ВОЗ по безопасности здравоохранения д-р Кейджи Фукуда (Keiji Fukuda). — Эффективные антибиотики были одним из важнейших элементов, которые позволяли нам жить дольше, быть более здоровыми и пользоваться преимуществами современной медицины. Если мы не примем существенных мер для улучшения профилактики инфекций и не изменим методы изготовления, назначения и использования антибиотиков, наш мир будет все больше и больше утрачивать эти достижения общественного здравоохранения, и последствия этого бездействия будут опустошительны».

Основные выводы доклада

В докладе под название «Устойчивость к противомикробным препаратам: глобальный доклад по эпиднадзору» указано, что элемент устойчивости проявляется в случае множества самых различных переносчиков инфекции. В то же время в нем обращается особое внимание на устойчивость к антибиотикам 7 различных бактерий, которые вызывают широко распространенные и серьезные болезни, такие как заражение крови (сепсис), диарея, пневмония, инфекции мочевыводящих путей и гонорея. Эти результаты вызывают большую озабоченность, документально подтверждая устойчивость к антибиотикам, в особенности к антибиотикам, которые назначают в качестве «крайней меры», во всех региона мира.

Основные выводы доклада:

Устойчивость к препаратам для лечения, используемым в качестве крайней меры в случае инфекций, угрожающих жизни людей, которые вызываются обычными кишечными бактериями Klebsiella pneumonia (антибиотики группы карбапенемы), получает распространение во всех регионах мира. K. pneumonia— одна из важнейших причин больничных инфекций, таких как пневмония, инфекции крови, инфекции среди новорожденных и больных, находящихся в отделениях реанимации. В некоторых странах антибиотики группы карбапенемы не оказывают никакого воздействия по причине устойчивости на более чем половину людей, которые подвергаются лечению от инфекций K. pneumoniae.
Устойчивость к одному из самых широко распространенных противобактериальных средств (фторхинолонам), используемых для лечения инфекций мочевыводящих путей, причиной которых являются E. coli, также получила широкое распространение. В 1980-х годах, когда эти лекарственные средства были впервые введены в практику, устойчивость практически равнялась нулю. Сегодня есть страны во многих частях мира, в которых это лечение сейчас неэффективно для более половины пациентов.
Случаи отсутствия эффекта лечения гонореи средствами, назначаемыми в качестве «крайней меры» (цефалоспорины третьего поколения), подтверждены в Австралии, Австрии, Канаде, Норвегии, Словении, Соединенном Королевстве, Швеции, Франции, Южной Африке и Японии. Гонореей инфицируется ежедневно в нашем мире более одного миллиона человек.
Устойчивость к антибиотикам приводит к тому, что люди болеют течение более длительного времени, и вероятность смертельного исхода повышается. Например, по оценкам, вероятность смерти людей, инфицированных MRSA (метициллин-устойчивые бактерии Staphylococcus aureus) на 64% выше по сравнению с людьми с лекарственно-неустойчивой формой инфекции. Устойчивость также приводит к увеличению расходов на медицинскую помощь в результате более длительного пребывания в стационарах и предполагает необходимость более интенсивного лечения.
Ключевые способы борьбы с устойчивостью к антибиотикам

В докладе отмечается, что ключевые средства, позволяющие противодействовать устойчивости к антибиотикам, такие как базовые системы отслеживания и контроля за этой проблемой, характеризуются определенными недостатками или просто не существуют во многих странах. Хотя некоторые страны предприняли важные шаги по решению этой проблемы, тем не менее каждая страна и каждый человек должны делать больше.

Другие важные меры включают профилактику инфекций на самом начальном этапе — за счет лучшей гигиены, доступа к чистой воде, борьбе с инфекциями в медико-санитарных учреждениях и вакцинации в целях снижения потребности в антибиотиках. ВОЗ также обращает внимание на необходимость разработки новых средств диагностики антибиотиков и других средств, которые позволяли бы специалистам общественного здравоохранения быть готовыми к возникновению лекарственной устойчивости.

Этот доклад представляет собой начальный этап, который должен активизировать глобальные усилия под руководством ВОЗ по решению проблемы лекарственной устойчивости. Это предполагает разработку соответствующих средств и стандартов и повышение эффективности сотрудничества во всем мире в целях отслеживания лекарственной устойчивости, измерения ее воздействия на здоровье людей и экономику и разработки целенаправленных решений.

Что может сделать каждый из нас?

Люди могут помочь в противодействии развитию устойчивости посредством:

использования антибиотиков только в том случае, когда они назначаются врачом;
полного соблюдения предписанного режима принятия антибиотиков, даже если самочувствие улучшается;
недопущения передачи антибиотиков другим лицам или использования остатков предписанных лекарственных средств.
Медицинские работники и фармацевты могут помочь в противодействии развитию устойчивости посредством:

укрепления системы профилактики инфекции и борьбы с ней;
назначения и отпуска антибиотиков только в том случае, когда они действительно нужны;
назначения и отпуска правильных антибиотиков для лечения данной болезни.
Директивные органы могут помочь в противодействии развитию устойчивости посредством:

укрепления системы отслеживания устойчивости и лабораторных возможностей;
регулирования и поощрения надлежащего использования лекарственных средств.
Директивные органы и промышленность могут помочь в противодействии развитию устойчивости посредством:

укрепления новаторской работы и исследований и разработки новых средств;
расширения сотрудничества и обмена информацией среди всех заинтересованных сторон.
Этот доклад, который также включает информацию по устойчивости к лекарственным средствам для лечения других инфекций, таких как ВИЧ, малярия, туберкулез и грипп, содержит самую полную на сегодняшний день картину лекарственной устойчивости с учетом данных из 114 стран.

За дополнительной информацией обращайтесь:
Glenn Thomas
ВОЗ, Женева
Coтрудник по связям со СМИ
Teл.: +41 22 791 39 83
Moбильный тел.: +41 79 509 06 77
Эл. почта:thomasg@who.int

Основные выводы доклада в разбивке по регионам ВОЗ

Африканский регион ВОЗ
В докладе отражены существенные пробелы в отслеживании устойчивости к антибиотикам в Африканском регионе ВОЗ, что подтверждается данными, собранными в ограниченном числе стран. Хотя оценить истинные масштабы этой проблемы на основании имеющихся данных невозможно, тем не менее она вызывает беспокойство. Имеются данные о значительной устойчивости некоторых бактерий, которые широко распространены в больничных учреждениях и на местах. Эти случаи включают существенную устойчивость E. coli к цефалоспоринам и фторхинолонам третьего поколения — двум важнейшим и широко используемым типам противобактериальных лекарственных средств. По сообщениям, в некоторых частях этого Региона в 80% случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов.

Американский регион ВОЗ
Панамериканская организация здравоохранения (Региональное бюро ВОЗ для стран Америки) координирует сбор данных по устойчивости к антибиотикам в больницах и лабораториях в 21 стране региона. Результаты показывают высокий уровень устойчивости E. coli к цефалоспоринам и фторхинолонам третьего поколения — двум важнейшим и широко используемым типам противобактериальных лекарственных средств в Америке. Устойчивость к цефалоспоринам третьего поколения в случае инфицирования K. pneumoniae также высока и широко распространена. По сообщениям, в некоторых местах в 90% случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов.

Регион Восточного Средиземноморья ВОЗ
Данные в докладе свидетельствуют о существенной устойчивости к антибиотикам во всем Регионе Восточного Средиземноморья ВОЗ. В частности, отмечаются высокие уровни устойчивости E. coli к цефалоспоринам и фторхиналонам третьего поколения — двум важнейшим и широко используемым типам противобактериальных лекарственных средств. Устойчивость к цефалоспоринам третьего поколения в случае инфицирования K. pneumoniae также высока и широко распространена. По сообщениям, в некоторых частях региона более чем в половине случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов. В докладе отмечаются существенные пробелы в отслеживании устойчивости к антибиотикам в данном регионе. Региональное бюро ВОЗ для стран Восточного Средиземноморья определило стратегические меры по сдерживанию лекарственной устойчивости и оказывает странам поддержку в разработке всесторонних программных мер, стратегий и планов.

Европейский регион ВОЗ
В докладе отмечаются высокие уровне устойчивости к цефалоспоринам третьего поколения в случае инфицирования K. pneumoniae во всем Европейском регионе ВОЗ. По сообщениям, во многих местах в 60% случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов. В докладе делается вывод о том, что хотя большинство стран в Европейском Союзе располагают хорошо действующими национальными и международными системами отслеживания устойчивости к антибиотикам, тем не менее в других частях этого региона такие системы необходимо срочно укрепить или создать. Европейское региональное бюро ВОЗ и его партнеры оказывают этим странам поддержку по линии недавно созданной Центрально-Азиатской и Восточноевропейской сети эпиднадзора за устойчивостью к противомикробным препаратам (CAESAR). Цель CAESAR — создать сеть национальных систем мониторинга устойчивости к антибиотикам во всех странах Европейского региона ВОЗ в целях стандартизации сбора данных, что позволит обеспечить сопоставимость информации.

Регион Юго-Восточной Азии ВОЗ
Имеющиеся данные свидетельствуют о том, что устойчивость к антибиотикам — это зарождающаяся проблема в Регионе Юго-Восточной Азии ВОЗ, в котором проживает четверть мирового населения. Данные доклада свидетельствуют о высоком уровне устойчивости E. coli к цефалоспоринам и фторхинолонам третьего поколения — двум важнейшим и широко используемым типам противобактериальных лекарственных средств в регионе. Устойчивость к цефалоспоринам третьего поколения в случае инфицирования K. pneumoniae также высока и широко распространена. По сообщениям, в некоторых частях этого региона в более чем одной четверти случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов. В 2011 году министры здравоохранения региона взяли на себя согласованное обязательство по борьбе с лекарственной устойчивостью на основе Джайпурской декларации. С тех пор проводится работа по повышению осведомленности о необходимости надлежащей системы отслеживания лекарственной устойчивости, в связи с чем все страны решили на согласованной основе передавать информацию в соответствующую базу данных. Региональный директор ВОЗ для стран Юго-Восточной Азии д-р Пунам Кхетрапаль Сингх (Poonam Khetrapal Singh) определила лекарственную устойчивость в качестве одной из приоритетных областей работы ВОЗ в регионе.

Регион Западной части Тихого океана ВОЗ
Сотрудничество в отслеживании устойчивости к антибиотикам между странами в Регионе Западной части Тихого океана ВОЗ было налажено в 1980-х годах, однако в связи с целым рядом чрезвычайных обстоятельств в начале 2000-х годов оно пошло на спад. Вместе с тем во многих странах этого региона есть давно сложившиеся национальные системы отслеживания устойчивости. Недавно Региональное бюро ВОЗ для стран Западной части Тихого океана предприняло шаги по активизации регионального сотрудничества. В докладе отмечаются высокие уровни устойчивости E. coli к фторхинолонам — важнейшим и широко используемым типам противобактериальных средств в регионе. Устойчивость к цефалоспоринам третьего поколения в случае инфицирования K. pneumoniae также широко распространена. По сообщениям, в некоторых частях региона в 80% случаев инфицирования Staphylococcus aureus проявляется устойчивость к метициллину (MRSA), что означает, что лечение с помощью стандартных антибиотиков не дает результатов.

http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/amr-report/ru/

Детальніше

Про восьме видання Регіонального формуляру лікарських засобів Житомирської області.

Вийшло восьме видання Регіонального формуляру лікарських засобів Житомирської області, що затверджено наказом департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації від 09.10.2013 № 1145.
Видання містить інформацію щодо раціонального призначення та використання лікарських засобів з урахуванням ефективності, безпеки та економічної доцільності їх застосування при медикаментозному лікуванні хвороб та станів. Розраховане на лікарів усіх спеціальностей, розповсюджується безкоштовно.
Перегляд та оновлення Формуляру здійснювалось на основі шостого випуску «Державного формуляру лікарських засобів» та відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо створення національного формуляра, наказу МОЗ України від 22.07.2009 № 529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я» та наказу ДОЗ Житомирської облдержадміністрації від 18 червня 2013 року № 506 «Про восьме видання Лікарського формуляру».
Метою розробки Регіонального формуляра лікарських засобів є впровадження основного принципу раціональної фармакотерапії – безпечного, ефективного та раціонального застосування ліків, що дозволить покращити якість і підвищити клінічну та економічну ефективність медичної допомоги.
Житомирщина має багаторічний досвід впровадження формулярної системи, адже перший в Україні формуляр був виданий саме в нашій області ще в 2000 році. Восьме видання регіонального формуляру лікарських засобів Житомирської області розроблене формулярним комітетом департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Провідні обласні спеціалісти зробили спробу включити до нього препарати, які мають доказову базу, та виключити неефективні, другорядні лікарські засоби, адже постійний моніторинг використання лікарських засобів показує, що частка витрат на закупівлю другорядних препаратів наразі становить до 23%.
Висловлюємо надію, що восьме видання Регіонального формуляра стане необхідним інструментом у роботі широкого кола лікарів Житомирщини, а користування ним буде зручним і корисним.
Формуляр можна завантажити за посиланням.

Вийшло восьме видання Регіонального формуляру лікарських засобів Житомирської області, що затверджено наказом департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації від 09.10.2013 № 1145.

Видання містить інформацію щодо раціонального призначення та використання лікарських засобів з урахуванням ефективності, безпеки та економічної доцільності їх застосування при медикаментозному лікуванні хвороб та станів. Розраховане на лікарів усіх спеціальностей, розповсюджується безкоштовно.

Перегляд та оновлення Формуляру здійснювалось на основі шостого випуску «Державного формуляру лікарських засобів» та відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо створення національного формуляра, наказу МОЗ України від 22.07.2009 № 529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я» та наказу ДОЗ Житомирської облдержадміністрації від 18 червня 2013 року № 506 «Про восьме видання Лікарського формуляру».

Метою розробки Регіонального формуляра лікарських засобів є впровадження основного принципу раціональної фармакотерапії – безпечного, ефективного та раціонального застосування ліків, що дозволить покращити якість і підвищити клінічну та економічну ефективність медичної допомоги.

Житомирщина має багаторічний досвід впровадження формулярної системи, адже перший в Україні формуляр був виданий саме в нашій області ще в 2000 році. Восьме видання регіонального формуляру лікарських засобів Житомирської області розроблене формулярним комітетом департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Провідні обласні спеціалісти зробили спробу включити до нього препарати, які мають доказову базу, та виключити неефективні, другорядні лікарські засоби, адже постійний моніторинг використання лікарських засобів показує, що частка витрат на закупівлю другорядних препаратів наразі становить до 23%.

Висловлюємо надію, що восьме видання Регіонального формуляра стане необхідним інструментом у роботі широкого кола лікарів Житомирщини, а користування ним буде зручним і корисним.

Формуляр можна завантажити за посиланням.

Детальніше

Галузь потребує глибокого реформування

В облдержадміністрації відбулась зустріч головних лікарів медичних закладів області всіх рівнів надання медичної допомоги з головою ОДА Сидором Васильовичем Кізіним. Метою зібрання було детальне обговорення проблем галузі охорони здоров’я в різних площинах. Участь у заході також взяли представники департаментів – містобудування, архітектури та будівництва, фінансів ОДА, контролюючих органів.
- Нам потрібно проводити реформу медичної галузі, – наголосив очільник області, – ґрунтовну й змістовну – для того, щоб наповнити галузь коштами, інвестиціями, залучити приватну ініціативу. Тому нам необхідно обговорити ці проблеми, подумати, як вивести галузь на рівень, якого заслуговує наш народ, наша країна, враховуючи той великий інтелектуальний фактор, який мають лікарі. На моє глибоке переконання, структурні реформування не призводять до скорочень, закриття медичних закладів – це засвідчили подібні процеси в закордонних країнах. Навпаки – будуються нові лікарні у найвіддаленіших районах, відкриваються та заповнюються посади медпрацівників. Тож ці питання нам необхідно спільно обговорити. В бюджеті зараз не така кількість коштів, на яку розраховує медична галузь для потреб капітального будівництва. Тому необхідно обрати оптимальні шляхи вирішення нагальних проблем за цим напрямком, аби до завершення року отримати соціальний ефект від завершення будівництва таких об’єктів.
- Обласна рада завжди приділяє велику увагу вирішенню проблем галузі охорони здоров’я області, – відзначив перший заступник голови обласної ради Юрій Володимирович Арєшонков. – Так, на черговій сесії обласної ради відбудеться розподіл вільних залишків коштів обласного бюджету – левова їх частка буде спрямована для потреб галузі. Цьогоріч уже було виділено 2,5 мільйонів гривень для кардіохірургічного центру ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського. Наразі стоїть питання про добудування ще ряду об’єктів, яку ми будемо вирішувати. Стосовно ж реформування галузі – хочу наголосити, що, якщо в найближчий час не буде проведена реформа територіальної організації влади, якщо ми не передамо бюджетні питання на місця, питання управління системою охорони здоров’я територіальним громадам, зрушень особливих не відбудеться. Ми маємо левову частку зборів і податків залишати на рівні області, сіл, селищ – тоді район буде приймати рішення, чи доцільно утримувати дільничну лікарню, чи це буде амбулаторія, ФАП – не виходячи з нормативів і рекомендацій держави, а з особливостей районів. Необхідно визначити подальші кроки за цим напрямком.
Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас, характеризуючи нинішній стан галузі охорони здоров’я області, сказав, що наданням екстреної та невідкладної медичної допомоги галузь повністю забезпечена.
- Сьогодні проблема полягає в тому, що галузь профінансована на 70% – тобто лише для надання планової медичної допомоги, – зауважив він. – Тож для багатьох потреб коштів не вистачає. Тому гарною підмогою стає залучення позабюджетних коштів, яке здійснюється за чітко визначеним алгоритмом. Загалом же проблемні питання галузі можна поділити на об’єктивні – державного рівня – та регіональні. Об’єктивні – кадровий дефіцит: якщо середнім медперсоналом медичні заклади укомплектовані повністю, то лікарями – лише на 70%. Ця проблема потребує розгляду на державному рівні, оскільки для її вирішення необхідні великі кошти для надання молодим спеціалістам житла, фінансових заохочень тощо. Тож хочу повідомити, що в області діє регіональна програма місцевих стимулів, яка спрямована на вирішення цієї проблеми.
Стосовно регіональних проблем, директор департаменту повідомив, що кардіохірургічний центр в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського готовий до відкриття на 90% – відкриття центру знизить смертність від інфарктків міокарда. Також О.М.Торбас повідомив, що область практично готова до створення оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги: створено центр, оновлено автопарк, всі автівки якого обладнано GPS-навігаторами, що дало значну економію пального, знижено час доїзду за викликами. Характеризуючи роботу перинатальної служби області, О.М.Торбас, зокрема, наголосив на необхідності створення 5 перинатальних центрів вторинного рівня – в Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Малині, Овручі. Стосовно відкриття центрів ПМСД директор департаменту звернувся до влади області з проханням посприяти вирішенню цього питання в місті Житомирі. Крім того, за його словами, допомоги влади потребує й придбання комп’ютерного томографа та МРТ.
Також виступили головні лікарі медичних закладів області, котрі повідомили про діяльність керованих закладів, досягнення та проблеми для вирішення. Зокрема, головний лікар обласного перинатального центру Ю.Р.Вайсберг відзначив, що охорона материнства й дитинства є основною складовою державної політики, адже народження здорових дітей – це майбутній потенціал країни. Тому впровадження сучасних перинатальних технологій, обладнання закладу новітньою апаратурою дали можливість надавати високоспеціалізовану медичну допомогу, знизити материнську та малюкову смертність. Успішно ж працювати медичні заклади, на його переконання, сьогодні можуть лише за співфінансування з благодійниками – основним наразі є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Його підтримав у виступі, зокрема, й головний лікар КУ ЦМЛ №1 Житомира А.І.Вусик, зауваживши, що залучення позабюджетних БО «Лікарняна каса Житомирської області» дає можливість покращити лікування пацієнтів, повністю забезпечуючи членів організації всім необхідним.
Виступили також головні лікарі інших медичних закладів, які розглянули питання забезпеченості закладів охорони здоров’я обладнанням, обговорили перспективи функціонування галузі.
Вікторія Паламарчук.В облдержадміністрації відбулась зустріч головних лікарів медичних закладів області всіх рівнів надання медичної допомоги з головою ОДА Сидором Васильовичем Кізіним. Метою зібрання було детальне обговорення проблем галузі охорони здоров’я в різних площинах. Участь у заході також взяли представники департаментів – містобудування, архітектури та будівництва, фінансів ОДА, контролюючих органів.
- Нам потрібно проводити реформу медичної галузі, – наголосив очільник області, – ґрунтовну й змістовну – для того, щоб наповнити галузь коштами, інвестиціями, залучити приватну ініціативу. Тому нам необхідно обговорити ці проблеми, подумати, як вивести галузь на рівень, якого заслуговує наш народ, наша країна, враховуючи той великий інтелектуальний фактор, який мають лікарі. На моє глибоке переконання, структурні реформування не призводять до скорочень, закриття медичних закладів – це засвідчили подібні процеси в закордонних країнах. Навпаки – будуються нові лікарні у найвіддаленіших районах, відкриваються та заповнюються посади медпрацівників. Тож ці питання нам необхідно спільно обговорити. В бюджеті зараз не така кількість коштів, на яку розраховує медична галузь для потреб капітального будівництва. Тому необхідно обрати оптимальні шляхи вирішення нагальних проблем за цим напрямком, аби до завершення року отримати соціальний ефект від завершення будівництва таких об’єктів.
- Обласна рада завжди приділяє велику увагу вирішенню проблем галузі охорони здоров’я області, – відзначив перший заступник голови обласної ради Юрій Володимирович Арєшонков. – Так, на черговій сесії обласної ради відбудеться розподіл вільних залишків коштів обласного бюджету – левова їх частка буде спрямована для потреб галузі. Цьогоріч уже було виділено 2,5 мільйонів гривень для кардіохірургічного центру ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського. Наразі стоїть питання про добудування ще ряду об’єктів, яку ми будемо вирішувати. Стосовно ж реформування галузі – хочу наголосити, що, якщо в найближчий час не буде проведена реформа територіальної організації влади, якщо ми не передамо бюджетні питання на місця, питання управління системою охорони здоров’я територіальним громадам, зрушень особливих не відбудеться. Ми маємо левову частку зборів і податків залишати на рівні області, сіл, селищ – тоді район буде приймати рішення, чи доцільно утримувати дільничну лікарню, чи це буде амбулаторія, ФАП – не виходячи з нормативів і рекомендацій держави, а з особливостей районів. Необхідно визначити подальші кроки за цим напрямком.
Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас, характеризуючи нинішній стан галузі охорони здоров’я області, сказав, що наданням екстреної та невідкладної медичної допомоги галузь повністю забезпечена.
- Сьогодні проблема полягає в тому, що галузь профінансована на 70% – тобто лише для надання планової медичної допомоги, – зауважив він. – Тож для багатьох потреб коштів не вистачає. Тому гарною підмогою стає залучення позабюджетних коштів, яке здійснюється за чітко визначеним алгоритмом. Загалом же проблемні питання галузі можна поділити на об’єктивні – державного рівня – та регіональні. Об’єктивні – кадровий дефіцит: якщо середнім медперсоналом медичні заклади укомплектовані повністю, то лікарями – лише на 70%. Ця проблема потребує розгляду на державному рівні, оскільки для її вирішення необхідні великі кошти для надання молодим спеціалістам житла, фінансових заохочень тощо. Тож хочу повідомити, що в області діє регіональна програма місцевих стимулів, яка спрямована на вирішення цієї проблеми.
Стосовно регіональних проблем, директор департаменту повідомив, що кардіохірургічний центр в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського готовий до відкриття на 90% – відкриття центру знизить смертність від інфарктків міокарда. Також О.М.Торбас повідомив, що область практично готова до створення оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги: створено центр, оновлено автопарк, всі автівки якого обладнано GPS-навігаторами, що дало значну економію пального, знижено час доїзду за викликами. Характеризуючи роботу перинатальної служби області, О.М.Торбас, зокрема, наголосив на необхідності створення 5 перинатальних центрів вторинного рівня – в Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Малині, Овручі. Стосовно відкриття центрів ПМСД директор департаменту звернувся до влади області з проханням посприяти вирішенню цього питання в місті Житомирі. Крім того, за його словами, допомоги влади потребує й придбання комп’ютерного томографа та МРТ.
Також виступили головні лікарі медичних закладів області, котрі повідомили про діяльність керованих закладів, досягнення та проблеми для вирішення. Зокрема, головний лікар обласного перинатального центру Ю.Р.Вайсберг відзначив, що охорона материнства й дитинства є основною складовою державної політики, адже народження здорових дітей – це майбутній потенціал країни. Тому впровадження сучасних перинатальних технологій, обладнання закладу новітньою апаратурою дали можливість надавати високоспеціалізовану медичну допомогу, знизити материнську та малюкову смертність. Успішно ж працювати медичні заклади, на його переконання, сьогодні можуть лише за співфінансування з благодійниками – основним наразі є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Його підтримав у виступі, зокрема, й головний лікар КУ ЦМЛ №1 Житомира А.І.Вусик, зауваживши, що залучення позабюджетних БО «Лікарняна каса Житомирської області» дає можливість покращити лікування пацієнтів, повністю забезпечуючи членів організації всім необхідним.
Виступили також головні лікарі інших медичних закладів, які розглянули питання забезпеченості закладів охорони здоров’я обладнанням, обговорили перспективи функціонування галузі.
Вікторія Паламарчук.В облдержадміністрації відбулась зустріч головних лікарів медичних закладів області всіх рівнів надання медичної допомоги з головою ОДА Сидором Васильовичем Кізіним. Метою зібрання було детальне обговорення проблем галузі охорони здоров’я в різних площинах. Участь у заході також взяли представники департаментів – містобудування, архітектури та будівництва, фінансів ОДА, контролюючих органів.
- Нам потрібно проводити реформу медичної галузі, – наголосив очільник області, – ґрунтовну й змістовну – для того, щоб наповнити галузь коштами, інвестиціями, залучити приватну ініціативу. Тому нам необхідно обговорити ці проблеми, подумати, як вивести галузь на рівень, якого заслуговує наш народ, наша країна, враховуючи той великий інтелектуальний фактор, який мають лікарі. На моє глибоке переконання, структурні реформування не призводять до скорочень, закриття медичних закладів – це засвідчили подібні процеси в закордонних країнах. Навпаки – будуються нові лікарні у найвіддаленіших районах, відкриваються та заповнюються посади медпрацівників. Тож ці питання нам необхідно спільно обговорити. В бюджеті зараз не така кількість коштів, на яку розраховує медична галузь для потреб капітального будівництва. Тому необхідно обрати оптимальні шляхи вирішення нагальних проблем за цим напрямком, аби до завершення року отримати соціальний ефект від завершення будівництва таких об’єктів.
- Обласна рада завжди приділяє велику увагу вирішенню проблем галузі охорони здоров’я області, – відзначив перший заступник голови обласної ради Юрій Володимирович Арєшонков. – Так, на черговій сесії обласної ради відбудеться розподіл вільних залишків коштів обласного бюджету – левова їх частка буде спрямована для потреб галузі. Цьогоріч уже було виділено 2,5 мільйонів гривень для кардіохірургічного центру ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського. Наразі стоїть питання про добудування ще ряду об’єктів, яку ми будемо вирішувати. Стосовно ж реформування галузі – хочу наголосити, що, якщо в найближчий час не буде проведена реформа територіальної організації влади, якщо ми не передамо бюджетні питання на місця, питання управління системою охорони здоров’я територіальним громадам, зрушень особливих не відбудеться. Ми маємо левову частку зборів і податків залишати на рівні області, сіл, селищ – тоді район буде приймати рішення, чи доцільно утримувати дільничну лікарню, чи це буде амбулаторія, ФАП – не виходячи з нормативів і рекомендацій держави, а з особливостей районів. Необхідно визначити подальші кроки за цим напрямком.
Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас, характеризуючи нинішній стан галузі охорони здоров’я області, сказав, що наданням екстреної та невідкладної медичної допомоги галузь повністю забезпечена.
- Сьогодні проблема полягає в тому, що галузь профінансована на 70% – тобто лише для надання планової медичної допомоги, – зауважив він. – Тож для багатьох потреб коштів не вистачає. Тому гарною підмогою стає залучення позабюджетних коштів, яке здійснюється за чітко визначеним алгоритмом. Загалом же проблемні питання галузі можна поділити на об’єктивні – державного рівня – та регіональні. Об’єктивні – кадровий дефіцит: якщо середнім медперсоналом медичні заклади укомплектовані повністю, то лікарями – лише на 70%. Ця проблема потребує розгляду на державному рівні, оскільки для її вирішення необхідні великі кошти для надання молодим спеціалістам житла, фінансових заохочень тощо. Тож хочу повідомити, що в області діє регіональна програма місцевих стимулів, яка спрямована на вирішення цієї проблеми.
Стосовно регіональних проблем, директор департаменту повідомив, що кардіохірургічний центр в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського готовий до відкриття на 90% – відкриття центру знизить смертність від інфарктків міокарда. Також О.М.Торбас повідомив, що область практично готова до створення оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги: створено центр, оновлено автопарк, всі автівки якого обладнано GPS-навігаторами, що дало значну економію пального, знижено час доїзду за викликами. Характеризуючи роботу перинатальної служби області, О.М.Торбас, зокрема, наголосив на необхідності створення 5 перинатальних центрів вторинного рівня – в Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Малині, Овручі. Стосовно відкриття центрів ПМСД директор департаменту звернувся до влади області з проханням посприяти вирішенню цього питання в місті Житомирі. Крім того, за його словами, допомоги влади потребує й придбання комп’ютерного томографа та МРТ.
Також виступили головні лікарі медичних закладів області, котрі повідомили про діяльність керованих закладів, досягнення та проблеми для вирішення. Зокрема, головний лікар обласного перинатального центру Ю.Р.Вайсберг відзначив, що охорона материнства й дитинства є основною складовою державної політики, адже народження здорових дітей – це майбутній потенціал країни. Тому впровадження сучасних перинатальних технологій, обладнання закладу новітньою апаратурою дали можливість надавати високоспеціалізовану медичну допомогу, знизити материнську та малюкову смертність. Успішно ж працювати медичні заклади, на його переконання, сьогодні можуть лише за співфінансування з благодійниками – основним наразі є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Його підтримав у виступі, зокрема, й головний лікар КУ ЦМЛ №1 Житомира А.І.Вусик, зауваживши, що залучення позабюджетних БО «Лікарняна каса Житомирської області» дає можливість покращити лікування пацієнтів, повністю забезпечуючи членів організації всім необхідним.
Виступили також головні лікарі інших медичних закладів, які розглянули питання забезпеченості закладів охорони здоров’я обладнанням, обговорили перспективи функціонування галузі.
Вікторія Паламарчук.

DSC01261В облдержадміністрації відбулась зустріч головних лікарів медичних закладів області всіх рівнів надання медичної допомоги з головою ОДА Сидором Васильовичем Кізіним. Метою зібрання було детальне обговорення проблем галузі охорони здоров’я в різних площинах. Участь у заході також взяли представники департаментів – містобудування, архітектури та будівництва, фінансів ОДА, контролюючих органів.
– Нам потрібно проводити реформу медичної галузі, – наголосив очільник області, – ґрунтовну й змістовну – для того, щоб наповнити галузь коштами, інвестиціями, залучити приватну ініціативу. Тому нам необхідно обговорити ці проблеми, подумати, як вивести галузь на рівень, якого заслуговує наш народ, наша країна, враховуючи той великий інтелектуальний фактор, який мають лікарі. На моє глибоке переконання, структурні реформування не призводять до скорочень, закриття медичних закладів – це засвідчили подібні процеси в закордонних країнах. Навпаки – будуються нові лікарні у найвіддаленіших районах, відкриваються та заповнюються посади медпрацівників. Тож ці питання нам необхідно спільно обговорити. В бюджеті зараз не така кількість коштів, на яку розраховує медична галузь для потреб капітального будівництва. Тому необхідно обрати оптимальні шляхи вирішення нагальних проблем за цим напрямком, аби до завершення року отримати соціальний ефект від завершення будівництва таких об’єктів.
– Обласна рада завжди приділяє велику увагу вирішенню проблем галузі охорони здоров’я області, – відзначив перший заступник голови обласної ради Юрій Володимирович Арєшонков. – Так, на черговій сесії обласної ради відбудеться розподіл вільних залишків коштів обласного бюджету – левова їх частка буде спрямована для потреб галузі. Цьогоріч уже було виділено 2,5 мільйонів гривень для кардіохірургічного центру ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського. Наразі стоїть питання про добудування ще ряду об’єктів, яку ми будемо вирішувати. Стосовно ж реформування галузі – хочу наголосити, що, якщо в найближчий час не буде проведена реформа територіальної організації влади, якщо ми не передамо бюджетні питання на місця, питання управління системою охорони здоров’я територіальним громадам, зрушень особливих не відбудеться. Ми маємо левову частку зборів і податків залишати на рівні області, сіл, селищ – тоді район буде приймати рішення, чи доцільно утримувати дільничну лікарню, чи це буде амбулаторія, ФАП – не виходячи з нормативів і рекомендацій держави, а з особливостей районів. Необхідно визначити подальші кроки за цим напрямком.

DSC01287
Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас, характеризуючи нинішній стан галузі охорони здоров’я області, сказав, що наданням екстреної та невідкладної медичної допомоги галузь повністю забезпечена.
– Сьогодні проблема полягає в тому, що для багатьох потреб коштів не вистачає. Тому гарною підмогою стає залучення позабюджетних коштів, яке здійснюється за чітко визначеним алгоритмом. Загалом же проблемні питання галузі можна поділити на об’єктивні – державного рівня – та регіональні. Об’єктивні – кадровий дефіцит: якщо середнім медперсоналом медичні заклади укомплектовані повністю, то лікарями – лише на 70%. Ця проблема потребує розгляду на державному рівні, оскільки для її вирішення необхідні великі кошти для надання молодим спеціалістам житла, фінансових заохочень тощо. Тож хочу повідомити, що в області діє регіональна програма місцевих стимулів, яка спрямована на вирішення цієї проблеми.
Стосовно регіональних проблем, директор департаменту повідомив, що кардіохірургічний центр в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського готовий до відкриття на 90% – відкриття центру знизить смертність від інфарктків міокарда. Також О.М.Торбас повідомив, що область практично готова до створення оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги: створено центр, оновлено автопарк, всі автівки якого обладнано GPS-навігаторами, що дало значну економію пального, знижено час доїзду за викликами. Характеризуючи роботу перинатальної служби області, О.М.Торбас, зокрема, наголосив на необхідності створення 5 перинатальних центрів вторинного рівня – в Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Малині, Овручі. Стосовно відкриття центрів ПМСД директор департаменту звернувся до влади області з проханням посприяти вирішенню цього питання в місті Житомирі. Крім того, за його словами, допомоги влади потребує й придбання комп’ютерного томографа та МРТ.

DSC01303 DSC01265

Також виступили головні лікарі медичних закладів області, котрі повідомили про діяльність керованих закладів, досягнення та проблеми для вирішення. Зокрема, головний лікар обласного перинатального центру Ю.Р.Вайсберг відзначив, що охорона материнства й дитинства є основною складовою державної політики, адже народження здорових дітей – це майбутній потенціал країни. Тому впровадження сучасних перинатальних технологій, обладнання закладу новітньою апаратурою дали можливість надавати високоспеціалізовану медичну допомогу, знизити материнську та малюкову смертність. Успішно ж працювати медичні заклади, на його переконання, сьогодні можуть лише за співфінансування з благодійниками – основним наразі є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Його підтримав у виступі, зокрема, й головний лікар КУ ЦМЛ №1 Житомира А.І.Вусик, зауваживши, що залучення позабюджетних БО «Лікарняна каса Житомирської області» дає можливість покращити лікування пацієнтів, повністю забезпечуючи членів організації всім необхідним.
Виступили також головні лікарі інших медичних закладів, які розглянули питання забезпеченості закладів охорони здоров’я обладнанням, обговорили перспективи функціонування галузі.
Вікторія Паламарчук.

Детальніше

Лікарняна каса завжди поруч

Нині народити дитину – означає викласти чималу суму. Тому перш ніж планувати вагітність, варто, напевне, наперед заощадити достатню кількість грошей, щоб ці дев’ять місяців не були обтяжливими. Адже, як відомо, від настрою вагітної жінки залежить здоров’я майбутньої дитини.  Витрати завжди є і будуть, проте кожна людина задумується над тим, як же їй заощадити кошти.

Ми пропонуємо найлегший та найзручніший спосіб економії та впевненості у  завтрашньому дні – вступ до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Ця організація забезпечить вас  всіма необхідними для пологів медикаментами та виробами медичного призначення. Крім того, новонароджені під час перебування в пологовому будинку отримують лікування за рахунок Лікарняної каси. Вже більше 206 тисяч жителів нашого регіону пов’язали своє сьогодення і майбутнє з Лікарняною касою. Ці люди знають, що для працівників каси турбота про її членів завжди стоїть на першому місці.

Ольга Василівна Ліснівська вже близько 9 років в дружній громаді Лікарняної каси Житомирської області. «Дуже задоволена роботою цієї організації, завжди знаєш, що отримаєш допомогу, для мене це дуже важливо. В березні місяці цього року я стала мамою. Самі розумієте, це дуже витратні моменти в нашому житті. Та я скажу чесно, що не відчула особливого «грошового дискомфорту», бо мене підтримала Лікарняна каса та надали усі необхідні препарати та вироби медичного призначення. Щиро дякую цій організації за те, що не неї можна покластися і не турбуватися про витрати. Користуючись нагодою хочу подякувати лікарям-гінекологам Ружинської лікарні: Івану Миколайовичу Первушину та Анні Павлівні Поліщук за їх підтримку і розуміння».

Тож ми чекаємо саме  на  ВАС, не гайте часу та приймайте правильне рішення. Усю необхідну інформацію можна отримати цілодобово за телефоном (0412)55 – 49- 50 або (067)411-14-51 (з питань вступу та сплати) та 067-411-30-93 (з медичних питань), або ж на офіційному сайті ЛК: http://likkasa.com.ua/. Безпосередньо на сайті можна вступити до ЛК та сплачувати внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку.

Детальніше

Про діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» у 2013 році

Протягом 2013 року благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» продовжувала здобувати популярність серед населення. На 1 січня 2014 року членами є 206 тис. 926 громадян (16,3% від загальної кількості населення). З них  дорослих – 170 604, дітей – 36 322. За 2013 рік в Лікарняну касу вступили 11 362 громадян. Колективно, шляхом відрахування внесків з заробітної плати, – 2 662 осіб, що складає 23%,  та індивідуально, через банківські установи – 8 700 жителів – 77 %. Найбільший індивідуальний вступ через «Приватбанк»– 5 138 осіб, що складає в загальному 59%, через «Ощадбанку» – 1 776 членів ЛК, що становить 21%, через «Укрпошту» – 1304 громадян (15%), «Райффайзен банк Аваль» – 381 осіб (4%) та «Кредитпромбанк» – 101 громадян (1%).

У 2013 році продовжувався розвиток програм ЛК по залученню громадян та покращенню доступності сплати внесків. Серед них:

1. Програма «Потурбуйся про батьків» – дорослі діти, які перебувають в ЛК, можуть сплатити внески за своїх батьків в розмірі 375 грн. У цьому разі батьки мають можливість відразу користуватися допомогою ЛК.  За дванадцять місяців 2013 року по акції  вступили 398 громадян. Найбільше по м. Житомиру – 79 чоловік, Романівському району –37,  м. Бердичеві – 32, Чуднівському – 24.

2. Співпраця з «Укрпоштою» – дає можливість жителям сільської місцевості вступати до ЛК та сплачувати членські внески за допомогою листонош. У 2013 році листоношами «Укрпошти» залучено було 827 громадян, найбільший вступ по м. Житомиру – 316 громадян, Житомирському району – 68 чоловік, Бердичівському – 49 та  Овруцькому – 36. Найменше залучено людей в Попільнянському – 7 чоловік, Радомишльському  та Брусилівському –  по 8 та Андрушівському – 9.

3. Інтернет – для покращення умов сплати, економії часу та з урахуванням пропозицій членів ЛК з жовтня 2013 року на сайті ЛК можна перевірити сплату, сплатити внески та вступити до ЛК. За 2013 – початок 2014 року можливістю вступити скористалися 42 громадян.

4. Використання платіжних терміналів – громадяни мають можливість вступити до ЛК та сплатити внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку в офісах ЛК (встановлено 26 терміналів). За 12 місяців 2013 року через термінали вступили 2795 громадян. Найкраще проводиться робота в м. Бердичеві, Любарському районі, м. Коростені, Володарсько-Волинському районі.

5. Поновлення в ЛК – громадяни, які раніше з різних причин припинили сплачувати внески до ЛК, мають можливість відновитися в організації згідно «Тимчасового положення про поновлення членів ЛК» (без сплати внесків за весь попередній період (див. на сайті ЛК)). В 2013 році цією можливістю скористалися 1 783 членів ЛК, з них пролікувалися 408. Найбільше поновились по м.Житомиру – 510 членів ЛК, м. Бердичеву – 104, Овруцький р-н – 83, Чуднівський р-н – 81. Найменше поновилось в Радомишльському, Бердичівському та Коростишівському районах.

У 2013 році надходження коштів до ЛК склали 40 млн. 692 тис. грн.. Розмір витрат у 2013 році становив 41 млн. 638 тис. грн. З них видатки на придбання ліків, виробів медичного призначення, оплата обстежень становили 34 млн. 979 тис. грн.  На адміністративну господарську діяльність витрачено  6млн. 660 тис. грн., що становить 16,4% від надходжень (згідно Закону України «Про благодійну діяльність і благодійні організації» цей показник  не повинен перевищувати 20%). За 2013 рік витрати перевищують надходження на 946 тис. грн.

Видатки на придбання ліків, виробів медичного призначення, оплату обстежень становлять понад 80% у структурі витрат, і у 2013 році зросли на 18% порівняно з 2012 роком при незмінному розмірі внеску, який складає 25 грн. Виконавча дирекція постійно вживає заходів щодо покращення контролю за якістю медичної допомоги, раціональним використанням ліків та виробів медичного призначення.

Слід відмітити, що у 2013 році медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 421 251 випадках, що на 14,8% більше, ніж в 2012 році, на суму 34, 3 млн. грн.. У загальній структурі пацієнтів, що перебували в закладах охорони здоров’я області у 2013 році, 32% складають члени ЛК. Частка їх постійно зростає, а в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського вона переважила 42%.

По видам надання медичної допомоги:

1. стаціонарне лікування:

- проліковано – 62 509 пацієнтів (47,2% від всіх пролікованих, у 2012 році – 50,6%) на суму 20,5 млн. грн.,  при середній вартості лікування 328,61 грн., що на 15,5% більше порівняно з 2012 роком. У структурі пролікованих зростає частка осіб з важкими захворюваннями, яким проводиться оперативне лікування (у 2013 році – 14808 випадків оперативного лікування, що на 5,3% більше 2012 року, видатки становили 5,9 млн. грн., що на 18% більше 2012 року).

2. Амбулаторно-поліклінічне лікування:  проліковано 69 762 (52,8% від загальної кількості пролікованих) пацієнтів проти 60 520 (49,4%) 2012 році, витрачено 7,3 млн. грн.

Для наближення лікування за місцем проживання заключено угоди з комунальними та приватними аптеками в усіх районах області, які мають аптечні пункти в лікарських амбулаторіях, де ведуть прийом лікарі. Члени ЛК, які мають амбулаторний рецепт, можуть отримати ліки за місцем проживання в понад 150 аптечних закладах області. Завдяки цьому зросла кількість пролікованих в амбулаторних умовах до 40 806 у 2013 році проти 31 453 у 2012 році. Вартість лікування одного пацієнта в амбулаторних умовах становить 76,68 грн.

3. Лабораторно-діагностичне обстеження – при участі ЛК забезпечено обстеження при 280 854 звернень членів ЛК на суму 6,3 млн. грн.. проти 222 870 випадків в 2012 році. Динамічно зростає кількість пацієнтів, яким за рахунок ЛК проводяться дослідження методами комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії (з 7 038 в 2012 році до 9 022 в 2013 році (на 28 %.)). Значно зросли витрати і на лабораторні обстеження.

4. Екстрена та невідкладна медична допомога – отримали допомогу за рахунок ЛК при виїздах бригад екстреної та невідкладної допомоги в 562 випадках на суму 3,3 тис. грн.

5. Інші види надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах (маніпуляційні, хірургічні кабінети, жіноча консультація) – забезпечено 7 369 звернень на суму 157,8 тис. грн.

Профілактичні напрямки діяльності ЛК.

1. У 2013 році продовжувалася програма профілактики грипу для членів ЛК, яка проводилася за особистим бажанням членів ЛК в щеплювальних кабінетах закладів охорони здоров′я. У 2013 році закуплено 3 073 доз вакцини на суму 245 840 грн., вакциновано 3061 членів ЛК.

2. Продовжується проект по попередженню загострень перебігу бронхіальної астми та ХОЗЛ,  який розпочатий у 2011 році. До участі в програмі відбиралися пацієнти, які два і більше рази лікувалися в умовах стаціонару за попередній рік з приводу загострень бронхіальної астми або ХОЗЛ. За результатами відмічено зменшення рівня госпіталізації в цілодобові стаціонари з приводу захворювань органів дихання у 2 рази.

3. Забезпечення одноразовим гінекологічними наборами для проведення онкопрофоглядів жінок, які перебувають в ЛК – для закладів охорони здоров′я було закуплено 4148 стерильних гінекологічних наборів.

Згідно рішення Правління у 2013 році придбано дистанційний літотриптор, який встановлений в обласній лікарні імені Гербачевського. Станом на 01.02.2014 року проведено 56 сеансів літотрипсії, з них 23 – членам ЛК за рахунок ЛК, 33 – не членам ЛК. Громадяни, які не перебувають в ЛК, сплачували добровільні пожертвування в розмірі 1500 грн. (первинний сеанс) та 750 грн. повторний сеанс.

ЛК забезпечує медичний супровід 892 дітей-сиріт, витрати на їх лікування склали 29 750 грн. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Основним проблемним питанням при наданні медичної є виконання вимог ст.. 14.1 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я», де вказується, що дотримання стандартів, протоколів лікування, Лікарського формуляру є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я. На жаль, в більшості лікувальних закладів цей закон не дотримується, що приводить до виникнення «подвійних стандартів», тобто пацієнтам рекомендують купувати ліки, які відсутні у Лікарському формулярі та протоколах лікування.

Це підтверджується результатами опитування членів ЛК при анкетуванні, під час співбесід з пацієнтами у лікувальних закладах та результатами аудиту.

Яскраво ілюструє дане твердження дослідження дотримання протоколів лікування, затверджених МОЗ України, при наданні медичної допомоги хворим з ішемічним інсультом. У результаті аналізу 164 випадків надання медичної допомоги в стаціонарних умовах встановлено, що препарати, що відсутні в Лікарському формулярі та протоколі лікування та не мають належного ступеню доказовості їх ефективності (актовегін, солкосеріл, церебролізин і т.п.), призначалися в 92% випадків.

Виконавчою дирекцією ЛК прийнято участь в засіданні шести клініко-експертних комісій департаменту охорони здоров’я, де розглядалися питання якості медичної допомоги (Коростишівська, Ружинська, Овруцька, Олевська, Попільнянська, Черняхівська ЦРЛ, ЦМЛ №1 та №2 м.Житомира). Здійснено виїзди та перевірки в Андрушівській, Чуднівській, Черняхівській, Коростишівській, Овруцькій, Житомирській ЦРЛ, Бердичівській ЦМЛ.

ЛК прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високо спеціалізованої медичної допомоги. У 2013 році за межами області отримали допомогу 130 членів ЛК  на суму  понад  140 тис грн.

Проводиться активна співпраця з громадськістю щодо покращення діяльності організації та надання медичної допомоги членам ЛК. Працює два цілодобових телефони «Гарячої лінії» (0674113093 та 0412554950) щодо питань по вступу, сплаті внесків та лікування. Із загальної кількості звернень 50% надходять з наступних медичних закладів: ЦМЛ №2 – 28,3%, м. Бердичів– 11,2%, ЦМЛ №1 – 10,5%.

У структурі звернень переважають вимагання сплати благодійних внесків за проведення обстежень, купівля ліків, які відсутні в протоколах лікування та організаційні питання (як сплатити внески, як вступити до ЛК та ін..).

Проведено телефонне опитування понад 600 членів ЛК, які отримали медичну допомогу в лікувальних закладах. У результаті встановлено, що середня оцінка повноти забезпечення ліками по 5-бальній системі становить 4,1 бали. Серед опитаних 24% пацієнтів купували ліки, які відсутні  в Лікарському формулярі та протоколах лікування, 28% сплачували благодійні внески в закладах охорони здоров’я. Позитивним є той факт, що 93% респондентів будуть рекомендувати вступати до ЛК своїм родичам, близьким, знайомим.

Місія ЛК на 2014 рік.

Турбота про членів ЛК –  для нас перш за все!

Детальніше

Лікарняні каси – це організації, які в наші дні є вкрай необхідними

До прес-служби Лікарняної каси Житомирської області звернулася жителька міста Житомира Раїса Іванівна Косік. Пані Раїса та її чоловік лише близько трьох років є членами Лікарняної каси, проте,  за цей час жінка вже впевнилася у тому, що каса для людей необхідні, як повітря. «Дуже рада, що на Житомирщині  діє така організації, вона дійсно турбується про людей, підставляє плече в найнеобхідніший момент. Звісно, не помічаєш всього того доброго, що робить ця організація до тих пір, поки сам не зіштовхнешся з проблемами.  Минулого року в мого чоловіка (Антона Антоновича Косіка-ред.), трапився інсульт, нашій родині було дуже важко, проте Лікарняна каса не залишила нас сам на сам з проблемами і повністю забезпечила усім необхідним. В лютому місяці вже цього року чоловік був на денному стаціонарі при міській поліклініці, що на Лесі Українки, цього разу нагадав про себе цукровий діабет. Знову благодійна організація потурбувалася про лікування. Тому наша родина на власному досвіді впевнилася в тому, що Лікарнянаа каса – це організація, яка в наші дні є вкрай необхідною. Хочу привернути увагу жителів Житомирщини, що в цій організації працюють люди, яким не байдуже до кожного, хто до них звертається. Як приклад – лікар-експерт Лікарняної каси ЦМЛ №2 м.Житомира Світлана Степанівна Єрмаченкова. Ця людина постійно консультує нашу родину з будь-яких медичних питань та й усього, що стосується роботи і діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тож наша родина від усього серця бажає Світлані Степанівні здоров’я та здійснення найзаповітніших бажань. А колективу Лікарняної каси зичимо процвітання  на благо нашого регіону».

Тож ми радимо вам даремно не гаяти часу і потурбуватися про сімейний бюджет, крім того, впевненість у завтрашньому дні – це той життєвий щабель, який має бути у кожного. Усю необхідну інформацію можна отримати цілодобово за телефоном (0412)55 – 49- 50 або (067)411-14-51 (з питань вступу та сплати) та 067-411-30-93 (з медичних питань), або ж на офіційному сайті ЛК: http://likkasa.com.ua/. Безпосередньо на сайті можна вступити до ЛК та сплачувати внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку.

Детальніше

Феномен “Актовегіну”

http://www.poltavalk.com.ua/images/stories/foto12/aktovegin.JPGФеномен “Актовегіну”: препарати із сумнівною доказовою базою посідають першість із продажів у країнах пострадянського простору.

Фармацевтичний ринок України, порівняно з Європейським Союзом і країнами Північної Америки, контролюється набагато менш ретельно. Ось його основні характеристики: величезний перелік безрецептурних препаратів, які активно рекламуються всіма доступними способами, відсутність контролю за відпуском лікарських засобів в аптеках, а також досить поширена система заохочення лікарів та аптек виробниками ліків.

В кінцевому результаті це призводить до появи на ринку величезної кількості не достатньо ефективних, не завжди безпечних, проте досить дороговартісних лікарських засобів, які часто-густо пацієнти вживають не за призначенням.

“АКТОВЕГІН” — один із найпопулярніших так званих «мозкових» препаратів в СНД. Згідно з інструкцією для пацієнтів, він має досить широкий спектр дії: активує обмін речовин у тканинах і стимулює процеси регенерації, насичу­ючи тканини киснем. «АКТОВЕГІН» призначається при ішемічних інсультах, черепно-мозкових трав­мах, лікуванні опіків, реабілітації після інфарктів та інсультів, лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії та багатьох хронічних захворюваннях. Слід зауважити, що «АКТОВЕГІН» — препарат тваринного походження, його діючою речовиною є депротеїнізований, тобто позбавлений білків, гемодериват із крові молодих телят, який отримують шляхом багаторазової ультрафільтрації.

Інформація для роздумів щодо ефективності

Незважаючи на те, що цей лікарський засіб є суто зарубіжною розробкою, найпопулярнішим він став саме в Росії та країнах СНД (близько 70% прода­жів). Переконливих доказів щодо його ефективнос­ті, підтверджених результатами багатоцентрових рандомізованих клінічних досліджень, на жаль, не існує. Доказова база для «АКТОВЕГІНУ» належить до четвертого (останнього) класу доказів — тобто вона переважно заснована на окремих думках та судженнях експертів, експертних оцінках і поодино­ких клінічних спостереженнях. Незважаючи на це, в Росії, Україні та деяких інших країнах цей препарат досить широко застосовується для лікування нев­рологічних, судинних та інших захворювань.

Що каже доказова медицина?

Дотепер було проведено лише два невеликих за кількістю учасників, але повноцінних із точки зору доказової медицини дослідження «АКТОВЕГІНУ». Внутрішньовенні інфузії цього препарату виявили­ся достовірно ефективними в лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії та в профілактиці й ліку­ванні орального мукозиту при хіміотерапії назофарингеальної карциноми. Існує ряд експерименталь­них досліджень на щурах зі штучно індукованим інсулінозалежним цукровим діабетом унаслідок хімічного руйнування панкреатичних острівців, у яких також продемонстровано ефективність внут­рішньовенного введення «АКТОВЕГІНУ» в лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії тонких воло­кон. У цьому дослідженні був виявлений механізм лікувального ефекту «АКТОВЕГІНУ», який полягає в пригніченні полі-(АДФ-рибозил)-полімерази за допомогою невідомого компонента, що міститься в крові молодих телят та діє подібно до тіоктової кислоти. Інше невеличке клінічне дослідження про­демонструвало ефективність гелю «АКТОВЕГІН» при лікуванні розтягнення м’язів у спортсменів.

Крім цього, існує безліч клінічних досліджень, проведених на території країн СНД за рахунок компанії-виробника, результати яких ми не будемо цитувати зі зрозумілих причин.

З іншого боку, експериментальні дослідження на щурах підтвердили нездатність «АКТОВЕГІНУ» підвищувати кисневу ємність еритроцитів плазми, міжклітинної рідини в скелетних м’язах і міокарді, цереброспінального ліквору, міжклітинної рідини головного та спинного мозку, а також його неспро­можність підвищувати утилізацію кисню м’язовою та нервовою тканинами або знижувати їх потребу в кисні.

Нарешті, в квітні 2012 року стартувало дворічне міжнародне багатоцентрове подвійне сліпе плацебоконтрольоване клінічне дослідження під егідою FDA(Управління з контролю за якістю харчових про­дуктів і лікарських препаратів США) з безпечності та ефективності «АКТОВЕГІНУ» при лікуванні когнітивних порушень у хворих після перенесеного інсульту, результатів якого ми з нетерпінням очікуємо.

Як захворіти за допомогою ліків

Нещодавно у базах всесвітньо відомої Кохранівської бібліотеки під егідою Кохранівської співпра­ці — міжнародної організації, що вивчає ефек­тивність медичних засобів та методик шляхом проведення рандомізованих контрольованих до­сліджень, були опубліковані шокуючи результати метааналізу 15-річного дослідження, що тривало в період з 1996 по 2010 роки. В ньому вивчали досвід застосування лікарського засобу «АКТОВЕГІН», який виробляється з 1996 року в австрійській філії швейцарської фірми Nycomed, генерика бренду «СОЛКОСЕРИЛ» швейцарської фірми Soleo, що з 1996 року випускається в Німеччині швейцарсько-німецькою фірмою Valeant. Виявилося, що в країнах, де застосовується «АКТОВЕГІН», сумарна частота деменцій на третину (1,3:1) вища, ніж у країнах, де він ніколи не застосовувався (таблиця 1). Це при­звело до негайної заборони застосування «АКТОВЕГІНУ» та будь-яких інших лікарських препаратів, що виготовляються з тканин великої рогатої худоби: з липня 2011 року «АКТОВЕГІН» виключений FDA зі списку дозволених лікарських засобів у США, а з березня 2011 року—в Канаді та інших цивілізо­ваних країнах світу.

Таблиця 1. Сучасна географія застосування «АКТОВЕПНУ»

Країни,

де «АКТОВЕГІН» дозволений

Країни,

де «АКТОВЕГІН»

не застосовується або заборонений

Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Китай, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Таджи­кистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна, Естонія Австралія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португа­лія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Японія

Таким чином, на сьогодні препарати «АКТОВЕГІН» та «СОЛКОСЕРИЛ» застосовуються лише в більшості країн колишнього СРСР, у Китаї (який, до речі, є виробником сировини для пре­парату «ЦЕРЕБРОЛІЗИН®» для австрійської філії Nycomed) та у Південній Кореї.

Відомо, що «АКТОВЕГІН» виготовляється з крові німецьких та австрійських телят. Велика рогата худо­ба, як відомо, хворіє натак звані повільні або пріонні інфекції, зокрема на спонгіформну енцефалопатію, або так званий «коров’ячий сказ», до якої також сприйнятлива і людина. У великої рогатої худоби пріонні інфекції передаються фекально-оральним шляхом, а інкубаційний період триває від ЗО міся­ців до 8 років, звідси й термін — повільні інфекції. Людина може заразитися пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами, які знаходяться в травному тракті. Проникаючи че­рез стінку тонкого кишечнику, пріони в кінцевому результаті потрапляють до центральної нервової системи. Також вони можуть проникати до орга­нізму людини при внутрішньом’язовому введенні препаратів. Пріони практично не піддаються зни­щенню—вони витримують високі температури, дію багатьох хімічних антисептиків і випромінювання.

У людини хвороба перебігає у вигляді губчастого енцефаліту Крейтцфельдта-Якоба, що призводить до прогресуючого руйнування нервових клітин моз­ку. Лише у Великій Британії в період з 2007 по 2009 роки від нього загинуло близько 200 осіб. Варто зауважити, що Німеччина й Австрія — країни з ви­сокою поширеністю коров’ячого сказу серед великої рогатої худоби. А в 1997-1998 роках на ринок взагалі потрапила партія препарату «АКТОВЕГІН», виготов­леного з крові телят, які не пройшли дослідження на коров’ячий сказ.

Отже, надмірна комерціалізація, слабкий конт­роль на ринку ліків і низька обізнаність пацієнтів та інколи й медичного персоналу призвели до того, що навколо окремих груп препаратів створено інколи невиправданий ажіотаж щодо їх дієвості. Доказова база щодо ефективності «АКТОВЕПНУ» на сьогодні залишається досить слабкою, а результати мета­аналізу довготривалих рандомізованихдосліджень, нещодавно опублікованих у базі Кохранівськоїбіблі-отеки, змушують замислитись над безпечністю всіх лікарських засобів, створених на основі тваринних компонентів.

За матеріалами:

1. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/aTticles/ PMC3220826/Neuromolecular Med. 2011 December; 13(4): 266-274.

2. A prospective, randomized, multi-center trial to investigate Actovegin in prevention and treatment of acute oral mucositis caused by chemoradiotherapy for nasopharyngeal carcinoma. Wu SX, Cui TT, Zhao C, Pan JJ, Xu BY, Tian Y and Cui NJ Radiotherapy and oncology: journal of the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology, 2010,97(1), 113

3. Int J Sports Med. 2012 Apr;33(4):305-9. dot 10.1055/S-0031-1291322. Epub 2012 Feb 8. Lee P1, Nokes L, Smith PM. No effect of intravenous Actovegin® on peak aerobic capacity.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Actovegin

5. http://slon.ru/economics/7_vidov_lekarstv_s_mificheskim_deystviem-761302.xhtml?page=6#pager 06.03.2012

6. http://psychotropinka.livejournal.com/36638.html 30/06/2012

7. http://www.u-mama.ru/read/article_print. php?id=3448

8. http//en.wikipedla.org/wiki/Cœhrane_Collaboration

9. http/www.rmj.ru/articles_3340.htm

10. http//en.wikipedia.org/wiki/CreuMeldt%L^/o80% 93Jakob_disease

11. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5% D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F

Ірина СМАГЛІЙ, спеціально для «ВЗ»

http://www.vz.kiev.ua

№10-11 (1241-1242) 07.03.2014

Детальніше

#medi