Архів розділу ‘Діяльність у філіях’

Сергій Хвелось: «Висновки мають робити не лише лікарі, але й населення!»

Газ. «Субота» №12 (949) від 21 березня 2018 року.

Що там казати, ми вже звикли до того, що з настанням холодів – разом із багатьма звичними побутовими проблемами та турботами суто комунального характеру – до нас, наче за сумною традицією, приходить і пора сезонних захворювань. Цьогоріч зимова прохолода відступає неохоче і, вочевидь, ще тривалий час нам доведеться чути про тепер уже весняні «спалахи» грипу, ГРВІ, які часто супроводжуються пневмонією та іншими небезпечними для здоров’я ускладненнями. Як убезпечити своє здоров’я від нападу підступних, але поширених захворювань, а ще важливіше – як уникнути важких ускладнень у разі захворювань на грип, ГРЗ та інші вірусні інфекції, які вражають органи дихання, ми дізнавались у розмові з завідуючим пульмонологічним відділенням Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сергієм Івановичем Хвелосем.

ХВЕЛОСЬОтже, Сергію Івановичу, попри сумну статистику захворювань, де найчастіше на провідних рядках перебувають чи то серцево-судинні, чи онкологічні хвороби, доводиться визнавати той факт, що якраз сезонні захворювання на грип, ГРВІ та пневмонію вражають найбільше людей. По суті, ці, так звані сезонні хвороби, стають ледь не обов’язковим атрибутом нашого повсякденного життя.

– Так, саме хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією у структурі захворюваності населення України. Зрештою, так було завжди і така ж ситуація, за великим рахунком, у всіх країнах, які мають схожі до наших кліматично-природні цикли. Адже не секрет, що потужні спалахи та епідемії грипу фіксуються не лише в Україні, а й у країнах із більш досконалими системами охорони здоров’я і – без сумніву – більш високим рівнем життя людей. Втім, як би там не було, але ми маємо зосередити свою увагу на тому, як проходити подібні «спалахи», а то й епідемії так званих сезонних захворювань із мінімальними загостреннями та втратами. Щодо характеру та поширеності так званих сезонних захворювань, то люди мають розуміти, що віруси грипу та ГРВІ потрапляють в організм і вражають перше, що зустрічається на їхньому шляху – органи дихання. Якщо конкретніше – вони порушують роботу так званого миготливого епітелію, що відкриває дорогу в організм іншим інфекціям. У той же час усі сили організму йдуть на боротьбу із вірусами, що послаблює імунну систему. Якраз тоді агресивні мікроорганізми, які проникають в організм людини, атакують і вражають його слабкі місця, наприклад, органи з проявами так званих хронічних хвороб. Ось тут найчастіше і виникає небезпека ускладнень.

А взагалі – найпоширенішим ускладненням грипу є пневмонія та бронхіт. Знову ж таки, варто зазначити, що особливо небезпечна вірусна пневмонія, коли вірус виявляє високу агресивність та характеризується пристосованістю. Вірусна пневмонія, до відома, впродовж перших кількох днів дуже схожа на певний різновид грипу, а вже з 3-4 дня захворювання ускладнюється ще й бактеріальною інфекцією.

- Найперше гасло і головний постулат лікарів найчастіше зводяться до твердження про вчасність встановлення діагнозу.

– Діагностика в сучасних системах охорони здоров’я має домінуюче і визначальне значення. Це зрозуміло і загальновідомо. У випадку з хворобами органів дихання, які найпоширеніші серед нашого населення, питання про вчасність діагностики має особливу вагу. Причому йдеться про вчасність не у вимірі тижнів чи місяців, а про більш оперативну – коли кожен день, а іноді – кожна година призводять до значних ускладнень для здоров’я пацієнта, а буває, що від цього залежить і його життя. Взимку 2017-2018 року на Житомирщині спалахи захворювань на грип та ГРВІ масштабів пандемії не сягнули, а тому, на щастя, говорити про лавину ускладнень не доводиться. І пандемії вірусної пневмонії, як найбезпечнішого ускладнення після грипу чи ГРЗ, цього року також не було.

-  Але ж ситуація зразка 2009 року в багатьох Ваших колег, як кажуть, на пам’яті?

– Звісно ж, та зима закарбувалася надовго й висновки довелось зробити не лише керівникам галузі, але й нам, лікарям, які тоді перебували на «передньому краї» боротьби зі страшною недугою. Проте якраз тут мушу сказати, що розслаблятись чи заспокоюватись не можна. Але знову ж таки – важливо, щоб висновки робили не лише лікарі, а й населення. Вчасний виклик лікаря, виконання всіх його настанов та призначень, дотримання постільного режиму мають стати аксіомою поведінки будь-якої людини, яка захворіла на грип, ГРВІ, чи має хоча б упродовж кількох днів нежить та підвищену температуру. Якщо вищезгадані дії з боку хворого вважаються необов’язковими чи другорядними, то це завжди призводить до негативних наслідків. Мало того, що людина, нехтуючи викликом чи візитом до лікаря, ускладнює перебіг хвороби, людина ще й заражає оточуючих – поширює хворобу, чим завдає шкоди соціального характеру. Щодо розуміння небезпеки перенесення так званої «застуди» «на ногах», то ми поки що до цього, як мовиться, «не доросли». Дивно, чому люди, які користуються найновітнішими плодами та досягненнями цивілізаційного прогресу, не розуміють, що лише терапевт, до якого звернувся пацієнт із нежиттю, кашлем та підвищеною температурою, спроможний призначити адекватне лікування. Адже лікуватись за порадами з Інтернету, підказками родичів чи знайомих дуже безвідповідально. Бо лише лікар при своєчасному до нього зверненні зможе простежити й відчути стан пацієнта, а за необхідності – визначити потребу корегування терапії. Це особливо важливо в ситуаціях, коли хворого доводиться переводити на стаціонарне лікування.

- Сергію Івановичу, Ви, як керівник спеціалізованого пульмонологічного відділення обласної лікарні, констатуєте, що пацієнт неохоче звертається до лікаря?

–  Скажімо так – я знаю про це явище, бо воно досить поширене і проявляється не лише в практиці нашого відділення. Пояснюється така ситуація багатьма факторами і найпершим – соціальним. Загальновідомо, що умови лікування нині суттєво відрізняються від, скажімо, двадцятилітньої давності. Медичні препарати, окремі процедури, вироби медичного призначення стали більш дороговартісними, тож бюджетного фінансування не вистачає. В цивілізованих країнах із сучасними системами охорони здоров’я діє відлагоджена система страхової медицини. У нас вона з багатьох причин іще не запроваджена. Отож пацієнт, опинившись у складній ситуації, коли хвороба вимагає інтенсивного лікування, має покладатися на власні кошти. Щоправда, Житомирщина в цьому плані має досить дієвий інструмент солідарної підтримки хворого у вигляді діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

- От, скажімо, на прикладі відділення пульмонології Житомирської обласної клінічної лікарні – що дає пацієнту членство у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»?

– Скажемо так: членство в Лікарняній касі позбавляє пацієнта, котрий потрапив до нас на лікування, дуже багатьох клопотів та турбот. Наприклад, хворий на пневмонію пацієнт потребує негайного інтенсивного лікування, яке – в свою чергу – потребує чималих коштів. Знову ж таки, приклад: вартість флакону антибіотика, який вводиться у вигляді ін’єкції, сягає понад 50 гривень. І таких флаконів щодня треба два-три. Рахуйте вартість антибіотиків упродовж 4-6 днів перебування на стаціонарному лікуванні. Зауважу, що сучасне лікування передбачає обов’язкові лабораторні дослідження та рентгенівські знімки. Члени Лікарняної каси користуються всіма, мною зазначеними, послугами за рахунок ЛК. Ще один недругорядний фактор: хворому потрібні корекції в лікуванні, можливо – певні додаткові обстеження. Знову ж таки, членам Лікарняної каси в цій ситуації значно простіше, бо лікар, який призначає курс лікування, або ж певне лабораторне дослідження, знає, що відповідні витрати здійснює Лікарняна каса. У випадку ж, якщо пацієнт не перебуває в Лікарняній касі, відповідні кошти має вносити він сам, або ж його родичі. Повірте, це складно не лише для пацієнта, для його домашнього бюджету, але й для нас, лікарів. І навпаки, у ситуації, коли до нашого відділення потрапляють члени Лікарняної каси, нам значно легше, простіше, зручніше його лікувати. Зауважу, що, зазвичай, від 30 до 40 відсотків пацієнтів, які потрапляють до нашого відділення, є членами Лікарняної каси. Досвід роботи нашого відділення однозначно підтверджує, що якраз серед пацієнтів, котрі перебувають у ЛК найменший відсоток ускладнень внаслідок хвороби.

- Отже, Сергію Івановичу, аргументи для того, щоб стати членом Лікарняної каси, виходячи з досвіду роботи очолюваного Вами відділення, є промовистим і доволі переконливим. А наскільки діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» буде потрібною і корисною в умовах нині розпочатої медичної реформи?

–  Реформа щойно проголошена, проглядаються лише перші її організаційні кроки. Проте ми маємо розуміти, що реформаторські заходи з певною вірогідністю покращать розподіл коштів, які вже за рік-два «йтимуть за пацієнтом». Але ж їх не вистачатиме для покриття всіх витрат, які потребує сучасний процес лікування. Бо ж бюджет галузі охорони здоров’я суттєво не збільшено, а головного – страхової медицини, як основної підвалини у забезпеченні лікування хворих – в Україні немає і, на жаль, найближчими роками її поява малоймовірна. Таким чином Лікарняна каса, як певний провісник страхової медицини, поки що залишається важливим чинником і потужною підтримкою для її членів, коли виникає потреба в складному й дороговартісному лікуванні. Більше того, відчутне ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, що позначилося на погіршенні добробуту значної частини наших співгромадян, лише зміцнили переконання людей у тому, що членство в Лікарняній касі стає справжнім помічником у ситуації, коли людина стає пацієнтом лікарні й потребує серйозної допомоги. Як лікар із багаторічним досвідом роботи, я це чудово розумію й переконувався в цьому не раз. Тож за нинішніх умов вважаю таку форму взаємопідтримки громадян доречною, корисною, оптимальною та потрібною.

 Матеріал підготував Віктор Герант.

 

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

Добрий день!

Я, Мазур Ірина Степанівна з Бердичева, пишу, щоб подякувати людям, котрі в скрутну хвилину прийшли на допомогу.

Наше життя сповнене сюрпризами та несподіванками – на жаль, не завжди приємними. Нещодавно моєму сину довелось перенести оперативне втручання й потому тривалий час лікуватись – мав відкритий перелом двох кісток нижньої третини правої гомілки. Так от хочу сказати, що всі необхідні медикаменти, вироби медичного призначення він отримав за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я з сином уже не перший рік у ЛК, бо ж доводиться, на жаль, досить часто звертатись за медичною допомогою – перед цим випадком мали бронхіт, часто – загострення остеохондрозу. Лікувались і на денному стаціонарі, й амбулаторно – щоразу всі необхідні ліки, передбачені протоколами лікування, в повному обсязі надавались ЛК без зволікань, оперативно. Я й сама лікар – працюю неврологом у Бердичівській ЦМЛ – як мовиться, маю уявлення, скільки можуть коштувати ці медикаменти. Часто буває таке, що пацієнти говорять, мовляв, Лікарняна каса надає медикаменти найдешевші. Я – як практичний лікар – скажу, що надаються ліки ті, яких потребує кожен конкретний хворий і які передбачені протоколами лікування. Незалежно від вартості препаратів.

Тож я дуже вдячна за таку фінансову підтримку. А за моральну, професійну підтримку, за дуже людяний підхід не лише до мого сина, а й до кожного пацієнта хочу особливо щиро й від душі подякувати лікарю-експерту філії Лікарняної каси в Бердичівській ЦМЛ Лілії Адамівні Матієць. Я знаю її вже багато років. Вона – професіонал своєї справи, різносторонньо розвинена. До неї можна звертатись у будь-яких ситуаціях. Така вона – мобільна, дуже організована, як мовиться – людина на своєму місці. Скажу так, що саме про неї слова: «Бути лікарем – це професія, але бути талановитим лікарем – це стан розуму, душі й серця, непідвладний поясненню».

Тож на запитання – а чи радила б я, саме як лікар, вступати до Лікарняної каси, твердо відповім: безумовно! Не лише порадила б – раджу! Проводжу роз’яснювальну роботу про це навіть із сусідами – з конкретними прикладами захворювань та лікування.

Зі щирою подякою за допомогу –

Мазур Ірина Степанівна, м.Бердичів.

Детальніше

Загальна інформація

В Житомирській області станом на 01.04.2018 року нараховується 208 861 особа членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», що складає 16,8% від загальної кількості населення. З початку року до організації вступили 2 116 нових членів ЛК (загальна інформація про перебування населення області в ЛК – за посиланням).

Протягом вказаного періоду лікувально-профілактичні заклади області отримали медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 12,2 мільйонів гривень. Залишків ліків, реактивів та виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних закладах області наразі є на суму 3,9 мільйони гривень.

Загалом упродовж року в закладах охорони здоров’я області медична допомога за рахунок ЛК надана в 142 532 випадках. Станом на 01.04.2018 року частка членів ЛК в цілодобовому стаціонарі становила 27% від загальної кількості пацієнтів.

Шановні друзі!

Нагадуємо вам, що ліками та виробами медичного призначення ЛК забезпечує своїх пацієнтів згідно з затвердженими Міністерством охорони здоров’я України уніфікованими протоколами надання медичної допомоги. Положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», Перелік лікарських засобів, які можуть закуповуватись за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», й Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, ви можете переглянути відповідно за посиланнями.

Якщо у вас виникають питання стосовно призначених лікарем обстежень, препаратів для вашого лікування тощо, ви можете звернутись за допомогою безпосередньо до лікарів-експертів ЛК, які працюють у всіх медичних закладах області, або за телефоном «гарячої лінії» з медичних питань – 067-411-30-93. Ми будемо раді вам допомогти!

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(«Пульс» №7 від 16.02.2017 р.)

Здрастуйте, шановна редакціє та дорогі читачі!

Я, Загурський Павло Ізидорович із Пулинського району, пишу, щоб розповісти, як завдяки добрим людям вдруге, як мовиться, з’явився на світ.

Довелось мені нещодавно лікуватись у торакальному відділенні обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, куди потрапив у вкрай тяжкому стані. Хворів на мокрий плеврит (от не знаю, як по-медичному звучить точний діагноз складного захворювання легенів). І це, очевидно, спричинило розрив стравохода. Страшні болі витерпіти було майже неможливо! Доставили мене в лікарню в тяжкому стані, який потребував негайного оперування – що лікарі й зробили.

Операція була непроста – мої рятувальники приклали надзвичайно багато зусиль, аби я залишився живим. Ще потому п’ять днів перебував у реанімації в дуже тяжкому стані. Тільки й міг – дивитись на стелю й думати про життя, про свою сім’ю, про дітей.

Тож хочу щиро подякувати в першу чергу завідуючому відділення торакальної хірургії Муравйову Тадеушу Вітольдовичу – він сам прийшов, коли мене привезли до лікарні, оглянув, поговорив зі мною й вирішив: «В операційну!» Таким чином мене врятували. Крім того, велика вдячність Артюху Володимиру Васильовичу – справжньому професіоналу своєї справи, людині дуже енергійній – він по кілька разів на день цікавився моїм станом. Також вдячний Тарасу Івановичу Марцуну, котрий брав участь в операції. Я пізніше запитував Артюха Володимира Васильовича – він мені сказав: «Ми всі над Вами були». І їхня професійність дозволила мені вже через 10 днів їсти, як усі нормальні люди – не через зонд. Мої рятувальники сказали: «Це – феномен!» А я говорю, що це свідчить про їхній надзвичайно високий професіоналізм.

Гарні слова подяки – медсестрам та молодшим медсестрам. Вони всі дуже трудолюбиві, душевні, співчутливі – коли просиш їх про щось, то відразу просто-таки біжать. Тому що знають, що людині болить, і хочуть допомогти. Та й навіть і без просьби приходять: «Як Ви?» Колектив відділення – прекрасний!

А ще хочу наголосити на неоціненності допомоги, яку надала мені моя рідна благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Я, признатись, раніше отак іноді думав: «Чи потрібно бути в ній, чи ні?» Й коли трапилось непередбачуване, зрозумів, наскільки був неправий у своїх сумнівах – бо ж біда прийшла неочікувано й оперативне втручання було дуже серйозне: всі лікарі на чолі з завідуючим кілька годин працювали наді мною. Реанімація потому, лікування у відділенні – весь час потрібні були немалі кошти. А їх моя родина не мала, бо ж ніхто до цього не готувався. Й прийшла нам на допомогу «Лікарняна каса» – понад 12 тисяч гривень витрачено нею на моє лікування. Скажу так, що вона просто не дозволила моїй родині розпродати все, аби мене врятувати. Бо такої суми ми не мали – я на пенсії, дружина працює вахтером, тобто дозволити собі такі витрати ми не могли. Тож основне навантаження «взяла на себе» ЛК. Тому скільки буду з ким спілкуватись – всім про це розповідатиму! У мене син раніше не перебував у «Лікарняній касі», хоч як просив його вступити. А зараз я дав йому команду зробити це негайно! Й усім так скажу!

З повагою – П.І.Загурський.

Детальніше

2017 РІК МАЄ СТАТИ РОКОМ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ.

На цьому наголошує Міністерство охорони здоров’я України.

Житомирщина має власний досвід у цьому питанні – 16-річна діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» це переконливо доводить.

Наскільки цей досвід може стати в пригоді законотворцям? Відповідь на це питання цього разу шукали в філії ЛК у Ємільчинській центральній районній лікарні.

Дивіться авторську програму журналіста Житомирського обласного телебачення Леоніда Харшана «Кут зору» від 30 січня 2017 року.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(«Пульс» №3 від 26.01.2017 р.)

Здрастуйте, шановні читачі!

Я – Валентина Іванівна Дворецька з Житомира – лікувалась нещодавно в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського.

Була виконана лапароскопічна пластика діафрагмальної грижі. Спочатку я вагалась – іти на операцію, чи ні. Проте зараз радію, що зважилась на неї – почуваюсь дуже добре.

Тож хотіла б щиро подякувати завідуючому хірургічним відділенням Віктору Петровичу Перепелиці та лікарю-хірургу Андрію Вікторовичу Сироткіну – вони чудово оволоділи цією (новою для Житомирщини) методикою й проводять операції просто на «відмінно»! А ще додає пацієнтам сили на одужання чудова психологічна атмосфера, яка панує в цьому відділенні. Я й сама медпрацівник, знаю специфіку роботи багатьох відділень, тому розумію, наскільки це важливо для пацієнтів, коли лікарі – от такі привітні, людяні. Тому хочеться сказати їм дуже багато гарних слів подяки.

Крім того, щира вдячність благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – за допомогу та підтримку. Ви знаєте, я колись довго розмірковувала, чи варто вступати до організації. Але з віком зрозуміла: не просто варто – необхідно! От я лікувалась минулоріч від пневмонії й бачила, як пацієнтам доводилось іти в аптеку й купувати антибіотики, інші препарати – й платити великі гроші. Принаймні, для мене то були б великі суми! А мені всі необхідні медикаменти приносили просто в палату. Скажу більше: я навіть відмовилась від номера стаціонарного телефону (щоб зайве не платити ще й за користування ним, бо ж усе одно більше користуюсь мобільним) і натомість спрямувала ці гроші на те, щоб платити щомісячні внески до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тобто хочу сказати, що вступила до ЛК – і не прогадала! Я небагато часу перебуваю в організації – лише три роки, але за допомогою зверталась до неї часто – й обстежувалась, і лікувалась. У мене проблеми зі щитовидною залозою – здавала аналізи на рівень гормонів. Й ендоскопічні обстеження не раз робила – тому що зі шлунково-кишковим трактом маю проблеми. І з пневмонією лікувалась, і з пієлонефритом. Думаю, що ЛК витратила більше коштів на мої обстеження, лікування, ніж я загалом за три роки сплатила внесків. Бо на операції, обстеження грошей треба й треба. Тому раджу іншим людям, котрі вагаються стосовно ЛК, щоб усе-таки вони подумали над цим питанням.

Зі щирою повагою – Валентина Іванівна Дворецька.

Детальніше

БО “Лікарняна каса Житомирської області” готова до впровадження в Україні страхової медицини.

БО “Лікарняна каса Житомирської області” готова до впровадження в Україні страхової медицини. Про це – на сторінках народного щотижневика “Субота” від 1 лютого 2017 року.

Газета “СУБОТА” від 1 лютого 2017 року

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(«Пульс» №1 від 12.01.2017 р.)

Доброго дня всім!

Пишу вам, бо хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я в ній перебуваю вже років зо п’ять (а, може, й більше) і весь цей час користуюсь її допомогою. Й непогано користуюсь – які медикаменти потрібні, коли, занедужавши, звертаюсь до лікаря, завжди мені їх виписують, нічого не купую. От багато хто жаліється, мовляв, ЛК дає лише найдешевші препарати, а як тільки лікар призначає щось дорожче, то треба йти в аптеку й купувати за свої гроші. Ну, не знаю – мені, наприклад, антибіотики он які дороговартісні надали, коли нещодавно лікувалась у районній лікарні в Коростишеві! Я на свою пенсію їх не змогла б купити.

Ще доводилось чути, що ці гроші, які щомісяця платиш внеском, можна наскладати «на чорний день» і – коли треба буде – взяти. А, оце таке – нереально! Ну, якщо людина лікується раз у три роки в стаціонарі, то, може, й збере певну суму. Мені ж, наприклад, це не вдасться, бо ж хворію часто (от цього разу довелось тривалий час провести в лікарні, бо ж і бронхіальна астма у мене, й аритмія серця, ще й рівень цукру підвищений). То вже коли потрапляю в лікарню – все надають за рахунок ЛК.

Тож чи порадила б вступати до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»? Так, і подругам своїм у селі кажу, й родичам, і всім: «Вступіть в ЛК, бо це – вигідно!»

З повагою – Роговська Тетяна Антонівна

з села Осиковий Копець Коростишівського району.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(газета “ПУЛЬС” – №3 від 26.01.2017 року)

Здрастуйте, шановні читачі!

Я – Валентина Іванівна Дворецька з Житомира – лікувалась нещодавно в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського.

Була виконана лапароскопічна пластика діафрагмальної грижі. Спочатку я вагалась – іти на операцію, чи ні. Проте зараз радію, що зважилась на неї – почуваюсь дуже добре.

Тож хотіла б щиро подякувати завідуючому хірургічним відділенням Віктору Петровичу Перепелиці та лікарю-хірургу Андрію Вікторовичу Сироткіну – вони чудово оволоділи цією (новою для Житомирщини) методикою й проводять операції просто на «відмінно»! А ще додає пацієнтам сили на одужання чудова психологічна атмосфера, яка панує в цьому відділенні. Я й сама медпрацівник, знаю специфіку роботи багатьох відділень, тому розумію, наскільки це важливо для пацієнтів, коли лікарі – от такі привітні, людяні. Тому хочеться сказати їм дуже багато гарних слів подяки.

Крім того, щира вдячність благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – за допомогу та підтримку. Ви знаєте, я колись довго розмірковувала, чи варто вступати до організації. Але з віком зрозуміла: не просто варто – необхідно! От я лікувалась минулоріч від пневмонії й бачила, як пацієнтам доводилось іти в аптеку й купувати антибіотики, інші препарати – й платити великі гроші. Принаймні, для мене то були б великі суми! А мені всі необхідні медикаменти приносили просто в палату. Скажу більше: я навіть відмовилась від номера стаціонарного телефону (щоб зайве не платити ще й за користування ним, бо ж усе одно більше користуюсь мобільним) і натомість спрямувала ці гроші на те, щоб платити щомісячні добровільні пожертвування до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тобто хочу сказати, що вступила до ЛК – і не прогадала! Я небагато часу перебуваю в організації – лише три роки, але за допомогою зверталась до неї часто – й обстежувалась, і лікувалась. У мене проблеми зі щитовидною залозою – здавала аналізи на рівень гормонів. Й ендоскопічні обстеження не раз робила – тому що зі шлунково-кишковим трактом маю проблеми. І з пневмонією лікувалась, і з пієлонефритом. Думаю, що ЛК витратила більше коштів на мої обстеження, лікування, ніж я загалом за три роки сплатила пожертвувань. Бо на операції, обстеження грошей треба й треба. Тому раджу іншим людям, котрі вагаються стосовно ЛК, щоб усе-таки вони подумали над цим питанням.

Зі щирою повагою – Валентина Іванівна Дворецька.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(газета “ПУЛЬС” – №48 від 01.12.2016 року)

Здрастуйте! Пише вам мешканець села Іванківці Житомирського району Хробуст Валентин Миколайович.

Лікувався я недавно в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського в урологічному відділенні – його завідуючий Сидорчук Анатолій Флорович і був моїм лікуючим лікарем. Зробили мені операцію – видалили з нирки камінця (видаляли його за допомогою спеціальної апаратури, яка дробить і витягує камінці). Вважаю, що пройшла вона вдало. Проводив операцію Ближчик Павло Євстахович, анестезіологом була Анастасія Борисівна Ільченко. Отож їм усім я хочу подякувати – за професіоналізм, вміння та (головне!) бажання допомагати людям.

Також гарні слова вдячності – на адресу команди медсестер та молодших медсестер відділення. Такі вони чуйні, доброзичливі до пацієнтів. От мене, наприклад, підтримували, підбадьорювали, оптимістично налаштовували на гарний вихід із операції – щоб не боявся – й загалом на її хороші результати. Я їм щиро по-людськи кажу: «Велике вам, дівчатка, спасибі!»

А ще моя подяка – благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Перебуваю в ній уже давно – від самого її заснування. Вступив, ще коли працював керівником господарства «Україна» в селі Кодня. Ми колись, пам’ятаю, зібрали колектив – приїхав головний лікар районної лікарні, розповів про ЛК та переваги її членів при обстеженнях, лікуванні. Люди послухали, обговорили й дуже багато їх тоді вступили в ЛК. І задоволені й донині. Вважаю, що дуже правильно, що є у нас така організація – вона багато допомагає нашим людям. Я й сам хворію, то знаю, що, якщо людина перебуває в ЛК, то у випадку захворювання не треба бігти в аптеку й шукати медикаменти – вони надаються за рахунок ЛК. Й дружина моя Хробуст Надія Іванівна перебуває в ЛК – зараз хворіє, то їй ЛК також дуже багато допомагає.

От дехто говорить, мовляв, платиш внесок, а можна ж цю суму щомісяця відкладати. А я скажу так, що не кожен зможе те зробити, бо зараз у нас велика різниця між шарами населення. Зрозуміло, бізнесмену, підприємцю Лікарняна каса не потрібна – у них грошей вистачить при потребі купити й ліки, й самих лікарів. А «бюджетникам» та пенсіонерам – просто-таки необхідна, тому що вона дійсно допомагає. Нехай кожен порахує, скільки сплатив загалом внесків, і на яку суму пролікувався – багато з них проліковуються протягом, зокрема, лише одного року й на кілька тисяч гривень.

Тому я раджу вам, шановні громадяни, всім, хто читає зараз мою подяку: потрібно вступати до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», тому що вона дійсно допомагає під час хвороби, під час операції, під час лікування.

З повагою – Хробуст Валентин Миколайович,

село Іванківці Житомирського району.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(газета “ПУЛЬС” – №48 від 01.12.2016 року)

Доброго дня!

Зараз мало хто пише листи (все більше надаємо перевагу телефонному спілкуванню) – не виняток і я, Рудик Леонід Леонідович із Бердичева. Проте взятись за папір і ручку мене спонукало нестримне бажання висловити подяку людям, котрі мають чуйне серце й велику душу.

Так сталось, що нещодавно я захворів запаленням легенів. Як людина військова, не надто зважав на симптоми нездужання й «довів» себе до того, що в результаті забрала мене бригада «екстреної» допомоги з дому й привезла до Бердичівської ЦМЛ. І потрапив я прямо в реанімаційне відділення – був у важкому стані. Ось тут-то й зрозумів, що є ще добрі люди на цьому світі! Як учасник АТО, я вступив до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» на пільгових умовах. Тож пройшов повний курс лікування – через певний час із реанімації мене перевели до терапевтичного відділення, де я ще досить довго лікувався – з прийманням найсучасніших антибіотиків. Тому, коли чую, що, мовляв, ЛК надає лише вату-бинти та найдешевші препарати, тепер сперечаюсь і, не кривлячи душею, заперечую такі голослівні твердження. Та не гнівіть Бога! Якби мені довелось купувати всі ті медикаменти власним коштом, дорого «обійшлось» би лікування!

Тож хочу щиро подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – тим, хто її заснував, хто працює в ній. Особиста вдячність лікарю-експерту ЛК у Бердичівській ЦМЛ Матієць Лілії Адамівні, котра від імені організації опікувалась мною під час лікування.

Велике спасибі за порятунок – завідуючим відділеннями: реанімаційного – Тарахтелюк Ірині Павлівні, терапевтичного – Тихій Людмилі Іванівні та лікуючому лікареві Салабай Людмилі Олександрівні. Й, звісно, щиро вдячний кожному медпрацівнику цих відділень. Медсестрички Віка, дві Мар’яни, Жанна (на жаль, не запитав їх прізвища), котрі ставили мені крапельниці, робили уколи, приділяють максимальну увагу хворим. Та біля нас, пацієнтів відділення, цілий полк медсестер «витанцьовує» й кожна з них ставиться до хворих із великою чуйністю, душевністю й співчуттям. Тому бажаю їм сили та терпіння, щоб їхні вмілі ручки не боліли й щоб праця і лікарів, і медсестер мала достойну зарплату.

Зі щирою повагою до своїх рятівників –

Л.Л.Рудик, місто Бердичів.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(газета “ПУЛЬС” – №45 від 10.11.2016 року)

Здрастуйте, шановні! Пише вам мешканка Іршанська, мама двох дітей Желізко Ольга Анатоліївна.

А звертаюсь ось із якого приводу: хочу висловити слова подяки на адресу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Коли запитують, наскільки для мене важливе перебування в ній, завжди відповідаю: «Важливе, як саме життя, адже вона допомагає його зберегти». А на питання, чи, мовляв, не змушували вступати до ЛК, стверджую: «Це був мій добровільний обдуманий крок, усвідомлене бажання!» Бо ж, хоча й перебуваю в ній іще небагато часу – трохи більше року – проте враження від такої нашої співпраці лише приємні: скільки вже зверталась до лікаря – жодного разу не відмовили в допомозі ЛК.

А звертаюсь часто – діти ще надто невеликі віком (донечці 13 років, синочку – 5), тож не раз бувало, що от зранку вони здорові, а до вечора дивись – то якась застуда до них учепиться, то нежить, то кашляє дитина, то вушко заболіло. Йдемо до лікаря Іршанського центру ПМСД Оксани Едуардівни Набоки – жаліємось, на що захворіли – завжди вона нам виписує рецепт на бланку ЛК й ми отримуємо в аптеці всі необхідні препарати безкоштовно. Тому я не жалкую про те, що сама перебуваю в ЛК і дітей туди записала. Ми їй вдячні.

IMG_7546Доводилось чути, як дехто з членів ЛК – напевно, розбалувані – нарікає, мовляв, ЛК забезпечує своїх пацієнтів лише найдешевшими препаратами (а вони хоч бачили їх вартість в аптеках? От цікаво це знати!). Я скажу так, що лікар призначає той медикамент, який потрібен, незважаючи на те, чи дороговартісний він, а чи дешевий. На прикладі моїх дітей розповім, що ті ж відхаркуючі засоби, від кашлю, антибіотики, які сьогодні лікар призначив, можуть коштувати гривень 90-100 чи й більше. Я ж не завжди їх можу купити – а ЛК мені їх виписує.

Тож чи порадила б вступати до БО «Лікарняна каса Житомирської області»? Так, звичайно ж – усім радила й раджу. Й буду радити. Сестричку свою он агітую – думаю, що в скорому часі прийде до лікаря, щоб заповнити заяву, бо морально вже готова до цього. А є подруги, котрі за моєю порадою вже вступили в ЛК. На жаль, дехто зі знайомих, котрим порадила вступити до ЛК, але вони цього не зробили, згадують про неї вже тоді, коли «припече» – дуже шкодують про незроблений крок. Я й сама свого часу, потрапивши до лікарні (ще не перебуваючи в ЛК), переконалась, що лікування за власні кошти «обходиться» дуже дорого – в той час, як ЛК надавала моїм «колегам» по палаті реальну допомогу. Їм приносили необхідні медикаменти просто в палату, а мені потрібно було вставати після операції й іти кудись шукати аптеку. От тоді я й вирішила вступити в ЛК.

І ще скажу так, що дехто говорить, мовляв, гроші, які щомісяця сплачую внесками до ЛК, буду відкладати, а якщо раптом знадобляться для лікування – використаю. Звичайним пересічним громадянам треба зрозуміти й усвідомити, що ці їх наміри все-таки, як не прикро – нереальні. Тому що достатки наші бажають бути більшими. Я думаю, що краще заплатити отой мінімум (40 гривень «дорослий» внесок та 15 за дітей – то сума, погодьтесь, надто вже невелика!) – й за необхідності скористатись допомогою ЛК в будь-який момент, аніж потім каратись, мучитись і каятись, коли трапляється така ситуація, що для лікування потрібна велика сума, а її просто-напросто немає. Не варто заощаджувати на такому мінімумі – щоб потім не бігати й не кричати: «Допоможіть!» Бо ж реально ЛК – допомагає!

Желізко Ольга Анатоліївна, селище Іршанськ.

Детальніше

З НАШОЇ ПОШТИ

(газета “ПУЛЬС” – №44 від 03.11.2016 року)

Доброго дня! Пише вам Дурицька Ганна Миколаївна з Житомира, щоб подякувати людям, котрим завдячую не тільки своїм здоров’ям, а й – можна сказати без перебільшення – самим життям.

Я лікуюсь у нефрологічному відділенні обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, тож перші слова вдячності адресую завідуючій Аллі Петрівні Біляс. Вона дуже добре ставиться до всіх хворих – людяно, зі співчуттям, розумінням, щирою підтримкою. Завжди можна до неї підійти й порадитись про те, як краще лікуватись, уникнути ускладнень – ніколи не скаже, мовляв, зайдете пізніше. І як би не поспішала чи то на нараду, чи на консиліум – усе детально пояснить. А до палати заходить з такою ясною посмішкою, щоразу цікавлячись: «Як почуваєтесь?» З добротою й душевністю ставиться Алла Петрівна до нас, пацієнтів відділення: «Ви лише не хвилюйтесь – все добре буде!» Як-то кажуть – навіть від гарних слів робиться людина здоровою. Тому щиро дякую їй за професіоналізм, людяність і вміння допомогти й підтримати. За те, що вона мене вчасно порекомендувала на гемодіаліз і я сьогодні живу й радію своєму життю – бачу цей світ, небо, своїх дітей і найдорожче, що маю – онуків Дмитрика, Іллю й Катрусю.

Також хочу сказати гарні слова своєму лікуючому лікареві – Очеретяному Геннадію Олексійовичу – золота він і душевна людина. Коли б не звернулась до нього, завжди отримую й мудру пораду («Може, – каже, – вам треба в лікарню лягти. Чи краще обстеження зробити!»), й призначення необхідного лікування. Вдячна лікарю Ковалю Володимиру Миколайовичу, котрий врятував моє життя, коли під час загострення хвороби «екстрена» відвезла мене в ЦМЛ №1 Житомира, і затим посприяв переведенню в нефрологічне відділення обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського. І ще дякую завідуючому відділення гемодіалізу Прилипку Миколі Івановичу – одинадцятий рік живу на штучній нирці, тож ціную його працю, професіоналізм та вміння допомогти нам, пацієнтам.

Крім того, гарне слово хочу сказати медсестрам та молодшим медсестрам відділення – за їхню повагу до людей, готовність прийти на допомогу. Й підведуть із ліжка, й візьмуть візочок та завезуть, якщо погано, й попід руки заведуть, куди треба. А чистенько як кругом у відділенні, прибрано – як мовиться, на найвищому рівні. Все це – завдяки вмілому керівництву старшої медсестри, котра кожного ранку – й у вихідні прибігає-провідує – палати пройде, подивиться, запитає: «Як Ваше здоров’я, як життя?» Від такого людяного ставлення та гарного догляду просто душею оживаєш.

А ще моя вдячність – благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Лікуюсь я часто, тож знаю, наскільки вигідно бути в ній – за час перебування в ЛК ще з 2004 року стільки отримала допомоги! Щоразу які мені потрібні препарати – вона їх надає. Знаєте, я вам скажу, що буває все в житті – трапляється, що, може, якихось медикаментів на той момент, коли поступаю, у відділенні й немає. Але лікар-експерт обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сидоренкова Інга Анатоліївна завжди знаходить вихід і необхідними таблетками та препаратами для крапельниць мене забезпечують.

Тому я кажу велике щире спасибі всім моїм рятувальникам і зичу їм здоров’я, мирного неба, гарного життя. Скажу так, що ми прийшли в цей світ, щоб відчути й радість, і страждання, тому треба навіть за найменший прояв добра дякувати долі й людям. Адже людське слово, совість і доброта рятують нам життя. Будьте й самі здоровими, мої рятувальники!

Детальніше

«МИ ЗАПРОШУЄМО ВАС ДО СПІВПРАЦІ – ЩОБ ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я ВАШИХ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ!»

До цього закликав заступник виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук під час нещодавніх зустрічей у місті Новограді-Волинському та районі – з керівниками бюджетних установ міста та представниками державного підприємства «Городницьке лісове господарство».

Адже за 16 років своєї діяльності, як зауважив С.М.Грищук, ЛК напрацювала гарний досвід «єдиного медичного простору», в якому кошти «ходять за пацієнтом». Тобто до якого лікувального закладу не звернувся б член ЛК, щоб отримати медичну допомогу, він завжди буде забезпечений необхідними ресурсами – препаратами, виробами медичного призначення, реактивами для відповідних лабораторних досліджень тощо.

Тож загалом за 16 років діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» надала допомоги в 4,3 мільйонах випадків (щоденно медичну допомогу в закладах охорони здоров’я нашої області отримують до 2,5 тисяч членів «Лікарняної каси»). Лише, зокрема, впродовж цього року медична допомога за рахунок ЛК була надана в понад 320 тисячах випадків на суму 35,5 мільйонів гривень.

Мешканцям міста Новограда-Волинського та району, котрі перебувають у ЛК, цьогоріч медична допомога за рахунок ЛК надана в 6299 випадках. Крім того, в медичних закладах третинного рівня та закладах надання високоспеціалізованої медичної допомоги пролікувались 1988 членів ЛК – мешканців міста Новограда-Волинського та району. Витрати на їх лікування становили 398 тисяч гривень. Амбулаторно проліковано (за рецептами) протягом цього року 2444 члени ЛК (йдеться про мешканців міста Новограда-Волинського та району) на суму 344 тисячі гривень, – інформував Сергій Миколайович учасників зустрічей. – Постійно ЛК забезпечує медичні заклади всіх рівнів ліками, виробами медичного призначення, реактивами, рентгенплівкою тощо – лише в 2016 році, зокрема, лікувально-профілактичні заклади міста та району отримали медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 852 тисячі гривень. Тож на сьогоднішній день БО «Лікарняна каса Житомирської області» є найкращим шляхом солідарної участі фінансування системи охорони здоров’я. До того ж ми готуємо підґрунтя для запровадження медичного страхування в Україні,адже проводиться персоніфікований облік надходжень та витрат коштів за кожним громадянином, відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами, формуються нові погляди – у населення щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг, у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг (лікарський формуляр та протоколи лікування). Тому співпраця з ЛК – вигідна для людей і перебування в лавах організації понад 212 тисяч мешканців області є індикатором цього.

Учасників зустрічей зацікавила отримана інформація. Тож вони запевнили, що докладуть усіх зусиль, аби кількість мешканців міста Новограда-Волинського та району, котрі перебувають в ЛК (станом на перше жовтня нинішнього року цей показник становить 8749 осіб), стрімко зросла – переваги членів ЛК над іншими пацієнтами явно очевидна.

Детальніше

Житомирський обласний перинатальний центр

Лікар-експерт: Козар Надія Йосифатіївна.

Житомирський обласний перинатальний центр протягом 2018 року (станом на 01.04.2018 року) від благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» отримав медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 255 394 гривні. Залишків ліків, реактивів та виробів медичного призначення в закладі наразі є на суму 256 280 гривень, в тому числі в складі – на суму 36 175 гривень (детальніше).

Загалом упродовж року в обласному перинатальному центрі медична допомога мешканцям області, котрі перебувають у ЛК, надана в 706 випадках. Станом на 01.04.2018 року частка членів ЛК в цілодобовому стаціонарі становила 21% від загальної кількості пацієнтів.

Шановні друзі!

Нагадуємо вам, що ліками та виробами медичного призначення ЛК забезпечує своїх пацієнтів згідно з затвердженими Міністерством охорони здоров’я України уніфікованими протоколами надання медичної допомоги. Перелік лікарських засобів, які можуть закуповуватись за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», й Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, ви можете переглянути відповідно за посиланнями.

Якщо у вас виникають питання стосовно призначених лікарем обстежень, препаратів для вашого лікування тощо, ви можете звернутись за допомогою безпосередньо до лікаря-експерта ЛК в обласному перинатальному центрі. Ми будемо раді вам допомогти!

 

«Для нас найкращий подарунок – «наші» здорові діти!»

- Бо ж коли вони поступають у відділення, розумієш, що для того, аби їх виходити, праці необхідно докласти надзвичайно багато, – говорить завідуюча відділенням постінтенсивного догляду та виходжування новонароджених обласного перинатального центру Майя Миронівна Смоляр. – Праці, а ще – турботи, піклування й великої любові.

– Тому для мене важливий позитивний результат нашої роботи – здорова дитина. Й ми цього досягаємо.

СМОЛЯР

Звісно, хотілось би, щоб держава виділяла нам більше грошей – аби ми не турбували батьків необхідністю придбання медикаментів. А потреба в коштах для виходжування таких-от – «наших» – діток дуже велика! Для того, щоб виходити дитинку вагою один кілограм, необхідно щонайменше близько 80 тисяч гривень. Безперечно, така сума потрібна не одномоментно – поетапно. Проте – що робити батькам, якщо вони все одно не мають таких коштів? Сума ж бо, погодьтесь, надто немала – звичайному пересічному, як мовиться, мешканцю знайти її складно. В такому випадку дуже добре, якщо батьки – члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Це – просто чудова допомога і для них, і для нас за багатьма напрямками: по-перше – по медикаментах, по-друге – по витратному матеріалу. Бо що говорити – шприц двограмовий сьогодні коштує щонайменше гривню, а їх треба протягом дня 15-20 – на кожне годування, маніпуляцію тощо. А зонди для годування, санації, внутрішньовенні катетери, розчини ін’єкційні, амінокислоти (вартість одного флакона – стільки треба на щодень – близько 700 гривень) – перераховувати можна дуже багато. А якщо дитина потребує якогось додаткового обстеження – наприклад, МРТ, значну частину вартості якого оплачує «Лікарняна каса». Порахуйте, в яку суму «влітають» батьки, які не вступили до цієї благодійної організації. Тому й кажу, що «Лікарняна каса» – це настільки велика допомога! В перші 18 днів життя таких діток (а ці дні для них найважчі – коли вони погано їдять і, відповідно, погано набирають вагу, коли отримують максимум інтенсивного лікування) – ЛК значно зменшує витрати батьків на придбання всього необхідного для виходжування малят. Звісно, й нам тоді простіше – не треба просити батьків купити ті чи інші препарати, витратні матеріали. Ми написали для лікаря-експерта список – і все необхідне принесли (й не довелось чекати, поки тато-бабуся-дідусь куплять і принесуть). Зазвичай, батьки «наших» діток говорять, мовляв, не розраховували, що дитинка буде недоношена. А я скажу так: краще перестрахуватись і таки вступити до «Лікарняної каси». Тим паче, що часто недоношені дітки й у подальшому потребують особливого медичного догляду, іноді – й операційних втручань.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

#medi