октября, 2010

Пільговий перехід з інших ЛК діє до початку грудня

На останньому засіданні правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яке відбулося на початку жовтня, було доповнене положення «Про членство в БО ЛКЖО».

Пільговий перехід тих, хто перебуває в «Лікарняній касі м. Бердичева», «Новоград-Волинській лікарняній касі» до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» продовжений до 01.12.2010 року. При пільговому переході  права членів ЛК набуваються на наступний день після сплати вступного та місячного внеску (всього – 23 грн.).

Із 01.12.2010 року пільговий перехід для індивідуальних платників буде припинено. Вони зможуть користуватися допомогою Лікарняної каси на загальних підставах – через три місяці від першої проплати.

Для організацій, установ, закладів, які перебувають у лікарняних касах м. Бердичева та Новограда-Волинського пільгова можливість переходу до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» залишається. Право членства співробітників наступає з моменту сплати вступних і членських внесків за місяць.

Виконавча дирекція БО «Лікарняна каса Житомирської області».

Детальніше

Засідання правління ЛК

Здоров’я – це головне, чим володіє людина, це те, чого не можна подарувати чи взяти в кредит. Але для його збереження та поліпшення потрібні  кошти,  інколи і чималі. У нашій області майже 200 тисяч жителів – свідомі громадяни, які завчасно подбали про те, щоб завжди при потребі мати потрібну суму на своє лікування – вступили до Лікарняної каси. Співробітники організації постійно дбають про те, щоб члени ЛК отримували медичну допомогу найвищого рівня та якості.

Систематично нагальні питання та подальші плани організації обговорюються на засіданнях правління. На черговому засіданні на початку жовтня розглядався звіт про фінансово-господарську діяльність ЛК за 9 місяців 2010 року (доповідач – головний бухгалтер Людмила Миколаївна Пастушенко); стан надання медичної допомоги членам ЛК за 8 місяців 2010 року (доповідач – завідуюча відділом експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного процесу Раїса Володимирівна Артюх); інформацію про виконання рішення правління щодо діяльності ЛК та стан надання медичної допомоги членам організації у Черняхівському районі (доповідач – виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський);  затвердження змін і доповнень до положення «Про порядок використання благодійних внесків на медичне забезпечення членів БО «Лікарняна каса Житомирської області»;  затвердження змін і доповнень до положення «Про членство в БО ЛКЖО»; інформацію про прийняття, поновлення та виключення громадян із благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович  Грищук ); про участь членів правління ЛК у засіданнях правління (доповідач – голова правління ЛК, професор, д. мед. н., заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій).

Головний бухгалтер Л. М. Пастушенко відмітила, що згідно затвердженого фінансового плану за 9 місяців 2010 р. планувалося надходження коштів у розмірі  21 414 227 грн. Фактично надійшло благодійних внесків і пасивних доходів на суму 21 324 007 грн.

Hа здійснення основної діяльності використано 16 149 125 грн. (75,7%).

Для покращення матеріально-технічної бази лікувальних закладів міста й області була надана благодійна допомога на суму 125 147,72 грн.

На загальногосподарську діяльність ЛК витрачено 3 688 264 грн.

(17,3 %).

Як підсумувала Людмила Миколаївна, загальний фінансовий стан за 9 місяців 2010 року позитивний і становить +1 486 618,78 грн.

Р. В. Артюх повідомила, що за 8 місяців 2010 року надано медичну допомогу за рахунок ЛК у 197 490 випадках на суму 13 805 852 грн. 70% коштів витрачено на стаціонарне лікування, 30% – на амбулаторно -поліклінічне. За вісім місяців  медичну допомогу на суму більше 1000 грн. отримали   975 хворих. Під патронатом Лікарняної каси знаходиться майже 900 дітей-сиріт, яких проліковано на суму 13 507 грн. За рахунок ЛК продовжується оздоровлення інвалідів Великої Вітчизняної війни, проліковано  47 осіб на суму 9 430 грн.

Також Раїса Володимирівна додала, що лікування хворих проводиться згідно з локальними клінічними протоколами, затвердженими наказом УОЗ №754 від 30.12.08 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги жителям Житомирської області» та №783 від 21.12.09 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги хірургічного профілю» та Лікарського формуляру. Це дає можливість пацієнтам отримувати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання.

Найбільше не дотримуються протоколи лікування в таких лікувальних закладах:

Народицька ЦРЛ – 33,9%;

Коростенська відділкова лікарня – 23,3%;

Новоград – Волинське міськрай ТМО – 16,7%;

Радомишльська ЦРЛ – 15,8% .

Позитивні зміни намітилися в Черняхові, Андрушівці, Олевську, Малині, Коростенському районі.

За результатами експертних оцінок через недотримання протоколів лікування необгрунтовано витрачено за 8 місяців 2010 року 102 841 грн.

При проведенні експертизи якості надання медичної допомоги членам Лікарняної каси виявлено  недотримання інструкцій до препаратів: введення кетолонгу, ревмоксикаму більше 5 діб, дексалгіну – більше 2 діб (застосування  цього препарату породіллям взагалі заборонено), введення нервіплексу та мільгами щодня та т. ін.

Проведений АВС-VEN аналіз засвідчує, що життєвонеобхідні препарати в структурі закупівлі складають 31%, необхідні – 45%, а другорядні препарати – 24% і на них витрачено 2  472  754,50 грн.

Р. В. Артюх звернула увагу на те, що інколи хворі  отримують недостатнє лікування (неповне), бо окремі лікарі замість необхідних призначають пацієнтам-членам ЛК другорядні препарати. Зокрема, це стосується 76% пацієнтів   гастроентерологічного профілю, 14 % – кардіологічного, 4 % – неврологічного.

Здійснено аналіз надання медичної допомоги 113 пацієнтам, які лікувалися в першому півріччі 2010 року з діагнозом виразка шлунку та 12-палої кишки:  32 хворим медична допомога надавалася без дотримання протоколів лікування, вони отримували не комплексну антигелікобактерну терапію, що рекомендована, а посиндромну, яка покращує стан на короткий термін, але не сприяє загоєнню виразки. Це призводить до необгрунтованих витрат коштів і повторного звернення до лікарів або до госпіталізації.

Нині з ЛК активно співпрацюють 63 сімейних лікаря у Бердичівському, Житомирському, Любарському, Коростенському районах.

Ті, хто перебуває в ЛК, має змогу поліпшувати здоров’я у високоспеціалізованих закладах. За 8 місяців 2010 року отримали медичну допомогу в ЛПЗ м. Києва за допомогою ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України»12 осіб.

Під час обговорення голова правління Валентин Дмитрович запропонував вивчити питання щодо необхідності забезпечення бригад швидкої невідкладної допомоги тромболітичними препаратами для лікування інфаркту міокарда.

Виконавчий директор В. С. Мишківський повідомив, що на засіданні правління в серпні поряд із іншими питаннями розглядалася діяльність ЛК і стан надання медичної допомоги в Черняхівському районі.

За результатами повторної планової перевірки, проведеної на початку жовтня,  встановлено, що від мешканців району за дев’ять місяців надійшло благодійних внесків на суму 296 669 тис. грн.

Видатки на забезпечення медикаментами та лікування в обласних ЛПЗ і м. Житомира склали  249 927 тис. грн.

Поточний фінансовий стан покращився – негативний баланс зменшився з 4472 грн. до 1554 грн. Проте загальний баланс – 200 тис. грн.

Виконання місячного плану зі вступу зросло з 38 до 82%. Проведена зустріч у чотирьох колективах. До ЛК вступило 48 осіб.

Кількість недоліків із недотримання протоколів лікування зменшилась із 14 до 12%.

Вказано, що необхідно покращити роботу з медпрацівниками СЛА та сімейними лікарями (частка пролікованих на мережі становить лише 9%).

Було відмічено, що поліпшення результатів роботи вдалося досягти завдяки тісній співпраці головного лікаря з лікарем-експертом ЛК.

Працівники Лікарняної каси  постійно дбають про покращення та розширення медикаментозного забезпечення членів ЛК, збільшенню тих, хто може отримати медичну допомогу за рахунок організації.

Заступник виконавчого директора С. М. Грищук ознайомив присутніх із проектом змін і доповнень до положення «Про порядок використання благодійних внесків на медичне забезпечення членів БО «Лікарняна каса Житомирської області». Це положення доповнилося: за рахунок ЛК забезпечуватимуться обстеження на онкомаркери. Забезпечення членів ЛК, які за направленням обласних спеціалістів мають проходити планове обстеження та  лікування за межами області проводитиметься після отримання клопотання в ЛК; при необхідності надання невідкладної медичної допомоги ЛК повертатиме кошти, витрачені на лікування, при наявності підтверджуючих документів (виписки з амбулаторної, стаціонарної карт і чеків про оплату використаних ліків).  В обох випадках розмір витрат не перевищує 1500 грн.

Сергій Миколайович також розповів про проект змін і доповнень до положення «Про членство в БО ЛКЖО»: передбачити пільговий перехід (після сплати вступного та трьох щомісячних внесків) із інших кас тільки для організацій, для громадян він діятиме до 1 грудня 2010 року.

-Станом на 01.10.2010 року в ЛК перебувають 192 887 жителів області, (15,0% від загальної кількості населення). За серпень-вересень 2010 року до ЛК вступили 1422 осіб.

До офісу Лікарняної каси постійно звертаюся люди, котрі раніше з певних причин припинили членство в організації, а зараз бажають його відновити. На правлінні розглянуто 52 таких заяви та позитивно їх вирішено.

За несплату внесків і згідно  із заявами виключено з ЛК 1423 осіб.

Лікарняна каса з часу свого заснування опікується здоров’ям дітей-сиріт. На правлінні вирішено надати благодійну допомогу для закупівлі противірусної вакцини в кількості 150 доз для вихованців із обласних будинків дитини.

За рішенням правління благодійна допомога  буде надана обласній лікарні імені О. Ф. Гербачевського на придбання медикаментів і виробів медичного призначення для невідкладної допомоги;

обласній організації Товариства Червоного Хреста України – до Міжнародного дня інвалідів (3 тисячі гривень).

Світлана Михалюк

Детальніше

Вчасно подбайте про своє здоров’я

У благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» я перебуваю зовсім недавно – всього 4 місяці. Дуже добре, що вчасно вступила до лав ЛК, тому що вже довелося скористатися перевагами членства в ній при лікуванні в гінекологічному відділенні ЦМЛ №2 м. Житомира.

Висловлюю слова вдячності Лікарняній касі за надані медикаменти. Подяка за сприяння в моєму одужанні лікарю-експерту ЛК Світлані Степанівні Єрмаченковій.

Увесь персонал гінекологічного відділення уважний та чуйний. Дякую за знання та вміння моєму лікуючому лікарю Наталії Володимирівні Мироновій, старшій медичній сестрі Ларисі Миколаївні Петронюк.

Усім, хто ще не перебуває в лавах благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»,  хочеться порадити подбати завчасно про своє здоров’я.

Тетяна Петрівна Коцюбинська

м. Житомир

Детальніше

Основне завдання – поліпшення обслуговування тих, хто перебуває в ЛК

Восьмого жовтня відбулося спільне засідання лікарів-експертів і менеджерів аналітиків благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» за участю голови правління, професора, д. мед. н., заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія. На зібранні активно обговорювалися актуальні питання діяльності організації: клінічний аудит як інструмент покращення якості медичної допомоги (виступив – голова правління, професор, д. мед. н., заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій); проблеми в діяльності БО ЛКЖО у 2010 році та можливі шляхи їх вирішення (виступив – виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський);  робота менеджерів-аналітиків ЛК (виступив – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук); надання медичної допомоги членам ЛК за 8 місяців 2010 року (виступила – завідуюча відділом експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного процесу Раїса Володимирівна Артюх); аналіз лікувального процесу членів ЛК за серпень 2010 року (виступила –   лікар-екперт Ірина Антонівна Білоус).

Відкриваючи засідання, Валентин Дмитрович Парій наголосив на важливій ролі лікарняних кас у системі охорони здоров’я  нашої держави та подякував всім, хто працює в ЛК за вклад у розвиток організації.

– Наші пріоритетні завдання – підвищення якості медичної допомоги, увага до кожного, хто перебуває в організації та звертається до лікувального закладу, ефективне використання коштів, активізація роботи із сімейними лікарями, – підкреслив Валентин Дмитрович.

Голова правління презентував доповідь «Клінічний аудит як інструмент покращення якості медичної допомоги».

Володимир Станіславович Мишківський, аналізуючи діяльність Лікарняної каси, вказав на причини виходу з організації за результатами анкетування у Попільнянському районі: медичні (не влаштовує медикаментозне забезпечення, ставлення медичних працівників, не всі ліки дають, не всі захворювання лікують, дають дешеві ліки) – 29%; фінансові (скрутне фінансове становище) – 46%; зміна місця роботи, проживання  – 11%.

Також виконавчий директор вказав на наявність певних проблем, які виникли в процесі діяльності ЛК, їх можна умовно розділити на соціально-психологічні: бажання пацієнтів отримати повний комплекс медичних послуг при мінімальному розмірі членського внеску; несвоєчасна сплата або несплата членських внесків; віра в ст.49 Конституції щодо безоплатної медичної допомоги; реклама лікарських препаратів;

медичні – складність впровадження системи стандартизації медичних технологій (локальних клінічних протоколів, лікарського формуляру), що приводить до нераціонального використання коштів; неготовність системи охорони здоров’я до дотриманням договірних взаємовідносин і співпраці з досить жорстким позавідомчим контролем за використанням медикаментів; агресивна маркетингова політика окремих фармвиробників; відсутність у лікарів фінансової мотивації призначати якісне, необхідне та ефективне лікування.

Намічені шляхи подальшої діяльності Лікарняної каси – це робота з пацієнтами, зустрічі з членами ЛК, які перебувають на лікуванні;  захист медичних прав пацієнтів; навчання з метою  вивчення клінічних протоколів; висвітлення результатів проведених експертних оцінок на медичних конференціях, нарадах і т.п.; індивідуальні співбесіди з лікарями; забезпечення лікування згідно з протоколами; формування раціональних за кількістю й асортиментом замовлень; контроль за своєчасністю та повнотою постачання ліків; наявність на складі та у відділеннях необхідного мінімального запасу ліків. Важливе значення відводиться покращенню співпраці з ЛПЗ області: вивченню локальних клінічних протоколів, індивідуальній роботі з лікарями, контролю за забезпеченням повного асортименту ліків. Ці заходи сприятимуть поліпшенню обслуговування тих, хто перебуває в організації.

Р. В. Артюх детально проаналізувала якість медичної допомоги, яка надавалася членам ЛК:

-За 8 місяців 2010 року надано медичну допомогу за рахунок ЛК у 197 490 випадках на суму 13 805 852 грн. Під патронатом ЛК знаходиться майже 900 дітей-сиріт, на їх лікування витрачено 13 507,24 грн. За рахунок ЛК продовжується оздоровлення інвалідів Великої Вітчизняної війни, проліковано  47 осіб на суму 9430,48 грн.

За 8 місяців  2010 року проліковано 69 796 осіб, середня вартість лікування – 177,90 грн.

70% коштів витрачено на стаціонарне лікування, проліковано 37 030 пацієнтів;          на амбулаторно-поліклінічне лікування  – 30% коштів, проліковано 32 263 пацієнти.

Лікування хворих проводиться згідно з локальними клінічними протоколами, затвердженими наказом УОЗ №754 від 30.12.08 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги жителям Житомирської області» та №783 від 21.12.09 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги хірургічного профілю», та Лікарського формуляру. Це дає можливість пацієнтам отримувати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання.

Найбільше недотримання протоколів лікування в таких лікувальних закладах:

Народицька ЦРЛ – 33,9%;

Коростенська відділкова лікарня – 23,3%;

Новоград –Волинське міськрад ТМО – 16,7%;

Радомишльська ЦРЛ – 15,8% ;

Позитивні зміни намітилися в Радомишлі, Черняхові, Андрушівці, Олевську, Малині, Коростенському районі.

Через недотримання протоколів лікування необгрунтовано витрачено за 8 місяців 2010 року 102 841 грн.

Основними недоліками, виявленими при проведенні експертизи якості надання медичної допомоги членам Лікарняної каси, є недотримання інструкцій до препаратів: введення кеталонгу, ревмоксикаму більше 5 діб, дексалгіну – більше 2 діб, уведення дексалгіну пароділлям взагалі заборонено, введення нервіплексу та мільгами щодня та т. ін.

Проведений АВС-VEN аналіз засвідчує, що життєвонеобхідні препарати в структурі закупівлі складають 19%, необхідні – 45%, а другорядні препарати – 41% і на них витрачено 2  472  754,50 грн.

Проведений аналіз також засвідчив, що хворі  отримують недостатнє лікування (неповне). Зокрема, 76 % пацієнтів   гастроентерологічного профілю, 14 % – кардіологічного, 4 % – неврологічного.

Проведено аналіз надання медичної допомоги 113 пацієнтам, які лікувалися в першому півріччі 2010 року із діагнозом виразка шлунку та 12-палої кишки:  32 пацієнти лікувалися без дотримання протоколів лікування, отримуючи не комплексну антигелікобактерну терапію, що рекомендована, а отримували посиндромну терапію, яка дає покращення стану на короткий термін, але не сприяє загоєнню виразки. Це приводить до необгрунтованої витрати коштів і повторного звернення до лікарів, або до госпіталізації.

В 37 випадках неправильно зашифровано виразкову хворобу. Неправильне шифрування в основному, стосується амбулаторного лікування та хірургічних відділень.

Ті, хто перебуває в ЛК, має змогу поліпшувати здоров’я у високоспеціалізованих закладах. За 8 місяців 2010 року отримали медичну допомогу в ЛПЗ м. Києва через ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України»12 осіб.

Нині з ЛК активно співпрацюють 63 сімейних лікаря у Бердичівському, Житомирському, Любарському, Коростенському районах.

-У серпні медичну допомогу на суму більше 1000 грн. отримали   120 хворих, зокрема,  в обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського – 62 пацієнти,  в обласному онкологічному диспансері  – 7,  у ЦМЛ №1 м. Житомира – 15, у ЦМЛ №2 м. Житомира  – 5, ЖОЦОЗМД – 5,  обласній дитячій лікарні – 4, у  Коростенській ЦМЛ – 5, у Бердичівській ЦМЛ – 3, –  розповіла  І. А. Білоус.

С. М. Грищук у своєму виступі зупинився на аналізі діяльності менеджерів-аналітиків ЛК, зокрема, на перевірці проплачення членських внесків, роботі з боржниками, з модулями  «лікар-експерт»,  «Медикаменти».

Сергій Миколайович наголосив, що від уважної та чіткої праці всього колективу виконавчої дирекції, філій ЛК залежить рівень обслуговування тих, хто звертається за допомогою.   А за цим – найголовніше – здоров’я наших краян!

Світлана Михалюк

0102

Детальніше

Турбота Лікарняної каси та медпрацівників

Турбота Лікарняної каси та медпрацівників
У благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» я з 2002 року. Я і раніше була переконана, що ЛК украй необхідна, доводилося часто звертатися до лікаря та отримувати медикаменти від цієї організації.
Уже втретє за кошти ЛК нещодавно виконали мені оперативне втручання в хірургічному відділенні Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського. Та й після операцій здоров’я відновлювалося тільки завдяки Лікарняній касі. Вона стала для мене та моєї родини надійним помічником. Набагато легше кожного місяця сплачувати внески до ЛК, та не хвилюватися, що коли спіткає горе, не матимемо коштів на лікування, чи неможливо буде знайти певні ліки. Бажаю працівникам Лікарняної каси щоденних успіхів, постійного вдосконалення роботи. А ще хотілося б, щоб і в районах так добре функціонувала ЛК як і в обласному центрі. Висловлюю вдячність лікарю-експерту ЛК Валентині Борисівні Грубій за турботу про мене.
Я також дякую за увагу, терпіння, професіоналізм завідуючому хірургічним відділенням Валерію Тимофійовичу Поліщуку, лікарю Івану Миколайовичу Невмержицькому, старшій медичній сестрі Валентині Володимирівні Талько, всім медичним сестрам, молодшому медичному персоналу. Нехай добро, яке ви робите, повертається до вас сторицею!
Тетяна Леонідівна Артемчук
с. Головино Черняхівський район

Детальніше

На варті нашого здоров’я

Послугами благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» користуюся 8 років. За цей час ніколи не шкодувала, що сплачую щомісячні внески до ЛК, адже це – для мого спокою, для швидшого одужання, коли хворію. Як і кожна людина, я мрію ніколи не знати, що таке недуга. Але у наш важкий час цього дуже важко досягти.  Нещодавно я перебувала на лікування в хірургічному відділенні Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського. Ще раз переконалася у надзвичайній важливості ЛК. Всі медикаменти, потрібні для оперативних втручань і післяопераційного лікування виділила ця організація – всього на 3 750 грн. Я 30 років пропрацювала в школі, але таку велику суму було б відразу важко знайти. Щира подяка за моє здоров’я всім, хто організовує роботу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», лікарю-експерту Валентині Борисівні Грубій. Бажаю вам теж здоров’я, подальших успіхів у тій важливій справі, яку ви робите для збереження найбільшого нашого скарбу.

Слова вдячності завідуючому відділенням Валерію Тимофійовичу Поліщуку, моєму лікуючому лікарю Івану Миколайовичу Невмержицькому,  старшій медичній сестрі Валентині Володимирівні Талько, всьому колективу, який тут трудиться за уміння, знання, котрі вони докладають для одужання пацієнтів, за гарне ставлення.

Нехай і надалі медичні працівники разом із Лікарняною касою стоять на варті нашого здоров’я! Всім, у кого є ще сумніви стосовно того, чи вступати до лав ЛК, я раджу не задумуючись це зробити!

Раїса Олександрівна Крекотень.

с. м. т. Дружба, Олевський район.

Детальніше

Діяльність лікарняних кас обговорювалася на всеукраїнській конференції

24 вересня в м. Полтава відбулася конференція «Напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я України», яка проходила під головуванням заступника Міністра охорони здоров’я Віктора Петровича Лисака. Участь у заході взяли директор Департаменту управління та контролю якості медичних послуг І. В. Шпак, голова Асоціації працівників лікарняних кас України, д. мед. н., професор, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій, начальник Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Л. М. Підгорна, начальник відділу управління якістю та стандартизації медичної допомоги Департаменту управління та контролю якості медичних послуг М. М. Островерха, головний спеціаліст Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Н. Л. Буднік, завідуюча відділом економічних досліджень охорони здоров’я та медичного страхування ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» М. В. Шевченко, представники палати лікарів землі Баден-Вютенберг, керівники лікувально-профілактичних закладів.

Заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Петрович Лисак виступив із доповіддю, в якій висвітлив основні напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я України. Серед основних складових реформування медицини він назвав розвиток мережі сільських лікарень, укомплектування їх сучасним медичним обладнанням і кваліфікованим персоналом. Віктор Лисак також наголосив на необхідності створення амбулаторій сімейної медицини на базі дільничних лікарень та ФАПів у населених пунктах, де проживає понад 1000 осіб.

Про роль та місце лікарняних кас України у реформуванні системи охорони здоров’я розповів В. Д. Парій; про досвід реформування охорони здоров’я Полтавщини – Ю. В. Курилко; про експертизу якості медичної допомоги та клінічний аудит – І. В. Шпак; про створеня інформаційної корпоративної мережі м. Полтава – С. О. Котов – начальник управління охорони здоров’я Полтавської ОДА; про досвід використання міжнародного економічного аназлізу та сучасних медичних інформаційних систем в управлінні галуззю охорони здоров’я України – С. О. Дяченко – генеральний директор ООО «СІЕТ»; про співпрацю лікарняних кас із вітчизняними виробниками та сучасні принципи виробництва лікарських засобів – А. В. Кабачна – д. фарм. н. із кафедри менеджменту сімейної медицини ХМАПО.

Представники німецької делегації ознайомили зі складовими медичного страхування в Німеччині, їх роллю та місцем (виступив – президент Палати лікарів землі Баден – Вютемберг – Клаус Баєр); із реформами в медичному страхуванні Німеччини (виступив – виконавчий директор Палати лікарів землі Баден – Вютемберг Армін Флор); з проблемами медичного страхування в Німеччині на погляд лікаря (виступив – представник Палати лікарів Німеччини, практикуючий сімейний лікар – Стефан Родер).

Житомирщину на конференції представляли начальник управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації Олександр Костянтинович Толстанов, виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський, головний лікар Житомирського обласного медичного центру Володимир Іванович Хренов, головний лікар Житомирського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Юрій Якович Галінський. Закрема, О. К. Толстанов виступив із доповіддю «Організація взаємодії обласного управління охорони здоров’я та лікувальних закладів з благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області».

В. Д. Парій, аналізуючи роль і місце лікарняних кас України в реформуванні системи охорони здоров’я, зазначив, що лікарняні каси – громадські об’єднання населення, яке не бажає чекати дотримання від держави безплатних соціальних гарантій і готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати доступною та якісною медичною допомогою членів організацій. До лікарняних кас вступають люди, котрі занепокоєні необхідністю підтримки власного здоров’я. ЛК має механізм залучення додаткових фінансових ресурсів для забезпечення доступної та якісної медичної допомоги членам організації на основі їх дольової участі; та механізм контролю за ефективним і раціональним використанням коштів.

-У своїй діяльності лікарняні каси використовують технології, які дають можливість знизити фінансові затрати населення при зверненні за медичною допомогою, стимулювати підвищення рівня медичних послуг у зв’язку з наявністю в окремих із них системи контролю якості надання медичної допомоги, – наголосив Валентин Дмитрович. - Діяльність лікарняних кас у спектрі сучасних можливостей пошуку додаткових джерел фінансування викликає найбільший інтерес, бо дозволяє забезпечити необхідні обсяги медичної допомоги.

За своїми організаційно-методичними особливостями лікарняні каси можуть бути альтернативою добровільного медичного соціального страхування і несуть у той потенціал навичок, який дозволить опанувати основи державного соціального медичного страхування.

За словами В. Д. Парія, метою діяльності лікарняних кас є солідарна участь населення у вирішенні питань медикаментозного забезпечення в межах діючого законодавства України; формування такої організаційної структури ЛК, яка б була фінансово доступною кожному громадянину та забезпечувала б його належною медичною допомогою на певний території; відпрацювання нових організаційно-правових взаємовідносин, побудованих на договірних засадах, між ЛК, органами управління охорони здоров’я, лікувальними закладами, сімейними лікарями щодо медикаментозного забезпечення членів ЛК, запровадження системи управління якістю лікувально-діагностичного процесу на основі найкращої медичної практики – доказової медицини; відпрацювання договірних взаємовідносини з підприємствами, установами, організаціями різних форм власності щодо колективного членства в ЛК; розроблення організаційно-функціональної моделі філій ЛК у районах і містах області;формування автоматизованої системи персоніфікованого обліку членів ЛК, сплати ними членських внесків, використання коштів на програми медичного забезпечення, а також контроль за використанням медикаментів закладами охорони здоров’я.

Лікарняні каси в нашій державі функціонують на основі Законів України «Про благодійництво та благодійні організації», «Про об’єднання громадян».

Станом на 1.01.2009 року в державі нараховується 235 лікарняних кас. Вони діють в усіх областях (окрім Тернопільської, АР Крим, м. Києва) та об’єднують більше 746 тисяч осіб. Найпотужнішою за кількістю тих, хто перебуває в ЛК, і за обсягами надання медичної допомоги є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області», – зазначив

В. Д. Парій. – Сумарний обсяг коштів, акумульованих лікарняними касами у І півріччі 2009 року, складає 37,8 млн. грн. (І півріччя 2008 р.– 29,32 млн. грн.) Найбільші суми надійшли до лікарняних кас Житомирської (10,9 млн. грн.), Полтавської (4,2 млн. грн.) і Чернігівської (3,7 млн. грн.) областей. Питома вага коштів підприємств, установ та організацій у загальних надходженнях до лікарняних кас складає 1,6 млн. грн. (4,3%).

Сума витрат за І півріччя 2009 року з коштів лікарняних кас у цілому по Україні становила 36,8 млн. грн.(у І півріччі 2008 р.– 29,7 млн. грн.), в тому числі: на придбання медикаментів – 29032,62 тис. грн. (78,8 %);

на придбання виробів медичного призначення – 667,94 тис. грн. (1,8%);

на ведення справ та утримання кас – 5934,06 тис. грн. (16,1%);

інші витрати – 1211,62 тис. грн. (3,3%).

За рахунок лікарняних кас медикаменти отримали 241 332 особи, що складає 32,3 % від загальної кількості членів лікарняних кас.

У середньому з розрахунку на одного члена лікарняної каси надходження складають 50,6 грн., витрати – 49,4 грн.

Витрати на медикаменти в розрахунку на одного члена лікарняної каси, який їх отримав, складають 120,3 грн., що на 16,1% більше ніж у попередньому році.

В. Д. Парій детально проаналізував, як лікарняні каси сприяють реформуванню галузі охорни здоров’я: втіленню формулярної системи, системи контролю та управління якостю медичної допомоги; розвитку ПМСД і сімейної медицини.

Виданий Наказ МОЗ України №529 «Про запровадження формулярної системи в Україні».

За оперативною інформацією, Державний лікарський формуляр не використовується в лікувальних закладах України.

У Житомирській області з 2000 року вийшло 5 видань формуляру, у Полтавській із 2003 року – 4. Лікарі повністю володіють принципами роботи з формуляром.

За оперативною інформацією, у 80% випадків лікування лікарі не використовують протоколи надання медичної допомоги.

В регіональних ЛК в основу контролю якості покладено дотримання протоколів лікування та проведення фармакоекономічних методів аналізу (АВС-VEN) .

(За їх результатами, близько 25% коштів витрачається на закупівлю другорядних препаратів).

Як наголоси В. Д. Парії, ЛК – це реальний фундамент медичного страхування. В цих організаціях запроваджений персоніфікований облік надходжень і витрат коштів по кожному громадянину.

У населення формується позитивне мислення щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг;а у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг.

В діяльності ЛК наявні проблеми: організаційні (відсутність достатньої законодавчої бази (Закону «Про лікарняні каси»); недостатня підтримка органами влади та місцевого самоврядування); соціально-психологічні (бажання пацієнтів отримати повний комплекс медичних послуг при мінімальному розмірі членського внеску; несвоєчасна сплата або несплата членських внесків; віра в ст.49 Конституції щодо безоплатної медичної допомоги; реклама лікарських препаратів); медичні проблеми (складність впровадження системи стандартизації медичних технологій (локальних клінічних протоколів, лікарського формуляру), що приводить до нераціонального використання коштів; неготовність системи охорони здоров’я до дотриманням договірних взаємовідносин і співпраці з досить жорстким позавідомчим контролем за використанням медикаментів; агресивна маркетингова політика окремих фармвиробників; відсутність у лікарів фінансової мотивації призначати якісне, необхідне та ефективне лікування).

- Для вдосконалення роботи ЛК потрібно покращити якість надання медичної допомоги членам ЛК шляхом впровадження локальних протоколів лікування та розробки нового видання Лікарського формуляру; перейти від контролю до управління якістю надання медичної допомоги; розширити медичні благодійні програми; провести спільно з органами влади та місцевого самоврядування активну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, – повідомив Валентин Дмитрович.

Лікарняні каси в Україні у нинішній соціально-економічній ситуації є найоптимальнішими структурами для медикаментозного та діагностичного забезпечення населення при виникненні медичного ризику у пацієнтів.

Запропонована та апробована організаційна схема діяльності регіональних ЛК дозволяє охопити населення та заклади охорони здоров’я всього регіону (від ФАПів до обласних лікувально-профілактичних закладів), дає можливість функціонувати ЛК незалежно від кількості їх членів в районі, місті, в єдиному медичному просторі, тісно співпрацювати з органами управління охорони здоров’я й інтегруватися з медичними закладами інших регіонів України для забезпечення членів ЛК належною медичною допомогою.

У своїй доповіді «Організація взаємодії обласного управління охорони здоров’я та лікувальних закладів із благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» О. К. Толстанов акцентував увагу присутніх на тому, що у 2000 році за ініціативи управління охорони здоров’я було створено обласну благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», першими учасниками якої стали медичні працівники. Правильність обраної стратегії розвитку підтверджена тим, що зараз в ЛК перебуває майже 200 тис. жителів області (15% від загальної кількості населення).

-Лікарняна каса стала потужним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Житомирщини. За весь період діяльності медичні установи області отримали від цієї організації ліків на суму понад 80 млн. грн. Розмір фінансування в перерахунку на одного члена ЛК у 2009 році в 2,8 рази перевищив аналогічний показник бюджетного фінансування по статті коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) 1132 “Медикаменти та вироби медичного призначення” в перерахунку на одного жителя, – наголосив Олександр Костянтинович. – Яскравим прикладом можливостей лікарняної каси є об’єми додаткового забезпечення обласної клінічної лікарні імені О. Ф. Гербачевського. У 2009 році вона отримала від лікарняної каси ліків на суму 4 млн. 689 тис. грн., що перевищує бюджетне фінансування у 2,2 рази, а частка пацієнтів ЛК становила лише 37%.

Незначний розмір щомісячного внеску (20 грн.) за умови наявності системи стандартизації та контролю за якістю медичної допомоги дозволяє забезпечити лікування без обмеження розміру витрат і кількості звернень.

За словами начальника управління охорони здоров’я, медична допомога за рахунок ЛК у закладах охорони здоров’я області в 2009 році надавалася в понад 300 тисяч випадків на загальну суму понад 18 млн. грн.

Лікарняна каса не лише залучає додаткові кошти в охорону здоров’я та забезпечує медикаментами. Спільно з управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації вона сприяє покращенню якості надання медичної допомоги шляхом впровадження системи стандартизації, яка проходить поетапно.

На основі нормативних документів міністерства охорони здоров’я в області впроваджується система управління якістю медичної допомоги. За допомогою інформаційних технологій ЛК здійснюються фармакотерапевтичні та фармакоекономічні види аналізу, порівнюються середні витрати на лікування по нозологічним формам, відділенням, лікувальним закладам, лікарям.

Проведення лікарняною касою позавідомчого громадського контролю якості лікування дозволяє забезпечити постійний моніторинг і оцінку діяльності лікувальних закладів та лікарів за показниками вартості лікування та кількості недоліків, залучати лікарів до формування та розробки стандартів лікування, знизити витрати коштів і кількість побічних реакцій за рахунок раціонального призначення ліків.

Спільно з Лікарняною касою розроблена організаційно-функціональна модель співпраці з сімейними лікарями як фондоутримувачами коштів.

Підсумовуючи свій виступ, О. К. Толстанов наголосив, що на сучасному етапі розвиток лікарняних кас дозволить вирішити одне з основних завдань галузі – забезпечити доступність тих видів медичної допомоги, які недостатньо фінансуються за рахунок бюджетних коштів, збільшити об’єм та якість медичних послуг і забезпечити належний контроль за їх наданням.

Діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» слід розглядати як полігон для відпрацювання всіх елементів страхової медицини (стандартизації медичної допомоги, персоніфікованого обліку внесків, договірних відносин із підприємствами, лікувальними закладами, медичними працівниками, пацієнтами).

Під час обговорення учасниками конференції було внесено декілька конструктивних пропозицій. Зокрема, про необхідність прискорення прийняття Верховною Радою України закону про медичне страхування.


Світлана Михалюк

Детальніше

#medi