февраля, 2011

Співпраця БО «Лікарняна каса Житомирської області» з медичними закладами м. Житомира

Додаткові механізми та шляхи надання якісної медичної допомоги в існуючих умовах недостатнього фінансування галузі охорони здоров’я більше 11 років застосовують на Житомирщині. Саме стільки діє благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК).
За час функціонування Лікарняної каси у неї з’явилося багато прихильників, щороку їх кількість збільшується. Нині в лавах ЛК перебуває майже 193 тисячі жителів області (15 % від загальної кількості населення). Серед мешканців м. Житомира 56 405 осіб є членами Лікарняної каси. В минулому році до ЛК приєдналося понад 10 тисяч осіб, із них – 3 405 житомирян. Це люди, які свідомо подбали про своє здоров’я. Адже в нинішніх умовах саме БО «Лікарняна каса Житомирської області» стала потужним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Житомирщини.
Для підтвердження цього хочеться навести деякі цифри, за кожною з яких – врятоване життя окремо взятої людини. У 2010 році лікувально-профілактичні заклади м. Житомира отримали від благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» медикаментів і виробів медичного призначення на суму 4 235 672 грн. За рахунок ЛК надана медична допомога у 74 264 випадках.
Зокрема, в ЦМЛ №1 м. Житомира проліковано та обстежено 26 680 пацієнтів – членів ЛК; у ЦМЛ №2 м. Житомира – 40 390 осіб, при викликах швидкої невідкладної допомоги -1 353 особи, у Житомирській центральній дитячій міській лікарні – 3 544 дітей.
Мешканці міста мають можливість за рахунок ЛК поліпшувати здоров’я також в обласних лікувально-профілактичних закладах. Саме там обстежено та проліковано майже 25 тисяч осіб на суму 3,5 млн. грн.
ЛК дає змогу пролікуватися і за межами області. Цією можливістю скористалися 26 житомирян, котрі отримали високоспеціалізовану медичну допомогу на суму 38 тисяч гривень.
Лікарняна каса постійно забезпечує медикаментозний супровід 38 дітей-сиріт м. Житомира.
Поліпшення здоров’я за рахунок Лікарняної каси відповідає критеріям: якість, доступність, безпека. Ті, хто перебуває в організації, не думають про те, де взяти гроші для лікування.
Кожен, хто перебуває в ЛК, кожного місяця сплачує зовсім невелику суму – 20 грн. Як вдається забезпечити при потребі належним лікуванням членів організації?
Щомісячний внесок за умови наявності системи стандартизації та контролю за якістю медичної допомоги дозволяє лікувати тих, хто перебуває в організації, без обмеження розміру витрат і кількості звернень.
Коли благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» тільки робила свої перші кроки, було багато розмов про доцільність і необхідність такої структури, не одразу повірили у її життєздатність і справедливість, у те, чи вигідна ця справа для кожного, хто вступав до неї. Час довів, що перебування в Лікарняній касі потрібне і лікарям, і пацієнтам. Поява Лікарняної каси на Житомирщині зменшила кількість людей, котрі через брак коштів не можуть собі дозволити необхідне лікування.
Як вважає завідуючий відділення невідкладної терапії ЦМЛ №1 м. Житомира Сергій Володимирович Кочура, БО «Лікарняна каса Житомирської області» є важливим вкладом у розбудову системи охорони здоров’я та неоціненною допомогою у лікування хворих.
-До нашого відділення потрапляють пацієнти у дуже складному стані, особливо це стосується тих, хто має захворювання легень, – повідомив Сергій Володимирович. – Для їх порятунку потрібні дорогі медикаменти, зокрема, антибіотики, які коштують 500 і більше гривень – і це лише на один день. Аби не Лікарняна каса, то більшість пацієнтів не було б чим рятувати від недуг. Не по кишені пересічним громадянам лікування вартістю три та більше тисячі гривень.
Цю думку підтримав і лікар цього відділення Аркадій Павлович Муха:
-Специфіка нашого відділення полягає в тому, що до нього потрапляють пацієнти в важкому стані. Не секрет, що медикаменти нині недешеві, а лікуються люди різних статків. Саме ЛК допомагає надавати якісну медичну допомогу, як вимагають стандарти та протоколи лікування.
Неоціненим здобутком для населення нашого краю вважають БО «Лікарняна каса Житомирської області» ті, хто користується її послугами. Серед причин, через які вони обрали цю організацію, називають, перш за все, прагнення бути впевненим у тому, що за будь-яких обставин завжди будуть кошти на лікування. А тим більше, коли воно вимагає значних сум.
Ігор Казимирович Башинський – пацієнт відділення невідкладної терапії ЦМЛ №1 розповів, що в Лікарняній касі він разом із дружиною та сином перебувають вісім років. Наразі він тимчасово не працює. У відділенні невідкладної терапії лікується через бронхіт:
-От сьогодні робили мені бронхоскопію в Житомирському консультативно-діагностичному центрі, щодня медсестра ліки приносить до палати. Довелося б витратити величезні кошти на поліпшення мого здоров’я, аби не Лікарняна каса. Ця організація є своєрідним страхуванням за сучасних цін.
-Декілька разів на рік я лікуюся в пульмонологічному відділенні Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, – повідомила Валентина Анатоліївна Вітряк – мешканка м. Житомира. – Всім необхідним забезпечує Лікарняна каса, ніколи не доводилося тратити власні кошти на медикаменти – майже 6 тисяч гривень ЛК виділила для цього.
Ніхто не застрахований від хвороб, які приносять людині крім фізичних страждань, ще й матеріальні проблеми. Щоб їх уникнути та мати необхідні ліки, у кожного мешканця області є можливість приєднатися до тих, хто давно перебуває в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області».
Світлана Михалюк

Детальніше

Нехай і надалі ЛК разом із медиками допомагає бути здоровим

Щирі слова вдячності благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», в якій я з дружиною та сином  із часу заснування – вже більше одинадцяти років. Раніше не хворів, але внески до ЛК сплачував постійно. Зате у хвилини недуги ця організація стала у нагоді. Нещодавно я лікувався у відділенні анестезіології, де на моє одужання Лікарняна каса виділила медикаментів на суму 1745 грн., пізніше –у  невідкладній терапії ЦМЛ №1 м. Житомира. Там теж медична сестра всі потрібні ліки на суму до двох тисяч гривень приносила до палати, і рентген, і різні дослідження – теж завдяки ЛК мені робили. Моя дружина – інвалід I групи, я працюю у дитячому садку. Наш сімейний бюджет невеликий. Але завдяки турботі та захисту Лікарняної каси я  зміг лікуватися. Тому і дякую колективу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», лікарю-експерту ЛК ЦМЛ №1  м. Житомира Тетяні Василівні Войналович.

Моє одужання було б неможливим без турботливого та гарного ставлення до мене мого лікаря Аркадія Павловича Мухи. Це лікар від Бога, який вболіває за кожного свого пацієнта. За це йому моя подяка. Гарних слів заслуговує завідуючий відділення невідкладної терапії ЦМЛ №1 Сергій Володимирович Кочура, старша медична сестра Наталія Миколаївна Ляшук, середній та молодший медичний персонал.

Нехай і надалі ЛК разом із медиками допомагає бути здоровим.

Анатолій Андрійович Ляшук, м. Житомир

Детальніше

Дякую за лікування

У благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» я разом із дружиною та сином перебувають вісім років. Наразі тимчасово не працюю. Нещодавно лікувався у  відділенні невідкладної терапії ЦМЛ №1  м. Житомира через бронхіт . За рахунок ЛК робили мені бронхоскопію в Житомирському консультативно-діагностичному центрі, різні обстеження  – в ЦМЛ №,1 щодня медсестра ліки приносила до палати.  Довелося б витратити величезні кошти на поліпшення мого здоров’я, аби не Лікарняна каса. Ця організація за сучасних цін є своєрідним страхуванням. Тому я щиро дякую лікарю-експерту ЛК ЦМЛ №1 Тетяні Василівні Войналович, усім, хто працює в цій організації. Нехай і надалі Лікарняна каса допомагає людям одужувати!

Мої слова вдячності за увагу, чуйність, професіоналізм моєму лікарю Аркадію Павловичу Мусі, завідуючому  відділенням невідкладної терапії ЦМЛ №1   Сергію Володимировичу Кочурі, старшій медичній сестрі Наталії Миколаївні Ляшук. Увесь медичний персонал цього відділення – злагоджена команда професіоналів.

Своїм землякам, які ще не перебувають Лікарняній касі, раджу приєднатися до цієї організації, щоб бути впевненим у тому, що за будь-яких обставин завжди будуть кошти на лікування.

Ігор Казимирович Башинський

м. Житомир

Детальніше

Лікарняна каса – за здоровий спосіб життя

Благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК) дарує людям найбільше благо – здоров’я, допомагає мати потрібні медикаменти не залежно від того, чи є в цей момент гроші. Одним із завдань ЛК є сприяння пропаганді здорового способу життя. Діючи 11 років на засадах солідарної участі населення, Лікарняна каса дотримується цього принципу.

На урядовому рівні пропагується і спорт, і здоровий спосіб життя. Активно він висвітлюється на шпальтах газет, в програмах різних телеканалів. Довелося прочитати статтю «Лікарняна каса – тільки для тверезих?» у газеті «Місто». Є  незрозумілим дотримування редакцією цього шанованого видання терпимого ставлення до вживання алкоголю, виправдання та захист людей, які ним зловживають. Адже за смертністю алкоголізм із його наслідками посідає третє місце після захворювань

серцево-судинної системи та злоякісних пухлин. Україна втрачає щороку понад 40 000 своїх громадян, загибель яких обумовлена вживанням алкоголю. Половина транспортних аварій зі смертельними наслідками, убивств і самогубств пов’язані з пияцтвом і алкоголізмом. Виробничі травми частіше бувають у понеділок (так званий “важкий” день) або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилася через алкогольне сп’яніння. Пияцтво й алкоголь приносять нашому суспільству великі моральні та матеріальні втрати.

Відповідно до положення «Про порядок використання благодійних внесків на медикаментозне забезпечення членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» ЛК не забезпечує витрати, пов’язані із захворюваннями, причиною яких є вживання алкоголю, наркотичних речовин. Автор у своїй статті запитує (цитую) «чи жодне протверезіння до уваги не братиметься: прибув напідпитку – то і про Лікарняну касу забудь?».

Хочеться відповісти всім, у кого виникли подібні запитання: якщо у пацієнта хвороба чи травма з’явилася через те, що він потрапив у полон до зеленого змія, медична допомога не надаватиметься. Так як і лікарняний лист не оплачується Фондом соціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Я думаю, що свідомі громадяни, які не один рік сплачують внески до Лікарняної каси, не заперечують стосовно цього, а навпаки, хочуть, щоб кошти використовувалися для порятунку людського життя. А це – дуже значні суми.

Для підтвердження цього хочеться навести деякі цифри. У 2010 році лікувально-профілактичні заклади м. Житомира отримали від благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» медикаментів і виробів медичного призначення на суму 4 235 672 грн. За рахунок ЛК надана медична допомога у 74 264 випадках.

Зокрема, в ЦМЛ №1 м. Житомира обстежено та проліковано 26 680 пацієнтів – членів ЛК; у ЦМЛ №2 м. Житомира – 40 390 осіб, при викликах швидкої невідкладної допомоги  -1 353 особи, у Житомирській центральній дитячій міській лікарні  – 3 544 дітей.

Мешканці міста мають можливість за рахунок Лікарняної каси поліпшувати здоров’я також в обласних лікувально-профілактичних закладах. Саме там обстежено та проліковано майже 25 тисяч осіб на суму 3,5 млн. грн.

ЛК дає змогу пролікуватися в ЛПЗ м. Києва. Цією можливістю скористалися 26 житомирян, котрі отримали високоспеціалізовану медичну допомогу на суму 38 тисяч гривень.

За кожною з цих цифр – врятоване життя окремо взятої людини.

БО «Лікарняна каса Житомирської області» і надалі піклуватиметься про здоров’я кожного, хто перебуває в цій організації.

Світлана Михалюк

Детальніше

Відвідування ВАТ “Житомиргаз”

Працівники виконавчої дирекції благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» продовжують проводити зустрічі з колективами обласного центру. Цього тижня лікар-експерт ЛК Ірина Антонівна Білоус і менеджер із роботи з корпоративними клієнтами Ярослава Володимирівна Журавель побували в офісі ВАТ «Житомиргаз». Там вони ознайомили присутніх із вкладом Лікарняної каси в систему охорони здоров’я нашого краю, розповіли про види медичної допомоги, які можна отримати за рахунок організації, також відповіли на запитання тих, хто вже є членами ЛК.

Світлана Михалюк

Детальніше

Гості з Києва переймали досвід

На базі кафедри менеджменту охорони здоровя Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за сприяння ВГО “Асоціація працівників лікарняних кас України» нині проходить цикл тематичного вдосконалення для головних лікарів і працівників лікарняних кас столиці.

Десятого лютого виконавчу дирекцію БО «Лікарняна каса Житомирської області» для ознайомлення з роботою організації та для того, щоб перейняти напрацьований за більше ніж десятирічну діяльність досвід відвідала делегація медичних працівників м. Києва.

Тут подібні зустрічі з представниками ЛК із різних регіонів України проходять не вперше. Адже саме  «Лікарняна каса Житомирської області»   має найбільшу кількість прихильників (близько 200 тисяч осіб), які отримують різносторонню медичну допомогу.

Перед курсантами виступив заступник начальника управління охорони здоров’я Житомирської ОДА Олександр Михайлович Торбас. Він високо оцінив внесок Лікарняної каси в галузь охорони здоров’я краю, розповів про її тісну співпрацю УОЗ.

-В  нинішніх умовах недостатнього фінансування медицини БО «Лікарняна каса Житомирської області»  – велика допомога та резерв для надання високоспеціалізованої медичної допомоги нашим краянам.

15 % населення, яке захистило своє здоров’я перебуванням в цій організації, завжди при потребі має необхідні ліки, може зробити діагностичні обстеження.  Багато хворих – членів ЛК отримують високовартісне лікування не тільки в області, але і за її межами. Великим позитивом є контроль якості лікування, який здійснюють лікарі-експерти  лікарняної каси, – наголосив О. М. Торбас.

Гості з Києва ознайомилися з роботою усіх відділів Лікарняної каси:

20110210_00

20110210_01

інформаційно-аналітичного, маркетингу та фармацевтичного менеджменту, контролю якості лікувально-діагностичного процесу, фінансово-економічного та були вражені налагодженою та висококваліфікованою роботою колективу виконавчої дирекції, автоматизованими системами управління та програмами, які тут застосовуються.

Також вони мали змогу на практиці переконатися, як функціонує модель ЛК у медичних закладах, відвідавши Житомирську обласну клінічну лікарню ім. О. Ф. Гербачевського, Житомирський центр охорони здоров’я матері та дитини.  Цей заклад від ЛК у минулому році отримав ліків на суму 5 924 324 грн. В обласній лікарні проліковано 10 135 осіб на суму 5 млн. 515 тис. грн.

20110210_02

20110210_03

20110210_04

20110210_05

Михайло Іванович Борщівський – головний лікар обласної лікарні розповів, що Лікарняна каса – гарант для медпрацівників і пацієнтів. Окрім цього вона надає благодійну допомогу для ЛПЗ, за ці кошти купується нове обладнання, реактиви, які застосовуються для всіх пацієнтів.

Відбулося активне обговорення всіх питань, які розглядалися, гості задавали багато запитань, на котрі вони отримали змістовні відповіді.

За словами Олени Леонідівни Гави –  представника Лікарняної каси столичної міліції, БО  «Лікарняна каса Житомирської області» досягла великих успіхів і вони ще не одноразово приїдуть, бо тут є чому повчитися.

20110210_06

20110210_07

Світлана Михалюк

Детальніше

Лікарі-експерти підсумовували зроблене за минулий рік

На черговому засіданні лікарів-експертів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» мова йшла про підсумки діяльності у 2010 році та про майбутні плани.

Відкриваючи зібрання, заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук наголосив на важливості вкладу Лікарняної каси  в систему охорони здоров’я краю.

- Саме від роботи кожного лікаря-експерта великою мірою залежить рівень обслуговування членів ЛК у лікувальних закладах і їх одужання, – зауважив заступник виконавчого директора.

Сергій Миколайович Грищук і завідуюча відділу експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного процесу детально проаналізували роботу БО «Лікарняна каса Житомирської області».

Минулоріч до лав ЛК приєдналося 10 150 осіб.

Медичним закладам від Лікарняної каси надано ліків на суму 2 2 866 257 грн.

Медична допомога надавалася у 318 738 випадках на суму 21 723 134 грн.

На зібрані також були визначені шляхи вдосконалення обслуговування членів Лікарняної каси:

- подальше впровадження протокольного лікування;

- перехід від контролю до управління якістю надання медичної допомоги;

- підготовка до видання нового регіонального формуляру на основі Державного формуляру лікарських засобів з урахуванням їх безпеки та фармакоекономічної ефективності.

Світлана Михалюк

Детальніше

Якісне лікування – міф чи реальність?

Об’єктивна необхідність суттєвих перетворень у системі надання медичної допомоги населенню зумовлена її низькою якістю. В розвинених країнах із метою покращення лікувально-діагностичного процесу та зменшення кількості помилок використовується стандартизація. Міністерство охорони здоров’я України також видало низку наказів про затвердження протоколів лікування за різними спеціальностями та наказ  №163 від 24.02.10 року «Про управління якістю медичної допомоги». У Житомирській області управлінням охорони здоров’я нашої області розроблено лікарський формуляр та локальні клінічні протоколи, які затверджені наказами №754 від 30.12.08 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги жителям Житомирської області» та №783 від 21.12.09 року «Про затвердження локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги хірургічного профілю». Лікування всіх пацієнтів має проводитися згідно з локальними клінічними протоколами. Члени Лікарняної каси забезпечуються медикаментами у відповідності до цих документів.

Від забезпечення якості на всіх етапах надання медичної допомоги хвора людина тільки виграє. Пацієнти не повинні страждати від того, що вони потрапили на прийом до молодого, недосвідченого лікаря або лікаря, який не підвищує свою кваліфікацію. Саме від цього захищають протоколи.

За результатами аналізу медичної документації пролікованих пацієнтів-членів ЛК за  2010 рік встановлено, що частка недотримання протоколів лікування складає 7,5%, у результаті чого нераціонально витрачено медикаментів на суму понад 500 тис. гривень.

Проведений АВС-VEN аналіз препаратів, які закуповувались ЛК, засвідчує, що витрати на другорядні препарати (С) складають біля 24% і на них витрачено 2 472 754,50 грн. (на нервіплекс – 6,61%, актовегін – 6,59%, кавінтон – 5,59%, діаліпон – 4,87%, Л-лізін – 3,42%)

Що ж це за ліки, які не входять у протоколи лікування або не мають доведеної доказовою медициною ефективності?

На нашу думку, в першу чергу, це стосується метаболітних препаратів, котрі використовуються при лікуванні серцевої патології (мілдронат, тіотриазолін, рибоксин, АТФ).

У Кокранівській бібліотеці нами знайдено 5 посилань на результати клінічного дослідження лікарів із держав СНД з мілдронатом. Інформація тільки позитивна. Закордонні держави не проводили досліджень із цими препаратами. Ліки не пройшли достатніх досліджень. Вони ніде в світі більше не застосовуються, крім держав СНД.

У лютому 2009 року в Росії було вилучено препарат мілдронат 96 серій  у зв’язку з важкими побічними діями (втрата свідомості, зупинка дихання, зафіксовано один летальний випадок). Тобто цей препарат не є безпечним.

Вище названі препарати не входять у протоколи лікування кардіологічної патології, за винятком міокардитів. Навіщо хворому витрачати кошти на придбання ліків, які не допоможуть? Більшість цих пацієнтів, як правило, мають гіпертонічну хворобу, підвищений холестерин, але в результаті купівлі «модних» медикаментів у них не залишається коштів на придбання життєво необхідних ліків, які поліпшують якість і подовжують життя (гіпотензивні, антиагреганти). Ще одним суттєвим недоліком є призначення лікарями інфузійної терапії при гіпертонічній хворобі, міокардіодистрофії та ревматичній хворобі без порушення ритму та серцевої недостатності. Її застосування не має доказової бази, а ризик виникнення ускладнень зростає.

Стосовно застосування хондропротекторів при лікуванні остеоартрозу існують різні думки. Зокрема, у Великобританії їх відносять до біологічно активних добавок, і хворі купують їх самостійно. Ефект від хондропротекторів з’являється не раніше ніж через 1-3 місяці, а іноді через 6 місяців від початку лікування, але часто пацієнтам про це не повідомляється, і вони чекають результатів через 10 днів, термін на який забезпечує ліками ЛК. Та й ефект можна очікувати лише при остеоартрозі 1-2 ступеня ураження та зовсім немає сенсу призначати хондропротектори при 3-4 ступені, коли потрібна пересадка суглобу.

Найулюбленішими препаратами у неврологів є актовегін, солкосерил, церебролізін. Хоча в багатьох країнах вони заборонені до використання, але чомусь дозволені в нас. Справа в тому, що вони виготовляються із тваринної сировини та потенційно можуть бути заражені пріоновими інфекціями. Перевірки ліки проходили, але достатньо формально і на 100% безпечність їх не доведена. А лікарі призначають їх навіть дітям і вагітним. Чи виправданим є такий ризик? І чому про таку небезпеку не попереджається хворий, він міг би самостійно вирішити: ризикувати чи ні?

Французька поліція в 2010 році арештувала двох українських велогонщиків, які брали участь у складі національної команди у велобагатоденці Тур де Авенір. Спортсменам, імена яких не розголошуються, висунуте обвинувачення у зберіганні фармацевтичного препарату “Актовегін”, який заборонений на території Франції.

Вітамінотерапія, яку дуже люблять наші лікарі, має обмежені показання. В неврології використовуються вітаміни групи В для лікування ураження периферичної нервової системи та для лікування гіпо- або авітамінозів, які майже не зустрічаються в теперішній час. Який вплив вони мають на перебіг дисциркуляторної енцефалопатії або вегетосудинної дистонії, є загадкою.

Проведений аналіз надання медичної допомоги 113 пацієнтам, які лікувалися в першому півріччі 2010 року з діагнозом виразка шлунку та 12-палої кишки в амбулаторних умовах (тобто перебіг хвороби без ускладнень) показав, що 32 пацієнти (28%), майже кожний третій, лікувалися без дотримання протоколів лікування та не отримували комплексну антигелікобактерну терапію, рекомендовану у відповідності до Маастрихтського консенсусу 3-2005. Пацієнтам призначалися посиндромна терапія, яка покращує стан на короткий термін, але не дає загоєння виразки, що приводить до необгрунтованої витрати коштів і повторного звернення до лікарів або до госпіталізації в результаті ускладнень і нових витрат. Чому такий підхід у лікарів? Або при наявності больового синдрому хворий направляється на стаціонарне лікування та йому призначають крапельницю із знеболюючим препаратом (но-шпа) на 10 днів. Чи є в цьому потреба? Адже якщо за 3 доби відсутній ефект від призначеного лікування, препарат потрібно замінити, а якщо стало краще, то його потрібно відмінити, а не продовжувати лити у вену курсом лікування.

Люблять наші медики лікувати цукровий діабет легкої та середньої важкості, хоча згідно з всесвітніми рекомендаціями даний перебіг хвороби не потребує призначення профілактичного медикаментозного лікування, а хворому тільки необхідно дотримуватись дієти та застосовувати цукрознижуючі препарати для утримання нормальних показників цукру крові. Можливо, пацієнту не пояснюють, що буде він проводити профілактичне лікування з метою запобігання виникнення ускладнень чи не буде, якщо цукор крові «скакатиме» в результаті недотримання дієти, ускладнення все одно виникнуть. Хворому найпростіше думати, що він із цукровим діабетом, не прикладаючи ніяких зусиль, буде лікуватиметься 2-3 рази на рік стаціонарно «крапельницями», їстиме все що захоче, й ускладнень не виникне. Яка ж це велика помилка! Можливо, лікарям потрібно більше говорити з пацієнтами, роз’яснюючи перебіг цукрового діабету.

За 9 місяців 2010 року в амбулаторних умовах проліковано 474 особи із діагнозом гострий бронхіт. Із них 271 (57,2%) отримували антибактеріальну терапію, хоча в 90 – 92% випадків хвороба викликається вірусом і не потребує антибактеріального лікування (відсутні в природі антибіотики, які впливають на вірус). І зовсім невиправданим є призначення в амбулаторних умовах парентеральних антибіотиків (легкий перебіг хвороби), особливо дітям – таких випадків було 54 (11,4%).

416 (88%) пацієнтам призначалися відхаркуючі лікарські засоби,  36 осіб (8,7%) отримували по 2 препарати, 1,9% – по 3 препарати одночасно.

Кожному десятому пацієнту призначалися антигістамінні препарати. Застосування антигістамінних препаратів у пульмонології є обґрунтованим лише при наявності алергічного фактору, але майже всім хворим вони призначаються буцім-то для профілактики алергічних проявів від ліків. Але всі ці препарати мають такі побічні дії, як підсушування слизової оболонки дихальних шляхів та харкотиння. Разом із цим майже при всіх запальних процесах дихальної системи призначаються препарати, які розріджують мокроту. То що робити організму?

2,5% пацієнтів (15) отримували препарати місцевої дії (інгаліпт, фалімінт, біопарокс), які взагалі при бронхіті не мають впливу на перебіг даної хвороби.

Великою проблемою є недотримання інструкцій до препаратів: уведення кеталонгу, ревмоксикаму більше 5 діб, дексалгіну – більше 2 діб, уведення дексалгіну породіллям (заборонено інструкцією до препарату), введення нервіплексу та мільгами щодня, призначення Л-лізіну більше 8 днів і т. ін.

В інструкції до застосування антиагрегантів при ІХС (клопидогрель, кардіомагніл, аспірин-325) відсутні рекомендації одночасного призначення інгібіторів протонної помпи, в той же час лікарі призначають їх, а це нераціональне використання коштів пацієнта.

Хотілося б, щоб до призначення лікування лікарі підходили дуже виважено, зважуючи всі за і проти, та більше говорили з пацієнтами, роз’яснюючи сучасні підходи до лікування.

Завідуюча відділом експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного процесу            Раїса Володимирівна Артюх.

Детальніше

#medi