июля, 2011

Шановні земляки!

Сьогодні виповнюється одинадцять років із часу заснування благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Щирі вітання з нагоди цього свята всім, хто стояв біля витоків її створення – Товариству Червоного Хреста, Обласному комітету галузевої профспілки та Асоціації медичних сестер Житомирської області.

Подяка за багаторічну активну підтримку Житомирській обласній державній адміністрації та обласній раді, обласному управлінню охорони здоров’я, медичним працівникам, які першими приєдналися до Лікарняної каси. Ми пишаємося тим, що нам випала можливість співпрацювати з лікарями та медичними сестрами,  досягати нових вершин у наданні  якісної медичної допомоги жителям області.

Слова вдячності майже 200 тисячам наших краян, які підтримують діяльність ЛК, бо вона для них – надія на те, що завжди матимуть при потребі необхідні медикаменти. Час довів важливість функціонування цієї благодійної організації: за 11 років за її рахунок проліковано майже 847  тисяч осіб на суму близько  95 млн. грн., обстежено 1 млн. 068 тис. пацієнтів на суму понад 9 млн. грн.

І надалі колектив благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області » докладатиме зусиль, щоб здоров’я українців було кращим!

З повагою, голова правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», д. мед. н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин  Дмитрович Парій

Детальніше

Уклін за здоров’я!

Вся моя родина вже давно перебуває в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», відчуваючи її турботу у важкі хвилини хвороби.

Мені часто доводиться лікуватися в Романівській ЦРЛ і в Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського. Завжди отримував потрібні медикаменти та робив різні обстеження за рахунок Лікарняної каси. За це моя вдячність всім, хто трудиться в цій організації, лікарю-експерту ЛК Романівської ЦРЛ Софії Олексіївні Галяс.

Низький уклін всім лікарям і медичним сестрам Романівської ЦРЛ. Гарних слів заслуговують медичні працівники обласної лікарні – лікар-уролог Довгополов Володимир Петрович, лікар-невролог Гречко Жанна Борисівна, лікар отоларингологічного центру Коваль Микола Станіславович.

Працівникам Лікарняної каси, медичним сестрам і лікарям бажаю здоров’я та подальших успіхів у нелегкій справі!

Анатолій Іванович Данілевич
с.м.т. Романів

Детальніше

Виступ в Запоріжжі

05.07.2011 року за запрошенням ініціативної групи по створенню «Лікарняної каси Запорізької області» виконавчий директор Асоціації Грищук С.М. на засіданні Запорізької регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування при голові облдержадміністрації ознайомив присутніх з діяльністю Асоціації та можливостями медикаментозного забезпечення населення за допомогою регіональної лікарняної каси на прикладі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Детальніше

РІшення конференції

Всеукраїнська громадська організація

«Асоціація працівників лікарняних кас України».

Р І Ш Е Н Н Я

звітно-виборчої конференції Всеукраїнської громадської організації «Асоціації працівників лікарняних кас України».

30 червня –  1 липня  2011 року, м. Житомир

Заслухавши та обговоривши інформацію про роботу ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», діяльність лікарняних кас в Україні, їх проблеми, існуючі напрацювання в різних регіонах, делегати та учасники звітно-виборної конференції

В И Р І Ш И Л И:

1.                      Сприяти подальшому розвитку в Україні солідарної участі населення у фінансуванні галузі охорони здоров’я у формі лікарняних кас.

2.                      Правлінню та виконавчій дирекції Асоціації продовжити роботу щодо залучення лікарняних кас України до перебування в Асоціації та укладення угод про медичний супровід членів лікарняних кас у всіх регіонах України з метою створення єдиного медичного простору.

3.                      Асоціації за участю лікарняних кас стати співзасновником журналу “Економіка охорони здоров’я України”.

4.                      Асоціації лікарняних кас до кінця 2011 року розробити та подати в установленому порядку до Верховної Ради України (МОЗ України) проект Закону України “Про лікарняні каси”.

5.                      Правлінню Асоціації розробити положення про місцеві осередки, активізувати їх роботу.

6.                      Правлінню та виконавчій дирекції з метою стандартизації надання медичної допомоги членам Лікарняних кас розглянути можливість створення та впровадження єдиного «Лікарського формуляру лікарняних кас» та єдиного Положення «Про використання внесків на медичне забезпечення членів лікарняних кас».

7.                      Рекомендувати керівникам лікарняних кас України з метою створення єдиного інформаційного простору використовувати інформаційні технології щодо обліку внесків та їх витрат, розроблені в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області».

8.                      Правлінню Асоціації ініціювати та розробити під егідою кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця методичні рекомендації щодо створення та діяльності лікарняних кас та щодо співпраці ЛК з сімейними лікарями.

9.                      Сприяти взаємодії лікарняних касіз закладами охорони здоров’я різних рівнів. Ініціювати перед МОЗ проведення заходу щодо виконання наказу №400 від 11.08.2005 року «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я».

10.                   З метою вдосконалення діяльності лікарняних кас та підвищення кваліфікації працівників раз в півроку проводити наукові практичні конференції, раз в рік – курси тематичного вдосконалення на базі кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця.

11.                   Активізувати співпрацю з міжнародними благодійними організаціями з метою залучення коштів для розвитку лікарняних кас в Україні.

Детальніше

Загальнодержавна конференція лікарняних кас

Напрямки реформування охорони здоров’я, діяльності лікарняних кас в Україні, розробка єдиних методологічних принципів їх функціонування, забезпечення медичного супроводу при лікуванні у медичних закладах м. Києва та інших регіонів України розглядалися на звітно-виборній конференції Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України», яка проходила із 30 червня по 1 липня на базі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області.

Участь у конференції взяли представники із 16 регіонів нашої держави, засоби масової інформації.

Олександр Михайлович Торбас – в. о. начальника управління охорони здоров’я Житомирської обласної адміністрації, вітаючи присутніх із початком роботи цього зібрання, наголосив на важливості вкладу БО «Лікарняна каса Житомирської області» у систему охорони здоров’я нашого краю, на запевнив, що співпраця з цією організацією здійснюється з часу її заснування та продовжуватиметься і надалі.

-Лікарняні каси – найбільш раціональні та ефективні позабюджетні форми фінансування медичної галузі. Перебування в ЛК забезпечує пацієнтів усім необхідним для лікувально-діагностичного процесу переліком медикаментів, – сказав Олександр Михайлович.

Всеукраїнська громадська організація (ВГО) «Асоціація працівників лікарняних кас України» створена 26 липня 2007 року.   ЇЇ осередки є в 16 регіонах  нашої держави.

За словами В. Д. Парія, метою діяльності Асоціації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, професійних та інших спільних інтересів членів організації, сприяння інтеграції лікарняних кас України, підвищення професійного рівня та лікарської етики працівників медичної галузі та  ЛК; солідарна участь населення  у вирішенні питань медикаментозного забезпечення  в межах діючого законодавства України; формування такої організаційної структури ЛК, яка б могла бути фінансово доступною кожному громадянину та гарантувала йому належну медичну допомогу на певній території.

– Асоціація впродовж трьох останніх років наполегливо працює над виконанням таких завдань: інтеграція ЛК України, вивчення їх діяльності ЛК та обмін досвідом роботи; вдосконалення організації управління процесами в ЛК у межах діючого законодавства; формування єдиного інформаційного поля між ЛК України; участь у формуванні нормативно-правової бази системи охорони здоров’я; активно співпрацює із ЗМІ для  популяризації діяльності ЛК із метою залучення до співпраці більшої кількості населення; здійснює юридичний і правовий захист працівників ЛК, – розповів Валентин Дмитрович. – Також  Асоціація  займається пошуком оптимальних раціональних і ефективних форм організації контролю якості медичної допомоги, яка базується на принципах доказової медицини; запровадженням системи організації медичної допомоги членам ЛК із використанням клінічних протоколів; активно співпрацює з органами місцевого самоврядування; бере участь у розробці місцевих програм організації лікування пацієнтів; займається спільною благодійницькою діяльністю, інформаційною підтримкою ЛК.

В Україні станом на 01.01. 2011 року діє 217 лікарняних кас.

У них перебуває 63 % працюючих, 21 % пенсіонерів, по 8% дітей та інших категорій.

Лави ЛК найбільші за кількістю прихильників у Житомирській області  (близько 200 тисяч),  у Черкаській області  (майже 86 тисяч), у Миколаївській (майже 71 тисяча осіб), у Полтавській області (понад 56 тисяч осіб).

Сумарний   обсяг  коштів,   акумульованих   лікарняними   касами  у

2010 р., –  88,6 млн. грн.

Найбільші суми надійшли до лікарняних кас Житомирської (30,4 млн. грн.), Полтавської (9,6 млн. грн.) та Чернігівської (8,5 млн. грн.) областей.

Питома вага коштів підприємств, установ та організацій у загальних надходженнях до лікарняних кас складає 2,1 млн. грн. (2,4%).

Сума витрат за 2010 рік із коштів лікарняних кас у цілому по Україні становила 83,2 млн. грн., зокрема, на придбання медикаментів –

63,8 млн. грн. (77 %); на придбання виробів медичного призначення –

0,8 млн. грн. (1%); на ведення справ та утримання кас – 15,4 млн. грн. (18%);

інші витрати – 3,2 млн. грн. (4%).

За рахунок лікарняних кас медикаменти отримали 487 тис. осіб  (70 % від загальної кількості членів лікарняних кас).

У середньому з розрахунку на одного члена лікарняної каси надходження складають  127 грн., витрати – 120 грн.

Витрати на медикаменти в розрахунку на одного члена лікарняної каси, який їх отримав, складають 131 грн.

Як зазначив В. Д. Парій, лікарняні каси сприяють реформуванню системи охорони здоров’я в Україні:

беруть участь у запровадженні формулярної системи, розвитку перинної медико-санітарної допомоги та сімейної медицини (у лікарняних касах відпрацьовані механізми взаємодії зі сімейними лікарями як фондоутримувачами коштів дільниць, на яких вони працюють), у впровадженні клінічних протоколів надання медичної допомоги, формуванні єдиного медичного простору, підготовці менеджерів охорони здоров’я, у підготовці до втілення медичного страхування в  державі.

Лікарняні каси є реальним фундаментом медичного страхування.

В цих організаціях застосовується персоніфікований облік надходжень і витрат коштів по кожному громадянину, відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами. В результаті діяльності ЛК формується позитивне мислення: у населення – щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг; у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг (лікарський формуляр, протоколи лікування). Лікарняні каси готують нову формацію менеджерів охорони здоров’я – лікарів-експертів, які володіють методиками ціноутворення медичних послуг, фармакотерапевтичними та фармакоекономічними методами аналізу.

За рахунок раціональної організації закупівлі ліків вартість медикаментів у ЛК на 30-40% нижча їх вартості в аптечній мережі.

Надзвичайно важливо, що медикаментозне забезпечення члени лікарняних кас отримують на всіх рівнях надання медичної допомоги: від ФАПу до спеціалізованих центрів.

За рахунок відпрацьованих договірних взаємовідносин між ЛК і ЛПЗ член лікарняної каси має можливість отримувати медичну допомогу в єдиному медичному просторі незалежно від джерел фінансування.

Розроблено та укладено з багатьма лікарняними касами відповідні угоди про медичний супровід, що дає можливість членам ЛК отримувати медичну допомогу при лікуванні в ЛПЗ м. Києва та інших регіонів (у 2010 році в м. Києві проведено медичний супровід 10 членів ЛК Житомирської області та 3 – з “Лікарняної каси Полтавщини”).

Між Всеукраїнською громадською організацією „Асоціація працівників лікарняних кас України” та Федеральним об’єднанням місцевих лікарняних кас Німеччини в рамках спільних дій міністрів охорони здоров’я Німеччини та України підписаний меморандум щодо співпраці в галузі охорони здоров’я.

Протягом 2 років в Україні працював радник із Німеччини з питань розвитку лікарняних кас Бела Ханс Каунцінгер.

Між Всеукраїнською громадською організацією „Асоціація працівників лікарняних кас України” та «Всеукраїнською громадською організацією “Асоціація служби протидії ВІЛ/СНІДу України» підписано угоду щодо співпраці в галузі охорони здоров’я.

В. Д. Парій розповів про   значну інформаційну роботу, яку проводить Асоціація. Створено сайт Асоціації (www.likkasa.com), який постійно оновлюється новинами щодо діяльності лікарняних кас у регіонах України. Інформація подається українською та англійською мовою. На сайті розміщені основні документи щодо роботи Асоціації та її можливості; популяризується  діяльність лікарняних кас на багатьох телеканалах, друкуються статті в засобах масової інформації та наукових медичних журналах.

За звітний період проведено багато конференцій і розширених засідань Правління Асоціації (у 2007 році – у Полтаві, у 2008  році – у м. Києві, спільно з представниками лікарняних кас Німеччини, у 2009 році – у  Маріуполі, у 2010 році – у Полтаві.), за наслідками яких прийнято низку важливих рішень.  Асоціацією ініційована конференція МОЗ України щодо ролі лікарняних кас у реформуванні системи охорони здоров’я.

З метою інтеграції лікарняних кас України розроблено положення “Про членство в Асоціації” та угоду “ Про співпрацю та взаємодопомогу” між Асоціацією та лікарняними касами, підготовлено законопрокт  “Про лікарняні каси”.

Проведено цикл тематичного вдосконалення „Організація та управління діяльністю лікарняних кас в Україні” на базі кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (вперше в Україні). Цикли вдосконалення у різні роки пройшли в Києві та Житомирі. Їх слухачами були голови правління, виконавчі директори, бухгалтери, лікарі-експерти лікарняних кас, головні лікарі з багатьох  регіонів України. На них розглядалися сучасний стан, проблеми та тенденції розвитку лікарняних кас: законодавство України, організація взаємодії ЛК із закладами охорони здоров’я, організація системи контролю якості медичної допомоги, використання стандартів лікування та клінічних рекомендацій, методологічні основи фармакологічного менеджменту та маркетингу, лікарський формуляр як елемент стандартизації  медичної допомоги, інформаційні технології в діяльності лікарняних кас.

Асоціація стала співзасновником благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса м. Києва”. Це дало можливість значно активізувати діяльність лікарняних кас в Україні завдяки значній увазі представників ЗМІ до роботи ЛК в місті Києві, формувати довіру населення до цих організацій.

За словами Валентина Дмитровича, є в Асоціації проблеми та не вирішенні питання – не вдалося сформувати ідеологію  об’єднання  ЛК у регіонах України; не прийнятий закон «Про Лікарняні каси»; не сформовано єдиний інформаційний простір, відсутні єдині автоматизовані програми. Необхідно активізувати роботу регіональних осередків Асоціації, ініціювати та розробити під егідою кафедри менеджменту НМУ імені О.О. Богомольця методичні рекомендації щодо діяльності лікарняних кас  і співпраці сімейних лікарів із ЛК  та  ініціювати перед МОЗ України проведення наради щодо виконання наказу МОЗ №400 від «Про співпрацю лікарняних кас із органами місцевого самоврядування».

Як наголосив Валентин Дмитрович, майбутнє лікарняних кас – у формуванні єдиного медичного простору їх діяльності на рівні регіону, України через  угоди про медичний супровід.

Лікарняні каси потрібно розглядати як полігон стандартизації медичних технологій (створення єдиного формуляру лікарняних кас, положення про використання внесків, клінічних протоколів).

Необхідна активніша співпраця з міжнародними організаціями, з лікарняним касами Німеччини.

Підсумовуючи свій виступ, В. Д. Парій вказав, що організаційні засади взаємодії ЛК із закладами охорони здоров’я, побудовані на автоматизації управління їх ресурсами, є фундаментом, на якому можна реформувати систему охорони здоров’я з урахуванням передового  досвіду інших держав світу.

З доповіддю на тему «Звіт наглядової ради щодо перевірки фінансово-господарської діяльності ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» виступив В’ячеслав Миколайович Верес – голова наглядової ради асоціації.

Сергій Миколайович Грищук – виконавчий директор Асоціації повідомив про внесення змін і доповнень до статуту, про членство в Асоціації:

-Всього в державі нараховується понад 217  лікарняних  кас. Станом на 01.01.2011 року загальна кількість членів ЛК в Україні склала майже  695,9  тис. осіб (найбільше – в  Житомирській, Миколаївській, Полтавській,  Чернігівській областях); сумарний обсяг коштів, акумульованих ЛК у 2010 році –88, 6  млн. грн.; щорічно за рахунок ЛК отримують медикаментозне забезпечення понад 400 тис. громадян, – розповів Сергій Миколайович.

«Співпраця БО «Лікарняна каса Житомирської області зі сімейними лікарями» – тема виступу виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимира Станіславовича Мишківського. Він проаналізував організаційну модель співпраці сімейного лікаря з ЛК, формування підгрунтя для створення в майбутньому в особі сімейного лікаря фондоутримувача та розпорядника коштів.

-Результатами співпраці ЛК із сімейними лікарями є напрацювання наступності у роботі між первинним, вторинним і третинними рівнями лікування, обов’язкове впровадження системи направлень сімейним лікарем; стимулювання до надання високоякісної медичної допомоги, яка відповідає принципам доказової медицини; зростання кількості членів ЛК на дільниці; раціональне використання коштів, – повідомив Володимир Станіславович.

За його словами, механізмами покращення співпраці сімейних лікарів із ЛК є розроблення  та застосування нових показників фінансового стимулювання; перехід від контролю до управління якістю медичної допомоги,  впровадження номінації на визначення кращого сімейного лікаря; підвищення рівня фахової підготовки сімейних лікарів.

Світлана Анатоліївна Дижефарова ознайомила присутніх із роботою громадської організації «Лікарняна каса м. Горлівка»; Гладкий Володимир Григорович – завідуючий поліклінікою №1 міської лікарні

№4 м. Маріуполя –  зі співпрацею лікарняної каси «Азовсталь» і страхових компаній; Юрій Анатолійович Костюченко – з досвідом роботи громадської організації «Лікарняна каса Львівської залізниці».

Віталій Владиславович Шевченко – виконавчий директор БО «Лікарняна каса Полтавщини» поділився досвідом співпраці з управлінням охорони здоров’я, впровадження та розроблення формулярної системи у Полтавській області, інформаційної діяльності з метою популяризації роботи лікарняних кас, співпраці з сімейними лікарями.

Анатолій Іванович Побережний – голова правління «Лікарняної каси Хмельницької області» акцентував увагу на важливості підтримки владою функціонування ЛК:

-Якщо перші особи держави на політичному рівні не сприятимуть діяльності лікарняних кас, вони не розвиватимуться в Україні, – сказав

А. І. Побережний.

Про досягнення наймолодшої в державі «Муніципальної  лікарняної каси м. Києва» розповів Василь Петрович Мукомело. Наразі в цій організації перебуває 15 тисяч осіб.  Організацією підписані угоди з про спільну діяльність з 108 медичними закладами.

Заслухавши та обговоривши інформацію про роботу ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», діяльність лікарняних кас в Україні, їх проблеми, існуючі напрацювання в різних регіонах, делегати та учасники звітно-виборної конференції прийняли ряд важливих рішень, серед яких –

сприяння подальшому розвитку в Україні солідарної участі населення у фінансуванні галузі охорони здоров’я у формі лікарняних кас;

продовження роботи щодо залучення лікарняних кас України до перебування в Асоціації та укладення угод про медичний супровід членів лікарняних кас у всіх регіонах України з метою створення єдиного медичного простору;

заснування журналу “Економіка охорони здоров’я України”;

розроблення та подання в установленому порядку до Верховної Ради України (МОЗ України) проекту Закону України “Про лікарняні каси”;

розроблення положення про місцеві осередки ЛК, активізування їх роботи;

з метою стандартизації надання медичної допомоги членам Лікарняних кас розгляд можливостей створення та впровадження єдиного «Лікарського формуляру лікарняних кас» та єдиного Положення «Про використання внесків на медичне забезпечення членів лікарняних кас»;

рекомендування керівникам лікарняних кас України з метою створення єдиного інформаційного простору використання інформаційних технологій щодо обліку внесків та їх витрат, розроблених у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»;

ініціювання та розроблення  під егідою кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця методичних рекомендацій щодо створення та діяльності лікарняних кас і співпраці ЛК з сімейними лікарями;

сприяння взаємодії лікарняних кас із закладами охорони здоров’я різних рівнів;

ініціювання перед МОЗ проведення заходу щодо виконання наказу №400 від 11.08.2005 року «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я»;

з метою вдосконалення діяльності лікарняних кас і підвищення кваліфікації працівників раз в півроку проведення науково – практичних конференції, раз у рік – курсів тематичного вдосконалення на базі кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця;

активізація співпраці з міжнародними благодійними організаціями з метою залучення коштів для розвитку лікарняних кас в Україні.

Почесним дипломом ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» нагороджений Бела Ханс Каунцінгер,  який тривалий час брав активну участь у розбудові ЛК в Україні.

Лікарняні каси в нинішніх умовах – реальні кроки до реформування охорони здоров’я. Вони є найбільш оптимальними структурами для медикаментозного та діагностичного забезпечення населення при виникненні медичного ризику.

Світлана Михалюк

20110705_00

20110705_01

20110705_02

20110705_03

20110705_04

20110705_05

20110705_06

20110705_07

20110705_08

Детальніше

РОЛЬ ФАРМАКО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я За матеріалам роботи «Благодійної організації Лікарняна каса Житомирської області»

У даний період розвитку людства немає жодної країни, у якої було б достатньо ресурсів для забезпечення медичної допомоги всім , хто її потребує. Навіть у найрозвиненіших країнах  є такі технології , які за вартістю недоступні  для постійного їх виконання. Тому в медицину прийшли закони та формули економічного розрахунку. Основою сучасної економіки охорони здоров’я є раціональне використання економічних ресурсів для максимально можливого ефекту в майбутньому.

Фармако-економічний аналіз – це метод порівняльної оцінки якості різних методів медикаментозного лікування на основі співставлення результатів лікування та затрат на його реалізацію.

МЕТОДИ:   затрати – ефективність( цей метод вивчає вплив медикаментів на якусь кінцеву точку, наприклад, рівень артеріального тиску);

затрати – користь ( інколи маємо незначний ефект, але значна користь у майбутньому);

вартість захворювання;

мінімізація затрат;

АВС, VEN  аналіз.

АВС – це аналіз структури затрат на лікарські препарати в медичному закладі, регіоні. При проведенні АВС аналізу вираховується доля витрат на кожний використаний медичний  препарат за певний проміжок часу

(наприклад, 1 рік). Усі препарати ранжируються в порядку зменшення витрат на них  і діляться на групи.

„А” – найбільше витратна група, на препарати цієї групи в сумі витрачається біля 80% загальних витрат.

„В” – менше витратні , близько 15% витрат.

„С” – найменше витратні , біля 5% витрат.

В групі „А” повинні знаходитися препарати з ефективністю, підтвердженою основами доказової медицини. Якщо в групі „А” знаходяться препарати з недоведеною ефективністю, – це свідчить про нецільове використання коштів.

Часто АВС аналіз доповнюють VEN аналізом ( це розподіл ліків за степенями значимості):

V – vital  – життєво необхідні;

E – essential – важливі;

N – non-essential – вторинні, неважливі.

Цей вид аналізу був запропонований ВОЗ більше 20 років тому. Розподіл препаратів за цими  критеріями можливий двома способами:

–         формальний ( перевірка на відповідність нормативним документам),

–         експертний (оцінка значення з позиції конкретного захворювання).

Вашій увазі надається таблиця критеріїв для проведення VEN аналізу:

Назва критерію V E N
Кількість хворих , які отримали дані ліки Більше3% 1-3% Менше 3%
Небезпека стану, на який діє препарат так інколи рідко
Втрата працездатності через стан, на який діє препарат так інколи рідко
Препарат лікує серйозне захворювання так так ні
Препарат лікує легкі симптоми, котрі самі собою можуть пройти ні можливо так
Ефект лікування встановлений завжди зазвичай Необов’язково

Попередньо в аудиторії була сформована неправильна думка про VEN класифікацію препаратів , як класифікацію, де препарати групи V  сприймалися як реанімаційні чи близькі до того. З точки зору формального підходу, всі препарати , які входять у протокол лікування певної нозологічної одиниці, є необхідними.

На основі проведення АВС і VEN аналізів можна розробити рекомендації з покращення підходів до медикаментозного лікування. Такі аналізи потрібно проводити регулярно з ціллю систематичної оцінки раціонального використання ресурсів.

Вашій увазі пропонується АВС і VEN аналіз медикаментозної терапії  хворих на ІХС. Стенокардію напруги.  Розглянемо на простому прикладі проведення такого аналізу, щоб надалі проводити подібні дослідження з нашими показниками.

Аналіз проводився російським професором  Концевою А.В.  у 2008 році в групі хворих  (100 осіб)  протягом 1 року. Відсоток від кількості пацієнтів співпадає з абсолютною їх кількістю, так як кількість пацієнтів –  100 осіб.

ABC і VEN аналіз медикаментів терапії хворих з ІХС. Стенокардія напруги.

Препарат Затрати за 12 місяців Кількість пацієнтів % від заг. к-ті пацієнтів VEN
абсолютна % від заг. витрат

Група А 80 % витрат

1 Нітрогліцерин пролонгований 105353 15,1% 49 49 V
2 сімвастатин 87206 12,6% 16 16 V
3 амлодипін 64758 9,3% 12 12 V
4 індапамід 50534 7,2% 8 8 V
5 еналаприл 42450 6,1% 28 28 V
6 фозиноприл 41322 5,9% 17 17 E
7 аторвастатин 35609 5,1% 4 4 V
8 метопролол 33258 4,8 30 30 V
9 триметазидин 30514 4,4% 10 10 V
10 капілар 28185 4% 11 11 N
11 ловастатин 23250 3,3% 4 4 V
12 аспірин 22932 3,3 60 60 V

Група В 15 % витрат

1 каптоприл 21183 3% 11 11 V
2 нітрогліцерин 16778 2,4% 32 32 V
3 гіпотіазид 15461 2,2% 9 9 V
4 периндоприл 12463 1,8% 5 5 V
5 атенолол 10636 1,5% 26 26 V
6 ніфедипін-лонг 9894 1,4% 9 9 V
7 бетаксолол 8176 1,2% 2 2 V
8 бісопролол 8057 1,2% 7 7 V

Група С 5 % витрат

1 небіволол 8044 1,1% 1 1 V
2 лозартан 5044 0,7% 2 2 E
3 курантіл 4861 0,7% 2 2 E
4 лізіноприл 4401 0,6% 2 2 V
5 ділтіазем 4066 0,6% 2 2 V
6 ніфедипін ( кор. дії) 1896 0,3% 7 7 V
7 верапаміл 1599 0,2% 4 4 V
8 соталол 1158 0,2% 1 1 V
9 корвалол 219 0,02% 1 1 N
10 папазол 109,5 0,02% 1 1 N

При аналізі отриманих даних виявлено, що в групу „А” ввійшли 12 препаратів різних класів.

Найбільші витрачається коштів на пролонговані нітрогліцерини (15,1 % витрат), також цей препарат характеризується високою частотою використання ( в 49% випадків). Пролонговані нітрати є симптоматичними лікарськими засобами, які не впливають на прогноз хворого, тому значні затрати на нього не слід вважати виправданими. Ці данні доводять, що недостатньо використовуються можливості антиангінальних препаратів із доведеним впливом на прогноз (б-блокаторів) і короткодіючих нітрогліцеринів.

Друге місце по затратам при низькій частоті використання (16%) посів симвастатин, третє – амлодипін.

В групі „А” знаходиться препарат капілар  із недоказаною ефективністю (харчова добавка).

Результати аналізу виявили низьку частоту застосування статинів (24%), недостатнє використання б-блокаторів ( 67%) , і аспірину (79%).

Результати аналізу вказують на нецільове використання ресурсів на медикаментозне лікування хворих  із ІХС , стенокардією напруги.

Необхідно скоротити затрати на пролонговані нітрати за рахунок оптимізації антиангінальної терапії з доказовим впливом на прогноз ( б-блокатори), більше широкого використовувати короткодіючий нітрогліцерин у вигляді спреїв , а також збільшити частоту використання статинів.

Проведено АВС та VEN аналіз лікування хворих із гострим інфарктом міокарду за  результатами діяльності « Благодійної організації Лікарняна каса Житомирської області». Проаналізовано 236 карт хворих , які були проліковані в 2010 році в ЛПЗ Житомирської області.

В процесі лікування використано 219 препаратів на загальну суму 104 883 грн . 59 коп.

Для проведення АВС аналізу препарати розділені за фармакологічними приналежностями.

В групу „А” ввійшли  антикоагулянти , антиагреганти , статини та тромболітики.

Препарат Затрати за 12 місяців Кількість пацієнтів % від заг. к-ті пацієнтів VEN
абсолютна % від заг. витрат

Група А 80 % витрат

1 антикоагулянти 67125,5 64% 234 100% V
2 антиагреганти (плавікс) 10520 10,03% 78 33% V
3 статини (20 препаратів) 5031,33 4,8% 185 78,4% V
4 тромболітики 3528,8 3,36% 5 2,1% V

Група В 15 % витрат

1 інгібітори АПФ 1907,02 1,81% 129 54,6% V- E
2 В блокатори 1859,95 1,77% 178 75,4% V
3 антибіотики 1091,32 1,05% 15 6,4% V
4 препарати  К+ 1080,81 1,04% 106 44,9% E – N
5 сечогінні 654,38 0,63% 81 вип. V
6 нітрати продов. дії 532,38 0,51% 82 34,7% E
7 протишокові 519,53 0,497% 31 - V
8 аспірин 542,99 0,52% 160 68% V
9 нітрати корот. дії 699,31 0,67% 51 21% V

Група С 5 % витрат

1 кордарон 570,67 0,55% 18 7,63% V
2 мексикор (антиоксидант) 510 0,49% 1 0,42% N
3 корвітин (капіляростабіліз.) 469,68 0,45% 3 1,2% N
4 триметазидин 115,12 0,11% 10 4,23% N

Також в одиничних випадках використовувались такі ліки:

-дігоксин – 0,0006% витрат ,

-атропін – 0,0013% витрат,

-гліцисед 1 хв – 10 табл, – 0,0019% витрат,

-аскорбінова кислота в ампулах  1 хв., 6амп, 0,003% витрат,

-седавіт  1 хв., у краплях, 0,006% витрат ( 6,99грн),

-платифілін

-діклофенак

-геєрдин.

Використання діоксину, атропіну, діклофенаку та геєрдину виправдане, так як можливі ускладення ІМ  (АВ блокада, серцева недостатність, синдром Дресслера , кишково-шлункова кровотеча). Як кардіолог я хочу вказати, що є виправданим є призначення седативних лікарських засобів, але здійснювати його потрібно не за кошти благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Група „А” характеризує максимальні витрати при лікуванні ІМ.

У групу ввійшли всі препарати життєво необхідні.

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів, при лікуванні ІМ усі хворі мають отримувати антикоагулянти в 100% випадків  ( у нас  – 100%) , антиагреганти (в нашому випадку – 33% пацієнтів) , статини – 78% наших хворих отримували статини , тромболізис проводиться чітко за показаннями.

Згідно рекомендацій ЄАК від 2007 року та результатів проведення багатьох плацебо-контрольованих досліджень OASIS-S були отримані дані щодо зниження рівня кровотеч на 50% у групі фондапаринуксу  порівняно з групою, де призначали еноксипарин( клексан).

Також рівень кровотеч був нижчий  у групі, де використовувався не фракціонований гепарин порівняно з групою еноксипарину ( дослідження SYNERGY). Рекомендації щодо антикоагулянтної терапії Європейського товариства кардіологів ( 2007) такі :

1.     Антикоагулянти рекомендовані для всіх пацієнтів разом із антитромбоцитарною терапією (рівень доказів 1А).

2.     В арсеналі лікаря є такі антикоагулянти: нефракціонований гепарин , низькомолекулярні гепарини , фондапаринукс і бівалірудин.

3.     Вибір препарату залежить від стратегії.

В невідкладній інвазивній стратегії  слід розпочати лікування звичайним гепарином , або еноксипарином або бівалірудином.

Коли ситуація не є ургентною й очікується рішення щодо застосування інвазивної або консервативної стратегії,  можуть бути застосовані

– фондапаринукс – найбільше сприятливий профіль „ ефективність – безпека”. Призначається по 2,5 мг п-шк 1 раз на день.

– еноксипарин ( клексан , фленокс) – менш безпечний , має застосовуватися, якщо ризик кровотеч менший. Вводиться  1мг_кг ваги підшкірно двічі на добу. Профіль  безпеки низькомолекулярних гепаринів

( крім еноксипарину) або нефракційованого гепарину  не є відомим, тому ці препарати не рекомендовані до застосування.

Якщо ми вважаємо себе європейською країною, то в арсеналі антикоагулянтів мають бути: гепарин , фондапаринукс та еноксипарин.

Антитромбоцитарна терапія  представлена аспірином і клопідогрелем.  Аспірин в групі „В”  у нас отримує 68% . Я думаю , що ці дані недостовірні, тому що аспірин отримують 99,99% хворих на ІМ. Пояснити це можна тільки тим, що в деяких відділеннях або аспірин був відсутній , або персонал не хоче списувати  чверть таблетки – 325 мг. Навантажувальна доза аспірину – 325 мг , підтримуюча – 75 мг.

Препарати типу клопідогрель отримували 33%. Навантажувальна доза при цьому 300 мг, при агресивній стратегії 600 мг , підтримуюча -75 мг.  Основою лікування ІМ також є ліпідознижуюча терапія .

У нас статини посідають місце в групі „А”  , їх отримувало 78,4% хворих. Кількість цих пацієнтів варто збільшити.

Препарати цієї групи повинні призначатися з першої доби, зменшення рівня загального холестерину можна доводити до 2,6 ммоль-л( в нормі 5,2).

В групу „В” увійшли 9 препаратів : інгібітори АПФ, Б-блокатори, антибіотики, препарати К, сечогінні, нітрати продовженої дії, короткодіючі нітрати, аспірин, протишокові препарати.

Розчини, на які було витрачено 4,39% коштів , які застосовувалися в 96,2% випадках, не можуть оцінюватися за системою VEN аналізу, тому що можуть бути використані для введення як необхідного,так і важливого та другорядного препарату.

Четверта лінія в лікуванні ІМ після антикоагулянтної терапії , антитромбоцитарної і ліпідознижуючої –

антиішемічна терапія – для досягнення такого ефекту використовуються  нітрати , б-блокатори , антагоністи Са.

Нітрати пролонгованої дії знаходяться у нас в групі „В”, загальні витати на них – 0,51%, їх отримували 34,7% хворих.

З практики лікування ІМ можу сказати, що нітрати продовженої дії отримують більше 90% хворих , не отримують, зазвичай, при наявності побічних дій– виражені головні болі, тоді нітрати замінюють на молсидомін ( сиднофарм).

З досвіду російських колег бачимо, що місце пролонгованих нітратів у лікуванні стенокардії напруги посідають короткодіючі форми нітрогліцерину , а саме, спреї.

Б-блокатори повинні призначатися всім хворим із ІМ за відсутністю проти показів. В нашому випадку – це група „В” , 75,4% від кількості пацієнтів. Усамій групі перевага повинна надаватися селективним б-блокаторам : бісопролол , карведілол , метопролол , небівалол.

Продовжимо характеристику гр.”В”.  6,4 % хворих отримували антибіотики, це може призвести до ускладнень (інфаркт-пневмонії , госпітальні пневмонії). Препарати К отримували 44,9 % пацієнтів, при цьому аспаркаму чи панангіну може бути присвоєна градація , як E так і  N . 44,9% – це  „верхівка айсберга”, реально глюкозо-калієву суміш отримують 90% хворих – за виключенням протипоказів (блокади , брадиаритмії). Сечогінні препарати призначені в 81 випадку (в абсолютних цифрах) , не може бути визначена кількість пацієнтів, бо при недостатності призначаються одночасно 2-3 препарати.

Протишокові препарати при їх, не дивлячись на їх високу вартість,у нашому аналізі  – 0,52% від всіх витрат – 31 випадок призначення.

При підрахунку лікування думаю, що значна частина витрат у даному випадку припала на бюджетні ліки та, можливо, була придбана за кошти хворого.

Група „С”. Кордарон – 0,55% витрат , призначався  18 пацієнтам у 7,63% випадках.

Далі – 0,49% витрат – мексикор- другорядний препарат, корвітин – 0,45% витрат – другорядний препарт, триметазидин – 0,11% витрат – другорядний препарат.

У сумі ці три препарати – 1.05% витрат – удвічі більше як на протишокові препарати . Ці витрати недоцільні, потрібно вказати, що за рахунок цих коштів можна збільшити витрати на препарати гр. V,  які принесуть ефект у лікуванні даної нозології.

ВИСНОВКИ:

Проведений аналіз ілюструє в цілому позитивну картину з використання коштів на фармакологічні препарати при лікуванні інфаркту міокарда в пацієнтів членів ЛК у лікувальних закладах Житомирської області в 2010 році.

Для покращення ефективності використання ресурсів необхідно:

1.Збільшити використання антиагрегантів.

2. В групі антикоагулянтів використовувати такі препарати: гепарин, фондапаринукс, еноксипарин.

3.Збільшити відсоток використання статинів.

4. Збільшити використання б-блокаторів. Слідкувати за призначенням селективних б-блокаторів.

5.Провести дослідження стосовно реального використання аспірину та протишокових засобів.

Для отримання коректних даних щодо аспірину, протишокових препаратах ввести облік витрачених бюджетних коштів чи одиниць лікарських засобів.

Шатровська  Т. В. – лікар-експерт Баранівської ЦРЛ

Детальніше

#medi