августа, 2013

Програма «Потурбуйся про батьків» стала у нагоді моїй родині

Батько й мати – найрідніші і найближчі люди для кожного з нас. Вони дарують нам життя і благославляюсть на добро. Ці найрідніші люди вчать нас людських правил, оживляють нам розум, вкладають в наші вуста добрі слова.  Шануй батька свого і матір твою, адже їм ти зобов’язаний усим тим, що маєш! Батьки – це люди, чия любов не закінчиться ніколи! МИ часто забуваємо про те, що люди народжують дітей , щоб мати втіху , мати надійну людину , яка у молодості  доможе і принесе стакан водиці . Пам’ятайте: як ви, діти, ставитеся до своїх батька – матері, так і ваші діти ставитимуться до вас, коли ви станете батьками й матерями. «Без любові й відданості дітей батьківство перетворюється в гірке похмілля, якому кінець приносить тільки смерть», – запам’ятайте ці слова, які народна легенда приписує великому українському мислителеві Григорію Сковороді. Здоров’я наши близьких – то найбільша цінність, яку треба берегти як зіницю ока. Чи можна вберегти себе і батьків від неочікуваних «дарунків» долі? Бути певним у тому, що матеріальна допомога буде під рукою в час важкої недуги? Можна!!! Важливо відзначити, що в 2012 році благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області»  був  втілений  в життя  новий  соціальний  проект, який отримав лаконічну назву «Потурбуйся про батьків». Суть програми проста: дорослі діти, які перебувають в ЛК, можуть сплатити внески за своїх батьків і таким чином залучити їх до Лікарняної каси. У такому разі батьки мають можливість відразу, не чекаючи трьохмісячного терміну, користуватися допомогою ЛК.  Благодійна організація надає гарантований доступ до медичної допомоги (обстеження чи  лікування в стаціонарі, денному стаціонарі, стаціонарі вдома, в амбулаторних умовах) в інших лікувально-профілактичних закладах області та за її межами.  Для того, щоб уберегти себе від непередбачуваних витрат на лікування, не витрачати дорогоцінний час на пошуки ліків  вам просто достатньо долучитися до лав членів Лікарняної каси.

Ірина Феодосівна Артемчук вже 10 років крокує пліч-о-пліч з Лікарняною касою. «Я знаю, що зробила правильний вибір. Каса дає мені впевненість у тому, що рука допомоги завжди поруч зі мною. В наші дні лікування для пересічних громадян доволі витратне «задоволення». Я довіряю цій благодійній організації і раджу усім приєднатися до каси, адже саме тут надають реальну допомогу».

Пані Ірина свого часу потурбувалася про маму. Нещодавно Тетяна Йосипівна Козел ( мати Ірини Феодосівни) потрапила до обласної клінічної лікарні ім.О.Ф. Гербачевського з діагнозом виразка шлунку.  Ірина Феодосіна з вдячністю розповідає, що відчула підтримку і турботу, а найголовніше – отримала допомогу. «Програма «Потурбуйся про батьків» стала у нагоді моїй родині. Мамі надали  медикаменти, які були так необхідні. Ми заощадили чимало коштів, що для моєї родини дуже суттєво. Дякую Лікарняній касі, яка не словом, а ділом допомагає. Особлива дяка лікуючому лікарю Івану Миколайовичу Невмержицькому та лікарю-експерту Валентині Борисівні Грубій, золоті люди. Бажаю усім міцного здоров’я, а Лікарняній касі – подальшого процвітання».

Ось така історія. Чи варто щось додати? Мабуть, що ні. Людина кожного дня робить свій вибір, приймає рішення. А от наскільки  правильні ті рішення покаже час.

Детальніше

Я дуже задоволений ефективністю роботи цієї організації

Я з Лікарняною касою вже багато років, якщо бути точним –  з 2003 року. Мої діти та онуки теж члени цієї благодійної організації. Пригадую, мій друг розповів мені, як він потрапив до лікарні та отримував медикаменти безкоштовно. Я не повірив, почав розпитувати. Виявилося, що мій односельчанин член благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».  Я розпитав, отримав інформацію і ми усією родиною долучилися до лав цієї організації. Лікуюся за рахунок каси я доволі часто. У 2007 році мені видалили нирку, з того часу я регулярно потрапляю до лікувальних закладів. Майже 100% мене забезпечують виписаними препаратами, можете уявити скільки коштів я заощаджую щороку?! Проходив лікування в Києві, призначили операцію. Я передзвонив і за декілька годин перед процедурою кур’єр  Лікарняної каси привіз мені усі необхідні препарати. Я дуже задоволений ефективністю роботи цієї організації. Зараз я просто не можу уявити свого життя без допомоги каси. Я постійно агітую, розповідаю про переваги членства ЛК.  Багато людей просто не знають, що в нашій країні можна довіритися такій організації, яка завжди тримає руку на пульсі і готова допомогти. Дякую вам, що ви з нами, адже ваша допомога вкрай необхідна! Хай живе і процвітає Лікарняна каса та її золотий колектив.

З повагою,

Павло Діюк,

Брусилівський р-н.

Детальніше

Лікарняна каса надала мені усі препарати, які мені призначили лікарі

Доброго дня, шановні працівники Лікарняної каси! Днями завітала на сторіночку вашого офіційного сайту – http://likkasa.com.ua/, побачила, що люди дякують вам за роботу, вирішила і собі не стояти осторонь. З благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» я з дня її заснування. Більш того, мої діти теж члени цієї організації. За весь цей час у мене ніколи не виникало сумнівів, що до того, чи треба «дружити» з касою.  Я, наприклад, стабільно 2 рази на рік потрапляю до лікарні. Пієлонефрит, постійні проблеми зі спиною – все це потребує значних матеріальних вливань. Нещодавно я знову потрапила до урологічного відділення обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського. Лікарняна каса надала мені усі препарати, які мені призначили лікарі. Я придбала лише два імпортні препарати, які не затверджені МОЗ України, та це був мій власний вибір. Каса дає мені впевненість у завтрашньому дні, я знаю, що якщо раптом мене спіткає якась хвороба – благодійна організація 100% буде поряд. Тому я щомісячно сплачую внески за себе та сина, бо знаю, що без турботи і допомоги ЛК в наші дні нікуди. Особливу подяку хочу висловити лікарю-урологу обласної лікарні Сергію Петровичу Пріору. Надзвичайно чуйна людина, а найголовніше – лікар від бога. Коли з тобою поруч такі люди, як Сергій Петрович, то і на душі легше, та й взагалі – хвороба здається не такою ж і страшною. Звісно, не можна залишити без уваги Валентину Борисівну Грубу, лікаря-експерта Лікарняної каси. Вона завжди поруч, на будь-яке питання у неї  є відповідь. Приємно мати справу з професіоналами.

Колективу Лікарняної каси бажаю подальшого процвітання та легкої роботи, яка б приносила не тільки користь членам організації, а й задоволення самим працівникам. Дякую вам за те, що на вас можна покластися і довіритися.

З повагою,

Галина Володимирівна Уманець,

смт. Любар

Детальніше

Я захоплююся налагодженою роботою колективу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»

Пишу вам для того, щоб висловити вдячність та ще один раз повторити, що я захоплююся налагодженою роботою колективу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я член цієї організації вже майже 3 роки. Я дуже радий, що колись в свій час мені  добрі люди порадили долучитися до Лікарняної каси. Для мене найголовнішим в їх роботі є доступність каси, в будь-який момент можна зателефонувати на гарячу лінію та отримати вичерпну інформацію по будь-якому питанню. Крім того, завжди можна завітати і в сам офіс благодійної організації, що знаходиться в приміщенні обласного діагностичного центру в м.Житомирі.  Дуже рідко в наш час можна зустріти таких привітних і доброзичливих людей, як працівники Лікарняної каси. Нещодавно мені довелося лікуватися в Ружинській районній лікарні. В мене ревматоїдний артрит, то ж  усім прекрасно  зрозуміло, що я постійний гість лікарень. З 15 по 24 липня я  в черговий раз  став пацієнтом районної лікарні. Чи варто говорити про те, що мене повністю забезпечили препаратами, які призначив лікар? Мабуть, що так. Бо не всі розуміють того внеску, який робить ця благодійна організація в розвиток сучасної медицини та реальної допомоги пересічним громадянам. Тож нехай і надалі працює така організація, яка постійно поруч і в будь-який момент готова прийти на допомогу.

З повагою,

Михайло Васильович Гулак,

смт. Ружин

Детальніше

Чи всім лікам можна довіряти

Серед закладів, які найчастіше відвідують мешканці, мабуть, найбільшу, й, на жаль, всезростаючу популярність посідають аптеки. Маючи беззастережну віру в цілющу силу пігулки, котру постійно підігріває телебачення, громадяни нерідко викладають останні кошти, підтримуючи величезного «спрута» на ім’я «фармацевтична імперія».
Але, як виявляється, неабияка частка препаратів, котрі продаються в аптеках, не мають належної ефективності. Йдеться не про фальсифікацію – з цим, як мовиться, все зрозуміло: підробка – вона й є підробка. Річ про ті ліки, котрі рекомендують лікарі й застосовуються в лікарнях. Бо час від часу з’ясовується, що те, чим лікували хворих, не дало очікуваних результатів, а в окремих випадках – зашкодило здоров’ю.
29 березня нинішнього року МОЗ України, з метою підвищення якості надання медичної допомоги та раціонального використання бюджетних коштів, видало відповідний наказ. На підставі якого 18 червня з’явився наказ директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбаса про вилучення з сьомого випуску регіонального формуляру до 40 назв медпрепаратів. Ось лише найбільш поширені й досі уживані хворими за призначенням лікарів: «актовегін», «кортексин», «солкосерил», «кавінтон» — «вінпоцетин», «церебролізін», ряд полівітаміних комплексів, «ралоксифен», «цитоклін», та ін.
Звичайно, в споживачів цих ліків, стурбованих за своє здоров’я, це викликало певну паніку.
Пояснити причину не лише появи цих наказів, а й узагалі ситуацію, коли певні уживані ліки втрачають «авторитет» і визначаються неефективними, люб’язно погодився перший заступник голови Центрального формулярного комітету МОЗ України, в. о. завідуючого кафедри менеджменту Національного медичного університету ім. О.Богомольця, доктор медичних наук, професор В.Д.Парій, який мав бесіду зі спеціальним кореспондентом «Житомирщини».
— Валентине Дмитровичу, розпочати розмову хотілося б із сумнозвісного анекдоту: «Медицина – наука, котра сьогодні заперечує те, що стверджувала вчора». Тобто, за яким принципом відбуваються такі катаклізми у фармпризначеннях, чому визнаються неефективними раніше широко застосовані в медичній практиці препарати.
— Щодо наведеного анекдоту, то хотів би відповісти теж відомим висловом: «У кожному жарті є лише доля… жарту». Бо заперечення раніше стверджуваного в медицині не відбувається спонтанно, як мовиться, що Бог на душу поклав. А в більшості, в результаті ретельної наукової і клінічної роботи щодо доказовості ефективності тих чи інших ліків, яка проводиться, наголошую на цьому, в усьому світі. Інша справа, що чимало препаратів, які визнаються у нас терапевтично неефективними, в ряді країни Європи вже давно не застосовуються. Тож фармринок України та й деяких інших країн колишнього Союзу продовжують ними «харчувати» хворих.
— То який же вихід? Нині багато говориться про формулярну систему, яка має навести хоч якийсь лад у цій болючій справі. Будь ласка, познайомте наших читачів, яка її роль. Тим більше, наскільки знаю, ви стояли біля джерел її створення.
— Для більшої зрозумілості читачів, почну трохи з передісторії розвитку формулярної системи в Україні. Тим більше, що свій початок вона бере з Житомира. В 2000 році був запроваджений невеликий пілотний проект Американської агенції розвитку охорони здоров’я. А допоміг, як часто буває, його величність Випадок: знайомство на міжнародній конференції з реформування охорони здоров’я з фахівцем — американкою українського походження Ольгою Дужою, котра допомогла в цьому. І ось за участю управління,тодішнього начальника Парамонова З.М., обласної лікарні, її головного лікаря М.І.Борщівського та заступника В.В.Олійник було проведено тренінг у нашій області з приводу розробки регіонального формуляра лікарських засобів.
Тривав довгий шлях пошуків науковців, практиків до створення «портрету» Державного формуляру та його випуску за редакцією кількох науковців-практиків.
Нині в Україні діє вже чітка формулярна система. Створено Державний формуляр, у який входить перелік лікарських засобів, зареєстрованих в Україні, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимою безпекою та економічно вигідним використанням. Діє Центральний формулярний комітет МОЗ України – постійно діючий робочий орган для розробки та постійного оновлення Державного формуляра.
— Ви показали мені величезний фоліант – Державний формуляр, який включає перелік десятки тисяч лікарських засобів. Як визначити їх ефективність? І головне – як людині знати, чи помічні вони, а чи вже ні?
— Насамперед, зазначу, що кількість лікарських засобів зменшується. Виключають і ті препарати, котрі, хоча й популярні серед лікарів і мешканців, але з багатьох захворювань мають досить незначні з позицій нового наукового напрямку – доказової медицини, показники ефективності. Розроблені протоколи надання допомоги, котрі базуються на принципах доказової медицини.
Не буду втомлювати читачів подробицями, яким чином відбуваються в світі дослідження ліків. Скажу лише, що в результаті великої копіткої роботи почали формувати ступені доказової ефективності препаратів.
— За яким принципом, за якою методологією лікують хворих із різними недугами?
— Це визначає держава, яка дає замовлення на визначення сучасних методологій, щоб поліпшити показники лікування соціально – значимих або поширених хвороб. Для кожної такої хвороби МОЗ України розробляє пакет документів,до якого входять не лише клінічні протоколи та стандарти медичної допомоги, а й клінічні настанови, в яких детально представлені найбільш ефективні, науково обґрунтовані медичні технології. Наявність лікарського засобу у таких документах є одним з вагомих аргументів на користь включення препарату до Державного формуляра.

— Але наскільки відомо, застосування їх у клінічній практиці довгий час не було узаконено. Тож виходить і недуги лікувалися в різних закладах, різними фахівцями по-різному.
— Можна й так сказати. Лише в 2011 році Верховна рада внесла зміни до основ законодавства з охорони здоров’я, де йшлося про необхідність застосування клінічних протоколів, лікарських формулярів.
— І все ж, Валентине Дмитровичу, поки з наданням медичної допомоги подекуди спостерігається вакханалія: лікують медики, телебачення, цілителі, самі себе хворі, купуючи бозна що в аптеках за порадами комп’ютерної мережі.
— Певним чином згоден із цим. Найбільше хвилює нині поліпрагмазія – тобто, коли лікар призначає хворому 6 – 7 препаратів, половина з яких, як правило, користі не приносять. А звідси – страждає здоров’я людини, неефективно витрачаються кошти державні й людські. Тому нині й стоїть завдання – виключити з вживання неефективні препарати. Рішення це не просте й народжується. Як я вже говорив, у результаті величезних досліджень, які мають довести цю некорисність.
— То що, всі неефективні препарати, котрі знімаються, є шкідливими?
— Так категорично я б не казав. Звичайно, не всі. Але користі вони теж не приносять — то навіщо тоді купувати? Взяти хоча б вже давно відомий, до речі, вартісний препарат «есенцеале» — вітаміни для печінки. Доведено, що ефективності від нього майже жодної. Найкращі вітаміни – то ваш стіл. Щодо «актовегіну», то тут серйозніше: клінічні дослідження, проведені в Європі не довели його ефективності. А«церебролізину», то тут серйозніше: клінічні дослідження, проведені в багатьох країнах Європи та Азії , починаючи з 90-их років, встановили віддалені позитивні ефекти, пов’язані з його вживанням з метою попередження прогресування судинного слабоумства (хвороби Альцгеймера).

— Коли читаєш інструкції до окремих уживаних ліків – за голову хапаєшся: стільки там різних побічних ефектів.
— Вимушений визнати, що, на жаль, жоден лікарський засіб не є безпечним. Але є критичні недуги, скажімо, серцево-судинні, коли їх необхідно вживати, бо без них можливий трагічний фінал. Тут діємо за принципом: із двох зол вибираємо менше. Тобто допомагаємо, насамперед, серцево-судинній системі за рахунок побічної дії на органи травлення, нирки.
Щодо інструкцій до ліків, то, як не прикро, а їх не читають не лише багато хворих, а й чимало лікарів. Тим часом окремі фірми-виробники вказують найменші побічні ефекти, результати взаємодії різних ліків про що треба знати хворим.
— Відомо, що в країнах Європи більшість ліків, котрі призначається лікарями й продаються в аптеках, давно вже, як мовиться, вийшли в тираж.
— Так. Особливо занепокоєння викликають комбіновані препарати, що мають кілька складових. Тим часом вони не досліджуються. За кордоном, в основному, вживають монопрепарати. А комбіновані випускають для країн «третього рівня», в тому числі й для України.
— Нерідко в лікарнях призначають хворому крапельниці відразу з кількох препаратів. Чи правильно це?
— Оці медичні «коктейлі» — це пережиток убогості системи охорони здоров’я. Нині проводяться дослідження щодо цих «коктейлів», бо така сумісність може призвести до непередбачуваних наслідків.
— Хочу повернутися до отих виключених препаратів? Бо чимало людей вживає їх.
— Вони виключені, але не заборонені категорично для вживання. При певних станах людина, якщо їй допомагає, може їх приймати, як звичайну біологічну добавку. Якщо ж їх призначать в лікарні, то це буде порушенням наказу МОЗ України. І взагалі, всі ліки регулярно проходять перереєстрацію, в результаті якої й визначається їх ефективність. Окремі взагалі знімаються з обігу. До речі, не корисними визнано й такі донедавно популярні ліки, як «ноотропил» (пірацетам), «лінекс», «арбідлол», «пенталгін», «резерпін»
Хочу, щоб читачі запам’ятали, що є такі поняття – життєво необхідні ліки, необхідні й другорядні. Так ось ці 39, що виключені з регіонального формуляру за наказом департаменту, саме другорядні. То, як мовиться, навіщо зайво витрачати гроші.
_20130806_17282501

Бесіду вела Галина ПРОНІНА.

Детальніше

#medi