июля, 2016

З днем народження, БО “Лікарняна каса Житомирської області”!

За 16 років своєї діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» зарекомендувала себе надійним партнером пацієнтів, який докладає максимум зусиль для вирішення медичних проблем кожного з них, адже практично в усіх закладах охорони здоров’я Житомирщини є представники «Лікарняної каси», котрі переймаються вирішенням цих медичних проблем.

Кожен член «Лікарняної каси» має право отримувати гарантовану медичну допомогу в закладах охорони здоров’я області незалежно від місця проживання, крім того – може розраховувати на високоспеціалізовану медичну допомогу в столичних клініках та лікувальних закладах інших областей. Тобто ЛК напрацювала ще й гарний досвід «єдиного медичного простору», в якому кошти «ходять за пацієнтом», що передбачено в реформі медичної галузі. Це є важливим моментом у діяльності організації – тим паче зараз, коли з утворенням нових громад відбуваються формування різних бюджетів – члени «Лікарняної каси» завжди забезпечені ресурсами, куди б не звернулись за медичною допомогою. І якщо в інших окремих регіонах України подібні організації тільки створюються, то БО «Лікарняна каса Житомирської області» нараховує (станом на початок нинішнього року) понад 210 тисяч громадян – це практично 20% населення Житомирщини.

Щоденно в медичних закладах отримують допомогу від 1,5 до 2-х тисяч членів організації. Протягом 2015 року звернень за медичною допомогою від членів ЛК було зареєстровано понад 486 тисяч. А загалом за весь період діяльності медична допомога «Лікарняною касою» надавалась більше, ніж у 4-х мільйонах випадків. ЛК забезпечує медичний супровід 800 дітей-сиріт, опікується інвалідами війни, які не є членами ЛК, і вже два роки – учасниками АТО.

Надзвичайно важливим компонентом у роботі ЛК є зворотній зв’язок – коли можна оцінити рівень задоволеності пацієнтами тією допомогою, яку надає організація. А для цього вже котрий рік діє «гаряча» цілодобова телефонна лінія – аби члени «Лікарняної каси» могли розповісти про свої медичні проблеми фахівцям ЛК, котрі вирішують їх безпосередньо з усіма сторонами лікувального процесу. Крім того, проводяться анкетування пацієнтів – членів ЛК, надсилаються СМС-повідомлення з проханням відвідати сайт організації, де також розміщена анкета оцінювання її діяльності та пропозицій щодо покращення роботи.

Тож щирі вітання всім працівникам та членам БО «Лікарняна каса Житомирської області»! Будьте здоровими й залишайтесь із організацією ще багато років!

Правління ВГО

«Асоціація працівників

лікарняних кас України».

Детальніше

Ефективні препарати з доведеною дією – в Національний перелік лікарських засобів.

Більшість населення – в тому числі й представники медичної громадськості – погодяться з тим, що фінансування галузі охорони здоров’я (особливо в частині медикаментозного забезпечення) є недостатнім. Проте – навіть попри цей фактор – не завжди, на жаль,  ті кошти, які виділяються державою на закупівлю лікарських препаратів, витрачаються раціонально – тобто на придбання дійсно необхідних та ефективних ліків.

Наразі в Україні діють два переліки лікарських засобів і виробів медичного призначення: перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, повністю або частково фінансовані з державного та місцевих бюджетів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року №1071, та Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року №333. Проте певною мірою вони дублюють один одного, до того ж не містять багатьох лікарських засобів, які становлять потребу для населення України, водночас – містять препарати з недоведеною ефективністю. Тому ці обидва переліки потребують уніфікації та перегляду – саме з такою метою й виникла необхідність у розробленні Національного переліку основних лікарських засобів, який, згідно з Положенням «Про національний перелік основних лікарських засобів», затвердженим наказом МОЗ України №84 від 11.02.2016 року, повинен містити якісні, ефективні, безпечні лікарські засоби, необхідні для забезпечення надання медичної допомоги населенню в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності (в більшості країн світу таку функцію виконує Примірний перелік основних лікарських засобів ВООЗ, створений, як базовий документ для забезпечення населення медичною допомогою за державні кошти).

Тобто для забезпечення належного рівня функціонування в сфері охорони здоров’я до Національного переліку мають включатись лікарські засоби з урахуванням рівнів захворюваності населення, поширеності хвороб та смертності, доказів порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, а також галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та рівня фінансування медичної допомоги. Крім того, вони повинні бути наявними в закладах охорони здоров’я в будь-який час, у необхідній кількості та відповідних лікарських формах.

Отож за наказом МОЗ України №690 від 08.07.2016 року при міністерстві створено експертний комітет із відбору та використання основних лікарських засобів – до його складу ввійшов і заступник виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області», кандидат медичних наук Сергій Миколайович Грищук.

– Наказом МОЗ №84 від 11.02.2016 року було затверджено «Положення про експертний комітет із відбору та використання основних лікарських засобів», – розповів він, – а наказом від 18 травня 2016 року № 458 створено конкурсну комісію з формування експертного комітету. Серед основних вимог до кандидатів у члени експертного комітету були: досвід здійснення оцінки порівняльної ефективності, безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, відсутність реального конфлікту інтересів (трудових чи договірних відносин із виробниками та власниками реєстраційних посвідчень лікарських засобів).

За результатами проведеного конкурсного відбору обрано 12 членів експертного комітету, склад затверджено відповідним наказом МОЗ України. Головою комітету призначений завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, доктор медичних наук, професор Валентин Дмитрович Парій.

З 11 по 17 липня для членів експертного комітету був проведений тренінг із оцінки медичних технологій (див. – фото). А 21 липня відбулось перше установче засідання експертного комітету, учасників якого привітали представники Міністерства охорони здоров’я України, побажавши плідної праці та подякувавши за підтримку міжнародних партнерів: проекти – міжнародної технічної допомоги «Системи покращеного доступу до лікарських засобів та фармацевтичних послуг» (SIAPS) та «ManagementSciencesforHealth» (MSH), програму «Громадське здоров’я» міжнародного фонду «Відродження».

В ході засідання було обрано заступника голови експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів – ним стала директор Департаменту раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» Т.М.Думенко.

Також усі члени експертного комітету та учасники засідання обговорили проект наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів».

Крім того, були обговорені підходи до формування початкового варіанту Національного переліку основних лікарських засобів, визначені головні напрямки аналізу для визначення пріоритетних захворювань в Україні, які впливають на медико-демографічні показники, структуру сайту  експертного комітету.

– Експертному комітету з відбору та використання основних лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України, – зазначив Валентин Дмитрович Парій, – наразі необхідно, зокрема, здійснити аналіз динаміки медико-демографічних показників, визначити тягар хвороб, як критерій відбору до пріоритетних станів, зробити переклад 19 випуску переліку основних лікарських засобів ВООЗ із аналізом наявності МНН в державному реєстрі лікарських засобів, номенклатурах державних закупівель лікарських засобів та Державному формулярі лікарських засобів, детально опрацювати інформацію щодо функціонуючих реєстрів пацієнтів (у першу чергу за державними програмами) з урахуванням статусу цих реєстрів, детально вивчити повідомлення про побічні реакції на лікарські засоби, включені до 19 випуску переліку основних засобів ВООЗ.

– Отож роботи наразі багато, – додав Сергій Миколайович Грищук, – але експертний комітет повинен усі визначені завдання виконати, адже від цього залежить, наскільки ефективним буде лікування хворих препаратами, які увійдуть до зазначеного переліку, а відтак – стан здоров’я населення країни.

Вікторія Паламарчук.

Тренінг для членів експертного комітету.

Детальніше

Оперативна інформація про перебування населення в “Лікарняній касі Житомирської області” станом на 01.10.2017 року.

Райони Всього населення Всього членів ЛК Стало членами ЛК % нововступивших від загальної кількості населення % від загальної кількості населення
за вересень місяць  за період з 01.01.2017
м. Бердичів 76 398 17 971 31 316 0,54 23,5
Житомир 266 106 60 331 227 1 472 0,72 22,7
Лугинський р-н 16 538 3 686 7 55 0,43 22,3
Малинський р-н 45 428 9 947 21 187 0,53 21,9
м.Коростень 64 500 13 133 38 371 0,72 20,4
Хорошівський р-н 35 206 7 082 10 180 0,64 20,1
Романівський р-н 28 304 5 359 5 117 0,51 18,9
Пулинський р-н 22 977 4 223 9 94 0,50 18,4
Бердичівський р-н 28 471 5 066 9 83 0,35 17,8
Черняхівський р-н 28 624 5 066 16 158 0,67 17,7
Любарський р-н 26 923 4 704 8 98 0,44 17,5
Андрушівський р-н 33 389 4 965 11 136 0,48 14,9
Попільнянський р-н 31 596 4 685 8 109 0,41 14,8
Овруцький р-н 56 356 7 791 20 266 0,55 13,8
Коростенський р-н 26 816 3 621 5 72 0,31 13,5
Житомирський р-н 70 506 9 382 15 131 0,21 13,3
Брусилівський р-н 15 136 1 999 0 25 0,19 13,2
Чуднівський р-н 35 300 4 502 14 94 0,31 12,8
Радомишльський р-н 37 559 4 536 11 114 0,35 12,1
Коростишівський р-н 40 339 4 809 29 263 0,74 11,9
Ємільчинський р-н 33 616 3 806 13 77 0,26 11,3
Баранівський р-н 39 980 4 468 16 106 0,30 11,2
Олевський р-н 41 770 4 450 10 94 0,25 10,7
Народицький р-н 9 400 981 2 26 0,31 10,4
Нов.-Волинський р-н 102 869 9 769 42 601 0,65 9,5
Ружинський р-н 27 144 2 510 3 41 0,17 9,2
Загальна кількість 1 241 251 208 842 580 5 286 0,51 16,8
Детальніше

ДО УВАГИ ЧЛЕНІВ БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ»!

Через технічні причини тимчасово не працюють номери телефонів центрального офісу ЛК:

37-31-65 (22-39-65),

41-37-87,

37-84-75.

За консультацією та довідками просимо звертатись за номерами мобільних телефонів:

067-411-14-51 (з питань вступу та сплати щомісячних внесків),

067-411-30-93 («гаряча лінія» з медичних питань – працює цілодобово).

Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Детальніше

“Ефективно працювати медичні заклади наразі можуть тільки в співфінансуванні”

- висловив переконання головний лікар Новоград-Волинського міськрайТМО Василь Миколайович Борис. – Це я говорю, як керівник із багаторічним досвідом. – У нинішній час кожна гривня має велику вагу, а відтак – чітке, надійне й високоефективне спрямування. Тому особливо хочу звернути увагу на допомогу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тобто дуже багато можна говорити про те, як сьогодні лікувальним закладам забезпечувати якісне надання медичної допомоги, але шлях сьогодні лише один – співфінансування. Й благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – наш незамінний у цьому процесі й добрий багаторічний партнер. Співпраця лікувально-профілактичних закладів області з організацією – єдиний на сьогодні доступний цивілізований шлях вирішення питання медикаментозного забезпечення населення в разі захворювання, адже до регіонального формуляра лікарських засобів включені медичні препарати з доведеною ефективністю. Й усі вони закуповуються за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яка є суттєвим джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я Житомирщини. Скажу так, що 40 гривень у місяць добровільного пожертвування – настільки мізерна сума. Але це саме той випадок, коли «кошти йдуть за пацієнтом» – фінансування здійснюється на послугу, а не на ліжко. Так, наприклад, якщо до нашого закладу поступає пацієнт, маючи членський квиток благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», він отримує медикаменти саме у нас – тобто в закладі, де йому надають медичну послугу. Й це стосується всіх членів «Лікарняної каси», в який би медичний заклад області вони не потрапили.

По-друге, ЛК лікарів «виховує» – тобто є протокол, алгоритм лікування хворого – будь ласкавий, дотримуйся його. Інша справа – чи й справді лікар призначає медикаменти за протоколом лікування (в такому разі ЛК забезпечує препаратами), а не пише пацієнтові – підпрацьовуючи на ту чи іншу фармкомпанію – список ліків (із не доведеною доказовою базою), які той повинен купити за власні гроші. Це вже – на совісті такого лікаря.

Що ж, наразі перспектива така: поки немає закону про обов’язкове медичне страхування, майбутнє – саме за такими організаціями, як «Лікарняна каса Житомирської області». Її діяльність – на моє переконання – це приклад можливого перехідного етапу чи однієї з початкових стадій страхової медицини.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

«Якщо ви не в «Лікарняній касі» – лікування вам «обійдеться» в значну суму!»

- Коли до нас звертаються пацієнти, – розповідає завідуючий відділенням судинної хірургії обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Леонід Іванович Олійник, – я відразу запитую, чи перебувають вони в «Лікарняній касі». Адже справа в тому, що всі планові хірургічні втручання на аорті, на судинах ніг, рук, шиї – досить дороговартісні (взагалі вважається, що вони відносяться до сервісної медицини). Тому, безумовно, пацієнтам, які не є членами благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», доводиться забезпечувати їх за власний рахунок.

Скажу так, що дуже добре те, що продовжує діяти державна програма з забезпечення цих пацієнтів штучними судинами, які надто дорогі. Бо ж якби ще, не дай, Боже, вона припинилась, то не знаю, чи й змогли б звичайні, як мовиться, пересічні мешканці області оплатити вартість такого втручання – штучна судина на дві ноги коштує на сьогоднішній день 15-17 тисяч гривень, вартість лінійного протеза (на одну ногу чи руку) – десь близько 10 тисяч гривень. Тож наші пацієнти завдяки цій програмі забезпечуються штучними судинами безкоштовно. Але – лікарські засоби купують усе-таки за свої гроші. В яку суму «обходяться» їм перепарати? При такій-от самій простій операції, яка не вимагає якихось великих матеріальних затрат у плані медикаментів – близько двох тисяч гривень, при операції на аорті – близько чотирьох тисяч. І от тут я хотів би наголосити, що члени «Лікарняної каси» забезпечуються ліками для хірургічного втручання та післяопераційного періоду за рахунок цієї благодійної організації.

От тільки «Лікарняній касі» не так легко зараз це робити – в зв’язку з тим, що у нас певні фінансові труднощі, так би мовити, в державному секторі – при нинішніх цінах на медикаменти та витратні матеріали, які дедалі більше зростають, сума щомісячного внеску, яку платять члени ЛК, не забезпечує в повному обсязі потреби. Думаю, що рано чи пізно прийдемо до того, що треба буде підвищувати розмір внесків у «Лікарняну касу». Це я кажу, як лікар.

Тому думаю, що «Лікарняна каса» – справа потрібна. Це прототип страхової медицини, той шлях, яким потрібно йти. Я й сам перебуваю в «Лікарняній касі» – як і всі медпрацівники відділення. І, як лікар, раджу мешканцям області вступати до неї – як нашим потенційним пацієнтам.

Записала

Вікторія Паламарчук

Детальніше

«Для нас найкращий подарунок – «наші» здорові діти!»

- Бо ж коли вони поступають у відділення, розумієш, що для того, аби їх виходити, праці необхідно докласти надзвичайно багато, – говорить завідуюча відділенням постінтенсивного догляду та виходжування новонароджених обласного перинатального центру Майя Миронівна Смоляр. – Праці, а ще – турботи, піклування й великої любові.

– Тому для мене важливий позитивний результат нашої роботи – здорова дитина. Й ми цього досягаємо.

СМОЛЯР

Звісно, хотілось би, щоб держава виділяла нам більше грошей – аби ми не турбували батьків необхідністю придбання медикаментів. А потреба в коштах для виходжування таких-от – «наших» – діток дуже велика! Для того, щоб виходити дитинку вагою один кілограм, необхідно щонайменше близько 80 тисяч гривень. Безперечно, така сума потрібна не одномоментно – поетапно. Проте – що робити батькам, якщо вони все одно не мають таких коштів? Сума ж бо, погодьтесь, надто немала – звичайному пересічному, як мовиться, мешканцю знайти її складно. В такому випадку дуже добре, якщо батьки – члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Це – просто чудова допомога і для них, і для нас за багатьма напрямками: по-перше – по медикаментах, по-друге – по витратному матеріалу. Бо що говорити – шприц двограмовий сьогодні коштує щонайменше гривню, а їх треба протягом дня 15-20 – на кожне годування, маніпуляцію тощо. А зонди для годування, санації, внутрішньовенні катетери, розчини ін’єкційні, амінокислоти (вартість одного флакона – стільки треба на щодень – близько 700 гривень) – перераховувати можна дуже багато. А якщо дитина потребує якогось додаткового обстеження – наприклад, МРТ, значну частину вартості якого оплачує «Лікарняна каса». Порахуйте, в яку суму «влітають» батьки, які не вступили до цієї благодійної організації. Тому й кажу, що «Лікарняна каса» – це настільки велика допомога! В перші 18 днів життя таких діток (а ці дні для них найважчі – коли вони погано їдять і, відповідно, погано набирають вагу, коли отримують максимум інтенсивного лікування) – ЛК значно зменшує витрати батьків на придбання всього необхідного для виходжування малят. Звісно, й нам тоді простіше – не треба просити батьків купити ті чи інші препарати, витратні матеріали. Ми написали для лікаря-експерта список – і все необхідне принесли (й не довелось чекати, поки тато-бабуся-дідусь куплять і принесуть). Зазвичай, батьки «наших» діток говорять, мовляв, не розраховували, що дитинка буде недоношена. А я скажу так: краще перестрахуватись і таки вступити до «Лікарняної каси». Тим паче, що часто недоношені дітки й у подальшому потребують особливого медичного догляду, іноді – й операційних втручань.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше

БО «Лікарняна каса Житомирської області» – про важливість сперечатись зайве!»

Про важливість діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК) сьогодні сперечатись уже зайве. Нещодавно начальник управління охорони здоров’я ОДА Олександр Михайлович Торбас виступив перед учасниками виїзного засідання колегії МОЗ України в Тернополі стосовно залучення позабюджетних коштів у вигляді роботи цієї благодійної організації. За його словами, всі були вражені спільною роботою управління, закладів охорони здоров’я Житомирщини, БО «Лікарняна каса Житомирської області» та набутим за цим напрямком досвідом.

Отож – про історію та сьогодення організації.

 

Діяльність із часу створення.

Створена благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» в 2000 році з метою забезпечення медикаментами, реактивами, виробами медичного призначення населення шляхом солідарної участі – за цим напрямком ми працюємо й до сьогодні. Зазначу, що ЛК, як юридична особа, перебуває фактично поза процесом самого лікування – лікарі-експерти, котрі представлені в кожному лікувальному закладі області, не беруть безпосередньої участі в призначенні тих чи інших лікарських засобів.

Основна діяльність організації базується на відповідних законах України. Працюємо ми з моменту створення за напрямками: екстрена та невідкладна медична допомога (зазначу, що обсяги надання допомоги службі благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» протягом 2014-2015 років суттєво зменшились, що свідчить про те, що ця служба після свого реформування забезпечена всім необхідним для надання невідкладної допомоги), амбулаторно-поліклінічна (денний стаціонар, амбулаторне лікування, обстеження) та стаціонарна допомога.

Протягом усього часу своєї діяльності ЛК надає благодійну допомогу на розвиток лікувальних закладів, забезпечує медичні заклади всіх рівнів ліками, виробами медичного призначення, реактивами, рентгенплівкою тощо. Так, зокрема, в 2013 році ми придбали дистанційний літотриптор, передавши його в безкоштовне користування ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського – лише, наприклад, протягом 2015 року за його допомогою 430 пацієнтів пройшли лікування сечокам’яної хвороби безоперативним методом. У 2014 році ЛК придбала фіброскоп, який ми передали ЦМЛ №2 Житомира для обстеження пацієнтів. Це – гарний крок до покращення медичної допомоги населенню.

Загалом за весь період діяльності медична допомога «Лікарняною касою» надавалась у 4,3 мільйонах випадків (щоденно медичну допомогу в закладах охорони здоров’я нашої області отримують до 2,5 тисяч членів «Лікарняної каси»).

Також за рішенням правління здійснюємо благодійну діяльність. Так, із 2004 року постійно забезпечуємо медичний супровід 800 дітей-сиріт (проліковано на 193 тисячі гривень). З 2005 року опікуємось інвалідами війни, які не є членами ЛК (проліковано 629 осіб на 138 тисяч гривень). Із 2014 року почали опікуватись й учасниками АТО (держава виділяє на їх лікування кошти, але ми теж вирішили їм допомогти) – 100 громадян цієї категорії пролікувались на суму 100 тисяч гривень. Причому для них передбачено пільговий вступ до «Лікарняної каси»: людина сплачує лише 43 гривні й із моменту їх сплати вже є членом організації.

Займаємось, окрім того, науково-методичною, законодавчою діяльністю, яка спрямована в основному на управління якістю медичної допомоги. Отож за цим напрямком маємо багато напрацювань: 50 наукових публікацій у фахових журналах, підготовлена дисертація кандидата медичних наук по оптимізації діяльності лікарняних кас, викладаємо короткий курс циклу тематичного вдосконалення «Актуальні питання діяльності лікарняних кас» у Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця.

Свої напрацювання ми передаємо іншим – до нас неодноразово приїжджали представники всіх областей України, які ознайомлювались із діяльністю БО «Лікарняна каса Житомирської області».

Всю нашу діяльність ми будуємо на договірних засадах – укладені відповідні договори з УОЗ ОДА, закладами всіх рівнів надання медичної допомоги, аптеками, оптовими фірмами-постачальниками, банками, «Укрпоштою» (з якою прекрасно співпрацюємо в сільській місцевості, де немає фінансових установ), підприємствами, організаціями, Асоціацією лікарняних кас України, через яку працюємо з медичними закладами Києва. Члени ЛК отримують допомогу – при обстеженні або лікуванні за межами Житомирської області вони отримують компенсацію грошових витрат у сумі дві тисячі гривень (так, зокрема, впродовж 2015 року було компенсовано понад 103 тисячі гривень, у 2014 році – більше 134 тисяч гривень, у 2013 році – понад 113 тисяч гривень). Отож за рахунок такої співпраці кожен член організації має можливість отримувати медичну допомогу в будь-якому закладі охорони здоров’я – до того ж не лише нашої області. Відтак ми в даному випадку маємо «єдиний медичний простір», в якому кошти «ходять за пацієнтом», що передбачено в реформі медичної галузі. І якщо в інших окремих регіонах України подібні організації тільки створюються (як, наприклад, у Львівській, Івано-Франківській областях), то у нас «Лікарняна каса» нараховує (станом на початок нинішнього року) понад 210 тисяч громадян – це практично 20% населення області (у 2000 році – 4 900 осіб), котрі добровільно (без адміністративного тиску та примушування) вступають до «Лікарняної каси».

 

Про вступ до «Лікарняної каси».

Стосовно вступу до «Лікарняної каси» хочу повідомити, що щомісячний внесок формується в сумі 3% від розміру мінімальної зарплати, що передбачено відповідними законодавчими актами. Наразі щомісячне добровільне пожертвування становить 40 гривень, студенти сплачують 20 гривень, щомісячна сплата за дітей – 15 гривень (до того ж – зазначу – ця сума єдина, незалежно від кількості дітей до 18 років у сім’ї).

До речі, хочу зауважити, що розмір мінімальної зарплати від моменту встановлення внеску в сумі саме 40 гривень зріс і на сьогодні щомісячне добровільне пожертвування повинне становити 44 гривні, проте ми розуміємо скрутне становище багатьох членів «Лікарняної каси» й ідемо назустріч людям – не підвищуємо суму щомісячного внеску, адже для того й створена «Лікарняна каса» – щоб допомагати.

Вступати до організації громадяни можуть індивідуально або як юридичні особи. За останньою формою вступу відрахування внесків відбуваються централізовано з прибутку підприємства або ж із заробітної плати громадянина – члена «Лікарняної каси». Тобто – я наголошую – з готівковими коштами ми не працюємо: щомісячні добровільні пожертвування громадяни сплачують через сайт ЛК, «Укрпошту», «Райффайзен Банк Аваль», «Ощадбанк» або «Приватбанк» (у 27 офісах філій «Лікарняної каси» встановлені термінали – ця безготівкова форма сплати членських внесків набуває все більшої популярності).

 

Як здійснюється управління ресурсами.

Для оперативного управління ресурсами створена автоматизована система управління, яка умовно розділена на блоки. Перший – програмний модуль «База членів ЛК» – облікує кошти, які надійшли. Другий – програмний модуль «Медикаменти» – здійснює їх пошук та придбання за оптимальною вартістю й відповідністю ціни та якості. Третій – програмний модуль «Лікар-експерт» – здійснює контроль за використанням медикаментів та дотриманням вимог уніфікованих клінічних протоколів. Ці модулі задіяні в кожному представництві ЛК. В окремих лікувальних закладах такі модулі діють уже навіть на рівні відділень (як, наприклад, в ЦМЛ №1 та ЦМЛ №2 Житомира, ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського). Які позитивні результати їх роботи? Насамперед – здійснюється автоматизований прозорий облік ліків на складі, крім того – їх наявність безпосередньо у відділенні. Також це дає можливість замовляти лише ті медикаменти, які потрібні сьогодні, а не замовляти заздалегідь. Тобто ми можемо сказати чітко, скільки в тому чи іншому закладі використовується шприців, систем, антибіотиків різних напрямків, серцево-судинних препаратів тощо. А це дозволяє управляти наявним ресурсом. До речі, такі модулі ми рекомендуємо використовувати керівникам усіх лікувальних закладів – програму й супровід надаємо безкоштовно. Рік тому, до речі, таку програму ми встановили в діагностичному центрі міста Коростеня – відтак у 2015 році на 30% зменшилось (у порівнянні з 2014 роком) замовлення реактивів у кількісних упаковках для проведення біохімічних досліджень тощо.

Отож у результаті задіяння автоматизованих програм, які надають можливість відслідковувати персоніфікований облік членів організації, надходження коштів, здійснювати контроль за їх використанням, дотриманням вимог уніфікованих протоколів надання медичної допомоги, лише, зокрема, за останні п’ять років відсоток використання життєво необхідних препаратів зріс із 31% до 35%, необхідних – із 45% до 48%, другорядних зменшився з 24% до 17%, що дало вагомий економічний результат.

 

Як здійснюється контроль якості лікувального процесу.

Згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я – ст.14-1, ст.22, ст.24-1 – та наказом Міністерства охорони здоров’я України №752 від 28.09.2012 року «Про порядок контролю якості медичної допомоги» оперативний контроль якості лікувального процесу здійснюється за чотирьохрівневою системою, де чільне місце посідає пацієнт. Він повинен підписати листок лікарських призначень, яким він підтверджує отримання тих чи інших ліків – це перший рівень контролю.

Другий рівень – лікар-експерт лікувального закладу: всі медичні проблемні питання, які виникають у пацієнтів, акумулюються у лікаря-експерта, який їх розглядає. В тому разі, коли пацієнт не задоволений цим рішенням чи лікар-експерт не може знайти в лікувальному закладі консенсус і вирішити питання на користь пацієнта, задіюється третій рівень контролю – відділ аудиту якості лікувально-діагностичного процесу виконавчої дирекції. Уже понад 2 роки працює цілодобова «гаряча лінія», яка, крім того, дає можливість нашим пацієнтам отримати кваліфіковані пояснення та вирішення проблем, які виникають.

Четвертий рівень – контрольно-експертні комісії управління охорони здоров’я облдержадміністрації, куди ми надаємо результати аудиту дотримання уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги. На засіданнях комісій заслуховуються лікувальні заклади (чи окремі лікарі) стосовно виявлених недоліків.

Також для контролю якості медичної допомоги використовується програмний модуль «Лікар-експерт», який дає можливість в автоматизованому режимі аналізувати відповідність лікарських призначень до протоколу надання медичної допомоги, визначати вартість лікування, фактичне використання та прогнозовану потребу в лікарських засобах по відділеннях, лікарях та нозологічних формах.

В багатьох випадках усі нарікання, проблеми, скарги, які виникають у наших пацієнтів (членів ЛК), стосуються того, що лікарі призначають лікарські засоби, які вилучені з державного формуляра, як препарати, що не мають доказової ефективності. Відтак вони вилучені й із клінічного протоколу надання медичної допомоги, до написання якого залучені кращі надбання світової практики, кращі вітчизняні спеціалісти. Я наголошую на тому, що вилучені такі лікарські засоби державою – тобто всі проблеми виникають через недотримання лікарями вимог формулярної системи. Й призначаючи такі лікарські засоби, лікар повинен сказати пацієнтові: «Я цей препарат буду вам рекомендувати, але ви повинні розуміти, що він не має доказової ефективності – він може допомогти, а може й не допомогти. Ризики є – чи згодні приймати такий препарат?»

 

Робота організації впродовж 2015 року та п’яти місяців 2016 року.

В 2015 році медичні заклади області отримали медикаментів, виробів медичного призначення на суму 42,3 мільйони гривень. І це – крім видатків на амбулаторне лікування, лабораторні дослідження, відшкодування КТ, МРТ. Зокрема, ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського отримала впродовж минулого року медикаментів, виробів медичного призначення на суму 9,4 мільйонів гривень, онкодиспансер – 2,5 мільйони гривень, обласний медичний консультативно-діагностичний центр (реактивів для обстеження членів ЛК) – 1,4 мільйона гривень, обласна дитяча клінічна лікарня – 900 тисяч гривень, ЦМЛ №1 Житомира – 4,5 мільйони гривень, ЦМЛ №2 Житомира – 3,5 мільйони гривень (в ці суми – повторюю – не враховані видатки на амбулаторне лікування). Багато це чи мало? Порівняймо: в 2015 році бюджетні видатки на лікування одного пацієнта становили в середньому 8,94 гривні на добу, БО «Лікарняна каса Житомирської області» для своїх членів надає 65,35 гривень. Звернень за медичною допомогою від членів ЛК протягом 2015 було зареєстровано понад 486 тисяч.

Наближення медичної допомоги до пацієнта нами здійснюється шляхом забезпечення амбулаторного лікування. Підписані угоди з аптеками (незалежно від форми їх власності), вимоги до яких єдині: вони повинні мати доступні якісні й дешеві ліки та бути територіально наближеними до місць проживання пацієнтів, а також – лікувальних закладів. Завдяки цьому кількість пролікованих в амбулаторних умовах у 2015 році в порівнянні з 2014 роком збільшилась на 40%. Це вважаємо надзвичайно важливим компонентом роботи, адже протягом 2015 року ці аптеки відпустили медикаментів за 62 тисячами рецептів, виписаних для членів ЛК.

Стосовно максимальної суми, на яку протягом року член ЛК може отримати медикаментів для лікування – до 2015 року обмежень по фінансовій складовій не було. Але в другій половині 2015 року в зв’язку з різким підвищенням вартості ліків ми змушені були тимчасово ввести ліміт у сумі 25-річних внесків, що на даний час становить 12 тисяч гривень.

За п’ять місяців 2016 року за рахунок ЛК надано медичну допомогу в 200 713 випадках на суму 22 200 609 гривень.

Важливим моментом у нашій діяльності є формування єдиного медичного простору – тим паче зараз, коли з утворенням нових громад відбуваються формування різних бюджетів. Так, якщо член громади, наприклад, Тетерівки приїде до лікувального закладу вторинного чи третинного рівнів, виникатиме фінансова проблема забезпечення надання йому медичної допомоги. Член же «Лікарняної каси» – звідки не приїхав би – завжди забезпечений ресурсами.

 

Ми знаємо проблеми організації й прагнемо їх подолати.

Звісно, ми розуміємо, що сьогодні в нашій діяльності є проблеми. Тож для того, щоб їх подолати, ми вивчаємо громадську думку й шукаємо шляхи їх вирішення – систематично проводимо анкетування, опитування. Так, наприклад, упродовж першого кварталу цього року було опитано 602 пацієнтів – членів «Лікарняної каси». Вони відповідали на питання анкети (розміщеної також на сайті БО «Лікарняна каса Житомирської області»), як-то: чи підписували лист лікарських призначень, де зазначалась кількість препаратів, які були витрачені на Ваше лікування; чи зустрічався з Вами представник «Лікарняної каси» під час Вашого перебування в медичному закладі; чи купували Ви під час лікування якісь медикаменти за власний кошт; чи будете рекомендувати вступити до «Лікарняної каси» рідним, друзям тощо. Після опрацювання відповідей встановлено, що 83,3% опитаних підписували лист призначення витрачених на лікування препаратів, якими забезпечила їх ЛК. З усієї кількості респондентів лише 68 осіб купували необхідні для лікування препарати за власний рахунок (що пов’язано з недотриманням лікарями протоколів лікування та лікарського формуляра) – загалом же повноту забезпечення медикаментами опитані оцінили на 3,97 бали. Й навіть при існуючих недоліках (частина яких пов’язана з недостатньою комунікацією нас, як організаторів, та медичних працівників) 75% усієї кількості респондентів на запитання, чи будуть вони рекомендувати своїм рідним, друзям, знайомим вступати до ЛК, відповіли ствердно.

 

БО «Лікарняна каса Житомирської області» – підґрунтя для впровадження медичного страхування.

Діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області» сприяє підготовці закладів охорони здоров’я області до впровадження медичного страхування. Адже проводиться персоніфікований облік надходжень та витрат коштів за кожним громадянином, відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами, формуються нові погляди – у населення щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг, у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг (лікарський формуляр та протоколи лікування). Тобто наразі в діяльності благодійної організації передбачені практично всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформи, зокрема – розрахунок медичної послуги, чітко визначений пакет гарантованих медичних послуг, єдиний медичний простір тощо.

Отож ми вважаємо, що на сьогоднішній день благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це один із кращих варіантів солідарної участі фінансування системи охорони здоров’я. Це перше. Друге – ми готуємо підґрунтя для запровадження медичного страхування в Україні. Для цього потрібна система – ми маємо таку систему, яка реально працює вже 16 років і перебування в лавах організації понад 210 тисяч мешканців області є індикатором нашої успішної діяльності. За лікарняними касами – завтрашній день.

Досвід 16-річної роботи на теренах Житомирщини неодноразово вивчали багато керівників вищих рівнів виконавчої влади. Зокрема – колишній міністр охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, ознайомившись минулоріч із роботою «Лікарняної каси Житомирської області» – побувавши також у її структурних підрозділах у Новоград-Волинському міськрайТМО, Коростишівській ЦРЛ – сказав: «У цій області є чому повчитись!» Він був дуже приємно вражений, наголосивши, що «Лікарняна каса Житомирської області» – це той прообраз страхової медицини, про яку говорять у країні не один рік. Наша благодійна організація  має гарні напрацювання – нам є чим пишатись. Тож не виключено, що наступне виїзне засідання колегії МОЗ України може відбутись на теренах Житомирщини – саме з метою вивчення цього досвіду.

Виконавчий директор

БО «Лікарняна каса Житомирської області»

Володимир Станіславович Мишківський.

 

БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» – ПРООБРАЗ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ.

Детальніше

«Це велика підтримка для наших пацієнток!»

Медсестра гінекологічного відділення КУ ЦМЛ №1 Житомира Тетяна Сергіївна Павлюк так говорить про допомогу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» тим жінкам – членам організації – котрі лікуються у відділенні.

– Щодня, як мовиться, маю справу з пацієнтками – серед них у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває великий відсоток. Й це відрадно, адже люди розуміють, що це – реальна допомога, надійність у наш – нині такий фінансово нелегкий – час. У цьому переконуєшся щодня, адже звертаються пацієнтки все-таки різних соціальних прошарків – хтось має більші достатки й може дозволити собі найдорожчі препарати, в інших же кожна копійка, як мовиться, на рахунку. Тож допомога «Лікарняної каси» суттєва й відчутна – й тим, хто йде на операцію, й тим, хто отримує медикаментозне лікування. Адже пацієнтка може пролікуватись за рахунок «Лікарняної каси» абсолютно повністю. Це надзвичайно велика допомога – особливо тим, хто не має надто великих коштів для лікування. Та й пацієнтки радіють тому, що перебувають у «Лікарняній касі», отримуючи лікування за кошти організації. Те, що вони задоволені цим – я бачу, як ніхто інший.

Вікторія Паламарчук

Детальніше

«Загалом близько 50% наших пацієнтів перебувають у БО «Лікарняна каса Житомирської області»

«Загалом близько 50% наших пацієнтів перебувають у БО «Лікарняна каса Житомирської області», – говорить завідуючий уронефрологічним відділенням КУ ЦМЛ №1 Житомира Олександр Леонідович Шарпило.

– Ми й самі, медпрацівники відділення, в ЛК, напевно, вже років понад десять. І я вважаю, що це дуже добра справа – діяльність такої організації в нашій області. Бо ж фінансування медицини – болюче питання. Наскільки я знаю – за словами головного лікаря – наш заклад фінансується лише на 21% від потреби. Все інше якимось чином стараємося зібрати – просимо благодійників, спонсорів допомогти. Так-от виживає лікарня й ми.

Dsc01612

Тому радує, що нашим найпершим надійним помічником от уже стільки часу є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Я не перестаю говорити хворим, щоб вступали до неї, тому що, наприклад, їх стаціонарне лікування фактично повністю покривається за рахунок ЛК – ми практично не маємо з такими пацієнтами ніяких проблем.

Dsc01615

І як же душа болить, коли пишеш пацієнтові, котрий не перебуває в цій благодійній організації, список ліків, які йому необхідно купити (а тим паче, що вони зростають у ціні чи не щодня). А за допомогою ЛК (медикаментів, які вона надає згідно з протоколами лікування, витратних матеріалів тощо) ми «витягуємо» хворих – і досить важких, скажу Вам!

Вікторія Паламарчук

Детальніше

Затверджено склад експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів

[ 2016-07-12 12:00 ]

Затверджено склад експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобівНаказом МОЗ України від 08.07.2016 р. № 690 затверджено склад експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів (далі — експертний комітет). До його складу увійшло 12 осіб, серед яких — представники державних органів, благодійних організацій, науковці з профільних вищих навчальних закладів.

Зокрема, Тетяна Думенко, директор Департаменту раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ); Сергій Грищук, заступник виконавчого директора благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»; Олена Матвєєва, директор Департаменту післяреєстраційного нагляду ДЕЦ; Олег Тонковид, доцент кафедри медичної статистики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та ін.

Очолює експертний комітет Валентин Парій, завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Нагадаємо, що відповідно до Положення про експертний комітет, він здійснюватиме оцінку порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів з метою їх включення до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Його члени призначатимуться профільним міністерством за результатами конкурсного відбору строком на 4 роки.

Звертаємо увагу на те, що в кінці травня МОЗ України було оголошено конкурсний відбір на призначення членів експертного комітету і на початку липня його було завершено. Повідомлялося, що профільним міністерством було отримано заявки від 31 кандидата, хоча раніше зазначалося про 30 заявок.

Зазначимо, що 11–17 липня в Києві проходить тренінг для експертного комітету стосовно оцінки медичних технологій, а 2–5 вересня 2016 р. — стосовно стандартних операційних процедур.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

 

Детальніше

«Лікарняна каса» дозволяє економити бюджетні кошти». В цьому переконана начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Марія Олександрівна Місюрова.

Діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» відіграє велику роль у розвитку галузі охорони здоров’я міста. В Житомирі нараховується близько 60 тисяч членів «Лікарняної каси» – це практично 23% від усієї кількості населення. І як керівник галузі міста скажу, що хотілось би, аби до «Лікарняної каси» вступало більше людей, тому що, по-перше, благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це прообраз страхової медицини, яка все-таки буде впроваджуватись у нашій країні. По-друге – «Лікарняна каса» має потужний досвід роботи в забезпеченні якості надання медичної допомоги, у втіленні в життя локальних клінічних протоколів, лікарських формулярів. Це дуже важливо. А по-третє – за рахунок «Лікарняної каси» ми можемо зекономити кошти міського бюджету, адже, якщо пацієнт потрапляє в медичний заклад, на нього вже чекають ліки, витратні матеріали «Лікарняної каси» (до речі, про переваги членів організації перед іншими пацієнтами людям треба пояснювати – витрата їх власних коштів завдяки «Лікарняній касі» теж зводиться до мінімуму). Тому я зверталась і до керівництва «Лікарняної каси», й до лікарів медичних закладів міста Житомира з закликом про тісну співпрацю – ті здобутки, які є в «Лікарняній касі», весь її досвід треба переймати й втілювати в життя.

Вікторія Паламарчук

Детальніше

«Лікарняна каса» непогано виручає кардіохірургічну службу області!» – це стверджує завідуючий кардіохірургічного відділення ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського Анатолій Іванович Матвійчук.

Надання допомоги пацієнту з серцево-судинною патологією – досить високотехнологічний процес, який потребує не тільки відповідної кваліфікації медперсоналу, новітнього обладнання, а й досить високовартісних витратних матеріалів. Отриманих же з державного та обласного бюджету грошей вистачає лише відсотків до 40 від потреби. А решту медикаментів пацієнти мусять купувати за власний кошт. Тому хочу сказати, що непогано виручає нас у цьому плані благодійна організація «Лікарняна каса» – вона забезпечує антибіотиками, іншими медикаментами, витратними та перев’язувальними матеріалами. Враховуючи те, що людина платить у «Лікарняну касу» не такі великі кошти, як у страхову компанію – еквівалентну 50 чи 100 доларам у місяць – а всього 40 гривень, то я думаю, що це велика допомога для наших пацієнтів, адже натомість вони отримують медикаментів та витратних матеріалів на суму в кілька тисяч гривень. І саме головне, що, якщо вкрай важкі пацієнти потребують додаткового лікування,  «Лікарняна каса» завжди йде назустріч і продовжує його за свій рахунок. Тож і ми, й пацієнти нашого відділення вдячні «Лікарняній касі».

– У нас була важка операція, – розповіла мама прооперованої Наталії Бірючевської з Новогуйвинська. – Ми оперувались у Києві в інституті серця й вдячні, що все відбулось добре, його лікарям, нашому лікуючому лікарю Андрію Олександровичу Патолі й благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Скажу Вам так, що – оскільки потратитись довелось добряче – її підтримка виявилась таки відчутною, допомогла нам «Лікарняна каса» дійсно непогано. Щиро дякуємо за це!

Вікторія Паламарчук

Детальніше

#medi