апреля, 2017

Благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» працює стабільно без порушень

Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Учасники зібрання розглянули та обговорили ряд питань діяльності організації.IMG_8098

Так, зі звітом ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності ЛК в 2016 році виступив голова ревізійної комісії В.І.Хренов. Про надання медичної допомоги членам ЛК у першому кварталі 2017 року повідомила заввідділом аудиту та управління якістю ЛДП Р.В.Артюх. Також вона поінформувала про внесення змін та доповнень до переліку лікарських засобів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні. Про прийняття та поновлення громадян до ЛК доповів присутнім заступник виконавчого директора С.М.Грищук, котрий також повідомив про виключення громадян із благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Отож ревізійна комісія благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», здійснивши перевірку фінансово-господарської діяльності організації в 2016 році, засвідчила, що зареєстрована управлінням юстиції 27 липня 2000 року БО «Лікарняна каса Житомирської області» працює за затвердженим Статутом та є неприбутковою організацією. IMG_8084Відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність організації протягом минулого року були виконавчий директор В.С.Мишківський та головний бухгалтер Л.М.Пастушенко. Розрахунки здійснюються через банківські рахунки ЖРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «УкрСиббанк». Залишки коштів на рахунках банків станом на початок року становили 3,3 млн. грн. Доходи організації формуються за рахунок добровільних пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та пасивних доходів (відсотків банків). Тож загалом за підсумками роботи БО «Лікарняна каса Житомирської області» фінансові надходження протягом минулого року склали 60,7 млн. грн. при плані 61,8 млн. грн. В результаті проведеної роботи щодо своєчасної сплати добровільних пожертвувань шляхом відправлення СМС-повідомлень та написання листів доотримано 15 млн. грн.IMG_8088

Видатки на проведення основної діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» за перевірений період склали 53,7 млн. грн. У тому числі на придбання ліків та витратних матеріалів видатки склали 51,3 млн. грн., на оплату вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моніторування АТ та серцевого ритму, лабораторні дослідження витрачено понад 2 млн. грн. (дослідження проводились у закладах ТОВ «НЛРЦ Асклепій», ТОВ «МЦ Асклепій Плюс», КУ ОМКДЦ, ТОВ «МЦ Новомед», ТОВ РАМ ДЦ, ТОВ «Медімпульс Плюс», ТОВ «Малікс-Мєд», комунальній установі «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф.Гербачевського). Для надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, на лікування та обстеження в медичних закладах України та області видатки склали більше 323 тисяч гривень.IMG_8101

Загальна сума видатків, спрямованих на здійснення адміністративно-господарської діяльності за перевірений період становила 7,5 млн. грн., що складає 12,4% при плані 13,3% (що не перевищує встановленого показника 20% згідно з Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Видатки на адміністративно-господарську діяльність здійснювались згідно з кошторисом, нецільових витрат не виявлено.

Як засвідчила проведена перевірка, на початок року в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебували 211 720 громадян (що складає 16,8% від загальної кількості населення області). Протягом 2016 року було виключено з ЛК 7 365 осіб, померли 2 246, відновили перебування в ЛК 1 570 громадян. У  2016 в умовах цілодобового стаціонару було проліковано 57 395 пацієнтів, що на 8% менше порівняно з 2015 роком. В умовах денного стаціонару проліковано 24 512 чоловік, що на 10% менше в порівнянні з минулим роком. Кількість пролікованих в амбулаторно-поліклінічних закладах зросла в порівнянні з 2015 роком  на 8% і становила 67 561 особа членів лікарняної каси.IMG_8097

Надходження лікарських засобів, виробів медичного призначення до лікувальних закладів здійснюється централізовано на підставі відповідних угод благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» з лікувальними закладами та ТОВ «ППФ Санітас», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вітамед», ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Діалог Діагностікс», ТОВ «Кампус Коттон Клаб», ПОГ «Фармлинк», ФОП Гужевніков М.Ю., ФОП Назарчук П.В. Основними критеріями вибору лікарських засобів та виробів медичного призначення – за положенням «Про визначення планових потреб та формування асортименту, цінової політики при закупівлі медикаментів» – є їх ціна, якість та оперативність доставки. IMG_8103Відтак згідно з відповідним наказом створена та діє постійна комісія з контролю за організацією оптових закупівель ліків та лікарських засобів.

Фінансовий план та штатний розпис формується виконавчою дирекцією двічі на рік у розрізі витрат на основну діяльність та загальногосподарські потреби й затверджується рішенням правління. Витрати за статтями здійснюються за затвердженим кошторисом.

Перевірка також підтвердила, що приміщення благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» орендується – договір оренди укладений із комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» (орендна плата та комунальні послуги сплачуються своєчасно).IMG_8096 Також укладені договори оренди з 23 лікувальними закладами області, комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» та з комунальним підприємством Житомирської міської ради «Агентство з управління майном», де розташовані філії ЛК. Всі лікувальні заклади та комунальні підприємства надають рахунки на оплату оренди та комунальних послуг.

Фінансова звітність до ЖО ДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області подається у визначений термін.

Отож благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» працює стабільно без порушень законодавчих актів, про що, як відзначив доповідач, і був складений відповідний акт.

Були розглянуті й інші питання, за якими прийняті відповідні рішення.

Детальніше

«Дотримання протоколів лікування – це не просто важливо, а – життєво необхідно!»

За дорученням та за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України, українського центру науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, української Асоціації лікарів-інтерністів командою провідних науковців та фахівців у Житомирі відбувається цикл виїзних нарад-семінарів зі впровадження клінічних настанов та протоколів надання медичної допомоги в практику лікаря внутрішньої медицини.

Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 НМУ імені О.О.Богомольця, академік НАМН України, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «Терапія» Василь Нетяженко, виступаючи перед учасниками зібрання, наголосив, що дотримання протоколів лікування – це не просто важливо, а – життєво необхідно.

– Зрозуміло, що ми всі покладаємо великі надії на метаболічну терапію і сподіваємось на одужання наших пацієнтів, – сказав він. – Втім, у жодному разі не можна заміняти основну терапію ад’ювантною. Для цього й існує в лікарні заступник головного лікарня з лікувальної роботи, котрий слідкує за відповідністю до стандартів лікування.

Так, за стандартами лікування хворому, наприклад, на гострий інфаркт міокарда після звернення до лікаря протягом перших 30 хвилин повинні зняти кардіограму. Потім пацієнт із ГІМ має бути переведений у спеціалізований центр, де впродовж 2 годин йому повинні надати медичну ургентну допомогу. А коли він поступив у відділення інтенсивної терапії, то протягом півтори години має отримати спеціалізовану медичну допомогу.

Локальні протоколи ведення пацієнтів із відповідними захворюванням повинні мати лікарі загальної практики – сімейні лікарі, надання медичної допомоги – у керівника бригади екстреної медичної допомоги, в спеціалізованому стаціонарі.

Детальніше

Досвід Лікарняних кас на Житомирщині та Полтавщині згодиться при реформуванні системи охорони здоров’я України

Про це повідомила під час нещодавньої зустрічі з представниками регіональних ЗМІ на тему «Децентралізація. Історії успіху. Нові завдання» в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, розповідаючи про аспекти децентралізації в медицині.

– В системі охорони здоров’я важливі доступність і якість медичних послуг. Все, що відбувається зараз у системі охорони здоров’я – відбувається в рамках децентралізації. Соціальне опитування засвідчує, що 97% українців в 2016 році мусили заплатити за медичні послуги. Й стільки ж панічно бояться, що вони будуть «зруйновані» фінансово, коли потраплять у нашу систему охорони здоров’я – багато хто вже давно розуміє, що вона не «спрацьовує» в частині безоплатності.

Отже – як ми можемо змінити цю систему, щоб вона працювала для громадян? Зміни відбуватимуться в кілька етапів. Вже в 2017 році маємо змінити систему на первинній ланці. Який же вигляд вона матиме з часом? Замість фінансування загалом системи, ми персоналізуємо виплати в ній – будемо платити певні кошти сімейному лікарю або лікарю первинної ланки за кожного пацієнта. Коли пацієнт потрапить до спеціаліста або до лікарні, тоді буде оплачено конкретні надані медичні послуги за єдиними тарифами, які будуть нам уже відомі. Ми будемо на 100% покривати всі медичні послуги на первинній ланці, невідкладну та паліативну допомогу. Кожного року Кабмін визначатиме, які послуги надаватимуться на тому чи іншому рівні за рахунок держави.

На вторинній і третинній ланках буде співоплата. Тобто на українців очікують нововведення в оплаті послуг: діятиме система страхової медицини, зокрема, лікарняні каси.

Тож досвід діяльності Лікарняних кас на Житомирщині та Полтавщині згодиться при реформуванні системи охорони здоров’я України.

Детальніше

Дорогі друзі! З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть наші найкращі вітання

та побажання Божого благословення, здоров’я і добробуту! Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення й надалі супроводжував вас і ваші родини, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної України. Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на вашому життєвому шляху. Христос воскрес!
З повагою – правління та виконавча дирекція благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області”.

Детальніше

У квітні в Україні стартує програма «Доступні ліки», яка дозволить громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою

 Програма діє на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми.

http://zt-rada.gov.ua/news/p6971

Детальніше

Децентралізація по-медичному: зміна системи охорони здоров’я України

 

Децентралізація по-медичному: зміна системи охорони здоров'я України

Міністерство охорони здоров’я разом із Кабінетом міністрів України презентували законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» та спрямували його на розгляд Національної ради реформ.

Метою документу є створення законодавчого підґрунтя нового механізму фінансування медичних послуг і ліків за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування. Про це зазначила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун 31 березня під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ на тему “Децентралізація. Історії успіху. Нові завдання”.

Законопроект на практиці реалізує статтю 49 Конституції про безоплатну медичну допомогу. Кожна медична послуга у всьому світі включає в себе, крім безпосередньо медичної допомоги (зазначеної в українському законодавстві як «діяльність медичних працівників»), такі складові як матеріальні витрати, комунальні, капітальні видатки та ін. Законопроект чітко фіксує гарантії оплати компонента медичної допомоги в кошторисі медичної послуги і дозволяє розмежувати ці компоненти.

«Цей законопроект нарешті встановлює чесні правила співпраці між державою та пацієнтом в питанні оплати медпослуг», — зазначила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун, — «До сьогодні задекларовані зобов’язання держави не були підкріплені фінансовими гарантіями. Ухвалення закону дозволить врегулювати це питання».

Держава не тільки починає на практиці компенсувати компонент медичної допомоги, а й визначає Державний гарантований пакет медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантовано проводиться державою за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування повністю або частково за єдиними для всіх тарифами покриття, які щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто кожного року будуть фіксуватися конкретні медичні послуги, які будуть компенсуватися (включно з компонентами роботи персоналу, матеріалами, ліками) за єдиними правилами будь-якому громадянину України згідно з єдиними тарифами покриття. Уряд може розширити обсяг державного гарантованого пакету за умови збільшення обсягу бюджетних призначень на медичне страхування, передбачених на відповідний рік.

У межах пакету держава гарантуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги — і звуження цього пакету не допускається законом. Також частково покриватиме вартість платних послуг на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Крім того, повній або частковій оплаті за рахунок медичного страхування підлягатимуть ліки, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

Виконання функцій страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медпослуг, контролю за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення здійснюватиме новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Національна служба здоров’я України. У законопроекті визначені її повноваження, організація надання медичних послуг, типова форма договору про медичне обслуговування населення та ін.

Перелік конкретних видів медичних послуг і лікарських засобів, що підлягатимуть повному або частковому страхуванню, визначається в деталізованому описі, який є невід’ємною частиною державного гарантованого пакету. Деталізований опис щорічно розробляється Національною службою здоров’я України і затверджується Кабінетом Міністром України на кожен наступний календарний рік не пізніше 15 вересня поточного року.

Закон встановлює, хто є суб’єктом та об’єктом державного солідарного медичного страхування, права та обов’язки застрахованих осіб, регламентує договірні відносини між Національною службою здоров’я та закладами охорони здоров’я усіх форм власності, фізичними-особами підприємцями, які одержали ліцензію на приватну медичну практику. Тобто, всі ці відносини стають чіткими: пацієнти зможуть захищати свої права також і у суді, що раніше було дуже складно.

Окрема стаття законопроекту регламентує засади оплати медичних послуг та лікарських засобів. Так, в ній зазначається, що для всієї території України встановлюються єдині тарифи для оплати медичних послуг та лікарських засобів, а також для реімбурсації (відшкодування) ціни ліків. Крім того, тарифи поділятимуться на тарифи покриття (100% покриває держава) та тарифи співоплати (покриває держава разом з громадянинином). Усі ці види оплати послуг зафіксовані в законі, щоб дати можливість НСЗУ впровадити доволі складну міжнародну модель розрахунку та оплати медичних послуг, надану нам в рамках технічної підтримки міжнародними партнерами. За аналогічними моделями проводять оплати Національні служби здоров’я Норвегії, Канади, Італії, Іспанії Великобританії чи аналогічні їм структури.

Детальніше

ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ВІД ЛІКУВАННЯ ЧЕРЕЗ НЕСТАЧУ ГРОШЕЙ

Половина украинцев отказываются от лечения из-за нехватки денег
https://www.facebook.com/Likarnyanakasa/
Почти половина наших сограждан вынуждены продавать имущество, чтобы купить лекарства
https://focus.ua/country/369477/
Детальніше

Хайнц Дісте: Ідеальної системи охорони здоров’я не існує

Хайнц Дісте: Ідеальної системи охорони здоров’я не існує

Американська медична система — найдорожча, тому її не радять жодній країні-початківцю. Вона розрахована, на жаль, лише на багатіїв, а люди із низьким достатком залишаються за її межами (близько 40% населення США медичне обслуговування не доступне). До речі, система охорони здоров’я США була неідеальною ще задовго до провальної Obamaсare.

Успішність лікувальної установи залежить від багатьох складових. Досвід великого німецького медичного концерну свідчить, що головними «суддями»…
vz.kiev.ua
Детальніше

Є надія, що реформи медичної галузі відбудуться

Про проблеми та недоліки медичної галузі сьогодні говорять всі, навіть ліниві.

Так проблеми є. Вирішення їх необхідне.

Але про що говорять ті хто можуть мати доступ до ЗМІ? Говорять, в основному, про низьку зарплату медиків, недофінансування галузі, рідше про доступ пацієнтів до якісних, та навіть, до не зовсім якісних медичних послуг.

Багато розмов про те, що за все необхідно платити, ліки дорогі, призначають їх багато.

Усі просять додаткового фінансування і в основному на зарплату.

Виною всіх негараздів називають МОЗ, працівники якого “не компетентні”. Всі бачать їх дії, критикують і кричать “Геть їх з високих кабінетів”.

Кажуть візьміть професійних лікарів – організаторів, професорів, головних лікарів, ті знають як і що повинно фінансуватися: “Вони знають, що необхідні гроші, а розділяти їх вже давно навчилися. Реформатори із-за кордону та новачки в медицині – навіть азбуки нашої медицини не знають“.

Отже, всі розмови точаться навколо збільшення фінансування, підвищення зарплат, знищення “не ефективної” галузі та от десь там колись хтось скаже за пацієнтів.

Всі говорять, що реформи мають бути для медиків і з медиками необхідно все обговорити, радитися, науково обґрунтовувати зміни і т.д. і т.п.

Шановні говоруни, хочу сказати: “Медична галузь фінансується і повинна функціонувати для потреб пацієнтів. Медикам слід зробити умови та мотивацію ефективно працювати. Нас в популяції менше 1%, а решта потенційні пацієнти“.

Тепер по порядку.

Грошей на медичну допомогу ніколи не буде вистачати. Жодна багата країна не може покрити повністю потреби суспільства в медичній допомозі, особливо послуги з використанням високовартісних новітніх технологій. А Україна тим більше.

Основним у виступах та публікаціях наших вчених і політиків звучить % від ВВП на охорону здоров’я. Він у нас біля 3%, не менше витрачають пацієнти зі своїх кишень.

За різними даними, в Україні на медицину витрачається 7,8% коштів від ВВП. Це приблизно 313 доларів США на особу. Щоб зрозуміти, скільки витрачають у інших країнах світу, погляньте на таблицю.

Відсоток від ВВП – це є показник можливостей та уваги держави до галузі, але аж ніяк не показник реальних грошей.

У США медична допомога одна із найдорожчих, і десятки мільйонів людей не мають доступу до неї.

На Кубі витрати на особу вдвічі більші, ніж в Україні, та в 15 разів менші ніж в США. Але рівень медичної допомоги високий, доступність є, тривалість життя одна з найвищих у світі, а материнська та дитяча смертність – одна з найнижчих у світі.

У наших сусідів Білорусів 6% ВВП – це 463 доларів США. Це майже як в Україні, але доступність медичної допомоги – абсолютна, як планової, так і ургентної. Та й рівень достойний. У Білорусі відсутні благодійні внески – чорна готівка та обов’язок “не забудьте залишити на чай”. Кожен медик отримує зарплату. Він працює в державній установі.

Отже раціональне використання коштів виділених на галузь – це основа. Кошти виділяються на пацієнта і мають працювати на нього – це основна теза сьогоднішнього МОЗ.

Кабмін схвалив концепцію фінансування первинної ланки, тобто виділення грошей на ПМСД (сімейний лікар). Гроші не великі – 210 гривень на особу. Це солідарна державна соціальна страховка гарантованої первинної медичної допомоги. За неї відповідальний сімейний лікар.

Чи цих грошей буде достатньо?

По-перше, із 1000 прикріплених пацієнтів не всі хворіють.

По-друге, велика група пацієнтів із хронічними захворюваннями (гіпертонія, діабет та інші) будуть отримувати ліки по програмі відшкодування, що не входить в ці 210 гривень, лікар зможе виписувати ряд препаратів, котрі будуть за зниженою ціною і т.д.

Сімейний лікар може стати фізичною особою підприємцем (ФОП), він може складати угоди із сім’єю, громадою на ряд додаткових послуг в неробочий час, це його право – він ФОП, але все в межах закону.

Так працюють сімейні лікарі в Угорщині і в більшості країн Європи.

Сімейний лікар буде мотивований у здоров’ї своїх пацієнтів і направлятиме та контролюватиме допомогу вузького спеціаліста консультанта.

Отже, статок сімейного лікаря буде залежати від здоров’я його пацієнтів – більше здорових – грошей залишиться більше, ефективна робота з вузькими спеціалістами – менші витрати, більше грошей і т.д.

Не ефективна робота, часті виїзди карети швидкої допомоги до хронічних хворих – менше грошей і т.д.

Сімейний лікар – це основа основ у медицині. Обстеження та лікування пацієнта з незначними скаргами у сімейного лікаря в рази дешевше, ніж у вузького фахівця.

У США, де дієва робота сімейного лікаря, спостерігається зниження смертності від ішемічної хвороби, інсультів, онкологічних захворювань, зниження смертності дітей до року, кількості пологів з низькою вагою дітей, збільшення тривалості життя.

Я подібну тенденцію з інсультів та інфарктів бачив у м. Херсон в 2005 році в амбулаторії сімейного лікаря.

Отже, МОЗ і Кабмін визначилися із фінансуванням ПМСД. Тепер слово за ВРУ, або відповідною постановою Кабміну.

Міністерство намітило реорганізацію медичних закладів. Створення медичних округів на сьогодні – це перспектива якісної медичної допомоги.

До прикладу взяти одну із таких складних областей, в географічному плані та по доступності медичної допомоги, як Закарпатська. На мій погляд, створення центрів невідкладної спеціалізованої допомоги в таких містах як: Ужгород, Мукачево, Хуст, Тячів є оптимальним.

Складні географічні умови – забезпечення доставки гвинтокрилом та сучасним автотранспортом. Доступ до медичної допомоги не за місцем проживання, а за доступністю до установи, де допомога може бути надана.

В кожному регіоні є свої особливості, їх слід враховувати як на місцях так із МОЗ і КМУ, адже обладнання цих центрів високовартісне. Мають бути окремо виділені центри високотехнологічної спеціалізованої допомоги. Це може бути як обласний центр так і регіональні. Отже, необхідні зміни в бюджетний кодекс – гроші за пацієнтом.

Тут постають питання організаційні, обладнання та підготовка кадрів. Все це є посильним для України. Підготовка за міжнародними стандартами, керівництвами, а не за національними підручниками.

Всі медики мають працювати за єдиними протоколами – європейськими, американськими. Європейці працюють за американськими. Авторитети тут ні до чого. Кожен виконує свою роботу.

Міністерство охорони здоров’я підготувало план реформування 2-го рівня медичної допомоги на 2018 рік і готує відповідний нормативний документ.

Комітет ВРУ повинен його прийняти і не заговорювати обговореннями та своїми роздумами, часто не обґрунтованими.

Для того, щоб медичні установи могли ефективно використовувати кошти, їм необхідно надати статус самостійних підприємств (не прибуткових).

На 2019 рік МОЗ намічає зміни установ III і IV рівня – спеціалізованої висококваліфікованої та високотехнологічної допомоги.

Сьогодні Кабмін пропонує почати цей процес медичним установам НАМН України, як найбільш підготовленим до цього переходу.

Крок переходу до цього – фінанси. Незважаючи на зменшення фінансування на кваліфіковану високотехнологічну допомогу в установах НАМН України, маємо повідомлення деяких установ про збільшення складних хірургічних втручань у січні 2017 року, у порівнянні із січнем 2016 року. Отже потенціал є, як кадровий так і технологічний.

Є люди, котрі хочуть мати кваліфіковану допомогу, після чого вони зможуть гідно жити, а дехто і працювати при тяжких захворюваннях. Але цей потенціал не безкінечний.

Необхідно терміново прийняти закон “Про заклади охорони здоров’я як самостійні підприємства (неприбуткові)”.

Терміново необхідно прийняти міжнародні протоколи надання медичної допомоги, розробити та прийняти єдині тарифи надання медичних послуг та лікування за кінцевий результат. Тоді не будуть їхати лікуватися за кордон.

Наприклад, тарифи на стентування судин мають бути єдиними як в Ужгороді, так і в Києві, на трансплантацію суглобу – як у міській лікарні, так і в НДІ.

У тарифах має бути закладена оплата роботи медперсоналу, витратні матеріали, утримання установи. Кожен повинен отримувати за обсяг зробленої роботи згідно контракту.

Тут є багато нюансів на яких я не хотів би детально зупинятися, але одним реченням: робота спеціалістів має бути командною, щоб не породжувати кумирів серед спеціалістів та феодалів серед керівників установ та підрозділів.

В такій ситуації слід перестати говорити про зарплату. Її треба заробити.

Отже шляхи Кабміну і МОЗ, котрі проголошені, – вірні. Завдання медичної спільноти не заважати, а Верховної Ради та Кабміну – прийняти відповідні нормативні документи.

Сьогодні керівники МОЗ, як ніколи, близькі до змін галузі для потреб пацієнтів.

Супротив є і він буде ще більший. Адже прийде скорочення (перепрофілювання) ряду медичних установ, скорочення надмірної кількості вузьких спеціалістів, зменшення доходів багатьох медиків (зникне чорний нал), зросте необхідність реальної перепідготовки, до чого багато медиків не готові, скоротиться прийом у медвузи. Ми щорічно випускаємо біля 8 тисяч лікарів, тоді як у США це біля 17 тис.

А тепер до проблеми, яка є невід’ємною в реформуванні медичної галузі, а саме до фармації та охорони здоров’я.

МОЗ визначило, вперше за всі роки, біля 300 медикаментів, котрі рекомендовані для лікування хворих, а було більше 2000.

МОЗ впроваджуватиме рецептурний відпуск більшості медикаментів. Це повинно було вступити в дію з 1 жовтня 2005 року. Не вийшло.

Сьогодні люди за свої гроші купляють ліки на мільярди гривень. Ліки, котрі не є важливими для життя, ліки від переїдання, куріння, здуття кишківника, печії і т.д.

Багато ліків купують не дієвих, поліпрагмазія (5-10 препаратів одночасно), дорогих, при наявності аналогічних генериків вітчизняного виробництва.

Рецептурний відпуск більшості медикаментів – це колосальні втрати фармкомпаній – мільярди гривень щороку. Чи буде супротив? Буде і дуже великий! Хочу привітати цей сміливий виклик молодої команди МОЗ.

І знову до грошей. В Україні більше 12 мільйонів людей мають підвищений артеріальний тиск. Не вистачить грошей всім відшкодувати ці витрати. Більшість людей з артеріальною гіпертензією можуть вилікуватись здоровим способом життя – харчуванням: обмеження солі, солодощів, облишити алкоголь, кинути курити. Рух та фізкультура є дієвими в профілактиці захворювань.

Те ж стосується багатьох із цукровим діабетом, захворюваннями опорно-рухового апарату та інше.

В Україні різні види травматизму мають місце у 4-7 разів частіше, ніж в країнах ЄС. А це великі втрати ВВП. Тут крім загальнодержавних заходів має бути відповідальність кожного. Як і відповідальність за поведінкові хвороби.

МОЗ проголосило про безкоштовне надання медичної допомоги при невідкладних станах. Так це добре, але якщо це сталося із поведінкових причин або внаслідок сторонньої сторони – мішенню для медичних витрат має бути відповідальна сторона.

У Швейцарії курці доплачують до медичної страховки 400 франків щорічно.

У Канаді та інших країнах доплачують до страховки також при надмірній вазі та ряду хронічних захворювань.

Медична допомога дорога і потребує великих коштів. Охорона здоров’я потребує великих зусиль кожного і заходів загальнодержавного плану.

Бажаю здоров’я. Бережіть його.

Микола Поліщук, професор, нейрохірург, міністр охорони здоров’я у 2005 році, народний депутат IV скликання

http://life.pravda.com.ua

Детальніше

Інформація про затвердження Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню

З метою інформування суб’єктів ринку, які беруть участь у програмі відшкодування лікарських засобів, призначених для лікування серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми, Міністерство охорони здоров’я України розміщує Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затверджений наказом МОЗ України від 03 квітня 2017 року № 360, із зазначенням розміру відшкодування та суми доплати (за наявності) щодо кожного торгового найменування лікарського засобу, який бере участь у програмі відшкодування.

http://moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170403_d.html

Детальніше

«Я – щаслива людина!»

Наші ювіляри

1

- Кривити душею не хочу – щаслива, що стільки подій мені відпущено! – стверджує завідуюча відділом аудиту та контролю якості ЛДП благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Раїса Володимирівна Артюх. – Я людина, котра «зробила» себе сама – відповідала за кожен свій вчинок, за кожен прожитий день, адже все життя пропрацювала педіатром, а це – справа, яка вимагає максимальної самовідданості. Тому вважаю, що заслужила на це право – бути щасливою.

– Й ось цю дату, яка незабаром виповнюється, не відчуваю – фізичної, духовної, душевної енергії вистачає! У мене її завжди було багато – ніколи на свій вік не почувалась. Може, тому, що люблю рух, швидку зміну подій, люблю саме життя!

А ще люблю щодня щось нове дізнатись, чомусь новому навчитись. Мені дуже пощастило – мала багато гарних учителів, у котрих запозичувала досвід. Насамперед назву педіатра Зінаїду Володимирівну Постнікову –  в своїй професії я багато у неї перейняла, коли прийшла свого часу з інституту в ДЦМЛ Житомира й майже відразу почала завідувати відділенням. Зінаїда Володимирівна була у мене лікарем-ординатором, я ж у неї вчилась усьому – оглядати хворих, котрі поступали, котрі на виписування йшли, вести важких пацієнтів. Це була гарна професійна школа – ми з нею вдвох працювали лікарями на 80 ліжок.

Навантаження дуже велике!

– Але й досвід набувався вагомий! А перед тим я прошла в обласній «дорослій» лікарні, де на той час було педіатричне відділення, інтернатуру, затим три роки пропрацювала в Житомирській «районці», потому сім років – у ЦМЛ №2 в дитячому інфекційному відділенні, тоді стільки ж – заступником головного лікаря з медичної частини з обласній дитячій лікарні, після того – головним педіатром області в управлінні охорони здоров’я. Тобто всі медичні заклади області мені знайомі – може, тому й на сьогоднішній день простіше працювати.2

- То Ви професію знаєте з «нуля» – з її основ…

– Тим паче, що після закінчення в 1966 році Житомирського медучилища пропрацювала два роки маніпуляційною медсестрою в хірургічному відділенні ЦМЛ №1. Першою завідуючою у мене була Ольга Федорівна Волошина – досвідчений хірург зі справді золотими руками.

А потім «штурмувала» медінститут – із третьої спроби він таки «підкорився»! Закінчила ж його в 1974 році вже разом із чоловіком – вчились на одному курсі. А потім так доля склалась, що я їздила-літала по санавіації, займала керівні посади – мене більше дома не було, то мій Василь і багато хатніх справ робив, і дітей виховував – донька й син мають вищу освіту, пішовши шляхом батьків, досягли певного рівня в житті.

Причиною того, чому діти подались у медицину – зрозуміло, а Ви ж – чому?

– Признатись, так вирішив мій батько (тато був військовим, мама працювала на «Електровимірювачі»). Якихось бажань про іншу професію я й не мала. А зараз про це не шкодую – й не жалкую, що закінчила саме педіатричний факультет. Бо з дітьми комфортно працювати – це такий «вдячний народ»: от привезли хвору дитину, ти допомагаєш їй і вона швидко одужує – ще вчора знемагала, а сьогодні вже бігає, сміється. Та ж то таке велике задоволення! Я з дорослими – особливо з хронічно хворими – за своїм характером, напевно, не змогла би працювати, бо люблю, щоб усе швидко рухалось уперед – діти якраз такі: у них швидко відбуваються зміни й вони одужують.

А Ви своїх перших пацієнтів пам’ятаєте?

- Не скажу, що перших, але багатьох із них згадую й досі! Пам’ятаю маленьку – віком до року – дівчинку (з батьками приїхала сюди до бабусі з дідусем із Москви) з кишковою інфекцією з перебігом по типу холери важкої форми. Дуже тяжка дитина була, але – врятували ми її, одужало маленьке.

Згадую, як, працюючи в інфекційному відділенні ЦМЛ №2, виходжувала дитину з менінгітом – «видряпалось» дівчатко, потім не раз при зустрічах у місті її батьки дякували за фактично друге народження своєї маленької.

Пам’ятаю хлопчика з Баранівського району з дифтерією – помер бідолашний, не вдалось врятувати. А його очі бачу й зараз… Стояла інтубаційна трубка, бо не могло маля дихати, а він дивиться цими оченятами – просить допомоги! Не завжди можна все зробити так, як хочеш – не всесильний же ти…

Багато літала за викликами по санавіації – й «кукурузниками», й вертольотами. Пригадую, років два-три лише працювала – прилітаю в Ружин, а там дитина мала бульозну форму пневмонії й була лопнула. Тобто відбулось зміщення середостіння з лівої сторони в праву й маля задихалось. Довелось мені пунктувати дитину – «дорослі» хірурги  відмовились – і стало маляті краще. Скажу так, що, напевно, якби я мала більший стаж і досвід, то на це не пішла б, а тоді навіть не прийшло в голову викликати до себе «дитячих» хірургів, чекати на них. Може, Бог допоміг, що все пройшло добре – досвіду я не мала ніякого, але знала, що треба дитину рятувати! Потім літаком привезла малого пацієнта до Житомира – й вижило дитя. Віктор Васильович Смірнов (на жаль, немає вже його) тоді сказав: «Ну, сміливий педіатр!» І я пишаюсь тим, що це зробила.

А коли перейшла працювати в обласну дитячу лікарню, зрозуміла, наскільки люблю працювати з людьми, навчати, брати участь у консиліумах. Й за це хочу щиро подякувати Віктору Федоровичу Марченку, котрий дав мені поштовх до керівної роботи, запропонувавши перейти до нього заступником. От любила я цю роботу!

Може, тому без вагань свого часу пішла працювати в управління охорони здоров’я облдержадміністрації, де мала підтримку начальника управління Зіновія Михайловича Парамонова та його заступника Юрія Яковича Галінського. Тоді працювали чотири головні штатні спеціалісти управління – Григорій Кирилович Бартош, Анатолій Матвійович Скуртов, Людмила Петрівна Асташкіна, я – команда у нас була хороша, ми багато їздили по області, адже велика увага приділялась охороні здоров’я населення сільської місцевості.

Відділом головних спеціалістів керував Валентин Дмитрович Парій, котрий наголошував на вивченні організаційної роботи – ми проводили багато навчань серед районних спеціалістів. Тоді на Житомирщині був створений найперший в Україні акушерсько-терапевтично-педіатричний комплекс – ми вчили лікарів і самі вчились. Багато зробили!3

А зараз, працюючи в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», ще більше маю контактів із людьми, але – переважно просвітницького характеру. Особливо це відзначалось протягом перших десяти років, коли відбувалось становлення Лікарняної каси, коли ми з управлінням охорони здоров’я працювали над підвищенням якості медичної допомоги, створенням протоколів, стандартів, формулярної системи.

- Скажіть, а звідки Ви сили берете?

– Використовую те, що дано природою. Іноді думаю: «Треба відпочити!» А що це значить – досі не розумію. Силу дає робота. Щоб удача тебе любила, треба старатися багато працювати. Все хороше дається нам за труди, до всього треба прикладати зусилля. Причому не розштовхувати оточуючих ліктями, а саме – працювати.ФОТО-111

- Ви маєте хоч якісь негативні якості?

– Я занадто обов’язкова.

А які позитивні риси характеризують Вас, як мовиться, от буквально двома словами?

– Працездатність і точність.

– Напевно, в цьому – вся Раїса Володимирівна! – запевнив, продовжуючи, директор ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» Зіновій Михайлович Парамонов. – Скажу так, що ті роки, коли мені довелось працювати в управлінні охорони здоров’я – чи то на посаді головного хірурга області, чи на посаді керівника управління – підхід до вибору кандидатур головних спеціалістів був дуже серйозний. Школа головних спеціалістів – це запорука організації роботи на належному рівні, адже за їх участі проводилась практично вся лікувально-профілактична робота. Й ми приділяли велику увагу тому, щоб людина, яка прийшла на посаду головного педіатра області, не просто виконувала свої обов’язки, а була мамою всіх дітей Житомирщини. В той час був такий девіз: у нас немає чужих дітей – за стан здоров’я усіх дітей відповідає обласне управління охорони здоров’я. Й очолював цю службу завжди головний педіатр. Тож, знаючи Раїсу Володимирівну по організаційній роботі, її ставленню до професії, самовідданості своїй справі, ми свого часу без вагань зупинились на її кандидатурі – і я вважаю, що не помилились. Адже за роки її роботи на цій посаді ми мали гарні стабільні показники охорони здоров’я дітей. При всіх труднощах нашої професії вона завжди була лідером – можливо, це так дивно звучить, але всі інші життєві моменти – навіть і родина, діти, свята, вихідні – не враховувались, коли треба було вирішувати проблеми здоров’я якоїсь дитини чи то в Народичах, в Овручі, в Ружині, чи в Житомирі. З повагою до неї ставився колектив педіатрів області, керівництво управління охорони здоров’я, вона користувалась авторитетом в облдержадміністрації. Тому сьогодні хочеться їй побажати здоров’я, добра, удачі. Й знаючи, як вона плідно працює в Лікарняній касі, одним із організаторів якої я був, щиро бажаю ювілярці ще довго бути на посту охорони здоров’я людей нашого краю.

– Й колеги, й пацієнти знають Раїсу Володимирівну, як мудру й відповідальну людину, – приєднався голова правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О.Богомольця Валентин Дмитрович Парій. – А ще – чутливу до чужого болю, надзвичайно високопрофесійну й порядну. Й, звісно, як спеціаліст, вона реалізувалась, об’єднуючи навколо себе педіатричну службу, формуючи певну ідеологію в розвитку дитячої медицини в області. Хочу сказати, що Раїса Володимирівна була і є інноватором сучасної медичної фармакотерапії, наставником у запровадженні доказових підходів при лікуванні дітей. Тому скажу без перебільшення, що ювілярка – високий професіонал, відданий своїй справі, служінню людям. Для нашої області такі спеціалісти багато значать – це знакові особистості, котрі залишаться в історії педіатричної служби області назавжди.

– Раїсу Володимирівну Артюх я можу вважати своїм соратником, однодумцем, а не лише – просто колегою, – додав головний лікар обласної дитячої клінічної лікарні Віктор Федорович Марченко. – На жаль, іноді доводиться констатувати, що дехто працює задля якихось своїх корисливих цілей, вона ж завжди віддавалась справі охорони здоров’я дітей повністю. Тож її добрі справи, здійснені за довге професійне життя, продовжуються сьогодні в її учнях, яких, упевнений, дуже багато, в її дітях. У нас не було таких, сказати б, дружніх якихось стосунків – ми активно й тісно спілкувались професійно. Але все одно скажу, що Раїса Володимирівна була й залишається успішною жінкою, успішним лікарем. Й завжди вона у своїх діях, вчинках – дуже відповідальна. Якихось зайвих слів, жартів, кокетування в роботі не дозволяла ні собі, ні іншим. І це – правильно, я вважаю. Адже професія лікаря, можливо, одна з тих небагатьох нині професій, які мають вагу в суспільстві й авторитет. Тим паче, що Раїса Володимирівна – з культурної сім’ї, високодуховна й високоінтелектуальна людина. Колись у дитинстві ми думали, що лікар – то майже небожитель. От вона якраз приклад такої людини. Скільки я її пам’ятаю – з однаковим ентузіазмом, енергією, наполегливістю рухається вперед у всіх справах – і в особистих, і в професійних. Час над нею влади не має. Тож чого побажаю їй? Та що ж бажати – вона зараз у гарній фізичній формі. А як експерт Лікарняної каси, не дає нам спокою стосовно дотримання протоколів лікування, формулярів, а відтак – надання якісного лікування. І я їй, звісно, бажаю подальшої такої ж життєвої й професійної енергії. Щоб те, що вона зробила для людей, воздалось сторицею й щодень хай буде побільше приємних справ!

– За дев’ять років, що ми разом пропрацювали в управлінні, стільки зробили! – пригадує заступник головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи обласного перинатального центру Асташкіна Людмила Петрівна. – Впровадження грудного вигодовування, спільного перебування мами та дитини в пологових відділеннях, Національна програма планування сім’ї, програма репродуктивного здоров’я нації, створення акушерсько-терапевтично-педіатричних комплексів – ми самі вчились і вчили персонал, готували тренерів серед лікарів. Це стало можливим завдяки взаєморозумінню та спільним зусиллям. Скажу так, що в першу чергу Раїса Володимирівна – великий професіонал, віддавала завжди надзвичайно багато уваги хворим дітям, зокрема, й організації роботи педіатричної служби області загалом. Тому пишаюсь тим, що стільки років ми працювали разом. Звісно, зараз контактуємо не так часто й багато, але не забуваємо одна одну. Та й чисто по-людськи у нас були гарні дружні стосунки, які збереглись – хоч і роки минули – досі. Тож побажаю ювілярці здоров’я – це в першу чергу, щоб діти й онуки радували. Й нехай їй іще працюється – стільки, скільки зможе.

- Скажіть, Раїсо Володимирівно (знову звертаюсь до ювілярки, аби підсумувати розмову), от стільки Ви розповіли про себе, стільки гарних слів прозвучало (й іще прозвучить!) на Вашу адресу – а чи хотіли б хоч щось змінити в своєму житті?

– Жодного дня й жодного моменту! Добре, що життя склалось саме так. І я в ньому – щаслива людина! Зараз дітьми своїми пишаюсь – за їх ставлення до мене, до людей. Я можу сказати, що виховані вони добре. А професійних якихось навичок набувають уже самі. Найголовніше – що люди до них ставляться добре, поважають за їх роботу. Маю чотирьох онуків – двох хлопчиків і вже стільки ж дівчаток.

- А вони виявляли бажання обрати професію таку ж, як у бабусі? Тобто – династія відбудеться?

– Ви знаєте, таки дійсно – старша внучка Аліса хоче вступати через рік (вчиться зараз у десятому класі) до медуніверситету. А менші Вова, Іван і маленька Анна ще надто малі. Вова у нас займається спортом, Іванко більше любить щось конструювати, Анечка ж зовсім крихітка – тільки недавно, як мовиться, прийшла в світ. Хай вони ростуть здоровенькими! Я, слава Богу, живу, працюю – цього достатньо. Нехай іще діти й онуки будуть щасливі!

Шановна Раїсо Володимирівно! Щиро вітаємо Вас із ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Тільки така людина, як Ви – з багатим життєвим і професійним досвідом, почуттям відповідальності та стратегічним баченням майбутнього, здатна втілювати в життя найсміливіші задуми на користь людей. Ми за це Вам щиро вдячні й із нагоди ювілейного Дня народження зичимо подальших успіхів на професійній ниві, творчої наснаги у добрих справах, нових починаннях і звершеннях. Від щирого серця бажаємо міцного здоров’я, життєдайної сили та невичерпної енергії. Нехай кожен Ваш день буде зігрітий любов’ю найрідніших людей, осяяний сонцем, багатим на добро та вдачу.

Щедрої Вам долі та Божого благословення!

IMG_8069IMG_8070

 

IMG_8077

Детальніше

#medi