Сергій Хвелось: «Висновки мають робити не лише лікарі, але й населення!»

Газ. «Субота» №12 (949) від 21 березня 2018 року.

Що там казати, ми вже звикли до того, що з настанням холодів – разом із багатьма звичними побутовими проблемами та турботами суто комунального характеру – до нас, наче за сумною традицією, приходить і пора сезонних захворювань. Цьогоріч зимова прохолода відступає неохоче і, вочевидь, ще тривалий час нам доведеться чути про тепер уже весняні «спалахи» грипу, ГРВІ, які часто супроводжуються пневмонією та іншими небезпечними для здоров’я ускладненнями. Як убезпечити своє здоров’я від нападу підступних, але поширених захворювань, а ще важливіше – як уникнути важких ускладнень у разі захворювань на грип, ГРЗ та інші вірусні інфекції, які вражають органи дихання, ми дізнавались у розмові з завідуючим пульмонологічним відділенням Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сергієм Івановичем Хвелосем.

ХВЕЛОСЬОтже, Сергію Івановичу, попри сумну статистику захворювань, де найчастіше на провідних рядках перебувають чи то серцево-судинні, чи онкологічні хвороби, доводиться визнавати той факт, що якраз сезонні захворювання на грип, ГРВІ та пневмонію вражають найбільше людей. По суті, ці, так звані сезонні хвороби, стають ледь не обов’язковим атрибутом нашого повсякденного життя.

– Так, саме хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією у структурі захворюваності населення України. Зрештою, так було завжди і така ж ситуація, за великим рахунком, у всіх країнах, які мають схожі до наших кліматично-природні цикли. Адже не секрет, що потужні спалахи та епідемії грипу фіксуються не лише в Україні, а й у країнах із більш досконалими системами охорони здоров’я і – без сумніву – більш високим рівнем життя людей. Втім, як би там не було, але ми маємо зосередити свою увагу на тому, як проходити подібні «спалахи», а то й епідемії так званих сезонних захворювань із мінімальними загостреннями та втратами. Щодо характеру та поширеності так званих сезонних захворювань, то люди мають розуміти, що віруси грипу та ГРВІ потрапляють в організм і вражають перше, що зустрічається на їхньому шляху – органи дихання. Якщо конкретніше – вони порушують роботу так званого миготливого епітелію, що відкриває дорогу в організм іншим інфекціям. У той же час усі сили організму йдуть на боротьбу із вірусами, що послаблює імунну систему. Якраз тоді агресивні мікроорганізми, які проникають в організм людини, атакують і вражають його слабкі місця, наприклад, органи з проявами так званих хронічних хвороб. Ось тут найчастіше і виникає небезпека ускладнень.

А взагалі – найпоширенішим ускладненням грипу є пневмонія та бронхіт. Знову ж таки, варто зазначити, що особливо небезпечна вірусна пневмонія, коли вірус виявляє високу агресивність та характеризується пристосованістю. Вірусна пневмонія, до відома, впродовж перших кількох днів дуже схожа на певний різновид грипу, а вже з 3-4 дня захворювання ускладнюється ще й бактеріальною інфекцією.

- Найперше гасло і головний постулат лікарів найчастіше зводяться до твердження про вчасність встановлення діагнозу.

– Діагностика в сучасних системах охорони здоров’я має домінуюче і визначальне значення. Це зрозуміло і загальновідомо. У випадку з хворобами органів дихання, які найпоширеніші серед нашого населення, питання про вчасність діагностики має особливу вагу. Причому йдеться про вчасність не у вимірі тижнів чи місяців, а про більш оперативну – коли кожен день, а іноді – кожна година призводять до значних ускладнень для здоров’я пацієнта, а буває, що від цього залежить і його життя. Взимку 2017-2018 року на Житомирщині спалахи захворювань на грип та ГРВІ масштабів пандемії не сягнули, а тому, на щастя, говорити про лавину ускладнень не доводиться. І пандемії вірусної пневмонії, як найбезпечнішого ускладнення після грипу чи ГРЗ, цього року також не було.

-  Але ж ситуація зразка 2009 року в багатьох Ваших колег, як кажуть, на пам’яті?

– Звісно ж, та зима закарбувалася надовго й висновки довелось зробити не лише керівникам галузі, але й нам, лікарям, які тоді перебували на «передньому краї» боротьби зі страшною недугою. Проте якраз тут мушу сказати, що розслаблятись чи заспокоюватись не можна. Але знову ж таки – важливо, щоб висновки робили не лише лікарі, а й населення. Вчасний виклик лікаря, виконання всіх його настанов та призначень, дотримання постільного режиму мають стати аксіомою поведінки будь-якої людини, яка захворіла на грип, ГРВІ, чи має хоча б упродовж кількох днів нежить та підвищену температуру. Якщо вищезгадані дії з боку хворого вважаються необов’язковими чи другорядними, то це завжди призводить до негативних наслідків. Мало того, що людина, нехтуючи викликом чи візитом до лікаря, ускладнює перебіг хвороби, людина ще й заражає оточуючих – поширює хворобу, чим завдає шкоди соціального характеру. Щодо розуміння небезпеки перенесення так званої «застуди» «на ногах», то ми поки що до цього, як мовиться, «не доросли». Дивно, чому люди, які користуються найновітнішими плодами та досягненнями цивілізаційного прогресу, не розуміють, що лише терапевт, до якого звернувся пацієнт із нежиттю, кашлем та підвищеною температурою, спроможний призначити адекватне лікування. Адже лікуватись за порадами з Інтернету, підказками родичів чи знайомих дуже безвідповідально. Бо лише лікар при своєчасному до нього зверненні зможе простежити й відчути стан пацієнта, а за необхідності – визначити потребу корегування терапії. Це особливо важливо в ситуаціях, коли хворого доводиться переводити на стаціонарне лікування.

- Сергію Івановичу, Ви, як керівник спеціалізованого пульмонологічного відділення обласної лікарні, констатуєте, що пацієнт неохоче звертається до лікаря?

–  Скажімо так – я знаю про це явище, бо воно досить поширене і проявляється не лише в практиці нашого відділення. Пояснюється така ситуація багатьма факторами і найпершим – соціальним. Загальновідомо, що умови лікування нині суттєво відрізняються від, скажімо, двадцятилітньої давності. Медичні препарати, окремі процедури, вироби медичного призначення стали більш дороговартісними, тож бюджетного фінансування не вистачає. В цивілізованих країнах із сучасними системами охорони здоров’я діє відлагоджена система страхової медицини. У нас вона з багатьох причин іще не запроваджена. Отож пацієнт, опинившись у складній ситуації, коли хвороба вимагає інтенсивного лікування, має покладатися на власні кошти. Щоправда, Житомирщина в цьому плані має досить дієвий інструмент солідарної підтримки хворого у вигляді діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

- От, скажімо, на прикладі відділення пульмонології Житомирської обласної клінічної лікарні – що дає пацієнту членство у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»?

– Скажемо так: членство в Лікарняній касі позбавляє пацієнта, котрий потрапив до нас на лікування, дуже багатьох клопотів та турбот. Наприклад, хворий на пневмонію пацієнт потребує негайного інтенсивного лікування, яке – в свою чергу – потребує чималих коштів. Знову ж таки, приклад: вартість флакону антибіотика, який вводиться у вигляді ін’єкції, сягає понад 50 гривень. І таких флаконів щодня треба два-три. Рахуйте вартість антибіотиків упродовж 4-6 днів перебування на стаціонарному лікуванні. Зауважу, що сучасне лікування передбачає обов’язкові лабораторні дослідження та рентгенівські знімки. Члени Лікарняної каси користуються всіма, мною зазначеними, послугами за рахунок ЛК. Ще один недругорядний фактор: хворому потрібні корекції в лікуванні, можливо – певні додаткові обстеження. Знову ж таки, членам Лікарняної каси в цій ситуації значно простіше, бо лікар, який призначає курс лікування, або ж певне лабораторне дослідження, знає, що відповідні витрати здійснює Лікарняна каса. У випадку ж, якщо пацієнт не перебуває в Лікарняній касі, відповідні кошти має вносити він сам, або ж його родичі. Повірте, це складно не лише для пацієнта, для його домашнього бюджету, але й для нас, лікарів. І навпаки, у ситуації, коли до нашого відділення потрапляють члени Лікарняної каси, нам значно легше, простіше, зручніше його лікувати. Зауважу, що, зазвичай, від 30 до 40 відсотків пацієнтів, які потрапляють до нашого відділення, є членами Лікарняної каси. Досвід роботи нашого відділення однозначно підтверджує, що якраз серед пацієнтів, котрі перебувають у ЛК найменший відсоток ускладнень внаслідок хвороби.

- Отже, Сергію Івановичу, аргументи для того, щоб стати членом Лікарняної каси, виходячи з досвіду роботи очолюваного Вами відділення, є промовистим і доволі переконливим. А наскільки діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» буде потрібною і корисною в умовах нині розпочатої медичної реформи?

–  Реформа щойно проголошена, проглядаються лише перші її організаційні кроки. Проте ми маємо розуміти, що реформаторські заходи з певною вірогідністю покращать розподіл коштів, які вже за рік-два «йтимуть за пацієнтом». Але ж їх не вистачатиме для покриття всіх витрат, які потребує сучасний процес лікування. Бо ж бюджет галузі охорони здоров’я суттєво не збільшено, а головного – страхової медицини, як основної підвалини у забезпеченні лікування хворих – в Україні немає і, на жаль, найближчими роками її поява малоймовірна. Таким чином Лікарняна каса, як певний провісник страхової медицини, поки що залишається важливим чинником і потужною підтримкою для її членів, коли виникає потреба в складному й дороговартісному лікуванні. Більше того, відчутне ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, що позначилося на погіршенні добробуту значної частини наших співгромадян, лише зміцнили переконання людей у тому, що членство в Лікарняній касі стає справжнім помічником у ситуації, коли людина стає пацієнтом лікарні й потребує серйозної допомоги. Як лікар із багаторічним досвідом роботи, я це чудово розумію й переконувався в цьому не раз. Тож за нинішніх умов вважаю таку форму взаємопідтримки громадян доречною, корисною, оптимальною та потрібною.

 Матеріал підготував Віктор Герант.

 

Детальніше


Залиште коментар!





Аби ви були здорові

https://www.facebook.com/ulanasuprun/?hc_ref=ARTiCy2Ft3dm4PYSEar1mtNl-qJ8ZDibHyAsEfBFWO1y2HgeckpUZOLx30QGrre_Ctg&fref=nf Наші найбільш популярні дописи про здоровий спосіб життя, медичні міфи та комерційні діагнози. Все – #абивибулиздорові 

Детальніше
Читати блог »

З’явився ще один зі способів сплати щомісячних добровільних пожертвувань із комісією всього 1грн.

Відтепер можна сплачувати щомісячні добровільні пожертвування за допомогою "Приват 24" з використанням QR-коду.

У МОЗ України має бути можливість перевіряти, чи дотримуються медзаклади стандартів медичної практики

За результатами клініко-експертних комісій в МОЗ, проведених у 2017 році, більшість розглянутих випадків - 17 з 26 - не відповідали ...

#medi