Здоров’я – головна цінність, разом із цим, це важливий соціально-політичний феномен, що свідчить про ступінь розвитку та благополуччя суспільства. Саме про його збереження на теренах нашого краю вже 9 років піклується благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області».
Члени правління ЛК під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія на черговому засіданні слухали звіт про виконану роботу та подальші плани для того, щоб надалі якісно та на належному рівні обслуговувати тих, хто перебуває в організації.
Зокрема, виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський розповів про діяльність ЛК і виконання фінансового плану за I півріччя 2009 року; про затвердження фінансового плану та кошторису видатків на друге півріччя – головний бухгалтер Людмила Миколаївна Пастушенко; про прийняття та виключення населення з ЛК – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук.
План з надходженню коштів виконаний на 100,5%; видаткова частина кошторису – на 97,3%; частка витрат на адміністративно-господарську діяльність при плані 19,2% склала 17%.
Різниця між надходженнями та видатками склала 402 тисячі грн. (в основному через збільшення цін на ліки до 40%, у зв’язку з тим, що зросла видаткова частина ). Про це повідомив В. С. Мишківський.
За підсумками роботи у першому півріччі покращили фінансовий стан Коростишівський р-н – (+14332 грн.) та Новоград-Волинський р-н – (+3261 грн.). Погіршили фінансовий стан м. Бердичів – (-89610 грн.), Житомирський р-н – (-74424 грн.), Любарський р-н – (-22153 грн.), Романівський р-н – (-31428 грн.), Черняхівський р-н – (-26398 грн.), Чуднівський р-н – (-1162 грн.)., м.Житомир – (-479688 грн.).
При постійному дефіциті бюджету у галузі ОЗ, Лікарняна каса робить значний вклад у розвиток системи охорони здоров’я. «У I півріччі цього року у лікувальних закладах області члени ЛК отримали медичну допомогу в 142 тисячах випадків на суму 8 млн. 550 тисяч гривен, – наголосив виконавчий директор. Також він навів переконливі цифри, які доводять важливість діяльності цієї організації:
– Проліковано 53 тисячі пацієнтів. Виконано за рахунок ЛК 3410 оперативних втручань на суму 1 млн.70 тис.
– На поліпшення здоров’я близько 500 пацієнтів витрачено значні суми: від 1 тисячі та більше гривень.
На Житомирщині за цей час народилося 7460 діток. Приємно відмітити, що своєрідний внесок у поліпшення демографічної ситуації робить Лікарняна каса, адже вона здійснювала медикаментозний супровід 1632 породіль (із них пологи відбувалися шляхом кесаревого розтину у 318 жінок) на це витрачено понад 200 тисяч гривень.
Благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області», розуміючи важливість і необхідність оновлення матеріально-технічної бази, надала благодійну допомогу 12 лікувальним закладам на суму понад 57 тис. грн.
Лікарняна каса прагне якнайкраще задовольнити потреби тих, хто перебуває в організації, для того щоб хворий без зайвої тяганини міг отримати якісну медичну допомогу, передбачену статутом. На правлінні аналізували, чому не завжди члени ЛК задоволені рівнем їх обслуговування у лікувально-профілактичних закладах. Мова йшла про те, що у деяких громадян сформувався негатив щодо діяльності ЛК. Серед причин -невідповідність очікуваної медичної допомоги з реальною. Це найчастіше відбувається через негативне відношення до Лікарняної каси медичних працівників, в основному, у зв’язку з вимогами ЛК дотримуватися стандартизації в наданні медичної допомоги: Лікарського формуляру, локальних клінічних протоколів, тимчасових стандартів надання медичної допомоги. Людина, потрапляючи до лікувального закладу, часто чує: «Не можна»; «Не маємо, не дають»; «Дають лише дешеві ліки».
Лікарі продовжують призначати препарати, які не мають доказової бази та не входять у протоколи лікування (солкосеріл, актовегін, мілдронат, рибоксин, вітаміни та інші), через це члени Лікарняної каси змушені купувати їх за власні кошти, що призводить до створення конфліктних ситуацій, які вирішуються не на користь пацієнтів. Певно, чи не кожен потрапляв у ситуацію, коли після відвідування медзакладу, доводилося йти до аптеки та повертатися додому з великим кульком ліків і вживати їх за один прийом цілими жменями. Пригадалися слова академіка Микола Амосова, який писав: «Потрібно переглянути ідеологію нашої медицини, її кредо: «Лікувати та якомога більше ліків». Унаслідок чого у кожній історії хвороби бачиш десятки медикаментів замість двох-трьох, зате точно націлених. Це є показником не великого розуму, а низько кваліфікації».
В II півріччі 2009 року виконавча дирекція спрямовуватиме свої зусилля на поглиблення співпраці з лікувальними закладами та формування рівноправних партнерських стосунків, направлених на покращення медичного забезпечення членів лікарняної каси.
З метою визначення ступеня задоволеності членів ЛК якістю, об’ємом, своєчасністю медикаментозного забезпечення було проведено анонімне анкетування незалежними інтерв’юерами пацієнтів після виписки зі стаціонару. Всього опитано 422 громадянина, з них – 96% готові продовжувати сплачувати певну частину коштів до ЛК для покращання свого здоров’я.
Підсумки анкетування свідчать про налагоджену систему медикаментозного забезпечення членів Лікарняної каси.
Найважливішою умовою проведення оцінки якості медичної допомоги, яка направлена на задоволення медичних прав пацієнтів є наявність стандартів якості медичної допомоги. Міністерство охорони здоров’я системно займається цією проблемою. На рівні обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів розглядається та аналізується лікувально-діагностичний процес відповідно до виданих МОЗ стандартів надання медичної допомоги. Керівники ЛПЗ, лікарі починають розуміти, що це вимоги держави, а не громадської організації.
Наразі БО «Лікарняна каса Житомирської області» активно співпрацює з контрольно-експертною комісією управління охорони здоров’я, взяла участь в п’яти засіданнях, де було визначено, що у 56% випадків лікування не відповідає протоколам лікування; у 20% – призначаються ліки, ефективність яких не містить доказової бази. Наразі лікарі-експерти ЛК проводять перевірку цих випадків на відповідність вимогам локальних клінічних протоколів.
-Ми розуміємо, що потрібен певний час, щоб серед медичної громади наступило розуміння того, що процес запровадження стандартизації є безповоротним і направлений не на шкоду лікарю та пацієнту, а навпаки! – наголосив В. С. Мишківський.
Лікарняна каса постійно приділяє велике значення безпеці лікування пацієнтів. Для цього вона тривалий час співпрацює з Державним фармакологічним центром МОЗ України з метою відслідкування побічних дій ліків. Протягом квітня – липня до цієї установи направлено 102 повідомлення з 20 ЛПЗ нашої області.
Найбільше побічних дій при застосуванні лікарських засобів спостерігалося при лікуванні хвороб нервової системи – 24,5%, хвороб шлунково-кишкового тракту – 16,7%, хвороб серцево-судинної системи – 11,8%, органів дихання – 9,8%, ендокринної системи – 7,8%, ревматичних хвороб – 5,9%, онкохвороб, захворювань нирок та шкіри – 4,9%, інші – 13,65%.
Кількість побічних реакцій при застосуванні лікарських препаратів вітчизняного виробництва становила 50,9%, іноземного – 49,1%.
Системними проявами побічних дій лікарських засобів найчастіше були алергічні реакції – 44%, з боку шлунково-кишкового тракту – 21,8%, нервової системи – 13,7%, серцево-судинної системи – 10,8%, інші – 9,7%.
Переважна більшість побічних реакцій були несерйозними – 95,1%.
4,9% – серйозні випадки, які стали причиною госпіталізації та продовження термінів лікування (2 випадки – розвиток шокової реакції, 3 – госпіталізація та подовження перебування в стаціонарі).
-Співпраця з Фармцентром дає змогу унеможливити вживання фальсифікованих і неефективних ліків, які небезпечні для пацієнтів, – підсумував виконавчий директор.
Станом на 01.07.2009 року в ЛК перебувають 191 091 житель області, що становить 14,8% від загальної кількості населення (з них 35760 – діти), у червні 2009 року лави ЛК поповнили 841 мешканець краю.
Нині багато бажаючих відновити перебування в організації, адже в умовах безгрошів’я люди розуміють, що краще сплачувати щомісячно 15 гривень за свій спокій і при потребі мати необхідні ліки. На правлінні були розглянуті та позитивно вирішені лише 27 таких заяв (за півроку відновили членство в організації 137 осіб). На зібранні також мова йшла про надання матеріальної допомоги окремим громадянам із числа членів ЛК у зв’язку з лікуванням.
Наразі дефіцит грошей – це вже хронічна хвороба не тільки галузі, що має боротися з людськими недугами, але й переважної більшості населення. Безкоштовної медицини, практично, не існує. У народі навіть побутує прислів’я: «Лікуватися задарма – лікуватися дарма». Ніхто не застрахований від хвороб, які приносять людині крім фізичних страждань, ще й матеріальні проблеми. Щоб їх уникнути та мати необхідні ліки, у кожного мешканця області є можливість приєднатися до тих, хто давно перебуває в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області».
Світлана Михалюк