На теренах нашого краю благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» діє вже більше 9 років. За цей час у неї з’явилося багато прихильників. Є люди, які вступили до лав організації ще у 2000 році (саме тоді вона була створена) та до цього часу користуються її послугами, бо переконані, що завжди при потребі матимуть необхідні ліки.
Є такі, котрі поповнили її ряди лише для того, щоб пролікуватися на великі суми (використавши, до речі, кошти інших, бо принципом ЛК є те, що здоровий платить за хворого), а потім – перестали платити внески.
Дехто і до цього часу роздумує про необхідність ЛК, про те, чи варто платити внески, коли не хворієш та переконані, що так буде завжди.
Деякі, не розібравшись у тому, як саме працює Лікарняна каса, при нагоді висловлюють лише негативні думки, не завжди свої.
Звичайно, кожен має свою точку зору про цю організацію. Пригадалося мудре народне прислів’я: «Одна справа тягнути плуга, а інша – плескати язиком».
Як же нині в умовах недостатнього фінансування медичної галузі, в час постійного зростання цін на все, в т.ч. на медикаменти, коли кількість тих, хто хворіє, теж не зменшується, вдається «триматися на плаву» благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»? Про це мова йшла на черговому засіданні правління ЛК, яке відбулося під головуванням професора, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України
В. Д. Парія. У ньому взяли участь начальник управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації О. К. Толстанов, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення
В. К. Головаков, голова обкому профспілки працівників охорони здоров’я А. Ф. Супряга, головний лікар обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського М. І. Борщівський, головний лікар обласної дитячої лікарні В. Ф. Марченко та інші. До конструктивного діалогу були запрошені Н. О. Сич, яка очолює Романівську ЦРЛ, О. К. Литвинець – головний лікар Житомирської ЦР, лікарі-експерти цих лікувальних закладів.
Цього разу на зібранні обговорювалися такі питання: стан надання медичної допомоги співробітникам лікувально-профілактичних закладів області
(доповідач – завідуюча відділом експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного процесу Р. В. Артюх); фінансовий стан Житомирського та Романівського районів за 8 місяців 2009 року (доповідачі – виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»
В. С. Мишківський, головний лікар Житомирської ЦРЛ О. К. Литвинець, головний лікар Романівської ЦРЛ Н. О. Сич); перегляд розміру членських внесків до БО „Лікарняна каса Житомирської області” (доповідач – виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» В. С. Мишківський); прийняття та виключення населення з БО «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – заступник виконавчого директора ЛК С. М. Грищук).
Коли створювалася Лікарняна каса, саме представники медичної громади краю першими підтримали цю ініціативу. Вони залучали до членства і свої родини, знайомих, вели активну роз’яснювальну роботу стосовно необхідності такого починання. Наразі, як розповіла Р. В. Артюх, у ЛК перебуває 14 484 медичних працівники (8% від усіх членів каси). За рішенням правління в квітні 2009 року виконавчою дирекцією були направлені листи головним лікарям ЛПЗ щодо сприяння вступу медичних працівників до ЛК. Їх кількість за цей період зросла на 529 осіб.
-За 8 місяців цього року від медичних працівників надійшло 1 031 351 грн., витрати на лікування з урахуванням адміністративно-господарських видатків склали 1 174 730 грн., що перевищує надходження на 143 379 грн., – розповіла Раїса Володимирівна.
Видатки на лікування медпрацівників найбільше перевищують надходження в таких ЛПЗ: обласний діагностичний центр – на 75 % (18959 грн., витрачено – 33242 грн.); обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського – 54 % (110745 грн., витрачено – 170921 грн.)
Лугинська ЦРЛ – 40% (24237 грн., витрачено –34119 грн.)
обласний медичний центр – 31,35% (14151 грн., витрачено –18587 грн.).
Правління висловило стурбованість із приводу того що кількість звернень співробітників ЛПЗ за медичною допомогою вдвічі більша, ніж інших членів ЛК. Зареєстровано 8000 випадків отримання ними за рахунок ЛК медичної допомоги (65 % від загальної кількості медиків – членів ЛК). Деякі медпрацівники користувалися послугами ЛК понад 43 рази. Кількість звернень інших пацієнтів – 53405 (38 % від загальної кількості членів ЛК).
Найчастіше лікувалися співробітники Лугинської ЦРЛ – 138% (в середньому кожен медик-член ЛК пролікувався 1,4 рази), обласного діагностичного центру – 120% (1,2 рази), Ружинської ЦРЛ – 99% (майже кожен медпрацівник).
Лікарняна каса постійно слідкує за якістю надання медичної допомоги тим, хто перебуває в організації, з метою отримання ними лікування світового рівня. Для цього відділ експертизи та контролю якості лікування систематично аналізує процес отримання медичної допомоги всіма членами ЛК, визначаючи недоліки, працює над тим, щоб стандарти цивілізованої медичної допомоги знаходили втілення у нашому суспільстві. Загальний відсоток недоліків (недотримання протоколів лікування, необґрунтована госпіталізація) по області складає 13%. Не можна ствердити, що ескулапи лікують себе краще, ніж інших, застосовуючи при цьому методи, котрі базуються лише на доказовій медицині. Відсоток недоліків при отримання медичної допомоги медичними працівниками перевищує обласний показник у Народицькій ЦРЛ – 45 %, Радомишльській ЦРЛ – 29 %, Лугинській ЦРЛ – 26 %, Коростенській ЦМЛ – 22 %. У зв’язку з недотриманням протоколів при лікуванні медичних працівників нераціонально витрачено 72 880 грн.
Р. В. Артюх навела приклади недоліків по Лугинській ЦРЛ, обласній лікарні, обласному діагностичному центрі. Встановлено, що основною причиною перевитрат коштів є недотримання протоколів лікування, відсутність контролю та принципової оцінки зі сторони адміністрації ЛПЗ, профспілкових організацій за оздоровленням медичних працівників, більша доступність медичних працівників до отримання медикаментів.
В. Д. Парій наголосив на тому, що частина коштів витрачається на закупівлю лікарських засобів із недоведеною клінічною ефективністю, які продовжують лікарями призначатися, особливо актовегіну, котрий заборонений в багатьох країнах Євросоюзу.
Благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» постійно слідкує за доцільним витраченням коштів. За підсумками 2008 року деякі райони мали негативний фінансовий баланс. На минулому правлінні було вирішено здійснити моніторинг їх фінансового стану. Він поліпшився у Коростишівському, Любарському, Чуднівському районах. Значно погіршився – у Житомирському ( – 45426 грн.) і Романівському (-4035 грн.). В результаті аналізу причин негативного фінансового стану з’ясовано, що в обох районах збільшені витрати на лікування в ЛПЗ обласних і м. Житомира, не дотримуються протоколи надання медичної допомоги, а також недоотримано частину коштів у зв’язку з наявністю великої кількості боржників.
Із поясненням причин негативного фінансового стану Романівської ЦРЛ перед присутніми виступила лікар-експерт Романівської ЦРЛ
С. О. Галяс. Вона наголосила на тому, що в районі проживають переважно сільські мешканці, організованих колективів небагато. Це і є причиною того, що незначна кількість жителів виявляє бажання вступити до ЛК. Певна робота для активізації вступу проводиться. 25 вересня відбулося засідання колегії РДА, де розглядалося питання діяльності ЛК у районі та прийняте рішення сприяти роботі цієї організації, вжити заходів щодо активізації вступу.
-У Житомирському районі проводилася робота щодо нормалізації фінансового стану. Частина медикаментів при лікуванні членів ЛК надаються за бюджетні кошти. Декілька разів лікарі-експерти брали участь у засіданнях колегій РДА. За липень-серпень 2009 року район має позитивний баланс в розмірі 14 тис. грн., – розповів головний лікар Житомирської ЦРЛ О. К. Литвинець.
Основною причиною негативного фінансового стану, на його думку, є великі витрати при лікуванні членів ЛК в обласних ЛПЗ.
Виконавчий директор В. С. Мишківський проінформував про фінансовий стан організації за 9 місяців 2009 року:
-План надходження коштів виконано на 104,3%, проте видаткова частина перевищила надходження на 179 тис. 817грн. Прогнозний розрахунок показує, що на кінець 2009 року від’ємне сальдо може збільшитися до 552 тис. 398грн.
Розмір членського внеску за рішенням звітно-виборчої конференції має складати 3 % від рівня мінімальної заробітної плати. У 2008 – 2009 роках вона збільшувалася не один раз. Але фінансовий стан ЛК не викликав занепокоєння, тому ті, хто перебуває в організації, платили такі ж членські внески – 15 грн. – 3 % від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2008р. (515 грн.).
В 2009 році видаткова частина кошторису зросла через такі об’єктивні чинники:
– збільшилася кількість пацієнтів із важким перебігом захворювань – в 2008 році 20 пацієнтів проліковано на суму від 5000 до 10000 грн. і 4 пацієнти на суму понад 10000 грн., а цьогоріч їх кількість відповідно зросла до 44 та 13;
– на 48% (до 946тис.) проти 2008р. зросли витрати на діагностичні дослідження;
– запроваджена компенсація витрат пацієнтів при проведенні літотрипсії, сплачено фізичним особам – 13 тис. 441грн., що втричі більше проти минулого періоду.
– відбулося зростання вартості ліків та виробів медичного призначення за лютий-вересень 2009 року в середньому на 30%, що в свою чергу привело до зростання видатків на 1млн. 497 тис;
– на 77% зросла вартість комунальних послуг – додаткові витрати – 23тис.970грн.
На правлінні було прийняте рішення у зв’язку з розширенням об’ємів надання медичної допомоги, значним зростанням вартості ліків і виходячи з того, що щомісячний членський внесок має складати 3% від рівня мінімальної заробітної плати, з 01 листопада 2009 року встановити такі внески:
вступний внесок – 3(три) грн. (залишається незмінним);
щомісячний внесок:
для дорослого населення – 20 (двадцять) грн.;
для студентів денної форми навчання (до 23 років) – 9 (дев’ять) грн.;
для дітей (до 18 років) – 7 (сім) грн., незалежно від кількості дітей, за умови членства одного з батьків.
Заступник виконавчого директора С. М. Грищук проінформував присутніх про перебування населення в ЛК. Станом на 01.10.2009 року в ЛК перебувають 190 653 жителі області, що становить 14,7% від загальної кількості населення (з них 35096 дітей), за липень-серпень 2009 року вступили 2705 осіб.
С. М. Грищук запропонував виключити з ЛК за несплату внесків та згідно заяв 540 громадян.
До ЛК постійно звертаються ті, хто з певних причин припинив членство в організації, а наразі бажають його відновити, бо розуміють, що в нинішніх соціально-економічних умовах у державі саме ця організація гарантує отримання всього спектру медичних послуг. На правлінні вирішено відновити членство 45 осіб за умови сплати ними всієї заборгованості та проплати авансом членських внесків за рік наперед.
«Лікарняна каса Житомирської області» і надалі залишатиметься організацією, яка допомагатиме мати гарантії на випадок хвороби, забезпечуватиме основні види допомоги, зменшуватиме особисті фінансові видатки при її отриманні.
Світлана Михалюк