Інтерв’ю з виконавчим директором благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»» Володимиром МИШКІВСЬКИМ

Поки в Україні тривають дискусії, якою ж має бути страхова медицина в країні, на Житомирщині вже 13-й рік поспіль успішно функціонує благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області», де нині перебуває понад 200 тисяч жителів області. Про досвід роботи ЛК, успіхи і проблеми — наша розмова з виконавчим директором благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимиром МИШКІВСЬКИМ.
ВЗ Що підказує досвід — лікарняні каси себе виправдовують?
Так, історія діяльності нашої ЛК засвідчила, що за рахунок солідарної участі навіть за незначного розміру щомісячного внеску, але за умови існування системи управління якістю медичної допомоги, яка ґрунтується на дотриманні локальних клінічних протоколів та лікарському формулярі, можна значною мірою розв’язувати проблему лікування населення в умовах недостатнього бюджетного фінансування. Завдяки діяльності ЛК наша область стала піонером у впровадженні лікарського формуляра, що дає можливість під час надання медичної допомоги населенню області використовувати високоефективні ліки з доведеною дією. Також уже багато років вдосконалюються та впроваджуються локальні клінічні протоколи медичної допомоги.
Загалом в Україні діє понад 200 лікарня¬них кас. Але на Житомирщині вона найпо¬тужніша. Щороку кількість членів організації поповнюється на понад 12 тисяч осіб. Основна наша мета — надати члену ЛК (де б він не перебував — у далекому поліському районі, у нашому обласному центрі чи інших містах країни) гарантовану можливість отримати високоякісну й доступну медичну допомогу. Кожен член лікарняної каси може на це роз¬раховувати, адже сума витрат та кількість звернень по медичну допомогу, які забез¬печуються за рахунок ЛК в разі лікування в медичних закладах Житомирської області, не обмежуються та не залежать від розміру сплачених внесків. Минулого року ми пере¬дали їх як благодійну допомогу в сумі майже ЗО мільйонів гривень. Моніторинг за цільовим використанням ресурсів у медичних закладах проводиться за допомогою сучасних інформаційних технологій, проведено автоматизацію обліку лікарських засобів у підрозділах лікувальних закладів усієї області.
Члени ЛК отримують цю допомогу неза¬лежно від того, де їх лікують, тобто кошти ідуть за пацієнтом, у тому числі й за межі області. Для цього ми тісно співпрацюємо із Всеукраїнським громадським об’єднанням «Асоціація працівників лікарняних кас», яке нині об’єднує понад 17 ЛК України (муніци¬пальну касу Києва, лікарняні каси Маріуполя, Полтави, Львова, інших великих міст). Мину¬лого року понад 116 членів нашої ЛК змогли скористатись цією послугою, яка діє у нас уже протягом кількох років.
ВЗ Це стосується виключно невідкладних станів?
Ні. Якщо наші пацієнти з якихось причин не можуть отримати необхідну допомогу в обласних медичних закладах (наприклад, із приводу онкопатології, екстракорпорального запліднення) і їдуть за направленнями до столиці або навіть у разі необхідності лікуються на вторинному рівні медичної допомоги в інших містах країни — вартість лікування ми відшкодовуємо, але кожен випадок розглядаємо індивідуально. Схема надання такої допомоги наступна. За направленням фахівця обласної консультативно-діагностичної поліклініки до закладу за межами Житомирської області, де здійснюватиметься медична допомога, член ЛК звертається до нас. Ми у свою чергу оформлюємо клопотання до «Асоціації працівників лікарняних кас», яка й здійснює його супровід за межами Житомирської області (щоб бути впевненими, що член ЛК отримав необхідну йому допомогу). Сума видатків, яку може компенсувати ЛК, становить 2 тис. гривень протягом року (таку суму пацієнт сплачує у ЛК за рахунок щорічних внесків протягом понад шести років). До того ж після обстежен¬ня чи лікування у високоспеціалізованих закладах за межами області пацієнт продовжує лікування за місцем проживання, і в цьому разі видатки ЛК продовжуються — розмір витрат під час лікування в медичних закладах Жито¬мирської області не має верхньої межі, тобто допомога надається у повному обсязі.
ВЗ Минулоріч ЛК здійснювала вакцина¬цію населення від грипу — чому правлін¬ня прийняло таке рішення?
Так, ми вперше за роки діяльності запро¬вадили проект із вакцинації населення від грипу. Це свідчить про перехід на профілак¬тичні засади роботи — такою нині є політи¬ка держави в системі охорони здоров’я і ми також прагнемо розширювати свої функції.
Про початок проекту та його мету ми широко інформували населення через ЗМІ, в ліку¬вальних закладах області тощо. Загалом на вакцинацію записалося приблизно 2,5 тисячі осіб — членів лікарняної каси; від колекти¬вів, співробітники яких перебувають у ЛК, надійшли замовлення на 4,5 тисячі доз. Тож ми закупили більш як 7 тисяч доз вакцини проти грипу на суму понад 500 тисяч гри¬вень, яку розподілили в лікувальні заклади Житомирської області відповідно до отрима¬них заявок. Хочу наголосити, що акція була безкоштовною.
Про профілактичну спрямованість діяльності ЛК свідчить і пілотний проект у Попільнянському районі з профілактики ускладнень гіпертонічної хвороби, який ми реалізуємо впродовж останніх двох років. Членам ЛК безкоштовно надаються гіпотензивні пре¬парати (не менше однієї упаковки протягом місяця).
Подібний проект ми реалізуємо для запо¬бігання загостренням бронхіальної астми й хронічних обструктивних захворювань легень шляхом забезпечення інгаляторами. Понад 100 учасників проекту — членів ЛК, отриму¬ють їх за суттєвими знижками.
Із 2012 року ми впровадили соціальний проект сприяння вступу до лікарняної каси — програму «Потурбуйся про батьків». Про¬понуємо членам ЛК надати можливість їхнім батькам вступити до благодійної організації без обов’язкового тримісячного строку очіку¬вання (згідно з Положенням, членство в ЛК починається через три місяці після сплати вступного та трьох щомісячних внесків). Про¬грама продовжуватиметься й надалі — ми робимо акцент передусім на мешканцях села, адже розуміємо, що вони найбільш обділені доступною мобільною медичною допомогою. Тож через Укрпошту ми розповсюдили близь¬ко 170 тисяч примірників рекламної інформа¬ції про таку програму.
Хочу відзначити і те, що впродовж 2-х ро¬ків сума внеску (25 грн) для членів ЛК зали¬шається незмінною, незважаючи на реаліза¬цію нових проектів, профілактичних програм, які потребують суттєвого фінансування. Втім, ми вважаємо, що ці витрати є виправданими. І переконані в тому, що на сучасному етапі ді¬яльність ЛК можна розглядати як прообраз добровільного медичного страхування, адже вона несе в собі той потенціал, який допоможе опанувати основи страхової медицини.
ВЗ А проблем на цьому шляху багато?
— Одним із проблемних питань у роботі лі¬карняних кас загалом в Україні є відсутність єдиних підходів в організації співпраці ЛК із закладами охорони здоров’я при медикамен¬тозному забезпеченні членів організації. За свідченнями наших колег із деяких інших об¬ластей, окремі керівники медичних закладів дозволяють собі не виконувати наказ МОЗ України, який регулює таку співпрацю. Зо¬крема, вони часто відмовляються отримувати та здійснювати облік благодійної допомоги від ЛК. Тому нам приємно відчувати повну підтримку нашої діяльності з боку керівни¬цтва департаменту охорони здоров’я Жито¬мирської ОДА і більшості головних лікарів. Досить складно впроваджується система стандартизації медичних технологій (локаль¬ні клінічні протоколи, формуляр), що призво¬дить до призначення лікарських засобів із недоведеною ефективністю, нераціонального використання коштів. У цій ситуації ЛК можна розглядати як полігон відпрацювання меха¬нізму запровадження зазначених документів у практику охорони здоров’я. За результата¬ми проведеного нами фармакоекономічного аналізу лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів, які не перебувають у ЛК, частка витрат на другорядні лікарські засоби стано¬вила 38,8%. У той час, як якість надання ме¬дичної допомоги членам ЛК та її відповідність локальним протоколам контролюється лікарями-експертами, які є в кожному лікуваль¬ному закладі, на другорядні препарати витра¬чається не більше 2,8% коштів. Водночас слід відзначити неготовність вітчизняної системи охорони здоров’я до дотримання договірних взаємовідносин та співпраці, що передбачає досить жорсткий контроль за використанням медикаментів. Іноді спостерігаємо негативне сприйняття медичними працівниками поза¬відомчої системи управління якістю надан¬ня медичної допомоги. А це — обов’язкові елементи системи медичного страхування, які, на наш погляд, необхідно професійно використати на користь пацієнтів.

Поки в Україні тривають дискусії, якою ж має бути страхова медицина в країні, на Житомирщині вже 13-й рік поспіль успішно функціонує благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області», де нині перебуває понад 200 тисяч жителів області. Про досвід роботи ЛК, успіхи і проблеми — наша розмова з виконавчим директором благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимиром МИШКІВСЬКИМ.

ВЗ Що підказує досвід — лікарняні каси себе виправдовують?

Так, історія діяльності нашої ЛК засвідчила, що за рахунок солідарної участі навіть за незначного розміру щомісячного внеску, але за умови існування системи управління якістю медичної допомоги, яка ґрунтується на дотриманні локальних клінічних протоколів та лікарському формулярі, можна значною мірою розв’язувати проблему лікування населення в умовах недостатнього бюджетного фінансування. Завдяки діяльності ЛК наша область стала піонером у впровадженні лікарського формуляра, що дає можливість під час надання медичної допомоги населенню області використовувати високоефективні ліки з доведеною дією. Також уже багато років вдосконалюються та впроваджуються локальні клінічні протоколи медичної допомоги.

Загалом в Україні діє понад 200 лікарняних кас. Але на Житомирщині вона найпотужніша. Щороку кількість членів організації поповнюється на понад 12 тисяч осіб. Основна наша мета — надати члену ЛК (де б він не перебував — у далекому поліському районі, у нашому обласному центрі чи інших містах країни) гарантовану можливість отримати високоякісну й доступну медичну допомогу. Кожен член лікарняної каси може на це розраховувати, адже сума витрат та кількість звернень по медичну допомогу, які забезпечуються за рахунок ЛК в разі лікування в медичних закладах Житомирської області, не обмежуються та не залежать від розміру сплачених внесків. Минулого року ми передали їх як благодійну допомогу в сумі майже ЗО мільйонів гривень. Моніторинг за цільовим використанням ресурсів у медичних закладах проводиться за допомогою сучасних інформаційних технологій, проведено автоматизацію обліку лікарських засобів у підрозділах лікувальних закладів усієї області.

Члени ЛК отримують цю допомогу незалежно від того, де їх лікують, тобто кошти ідуть за пацієнтом, у тому числі й за межі області. Для цього ми тісно співпрацюємо із Всеукраїнським громадським об’єднанням «Асоціація працівників лікарняних кас», яке нині об’єднує понад 17 ЛК України (муніципальну касу Києва, лікарняні каси Маріуполя, Полтави, Львова, інших великих міст). Минулого року понад 116 членів нашої ЛК змогли скористатись цією послугою, яка діє у нас уже протягом кількох років.

ВЗ Це стосується виключно невідкладних станів?

Ні. Якщо наші пацієнти з якихось причин не можуть отримати необхідну допомогу в обласних медичних закладах (наприклад, із приводу онкопатології, екстракорпорального запліднення) і їдуть за направленнями до столиці або навіть у разі необхідності лікуються на вторинному рівні медичної допомоги в інших містах країни — вартість лікування ми відшкодовуємо, але кожен випадок розглядаємо індивідуально. Схема надання такої допомоги наступна. За направленням фахівця обласної консультативно-діагностичної поліклініки до закладу за межами Житомирської області, де здійснюватиметься медична допомога, член ЛК звертається до нас. Ми у свою чергу оформлюємо клопотання до «Асоціації працівників лікарняних кас», яка й здійснює його супровід за межами Житомирської області (щоб бути впевненими, що член ЛК отримав необхідну йому допомогу). Сума видатків, яку може компенсувати ЛК, становить 2 тис. гривень протягом року (таку суму пацієнт сплачує у ЛК за рахунок щорічних внесків протягом понад шести років). До того ж після обстеження чи лікування у високоспеціалізованих закладах за межами області пацієнт продовжує лікування за місцем проживання, і в цьому разі видатки ЛК продовжуються — розмір витрат під час лікування в медичних закладах Жито¬мирської області не має верхньої межі, тобто допомога надається у повному обсязі.

ВЗ Минулоріч ЛК здійснювала вакцинацію населення від грипу — чому правління прийняло таке рішення?

Так, ми вперше за роки діяльності запровадили проект із вакцинації населення від грипу. Це свідчить про перехід на профілактичні засади роботи — такою нині є політика держави в системі охорони здоров’я і ми також прагнемо розширювати свої функції.

Про початок проекту та його мету ми широко інформували населення через ЗМІ, в лікувальних закладах області тощо. Загалом на вакцинацію записалося приблизно 2,5 тисячі осіб — членів лікарняної каси; від колективів, співробітники яких перебувають у ЛК, надійшли замовлення на 4,5 тисячі доз. Тож ми закупили більш як 7 тисяч доз вакцини проти грипу на суму понад 500 тисяч гривень, яку розподілили в лікувальні заклади Житомирської області відповідно до отриманих заявок. Хочу наголосити, що акція була безкоштовною.

Про профілактичну спрямованість діяльності ЛК свідчить і пілотний проект у Попільнянському районі з профілактики ускладнень гіпертонічної хвороби, який ми реалізуємо впродовж останніх двох років. Членам ЛК безкоштовно надаються гіпотензивні препарати (не менше однієї упаковки протягом місяця).

Подібний проект ми реалізуємо для запобігання загостренням бронхіальної астми й хронічних обструктивних захворювань легень шляхом забезпечення інгаляторами. Понад 100 учасників проекту — членів ЛК, отримують їх за суттєвими знижками.

Із 2012 року ми впровадили соціальний проект сприяння вступу до лікарняної каси — програму «Потурбуйся про батьків». Пропонуємо членам ЛК надати можливість їхнім батькам вступити до благодійної організації без обов’язкового тримісячного строку очікування (згідно з Положенням, членство в ЛК починається через три місяці після сплати вступного та трьох щомісячних внесків). Про¬грама продовжуватиметься й надалі — ми робимо акцент передусім на мешканцях села, адже розуміємо, що вони найбільш обділені доступною мобільною медичною допомогою. Тож через Укрпошту ми розповсюдили близько 170 тисяч примірників рекламної інформації про таку програму.

Хочу відзначити і те, що впродовж 2-х років сума внеску (25 грн) для членів ЛК залишається незмінною, незважаючи на реалізацію нових проектів, профілактичних програм, які потребують суттєвого фінансування. Втім, ми вважаємо, що ці витрати є виправданими. І переконані в тому, що на сучасному етапі діяльність ЛК можна розглядати як прообраз добровільного медичного страхування, адже вона несе в собі той потенціал, який допоможе опанувати основи страхової медицини.

ВЗ А проблем на цьому шляху багато?

— Одним із проблемних питань у роботі лікарняних кас загалом в Україні є відсутність єдиних підходів в організації співпраці ЛК із закладами охорони здоров’я при медикаментозному забезпеченні членів організації. За свідченнями наших колег із деяких інших областей, окремі керівники медичних закладів дозволяють собі не виконувати наказ МОЗ України, який регулює таку співпрацю. Зокрема, вони часто відмовляються отримувати та здійснювати облік благодійної допомоги від ЛК. Тому нам приємно відчувати повну підтримку нашої діяльності з боку керівництва департаменту охорони здоров’я Житомирської ОДА і більшості головних лікарів. Досить складно впроваджується система стандартизації медичних технологій (локальні клінічні протоколи, формуляр), що призводить до призначення лікарських засобів із недоведеною ефективністю, нераціонального використання коштів. У цій ситуації ЛК можна розглядати як полігон відпрацювання механізму запровадження зазначених документів у практику охорони здоров’я. За результатами проведеного нами фармакоекономічного аналізу лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів, які не перебувають у ЛК, частка витрат на другорядні лікарські засоби становила 38,8%. У той час, як якість надання медичної допомоги членам ЛК та її відповідність локальним протоколам контролюється лікарями-експертами, які є в кожному лікувальному закладі, на другорядні препарати витрачається не більше 2,8% коштів. Водночас слід відзначити неготовність вітчизняної системи охорони здоров’я до дотримання договірних взаємовідносин та співпраці, що передбачає досить жорсткий контроль за використанням медикаментів. Іноді спостерігаємо негативне сприйняття медичними працівниками позавідомчої системи управління якістю надання медичної допомоги. А це — обов’язкові елементи системи медичного страхування, які, на наш погляд, необхідно професійно використати на користь пацієнтів.

Вікторія Паламарчук, власкор газети “Ваше здоров’я”

Медична газета “Ваше здоров’я” № 9-10 від 08.03.13 р.

Детальніше


Залиште коментар!





Лікарняна каса повністю забезпечує хворих, котрі перебувають в ЛК, медикаментами, виробами медичного призначення тощо згідно з уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України, локальними клінічними протоколами, затвердженими наказами УОЗ Житомирської ОДА, та лікарським формуляром

Олег Васильович Казюк – головний лікар комунальної установи «Олевська центральна лікарня» міської ради об’єднаної територіальної громади: – Медикаментозне забезпечення населення району на загальнодержавному рівні, звісно, бажало б бути кращим. Причина загальновідома – недостатнє фінансування галузі. Я думаю, що така ситуація в усіх медичних закладах не лише області, а й України. За таких умов, коли лікувати […]

Детальніше
Читати блог »

Заборонений список МОЗ: лікар роз’яснює, чому не можна лікуватися цими ліками

http://4mama.ua/uk/kids/health/6115-zaboroneniy-spisok-moz-likar-rozyasnyuye-chomu-ne-mozhna-likuvatisya-tsimi-likami Оксана Шевченко ГРВІ. Що за інфекції, яка особливість лікування і чому багато хто зі звичних нам ліків включені у ...

Доктор Комаровский: Вся наша медицина слишком часто идет на поводу у обывателя

http://gordonua.com/news/society/doktor-komarovskiy-vsya-nasha-medicina-slishkom-chasto-idet-na-povodu-u-obyvatelya-216950.html Граждане Украины не понимают, что нужно получать квалифицированную помощь врачей, а не заниматься самолечением, отметил врач-педиатр Евгений Комаровский.   Комаровский считает, что ...

#medi