З НАШОЇ ПОШТИ
Періодично я звертаюсь до лікарів – то «скаче» тиск, а то починає «підводити» печінка. Роки ж не додають здоров’я. Але щоразу мене підтримує давній друг – благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Я вже дуже давно в ній, мало не з дня заснування – десь із грудня 2000 року. Й за цей період не раз відчув і побачив її допомогу. По-перше, обстеження мені проводять безкоштовно – тобто за рахунок «Лікарняної каси». А крім того – скільки доводилось лікуватись стаціонарно, завжди медикаменти, витратні матеріали теж оплачує «Лікарняна каса». Тобто коли виникає потреба в медичній допомозі, не треба думати, де взяти гроші – щомісячні добровільні пожертування не такі вже й великі (зараз – лише 35 гривень), а завдяки членству в благодійній організації лікуєшся безкоштовно. А півтора року тому мені робили в Києві операцію на серці – «Лікарняна каса» надала значну фінансову допомогу. І знаєте, коли чую від несвідомих громадян, що, мовляв, нащо я буду ті 35 гривень щомісяця платити, краще їх відкладатиму – завжди кажу, що це думка крайнє неправильна! Грошей таким чином точно не назбираєш! Як би я назбирав ту суму, яку мені «Лікарняна каса» тоді виділила на операцію?
І ще одне: у мене, наприклад, щомісячні внески вираховують автоматично з заробітної плати – не треба нікуди в банк іти, нести ці платежі, вистоювати в чергах, щоб заплатити. А все тому, що ми вступили до «Лікарняної каси» всією нашою організацією. Тож, якби довелось їхати десь із села в місто (бо ж де тут заплатиш?) у банк – було б не з руки: трать гроші й час на поїздку. А так – ніяких проблем: бухгалтерія централізовано вираховує гроші. Тому я раджу організаціям, колективам вступати до «Лікарняної каси» всім гуртом – прислухайтесь до моєї поради, я дурниць вам не скажу. Хто працює й має таку можливість – платити внески через бухгалтерію свого підприємства – вступайте до «Лікарняної каси». Більше того – зробити це треба було, образно кажучи, ще позавчора. Тому що сьогодні такий час настав нестабільний – все дорожчає з кожним днем. Одна «Лікарняна каса» ще «тримається». Ось лише днями я отримав завдяки їй медикаменти й від печінки, й від тиску – на суму набагато більшу, ніж сплатив добровільних внесків за тривалий час. Ті 35 гривень – це сьогодні не гроші. А коли потрапляєш на лікарняне ліжко, то відчуваєш, що то значить підтримка цієї благодійної організації. Навіть ось такий приклад: якщо призначили якісь уколи – треба піти в аптеку й купити шприци, самі медикаменти, вату, спирт. І тоді вже тобі медсестра кваліфіковано зробить укол. А коли ти в «Лікарняній касі» – все перераховане тобі принесуть «на блюдечку». Тому буду з нею й надалі – чого й вам усім бажаю.
З повагою – Віталій Антонович Климчук,
село Дубовець Житомирського району.