Новини

Треба бачити не лише недоліки, а й досягнення та успіхи!

Оприлюднено

На базі обласного медичного консультативно-діагностичного центру відбулось засідання комісії з питань охорони здоров’я та оздоровлення громадської ради при Житомирській облдержадміністрації. Провів зібрання голова комісії Л.О. Антонюк. 

Він, зокрема відзначив, що наразі в галузі охорони здоров’я області існує чимало проблем, вирішувати які необхідно спільними зусиллями.

– Проте ми всі маємо бачити в медицині не лише якісь недоліки чи недопрацювання, – зауважив Л.О.Антонюк. – Адже кожен із нас, коли в двері стукає біда недуги, шукає порятунку й просить допомоги саме у медпрацівників. Тому треба навчитись нарешті побачити й достойно оцінити їх досягнення та успіхи.

Тож серед визначальних моментів у галузі охорони здоров’я області начальник управління охорони здоров’я ОДА О.М.Торбас, котрий брав участь у засіданні, назвав введення в експлуатацію МРТ, який встановлено в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського.

– Отож ми виходимо на завершальне коло введення його в дію, – сказав він. Нині формується кадровий колектив (середня ланка практично вже сформована), який працюватиме на цьому обладнанні. Спеціалісти пройдуть необхідне стажування в клініках столиці та в Нідерландах. Попередньо розраховуємо, що орієнтовно до 20 березня обладнання запрацює в повному режимі – буде офіційно відкрите відділення на базі ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, яке працюватиме цілодобово.

Потреба ж у ньому, як зауважив О.М.Торбас, нагальна, тому що сьогодні ця медична послуга надається лише приватними структурами – наша область єдина не має комунального МРТ. А це – найефективніша діагностика, визнана світом, яка визначає, зокрема, пухлинний ріст діаметром 1-2 міліметри – тобто МРТ може виявити зачатки ракових процесів в організмі людини.

– Ми свого часу проаналізували ситуацію з проходженням МРТ населенням області, яке потребує цього виду обстеження – його здійснює лише третина. Решта не мають такої можливості через дороговартісність діагностування. Тому необхідно налагодити ранню й вчасну діагностику початкових стадій онкозахворювань, а відтак – надання адекватної медичної допомоги, – відзначив начальник управління. – Проте останнє вимагає створення відповідного медичного забезпечення. Для цього ми розглядаємо можливість переведення онкодиспансера в приміщення колишнього санаторію «Полісся» – власність обласної ради. Наразі працюємо над цим питанням із депутатами.

Одне з питань, яке, зокрема, розглянули учасники зібрання, стосувалось діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». О.М.Торбас зауважив, що досвід її 16-річної роботи на теренах Житомирщини неодноразово вивчали багато керівників вищих рівнів виконавчої влади. Зокрема – міністр охорони здоров’я України, ознайомившись минулоріч із роботою «Лікарняної каси Житомирської області», був дуже приємно вражений, наголосивши, що це – той прообраз страхової медицини, про яку говорять у країні не один рік. Очікування прийняття Верховною Радою відповідного закону, за яким система охорони здоров’я перейде на «рейки» страхової медицини, вже досить тривалі в часі. Проте надання безкоштовної медичної допомоги, задеклароване в Конституції України, держава не забезпечує фінансовим ресурсом, спрямовуючи на потреби галузі лише 3,2% від ВВП (проти необхідних 10%). Дисбаланс між 49 статтею Конституції й не забезпеченням фінансовим ресурсом створює дестабілізацію як із боку пацієнтів, так і з боку самої системи охорони здоров’я. Тож благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» заслуговує лише на кращі слова оцінки своєї діяльності.

Це підтвердила інформація виконавчого директора благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, представлена учасникам зібрання. Так, за його словами, створена в 2000 році, організація мала на меті вирішити серйозні проблеми з забезпеченням населення ліками, виробами медичного призначення, тощо.

– За цим напрямком – забезпечення медикаментами, реактивами, виробами медичного призначення населення шляхом солідарної участі – ми працюємо й до сьогодні, – сказав він. – Зазначу, що ЛК, як юридична особа, перебуває фактично поза процесом самого лікування – лікарі-експерти, котрі представлені в кожному лікувальному закладі області, не беруть безпосередньої участі в призначенні тих чи інших лікарських засобів.

Основна діяльність базується на відповідних законах України. Працюємо ж ми з моменту створення (й із того часу не змінюючи своїх принципів) за напрямками: екстрена та невідкладна медична допомога (зазначу, що обсяги надання допомоги службі «Лікарняною касою» протягом 2014-2015 років суттєво зменшились, що свідчить про те, що ця служба після свого реформування забезпечена всім необхідним для надання невідкладної допомоги), амбулаторно-поліклінічна (денний стаціонар, амбулаторне лікування, обстеження) та стаціонарна допомога. Загалом в організації нараховується 210 тисяч осіб (у 2000 році – 4 900 громадян) – медичну допомогу в закладах охорони нашої області щоденно отримують до 2,5 тисяч осіб.

Стосовно вступу до «Лікарняної каси» – щомісячний внесок формується в сумі 3% від розміру мінімальної зарплати, що передбачено відповідними законодавчими актами. Причому студенти сплачують 20 гривень, сума щомісячної сплати за дітей – 15 гривень (до того ж – зазначу – ця сума єдина, незалежно від кількості дітей до 18 років у сім’ї). Вступати до організації громадяни можуть індивідуально або як юридичні особи. За останньою формою вступу відрахування внесків відбуваються централізовано з прибутку підприємства або ж із заробітної плати громадянина – члена ЛК. Тобто – я наголошую – з готівковими коштами ми не працюємо: щомісячні добровільні пожертвування громадяни сплачують через сайт ЛК, «Укрпошту», «Ощадбанк» або «Приватбанк» (у 27 офісах філій встановлені термінали – ця безготівкова форма сплати членських внесків набуває все більшої популярності).

Для оперативного управління ресурсами створена автоматизована система управління, умовно розділена на блоки. Перший – «програмний модуль база членів ЛК» – облікує кошти, які надійшли. Другий – «програмний модуль медикаменти» – здійснює їх пошук та придбання за оптимальною вартістю й відповідністю ціни та якості. Третій – «програмний модуль «Лікар-експерт», який здійснює контроль за використанням медикаментів для лікувально-діагностичного процесу. Ці модулі задіяні в кожному представництві – тобто існує 27 таких модулів у лікувальних закладах області, де розташовані філії «Лікарняної каси». В окремих лікувальних закладах такі модулі діють уже навіть на рівні відділень (як, наприклад, в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського). Які позитивні результати їх роботи? Насамперед – здійснюється автоматизований прозорий облік ліків на складі, крім того – їх наявність безпосередньо у відділенні. Також це дає можливість замовляти лише ті медикаменти, які потрібні сьогодні, а не замовляти заздалегідь. Тобто, ми можемо сказати чітко, скільки в тому чи іншому закладі використовується шприців, систем, антибіотиків різних напрямків, серцево-судинних препаратів тощо. А це дозволяє управляти наявним ресурсом. До речі, такі модулі ми рекомендуємо використовувати керівникам усіх лікувальних закладів – програму й супровід надаємо безкоштовно. Рік тому, до речі, таку програму ми встановили в діагностичному центрі міста Коростеня – відтак у 2015 році на 30% зменшилось (у порівнянні з 2014 роком) замовлення реактивів у кількісних упаковках для проведення біохімічних досліджень тощо.

Всю нашу діяльність ми будуємо на договірних засадах – укладені відповідні договори з УОЗ ОДА, закладами всіх рівнів надання медичної допомоги, аптечними закладами (ми працюємо з 40 аптечними закладами, які забезпечують лікування по всій Житомирській області), оптовими фірмами-постачальниками, банками, «Укрпоштою» (з якою прекрасно співпрацюмо в сільській місцевості, де немає фінансових установ), підприємствами, організаціями, Асоціацією лікарняних кас України (через яку працюємо з медичними закладами Києва, де члени ЛК отримують допомогу – при обстеженні або лікуванні за межами Житомирської області вони отримують компенсацію грошових витрат у сумі дві тисячі гривень).

Якщо говорити про фінансову підтримку лікувальних закладів – лише, зокрема, в 2015 році медичні заклади області отримали медикаментів, виробів медичного призначення на суму 42,3 мільйони гривень. І це – окрім видатків «Лікарняної каси» на амбулаторне лікування, лабораторні дослідження, відшкодування КТ, МРТ. Причому попри те, що при проходженні КТ ми відшкодовуємо всім членам ЛК 100 гривень і при проходженні МРТ 150 гривень, лише, зокрема, протягом місяця наші видатки на такі обстеження складають понад 150 тисяч гривень. Отож ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського отримала медикаментів, виробів медичного призначення на суму 9,4 мільйони гривень, онкодиспансер – 2,5 мільйони гривень, обласний діагностичний центр (реактивів для обстеження членів ЛК) – 1,4 мільйона гривень, обласна дитяча клінічна лікарня – 900 тисяч гривень, ЦМЛ №1 Житомира – 4,5 мільйони гривень, ЦМЛ №2 Житомира – 3,5 мільйони гривень (в ці суми – повторюю – не враховані видатки на амбулаторне лікування). Багато це чи мало? Порівняймо: у 2015 році бюджетні видатки на лікування одного пацієнта становлять у середньому 8,94 гривні на добу, «Лікарняна каса» для своїх членів надає 65,35 гривень. Звернень за медичною допомогою від членів «Лікарняної каси» протягом 2015 понад 486 тисяч.

Стосовно максимальної суми, на яку протягом року член ЛК може отримати медикаментів для лікування – до 2015 року обмежень по фінансовій складовій не було. Але в другій половині 2015 року в зв’язку з різким підвищенням вартості ліків ми змушені були тимчасово ввести ліміт у сумі 25-річних внесків, що на даний час становить 12 тисяч гривень.

Також за рішенням правління ми здійснюємо благодійну діяльність. Так, із 2004 року постійно забезпечуємо медичний супровід 800 дітей-сиріт (пролікувано на 193 тисячі гривень). З 2005 року опікуємось інвалідами війни, які не є членами ЛК (проліковано 629 осіб на 138 тисяч гривень). Із 2014 року почали опікуватись й учасниками АТО (держава виділяє на їх лікування кошти, але ми теж вирішили їм допомогти) – 100 громадян цієї категорії пролікувались на суму 100 тисяч гривень. Причому для них передбачено пільговий вступ до «Лікарняної каси»: людина сплачує лише 43 гривні й із моменту їх сплати вже є членом організації.

Також – за рішенням правління – надаємо допомогу лікувальним закладам. Так, за 15 років 1,6 мільйони гривень були виділені для них на придбання виробів медичного призначення, електрокардіографів. В 2013 році правлінням було прийнято рішення не виділяти матеріальної допомоги – натомість кошти централізувати й придбати дистанційний літотриптор. Ми придбали його, передавши в безкоштовне користування ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського. Тож протягом 2015 року за його допомогою 430 пацієнтів пройшли лікування сечокам’яної хвороби безоперативним методом. Це – гарний крок до покращення медичної допомоги населенню. В 2014 році також ми придбали фіброскоп, який передали ЦМЛ №2 Житомира для обстеження пацієнтів.

Займаємось, окрім того, науково-методичною, законодавчою діяльністю, яка спрямована в основному на управління якістю медичної допомоги. Отож за цим напрямком маємо багато напрацювань: 50 наукових публікацій у фахових журналах, підготовлена дисертація кандидата медичних наук по оптимізації діяльності лікарняних кас, викладаємо короткий курс циклу тематичного вдосконалення «Актуальні питання діяльності лікарняних кас» у Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця.

Свої напрацювання ми передаємо іншим – до нас недноразово приїжджали представники всіх областей України, які ознайомлювалися з діяльністю «Лікарняної каси Житомирської області».

До речі, в 2005 році на Житомирщині була проведена колегія Міністерства охорони здоров’я України, учасники якої ознайомились із нашою роботою – їм було рекомендовано за принципами «Лікарняної каси Житомирської області» створити такі ж організації в своїх регіонах. У деяких областях вони були створені, в інших – не вдалось.

Минулоріч міністр охорони здоров’я України ознайомився з діяльністю нашої організації. Згодом під час перевірки проведення вакцинації, відвідавши Новоград-Волинський та Коростишів, попросив показати, як працює ЛК на місцях – у медичних закладах районів. Відтак роботу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» він оцінив високо. Тож наразі Міністерство охорони здоров’я України досить активно ініціює створення лікарняних кас – напевно, маючи розуміння того, що страхова медицина на нинішньому етапі нереальна для створення, адже існує багато фінансово-економічних проблем, які сьогодні надзвичайно важко – або й навіть неможливо – вирішити. Тому ми радо приймаємо делегації з інших регіонів – показуємо нашу діяльність.

Спільно з громадськістю ми підготували законопроект про лікарняні каси, який поданий до Верховної Ради й прогнозовано в березні буде розглядатись на профільному комітеті.

Отож хочу відзначити, що наша діяльність відповідає концепції розвитку системи охорони здоров’я, представленій міністром охорони здоров’я України в Національній стратегії реформування системи охорони здоров’я на 2015-2020 роки.

Так, у розділі управління якістю лікувального процесу головним  у нас є пацієнт «Лікарняної каси» – в кожному випадку надання медичної допомоги пацієнт повинен підписати листок лікарських призначень, яким він підтверджує отримання тих чи інших ліків.

Другий рівень контролю – лікар-експерт лікувального закладу: всі проблемні питання, які виникають у пацієнтів, акумулюються у лікаря-експерта, який їх розглядає. В тому разі, коли пацієнт не задоволений цим рішенням чи лікар-експерт не може знайти в лікувальному закладі консенсус і вирішити питання на користь пацієнта, задіюється третій рівень контролю – відділ аудиту якості лікувально-діагностичного процесу. Уже понад 2 роки працює цілодобова «гаряча лінія», яка дає можливість нашим пацієнтам отримати кваліфіковані пояснення та вирішення проблем, що виникають.

Четвертий рівень – контрольно-експертні комісії, куди ми надаємо результати аудиту дотримання уніфікованих протоколів надання медичної допомоги. На засіданнях комісій заслуховуються пояснення лікувальних закладів (чи окремих лікарів) стосовно виявлених в організації надання медичної допомоги недоліків.

Також для контролю якості медичної допомоги задіяний модуль «автоматизація управління якістю медичної допомоги», який дає можливість в автоматизованому режимі аналізувати відповідність лікарських призначень до протоколу надання медичної допомоги, визначати вартість лікування, фактичне використання та прогнозовану потребу в лікарських засобах по відділеннях, лікарях та нозологічних формах.

Говорячи ж про створення, впровадження формулярної системи та моніторинг дотримання вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги – тобто участь у стандартизації – хочу зауважити, що в багатьох випадках усі нарікання, проблеми, скарги, які виникають у наших пацієнтів (членів ЛК), стосуються того, що лікарі призначають лікарські засоби, які вилучені з державного формуляра, як препарати, що не мають доказової ефективності. Відтак вони вилучені й із клінічного протоколу надання медичної допомоги, до написання якого залучені кращі надбання світової практики, кращі вітчизняні спеціалісти. Я наголошую на тому, що вилучені такі лікарські засоби державою – тобто всі проблеми виникають через недотримання лікарями вимог формулярної системи. Й призначаючи такі лікарські засоби, лікар повинен сказати пацієнтові: «Я цей препарат буду вам рекомендувати, але ви повинні розуміти, що він не має доказової ефективності – він може допомогти, а може й не допомогти. Ризики є – чи згодні приймати такий препарат?»

Важливим моментом у нашій діяльності є формування єдиного медичного простору – тим паче зараз, коли з утворенням нових громад відбуваються формування різних бюджетів. Так, якщо член громади, наприклад, Тетерівки приїде до лікувального закладу вторинного чи третинного рівнів, виникатиме фінансова проблема забезпечення надання йому медичної допомоги. Член же «Лікарняної каси» – звідки не приїхав би – завжди забезпечений ресурсами.

Наближення медичної допомоги до пацієнта нами здійснюється шляхом забезпечення амбулаторного лікування. Підписані угоди з 40 аптечними закладами (незалежно від форми їх власності), вимога до них одна: повинні бути доступні якісні й дешеві ліки. Завдяки цьому кількість пролікованих в амбулаторних умовах в 2015 році в порівнянні з 2014 роком у збільшилась на 40%. Це вважаємо надзвичайно важливим компонентом роботи, адже протягом 2015 року ці аптеки відпустили медикаментів за 62 тисячами рецептів, виписаних для членів ЛК.

Звісно, ми розуміємо, що сьогодні в тому, чим ми займаємось, є проблеми. Й проблеми, на наш погляд, серйозні. Тож для того, щоб їх подолати, ми вивчаємо громадську думку – ми прагнемо знати ці проблеми й шукати шляхи їх вирішення. Тому систематично проводимо анкетування, опитування – під час проведених у січні цього року, наприклад, опитали 109 осіб. Встановлено, зо значна частина їз них купували медикаменти за власні кошти, що переважно пов’язано з недотриманням лікарями протоколів лікування та Лікарського формуляру. Разом з цим ми запитали, чи будуть опитувані рекомендувати вступати до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», 75% відповіли ствердно – навіть при існуючих недоліках (частина яких пов’язана з недостатньою комунікацією нас, як організаторів та медичних працівників).

Й останній факт – у січні була оголошена епідемія грипу. Тільки в місті Бердичеві, зокрема, й лише за один день від пневмонії лікувались 44 члени ЛК – середня вартість лікування сягала 980 гривень. Це при тому, що внесок за рік становить 480 гривень.

Отож ми вважаємо, що на сьогоднішній день благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це один із кращих варіантів солідарної участі фінансування системи охорони здоров’я. Це перше. Друге – ми готуємо підґрунтя для запровадження медичного страхування в Україні. Для цього потрібна система – ми показуємо таку систему, яка реально працює вже 16 років. Тож, перебування в лавах організації понад 210 тисяч мешканців області є індикатором нашої успішної діяльності.

Голова комісіїз питань охорони здоров’я та оздоровлення громадської ради при Житомирській облдержадміністрації Л.О.Антонюк підтримав цю думку, подякувавши за співпрацю та закликавши учасників зібрання допомагати й підтримувати благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області».

Вікторія Паламарчук.

РОБОТА БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» – КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЛІКУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

https://www.youtube.com/watch?v=lxoB5JgzRZg

https://www.youtube.com/watch?v=vT2QgQGEzXA