«Хоч часи скрутні, але працюємо – влада району допомагає!»

Виїзна редакція
«Хоч часи скрутні, але працюємо – влада району допомагає!»
– Кажете, варто-таки чимось похвалитись (бо ж, мовляв, багато хто лише «плачеться» – то грошей немає щось путнє зробити, то можливостей)? Звісно, часи скрутні, бюджет «куций», але знаходимо порозуміння з райдержадміністрацією, районною радою – допомагають нам! – Так розпочав розмову головний лікар Ємільчинської ЦРЛ Юрій Дмитрович Довгополий.
– Коштів і нам, як і всім медичним закладам, звісно, бракує – на початку формування бюджету не вистачало на заробітну плату медпрацівникам десь півтора мільйони гривень. Але влада району виділила додатково майже 800 тисяч гривень і по серпень нам зарплату «закриють». А далі за результатами виконання бюджету за півроку будуть виділені додаткові кошти й до завершення року це питання ми повністю вирішимо.
Маємо плани на літо – нам вдалось переконати владу й ми надіємось на виділенння трьох мільйонів гривень із обласного бюджету на утеплення стаціонару (кілька років тому ми встановили в усьому приміщенні енергозберігаючі вікна, а зараз утеплимо, зробимо фасади).
Крім того, використовуючи депутатські кошти, хочемо провести ремонт терапевтичного відділення (воно у нас найбільш завантажене). Будівля стаціонару зведена ще в 1972 році – зрозуміло, тоді були інші підходи, але коли в нинішній час їх у палаті перебуває 4-5, то це не зовсім добре – навіть і на лікувальний процес якоюсь мірою негативно впливає. Тому хочемо розвантажити відділення – є додаткові площі, але потрібно зробити ремонт. Наразі вже підготовлена проектно-кошторисна документація і є домовленість про те, що ми – два депутати обласної ради (я й Володимир Васильович Ширма) – виділені з перевиконання обласного бюджету на депутатську діяльність відповідні кошти (а це 368 тисяч гривень) скеруємо саме на ці потреби. Крім того, маємо надію на додаткову дотацію з обласного бюджету, щоб зібрати необхідні для ремонту терапевтичного відділення мільйон 200 тисяч гривень і таки здійснити його.
– Дуже гарні плани…
– Хочу сказати, що це фактично вже не плани – початок покладений: усі питання узгоджені, проектно-кошторисна документація готова – як тільки гроші надійдуть, будемо приступати до проведення тендерів.
Крім того, плануємо цьогоріч нарешті вирішити питання з переведенням амбулаторії в селі Рихальське в нове приміщення. Зараз інтенсивно працюємо за цим напрямком із новообраною сільським головою – дуже відрадно, що є порозуміння з місцевою владою, адже будівля, в якій нині розташована амбулаторія, не витримує ніякої критики. Тож розглядається два варіанти нового її розміщення: сільська рада та колишнє приміщення «Робкоопу».
– Останній варіант, до речі – не вихід із ситуації: ремонт там потрібен капітальний, опалення немає – перш ніж перевести туди амбулаторію, доведеться десь шукати на його проведення не одну сотню тисяч гривень…
– Швидше всього, що рішення буде розмістити її в сільській раді – принаймні, щиро сподіваюсь саме на цей крок сільського голови.
Таким же чином хочемо вирішити проблему з медичним закладом у Степанівці – село велике, а ФАП, на жаль, абсолютно не відповідає вимогам. Але є домовленість із також новообраним сільським головою про те, що він не заперечує розмістити ФАП у сільській раді – стоїть величезна двоповерхова будівля, яка (як і в Рихальському) фактично використовується лише наполовину. Чому не зробити там ще й медичний заклад (влада села поруч – як на мене, то це всім добре й усіх має влаштовувати)?
Іншими ж питаннями – поточними ремонтами по мережі, оптимізацією ліжкового фонду тощо – будемо займатись, як запланували. До речі, ми протягом попередніх років активно працювали над тим, щоб оптимізувати й мережу, й ліжковий фонд. Тож нам потрібно скоротити всього десять ліжок. Тобто виконання постанови ми перенесемо безболісно.
– А яка ситуація з кадрами?
– От із кадрами ситуація дуже напружена. Хоча минулого року до нас прийшли два лікарі й приступили до роботи, але, на жаль, звільнилась із роботи сімейний лікар із села Рихальського – перейшла працювати до Новограда-Волинського, де відкривається нова амбулаторія. Це наше недопрацювання – на жаль, переконати її змінити своє рішення нам не вдалось.
– Але якщо не буде житла для молодих спеціалістів по селах – щоб не у бабусі куток винаймали, а мали власне – то ніхто туди працювати не поїде…
– Районну програму місцевих стимулів для медичних працівників прийняли два роки тому, проте, як не прикро, вона не фінансується – в районному бюджеті немає коштів.
Хоча в Барашах ми в колишньому дитячому відділенні дільничної лікарні все-таки зробили дві квартири – наразі вони в стадії завершення, місяць тому підключили їх до опалення. Тож є надія, що, як мовиться, на житло все-таки молоді спеціалісти приїдуть.
Кадрова проблема не лише в Рихальському – також немає сімейного лікаря в Андрієвичах, у Підлубах, у Симонах. Зараз узагалі ми починаємо переглядати штатний розпис, тому що кількість населення з року в рік зменшується – й зменшилась, на жаль, кількість дитячого населення – тому ми змушені зменшувати кількість педіатричних дільниць. Але, враховуючи кадровий дефіцит, людей практично не скорочуємо – є певні вакансії, хтось іде на пенсію. Тобто стараємось максимально зберегти колектив – щоб люди, як мовиться, не пішли на вулицю, а залишились працювати.
– Кадровий дефіцит ми маємо, як усі північні райони, – констатувала, приєднавшись до розмови, заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності з виконанням обов’язків завідуючої поліклінікою Наталія Іванівна Брановицька. – Лікарі не надто поспішають сюди, тому що район віддалений – приїжджають або ті, хто здобував медичну освіту на державній формі навчання й мусить відпрацювати за направленням, або такі, як я – хто народився тут, звідси поїхали вчитись і сюди ж повернулись працювати назавжди. Тож загалом забезпеченість лікарями минулого року була 56%, середніми медпрацівниками близько 99%. На сьогоднішній день ми – будучи районом, постраждалим від аварії на ЧАЕС – гостро потребуємо лікаря-ендокринолога (ці обов’язки виконує лікар загальної практики – сімейної медицини). Багато років не було у нас лікаря-рентгенолога – з минулого року спеціаліст цього профілю приїжджає з Новограда-Волинського. Не маємо дитячого хірурга, дитячого невролога, радіолога – посади зайняті сумісниками.
Відрадно, що в поліклініці всі посади лікарів загальної практики – сімейної медицини зайняті. Й дещо гірша ситуація з лікарями-педіатрами – молоді спеціалісти, які займали ці посади, зараз у відпустках по догляду за дітьми. Всі ж інші вузькопрофільні спеціалісти є – проблем із консультативним прийомом немає. Обстеження, які можливо провести на нашому рівні, здійснюємо самі – загальноклінічні, лабораторні, ЕКГ, фіброгастродуоденоскопію, ректороманоскопію, УЗД щитовидної залози та органів черевної порожнини (не проводиться тільки УЗД органів малого тазу у жінок), спірографію. Активно співпрацюємо з закладами третинного рівня – обласним міжрайонним діагностичним центром у Коростені, куди направляємо на обстеження й консультації пацієнтів, і, звісно, всіма обласними диспансерами та центрами в Житомирі.
– Чи є така співпраця з закладами мережі?
– Звичайно. Щоправда, існують певні труднощі, пов’язані з тим, що у нас мережа одна з найбільших в області – 63 медичних заклади разом із ЦРЛ. Між ними величезні відстані – важко доїжджати й пацієнтам, і нам до них за викликами. Але зараз у районі працюють дві виїзні медичні бригади – проводимо огляд населення: оглядаємо школярів і ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Проте хочу зауважити, що співпраця з закладами мережі – це не лише робота виїзних бригад, а ще й навчання сімейних лікарів сільських амбулаторій, фельдшерів, медсестер, які ми постійно проводимо. Тобто вони не залишені зі своїми проблемами наодинці – разом із завідуючим відділенням лікарів загальної практики – сімейної медицини, заступником головного лікаря з медичного обслуговування населення розглядаємо питання, які цікавлять медпрацівників сільських закладів: недоліки, які були в направленнях пацієнтів, в обстеженнях, занедбані випадки захворювань пацієнтів, які поступили з мережі в стаціонар ЦРЛ. Коли є потреба, щоб приїхали до них районні спеціалісти й на місцях допомогли в огляді декретованих груп населення та населення, яке не в змозі добратись до «районки» (тому що сьогодні на селі люди переважно старшого та глибоко похилого віку), наші бригади виїжджають. Ми навіть практикували виїзди для диспансерного обстеження пацієнтів лікарем-ендоскопістом – сімейні лікарі та фельдшери підбирали й готували населення до оглядів. Тобто така співпраця у нас тісна й активна.
– А чи вистачає для роботи обладнання?
– Скажу, що в цьому є чим похвалитись – ми придбали новий цифровий флюорограф, який значно полегшив роботу з проведення флюорографічних обстежень. Дякуємо за такий гарний апарат.
Звісно, хотілось би новий апарат УЗД. Він у нас уже старий – однозначно є потреба в більш сучасному.
– Хотілось би також придбання нової апаратури для палати інтенсивної терапії, – додала заступник головного лікаря з лікувальної роботи Анжеліка Юріївна Цмокалюк, – тому що дихальна апаратура наразі потребує заміни. Але вона на сьогоднішній день коштує близько півмільйона гривень, а такі кошти для району – значна сума. Фінансування – це, звісно, досить велика проблема, про яку хочеться, щоб наша держава подумала: виділених нею, зокрема, близько 400 тисяч гривень для медикаментозного забезпечення населення району протягом року вистачає лише на наркотичні засоби, кисень, придбання деззасобів, засобів для надання невідкладної допомоги. Тому хочу відзначити, що в цьому плані нам дуже допомагає благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області»: якщо на стаціонарне лікування поступає член «Лікарняної каси» – проблем із забезпеченням його медикаментами немає. Це велика підтримка для людей – тим паче, що в селах сьогодні переважна більшість мешканців – похилого віку з надто невеликим достатком.
А похвалитись хотілось би, зокрема, тим, що стаціонар Ємільчинської ЦРЛ (яка, маючи в структурі 130 ліжок терапевтичного, неврологічного, дитячого, інфекційного, пологового, хірургічного, травматологічного, гінекологічного відділень і відділення інтенсивної терапії та 10 ліжок Барашівської дільничної лікарні) на 100% забезпечений і лікарями, й середнім медперсоналом – від нестачі кадрів ми не страждаємо. Крім того, маємо на сьогоднішній день процент виконання ліжко-днів на рівні обласних показників. Проведені у нас були гарні ремонти – капітальний ремонт дитячого та пологового відділень, чистої половини хірургічного відділення, відділення інтенсивної терапії, оперблоку, відділення трансфузіології (стараємось щорічно виконувати план по донорству). Двічі ми акредитувались, як «Лікарня, доброзичлива до дитини» – маємо цей статус і тримаємо його. Також із 2009 року займаємось проектом інтегрованого ведення хвороб дитячого віку (до втілення його залучені сімейні лікарі, педіатри, фельдшери всіх медичних закладів), який приніс гарні результати: знижені показники постнеонатальної смертності, захворюваності дітей та кількість викликів по санавіації і поступлення важких дітей у реанімаційні відділення.
– Отож – підсумовуючи – додам, що якихось об’єктивних скарг по наданню невідкладної, планової допомоги від жителів району не надходить, – сказав керівник закладу. – Населення з досить великою повагою та вдячністю ставиться до лікарів, до того, що наша лікарня існує. Щиро сподіваюсь, що цю повагу та вдячність ми своєю працею будемо надалі лише примножувати.

Вікторія Паламарчук.

Детальніше


Залиште коментар!





Лікарняна каса повністю забезпечує хворих, котрі перебувають в ЛК, медикаментами, виробами медичного призначення тощо згідно з уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України, локальними клінічними протоколами, затвердженими наказами УОЗ Житомирської ОДА, та лікарським формуляром

Олег Васильович Казюк – головний лікар комунальної установи «Олевська центральна лікарня» міської ради об’єднаної територіальної громади: – Медикаментозне забезпечення населення району на загальнодержавному рівні, звісно, бажало б бути кращим. Причина загальновідома – недостатнє фінансування галузі. Я думаю, що така ситуація в усіх медичних закладах не лише області, а й України. За таких умов, коли лікувати […]

Детальніше
Читати блог »

Заборонений список МОЗ: лікар роз’яснює, чому не можна лікуватися цими ліками

http://4mama.ua/uk/kids/health/6115-zaboroneniy-spisok-moz-likar-rozyasnyuye-chomu-ne-mozhna-likuvatisya-tsimi-likami Оксана Шевченко ГРВІ. Що за інфекції, яка особливість лікування і чому багато хто зі звичних нам ліків включені у ...

Доктор Комаровский: Вся наша медицина слишком часто идет на поводу у обывателя

http://gordonua.com/news/society/doktor-komarovskiy-vsya-nasha-medicina-slishkom-chasto-idet-na-povodu-u-obyvatelya-216950.html Граждане Украины не понимают, что нужно получать квалифицированную помощь врачей, а не заниматься самолечением, отметил врач-педиатр Евгений Комаровский.   Комаровский считает, что ...

#medi