Адреса: КНП Бердичівська міська лікарня Бердичівської міської ради.
13312, м. Бердичів, вул. Здоров’я, 1.
Телефон: 067-412-58-41.
Лікар-експерт: Матієць Лілія Адамівна.
Фахівці з інформаційних та аналітичних питань: Бондарчук Неля Андріївна, Шевчук Ольга Юріївна.
На території обслуговування філії в місті Бердичеві станом на 01.02.2022 року нараховувалось 15 664 особи членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», що складає 21,3% від загальної кількості населення (при середньообласному показнику – 16,7%). В 2022 році до організації долучились 16 нових членів ЛК.
Протягом вказаного періоду лікувально-профілактичні заклади міста Бердичева отримали від ЛК медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 632 360 гривень. Залишків ліків, реактивів та виробів медичного призначення в цих закладах наразі є на суму 79 364 гривні, в тому числі в складі – на суму 24 762 гривні.
В закладах охорони здоров’я міста медична допомога за рахунок ЛК надана в 6 489 випадках. Крім того, в медичних закладах третинного рівня та закладах надання високоспеціалізованої медичної допомоги пролікувались 5 062 особи членів ЛК – мешканців міста Бердичева. Витрати на їхнє лікування становили 1 506 144 гривні. Станом на 01.02.2022 року частка членів ЛК в цілодобовому стаціонарі становить 6% від загальної кількості пацієнтів.
Шановні друзі!
Нагадуємо вам, що ліками та виробами медичного призначення ЛК забезпечує своїх пацієнтів згідно з затвердженими Міністерством охорони здоров’я України уніфікованими протоколами надання медичної допомоги. Перелік лікарських засобів, які можуть закуповуватись за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», й Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, ви можете переглянути відповідно за посиланнями.
Якщо у вас виникають питання стосовно призначених лікарем обстежень, препаратів для вашого лікування тощо, ви можете звернутись за допомогою безпосередньо до лікаря-експерта ЛК в філії організації в Бердичівській міській лікарні. Ми будемо раді вам допомогти!
БО “Лікарняна каса Житомирської області”: рік напруженої роботи в боротьбі з COVID-1
Завершився 2020 рік. Для когось він був вдалим, для інших – ні. Але для всіх то був рік пандемії COVID-19, яка внесла кардинальні зміни в наше життя. За період із 01.03.2020 р. по 30.11.2020 р. Лікарняна каса забезпечила лікування 636 пацієнтів (членів ЛК) з коронавірусною пневмонією на суму 1 млн. 394 тис. 596 грн.
Про те те, як до боротьби з COVID-19 залучена благодійна організація “Лікарняна каса Житомирської області”, зокрема, в Бердичеві, журналіст міськрайонної газети “Земля Бердичівська” поцікавився в лікаря-експерта ЛК, заслуженого лікаря України Лілії Адамівни Матієць, котра керує філією Лікарняної каси в Бердичеві.
З НАШОЇ ПОШТИ
Газета «Пульс» – №23 від 07.06.2018 року
Добрий день, шановна редакціє газети «Пульс»!
Я, Пінькевич Ірина Миколаївна з Бердичева, пишу вам, аби сказати гарні слова на адресу медпрацівників, професіоналізму й доброму ставленню котрих завдячує життям рідна мені людина.
Нещодавно сталась у нашій сім’ї біда – раптово й тяжко захворів мій чоловік. Хвороба була дуже важка – лікарі тоді сказали, що з такою стикаються нечасто. Тож потрапив він до реанімаційного відділення Бердичівської ЦМЛ. Два тижні був підключений до апарата штучного дихання – у нього відмовили легені, дихати не міг. І наскільки приємно було бачити, як усі – лікарі, медсестри відділення – піклувались про нього. Немов одна дружна сім’я підтримували його щодня й щохвилини. Догляд такий був – найвищого рівня. Я за це дякую від усієї душі – слів не вистачить, щоб висловити щиру вдячність колективу відділення, яким керує вмілий організатор своєї справи, лікар від Бога Тарахтелюк Ірина Павлівна – за надзвичайну людяність, велике співчуття й, звісно, високого рівня професійну майстерність.
А ще хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» та лікарю-експерту її філії в Бердичеві Матієць Лілії Адамівні. Повірте, без допомоги ЛК ми не змогли б фінансово осилити настільки дороговартісне лікування. Адже я – медпрацівник із мінімальною зарплатою, чоловік працює майстром в училищі. Тобто ми не маємо змоги зібрати великі кошти. А Лікарняна відгукнулась – прийшла на допомогу й надала всі необхідні медикаменти (серед них – і за досить високою ціною, до того ж – як вітчизняного, так і закордонного виробництва), вироби медичного призначення. Ми взагалі всією сім’єю перебуваємо в ЛК, задоволені її підтримкою – от і цього разу вона не залишила нас у біді.
Також дякую всім добрим людям, котрі прийшля нам на допомогу – родичам, друзям, однокласникам, знайомим. Боже, та чужі люди «скидались» – кожен своєю копієчкою. Й ми завдяки людям і Божій допомозі «витягнули» мого чоловіка – зараз уже його перевели в неврологічне відділення для реабілітації. Тож надзвичайна вдячність і низький уклін усім, бо самі ми не справились би. Таке у нас було в житті й такі нам трапились на шляху люди. Дай, Боже, усім вам здоров’я!
Зі щирою повагою до рятівників та за дорученням усієї нашої родини – Пінькевич Ірина Миколаївна, м. Бердичів.
З НАШОЇ ПОШТИ
Газета «Пульс» – №9 від 01.03.2018 року
Добрий день! Я, Мазур Ірина Степанівна з Бердичева, пишу, щоб подякувати людям, котрі в скрутну хвилину прийшли на допомогу.
Наше життя сповнене сюрпризами та несподіванками – на жаль, не завжди приємними. Нещодавно моєму сину довелось перенести оперативне втручання й потому тривалий час лікуватись – мав відкритий перелом двох кісток нижньої третини правої гомілки. Так от хочу сказати, що всі необхідні медикаменти, вироби медичного призначення він отримав за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Я з сином уже не перший рік у ЛК, бо ж доводиться, на жаль, досить часто звертатись за медичною допомогою – перед цим випадком мали бронхіт, часто – загострення остеохондрозу. Лікувались і на денному стаціонарі, й амбулаторно – щоразу всі необхідні ліки, передбачені протоколами лікування, в повному обсязі надавались ЛК без зволікань, оперативно. Я й сама лікар – працюю неврологом у Бердичівській ЦМЛ – як мовиться, маю уявлення, скільки можуть коштувати ці медикаменти. Часто буває таке, що пацієнти говорять, мовляв, Лікарняна каса надає медикаменти найдешевші. Я – як практичний лікар – скажу, що надаються ліки ті, яких потребує кожен конкретний хворий і які передбачені протоколами лікування. Незалежно від вартості препаратів.
Тож я дуже вдячна за таку фінансову підтримку. А за моральну, професійну підтримку, за дуже людяний підхід не лише до мого сина, а й до кожного пацієнта хочу особливо щиро й від душі подякувати лікарю-експерту філії Лікарняної каси в Бердичівській ЦМЛ Лілії Адамівні Матієць. Я знаю її вже багато років. Вона – професіонал своєї справи, різносторонньо розвинена. До неї можна звертатись у будь-яких ситуаціях. Така вона – мобільна, дуже організована, як мовиться – людина на своєму місці. Скажу так, що саме про неї слова: «Бути лікарем – це професія, але бути талановитим лікарем – це стан розуму, душі й серця, непідвладний поясненню».
Тож на запитання – а чи радила б я, саме як лікар, вступати до Лікарняної каси, твердо відповім: безумовно! Не лише порадила б – раджу! Проводжу роз’яснювальну роботу про це навіть із сусідами – з конкретними прикладами захворювань та лікування.
Зі щирою подякою за допомогу – Мазур Ірина Степанівна, м.Бердичів.
Жителі міста Бердичева та району цікавляться, якою буде доля ЛК при впровадженні державного медичного страхування.
Аби відповісти всім і не допустити якихось чуток у цьому питанні, лікарем-експертом філії ЛК розміщено відповідну інформацію на сторінках міськрайонної газети “ЗЕМЛЯ БЕРДИЧІВСЬКА”.
З НАШОЇ ПОШТИ
Доброго дня! Зараз мало хто пише листи (все більше надаємо перевагу телефонному спілкуванню) – не виняток і я, Рудик Леонід Леонідович із Бердичева. Проте взятись за папір і ручку мене спонукало нестримне бажання висловити подяку людям, котрі мають чуйне серце й велику душу.
Так сталось, що нещодавно я захворів запаленням легенів. Як людина військова, не надто зважав на симптоми нездужання й «довів» себе до того, що в результаті забрала мене бригада «екстреної» допомоги з дому й привезла до Бердичівської ЦМЛ. І потрапив я прямо в реанімаційне відділення – був у важкому стані. Ось тут-то й зрозумів, що є ще добрі люди на цьому світі! Як учасник АТО, я вступив до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» на пільгових умовах. Тож пройшов повний курс лікування – через певний час із реанімації мене перевели до терапевтичного відділення, де я ще досить довго лікувався – з прийманням найсучасніших антибіотиків. Тому, коли чую, що, мовляв, ЛК надає лише вату-бинти та найдешевші препарати, тепер сперечаюсь і, не кривлячи душею, заперечую такі голослівні твердження. Та не гнівіть Бога! Якби мені довелось купувати всі ті медикаменти власним коштом, дорого «обійшлось» би лікування!
Тож хочу щиро подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – тим, хто її заснував, хто працює в ній. Особиста вдячність лікарю-експерту ЛК у Бердичівській ЦМЛ Матієць Лілії Адамівні, котра від імені організації опікувалась мною під час лікування.
Велике спасибі за порятунок – завідуючим відділеннями: реанімаційного – Тарахтелюк Ірині Павлівні, терапевтичного – Тихій Людмилі Іванівні та лікуючому лікареві Салабай Людмилі Олександрівні. Й, звісно, щиро вдячний кожному медпрацівнику цих відділень. Медсестрички Віка, дві Мар’яни, Жанна (на жаль, не запитав їх прізвища), котрі ставили мені крапельниці, робили уколи, приділяють максимальну увагу хворим. Та біля нас, пацієнтів відділення, цілий полк медсестер «витанцьовує» й кожна з них ставиться до хворих із великою чуйністю, душевністю й співчуттям. Тому бажаю їм сили та терпіння, щоб їхні вмілі ручки не боліли й щоб праця і лікарів, і медсестер мала достойну зарплату.
Зі щирою повагою до своїх рятівників – Л.Л.Рудик, місто Бердичів.
Найкращим захисником здоров’я громадян знову стала “Лікарняна каса”
У хроніці щоденних українських новин сьогодні вже стали звичними відомості та показники статистики щодо захворюваності на грип. Ледь не щодня упродовж кількох місяців поспіль наших співгромадян інформують, попереджують, закликають робити усе можливе, аби уберегтися від типових хвороб холодної пори року. Прогнози щодо спалаху захворюваності на грип в Україні лунали ще минулої осені, однак вже у грудні 2015 року спалах, чи то наступ вірусних інфекцій, дав про себе знати вже не лише підвищенням рівня захворюваності, але й померлими від хвороб людьми. Сьогодні, у кінці лютого 2016 року, спалах захворюваності на грип помітно спадає, хоча раз по раз лунають застереження щодо можливого повторення нових наступів гострих вірусних захворювань. Втім, якби там не було, ми вирішили з’ясувати певні обставини, причини та чинники, які помітно впливали на ситуацію із захворюваністю на грип, інші гострі респіраторні інфекції, що нерідко ускладнювалися важкими формами пневмонії. Для цього ми побували у ряді лікувальних установ Житомирщини та зустрілися з їх керівниками.
Найкраща умова для наступу грипу – матеріальна скрута
Житомирська центральна міська лікарня №1 упродовж грудня 2015-го та на початку 2016-го років опинилася ледь не в епіцентрі нинішнього спалаху сезонного грипу, інших респіраторних вірусних інфекцій, які супроводжувались у ряді випадків важкими ускладненнями. Після Житомирської обласної клінічної лікарні “перша радянська” лікарня міста Житомира виявилася другою за кількістю хворих на грип та на ускладнення від нього пацієнтів. За словами головного лікаря ЦМЛ №1 міста Житомира Анатолія Вусика, власне про епідемію грипу цієї зими поки що не йдеться.
– Реально, – каже Анатолій Іванович, – йдеться про підвищення епідеміологічного порогу захворюваності до 20%. Аналогічний спалах подібної захворюваності, який ми переживали у 2009/2010 роках, був куди складнішим та серйознішим, – продовжує свій коментар Анатолій Вусик. – Адже тоді, у кінці 2009-го року, ми чи не вперше отримали хворих із вірусом так званого свинячого грипу Н1N1 і вже на марші вживали надзвичайних заходів для боротьби з досі невіданою хворобою. Нагадаю, що саме тоді, шість років тому, ми отримали три дихальні апарати для проведення легеневої вентиляції, що застосовувалися для найбільш важких хворих. Тоді ж чи не вперше на слуху у громадськості з’явилася інформація про тепер вже загальновідомий антивірусний препарат “Озельтамівір”, або ж “Таммі-флю”.
За словами Анатолія Вусика, за шість років, що минули від часу першого наступу на житомирян так званого свинячого грипу, відчутних покращень у вітчизняній системі охорони здоров’я не сталося. Рівень щеплення населення знизився у рази навіть у порівнянні з 2009/2010 роками. Цікаво, що у коментарях урядовців восени 2015 року, які стосувалися очікуваного спалаху сезонного грипу, зазначалося про те, що “безкоштовно в Україні проведуть належні щеплення лише медиків, а ще – людей із груп ризику, якщо гроші знайдуться у місцевих бюджетах”. На жаль, працівники закладів охорони здоров’я щеплення так і не отримали, а грошей у місцевих бюджетах на щеплення працівників із “груп ризику” також не знайшлося. Внаслідок стрибкоподібного зубожіння основної частини населення сьогодні люди здебільшого покладалися на самолікування. Ну, і нарешті, кількості необхідних у випадках спалаху захворюваності на грип лікарських засобів у медичних установах України на початку нинішньої зими виявилася очевидно недостатньою, аби протидіяти захворюваності на грип. А особливо для того, щоб лікувати ускладнення, спричинені підступною інфекцією.
– Ускладнення, які виникали у хворих на грип, цього разу були трохи іншими, – каже А.І. Вусик. – Насамперед, ускладнення виникали надзвичайно динамічно чи навіть стрибкоподібно. По суті, визначальними і життєво важливими у процесі лікування хворого ставали вже не дні, а навіть години. І ось тут давалися взнаки складнощі нинішньої економічної ситуації в Україні. Ледь не єдиним фактором, який суттєво допомагав хворим під час недавнього спалаху грипу, стало перебування у “Лікарняній касі Житомирської області”. Кожен четвертий пацієнт нашої лікарні у січні 2016 року є членом “Лікарняної каси”. Можу лише зауважити, що бюджетних коштів, які виділені на лікування хворого, передбачено у дуже мізерному обсязі – трохи більше чотирьох гривень на добу, – зауважує А.І. Вусик. – “Лікарняна каса” оплачує лікування “свого” пацієнта відповідно до протоколів лікування та Лікарського формуляру, а це сягає у середньому по лікарні до 70 гривень щоденних витрат для одного хворого. У випадку, коли пацієнт із пневмонією потрапляє до реанімаційного відділення, коли щоденне лікування потребує витрат у 650-700 гривень, “Лікарняна каса” забезпечує своїх пацієнтів за свій рахунок. Ну, а хворий, який не є членом цієї благодійної організації, змушений шукати фінансування для оплати лікарських засобів із свого домашнього бюджету. У випадках лікування ускладнень, якими часто супроводжуються захворювання на грип, мова йде про кілька тисяч гривень, які вартують пацієнтові не лише одужання, але й подекуди – життя.
Правильний рецепт – під контролем “Лікарняної каси”
У Бердичівській районній лікарні ситуація схожа. За словами головного лікаря цієї лікувальної установи Лариси Бабікової, нинішній спалах захворюваності на грип відмітний атиповим і насправді дуже швидким перебігом хвороби та виникненням ускладнень. Реанімаційне відділення працювало за таких умов у повному навантаженні. Знову ж таки, краще від інших почувалися хворі, які були членами “Лікарняної каси Житомирської області”. Лише у січні – лютому 2016 року (матеріал готувався 17 лютого 2016 р,- ред.) “Лікарняна каса” опікувалася процесом лікування 132-х пацієнтів міста Бердичева та Бердичівського району. Витрати на їх лікування становили за цей час 142 тис. 406 гривень.
– Члени “Лікарняної каси Житомирської області” відчувають підтримку не лише під час самого процесу лікування, а вже на стадії обстеження та проведення необхідних аналізів, – зазначає Л.М. Бабікова, – адже “Лікарняна каса” має для цього необхідні угоди з відповідними лабораторіями та установами, що проводять діагностичні обстеження.
Загалом у ситуації, коли людина захворіла і почувається зле, а пацієнтові лікарні чи його родичам доводиться думати про необхідні для лікування кошти, негайна поміч від “Лікарняної каси” має надважливе значення, яке ось у такі періоди спалахів захворюваності відчувається найбільш очевидно.
Особливий наголос на важливості діяльності “Лікарняної каси Житомирської області” у періоди спалахів сезонних захворювань зробила у своєму коментарі нинішньої ситуації і заступник головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи центральної міської лікарні №2 міста Житомира Людмила Бондаренко. Вона зазначила, що нинішній спалах захворюваності на грип значним чином вдалося обмежити та знівелювати завдяки двом факторам.
– По-перше, – каже Людмила Григорівна, – рівень захворюваності вдалося мінімізувати за рахунок продовження тривалості шкільних канікул та запровадження майже двотижневого карантину у навчальних закладах Житомира.
Другим, однак не менш важливим фактором, який допоміг і пацієнтам, і лікарям медичних установ, стала допомога “Лікарняної каси”. Щодня на прийом до усіх підрозділів нашої лікарні №2 у місті Житомирі приходить від 3,5 до 4-х тисяч відвідувачів. 25% від цієї кількості – члени “Лікарняної каси Житомирської області”. І не лише хворі на грип, але фактично кожен наш пацієнт змушений користуватися чи то послугами лабораторій, чи пройти магніто-резонансне обстеження. Усе це, зрозуміло, вимагає чималих коштів. Але, знову ж таки, члени “Лікарняної каси” мають право на знижки та компенсації під час діагностичних обстежень та проведення лабораторних досліджень. Наостанок можу зауважити, що “Лікарняна каса” стала важливим чинником дотримання законодавства і загалом – за якістю отриманої медичної допомоги нашими співгромадянами. Це дуже важливий аргумент на користь “Лікарняної каси” як важливого органу становлення сучасних стандартів медичного обслуговування населення.
“Лікарняна каса” рятує не лише пацієнтів, але й медиків
Загалом, у ході наших розмов із керівниками лікарняних установ Житомирщини виринало чимало різноманітних аспектів, проблем та питань, які постають у щоденному ритмі напруженого життя очолюваних ними закладів. І ледь не у кожній такій ситуації роль та зусилля “Лікарняної каси Житомирської області” виявлялася значимою, потрібною, а подекуди – ледь не визначальною. Ніде правди діти, медичний персонал за нинішніх умов має бути належним чином убезпечений від небезпечного впливу хвороб, інфекцій, на який він наражається під час контактування з хворими пацієнтами. І тут мало не єдиним інструментом такого захисту медиків є членство у “Лікарняній касі”. Той спалах захворювання на грип, який ми бачили чи відчували нинішньої зими, торкнувся кількох працівників медичних установ. У Бердичеві завдяки допомозі “Лікарняної каси” вдалося не лише зберегти здоров’я, але й по суті врятувати життя двом лікарям, які тяжко захворіли після контактування з хворим, який помер від ускладнення, викликаного вірусом грипу Н1N1. У Житомирській центральній міській лікарні №1 від ускладнення після грипу постраждала медична сестра, на лікування якої “Лікарняна каса” витратила більше десяти тисяч гривень коштів. Якщо врахувати більш ніж скромні за нинішніми мірками розміри посадових окладів медпрацівників, то й для них сучасне лікування за власний кошт часто стає непосильним. Люди стають членами “Лікарняної каси”, щоб у разі біди мати очікувану і надійну підтримку. До речі, свій коментар щодо ситуації навколо спалаху захворюваності на грип висловив і виконавчий директор благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” Володимир Мишківський. Він зазначив, що у ситуації, коли пацієнт панічно боїться потрапити до лікарні через скрутне матеріальне становище, роль “Лікарняної каси” у таких випадках є винятково важливою, а швидше за все – і визначальною. Адже член “Лікарняної каси”, який все ж таки занедужав і змушений обстежитися та пролікуватися, не матиме найскладнішої та найважчої за нинішніх умов проблеми – не шукатиме, не позичатиме, не проситиме коштів на лікування. І така впевненість пацієнта сьогодні є важливим чинником та неабиякою передумовою для його одужання.
Віктор Герант
P.S. Наостанок варто було б сповістити наших поважних читачів про те, що досвід благодійних організацій, до яких належить і “Лікарняна каса Житомирської області”, став одним із основних джерел у ході підготовки Закону України “Про лікарняні каси”. Сьогодні проект зазначеного закону вже надісланий до Верховної Ради України і у березні 2016 року має пройти свій перший розгляд під час засідання профільного комітету. Безумовно, нинішня влада, керівництво країни та галузі охорони здоров’я нарешті зважили на ту обставину, що становлення в Україні медичного страхування за зразком найрозвинутіших європейських держав вимагатиме тривалого історичного періоду. Через відому причину непростої і тривалої перспективи відновлення економічного потенціалу нашої держави та суттєвого підвищення рівня добробуту більшості її громадян. З іншого боку, резерви колишньої системи охорони здоров’я так само, як і системи соціального забезпечення, остаточно вичерпали свій ресурс. За такої ситуації роль “Лікарняних кас” як прообразу майбутнього медичного страхування може суттєво покращити ситуацію у галузі охорони здоров’я України. І приклад “Лікарняної каси Житомирської області” у цьому сенсі є важливим чинником для поширення та запровадження успішного досвіду на законодавчому рівні усієї держави.
Програма “Досвід регіону”. Місто Бердичів
http://likkasa.com.ua/?p=3631
Пліч-о-пліч із благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області»
Як не прикро про це говорити, але «подяка», на жаль, прижилась чи не у всіх сферах нашого життя. Але найбільш болісно вона дає про себе знати у медицині, коли на карту часто буває поставлено здоров`я і навіть життя людини. Заплатиш, нехай і незначні кошти, у будь-якому випадку, адже здоров’я для кожного перш за все. Платимо ми або наші рідні аби вберегтися від непередбачуваних обставин, платимо за страх, щоб не сталось нічого поганого, адже добре знаємо ставлення медперсоналу до тих, хто уникає проплат. Може нічого поганого і не станеться, ви просто маєте шанс зіштовхнутися зі звичайною байдужістю медичних працівників. Це звісно не 100%, проте, чи захоче хтось із ВАС так ризикувати? Риторичне питання, на жаль. Відповідно до статті 49 Конституції України у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Однак на практиці, дане право не реалізовується, це не для кого не є секретом. Чи є якась альтернатива в нашій державі для пересічних громадян, яким «безоплатна» медицина, м’яко кажучи – не по карману? Кажуть, розумна людина завжди знайде вихід із важкого становища, а мудра людина у важке становище ніколи не потрапить. На Житомирщині вже 13 років поспіль діє благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Турбота про кожного члена організації тут на першому місці. Тисячі людей завдячують касі збереженим здоров’ям, врятованим життям, родинним щастям. Можна багато розказувати про руку допомоги цієї організації, проте лише конкретні випадки яскраво підкреслюють усю значущість та цінність Лікарняної каси для громади.
Тетяна Романівна Богдан вже майже 4 роки крокує пліч-о-пліч з благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області». Тетяна Романівна розповідає, що ця організація дозволяє почувати себе захищеною і не турбуватися про завтрашній день. «Я, мабуть, одна з тисячі тих людей, які абсолютно довіряють Лікарняній касі, жодних претензій по їх роботі я не маю. З впевненістю кажу усім, що задоволена на всі 100% тим, як організована робота в цій організації. Я часто хворію, проблеми зі спиною, невралгія, самі розумієте як це все витягує кошти з сімейного бюджету. В травні цього року я лежала з пневмонією в Бердичівській міській лікарні, кошти – шалені. Проте каса забезпечила мене усім необхідним, я докуповувала лише декілька препаратів. Тиждень тому – знову та сама лікарня, тільки вже неврологічне відділення, нагадала про себе моя спина. Лікарняна каса повністю забезпечила мене усіма препаратами, які мені було призначено. Тому тут слова зайві – просто щира дяка касі та усім її працівникам. Без вас – як без рук. Також хочу подякувати Людмилі Петрівні Ярошенко, лікарю-невропатологу. Надзвичайно чуйна людина, справжній професіонал. Ну і всім медсестрам неврологічного відділення Бердичівської міської лікарні, особливо – старшій медсестрі Еммі Йосипівні Підгорчук. І ще особисто від мене: раджу усім приєднуватися до лав Лікарняної каси, тоді усі турботи про здоров’я ви передасте у надійні руки».
Що ще тут можна додати? Ми просто закликаємо вас бути мудрими, потурбуйтеся про здоров’я своє та рідних.