(газета “ПУЛЬС” – №44 від 03.11.2016 року)
Доброго дня! Пише вам Дурицька Ганна Миколаївна з Житомира, щоб подякувати людям, котрим завдячую не тільки своїм здоров’ям, а й – можна сказати без перебільшення – самим життям.
Я лікуюсь у нефрологічному відділенні обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, тож перші слова вдячності адресую завідуючій Аллі Петрівні Біляс. Вона дуже добре ставиться до всіх хворих – людяно, зі співчуттям, розумінням, щирою підтримкою. Завжди можна до неї підійти й порадитись про те, як краще лікуватись, уникнути ускладнень – ніколи не скаже, мовляв, зайдете пізніше. І як би не поспішала чи то на нараду, чи на консиліум – усе детально пояснить. А до палати заходить з такою ясною посмішкою, щоразу цікавлячись: «Як почуваєтесь?» З добротою й душевністю ставиться Алла Петрівна до нас, пацієнтів відділення: «Ви лише не хвилюйтесь – все добре буде!» Як-то кажуть – навіть від гарних слів робиться людина здоровою. Тому щиро дякую їй за професіоналізм, людяність і вміння допомогти й підтримати. За те, що вона мене вчасно порекомендувала на гемодіаліз і я сьогодні живу й радію своєму життю – бачу цей світ, небо, своїх дітей і найдорожче, що маю – онуків Дмитрика, Іллю й Катрусю.
Також хочу сказати гарні слова своєму лікуючому лікареві – Очеретяному Геннадію Олексійовичу – золота він і душевна людина. Коли б не звернулась до нього, завжди отримую й мудру пораду («Може, – каже, – вам треба в лікарню лягти. Чи краще обстеження зробити!»), й призначення необхідного лікування. Вдячна лікарю Ковалю Володимиру Миколайовичу, котрий врятував моє життя, коли під час загострення хвороби «екстрена» відвезла мене в ЦМЛ №1 Житомира, і затим посприяв переведенню в нефрологічне відділення обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського. І ще дякую завідуючому відділення гемодіалізу Прилипку Миколі Івановичу – одинадцятий рік живу на штучній нирці, тож ціную його працю, професіоналізм та вміння допомогти нам, пацієнтам.
Крім того, гарне слово хочу сказати медсестрам та молодшим медсестрам відділення – за їхню повагу до людей, готовність прийти на допомогу. Й підведуть із ліжка, й візьмуть візочок та завезуть, якщо погано, й попід руки заведуть, куди треба. А чистенько як кругом у відділенні, прибрано – як мовиться, на найвищому рівні. Все це – завдяки вмілому керівництву старшої медсестри, котра кожного ранку – й у вихідні прибігає-провідує – палати пройде, подивиться, запитає: «Як Ваше здоров’я, як життя?» Від такого людяного ставлення та гарного догляду просто душею оживаєш.
А ще моя вдячність – благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Лікуюсь я часто, тож знаю, наскільки вигідно бути в ній – за час перебування в ЛК ще з 2004 року стільки отримала допомоги! Щоразу які мені потрібні препарати – вона їх надає. Знаєте, я вам скажу, що буває все в житті – трапляється, що, може, якихось медикаментів на той момент, коли поступаю, у відділенні й немає. Але лікар-експерт обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сидоренкова Інга Анатоліївна завжди знаходить вихід і необхідними таблетками та препаратами для крапельниць мене забезпечують.
Тому я кажу велике щире спасибі всім моїм рятувальникам і зичу їм здоров’я, мирного неба, гарного життя. Скажу так, що ми прийшли в цей світ, щоб відчути й радість, і страждання, тому треба навіть за найменший прояв добра дякувати долі й людям. Адже людське слово, совість і доброта рятують нам життя. Будьте й самі здоровими, мої рятувальники!