Новини

Як лікують у Латвії: якісно, умовно-безкоштовно і з чергами

Оприлюднено

https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-v-latviyi-yakisno-umovno-bezkoshtovno-i-z-chergami-987138.html

У країні склалася парадоксальна ситуація, коли іноземці задоволені системою охорони здоров’я більше за її громадян — і на те є причини.

В Україні нині відбуваються бурхливі дискусії щодо майбутної медичної реформи — вона має як палких прихильників, так і категоричних противників. Але всі погоджуються, що ми маємо наслідувати тут розвинені країни. Що ж на практиці являє собою омріяна нами медицина — розкажуть українці, які живуть за кордоном і знають про неї не з чуток.

У Латвії я живу вже понад 25 років, отже, з одного боку, пам’ятаю ще часи пострадянської медицини, з іншого, знайома із реформованою латвійською медициною. Як свідчить статистика, завдяки реформі охорони здоров’я і впровадженню сучасних медичних технологій тривалість життя у Латвії збільшилася в середньому на 8,5 років.

При цьому в країні склалася цікава, можна навіть сказати парадоксальна ситуація, коли іноземці задоволені латвійською медициною значно більше за самих латвійців. І в перших, і в других є на те свої — справді вагомі — причини.

 

“ШВИДКА”: БЕЗКОШТОВНА, АЛЕ НЕ ЗАВЖДИ

Хоча з медициною я на “Ви”, тобто намагаюся вести такий спосіб життя, щоб триматися від закладів охорони здоров’я якомога далі, але, звісно, стикатися з ними приходилося, як мені, так членам родини. На початку цього року “новорічним подарунком” для нас став виклик швидкої допомоги і перебування чоловіка у лікарні. Так сталося, що ми з чоловіком захворіли на грип. У мене криза минула, а ось чоловік 31 грудня зліг з температурою під 40. Незважаючи на чутки про те, що швидку в Латвії на свята практично не можливо дочекатися, бригада приїхала доволі хутко. Приїхавши, лікарі обмежилася кардіограмою, заміром температури і тиску у чоловіка, після чого забрали його до лікарні.

Мене цікавило, яка вартість виклику швидкої допомоги. Відповіли, що в нашому випадку безкоштовно. Справа у тому, що виклик первинної швидкої допомоги у Латвії безкоштовний. Але щоб припинити практику виїзду швидкої до пацієнтів за будь-яким приводом, приміром, аби зробити укол чи кардіограму, бо хворий не хоче йти до сімейного лікаря. І тоді виклик “швидкої” може стати платною послугою.

Тобто якщо ви хочете викликати “швидку” заради якоїсь простої процедури, ви можете це зробити, але така послуга вже вважатиметься вторинною медичною допомогою, яка є платною. Вартість виклику “швидкої” в такому випадку становитиме 20-50 євро, залежно від специфіки бригади. За “безпричинний” виклик — приміром, якщо ви сказали, що вам дуже погано, а насправді хочете ту саму кардіограмму — треба буде платити 15-30 євро.

Якщо ви хочете викликати «швидку» заради якоїсь простої процедури, ви можете це зробити, але така послуга вже вважатиметься вторинною медичною допомогою, яка є платною

Цікаво, що рахунок на суму 20 євро нам таки прийшов. Я подумала, що це за перебування чоловіка протягом декількох днів у лікарні, і сплатила його. Однак через місяць прийшов лист із вибаченням, в якому зазначалось, що на підставі правил кабінету міністрів Латвійської Республіки, у разі захворювання, яке було у чоловіка, плата ні за “швидку”, ні за перебування в лікарні та ліки не стягується. Сплачені 20 євро отримала назад — дрібниця, але приємно.

Зазвичай в Латвії пацієнти платять за перебування в стаціонарі, зокрема, пацієнтський збір становить 13.52 євро за кожний день, при цьому перший і останній день перебувають рахуються за один. В разі яких хвороб треба платити ці внески, а в разі яких ні — більшість пацієнтів дізнаються вже на місці, адже перелік великий, і пересічні громадяни його не вивчають.

 

ГОЛОВНЕ ПРО ЛАТВІЙСЬКУ МЕДИЦИНУ

Реформування латвійської системи охорони здоров’я розпочалося 1992 року. Нині в країні функціонує наближена до ринкової моделі система медичного обслуговування. Медицину в Латвії складно назвати платною або ж безкоштовною, швидше, тут надаються умовно-безкоштовні медичні послуги.

Обов’язкового державного страхування в країні нині немає. Хоча воно було — з 1997 до 2004 року. Після того, як його скасували, ні обов’язкового медичного страхування, ні цільових податків на охорону здоров’я в Латвії не запроваджували: головним джерелом фінансування охорони здоров’я є загальні податкові надходження.

Місцеві жителі за власним бажанням можуть приватно придбати поліс страхування здоров’я в будь-якій страховій компанії. Вартість на рік для здорової людини — від 250 євро, якщо останнім часом вона зверталась до лікаря або хворіла на грип — від 300 євро. Якщо є хронічна хвороба — ще дорожче. При цьому знайомі розповідали мені про випадки, коли купили страховку і активно нею користувалися (тобто хворіли, робили обстеження, отримували ліки і т.п.), і на наступний рік страхова компанія підвищувала вартість полісу. Можливо, тому приватне страхування в Латвії поки не має особливої популярності.

В основному страхові компанії працюють з корпоративними клієнтами, забезпечуючи їх різноманітними страховими полісами: від вакцинації до стаціонарного лікування, операцій і оплати медикаментів. Розрахована така система на те, що роботодавець, знаючи структуру і небезпеки на своєму підприємстві, буде зацікавлений в збереженні працівникам здоров’я, а значить, надасть їм подібні привілеї.

Загалом, принципи роботи латвійської системи охорони здоров’я полягають в наступному:

— кожен житель країни закріплюється за обраним на свій розсуд сімейним лікарем, до якого і звертається з будь-якого питання, пов’язаного зі здоров’ям. Ця послуга надається безкоштовно, але за кожне відвідування пацієнт зобов’язаний сплатити так званий “пацієнтський внесок” — від 1,42 до 10 євро;

— сімейний лікар за потребою видає направлення до різного роду вузьких спеціалістів, за прийом яких також необхідно сплачувати цей внесок;

— державна система побудована таким чином, що кожен лікар може прийняти на місяць певну кількість пацієнтів. А тому скористатися медичними послугами буває дуже складно — іноді очікувати на прийом вузького спеціаліста доводиться по кілька місяців;

— аналізи, діагностика здебільшого безкоштовні для пацієнтів, але лише за направленням сімейного лікаря;

— поряд з безкоштовними медпослугами у всіх лікарнях країни надаються платні послуги — для тих, хто не бажає або не має можливості чекати своєї черги. Вартість прийому фахівця коливається від 25-50 євро, це без оплати за необхідні процедури, аналізи та інші дії;

— стаціонарне лікування в лікарнях Латвії відбувається за тією ж системою, коли пацієнт сам повинен сплатити харчування і обслуговування (залежіть від лікарні, але може сягнути і 30 євро на добу), держава ж несе тягар оплати за медикаменти, лікування і операцію;

— є проблема з очікуванням і у випадку планової операції — через квоти на лікування її можна очікувати від декількох місяців до декількох років;

— дітям до 18 років пільг на лікування надається дещо більше, держава оплачує більшість медпослуг, аж до стоматологічної допомоги.

За задумом реформаторів, сімейний лікар (цю систему запровадили ще у 1993 році) — це фахівець широкого профілю. На сьогодні у Латвії мають практику 1275 сімейних лікарів. В середньому навантаження на одного сімейного лікаря складає 1600 пацієнтів. Однак, за даними Національної служби здоров’я, в латвійських регіонах існують практики, де у сімейного лікаря — понад 4 тисячі пацієнтів. Кожен сімейний лікар отримує на практику з держбюджету в середньому 4000 євро на місяць, і він вже вирішує, як їх розподіляти.

Наведу кілька яскравих прикладів умовної безкоштовності латвійської медицини. Наприклад, сімейний лікар двічі давав мені направлення на операції, так от: одну оплатила держава, другу ж довелось оплачувати з власного гаманця. Ще один приклад — пологи. Їх повністю оплачує держава, але якщо жінка бажає укласти угоду з певним лікарем або акушеркою, тоді їхня вартість становитиме 400-500 євро.

Медичні послуги у Латвії надають державні, муніципальні (на зразок українських районних лікарень, причому з тими самим проблемами дефіциту фахівців та фінансування) та приватні установи, а також лікарі, що мають власну приватну практику.

Медицину в Латвії складно назвати платною або ж безкоштовною, швидше, тут надаються умовно-безкоштовні медичні послуги

Більшість медикаментів у Латвії, на відміну від України, можна придбати в аптеках лише за рецептами лікаря. Причому лікарі видають його за окрему плату — від 2 до 5 євро. Ще одна проблема — висока вартість усіх ліків. Приміром, упаковка валеріани коштує 3 євро, цитрамон — 90 євроцентів. А одного разу мені знадобились ліки для серця, і ціна їхня виявилась не надто приємною — 16 євро. Щоправда, є препарати, які держава компенсує пенсіонерам, здебільшого, це препарати для лікування серцево-судинних хвороб.

На охорону здоров’я у Латвії виділяється 3,4% від ВВП. Із урахуванням внесків пацієнтів показник збільшується до 5,6% , але це — один із найнижчих показників в Європі. На душу населення в медичній сфері Латвія також витрачає мало в порівнянні з іншими країнами ЄС — лише 1030 євро.

 

НЕБЕЗПЕЧНИЙ “ДІАГНОЗ” ЛАТВІЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ

У Латвії склалася досить цікава ситуація, коли іноземці (особливо з більш багатих країн ЄС) задоволені якістю медичного обслуговування і цінами на нього, а місцеві жителі — ні. Це пояснюється високою якістю і при цьому дешевизною медичних послуг. І при цьому доступністю, адже іноземці все сплачують з власної кишені, тож не страждають від нескінченних черг.

А от латвійські пацієнти часто не можуть потрапити на прийом до фахівця за направленням сімейного лікаря через так звані квоти на безкоштовне обстеження та амбулаторні послуги за рахунок держави. Зокрема, у цьому році на ці цілі виділено лише 50 мільйонів євро — це мінімальні кошти, щоб забезпечити нормальне функціонування медичної галузі, не кажучи вже про збільшення платні медикам.

Місцеві пацієнти кажуть, що у латвійської медицини небезпечний “діагноз” — дефіцит квот. Через квоти на лікування буває, що планову операцію хвора людина чекає від декількох місяців до декількох років. До прикладу, я до свого сімейного лікаря звертаюся лише у крайній випадках, бо записатися до нього на прийом можна лише на початку місяця, і не завжди це дата і час, які мене зручні. Та й навіть якщо сімейний лікар виписав направлення до спеціалістів, не факт, що можна потрапити до них з цим направленням.

Є велика проблема черг до усіх вузьких спеціалістів, хоч офтальмолога, хоч гінеколога, хоч невропатолога — на прийом доводиться записуватися за півтора-два місяці. В таких випадках я зазвичай йду до приватної клініки, хоча це й вдвічі, а то й втричі дорожче. А знайомі українці, які мають тут дозвіл на тимчасове проживання, часто їдуть в Україну і протягом кількох днів вирішують усі питання.

Незадоволені станом справ в галузі охорони здоров’я і медики. Адже серед головних проблем латвійської медицини не тільки недофінансування, висока вартість ліків, черги до сімейних лікарів, але й нестача медичних фахівців.

Через квоти на лікування буває, що планову операцію хвора людина чекає від декількох місяців до декількох років

Латвійські лікарі отримують в середньому 800-900 євро на місяць, медсестри — 500-600 євро. Через низькі зарплати (так, для Латвії це низькі зарплати) і відсутність перспектив багато фахівців їдуть працювати в інші країни: в Німеччину, Великобританію та Швецію. Зараз в країні не вистачає понад 2000 лікарів усіх спеціальностей та майже 50% середнього медичного персоналу.

Увесь липень цього року латвійські медики бастували. Вони відмовлялися працювати “подовжений нормальний” робочий час, наполягаючи на повній оплаті фактичних понаднормових. Хоча це був доволі цікавий страйк — лікарі ходили на роботу, приймали пацієнтів, зарплата їм нараховувалась. Але при цьому вони досягли своєї мети — починаючи з 1 серпня за понаднормову роботу їм будуть платити за ставкою на 10% більшою, ніж раніше.

 

ЧОМУ УКРАЇНЦЯМ ПОДОБАЄТЬСЯ ЛАТВІЙСЬКА МЕДИЦИНА

Наразі Латвія все частіше у світі згадується як країна медичного туризму, оскільки тут лікується багато іноземців, яких влаштовує гарна якість медичних послуг і помірні ціни. Серед них і багато українців. Моя знайома зі Львова Христина Яковенко взагалі каже, що латвійська медицина винайшла унікальну річ, яка подарувала їй надію на життя — “віротерапію”.

У 2012 році в Україні їй поставили діагноз — четверта стадія меланоми, і прогнози українських лікарів щодо майбутнього Христини були невтішними. Та зараз завдяки латвійському новітньому препарату лікування раку, — вона продовжує жити, і жити повноцінно. Більш того, нещодавно вона стала учасником проекту “Climb for cancer”, в рамках якого онкологічні пацієнти, попри свій діагноз, вирушили до французьких Альп і подолали їхню найвищу вершину — Монблан.

Останні роки до Латвії приїхало багато родин молодих українців, зокрема, фахівців у сфері інформаційних технологій та інших професій, яких потребує зараз Латвія. Вони отримують тут дозвіл на тимчасове проживання і користуються медичними послугами практично нарівні з місцевими жителями.

Знайомі українці, які мають тут дозвіл на тимчасове проживання, часто їдуть в Україну і протягом кількох днів вирішують усі питання

Родина моєї знайомої українки Наталки живе в Латвії понад три роки. За цей час усі члени родини мали можливість порівняти українську і латвійську медицину. За словами Наталки, серед плюсів медичного обслуговування у Латвії — якісне, швидке і безкоштовне надання невідкладної медичної допомоги, розвинуті сучасні технології лікування і обладнання, швидкість отримання необхідних аналізів, відсутність паперової бюрократії та хабарів медичному персоналу.

Влаштовує родину Наталки і те, що в Латвії, на відміну від України, є стабільність і надійність медичних послуг, тут дійсно працює поліс страхування. Щодо хабарів. Наталка вважає, що в Україні мінус — але він же інколи плюс (принаймні, вона так вважає), коли платиш лікарю “з-під поли”. Якщо склалася критична ситуація і лікар потрібний терміново, то зазвичай після “подяки” в конверті хворий отримує допомогу. У Латвії родина Наталії жодного разу не давала хабаря, каже, що ніхто навіть і не натякав.

Якщо говорити відверто, то про повну відсутність хабарів лікарям у Латвії говорити поки ще зарано. Ще декілька років тому я чула про ситуації, коли після планової операції хірургу давали “подяку” в конвертах. Але таких інцидентів стає усе менше — радянські звички поступово, але впевнено стають в країні пережитком минулого.

 

І ЗНОВУ РЕФОРМА

Влітку минулого року експерти Світового банку оприлюднили дослідження щодо стану латвійської сфери охорони здоров’я — висновки були невтішними.

Отже, латвійську медицину вирішили знову реформувати. Згідно з реформою, лікарні першого рівня забезпечуватимуть плановий прийом пацієнтів і лікування хронічних хворих за направленням сімейного лікаря та фахівців. Там будуть доступні окремі обстеження, аналізи та пункти невідкладної допомоги.

У лікарню другого рівня пацієнтів доставлятимуться протягом години. Там будуть доступні послуги п’яти фахівців. У таких стаціонарах планується стабілізувати стан пацієнта для подальшого перевезення в лікарню вищого рівня.

У лікарнях третього рівня працюватимуть медики восьми спеціальностей. Там лікуватимуть, зокрема, пацієнтів із інсультом, а також онкохворих.

Лікарні вищого — четвертого — рівня працюватимуть цілодобово. У них чергуватимуть лікарі десяти спеціальностей. Пацієнтів доправлятимуть сюди за три години.

Реформа охорони здоров’я в Латвії також передбачає повернення обов’язкового страхування здоров’я. Крім того, згідно з затвердженою латвійським урядом моделлю фінансування медицини, безкоштовні послуги будуть доступними тільки жителям Латвії, які платять податки в бюджет. Тож, цілком ймовірно, ситуація зміниться, і латвійці, як і іноземці, будуть так само задоволені своєю медициною.