Забезпечення якісної медичної допомоги, яка не відрізняється від світових стандартів – пріоритетне завдання благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Для цього колектив Лікарняної каси постійно знайомиться з провідними досягненнями у медичній науці, європейськими рекомендаціями стосовно лікування хворих, даними доказової медицини, бере участь у наукових заходах, котрі відбуваються в Україні та Європі.
Нещодавно в Ужгороді пройшла науково-практична конференція «Карпатські читання», куди була запрошена лікар-експерт ЛК із центральної міської лікарні №1 м. Житомира Тетяна Василівна Войналович. Вона поділилася своїми враженнями про участь у цьому зібранні:
Конференція в Ужгороді була присвячена боротьбі з однією з
найбільше небезпечних хвороб – інсульту. Вона зібрала міжнародних фахівців із Австрії, Росії, Польщі, Німеччини, Чехії, Англії. У ній взяли участь 400 невропатологів із усієї України.
«Карпатські читання» – це освітній проект, започаткований Закарпатським обласним центром нейрохірургії та неврології, Ужгородським національним університетом, Всеукраїнською громадською організацією «Українська асоціація з боротьби з інсультом» та Міністерством охорони здоров’я. Конференція відбувається в Ужгороді вже третій рік поспіль.
Лікарі з усіх країн наголошували на тому, що інсульти молодшають. В нашій державі щороку на цю патологію хворіють понад 100 тисяч людей, із них 50% стає залежними від оточення, близько 30 % із цих пацієнтів знаходяться у працездатному віці.
На зібранні спеціалісти ділилися досвідом, як боротися з інсультами та яким чином переконати оточуючих у тому, що цього стану можна уникнути.
Окрім інших питань, на «Карпатських читаннях» розглядалися
методи лікування та реабілітація пацієнтів в післяінсультний період. Цій проблемі були присвячені доповіді Сергія Петровича Московки – д.мед.н. із Вінницького національного медичного університету, Удо Кишки – професора з Оксфордського університету (Великобританія). Вони наводили дані, які базуються на основі доказової медицини.
Говорячи про період реабілітації, С. П. Московко підкреслив, що його завдання – надати пацієнтам із обмеженими можливостями шанс досягнути й утримати на оптимальному рівні фізичні, інтелектуальні, психологічні, соціальні функції. Реабілітація починається від моменту завершення найгострішого періоду і продовжується невизначено довго, в залежності від того, яку мету ми ставимо: відновлення безпосереднього неврологічного дефекту (за ступенем виразності парезу, афазії, чи інших симптомів) або реабілітацію хворого (його соціальну, професійну чи побутову реадаптацію (пристосування) в умовах перенесеної хвороби та її залишкових явищ).
Цей відновний період, котрий за будь-яких умов є довічним, власне, є періодом післяінсультного лікування, основним завданням медикаментозної терапії під час якого є запобігання подальшому прогресуванню хвороби, профілактика повторних подій. Згідно з європейськими рекомендаціями існує два напрямки лікування пацієнтів у цей період: вплив на стан судинної стінки та контроль гіперкоагуляції.
Виступаючі пояснювали, що не випадково на перше місце в світових рекомендаціях щодо профілактики повторних судинно-мозкових подій ставиться саме контроль за коагуляційними властивостями крові. Відповідно до найвищого I класу доказовості антиагрегантна терапія має проводитися обов’язково в усіх хворих, котрі перенесли ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку. Це і є основою післяінсультної терапії в розумінні подальшого перебігу процесів у судинах мозку.
Провідні світові представники медичної галузі вказували, що вплив на саму стінку судин можливий двома класами препаратів: антигіпертензивними та статинами. Позитивний ефект гіпотензивних препаратів багаторазово доведений, але щодо вибору конкретного
препарату – дискусії продовжуються. Деякі гіпотензивні препарати мають профілактичну дію, що не корелює зі ступенем зниження тиску і сучасні рекомендації говорять про призначення цих препаратів навіть хворим із нормальним рівнем артеріального тиску.
Статини сьогодні посідають уже друге місце за значенням після антиагрегантів. Вони рекомендовані до застосування за результатами досліджень за I рівнем доказовості.
Тріада засобів (антиагреганти, антигіпертензивні препарати, статини) – основа післяінсультної медикаментозної терапії. Актовегін, солкосеріл не мають доказової бази при лікуванні пацієнтів із судинними захворюваннями головного мозку. Лікарі провідних країн світу не застосовують їх у зв’язку з ризиком виникнення пропіонових інфекцій.
Отже, дотримання локальних клінічних протоколів і якісні клінічні рекомендації, котрі базуються на доказовій медицині, при виписці хворих дозволяють знизити випадки судинних рецидивів і покращити прогноз перебігу захворювань. Втілення в лікарську практику найновітніших досягнень медичної науки сприятиме зменшенню судинних захворювань.
Тетяна Василівна порадила читачам займатися активною профілактикою (постійно вимірювати тиск, хоча б раз на півроку – контролювати рівень холестерину в крові, вести здоровий спосіб життя). Це дасть змогу людям,які мають гіпертонічну хворобу, вберегти себе від інсульту та його важких наслідків.
Світлана Михалюк.