Доброго дня, шановна редакціє!
Колись прочитала, що медицина – це покликання. Адже нести відповідальність за людське здоров’я, брати на себе ризик рятувати життя, віддавати себе цілком роботі дано не кожному. Саме на адресу таких лікарів ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, де лікуюсь уже не перший рік, хочу сказати гарні слова щирої вдячності та визнання.
Отож своєму лікуючому лікарю Латош Світлані Олександрівні я не лише говорю: «Дякую!» – вклоняюсь доземно їй. І впевнена, що висловлюю думку й наміри дуже багатьох людей, котрим вона надавала медичну допомогу. Можливо, хтось мої слова сприйме, як пафосні й голосні, але те, що вона дарує життя, покращує його якість – ще надто мало сказано, повірте.
Також дякую від усієї душі Людмилі Сергіївна Крикливець – завідуючій ревматологічним відділенням. Крім того, що вона висококваліфікований фахівець своєї справи, ще й – просто хороша людина. Її доброта, співчуття до наших – пацієнтів відділення – страждань дуже цінується, повірте – надто ж у нинішній досить жорстокий і, я сказала б, якийсь такий жорсткий світ.
А ще хочу сказати гарні слова про благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», в якій перебуваю з 2004 року. Коли свого часу мені запропонували вступити до неї – певний час вагалась. За всі ж роки перебування зрозуміла – бо не раз хвороба в цьому переконувала – що зробила-таки правильний крок: Лікарняна каса мені дуже допомагає. Знаєте, я людина досить, скажемо так, скептична – не очікую від життя якихось «подарунків долі». Тому ті обстеження, лікування, які забезпечує ЛК – а доводиться серйозно обстежуватись, зокрема, в обласному медичному консультативно-діагностичному центрі, лікуватись в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, буває, й не раз протягом року – це дуже суттєва допомога. Тому які не доводилось би іноді чути нарікання на Лікарняну касу, щиро заперечую їх своїм досвідом, як мовиться, стосунків із нею. Відтак і співпрацю з ЛК не збираюсь припиняти. Більше того – маму теж оформила, сплачую за неї щомісячні добровільні пожертвування.
Тож бажаю своїм лікарям та працівникам Лікарняної каси завжди отримувати від своєї праці радість і впевненість у завтрашньому дні. Сили вам і терпіння, натхнення й задоволення від улюбленої справи! Доземний уклін кожному з вас за світлі й щирі почуття, якими сповнені ваші душі, за сумлінну працю на благо людей. Нехай ваші серця сповнюються натхненням та окриленням для нових успіхів у сфері, якій ви присвятили свої знання й таланти!
З повагою – Хмілевська Тетяна Аркадіївна.
З НАШОЇ ПОШТИ
Доброго дня, шановні читачі!
Пишу сьогодні, аби, хоч і з деяким запізненням, проте щиро й від душі подякувати своїм рятівникам – медпрацівникам Ружинської ЦРЛ.
Найбільше щастя людини – це гарне здоров’я. З часом розуміння цієї істини приходить до кожного. Як і те, наскільки важка й відповідальна робота працівників медичної сфери. Говорять, що бути лікарем – професія, але бути талановитим лікарем – стан розуму, душі й серця. Так от ці слова – про завідуючого травматологічним відділенням Прибилюка Сергія Васильовича, котрий не просто сумлінно виконує свою роботу, а віддається обраній справі сповна. До речі, хочу сказати, що колектив відділення, яким керує Сергій Васильович, відзначається особливою чуйністю до пацієнтів та надзвичайною турботою про них. Тому щиро дякую всім медпрацівникам травматологічного відділення й бажаю побільше терпіння та поменше хворих. Хай усі негаразди обходять ваші домівки стороною і над кожним буде мирне небо. Нехай ваша професійність та відданість справі щодня винагороджується щирою вдячністю та гідною зарплатнею!
А ще дуже дякую всім працівникам благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Необхідні для лікування медикаменти, перев’язувальні, інші витратні матеріали мені були надані ЛК – про це потурбувалась лікар-експерт Лікарняної каси в Ружинській ЦРЛ Галина Андріївна Первушина. Я сам в організації перебуваю більше десяти років і рідних переконав свого часу вступити. Скажу так, що Лікарняна каса сьогодні – це дуже велика підтримка і матеріальна, й моральна. Спасибі вам, ви робите добру справу для людей!
Й на завершення розповім – не притчу, а, кажуть, реальний факт. Якось у священика запитали, чи не гнівлять медпрацівники Бога, вмішуючись у живий організм поза його волею. І Патріарх сказав: «Господь кожній людині дарував життя. Й допомогти їй зробити це життя кращим – теж воля Господня». Думаю, краще й не сказати – у медичних працівників, котрі, не жаліючи зусиль і часу, приймають на себе важкий тягар людського болю й страждань, дарують радість життя, дійсно є благословіння від Бога!
З повагою – Покропивний Павло Дмитрович,
селище Ружин Житомирської області.