Новини

Благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – 18 років

Оприлюднено

ПАРІЙ-2

Медична реформа в Україні, розмови про яку точились кілька років, поступово почала впроваджуватись. Принаймні, на первинному рівні.

Проте прийняття Верховною Радою України відповідних законодавчих актів та започатковані реформаторські зміни в системі охорони здоров’я України не зняли гостроту обговорення важливої для більшості українців теми. Хоча обговорення та дискусії отримали дещо конкретніший вигляд, оскільки певні обриси майбутнього реформування стали зрозумілішими хоча б для фахівців.

– Ми чекали на реформу галузі. Яким чином відбуватиметься реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, або, іншими словами – яку модель оберуть наші реформатори та законодавці, ми донедавна не знали, але те, що зміни вже давно назріли, погоджуються всі, – говорить президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація лікарняних кас України», д.мед.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій. – Власне, очевидність необхідності здійснення певних реформ у вітчизняній медицині була зрозумілою ще два десятиліття тому. Нагадаю, що впродовж 90-х років фінансування галузі помітно скорочувалось. Всі це відчували, але найпершими – працівники медичних закладів: не вистачало найнеобхіднішого для допомоги пацієнтам.

Тоді й народилася ідея створення Лікарняних кас – благодійних організацій, які мали стати суттєвою підмогою для пацієнта в умовах недостатнього забезпечення медичної галузі з боку держави. В Україні наразі діють близько 200 Лікарняних кас, які допомагають закладам охорони здоров’я та жителям регіону при лікуванні. Й головне гасло  нинішніх реформаторських заходів «гроші ходять за пацієнтом» давно сповідується в діяльності Лікарняних кас: як тільки член Лікарняної каси потрапляє на прийом до лікаря і той призначає пацієнту певний курс лікування, ЛК відразу розпочинає здійснювати передбачене Положенням забезпечення медикаментами, виробами медичного призначення.

Загалом скажу, що галузь охорони здоров’я – це регламентована і стандартизована діяльність усіх медичних установ, коли лікар зобов’язаний дотримуватися лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. Проте стан дотримання протоколів лікування щодо пересічного пацієнта лікарні, поліклініки чи амбулаторії в Україні досі слабо контрольований. А це перш за все призводить до того, що пацієнт, отримавши рецепт від лікаря, змушений витрачати з власної кишені значні кошти на медичні  препарати, які – до того ж – відсутні в протоколах лікування. Керівництво ж лікувальних закладів на це закриває очі. Реформа передбачає зміну такої практики. Національна служба здоров’я України буде зацікавлена у раціональному використанні коштів Державного бюджету саме через стандартизацію медичних послуг, яка, в свою чергу,  досягається через дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування. Тобто лікаря контролюватиме той орган, який оплачує лікування пацієнта. Лікарняні каси активно пропагують необхідність дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених МОЗ України, які базуються на доказовій медицині – тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформування, вже давно використовуються в діяльності ЛК.

– Тобто роль Лікарняних кас в Україні дуже важлива – зрештою, взаємодія з ЛК допоможе нам швидше й легше впровадити в подальшому медичну реформу й на вторинному рівні надання медичної допомоги, – зауважив начальник УОЗ Житомирської ОДА Микола Петрович Суслик. – І, як керівник медичної галузі області, запевнюю, що ми зацікавлені в подальшій тісній активній співпраці з, зокрема, благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області». Адже вона повністю забезпечує хворих, котрі перебувають в ЛК, медикаментами, виробами медичного призначення тощо виключно (я наголошую: виключно!) згідно з уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України та лікарським формуляром. Таке повне забезпечення дозволяє хворим чи при плановому, чи при ургентному лікуванні не тратити кошти на лікарські засоби й легше пережити ще й матеріально важкий період під час захворювання.

– За таким принципом працюють усі Лікарняні каси, які існують в Україні, – говорить В.Д.Парій. – Тобто значна частка населення України дійсно отримує якісне медикаментозне забезпечення препаратами з доведеною дією.

– Наприклад, на Житомирщині протягом 2017 року медична допомога за рахунок БО «Лікарняна каса Житомирської області» надавалась у 489 451 випадку на суму 57,2 млн. грн., – поінформував виконавчий директор організації, в якій нині перебувають понад 210 тисяч мешканців області (а це близько 17% її населення) Володимир Станіславович Мишківський. – 123 члени ЛК отримали підтримку в медичному супроводі в лікувальних закладах м. Києва, 134 особи – відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області. Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт області, за рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни, учасників АТО, діє програма «Потурбуйся про батьків».

– У Львівській області послугами ГО «Лікарняна каса Львівської залізниці», яка успішно функціонує з 2009 року й нараховує 42 тисяч осіб, протягом 2017 року скористались майже 17 тисяч залізничників, членів їхніх сімей та ветеранів магістралі на суму 34 млн. грн., – говорить керівник організації Іван Іванович Сельменський. – Члени Лікарняної каси впродовж року отримували медичну допомогу в 238 медичних закладах. За рік надійшло 2 893 справи на компенсацію витрат за лікування членів каси в неуповноважених (незалізничних) медзакладах. Сукупно торік було виплачено 8,6 млн грн. компенсацій. За зверненням медичних закладів щодо лікування 638 особам надано дозволи на понадлімітні витрати на загальну суму 1,5 млн грн., адже іноді сума коштів, потрібна для ефективного та повного лікування, сягала 20 тис. грн. і більше. Майже 500 осіб отримали компенсацію в розмірі понад 5 тис. грн.

– Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» станом на початок 2018 року нараховує 35 991 особу, – розповів виконавчий директор Віталій Владиславович Шевченко. – Надходження коштів упродовж 2017 року становило 15 670 грн., для забезпечення лікування членів Лікарняної каси було витрачено 10 419 грн.

– «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» нараховує більше 18,5 тисяч мешканців столиці, – говорить Володимир Денисович Долот, виконавчий директор. – Минулоріч протягом року за рахунок Лікарняної каси проліковано близько 8 тисяч осіб. Ліками та витратними матеріалами заклади охорони здоров’я було забезпечено на суму 6,5 млн. грн., за безкоштовним рецептурним бланкам отримано ліків на суму 2,6 млн. грн., відшкодовано коштів за проведене лікування на суму 1,1 млн. грн.

– Протягом 2017 року членською благодійною організацією «Лікарняна каса «Азовсталь» (Маріуполь Донецької області) надано медикаментозних і медичних послуг 2 834 працівникам БК «Азовсталь», котрі перебувають в організації, – повідомила її директор Наталія Михайлівна Артюх. – За межами міста – в клініках Києва, Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Сум, Львова, Харкова та Кропивницького – перебували на лікуванні 52 члени БК «Азовсталь», отримали направлення в приватні центри на діагностичні обстеження 2 274 члени ЛК «Азовсталь». За медикаментозні, медичні та діагностичні послуги клінікам, аптекам та центрам перераховано 5,7 млн. грн. На суму 116 517 грн. придбані та передані лікарням міста електрокардіографи, стерилізаційне обладнання, реактиви для клініко-біологічної лабораторії. Загалом же членами БК «Азовсталь» є більше 14 тисяч працівників комбінату та членів їх сімей.

– Й це – приклади лише кількох Лікарняних кас! – наголосив В.Д.Парій. – Якби за такими принципами, за якими працюють Лікарняні каси, діяла вся галузь, проблем із наданням населенню дійсно якісної медичної допомоги не було б. Тим паче, що для забезпечення своєчасної необхідної та в повному обсязі медичної допомоги членам Лікарняних кас налагоджено співпрацю з медичними університетами, лікувально-профілактичними закладами різної форми власності, фармацевтичними компаніями, аптеками, клініками, лікувально-діагностичними центрами. Така система відпрацьована в більшості Лікарняних кас України.

– Зараз у зв’язку з реформуванням влади за напрямком її децентралізації, – говорить В.С.Мишківський, – БО «Лікарняна каса Житомирської області» вдосконалює систему цих взаємовідносин із тими лікувальними установами та закладами, які переходять у підпорядкування новоутворених громад – аби члени Лікарняної каси не мали навіть формальних незручностей із лікувальними закладами, які перейшли до відома об’єднаних громад. За цим напрямком ми вже маємо певний вдалий досвід. Тобто однозначно члени ЛК навіть в умовах започаткованих реформою змін перебувають у кращому становищі, ніж пацієнти, які розраховують лише на допомогу держави. Тому що зміна системи фінансування та розподілу коштів може призвести до збільшення надходжень коштів до пацієнта, але – мати надію на 100% забезпечення не варто. Сьогодні всім очевидно, що держава ще тривалий час не зможе повністю забезпечити безоплатне надання всіх послуг та лікарських засобів для хворих громадян. Без додаткового фінансування та залучення додаткових позабюджетних коштів підвищити рівень медикаментозного забезпечення пацієнта неможливо.

– Як будь-який медичний заклад, звісно, наш центр ПМСД зацікавлений у співпраці з Лікарняною касою, яка діє в нашій області – це дійсно дуже велика допомога для мешканців району, – говорить Геннадій Валентинович Горбенко, головний лікар КУ «Центр ПМСД» Житомирської районної ради. – Наші жителі, котрі перебувають у ЛК, лікуються за її рахунок як амбулаторно, так і в умовах денного стаціонару, стаціонарів удома. Не такі великі кошти витрачає людина при сплаті щомісячного добровільного пожертвування, а лікування при необхідності отримує дійсно сучасне – підтверджене доказовою медициною, яке відповідає стандартам і протоколам лікування. Сума щомісячного добровільного пожертвування повертається дуже швидко – не дай, Боже, серйозно захворіти – дійсно, тоді людина оцінює переваги перебування в ЛК, наскільки це зручно й економічно вигідно. Як практичний лікар, я бачу це прозоро.

– Тим паче в подальшому – коли в перспективі планується впровадження страхової медицини. І я хочу наголосити, що її прообраз в Україні вже є, – переконаний Тарас Дмитрович Собко, головний лікар КУ «Житомирська ЦРЛ» Житомирської районної ради. – В нашій області, зокрема – це благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Її позитив – очевидний. Тому що, сплачуючи щомісячне добровільне пожертвування в сумі 49 гривень, людина отримує базову медичну допомогу згідно з протоколами лікування. Звісно, за таку суму добровільного пожертвування ЛК не може лікувати всі патології. Але надання невідкладної хірургічної допомоги, допомоги при пологах, невідкладних станах, загостреннях хронічних захворювань та багато іншого – все це Лікарняна каса «бере на себе». Що таке 49 гривень від середньої зарплати в Україні? Мізер! Якщо в Європі при зарплаті, припустимо, тисячу євро відрахування в страхову компанію становлять 10% – 100 євро – це більше 3 тисяч гривень, тобто сума мінімальної зарплати, яку сьогодні отримує українець. А вартість препаратів за деякими позиціями в Європі нижча. Тобто не може ЛК забезпечити за 49 гривень лікування всіх захворювань – це треба розуміти! Але Лікарняні каси – це «рятувальне коло» для тих, хто перебуває в цих організаціях.