Наступного року Міністерство охорони здоров’я України розпочне запровадження в країні страхової медицини.
Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, центру первинної медико-санітарної допомоги). Зокрема, пропонується надати громадянам право самостійно обирати сімейного лікаря, при цьому скасовується «прив’язка» до місця проживання. Передбачається також, що громадяни укладатимуть з лікарями прямі угоди, в яких буде визначений обсяг послуг, гарантованих та оплачених державою. До того ж робота лікарів первинної ланки буде оплачуватись за подушним нормативом – залежно від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики.
– Найбільш очікувана частина реформ – запровадження державного медичного страхування. Ми маємо такий план і з 2017 року почнемо на практиці розгортати цю систему державного медичного страхування, – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
За його словами, були і є різні думки щодо приватного чи державного страхування.
– Ми підтримуємо ідею страхування бюджетними коштами, – наголосив він.
В ході медичної реформи міністерство планує максимально чітко розподілити ролі: страхування громадян має здійснювати держава, лікування – медичні працівники, а налагодження медичної інфраструктури буде знаходитись у сфері відповідальності місцевих громад.
В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун зауважила, що така система охорони здоров’я діє в Європі, США, Канаді, де існує принцип «гроші за пацієнтом».
– Тобто кошти там сплачують не за медичний заклад чи комунальні послуги, а за лікування хворого, – сказала вона. – В країнах, де є страхування, пацієнт сам обирає лікаря та медзаклад, куди й спрямовується фінансування. Тому, якщо хочемо покращити українську систему галузі, мусимо орієнтуватися на розвинені в цьому сенсі країни. Адже лікарська спільнота й пацієнти прагнуть одного: мати вільний доступ до якісних медичних послуг. Тому замість фінансування системи ми чекаємо на фінансування допомоги пацієнтам або їх доступу до медпослуг.
В цьому контексті прообразом страхової медицини багато керівників вищих рівнів виконавчої влади називають благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області». Так, колишній міністр охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, ознайомившись минулоріч із роботою ЛК, наголошував, що вона готує підґрунтя для запровадження медичного страхування в Україні. А заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик, відвідавши нещодавно БО «Лікарняна каса Житомирської області», зацікавився доступністю членів ЛК до лікарських засобів, забезпеченістю перевіреними препаратами з доказовою базою, які містяться в уніфікованих клінічних протоколах надання медичної допомоги.
– Тобто максимально ефективне економічне використання коштів у частині доступу до ліків, яке забезпечує БО «Лікарняна каса Житомирської області» – це те, що передбачає в перспективі наша національна політика, – сказав він. – Є очевидним, що практичний досвід ЛК, як прототипу страхової системи, солідарного забезпечення кожного в перспективі медичної допомоги необхідно накласти на площину реформ.
– За напрямком забезпечення медикаментами, реактивами, виробами медичного призначення населення шляхом солідарної участі ми дійсно працюємо від часу створення організації, – зауважив виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський.
– Причому надання екстреної та невідкладної медичної допомоги, амбулаторно-поліклінічної (денний стаціонар, амбулаторне лікування, обстеження) та стаціонарної допомоги здійснюється нами на договірних засадах. Так, укладені договори з закладами всіх рівнів надання медичної допомоги, аптеками, оптовими фірмами-постачальниками, банками, «Укрпоштою» (з якою співпрацюємо в сільській місцевості, де немає фінансових установ), підприємствами, організаціями, Асоціацією працівників лікарняних кас України. Завдяки цій співпраці кожен член організації отримує медичну допомогу в будь-якому закладі охорони здоров’я (до того ж – не лише нашої області) – тобто справді діє «єдиний медичний простір», в якому кошти дійсно «ходять за пацієнтом», що й передбачено в майбутній реформі медичної галузі. Формування єдиного медичного простору є важливим моментом у нашій діяльності – тим паче зараз, коли з утворенням нових громад відбуваються формування різних бюджетів. Так, якщо член ЛК приїде за направленням лікаря закладу первинного рівня надання медичної допомоги до лікувального закладу вторинного чи третинного рівнів, фінансової проблеми надання йому медичної допомоги не виникає – він завжди забезпечений ресурсами.
Оперативне управління ресурсами здійснюється за допомогою автоматизованої системи управління, яка задіяна в кожному представництві ЛК (в окремих лікувальних закладах навіть на рівні відділень). Автоматизовані програми надають можливість відслідковувати персоніфікований облік членів організації, надходження коштів, контролювати їх використання, дотримання вимог уніфікованих протоколів надання медичної допомоги. Оперативний контроль якості лікувального процесу здійснюється – згідно з Основами законодавства України про охорону здоров’я (ст.14-1, ст.22, ст.24-1) та наказом Міністерства охорони здоров’я України №752 від 28.09.2012 року «Про порядок контролю якості медичної допомоги» – за чотирьохрівневою системою, де чільне місце посідає пацієнт.
Так ЛК працює всі 16 років свого існування – тобто система давно вже нами відпрацьована. Й за цією системою загалом за весь період існування медична допомога благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» надавалась у 4,3 мільйонах випадків, щоденно медичну допомогу в закладах охорони здоров’я нашої області отримують до 2,5 тисяч членів ЛК.
Отже – діяльність БО «Лікарняна каса Житомирської області» сприяє підготовці закладів охорони здоров’я області до впровадження медичного страхування. Адже проводиться персоніфікований облік надходжень та витрат коштів за кожним громадянином, відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами, формуються нові погляди щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг – у населення, щодо необхідності стандартизації медичних послуг (лікарський формуляр та протоколи лікування) – у медичних працівників. Тобто наразі в діяльності ЛК передбачені практично всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформи (розрахунок медичної послуги, чітко визначений пакет гарантованих медичних послуг, єдиний медичний простір тощо).
Отож ми вважаємо, що на сьогоднішній день благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це дійсно прообраз системи медичного страхування, за якою ми працюємо вже 16 років.
(В статті використані матеріали соц.ресурсів tyzhden.ua, 5.ua).