Я, Тетяна Степанівна Головень із Чуднівського району, пишу сьогодні, щоб висловити свою думку стосовно роботи Лікарняної каси. Й – подякувати за надану допомогу всьому колективу ЛК та лікарю-експерту філії ЛК в Чуднівському районі Анатолію Ростиславовичу Скриванику.
Так сталось, що довелось нещодавно мені лікуватись у нашій районній лікарні – мала запалення легенів. Що ж, недарма існує думка, що життя не зобов’язане бути зручним – ми всі прийшли сюди, щоб відчути й радість, і страждання. Проте ніколи не втомлюсь повторювати, що найголовніше – це віра в себе, в свої сили. А ще – віра в добро, в те, що в тяжку годину знайдуться люди, котрі прийдуть на допомогу. Як це було зі мною. Адже, поки хвороба, як мовиться, «не взяла під боки», я не надто й замислювалась, де візьму гроші, якщо – не дай, Боже! – нещастя в хату зайде. А воно не запитує, чи на нього чекають – вривається нагло й безсердечно!
Й отут-то я відчула – що то таке: коли тобі приходять на допомогу, не рахуючи ні час, ні гроші, витрачені на тебе. А витратила Лікарняна каса на моє лікування дуже багато коштів – самі лише антибіотики, якими мене забезпечила ЛК, коштували «кругленьку суму» (потім, признатись, подивилась їх ціну в аптеці). Тобто я переконалась, що це вигідно – перебувати в Лікарняній касі. Я в Лікарняній касі лише два роки – все чомусь зволікала зі вступом. Але якогось дня вирішила, що все ж таки краще бути здоровою, але забезпечити собі на випадок хвороби лікування за рахунок ЛК. Не такі то великі гроші – сума щомісячного добровільного пожертвування – 60 гривень. Бо ж, захворівши, витрачаєш на медикаменти набагато більше. Тому, оскільки і я сама, й син та донька – всі ми перебуваємо в Лікарняній касі, вирішила я й маму «вступити». Адже це щастя – коли з тобою близькі, коли вони не хворіють, коли ти можеш їм допомогти й знаєш, що по-справжньому їм дорогий і потрібний.
Й на завершення, сповідуючи принцип «навіть за найменше щиро дякуй долі та людям», я хочу дійсно надзвичайно щиро подякувати Лікарняній касі. Бо ж навряд, чи й змогла б я купити ті медикаменти, які вона мені надала. Отож всім працівникам ЛК бажаю: будьте й самі здоровими!
З повагою – Тетяна Степанівна Головень, Чуднівський район.