Це питання було головним для розгляду під час зібрання лікарів-експертів філій ЛК та – наступного дня – фахівців інформаційно-аналітичного відділу.
Про результати діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» впродовж 2016 року учасникам зібрань доповів заступник виконавчого директора С.М.Грищук. Він, зокрема, відзначив, що станом на 1 січня 2017 року членів ЛК нараховується 211 720 осіб, що становить 16,8% від усієї кількості населення області. Протягом 2016 року вступили 8 233 особи.
– За показником виконання плану по вступу лідирують Коростишівська, Хорошівська, Черняхівська, Новоград-Волинська, Андрушівська філії, – відзначив Сергій Миколайович. – Останні місця – за Чуднівською, Ружинською, Олевською, Брусилівською, Ємільчинською філіями.
В структурі вступників 82% (6 792 особи) вступили індивідуально, 18% (1 441 особа) – колективно. Значна частина нових членів ЛК вступили через термінали, які встановлені в 27 офісах філій організації, та сайт ЛК.
– На сайті ЛК, до речі, громадяни можуть не лише вступити до БО «Лікарняна каса Житомирської області», а й перевірити стан сплати щомісячних добровільних пожертвувань, – наголосив виступаючий. – Це дуже зручно для членів ЛК. Тим паче, що й самі добровільні пожертвування можна сплачувати також на сайті, до того ж – карткою будь-якого банку й без комісії.
Виступаючий звернув увагу присутніх на поновленння впродовж 2016 року 1 570 членів ЛК. Це свідчить про те, що громадяни переконались у дієвості БО «Лікарняна каса Житомирської області».
Щодо фінансового стану – при запланованих надходженнях у сумі 61 778 тисяч гривень фактично надійшли 60 679 тисяч гривень, витрати ж становили 61 228 тисяч гривень (тобто рік ми закінчили з «мінусом» у 549 тисяч гривень). Від усієї суми коштів, які надійшли, 88% були спрямовані на забезпечення основної діяльності ЛК. Відтак стаціонарним лікуванням було охоплено 57 395 пацієнтів, амбулаторно-поліклінічним – 94 166 осіб, обстежено 313 574 особи. З усієї кількості пацієнтів – членів ЛК – на суму до 1000 гривень пролікувались 66 358 осіб, 1-3 тисяч гривень – 11 985 осіб, 3-5 тисяч гривень – 1 435 осіб, 5-12 тисяч гривень – 697 осіб.
Також здійснювалось забезпечення лікування членів ЛК за межами області. Так, у 2016 році 154 члени ЛК отримали медичний супровід у лікувальних закладах Києва на суму 231 319 гривень.
Продовжувалась благодійна діяльність ЛК – патронат 630 дітей-сиріт та лікування за рахунок ЛК інвалідів війни й учасників АТО. 184 особи громадян останньої категорії, зокрема, вступили до організації впродовж 2016 року. Сплативши щомісячних добровільних пожертвувань 54 тисячі гривень, вони пролікувались на суму 213 тисяч гривень.
– Тобто попри те, що стосовно надання медичної допомоги учасникам АТО діє відповідна державна програма, ЛК не залишає їх без своєї уваги й підтримки, – наголосив С.М.Грищук.
Загалом на забезпечення ліками та виробами медичного призначення витрачено понад 53 мільйони гривень. До того ж – станом на 1 січня 2017 року в медичних закладах області знаходиться медикаментів та виробів медичного призначення на суму 3,3 мільйони гривень.
– Зазначу, до речі, що в 2016 році середня вартість медикаментів, які закуповує ЛК, зросла на 8% (а на окремі препарати – на понад 20%). У порівнянні з аптеками вартість ліків, які закуповує ЛК, менша в середньому на 17% (на окремі – на 25-70%), – сказав доповідач.
Стосовно використання лікарських засобів при лікуванні членів ЛК у 2010-2016 роках за всіма видами лікування – С.М.Грищук відзначив, що показник застосування життєво необхідних зріс із 31 до 38,5%, необхідних – на рівні 45,2%, другорядних – зменшився з 23,8 до 16,3%.
Характеризуючи аудит якості лікувально-діагностичного процесу, доповідач наголосив, що основним проблемним питанням при наданні медичної допомоги членам ЛК є недотримання стандартів, протоколів лікування, лікарського формуляра, що є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я. Так, за рік частка невідповідності лікарських призначень протоколам лікування становить 6,7% (найбільша частка недотримання протоколів лікування – в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, обласному онкодиспансері, обласному перинатальному центрі, Малинському міськрайТМО, Олевській, Пулинській, Коростенській, Коростишівській ЦРЛ).
Тож для покращення якості лікувально-діагностичного процесу на базі ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського була проведена конференція щодо раціональної антибіотикотерапії та застосування блокаторів протонної помпи. Також здійснено виїзди в Олевську, Коростишівську, Романівську, Чуднівську ЦРЛ, проведені робочі зустрічі з головними лікарями Коростенської ЦРЛ та ЦМЛ, медпрацівниками ЦМЛ №1, №2 та ЦДМЛ Житомира. Проводились перевірки обліку ліків в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, обласному онкодиспансері, поліклініці ЦМЛ №2 Житомира, обласній дитячій клінічній лікарні.
Крім того, для покращення управління якістю лікувально-діагностичного процесу в усіх закладах охорони здоров’я, де є філії ЛК, встановлено автоматизовані робочі комплекси (а в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, ЦМЛ №2 Житомира, Житомирській ЦРЛ, Новоград-Волинському міскрайТМО, обласному онкодиспансері, обласній дитячій клінічній лікарні, Бердичівській ЦМЛ, ЦМЛ №1 Житомира – на рівні відділень).
Традиційно проводилось вичення громадської думки про роботу ЛК. Так, зокрема, телефонне анкетування пацієнтів – членів ЛК – після виписування їх зі стаціонару засвідчило, що 70% опитаних змушені були купувати медикаменти та вироби медичного призначення за власні кошти. Це говорить про те, що значна частка лікуючих лікарів не дотримується уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги. Проте понад 84% респондентів відзначили, що попри це рекомендуватимуть своїм друзям, знайомим вступити до БО «Лікарняна каса Житомирської області», адже переконались у її надійності та готовності допомогти в лікуванні.
Здійснювалась упродовж 2016 року інформаційна робота зі створення позитивного іміджу ЛК: діяльність організації висвітлювалась у друкованих виданнях (газетах «Пульс», «Ваше здоров’я», «Субота»), на сайтах (ЛК, Асоціації працівників лікарняних кас України, «Фейсбук» та інших), у програмах радіо та телебачення, в співпраці з прес-службами інших організацій.
Як наголосив С.М.Грищук, за цими ж напрямками ЛК працюватиме й у 2017 році. Доповідач закликав учасників зібрань до активних дій – зокрема, з залучення до ЛК нових членів, а також – у роботі з лікарями стосовно дотримання ними стандартів, протоколів лікування, лікарського формуляра.
– Адже саме недотримання їх породжує проблемні питання при наданні допомоги членам ЛК, – наголосила завідуюча відділом аудиту та контролю якості ЛДП Р.В.Артюх. – Це було переконливо доведено в презентації С.М.Грищука.
Завідуюча відділом фармацевтичного менеджменту О.А.Ольшанська звернула увагу на контроль за замовленнями та рухом медикаментів.
– Препарати повинні «працювати», а не «лежати вантажем» у відділеннях, на складі ЛК чи у філіях, – сказала вона.
Юрисконсульт Л.В.Лісовська нагадала присутнім про безумовне дотримання Закону України «Про захист персональних даних», не допускати розголошення даних про членів ЛК, а про порушення дотримання Закону негайно доповідати керівництву.
– Основний момент роботи з особою – її письмова згода, – наголосила юрисконсульт.
Також заступник виконавчого директора С.М.Грищук виступив перед лікарями-експертами ЛК з презентацією про аудит якості надання медичної допомоги пацієнтам із ішемічним інсультом (на прикладі ЗОЗ Житомирської області).
– Зважаючи на високу захворюваність населення на цереброваскулярні хвороби, показники інвалідизації та смертності, МОЗ України видало наказ «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті», за яким, зокрема, лікування повинне відбуватись у спеціалізованих відділеннях – це зменшує летальність на 20%, інвалідність на 30%, а також – витрати, пов’язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги, – сказав доповідач. – Крім того, медичні заклади повинні мати можливість забезпечити в цілодобовому режимі проведення методів нейровізуалізації (КТ/МРТ).
Також виступаючий наголосив на важливості дотримання уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, застосування препаратів із доказовою базою, проведення тромболізису та представив їх аналіз у лікарнях області. За його словами, з проаналізованих 508 випадків надання медичної допомоги пацієнтам у гострому періоді ішемічного інсульту в 40 пацієнтів (а саме в цих випадках були дотримані протоколи надання медичної допомоги) летальність та смертність у наступні шість місяців не була зареєстрована.
– На жаль, доводиться констатувати, що вказаний наказ МОЗ України дотримується незначною часткою лікарів, – зауважив С.М.Грищук. – Крім того, відзначається призначення препаратів із недоведеною ефективністю, відсутність сучасних підходів до реабілітації пацієнтів. Цьому «сприяє» те, що заклади охорони здоров’я не мають системи аудиту якості надання медичної допомоги, фінансової та іншої відповідальності лікаря у випадку призначення лікування, яке не відповідає існуючим законодавчим нормам.
Завідуюча інформаційно-аналітичним відділом Т.І.Афанаскіна повідомила фахівцям філій аналіз їх роботи впродовж 2016 року, спеціалісти відділу О.А.Постовік та О.Л.Криворучик – про контроль та якість цієї роботи.
Про роботу з комп’ютерною технікою поінформував інженер із комп’ютерних систем А.Г.Петрішенко.
Також були розглянуті та обговорені інші питання діяльності ЛК, за якими прийняті відповідні рішення.