– Коли до нас звертаються пацієнти, – розповідає завідуючий відділенням судинної хірургії обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Леонід Іванович Олійник, – я відразу запитую, чи перебувають вони в «Лікарняній касі». Адже справа в тому, що всі планові хірургічні втручання на аорті, на судинах ніг, рук, шиї – досить дороговартісні (взагалі вважається, що вони відносяться до сервісної медицини). Тому, безумовно, пацієнтам, які не є членами благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», доводиться забезпечувати їх за власний рахунок.
Скажу так, що дуже добре те, що продовжує діяти державна програма з забезпечення цих пацієнтів штучними судинами, які надто дорогі. Бо ж якби ще, не дай, Боже, вона припинилась, то не знаю, чи й змогли б звичайні, як мовиться, пересічні мешканці області оплатити вартість такого втручання – штучна судина на дві ноги коштує на сьогоднішній день 15-17 тисяч гривень, вартість лінійного протеза (на одну ногу чи руку) – десь близько 10 тисяч гривень. Тож наші пацієнти завдяки цій програмі забезпечуються штучними судинами безкоштовно. Але – лікарські засоби купують усе-таки за свої гроші. В яку суму «обходяться» їм перепарати? При такій-от самій простій операції, яка не вимагає якихось великих матеріальних затрат у плані медикаментів – близько двох тисяч гривень, при операції на аорті – близько чотирьох тисяч. І от тут я хотів би наголосити, що члени «Лікарняної каси» забезпечуються ліками для хірургічного втручання та післяопераційного періоду за рахунок цієї благодійної організації.
От тільки «Лікарняній касі» не так легко зараз це робити – в зв’язку з тим, що у нас певні фінансові труднощі, так би мовити, в державному секторі – при нинішніх цінах на медикаменти та витратні матеріали, які дедалі більше зростають, сума щомісячного внеску, яку платять члени ЛК, не забезпечує в повному обсязі потреби. Думаю, що рано чи пізно прийдемо до того, що треба буде підвищувати розмір внесків у «Лікарняну касу». Це я кажу, як лікар.
Тому думаю, що «Лікарняна каса» – справа потрібна. Це прототип страхової медицини, той шлях, яким потрібно йти. Я й сам перебуваю в «Лікарняній касі» – як і всі медпрацівники відділення. І, як лікар, раджу мешканцям області вступати до неї – як нашим потенційним пацієнтам.
Записала
Вікторія Паламарчук