Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Одним із головних питань, розглянутих його учасниками, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації за 2015 рік та виконання кошторису в другому півріччі 2015 року, з яким виступив виконавчий директор В.С.Мишківський. Він, зокрема, повідомив, що станом на 1 січня 2016 року членами «Лікарняної каси» є 210409 громадян (16,7% від загальної кількості населення). Протягом 2015 року до організації вступили 8322 особи (план по вступу виконаний на 69%) – 1526 громадян колективно, 6796 – індивідуально.
– За активністю вступу на чільному місці – Володарсько-Волинський район (вступили 1,31% від усієї кількості населення), місто Житомир (1,28%), Черняхівський район (1,13%), місто Коростень (1%), – поінформував він. – Якщо порівняти 2014 і 2015 рік, то повинен зазначити, що відбулась ротація рейтингових позицій. Так, Черняхівський район був на третьому місці – й залишився, Новоград-Волинський район у 2014 році займав 18 місце – зараз четверте, Коростишівський район посідав шосте – нині на другому рейтинговому місці, Баранівський район за виконанням плану показників вступу населення до ЛК у 2014 році перебував на 26 місці, а в 2015 – на 13. Кількість районів, які мають виконання плану завдань у 2015 році, зменшилась. Найнижчі рейтингові позиції посідають Олевська, Ружинська та Коростенська філії.
Проте, якщо врахувати кількість осіб, які поновились в організації – а таких 1020 громадян – то відсоток виконання в цьому разі дещо більший і сягає 78%, а загальний фактичний показник кількості тих, хто вступив і поновився, сягатиме 9342 особи.
За структурою громадян суттєво переважає індивідуальний вступ – 6796 (82%) проти колективних 1526 (18%). В порівнянні – на перше січня 2015 року показник індивідуального вступу становив 18%, на перше січня 2014 – 24%. Отже динаміка вступників змінюється – фактично можемо говорити про відсутність абсолютно будь-якого адміністративного важеля для того, щоб люди вступали до ЛК. Це – свідомий вибір кожної людини.
Збільшуються проплати через автоматизовані системи – ми вчасно з «Приватбанком» встановили 27 безготівкових терміналів у наших філіях, тож 4359 платників (64%) сплачували внески в 2015 році через термінали – в тому числі 3375 осіб через термінали в офісах ЛК. У 2015 році через термінали «Приватбанку» загалом надійшло 4,9 мільйонів гривень. Тобто цей вид сплати внесків набуває все більшої популярності.
Через «Ощадбанк» у 2015 році сплачували внески 1158 осіб (17%), «Укрпошту» – 885 громадян, (13%), банк «Аваль» – 199 осіб (3%), через сайт ЛК – 195 осіб (3%). До речі, останнім методом у 2015 році було сплачено внесків у розмірі понад 180 тисяч гривень – щомісяця 600-700 громадян сплачують на суму близько 30 тисяч гривень. Вступ та сплата внесків за допомогою сайту ЛК дедалі більше приваблює членів організації, адже, крім того, на сайті можна перевіряти стан сплати своїх внесків (необхідно ввести номер посвідчення та дату народження), вступати до ЛК та сплачувати внески платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника.
У 2015 році продовжувалася дія нових програм «Лікарняної каси» з активізації вступу та покращенню доступності сплати внесків. Зокрема – програма «Потурбуйся про батьків», за якою дорослі діти, котрі перебувають у «Лікарняній касі», можуть сплатити внески за своїх батьків. У цьому разі батьки мають можливість через місяць (згідно зі змінами з 03.03.15) користуватися допомогою «Лікарняної каси». В 2015 році за цією програмою вступили 66 громадян – кількість вступників зменшилась майже втричі, хоча видаткова частина збільшилась: пролікувались 60 громадян (91%) – це були складні пацієнти, відтак витрати становили 123936 гривень (при тому, що надійшло коштів від учасників цієї програми 49610 гривень (середня вартість лікування склала 2065 гривень). Для порівняння – за перше півріччя 2014 року за цією програмою до «Лікарняної каси» вступили 190 громадян. Сплативши 57901 гривень, пролікувалися 148 (77,9%), витратили 157777 гривень. Тобто це абсолютно соціальна програма, яку ми прийняли для того, щоб вкотре підтвердити наш благодійний статус.
В роботі з підприємствами з залучення до «Лікарняної каси» проведено 87 зустрічей із керівниками та колективами організацій у Житомирі та області. Їх результатом став вступ колективів 41 нової організації з загальною кількістю 200 осіб. Найбільшою організацією, що наразі перебуває в «Лікарняній касі», є ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» – всього 2956 членів ЛК (79% від загальної кількості працюючих). У 2015 році приєднався 51 працівник.
Ще одне з введень правління – пільговий вступ організацій. Умовами пільгового вступу (відразу після сплати) скористались 15 організацій із загальною кількістю вступників 160 осіб.
Проте, коли розглянути порівняльну динаміку вступу до «Лікарняної каси» в 2014 та 2015 роках – загалом минулоріч спостерігалась тенденція до зменшення кількості осіб, котрі вступили до організації, ніж попереднього року. Причин же цього кілька. Головна – суттєве зменшення фінансових можливостей громадян (для багатьох навіть 40 гривень є досить значною сумою коштів). Це, на жаль, визначна проблема нашого сьогодення.
Поновлення в організації – поновились у «Лікарняній касі»протягом 2015 року 1155 осіб – із них 1021 особа сплатили внесків на суму 414613 гривень, пролікувались же 257 осіб на суму 110988 гривень.
Стосовно роботи з боржниками – доводиться констатувати, що їх кількість (із боргом понад трьох місяців) на перше січня цього року збільшилась і становить 47729 громадян (тоді як станом перше січня 2015 року цей показник складав 40841 особа). Тож протягом минулого року 22350 боржникам відправлено 62287 листів та 64808 СМС-повідомлень, результатом чого була сплата ними 14 мільйонів гривень. Через несплату внесків виключено 6988 осіб.
Загалом же вибуло з «Лікарняної каси» 13749 осіб (із них виключено 6988 осіб, особи, котрим виповнилось 18 років – 2027, померли – 4734).
Тож у результаті кількість платників внесків до ЛК складає на сьогодні 124140 осіб, що на 10901 менше минулого року – практично ми маємо рівень 2011 року.
Аналізуючи виконання фінансового плану за 2015 рік, хочу зауважити, що планувалось надходжень на суму 57802700 гривень, проте фактичні надходження склали 58394100 гривень. Тож за 2015 рік відсоток виконання сягнув позначки 101. Витрати ж при цьому склали 59204900 гривень. Різниця між надходженнями та видатками за 2015 рік склала «мінус» 810 тисяч гривень (причому варто врахувати, що за перше півріччя цей показник становив «мінус» два мільйони 943 тисячі гривень, що змусило вдатись до зміни розміру внеску). В другому півріччі планувалось надходжень у розмірі 29949798 гривень – фактично надійшло 31069033 гривні (відсоток виконання сягнув показника 103,7 – причому різниця становила 1119235 гривень). Витрати за друге півріччя склали 28936 тисяч гривень. Різниця між надходженнями та витратами склала «плюс» 2,1 мільйони гривень. Виконання по вступу – 63,5%.
Стосовно виконання кошторису в розрізі видатків у другому півріччі – загальний показник склав 97% (на господарську діяльність планувалось 13,9%, фактично ж – 12,3%).
Інформуючи про надходження та витрати в 2015 році, зауважу, що – зокрема – в листопаді видатки перевершили надходження, проте в грудні були фактично майже однаковими. Тож цьогоріч найбільший пік видатків – за аналогом минулого року – очікується в березні (тоді він становив більше шести мільйонів гривень). За два місяці поточного року ми маємо на сьогодні, на жаль, «мінус» поточний 1297587 гривень (за січень – «мінус» 541 тисяча гривень, за лютий – «мінус» 756 тисяч гривень). Чинники ж такі: суттєве зростання захворюваності на хвороби верхніх дихальних шляхів, пневмонії – тільки в січні видатки лише, зокрема, на антибіотики зросли з 350 тисяч гривень до 750 тисяч гривень. Другий чинник – у лютому відзначалось суттєве зростання кількості пацієнтів. Якщо говорити лише про ліжко-дні – оперативна інформація про кількість хворих, пролікованих у стаціонарах засвідчує, що ліжко-днів було проведено на 11 тисяч більше. При середній вартості одного ліжко-дня, який ми забезпечуємо для членів ЛК в сумі 65 гривень, ми маємо перевитрати за рахунок цього на 700 тисяч гривень.
Отож сьогодні на рахунку 2,5 мільйони гривень. Статистика засвідчує: коли ми переходимо межу лікування щоденно більше двох тисяч пацієнтів – членів ЛК, починаємо відчувати дефіцит коштів. Зараз лікуються 2120-2300 осіб. Ми ставимо перед собою завдання достойно перейти очікуваний «рубікон витрат» – затим будемо мати більш керовану ситуацію.
Хочу поінформувати, що в 2015 році ми надали лікувальним закладам області медикаментів, виробів медичного призначення, реактивів тощо на загальну суму 42,5 мільйонів гривень. Причому для окремих медичних закладів ці видатки були більшими за обсягом проти минулого року – зокрема, для ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (9,4 мільйони гривень), обласного онкодиспансеру (2,5 мільйони гривень), обласного консультативно-діагностичного центру (1,4 мільйони гривень), обласної дитячої клінічної лікарні – 0,9 мільйони гривень, ЦМЛ №1 Житомира – 4,5 мільйони гривень, ЦМЛ №2 Житомира – 3,5 мільйони гривень. І порівнявши до того ж витрати на один ліжко-день, ми говоримо про те, що «Лікарняна каса» забезпечує 65 гривень 35 копійок – у той час, як бюджетні видатки становлять 8 гривень 94 копійки. Така суттєва різниця між тим, що забезпечуємо ми й що забезпечується бюджетами всіх рівнів.
Ліки, вироби медичного призначення, реактиви, рентген-плівку тощо поставляють у лікувальні заклади відповідно до угод із наступними постачальниками: БАДМ, «Санітас», «Юрія-Фарм», «Діалог-Діагностик», Гужевніков, «Вітамед», Кампус Коттон Клаб, ФОП Коханчук, ТОВ «Лізокал Медікал», Слоньовський В.В., ПОГ «Фармлинг».
Стосовно основної нашої діяльності – забезпечення лікувального процесу – повідомлю, що на стаціонарному лікуванні в 2015 році було проліковано 31885 пацієнтів. Кількість цих пролікованих порівняно з 2014 роком зменшилась на 2% – проте витрати у зв’язку зі зростанням цін на медикаменти та вироби медичного призначення збільшились на 31%. До того ж збільшилась на 18% порівняно з 2014 роком кількість пролікованих амбулаторно-поліклінічним лікуванням – у 2015 році цей показник становить 92083 пацієнти, збільшились на 44% й витрати. Також на 14,2% зросла порівняно з 2014 роком кількість обстежених пацієнтів – у 2015 році обстежено 316021 пацієнта на суму 6,8 мільйонів гривень, проте витрати зменшились на 19%.
Крім того, для забезпечення лікування за межами області в 2015 році 198 членів «Лікарняної каси» отримали медичний супровід у лікувальних закладах Києва на суму 249230 гривень. Це пацієнти, котрі з певних причин не могли пролікуватись у Житомирі, відтак ми направляли їх до столичних профільних медичних закладів.
В рамках благодійних програм ми продовжуємо працювати з дітьми-сиротами – під патронатом «Лікарняної каси» знаходиться 650 дітей-сиріт, котрі були проліковані на суму 37941 гривня. За рахунок організації також продовжується лікування інвалідів війни – проліковано 51 чоловік на суму 18618 гривень, учасників АТО – у 2015 році надано медичну допомогу 93 громадянам на суму 101549 гривень. Продовжується також програма з профілактики сечокам’яної хвороби – в 2015 році дистанційним літотриптором, встановленим в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського проведено 413 сеансів літотрипсії, з них 261 – членам ЛК, 152 – іншим категоріям громадян.
Характеризуючи аудит якості лікувально-діагностичного процесу, хочу зауважити, що ситуація у нас не змінюється – частка невідповідності лікарських призначень протоколам лікування становить 6,3%, необґрунтовано витрачено 1 мільйон 638 тисяч гривень. Тобто основною проблемою при наданні медичної допомоги членам «Лікарняної каси» є невиконання відповідних вимог законодавства про дотримання стандартів, протоколів лікування, лікарського формуляра. До того ж – із прикрістю зауважу, що це питання турбує лише «Лікарняну касу» – лікувальні заклади, на жаль, абсолютно не переймаються питанням дотримання вимог законодавства. Найбільша частка недотримання протоколів лікування в ЦДМЛ – 16%, ЖОСМО – 14%, ЖОПЦ – 12%, Червоноармійській ЦРЛ – 11%. Якщо ж говорити про складові, то це – не завжди виправдане використання нестероїдних препаратів, протизапальних, антибіотиків і практично відсутність ступеневої терапії. Ми прагнемо впливати на дотримання формулярної системи, беручи безпосередню участь у підготовці дев’ятого видання регіонального лікарського формуляра, в засіданні клініко-експертних комісій УОЗ ОДА, здійснюючи виїзди в районні лікувальні заклади. Проведений VEN-аналіз використаних ліків, який свідчить, що в 2015 році зменшилася частка витрат на закупівлю другорядних препаратів і становить 17,3% проти 19,22% в 2014 році (20,69% – у 2013 році, 22,18% – в 2012 році). Проте ми можемо говорити лише про ту частину пацієнтів, які є членами «Лікарняної каси» – дотримання протоколів лікування стосовно пересічних пацієнтів ніхто не досліджував. Тому з адміністраціями лікувальних закладів необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу.
За участю «Лікарняної каси» проводиться автоматизація обліку ліків у медичних закладах області. Автоматизований робочий комплекс встановлений у всіх ЗОЗ, де є філії організації, а на рівні відділень – в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (14 відділень із 22), ЦМЛ №2 Житомира (7 відділень із 11), Житомирській ЦРЛ (6 відділень із 7), Новоград-Волинському міськрайТМО (6 з 11), Попільнянській ЦРЛ (2 відділення з 8), обласному онкодиспансері (5 відділень із 7), обласній дитячій клінічній лікарні (17 відділень із 18), Бердичівській ЦМЛ (1 відділення), ЦМЛ №1 Житомира (5 відділень). Впроваждення автоматизованих систем обліку дозволяє контролювати залишки ліків, їх придатність, цільове використання та формувати їх раціональне замовлення. Для подальшого впровадження необхідна комп’ютерна техніка.
Для вивчення громадської думки стосовно роботи «Лікарняної каси» вже тривалий час працюють дві цілодобові «Гарячі лінії» – кількість звернень у 2015 році в порівнянні з 2014 роком зросла в 1,5 рази. За структурою звернення стосуються сплати благодійних внесків, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо. Кожному, хто зателефонував, ми даємо детальні роз’яснення.
Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось у січні 2016 року, встановлено, що 78% пацієнтів докуплюють медикаменти, що в котрий раз підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте – попри проблеми – 75% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до «Лікарняної каси».
Традиційно проводимо інформаційну роботу. Так, у 2015 році з метою популяризації діяльності «Лікарняної каси» проводились «прямі ефіри» на обласному телебаченні, показано на телебаченні та розміщено на сайті «Лікарняної каси» близько 50 інформаційних сюжетів та роликів про діяльність організації. Надруковано понад 30 публікацій в обласних друкованих виданнях («Пульс», «Житомирщина», «Субота») та районних виданнях. Інформація про «Лікарняну касу» надавалася обласному радіо та «Житомирській хвилі». Матеріали про діяльність «Лікарняної каси» постійно розміщуються на сайті організації. Тож роботи попереду у нас багато – всі ми сподіваємось на прийняття нового закону «Про лікарняні каси». Це наразі необхідно для людей.
Вікторія Паламарчук
Додатки
