марта, 2011

Страховщики теряют землю под ногами! Или ответ на статтью “Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці»”

24.03.2011 (Виталий Шевченко) – В сети Интернет и центральных средствах массовой информации начались выступления руководителей страховых компаний в Украине против развития больничных касс.

Очень бурную деятельность проводит Генеральный директор страховой компании «НАФТАГАЗСТРАХ» Анатолий Чубинский и другие руководители.

На протяжении 10 лет работы больничных касс в Украине большинство руководителей крупных предприятий страховали своих рабочих через страховые компании. Сумма страхового взноса была значительно больше взноса в больничную кассу, но этот факт не очень смущал директоров. Условным оправданием было то, что застрахованым в больнице предоставляют полный “гостиничный комплекс”: лучше палата, телевизор, массаж и т.д.

Теперь страховщики начинают критиковать деятельность касс, потому, что увидели – Столица пала! В Киеве организовалась Муниципальная больничная касса города Киева! И учитывая небольшой взнос в организацию – большинство здравых руководителей посчитали свои деньги и увидели более выгодный вариант защиты себя и своих сотрудников.

Кассы более удобны населению, они образуются, чтобы помочь больным людям. А страховые компании заключают договора в основном со здоровым населением – с предприятиями, у них даже оговорен возрастной предел. Пожилые и больные страховщикам не нужны! На них большие затраты. Вот теперь начинается конкуренция.

А теперь разберемся в аргументах пана Анатолия Чубинского и других страховщиков против больничных касс.

Аргумент 1. «Страховщики имеют лицензию на страховую деятельность.»

Больничные кассы работают по закону Украины «Про благодійництво та благодійні організації», или по закону Украины «Про об’єднання громадян». Организации не медицинские, самостоятельно медицинских услуг не предоставляет и лицензия на медицинскую деятельность им не нужна. То есть – Организации работают четко согласно законодательной базы Украины, не нарушая данных законов, которые пока никто не отменял.

Аргумент 2. «Больничным кассам как раз контроль и не нужен, поскольку они изначально создаются как благотворительные или общественные организации, для которых не предусмотрены обязательные внешние проверки.»

Согласно Закона Украины «Про благодійництво та благодійні організації» наблюдение и контроль за деятельностью благотворительных организаций озвучен: «Стаття 22. Контроль за діяльністю благодійної організації , Стаття 24. Звітність благодійної організації»

Согласно Закона Украины : «Про об’єднання громадян» наблюдение и контроль над деятельностью объединением граждан озвучен:

«V. Нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян. Відповідальність за порушення законодавства. Стаття 25. Державний нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян»

В соответствии с этими статьями контролирующие органы имеют право проводить проверки работы организаций.

Учитывая, что организации членские, каждый член организации имеет право знать поступления и использование взносов конкретно по себе или по всей организации. В больничных кассах во многих областях Украины работает система контроля со стороны наблюдательного совета или ревизийных комиссий, информация озвучивается на правлении, и высвечивается в СМИ или на сайтах.

Аргумент 3 «Ограниченное количество лечебных учреждений, с которыми заключены договора».

Действительно, небольшие районные кассы, или кассы на промысленных предприятиях, или, как пример, больничная касса Львовской железной дороги имеет ограниченное количество договоров с больницами. Это вызвано причиной территориальности, ограниченными возможностями маленьких касс, небольшим количеством членов в этих организациях и человеческим фактором.

Берем для сравнения областные кассы: Житомирской и Полтавской области.

1. Кассы охватывают договорами всю область, все государственные больницы на своей территории.

2. Имея договора с другими областями – членами Всеукраинской общественной организации «Ассоциация работников больничных касс Украины», эти организации имеют возможность оказывать помощь членам своих организации в других регионах.

Аргумент 4 «Застрахованное лицо может пролечиться в любой из украинских больниц на сумму определённого страхового лимита. Больничные кассы такой возможности не дают».

К сожаленью, большинство больничных касс имеет ограничение по сумме оказания помощи. Они работают по накопительному принципу. Повторюсь, но это связано с небольшим количеством членов организации в районной кассе и риском обанкротиться, потому, что касса до 5 тысяч человек может иметь проблемы по самообеспечению без внедрения жестких ограничений в своих условиях работы.

Второй вариант – те же областные кассы. Они имеют большое количество членов организации, ограничений по сумме нет и она зависит от тяжести состояния пациента согласно фармацевтического формуляра и протоколов МОЗ Украины. И эти суммы могут быть очень большие. В этих кассах действует солидарный принцип.

Поэтому более рационально и жизненно необходимо небольшим районным кассам объединяться в одну областную, а областям вступать в «Ассоциацию работников больничных касс Украины». Это даст возможность оказывать помощь членам касс по всей Украине, при этом члены организации будут сплачивать меньше, чем в страховые компании.

Далее для примера несколько фраз с условиями работы страховых компаний (Страхова компанія “Нафтагазстрах”) и отзывы об этой компании:

1. Договора медицинского страхования заключаются с дееспособными физическими лицами в их пользу или в пользу третьих лиц.

Застрахованным лицом может быть любое физический лицо возрастом от 1 до 70 лет, за исключением:

-лиц, признанных в установленном порядке недееспособными;

-инвалидов І и неработающих инвалидов ІІ группы;

-лиц, которые на момент заключения Договора страхования состоят на учете в наркологических, психоневрологических, туберкулезных, онкологических, кожно-венерологических, эндокринологических диспансерах, центрах профилактики и борьбы со СПИД.

Размер страхового платежа определяется по тарифным ставкам Страховщика, исходя из размера страховой суммы, срока страхования, выбранной Программы медицинского страхования и возраста Застрахованного лица.

2. Договора страхования здоровья на случай болезни заключаются с дееспособными физическими лицами в их пользу или в пользу третьих лиц.

Застрахованным лицом может быть любое физический лицо возрастом от 1 до 70 лет за исключением:

-лиц, признанных в установленном порядке недееспособными;

-инвалидов І и неработающих инвалидов II группы;

-лиц, больных на злокачественные новообразования (онкологические заболевания), в т.ч. онкогематологические заболевания.

Согласно этих данных инвалиды и онкобольные абсолютно не нуждаются в лечении.

Если Вы обратились в больницу, а в ней нет необходимых Вам медикаментов – Вам рекомендуют все купить, а затем подать 7 документов для возможного компенсирования Ваших затрат. А если нет денег? Думайте сами!

Добровольное медицинское страхование

Для получения компенсации Вам необходимо предоставить следующие документы:

листок-заявление на выплату страхового возмещения (см. приложение к Договору страхования);

выписку из истории болезни, заверенную печаткой медицинского учреждения;

копию листка наблюдения отделения реанимации и интенсивной терапии или палаты интенсивной терапии (при условии пребывания в них);

кассовые и соответствующие ним товарные чеки за период стационарного лечения;

копию справки о присвоения идентификационного кода застрахованному лицу;

Копию Договора (первая страница);

Копию документа, удостоверяющего личность.

Цель больничных касс:

1. Минимизировать время от обращения пациента к врачу до начала получения медикаментозной помощи данному пациенту.
2. Обеспечить члена кассы медикаментами в соответствии с протоколами МОЗ Украины, для исключения полипрагмазии та использования рекламных второстепенных медикаментов. (Обеспечение членов кассы проводится в основном через оптовые фармацевтические компании, что позволяет экономить более 20% поступлений).
3. Помочь больнице полноценно выполнять свое предназначение – оказывать медицинскую помощь.

Страховые компании – коммерческие структуры и их цель – заработать деньги на Вашем здоровье.

Теперь думаем, что лучше – объединиться в благотворительные организации и помогать себе в минуту необходимости, или платить больше страховым компаниям и пытаться получить помощь после своего лечения.

А теперь полная статья – крик души страховщиков.

Страховщики не одобряют действия «Укрзалізниці»

Страховщики, сотрудничающие с ГК «Укрзалізниця», обеспокоены попытками администрации предприятия (руководитель компании М.Костюк на днях ушел в отставку – ред.) навязать своим сотрудникам больничные кассы по примеру Львовской железной дороги.

По информации, появившуюся на днях в СМИ, руководство предприятия «настойчиво рекомендует коллективам железнодорожников распространить опыт этой ж/д на другие дороги».
Генеральный директор страховой компании «НАФТАГАЗСТРАХ» Анатолий Чубинский говорит, что его компания не первый год работает с железнодорожниками и все довольны таким сотрудничеством. По его мнению, «больничными кассами играет «верхушка», профсоюзы, ведь руководство занято шпалами и рельсами, им некогда рассматривать социальные вопросы».

Мнение эксперта подтверждают цифры: практически все железнодорожники больше 10 лет успешно сотрудничают со страховыми компаниями. Например, в СК «НАФТАГАЗСТРАХ» застраховано здоровье более 200 тыс. работников Приднепровской, Донецкой, Южной и Юго-Западной железных дорог. По результатам 2010 г. компания выплатила 80 тыс. застрахованным 47,5 млн грн в качестве страховых выплат и возмещений, что составило 76,5% от суммы страховых платежей.

Подобные инициативы могут привести к подмене понятий добровольного медицинского страхования и распространению коррупционной схемы под названием «Больничные кассы», говорит А.Чубинский. Ведь страховые компании, в отличие от больничных касс, имеют лицензию на свою деятельность, и их операции контролирует государство в лице Госфинуслуг. Больничным кассам как раз контроль и не нужен, поскольку они изначально создаются как благотворительные или общественные организации, для которых не предусмотрены обязательные внешние проверки. Соответственно, все эти функции возложены на руководство кассами, которое, по сути, имеет неограниченный доступ к собранным деньгам.
«Больничная касса имеет слишком много учредителей (учредителем является каждый член кассы – ред), и если проводится аудит деятельности таких организаций, или же существует Наблюдательный совет, то его роль – чисто формальная. У меня есть сомнения в эффективности таких организаций в принципе», – считает Константин Ксенич, председатель правления страховой компании HDI СТРАХОВАНИЕ, которая 4 года занимается медицинским страхованием сотрудников Юго-Западной железной дороги. «Как могут больничные кассы эффективно распоряжаться миллионами? Ведь нет государственного контроля, соответственно, кто обезопасит от недобросовестного использования этих денег?», – поддерживает А.Чубинский.

Помимо постоянного контроля со стороны государства в виде Госфинуслуг, отчётность страховых компаний общедоступна, к тому же страховщики обязаны проходить и независимые аудиторские проверки. «Во-первых, мы ежеквартально публикуем полную информацию о своей деятельности. Во-вторых, все страховые компании должны раз в год проходить аудит. Мы же, как компания с иностранным капиталом, за год проходим две дополнительные проверки – аудит по международным стандартам», – объясняет К.Ксенич.
Больничные кассы – шаг в прошлое, считает Татьяна Бутковская, председатель правления СК «Раритет», которая тоже страхует железнодорожников. По словам Т.Бутковской, на Западе медицинским страхованием занимается либо государство, либо страховые компании, но больничных касс в таком виде, в каком их пытаются внедрить в Украине, там нет.
Из недостатков больничных касс страховщики выделяют ещё один: ограниченное количество лечебных учреждений, с которыми заключены договора. Например, на Львовской железной дороге всего 16 медучреждений. В то время, как на рынке страхования работают компании, в которых есть договора с более чем 170 больницами и поликлиниками на всей территории Украины. Более того, застрахованное лицо может пролечиться в любой из украинских больниц на сумму определённого страхового лимита. Больничные кассы такой возможности не дают.

Попытка навязать сотрудникам железных дорог участие в больничных кассах не первая за последнее время. В январе врачи поликлиники №3 Шевченковского района г. Киева заявили, что весь их коллектив под угрозой увольнения заставляют вступать в больничную кассу.
Сейчас в Украине создано 260 больничных касс, членами которых стали 2 млн. человек. С 2011-го года систему больничных касс пытаются внедрить и в Киеве. Её участниками стало около 1000 человек. В этом году собираются реализовать пилотные проекты деятельности больничных касс ещё в пяти регионах Украины.

Детальніше

На зв’язку «Гарячої лінії» – працівники Лікарняної каси

З 21 березня благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області»  започатковує «Гарячу лінію» з пацієнтами, яка працюватиме цілодобово. Ви можете зателефонувати за номером 55 – 49- 50 та отримати вичерпні відповіді на запитання про діяльність організації,  про те, яку медичну допомогу за рахунок організації можна отримати.

Саме ваша інформація допоможе підвищити рівень роботи Лікарняної каси в  ЛПЗ, швидко вирішити питання стосовно того, що вам «не дають»  ліків,  відреагувати на  відмови у наданні медичної допомоги за рахунок ЛК, вирішити проблеми, які виникають при зверненні до лікаря чи при лікуванні.

БО «Лікарняна каса Житомирської області» і надалі піклуватиметься про ваше здоров’я та створюватиме сприятливі умови для обслуговування тих, хто в ній перебуває.

Світлана Михалюк

Детальніше

Лікарняна каса прозвітувала про роботу у минулому році

На черговому засіданні правління, яке відбулася під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія, із звітом про діяльність за 2010 рік та перспективи розвитку на перше півріччя 2011 року виступив виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський; про фінансовий стан регіонів за 2010 рік і затвердження розміру благодійної допомоги, про прийняття, поновлення та виключення громадян із ЛК – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук.

-Станом на 01.01.2011 року об’єдналося в БО «Лікарняна каса Житомирської області» 192 тис. 210 громадян (15,0% від загальної кількості населення). Найактивніше до членства в ЛК долучилися мешканці Лугинського – 26,3%, Малинського районів – 21,9%, м. Житомира – 20,9%; найменше – у Новоград-Волинському – 6,3%, Ружинському – 8,2%, Коростишівському – 8,2%, Ємільчинському районах – 8,4%.

Усього за 2010 рік «застрахували» своє здоров’я  перебуванням у  Лікарняній касі 10150 жителів нашого краю. Найбільше наших краян вступили до ЛК у м. Житомирі (3513), м. Бердичеві (1391), м. Коростені (640), Малинському районі (440). Серед них частка тих, котрі сплачують індивідуально через банківські установи, складає 75% (7657), решта  – 25% (2493) перераховують внески через бухгалтерію підприємств, де вони працюють, – розповів В. С. Мишківський.

При постійному здороженні медикаментів, продуктів харчування та всього іншого, завдяки Лікарняній касі можна мати ліки тоді, коли це буде потрібно. Розуміючи це, минулого року 266 осіб відновили своє перебування в цій організації.

За словами виконавчого директора, у2010 році планувалося надходжень благодійних внесків у розмірі 29059,2 тис. грн. Фактичні надходження склали 29349,2 тис. грн., у т.ч. пасивні доходи – 337,7 тис. грн.

Усього витрачено за звітний період 28 млн. 313,5 тис. грн., із них на основну діяльність (медикаменти та вироби медичного призначення) –

22 млн. 866 тис. грн. (на 17% більше порівняно з 2009 роком), на ведення загальногосподарської діяльності – 5 млн. 447 тис. грн. Частка витрат на загальногосподарську діяльність становить 18,6% від розміру надходжень. Різниця між надходженнями та витратами становить «+» 1 млн. 035 тис. грн.

За друге півріччя 2010 року плановий показник із надходження коштів виконаний на 102,5%, із вступу громадян – на 89,5%. Видаткова частина кошторису виконана на 97,7%.

-Лікувальні заклади області отримали у 2010 році від ЛК ліків та виробів медичного призначення на суму 21 млн.308 тис. грн. Районні ЛПЗ – 44%, ЛПЗ м. Житомира – 18%, обласні лікувальні заклади –  38% цих коштів, повідомив Володимир Станіславович. – Показник фінансування медикаментозного забезпечення в перерахунку на 1 члена ЛК за 2010 рік становив 118,53 грн. (додатково до бюджетного фінансування, яке застатею КЕКВ 1132 «Медикаменти та вироби медичного призначення»  в перерахунку на 1 жителя становило лише 48,35 грн.).

БО «Лікарняна каса Житомирської області» бере участь в оновленні матеріально-технічної бази лікувальних закладів, надаючи саме для цього  благодійну допомогу. У 2010 році виділено 128,4 тис. грн. За ці кошти закуповуватиметься оснащення, реактиви для всіх пацієнтів.

Для дітей із обласних будинків дитини у м. Житомирі та м. Новоград-Волинському придбано вакцину від грипу на суму 15190 грн.

На складах та у  відділеннях лікувальних закладів на 01.01.2011 року знаходиться залишок ліків на загальну суму майже 2,6 млн. грн.

За 2010 рік відбулося зростання вартості медикаментів у середньому на 12%, причому ціна ліків вітчизняних виробників збільшилася в середньому на 25%, іноземних – залишилася без змін.

За результатами проведеного АВС-VEN аналізу встановлено, що близько 25% коштів витрачається на закупівлю другорядних препаратів, серед яких лідирує актовегін.

У 2010 році проліковано 110 427 осіб (в 2009 році – 105 454), середня вартість лікування – 177,13 грн.

Проліковано 56 977 пацієнтів (у тому числі надана допомога при 1288 пологах на суму 86 506 грн. та 765 випадках кесаревого розтину на суму 247 926 грн.); у амбулаторно-поліклінічних умовах – 53 450, в умовах денного стаціонару – 24 217; в умовах стаціонару вдома –  3029 осіб; в амбулаторних умовах – 26 204 хворих. На обстеження членів ЛК витрачено 2,1млн. грн.

Лікування пацієнтів за локальними клінічними протоколами та Лікарським формуляром  дає можливість отримати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання та зменшує летальність серед членів ЛК.

Всього у 2010 році отримали медичну допомогу за участю Лікарняної каси 65927 громадян . Із них на суму до 1 тис. – 61177, від 1 до 5 тис грн. – 3900, від 5 до 10 тис. – 141, більше 10 тис. – 36 осіб.

За 2010 рік частка невідповідності лікарських призначень протоколам лікування –  7,3% ; у результаті цього необґрунтовано витрачено 531 671,15 грн.

Найбільший показник недотримання протоколів лікування в

Народицькій  – 41,2%, Радомишльській ЦРЛ  – 14,8%, Коростенській відділковій лікарні – 18,1%,  Новоград –Волинському міськрай ТМО  – 14,5%.

Виконавча дирекція ЛК взяла участь у засіданні в 5 клініко-експертних комісій управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації. Після засідань КЕК відмічається зниження рівня недотримання протоколів лікування в середньому на 16%.

Високий рівень дотримання локальних клінічних протоколів відмічається в Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, Житомирській обласній дитячій лікарні,  ЦМЛ №1 м. Житомира, Брусилівській, Баранівській, Романівській, Любарській, Володар-Волинській ЦРЛ.

Потребують постійного контролю за впровадженням протоколів лікування медпрацівники ЦМЛ №2 м. Житомира, Коростенської відділкової лікарні, Лугинської, Радомишльської ЦРЛ, Новоград-Волинського міськрай ТМО.

Лікарняна каса постійно прагне, щоб медична допомога, котру можна отримати за рахунок Лікарняної каси, була доступною для всіх жителів області, зокрема, і для тих, хто проживає в сільській місцевості. Станом на 01.01.11 року запас ліків від ЛК є в усіх дільничних лікарнях крім – 2 (у с. Норинці Народицького р-ну та у с. Тупальці Новоград-Волинського р-ну, де відсутні лікарі ) та 113 лікарських амбулаторіях .

Під патронатом ЛК знаходиться 844 дітей-сиріт, інваліди Великої Вітчизняної війни: проліковано 243 дитини  на суму 21571 грн. і 69 ветеранів  на суму 13 144  грн.

Члени ЛК мають можливість пролікуватися чи обстежитися у високо спеціалізованих ЛПЗ. У 2010 році 48 осіб отримали клопотання на отримання медичної допомоги в лікувальних закладах м. Києва через ВГО «Асоціація лікарняних кас України».

В.С. Мишківський наголосив,що надзвичайно важливо підвищувати якість медичної допомоги завдяки подальшому вдосконаленню та впровадженню локальних клінічних протоколів, переходу від контролю до управління якістю медичної допомоги, створенню нового формуляру лікарських засобів ЛК на основі державного формуляру; зменшувати наявність подвійних стандартів при лікуванні членів ЛК і населення, яке не перебуває в цій організації, та істотно зменшити вплив агресивного фармацевтичного менеджменту.

Михайло Іванович Борщівський – головний лікар Житомирської обласної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського  додав, що рівень дотримання протоколів надання медичної допомоги має покращуватися, тому що цей показник зараз враховується при проведенні атестації лікарів.

Заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук запропонував внести зміни в тимчасове положення «Про відновлення громадян у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»:

пункт 3.2. викласти у такій редакції: «У разі, коли витрати на лікування менші за суму сплачених членських внесків, відновлення проводиться за умови сплати річної суми та трьох щомісячних членських внесків»;

додати пункт 3.3. «У разі відсутності витрат на лікування за рахунок ЛК відновлення проводиться за умови сплати трьох щомісячних членських внесків» і пункт 3.4. «В окремих випадках, у разі звернення адміністрацій трудових колективів при масовому вступі співробітників, Правління ЛК може приймати рішення щодо інших варіантів відновлення».

Інформуючи  про фінансовий стан регіонів за 2010 рік, С. М. Грищук повідомив, що загальний баланс позитивний і становить 1035705 грн. Надходження внесків над витратами переважають в Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Володарськ-Волинському, Коростенському, Малинському, Народницькому, Овруцькому, Олевському, Попільнянському, Радомишльському, Романівському, Ружинському, Чуднівському районах та у м. Житомирі та Бердичеві.

Негативний фінансовий баланс мають  Ємільчинський, Житомирський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Новоград-Волинський, Червоноармійський, Черняхівський райони, м. Коростень.

Лікувальні заклади, які мають позитивний фінансовий баланс, за рішенням правління отримали 138 380 грн. благодійної допомоги.

-Станом на 01.02.2011 року в ЛК перебувають 193 310 жителів області, що становить 15,0% від загальної кількості населення. За грудень 2010 року та січень 2011 року до ЛК вступили 2051 особа, – розповів С. М. Грищук.

Було відмічено, що активізувався вступ до Лікарняної каси працівників великих підприємств, організацій, медичних закладів, зокрема, Житомиробленерго, Житомирської обласної клінічної лікарні

ім. О. Ф. Гербачевського, Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини, студентів Житомирського фармацевтичного

коледжу ім. Протасевича.

За несплату внесків та згідно з заявами на правлінні було виключено з організації 1488 громадян.

Завідувачка відділом експертизи та контролю якості лікувально-діагностичного Раїса Володимирівна Артюх ознайомила членів Правління з листами та заявами, які надійшли від організацій та громадян – членів Лікарняної каси.

Валентин Дмитрович Парій , підсумовуючи зібрання, подякував правлінню та виконавчій дирекції за копітку працю, завдяки якій БО «Лікарняна каса Житомирської області» – одна з кращих в Україні.

– До нас приїздять переймати досвід працівники інших подібних організацій, зокрема, із м. Києва, де процес створення ЛК тільки розпочато, – розповів Валентин Дмитрович. – Ми і надалі працюватимемо над тим, щоб всі, хто перебуває  в Лікарняній касі, завжди відчували себе захищеними. Готується до видання новий Лікарський формуляр, куди не входитимуть препарати, які не мають доказової бази та не застосовуються у світовій медичній практиці.

БО «Лікарняна каса Житомирської області» постійно вдосконалює і вдосконалюватиме форми та методи роботи. Планів багато. Для того щоб члени ЛК могли отримати потрібну їм інформацію, незабаром працюватиме «Гаряча лінія».

Світлана Михалюк

Детальніше

Сплата внесків через термінал

Шановні краяни!
Більше 11 років на сторожі вашого здоров’я – благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». ЛК постійно вдосконалює свої форми та методи роботи, дбаючи про тих, хто перебуває в організації.
Доводимо до вашого відома, що незабаром внески до Лікарняної каси можна сплатити швидко,без черг і сплати комісійних через термінали «Приватбанку». Для цього вам необхідно мати платіжну картку будь-якого банку.
Термінал самообслуговування вже діє в Житомирській обласній лікарні
ім. О. Ф. Гербачевського.
Незабаром вони з’являться і в інших лікувальних закладах:

  • Бердичівській центральній міській лікарні,
  • Баранівській центральній районній лікарні,
  • Коростенській центральній міській лікарні,
  • Новоград-Волинському міськрайТМО,
  • Малинській центральній районній лікарні,
  • Овруцькій центральній районній лікарні,
  • Олевській центральній районній лікарні,
  • Попільнянській центральній районній лікарні,
  • Романівській центральній районній лікарні,
  • Червоноармійській центральній районній лікарні,
  • Чуднівській центральній районній лікарні,
  • Черняхівському рай ТМО.

У цих ЛПЗ члени Лікарняної каси зможуть сплатити внески до організації.

Детальніше

Із вдячністю від вихованців будинку дитини

Podaka_

Детальніше

Засідання лікарів-експертів

На черговому засіданні лікарів-експертів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» обговорювалися нагальні питання діяльності: фінансовий стан у 2010 році (доповідач – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук); якість надання медичної допомоги членам ЛК у січні 2011 року (доповідач – лікар-експерт Ірина Антонівна Білоус); інформація про укладення трьохсторонніх угод  (доповідач – юрис – консулат Тетяна Василівна Павелеску).

Відкриваючи зібрання, виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський наголосив на тому, що більше 10 років завдяки солідарній участі населення, системи стандартизації, локальним клінічним протоколам, контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу ЛК забезпечує необхідними об’ємами медичної допомоги тих, хто перебуває в організації.

С. М. Грищук у своєму виступі проаналізував фінансовий стан у 2010 році:

-Надходження внесків не перевищували витрати на лікування у Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Володар – Волинському, Коростенському, Малинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському, Попільнянському, Радомишльському, Романівському, Ружинському, Чуднівському районах, у м. Бердичеві, Житомирі.

Негативний фінансовий стан у Ємільчинському, Червоноармійському, Новоград-Волинському, Любарському, Коростенському, Лугинському,  Коростишівському, Житомирському, Черняхівському районах, у м. Коростені.

Сергій Миколайович детально проаналізував причини негативного фінансового стану, серед них – мала сплата членських внесків  від членів Лікарняної каси, необгрунтоване направлення на лікування в обласних ЛПЗ.

-За рішенням правління та на основі «Положення про розподіл благодійної допомоги» лікувально-профілактичні заклади, які мають позитивний фінансовий стан за попередній рік та весь період діяльності ЛК, отримали благодійну допомогу в розмірі 150 тис. грн., яка буде використана для покращення матеріально-технічного стану та сприятиме кращому лікуванню всіх пацієнтів, – розповів заступник виконавчого директора.

Володимир Станіславович Мишківський  зауважив, що у 2010 році вартість ліків у середньому зросла на 12%. Також він констатував, що на складах лікувальних закладів та у відділеннях зберігається медикаментів на суму понад 2 млн. грн.

Найоптимальніше підходять до питань раціонального використання ліків експерти Бердичівської ЦМЛ – Лілія Адамівна Матієць і Коростенської ЦМЛ Людмила Миколаївна Уліганець. Вони поділилися досвідом і внесли пропозиції, які зацікавили учасників зібрання.

С. М. Грищук повідомив про результати АВС-VEN аналізу використання лікарських засобів при наданні медичної допомоги членам ЛК у 2010 році.

Для лікування членів ЛК у 2010 році використано 31 % життєво необхідних, 44 % – необхідних, 25 % – другорядних лікарських засобів.

Лікарі-експерти отримали доручення провести експертний VEN- аналіз в розрізі окремих нозологічних форм.

І. А. Білоус розповіла, що у січні цього року надано медичну допомогу в 24 352 випадках на суму 1 757 288 грн.

Проліковано 8850 пацієнтів на суму 1 575 009 грн.

Найбільше недоліків при лікуванні членів ЛК у  Коростенській відділковій лікарні – 18 %, у Червоноармійській ЦРЛ – 10%,  Малинській ЦРЛ – 9%, Попільнянській і Лугинській ЦРЛ – по 8%.

Низькі відсотки недоліків у Бердичівській, Любарській, Володар – Волинській, Житомирській, Овруцькій, Ємільчинській  ЦРЛ.

У січні медичну допомогу на суму більше 1000 грн. отримали 122 пацієнта-члена ЛК.

Т. В. Павелеску поінформувала про результати підписання трьохсторонніх угод між БО «Лікарняна каса Житомирської області», лікувальними закладами та фармацевтичними компаніями.

В. С. Мишківський  наголосив, що від роботи кожного лікаря-експерта залежить  рівень обслуговування тих, хто перебуває в Лікарняній касі та   звертається за медичною допомогою.

Світлана Михалюк.

Детальніше

Вступ до ЛК зростає

Довіра до БО «Лікарняна каса Житомирської області» постійно зростає. Свою прихильність до неї щомісячно виявляють люди, які за сучасних умов підвищення цін на все, бачать у цій організації захист їх здоров’я.   Приємно констатувати, що до Лікарняної каси у лютому приєдналося 1 136 осіб і поновили своє перебування – понад 250 осіб.

Нині активно вступають до ЛК працівники великих підприємств, організацій, медичних закладів, зокрема, Житомиробленерго, Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини, студенти Житомирського фармацевтичного коледжу ім. Протасевича.

У кожного з вас теж є можливість захистити свій спокій і здоров’я, ставши членом благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

Світлана Михалюк.

Детальніше

#medi