Ми – за впровадження страхової медицини

Нещодавно в засобах масової інформації було опубліковано інтерв’ю з Міністром охорони здоров’я України Олександром Квіташвілі, в якому йшлось, зокрема, й про впровадження в нашій країні страхової медицини. Так, описуючи перші кроки в медичній реформі, міністр зауважив, що її введення – важливий вектор реорганізації галузі й українські лікарі повинні бути морально готові до цього та вже зараз активно налаштовуватись працювати в нових умовах (вивчаючи суть змін та досвід закордонних колег із подолання труднощів, із якими доведеться зіткнутись попервах).
– Я хочу зазначити, що впровадження страхової медицини, про яке говорив Міністр охорони здоров’я України, надзвичайно потрібне й важливе для нашого суспільства, – прокоментував виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський. – Наша система охорони здоров’я отримає нове дихання лише з розвитком страхової медицини. Тому ми – я говорю від імені керівництва та членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» – за впровадження страхової медицини, адже на власному досвіді за понад уже 14 років практичної діяльності організації переконались, що лише страхова медицина сьогодні може корінним чином покращити отримання медичної допомоги жителям нашої країни. Лише вона! Тим паче, що страхова медицина передбачає не тільки надходження більших коштів…
Хоча ми з Вами знаємо постулат, що грошей – надто ж для потреб медичної галузі – ніколи не буде багато…
– Страхова медицина передбачає ще й контроль за їх використанням та – в першу чергу – якістю надання медичної допомоги. Й від того, якою буде ця якість, залежить – чи матиме застрахована особа задоволення від надання медичної допомоги та прийде потім до страховика знову, а чи обмине його. Тому – на наш погляд – є доцільність в існуванні (тобто діяльності) кількох страховиків – і приватних, і державних (але хотів би наголосити на такому нюансі: державна форма страхування повинна законодавчо передбачати, що за її рахунок має бути наданий лише певний обсяг медичної допомоги (певний перелік медичних послуг), а ось інші напрямки людина повинна вирішити сама).
Тим паче, що – з інтерв’ю з міністром – він не наполягає на лише державному страхуванні.
– Й ми цілком підтримуємо його ідею про те, що повинно бути декілька видів страхування – саме, як я вже сказав, для створення здорової конкуренції. Діючи паралельно, вони створюватимуть цю конкуренцію, боротимуться за пацієнта. А така конкуруюча боротьба буде дуже вигідною для пересічного громадянина, котрий залежно від власних фінансових можливостей зможе вибрати, що йому краще – тобто який страховик забезпечить більший спектр медичних послуг. Крім того, за пацієнта разом зі страховиком боротиметься й лікувальний заклад (який співпрацюватиме саме з цією страховою компанією) – щоб людина могла отримати якісну медичну послугу.
А якісна медична послуга сьогодні базується на вже існуючих критеріях, документах – формулярній системі, протоколах надання медичної допомоги, які прийняті в усьому світі. Їх дотримання апріорі й гарантують пацієнту якісну медичну допомогу: що він отримає лише ті ліки, які мають доказову ефективність, лише ті технологічні діагностичні процедури, які передбачені протоколом лікування. Адже не передбачені протоколами лікування діагностичні процедури та медикаменти – тим паче, якщо останні ще й не мають доказової бази – можуть негативно впливати на здоров’я людини, не лише не покращивши його, а й призвести до зворотнього – до погіршення стану, виникнення різних ускладнень (як від приймання ліків, так і від, наприклад, тих же досліджень). Отже – підсумовуючи – страхова медицина передбачає собою чітку вимогу до дотримання стандартів надання медичної допомоги.
Те, що благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» впроваджує протягом майже 15 років.
– Я хочу наголосити (з нашого досвіду), що й лікар, і пацієнт повинні бути готові працювати в форматі страхової медицини – в форматі дотримання стандартів надання медичної допомоги. Вони повинні розуміти й напрямки цієї роботи, і її результати. «Лікарняна каса» працює над цим уже п’ятнадцятий рік і може похвалитись напрацюваннями. Так, наприклад, у центральний офіс організації до лікарів відділу аудиту якості надання медичної допомоги звертається багато членів «Лікарняної каси» – просто за консультацією, мовляв, потрібні нам певні препарати, чи ні – як ви порадите. Це для нас знаково – люди починають розуміти, що все-таки треба обережно ставитись до самолікування. Й страхова медицина корінним чином зменшить кількість самозвернень пацієнтів в аптечні заклади, коли вони приходять «по таблеточку від горла, від голови». Але лікування повинен призначати лікар – призначати й нести за це відповідальність.
До речі, прочитавши про майбутнє впровадження медичного страхування, до нас звертається чимало членів організації з запитанням, мовляв, у зв’язку з цим якою буде подальша доля «Лікарняної каси Житомирської області»? Тож я хочу запевнити всіх, що ми й надалі працюватимемо, як і досі, ефективно та з турботою про людей.
Якщо ж конкретизувати – у разі прийняття закону про впровадження обов’язкового державного медичного страхування слід зазначити, що діяльність системи охорони здоров′я буде певний час перебудовуватися на роботу в цій системі. Варто мати на увазі, що медичне страхування – це лише перерозподіл потоку фінансових ресурсів на оплату медичних послуг, а всі інше залишається проблемою медичної галузі, особливо це стосується якості медичної допомоги населенню та її організації. Досвід функціонування лікарняних кас в багатьох регіонах України підтверджує складнощі з запровадженням стандартизації лікувально-діагностичного процесу, шо є однією з умов якісного лікування, тому керівництво МОЗ України та профільного комітету Верховної Ради з обережністю відносяться до початку впровадження закону про медичне страхування.
Якщо закон і буде прийнятий у наступному році, з урахуванням економічного стану нашої держави та рівня підготовки медичної галузі, він може почати діяти з 2019-2020 рр. Тому необхідно проводити активний розвиток системи добровільного медичного страхування, одним з прототипів якого є діяльність лікарняних кас, які у своїй роботі активно використовують страхові технології. У фінансовому плані вони вигідно відрізняються від страхових компаній, які зацікавлені у працездатному населенні, корпоративному страхуванні, і при досить обмежених лімітах річна вартість полісу може досягати кількох тисяч гривень. У лікарняних касах відсутні обмеження по віку, стану здоров′я, розмір місячного внеску становить 20-40 гривень. У більшості потужних лікарняних кас (Житомирська, Полтавська обл. та ін.), розмір витрат та кількість випадків лікування не обмежуються та не залежать від розміру сплачених внесків.
Необхідно також зважено підходити до очікувань від впровадження медичного страхування. Не варто чекати, що на наступний день після прийняття відповідного закону у закладах охорони здоров′я з′являться необхідні ліки для лікування усіх захворювань. Медичне страхування буде гарантувати певний мінімальний рівень забезпечення, а Лікарняні каси будуть забезпечувати набагато більший об′єм. Якщо ж рівень фінансування за рахунок коштів медичного страхування стане достатнім, то лікарняні каси можуть інтегруватися до цієї системи. Сьогодні в Україні діє понад 200 «Лікарняних кас» – це немала кількість – які об’єднують майже мільйон громадян нашої країни. У 2013 році додатково до бюджетного фінансування за кошти лікарняних кас у лікувальні заклади закуплено медикаментів та виробів медичного призначення у розмірі майже 100 млн. грн.
До речі, хочу сказати, що зараз на першому читанні в Верховній Раді перебуває закон про «Лікарняні каси», за яким – у разі його прийняття Верховною Радою – регламентуватиметься діяльність «Лікарняних кас» та функції, які будуть покладені на «Лікарняні каси», як громадські об’єднання (власне, те, чим ми давно вже й займаємось). Крім того, хочу зазначити, що на «Лікарняні каси», як на громадські об’єднання, може бути покладена функція ще й незалежного аудиту надання медичної допомоги всією системою охорони здоров’я. Адже сьогодні вона надає допомогу закладам охорони здоров′я й сама ж таки контролює її використання.
Вважаю, що це логічно.
– Так, проводячи незалежний аудит лікувальних закладів, із якими співпрацюємо, ми контролюємо якість надання допомоги, дотримання протоколів лікування та – в міру своєї компетенції – виставляємо претензії стосовно виявлених недоліків у роботі до лікувальних закладів та лікарів і направляємо відповідну інформацію департаменту охорони здоров’я ОДА (з тим, щоб такими важелями покращити ситуацію з наданням допомоги). Так ось цей громадський контроль – я вважаю – за нами й повинен лишитись. Тому що на даний час ми є реальним захистом пацієнта від різних медичних проблем, які виникають сьогодні в лікувальних закладах.
Тож, підсумовуючи сказане Вами, можна без перебільшення ствердити, що впровадження страхової медицини має майбутнє.
– Й саме за такими громадськими організаціями, як наша благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – майбутнє самої страхової медицини.
Єдине, від чого хотілось би застерегти законотворців, щоб впровадження державного медичного соціального страхування не створило над нами (я маю на увазі – загалом над усіма вже діючими в Україні «Лікарняними касами») ще один величезний бюрократичний апарат – навіть не контролюючий, а – розподіляючий фінанси орган управління. Його назвати можна, як завгодно: фонд, департамент, управління тощо – суть не в назві. Головне полягає в тому, щоб його функціонування залежало від його ж таки продуктивної роботи – як це відбувається (і тут не варто зайвий раз бути скромним) у «Лікарняній касі Житомирської області»: апарат нашої організації нараховує 75 осіб – охоплюємо ж ми 210 тисяч її членів, працюючи по всій Житомирській області. Витрати на нашу основну діяльність (оплата медикаментів, реактивів, виробів медичного призначення,інструментальних та лабораторних досліджень) становлять 83-85%, а на організаційно-господарську діяльність 14-15% від суми всіх фінансових надходжень. Отже чим менший буде апарат управління, чим менше він буде забюрократизований, чим оперативніше він зможе прийняти рішення по всіх питаннях діяльності, тим більші надходження підуть на основну діяльність…
Тим ефективніша буде загальна робота.
– До того ж ми маємо можливість ще й контролювати надходження цієї допомоги до кожного пацієнта: запитуємо безпосередньо його самого – як він себе почуває, яку отримав медичну допомогу, чи задоволений нею. І якщо ці чинники будуть передбачені й у державному медичному страхуванні, тоді ми зможемо говорити, що створюємо ту систему, яка потрібна. Якщо цього не буде – знову ж таки створимо те, що лише затруднить отримання медичної допомоги. Тому роботи у законотворців стосовно впровадження державного медичного страхування попереду багато – ми ж завжди підтримаємо гарні починання.

Детальніше


Залиште коментар!





Заборонений список МОЗ: лікар роз’яснює, чому не можна лікуватися цими ліками

http://4mama.ua/uk/kids/health/6115-zaboroneniy-spisok-moz-likar-rozyasnyuye-chomu-ne-mozhna-likuvatisya-tsimi-likami Оксана Шевченко ГРВІ. Що за інфекції, яка особливість лікування і чому багато хто зі звичних нам ліків включені у список МОЗ, нерекомендовані для лікування цих захворювань. На всі ці запитання відповідає Марина Сікорська – лікар і мама двох дітей. ГРВІ – гостра респіраторно-вірусна інфекція, яка об’єднує респіраторно-синцитіальну інфекцію, риновірусну, аденовірусну інфекцію та інші катаральні […]

Детальніше
Читати блог »

Доктор Комаровский: Вся наша медицина слишком часто идет на поводу у обывателя

http://gordonua.com/news/society/doktor-komarovskiy-vsya-nasha-medicina-slishkom-chasto-idet-na-povodu-u-obyvatelya-216950.html Граждане Украины не понимают, что нужно получать квалифицированную помощь врачей, а не заниматься самолечением, отметил врач-педиатр Евгений Комаровский.   Комаровский считает, что ...

Роль та місце благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» у зв’язку зі впровадженням реформування медицини

Це питання виконавчий директор організації Володимир Станіславович Мишківський під час зібрання лікарів-експертів філій ЛК назвав одним із головних, які турбують ...

#medi