Подяка

Пишу вам, щоб висловити слова величезної щирої вдячності завідуючому проктологічного центру ЦМЛ №2 Житомира Білічаку Роману Олексійовичу та всьому колективу центру за їх невтомну самовіддану роботу, щирість до людей. Нещодавно мені робили тут операцію – нібито, здавалось, вона й не була складною, але кілька днів потому довелось полежати в лікарні – дотримуватись постільного режиму, обмежень у харчуванні. Але все це компенсувалось ставленням лікарів, медсестер та молодшого персоналу – було воно надзвичайно гарним, людяним, чуйним і співчутливим. Звісно, не дай, Боже, потрапляти до лікарні (тобто я хочу сказати – хворіти), але от таке ставлення до пацієнтів – воно дуже цінне. В перші дні, коли була в такому важкому післяопераційному стані, до мене й уночі що кілька хвилин підходили – турбувались про мій стан, і вдень піклувались, щоб добре себе почувала (до речі, мене вразило те, що у відділенні чистота й порядок – молодші медсестри старанні надзвичайно!). А Роман Олексійович – то взагалі така людина, що про нього й найкращих слів (і найбільшої їх кількості) буде мало! Тобто хоч і було нелегко – все-таки перенести операцію непросто й фізично, й морально – але проведений у лікарні час згадую (от не повірите!) з задоволенням. Я в палаті була з такою ж, як і сама, пацієнткою з Коростеня – як важко не було нам, але всі дні ми знаходили сили не лише для розмов (як, зазвичай, ведеться, коли лежиш у лікарні), а й для жартів (хоча важкувато, звичайно ж, було – нам весь час робили знеболюючі уколи, тому що ми постійно відчували біль) – навіть наш найлюбіший лікар Роман Олексійович уже третього дня після операції сказав: «Ну, дівчата, якщо регочете – справа йде до одужання!» А все чому – тому що й ставлення медпрацівників до нас, пацієнтів, і сама атмосфера в центрі підвищували настрій – я сказала б, були певним знеболюючим.

Крім того, хочу сказати слова подяки благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Признатись, я перебуваю в ній не так багато часу – лише з квітня, але, незважаючи на це, вже в жовтні скористалась її послугами – «Лікарняна каса» надала все необхідне для операції та післяопераційного відновлення, нічого я не купувала за свої кошти. Я переконалась на своєму прикладі, що це дійсно організація благих діянь. Адже от як було у мене – коли б не «Лікарняна каса», де взяти кошти на операцію? Скажете, мовляв, можна зібрати? Та ніколи їх не зберете – завжди знайдуться нібито більш нагальні потреби! А так щомісяця сплатиш невеликі кошти добровільних пожертвувань і душа спокійна – знаєш, що при важких обставинах тобі завжди допоможуть. І хоч операція вже давно позаду, але виходити з «Лікарняної каси» не буду (більше того – навпаки рекомендую всім вступати!), адже роки вже немолоді – здоров’я того, як колись, немає. А якщо, не дай, Боже, щось трапиться (бо це ж таке – сьогодні ти здоровий, а завтра потрапив до лікарні), то допомогу отримаєш.

Зі щирою повагою – Хмарук Валентина Володимирівна

Детальніше


Залиште коментар!





«Треба багато працювати – все хороше дається нам за труди!»

Президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація лікарняних кас України», голова правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій відзначив свій ювілей.          Шановний ювіляре! Гарний керівник – якість, яка дана не кожному. Але нам дуже пощастило: Ви – справжній талант і […]

Детальніше
Читати блог »

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та День захисника України

Щиро й сердечно вітаємо козаків і козачок нашого краю зі святом, яке увібрало в себе багаті й славні національні традиції, ...

Міністерство охорони здоров’я України бачить медичне страхування невід’ємною частиною нової системи охорони здоров’я

Pavlo Kovtonyuk Міністерство охорони здоров'я України бачить медичне страхування невід’ємною частиною нової системи охорони здоров’я. До речі, часто нам закидають, що це не ...

#medi