Минулий, 2022-й  рік для України та українців  став особливим  роком з огляду на  те, що більшу його частину країна прожила в умовах військового стану. Широкомасштабне військове вторгнення зумовило зміни у всьому  життєвому  укладі  наших співгромадян. Зміни не обминули  жодної людини, складнощі військової пори одразу  дали про себе  знати в усіх галузях економіки. Кратно зростали показники  незайнятих та  безробітних громадян, освіта, культура існували та працювали  здебільшого в  онлайн-режимі, у суспільстві  швидко з’явилося і  одразу ж прижилося поняття «внутрішньо переміщені  особи»(біженці). У таких умовах чи  не найважчу  соціальну  ношу довелося взяти на свої плечі галузі  охорони здоров’я. Адже війна та  агресія анітрохи не зменшили кількість хворих та  немічних людей. Застосування спілкування у режимі «онлайн» в медицині  має дуже  обмежені, а  то й  навіть, виключні випадки. Тому сфера  охорони здоров’я  у 2022-му  році змушена  була проходити дуже непросте випробування. В принципі воно продовжується і досьогодні, адже війна досі не просто продовжується, але й  набирає все  більших обертів і масштабів. У цій ситуації дуже важливим фактором виживання  населення і країни у цілому є взаємодопомога та солідарна підтримка. Це якраз ті  засадничі  принципи, які  вже давно ( понад 22  роки) сповідує у своїй роботі та  діяльності  благодійна  організація «Лікарняна каса Житомирської області» (далі – «Лікарняна каса»-ред.) Про життя «Лікарняної каси» в умовах війни ми  розмовляли із її виконавчим  директором Володимиром Станіславовичем Мишківським.

У надзвичайних умовах важливо не втрачати контакт із людьми

– Зрозуміло, що військовий стан, мобілізація, міграційні процеси в Україні зумовили дуже швидку перебудову всього життєвого темпоритму нашого суспільства, – зауважує Володимир Мишківський. –  Це  закономірний процес і перебудова мала відбуватися  у  гранично стислий період. Ще один фактор, який саме у цей час отримав визначальну  роль – рівень організаційної досконалості, стійкості, а  іноді й гнучкості тієї чи іншої установи, організації у процесі швидких та  динамічних змін. Звісно ж, йдеться про менеджмент, про злагодженість управлінського процесу, про вміння працювати у надзвичайних  умовах,  забезпечуючи усі покладені обов’язки, функції та  завдання.

-Для «Лікарняної каси» військовий стан і вище означена перебудова  не стала певним стресом?

– Якщо говорити про діяльність нашої благодійної організації, то ми досить швидко зрозуміли, яким чином  діяти у  нових умовах. Звісно, ми  також переживали, із тривогою та  занепокоєнням слідкували за  тим, як  розвиваються події у ході протистояння нашого суспільства ворожому вторгненню, однак ні  на мить,  ні  на  день не припиняли своєї звичної роботи. Адже, хто б і  що не казав, війна не скасовує хвороби, військовий стан не може внести жодного позитиву у стан здоров’я чи  самопочуття  більшості  людей. Швидше навпаки – війна лише загострює проблеми медичної галузі і тому наша  роль, як  благодійної організації, нітрохи не применшується.

-Але ж певні новації у вашій роботі все ж таки  з’явилися?

-Чогось принципово нового ми не запроваджували і  не могли  цього робити, бо для принципових чи кардинальних рішень у масштабах певної системи, потрібна  хоча б відносна стабільність її існування чи функціонування. У момент, коли люди масово переїздять (в  тому числі й за кордон), коли не сотні, а вже десятки  тисяч,  людей мобілізовуються  до лав Збройних Сил України (ЗСУ), коли зупиняються  підприємства і  люди втрачають роботу, вдаватися  до кардинальних змін чи новацій не варто. Хіба лише, у винятково екстремальних ситуаціях. Щодо відповіді на ваше запитання, то тут треба наголосити, що єдине, на що ми  звернули увагу – це  гранична готовність, здатність реагувати на будь-який виклик, певну проблему швидше, аніж раніше,  до того, як Україна зазнала збройної  агресії. Вважаю, що благодійна  організація із таким досвідом  роботи, як «Лікарняна каса Житомирської області», має можливість, а  головне – спроможна мобілізувати свої можливості якраз у  такий  надзвичайний час.

-І, таким чином, «Лікарняна каса» минулий  рік працювала у звичному для себе  ритмі?

-Уявіть собі, ми виявилися сповна готовими працювати в умовах військового стану, а  те нове, що з’явилося у  житті  членів  нашої благодійної організації,  нам суттєво не заважало. Головне у такій ситуації (як, власне, у  будь-якій кризовій чи надзвичайній ситуації) – зберегти зв’язок всередині системи. Тобто, «Лікарняна каса» ні  на мить,  ні  на день, не кажучи про тижні чи місяці, не припиняла процесу комунікації зі своїми членами. На  щастя, вибудована нами система комунікації, яка передбачає комплексне та різнопланове використання інформаційних технологій, дозволяє тримати постійний зв’язок із будь-яким членом «Лікарняної каси», який може перебувати, як у  будь-якому куточку України,  так і  поза  її межами. В умовах війни цей фактор можливості  і спроможності бути  в курсі  щоденного життя «Лікарняної каси» для  багатьох її членів був  не лише запорукою для  отримання дієвої допомоги у випадках погіршення  стану здоров’я чи, боронь Боже, раптової хвороби, травми і  т.п. Стабільність у  роботі «Лікарняної каси» певним чином позначається на психо-емоційному стані не лише членів  нашої благодійної організації, але й усієї Житомирщини. Чого лукавити –  наприклад, рік  тому  дехто, навіть із острахом запитував «А як випочуваєтесь, чи не призупинили своєї роботи? Чи  не вносите у діяльність «Лікарняної каси» певних змін, обмежень, продиктованих, так би мовити, військовим часом?» Але ми чітко,  публічно і на широкий загал сповіщали, що працюємо без жодних обмежень,  забезпечуючи  для своїх членів усі передбачені статутні зобов’язання. Більше того, ми із подвійною увагою ставилися  до кожного випадку, коли член «Лікарняної каси» потрапляв у  раніше незвичні, як кажуть, нестандартні ситуації. Вивчали, порівнювали, спостерігали всі ситуації та випадки, які заслуговують хоча  б на  найменшу увагу.

Десяток цифрових показників – і вам буде  все  зрозуміло!

-Якщо вдатися до кількох найважливіших показників, які дають уявлення про діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» у нинішніх умовах..?

-..То ми маємо зазначити, що сьогодні членами «Лікарняної каси» є 197 тис.190 жителів Житомирщини. Це 16,5% населення нашої області. Зі зрозумілих причин, у 2022-му  році показник вступу  до «Лікарняної каси» певним чином  зменшився (3 тис. 793 особи у 2022-му  році у порівнянні із 4 тис. 561 людей у 2021-му  році). Однак, вже  за  два місяці 2023-го року маємо чітку  тенденцію відчутного зростання показників вступу до  «Лікарняної каси». Зауважу, що у минулі  роки січень, лютий, березень зазвичай були тим періодом, коли темпи  зростання чисельності «Лікарняної каси» були відверто кволими. Вже пізніше, весною, а  ще  більше – на початку  осені, потік  бажаючих вступити до «Лікарняної каси» суттєво більшав. Але  старт 2023-го року продемонстрував суттєве збільшення охочих вступити до «Лікарняної каси».

-Можливо цьому сприяли певні заохочення, кампанії і  загалом дієва система інформаційної присутності «Лікарняної каси» у щоденному буденно-побутовому  житті Житомирщини?

– Певних інформаційних кампаній чи окремих промоційних заходів ми  не проводили. Але те, що ми  присутні в інформаційному просторі, те, що про нас говорять, і про нас  знають,  безумовно дає свої результати. Загалом нічого дивного немає у  тому, що якраз у  такі складні часи випробувань  люди більше, уважніше і навіть прискіпливіше ставляться  до проблем із власним  здоров’ям і самопочуттям. Ну, а якщо зважити на  те, що упродовж кількох попередніх років «Лікарняна каса» кількаразово вдосконалювала, урізноманітнювала алгоритми та умови своєї участі у процесі  лікування своїх членів,  то зрештою це  дає про себе  знати. Щонайперше тим, що до «Лікарняної каси» придивляються, цікавляться її діяльністю стабільно багато людей. Задля повноти аргументації щодо посилення суспільної уваги до нашої роботи, слід зазначити, що сьогодні члени нашої благодійної  організації мають можливість скористатися  допомогою «Лікарняної каси» не лише в умовах стаціонарного лікування. Упродовж двох років суттєво зросли показники підтримки членів «Лікарняної каси», які  лікувалися в умовах амбулаторного лікування. Адже вартість ліків, відпущених за амбулаторними  рецептами через аптечну мережу, оплачує також «Лікарняна каса». Ще один напрямок вдосконалення діяльності «Лікарняної каси» – суттєві пільгові знижки, які  забезпечує «Лікарняна каса» для своїх членів у процесі діагностичних досліджень та обстежень. Адже знижки на 400 грн. під час обстеження МРТ, 350 гривень – у разі обстеження на КТ і стогривнева  знижка під час  обстеження  на УЗД, так само, як і  оплата «Лікарняною касою» майже 60-ти видів лабораторних обстежень надають членам нашої благодійної організації видимі і переконливі переваги. Сюди ж можна віднести і грошову компенсацію членам «Лікарняної каси» при оперативному  лікуванні у приватних клініках «Медичний центр «Асклепій», «Клініка  зір», клініка «Медібор», медичний центр «Відновлення». Навіть, якщо член «Лікарняної каси»  змушений  лікуватися  за межами  області, «Лікарняна каса» оплачує курс, або частину курсу його лікування  у межах до 6-ти  тисяч  гривень.

–Володимире Станіславовичу, в умовах військового стану, коли  люди можуть мігрувати  на сотні чи навіть за  тисячі  кілометрів, дехто із членів «Лікарняної каси» може  розгубитися у  новій, як правило, складній і  незвичній  для себе  обстановці. Дехто банально забуває про своє членство у «Лікарняній касі»,  опинившись чи то в Польщі, Іспанії, Німеччині, або ж в іншому куточку Європи чи світу. Але минають місяці, проходить певний час і  більшість наших земляків  додому все ж таки, повертаються. Поновити своє членство у «Лікарняній касі» вони спроможні?

-Аякже. Ми  розуміємо усі перипетії та обставини тих ситуацій, у які можуть потрапити члени «Лікарняної каси». Насамперед маю  зауважити, що кожен член «Лікарняної каси», який з певних причин опинився  за кордоном, або ж змінив, чи збирається  змінити місце проживання, може сповістити «Лікарняну касу» про тимчасове призупинення членства у «Лікарняній касі». Тоді жодної заборгованості зі сплати благодійних внесків не виникає. Однак кожного члена нашої благодійної організації , який із тих чи інших причин, за певних обставин втратив зв’язок із «Лікарняною касою», ми  обов’язково сповіщаємо інформацією про можливість відновлення свого членства у «Лікарняній касі». Зауважу, що таку можливість відновити своє членство у «Лікарняній касі» людина має лише раз. Задля відновлення людині  достатньо сплатити у якості внеску річну суму членських внесків до «Лікарняної каси» (сьогодні це 720 гривень) і через три місяці вона  знову  набуває прав члена  нашої благодійної організації. Звісно ж, увесь цей процес вимагає бездоганної уваги «Лікарняної каси» до своїх членів. Знову ж таки, у  нагоді стає відрегульований, відпрацьований і  налагоджений процес комунікації із людьми. Можу назвати  такий показник, що стосується процесу поновлення членства у «Лікарняній касі» у 2022-му  році. Ми спілкувалися із 12 тис. 807-ма  вже колишніми членами «Лікарняної каси» стосовно можливості їх поновлення у рядах нашої благодійної організації. І 1007 осіб скористалися такою пропозицією і поновили своє членство у «Лікарняній касі».

  70 гривень чи  навіть – 80? Благодійний внесок доведеться збільшити! Питання – наскільки?

–Ще одне питання зазвичай постає чи виникає у ситуації, коли йдеться про членство у «Лікарняній касі». Звісно ж, йдеться про розмір  щомісячного благодійного внеску…

– Так, ми  це  знаємо і  завжди  тримаємо цей фактор (показник) у полі своєї комунікації, як із членами «Лікарняної каси», так і  загалом із населенням Житомирщини, яке вважаємо чи  бачимо потенційними членами нашої благодійної організації. Встановлення  розміру благодійного внеску передбачене нашими статутними документами, де все визначено, узгоджено і враховано. Сьогодні щомісячний розмір  благодійного внеску до «Лікарняної каси» сягає 60-ти  гривень. Встановлений він і діє вже п’ятий  рік. Безумовно, є чимало чинників, критеріїв та індикаторів, які змінилися із 2018-го року, коли «Лікарняна каса» підвищувала розмір щомісячного благодійного внеску. Навіть той показник  зниження коштів  на  рахунках «Лікарняної каси», який ми спостерігаємо другий  рік поспіль, перетворюється у фактор, який  змушує переглядати розмір щомісячного благодійного внеску. А якщо врахувати, що у 2022-му  році замість очікуваних 71,7 млн. гривень, які  мали  надійти на  рахунки «Лікарняної каси» від членських внесків,  надійшло  лише 65,1 млн. грн., а фактичні витрати на  життєдіяльність «Лікарняної каси» упродовж минулого року сягнули 72,7 млн.грн., то неважко підрахувати, що річний  підсумок діяльності  нашої благодійної організації вимірюється «мінусово-збитковими» показниками у 7млн.627 тис. грн. Зауважу  лише, що ми працюємо і виконуємо усі  наші статутні вимоги та зобов’язання  завдяки певним фінансовим  резервам, які далеко не безмежні і  мають здатність швидко вичерпуватися. Тому вже сьогодні,  під час нещодавно проведеного засідання Правління «Лікарняної каси Житомирської області», було вирішено активно промоніторити (всебічно вивчити) чимало складових тих ситуацій, у які  потрапляють члени «Лікарняної каси» під час лікування на стаціонарі, в умовах абмулаторного лікування, у  процесі  діагностично-лабораторних досліджень.  Наразі ми проводимо клопітку роботу із нашими партнерами (лікувальними установами Житомирщини), аби конкретизувати ситуацію із використанням ресурсів, які надає держава  своїм  громадянам у вигляді Пакету медичних гарантій. Маємо встановити  певну чіткість у випадках, коли допомога «Лікарняної каси» стає вирішальним, можливо навіть єдино можливим фактором допомоги пацієнтові  у ситуації, коли  гарантований  державою ресурс не надійшов, або ж надійшов невчасно. З огляду на ці процеси,  зважаючи на ті показники  діяльності «Лікарняної каси» у 2022-му  році, про які йшлося вище, у травні 2023-го, у ході чергового засідання Правління «Лікарняної каси», ми маємо визначитися із розміром щомісячного благодійного внеску, аби «Лікарняна каса» і надалі виконувала усі свої статутні  завдання. Причому – виконувала успішно, досконало і  у повному  обсязі.

  Віктор Герант

Субота Інтернет-видання