Діяльність у філіях

Філія в м. Житомирі

Оприлюднено

Лікарня №1 

Адреса: КП “Лікарня №1” Житомирської міської ради. 

10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 70.

Телефон: (067)150-40-17.

Фахівець із інформаційних та аналітичних питань: Веретіна Ніна Петрівна.

Лікарня №2 імені В.П.Павлусенка

Адреса: КП “Лікарня №2 імені В.П.Павлусенка” Житомирської міської ради.

10004, м. Житомир, вул. Романа Шухевича, 2а.

Телефон: (067)150-39-54.

Фахівець із інформаційних та аналітичних питань: Павленко Олена Василівна.

 

Центр первинної медико-санітарної допомоги

Адреса: КП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Житомирської міської ради.

10020, м. Житомир, майдан Визволення, 1.

Лікар-експерт: Гамкрелідзе Тетяна Миколаївна.

На території обслуговування філії в місті Житомирі станом на 01.02.2022 року нараховувалось 55 878 членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», що складає 21,3% від загальної кількості населення (при середньообласному показнику – 16,7%). В 2022 році до організації долучились 90 нових членів ЛК.

Протягом вказаного періоду лікувально-профілактичні заклади міста Житомира отримали від ЛК медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 5 111 826 гривень. Залишків ліків, реактивів та виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних закладах міста наразі є на суму 1 125 976 гривень, у тому числі в складі – на суму 201 308 гривень.

В закладах охорони здоров’я міста медична допомога за рахунок ЛК надана в 20 346 випадках. Крім того, в медичних закладах третинного рівня та закладах надання високоспеціалізованої медичної допомоги пролікувались 32 118 членів ЛК – мешканців міста Житомира. Витрати на їхнє лікування становили 7 182 082 гривні. Станом на 01.02.2022 року частка членів ЛК в цілодобовому стаціонарі становила 13,5% від загальної кількості пацієнтів.

Шановні друзі – члени БО «Лікарняна каса Житомирської області»! 

Нагадуємо вам, що ліками та виробами медичного призначення ЛК забезпечує своїх пацієнтів згідно з затвердженими Міністерством охорони здоров’я України уніфікованими протоколами надання медичної допомоги. Перелік лікарських засобів, які можуть закуповуватись за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», й Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, ви можете переглянути відповідно за посиланнями.

Якщо у вас виникають питання стосовно призначених лікарем обстежень, препаратів для вашого лікування тощо, ви можете звернутись за допомогою безпосередньо до лікарів-експертів ЛК в філіях організації в лікарнях №1, №2 та ЦПМСД міста Житомира. Ми будемо раді вам допомогти! 

 

Добрий день усім, хто читає зараз мій лист! Пишу, щоб подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»

– бо ж і є за що! Адже знаю, що, хоч і перебуваю в Лікарняній касі вже давно, проте використала коштів набагато більше, ніж сплатила загальну суму щомісячних добровільних пожертвувань.

Долучилась я до ЛК в 2005 році – коли переїхала з сім’єю до Житомира з Рівного й … відразу потрапила з дітьми до лікарні. Донька, пам’ятаю, була у важкому стані – без свідомості, син також. Важкий грип «ходив». І от я тоді в лікарні побачила, що дехто отримує лікування відразу – цим пацієнтам медсестра приносила необхідні медикаменти в палату. Мені ж необхідно було, щоб по кілька разів на день приходили батьки – весь час вони то в одну якусь аптеку їхали, то в іншу – шукали й купували ліки. Поцікавилась я, чому ж так: комусь ліки надають, а мені доводиться купувати. От тоді я дізналась про Лікарняну касу! Тож вступила до ЛК і я сама, й дітей до організації записала – щоб на випадок захворювання відразу в лікарні отримувати медикаменти. Й от із тих пір я – в Лікарняній касі. Звісно, на той час сума щомісячних добровільних пожертвувань була меншою. Але, коли з часом вона підвищувалась, я продовжувала їх сплачувати – аби убезпечити й своїх дітей, і себе.

Користувались допомогою ЛК не один раз. Діти певний період спостерігались у гастроентеролога, тож часто з ними бувала по лікарнях. Ось зараз у неврологічному відділенні КП «Лікарня №2» Житомирської міської ради лікуюсь – дякую лікарю-експерту ЛК Світлані Степанівні Єрмаченковій за увагу, індивідуальний підхід до пацієнтів – членів Лікарняної каси.

А то був зі мною випадок, що зненацька «схопили» нирки й мене «по швидкій» привезли в лікарню й – відразу почали лікувати. Не треба було думати, хто піде в аптеку, де взяти гроші на медикаменти – ліки мені принесли в палату. До того ж – то були сильні антибіотики, вартість яких я на той моменти навіть не знала. Коли ж пізніше побачила їхню ціну – зрозуміла, що самій, без допомоги Лікарняної каси, таке лікування було б для мене «не по кишені».

Й скажу вам, що багато разів чула від тих, із ким спілкувалась, мовляв, навіщо та Лікарняна каса – найдешевші нібито ліки надає, а коли щось трапиться, то й так собі їх куплю, нащо буду витрачати гроші. Я просто не розумію цього! Та ж витратиш ти набагато більше, навіть якщо будеш купувати не закордонні, а вітчизняні препарати. Я це побачила після того випадку з нирками й – стала великою прихильницею Лікарняної каси.

Тому ще раз повторюю, що бути в БО «Лікарняна каса Житомирської області» варто. Хай собі хто як думає й вважає, а я знаю: раптом, не дай, Боже, щось трапиться, яка хвороба – медикаментами і я, й мої діти будемо забезпечені.

Неллі Петрівна Кам’янська, м. Житомир.

 

Доброго дня бажаю всім, хто читає зараз мого листа – слова подяки на адресу людей, котрі в скрутну хвилину завжди приходять мені на допомогу

Мова йде про благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», в якій перебуваю ще від дня її створення.

Чи ж часто доводиться звертатись за медичною допомогою? Й – власне – за допомогою Лікарняної каси, зокрема? Донедавна – не можу сказати, що надто часто й серйозно, вкрай рідко. Але протягом кількох минулих років – починаючи десь із 2016 року – змушена була вже кілька разів до лікарів звертатись. Бо ж маю діагноз – миготлива аритмія. Так-от й обстеження, й лікування мені забезпечувала Лікарняна каса. Коли робила МРТ й КТ – звісно, була задоволена, що платила не всю суму. Приймала багато медикаментів – їх також надавала Лікарняна каса.

Які зараз йдуть препарати за рахунок ЛК? Знаю, що недешеві – досить дороговартісні. Дехто говорить, мовляв, Лікарняна каса забезпечує медикаментами найдешевшими. Аж ніяк, повинна сказати вам! В цьому наочно переконалась, коли в 2016 році лікувалась у кардіологічному відділенні ЦМЛ №1 міста Житомира – мені всі препарати надала Лікарняна каса. А з таким же діагнозом зі мною в одній палаті була жінка, яка не перебувала в Лікарняній касі. Я бачила, які ліки їй купували щодня. За ті 9 днів лікування вона заплатила за медикаменти 6000 гривень. Це на ті часи – три роки тому – була дуже велика сума. А в скільки-то те лікування «обійдеться» зараз? Та ще коли врахувати, що препарати з того часу суттєво подорожчали.

Тому я вважаю, що ЛК – дуже потрібна організація, яка допомагає людям. Я, наприклад, задоволена. Коли потрапляєш на стаціонарне лікування – як ось нещодавно я в лікарню №2 міста Житомира, то це, звісно, значна допомога – відчувається суттєво. До того ж і ставлення лікаря-експерта філії Лікарняної каси в цій лікарні Світлани Степанівни Єрмаченкової надзвичайно приємне – вона часто відвідує пацієнтів, котрі перебувають в ЛК – запитує, чи задоволені лікуванням, чи не виникає з якихось проблем із обстеженнями, забезпеченням медикаментами.

І ще один нюанс: іншим разом доводиться чути, що сума щомісячного добровільного пожертвування в 60 грн. – це багато. Все воно відносно, скажу я вам. Так, зрозуміло – зараз дуже нелегкий час: дорогі продукти харчування, вартість комунальних послуг тощо. Але – здоров’я дорожче. Вартість медикаментів в аптеці ви бачили? Ціни підвищуються мало не щодня! Я постійно приймаю препарати і бачу динаміку зростання цін. Тому я не вважаю, що це така велика сума. Й коли людина потрапляє в стаціонар – в тому переконується.

З повагою – Галина Сафронова, член БО «Лікарняна каса Житомирської області», м.Житомир.

 

Доброго дня бажаю вам, шановні працівники БО «Лікарняна каса Житомирської області»!

Пишу, щоб подякувати за допомогу в лікуванні, яку отримав від організації нещодавно.

Я людина вже з чималим життєвим досвідом і не одним десятком літ за плечима. Й за свої 65 років давно зрозумів і чітко усвідомив, що в житті важливі не лише матеріальні статки (хоча стверджувати, мовляв, не в грошах щастя не буду – бо ж покривлю душею), а й уміння кожного дня радіти своєму буттю в цьому світі. Проте справедливо відзначив колись класик: «Душа, на відміну від тіла, не старіє. І це головна трагедія людського існування». Тобто – як не раділа б душа життю-буттю, проте організм іноді «дає збої».

Оце нещодавно трапилось: більше тижня відчував біль у шлунку. Подумав: «А, народними методами зможу подолати недугу». Добу лікувався сам. Але – лише час втратив! Ще й багато часу… Зрештою, приїхав до центральної міської лікарні №2 міста Житомира. Обстежили – знайшли камінці в підшлунковій залозі. Операція тривала близько 4 годин. Оперував мене Василь Андрійович Безпалько, за що я щиро вдячний йому. Порятував він мене – я своїм самолікуванням собі біди тільки наробив! Дай, Боже, моєму рятівникові здоров’я й довгих літ.

А ще хочу подякувати вам, благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – чому ж і пишу. Я маю пенсію всього лише півтори тисячі гривень. На такі гроші й не проживеш, і – тим паче – не полікуєшся. Тому допомога Лікарняної каси для мене дуже відчутна – при операції, в післяопераційний період лікування я це зрозумів. Адже, хоча в Лікарняній касі перебуваю кілька років, досі за допомогою не звертався, а це от довелось – і відразу так серйозно. Лікар-експерт філії Лікарняної каси в ЦМЛ №2 Житомира Світлана Степанівна Єрмаченкова не раз приходила – цікавилась моїм самопочуттям, чи не потребує корекції лікування. Дуже хороша вона – справжній фахівець своєї справи! Та й людина – чудова!

Знаєте, я завжди стараюсь навіть за найменший прояв доброти, щирості й турботи дякувати долі й людям. Тож щира подяка всім, хто мене лікує, хто повертає здоров’я хворим. Щира подяка вам, адже це велика розкіш – знати, що в складну хвилину тобі прийдуть на допомогу. А хто досі сумнівається в Лікарняній касі й думає, що буде складати гроші (оту суму в 60 гривень щомісячного добровільного пожертвування) – ну-ну, наскладаєте! Завжди знайдеться причина й привід витратити втричі більше на щось другорядне. Підіть-но в аптеку – подивіться ціни на ліки! Багато купите за 60 гривень? Отож-бо! А перебуваючи в Лікарняній касі, знаєте, що раптом хвороба – отримаєте необхідні ліки. Зараз он нежить вилікувати – витратите набагато більше. А вже коли щось не дай, Боже, серйозне…

Оце що я хотів сказати всім. Тож дякую своїм рятівникам і будьте всі здорові!

З повагою – Віктор Адольфович Лаговський, м.Житомир.

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановні читачі! Вирішила написати – збиралась із намірами певний час – аби висловити подяку людям, котрі допомогли й підтримали мене в скрутну хвилину.

Життя, як мовиться, не зобов’язане бути зручним. І ми всі прийшли сюди, щоб відчути й радість, і страждання. Та я ніколи не втомлюсь повторювати, що найголовніше – це віра в себе, в свої сили, в добрих, щирих, світлих людей.

Це я до того, що довелось мені нещодавно лікуватись у хірургічному відділенні №1 ЦМЛ №2 Житомира, куди потрапила з защемленою пупковою грижею. Операцію, як відразу з’ясувалось, необхідно було робити негайно, не відкладаючи – це для мене стало тоді несподіванкою! Ну, боліло, боліло… Але я не надто звертала увагу, бо ж як воно, зазвичай – усе чекаєш, що минеться. А не минало…

Дуже добре поставились до мене в приймальному відділенні. Відразу запитали, чи перебуваю в Лікарняній касі – й після того проблем із медикаментами не мала ніяких! Я ж прийшла в лікарню, можна сказати, без копійки грошей, але мене не питали ні про які ліки, не пропонували купити їх – надавали все, що потрібно, по Лікарняній касі. Знала, що й для операції всім необхідним мене забезпечить Лікарняна каса – і я йшла на неї зі спокійною душею. Я довіряю Лікарняній касі – давно перебуваю в ній, плачу щомісячні добровільні внески за себе, двох дітей і внуків, за зятя. Коли в лютому розмір внеска  збільшився, запитала їх: «Що будемо робити?» Вони сказали: «Мамо, хай краще ті гроші нам не знадобляться – Бог із ними, якщо вони допоможуть лікуватись комусь – але на випадок захворювання ми знатимемо, що медикаментами й іншим необхідним будемо забезпечені!» Так от і згодилась вона мені.

Операцію мені робив Безпалько Василь Андрійович – дуже приємний лікар (а воно, знаєте, й добре слово лікує теж!), такий веселий, завжди з посмішкою – ну, просто золота людина! Я йому щиро вдячна за вмілі руки, за професіоналізм – нехай вертаються щирим визнанням та шаною витрачені зусилля!

Також мені дуже сподобався, завідуючий відділенням анестезіології з палатами інтенсивної терапії Тимців Іван Іванович – добре дав наркоз і вийшла я з наркозу легко (це ж важливо й залежить від лікаря – я чотири операції перенесла, то добре знаю). Тож і для нього – велика подяка, хай Бог здоров’я повертає Вам, лікарю!

Ще сподобалась лікар-експерт філії Лікарняної каси в ЦМЛ №2 Житомира Єрмаченкова Світлана Степанівна – така приємна людина й лікар чудовий. Вона мені багато пояснила про роботу ЛК і я тепер знаю, куди звертатись, якщо виникають якісь запитання  – стосовно лікування, обстеження – або на «гарячу лінію», або в філію ЛК безпосередньо в медичному закладі, де отримую медичну допомогу (чи то обстеження, чи лікування).

Признаюсь, траплялись раніше такі досить конфліктні ситуації, коли я бувала не зовсім задоволеною Лікарняною касою. А все чому? Через незнання. От, було, лікуючі лікарі говорили, що, мовляв, «це Вам по Лікарняній касі не дадуть…» Я зателефонувала до центрального офісу ЛК за номером «гарячої лінії» й мені зрозуміло сказали: «У Вас немає проблем із Лікарняною касою – у Вас є проблеми з лікуючим лікарем». Раз і назавжди це запам’ятала! Як і те, що на членській картці вказані телефони, за якими телефоную, як тільки виникають подібні питання стосовно забезпечення медикаментами. Також – стосовно обстежень (коли, наприклад, у поліклініках вимагають заплатити за якісь обстеження, а вони йдуть по Лікарняній касі). Й усі ці проблеми вирішуються.

І я вже знаю, що є протоколи лікування, які передбачають, що кожне захворювання лікується певними медикаментами, які не лише дієві, а й безпечні. Саме ці препарати забезпечує Лікарняна каса – лікуючий лікар зобов’язаний виписати за рахунок Лікарняної каси саме їх, а не відправляти в аптеку купувати хтозна які! Якось на денному стаціонарі невролог призначила препарат, від якого з першого ж уколу у мене пішов набряк обличчя – й очей не було видно! Кілька місяців відходила від тих уколів, які змушена була сама ж і купувати (невролог сказала, що Лікарняна каса їх не забезпечує – я ще тоді цим була дуже незадоволена!). А з’ясувалось, що той препарат відсутній у протоколах лікування! Це мені потім пояснила лікар-експерт ЛК.

А ще я з’ясувала, що, якщо, припустимо, я захворіла й мені треба лікуватись удома, Лікарняною касою передбачено амбулаторне лікування – в поліклініці лікарі повинні виписати по Лікарняній касі відповідні медикаменти. Проте скільком із нас доводиться чути від них відмову! Тобто не хочуть у поліклініках лікарі заморочуватись, а ми не наполягаємо або просто не знаємо. Скажу так, що іншим разом у черзі в поліклініці такий скандал витримуєш: я доводжу, що Лікарняна каса – це добре, а люди мені, що, мовляв, по ЛК лікування їхньої хвороби не передбачено, медикаменти, які вони хочуть, ЛК не дає. А потрібно подзвонити в Лікарняну касу й уточнити – насправді через незнання вони помиляються в половині своїх стверджень. У цьому я вже не раз їх переконувала.

Також мені дивно з отих «крикунів», котрі «з піною на губах» звинувачують Лікарняну касу, що вона, мовляв, забезпечує найдешевшими препаратами. Коли мені вже зробили операцію, дочка підійшла до Василя Андрійовича й запитала: «Якби оцих ліків не давали по Лікарняній касі – скажіть, що можна було б купити, коли ми самі, припустимо, купували б? Може, щось більш дієве?» Він відповів: «Ці ж медикаменти! Чогось іншого не запропонував би!»

А коли я свого часу в 2009 році їхала на операцію до Києва, лікар із ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського сказала: «Я Вам ось даю направлення – йдіть із ним спочатку в Лікарняну касу, де Вам оформлять клопотання». За ним і медикаменти, й перев’язувальний матеріал мені надали в столичній клініці за рахунок Лікарняної каси.

Свого часу робила по гінекології операцію – іншим жінкам давали відразу от такенний список, що треба купити – до трьох тисяч гривень. Я ж не заплатила жодної копійки – не купувала ні скальпеля, ні ниток, ні перев’язувального матеріалу, ні тим паче медикаментів.

То я завжди відстоюю Лікарняну касу перед тими, хто зі мною сперечається, що це зайві витрати: «Я ті гроші складаю в баночку». Ти собі скільки там складай, але ж буває, що під час одного лише обстеження «вибираєш» суму більшу, ніж протягом року платиш внесками. Просто є люди, які бояться, щоб, не дай, Боже, за їхні гроші хтось інший не лікувався. Та якщо твої внески допоможуть людям, то на здоров’я! Але раптом прийде біда до мене – мені ж внески інших членів ЛК допоможуть. Це як знахідка: я поклала в сумку картку Лікарняної каси й іду спокійно на аналізи, УЗД, рентгени, інші обстеження – он дослідження на гормони пройти скільки коштує! А мамографію робила – хоч довелось певний час чекати своєї черги, але я її зробила безкоштовно. Пред’явила картку Лікарняної каси й – навіть однієї гривні не заплатила.

Тож і кажу, що навіть коли б мене виганяли з Лікарняної каси – я з неї не піду! Бо завжди спокійна, що отримаю необхідне для лікування. Я прощатись із Лікарняною касою не буду, які б там реформи в нашій країні не проводились. Бо реформи є чи немає, а Лікарняна каса була й буде!

З повагою – Єпішко Людмила Михайлівна, м.Житомир.

 

12-18 березня – Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою.

На сьогоднішній день глаукома стала однією з основних причин сліпоти та слабкозорості. За статистикою, кількість пацієнтів із глаукомою в світі доходить до 100 мільйонів осіб, 4,5 мільйони чоловік сліпі через глаукому і до 2020 року цей показник зросте до 11,2 мільйонів. В Україні кількість людей, у яких вперше виявляють глаукому, щорічно збільшується на 25 тисяч.

Щоб привернути якомога більше уваги до вирішення проблем профілактики та лікування цієї недуги, а також активніше інформувати населення про фактори ризику, методи обстеження та захисту зору, Всесвітня Глаукомна Асоціація (WGA) та Всесвітня Асоціація пацієнтів, котрі мають глаукому (WGPA), започаткували у 2008 році День боротьби з глаукомою, а з 2011 року – Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою (World Glaucoma Week). Україна підтримала ініціативу – цього року він проходить із 12 по 18 березня.

Як повідомила лікар-експерт БО «Лікарняна каса Житомирської області» в обласній клінічній лікарні імені О.Ф.Гербачевського Світлана Миколаївна Тузенко, впродовж 2016 року в відділенні мікрохірургії ока з приводу глаукоми проліковано 38 членів ЛК (вже цьогоріч протягом січня-лютого – 7).

Крім того, хотілось би зауважити також і на такій актуальній офтальмологічній та медико-соціальній проблемі, як захворювання на катаракту. Адже, за даними ВООЗ, кількість людей, які втратили зір внаслідок катаракти, в 2025 році може збільшитись у світі до 40 мільйонів осіб. Катаракта посідає перше місце в Україні за поширеністю серед захворювань очей та придаткового апарату. У відділенні мікрохірургії ока ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського минулоріч проліковано з приводу катаракти 216 членів ЛК (впродовж січня-лютого 2017 року – 53).

 

Стан надання медичної допомоги членам ЛК в ЦМЛ №2 Житомира впродовж 2016 року

В 2016 році в ЦМЛ №2 міста Житомира отримали медичну допомогу 61 105 членів ЛК на суму 4,3 мільйони гривень, що на 7,7% більше, ніж упродовж попереднього 2015 року.

Стаціонарно проліковано 4 147 членів ЛК на суму майже 2,5 мільйонів гривень. Середня вартість лікування одного пацієнта – члена ЛК – становила 599 гривень – проти 569 гривень у 2015 році.

За напрямком амбулаторно-поліклінічної допомоги було проліковано 3 888 хворих – членів ЛК, що на 485 особи більше, ніж у 2015 році.

В денних стаціонарах поліклінік кількість пролікованих зменшилась на 116 випадків і становила 2175 випадків.

В стаціонарах на дому пролікувались 181 особа членів ЛК (стільки ж, як і в 2015 році).

Вартість лікування також зросла в порівнянні з попереднім роком через аналогічні чинники – підвищення вартості препаратів та недотримання протоколів лікування.

 

Стан надання медичної допомоги членам ЛК в ЦМЛ №1 Житомира впродовж 2016 року

Протягом 2016 року в ЦМЛ №1 міста Житомира надано допомогу членам БО «Лікарняна каса Житомирської області» в 63 876 випадках, витрачено на лікування понад 4,8 мільйони гривень.

В стаціонарі проліковано 5 213 члени ЛК (на їх лікування витрачено більше 3,2 мільйони гривень), в умовах денного стаціонару – 1 822 члени ЛК (витрачено 407 тисяч гривень), у стаціонарі на дому – 113 членів ЛК (на лікування  витрачено більше 27 тисяч гривень), в амбулаторно-поліклінічних умовах – 5 212 члени ЛК (на суму понад 706 тисяч гривень).

Обстежено в  ЦМЛ №1 Житомира за 12 місяців 2016 року 51 516 членів ЛК на суму більше 429 тисяч гривень.

Протягом 2016 року в ЦМЛ №1 міста Житомира за рахунок ЛК 6 пацієнтам надана медична допомога на суму понад 10 000 гривень, 40 пацієнтам – на суму від 5 000 до 10 000 гривень, 1 146 пацієнтам – на суму від 1 000 до 5 000 гривень.

 

«НАМ ТРЕБА БУТИ З ВАМИ ПАРТНЕРАМИ!»

Ця думка є провідною під час зустрічей представників благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» з колективами лікувально-профілактичних закладів обласного центру, активну участь у яких бере й начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Марія Олександрівна Місюрова. Такі зустрічі вже відбулись у ЦДМЛ та ЦМЛ №1 і ЦМЛ №2 Житомира.

В поліклініці останнього закладу днями зібрались керівники та представники амбулаторно-поліклінічних служб, аби обговорити питання співпраці з ЛК.

– Не секрет, що бюджетне фінансування закладів охорони здоров’я (не лише нашого міста, а й загалом усієї країни) наразі дуже й дуже обмежене, – констатувала М.О.Місюрова. – А благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це той «інструмент», завдяки якому «знімається» багато проблем при наданні населенню якісної медичної допомоги. Проведення різноманітних обстежень за рахунок ЛК, забезпечення препаратами та витратними матеріалами, виробами медичного призначення тощо – кожен із вас знає, що з цим усім проблем немає, якщо пацієнт перебуває в ЛК.

foto-0224

– Без спільних партнерських зусиль надати якісну медичну допомогу складно, – підтвердив заступник виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук. – Ми ж забезпечуємо членів ЛКмедикаментами, виробами медичного призначення та реактивами в стаціонарі, в умовах денного стаціонару, стаціонару вдома, в амбулаторних умовах лікувальних закладів Житомирської області (а при потребі – й за її межами). Протягом лише, зокрема, цього року лікувально-профілактичні заклади міста отримали медичних препаратів, реактивів та виробів медичного призначення на суму 5,3 мільйонів гривень. Загалом медична допомога мешканцям Житомира, котрі перебувають у ЛК (а їх на сьогодні нараховується 62 437 осіб – це 23,2% від загальної кількості населення міста), надана впродовж 2016 року в 26 580 випадках. Крім того, в медичних закладах третинного рівня та закладах надання високоспеціалізованої медичної допомоги пролікувались 28 426 членів ЛК – мешканців міста Житомира – на суму 3,9 мільйони гривень. Тобто ви й самі бачите, що більш потужної подібної організації в Україні немає. Тим паче, – зауважив С.М.Грищук, – що з упровадженням медичного страхування ЛК займе в цій системі своє місце – буде доповнювати її (або ж стане її регіональним фондом).

foto-0234

– До того ж рішенням правління ЛК, засідання якого відбулось нещодавно, до Положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та «Переліку ліків, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні», внесені зміни та доповнення, – додала заввідділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх. – Так, відтепер ЛК забезпечуватиме проведення цільових онкопрофоглядів. Крім того – внутрішньовенні крапельні введення в відділеннях терапевтичного профілю за рахунок ЛК можуть забезпечуватись до 9 днів.

Й хочу нагадати вам, що лікар повинен працювати за затвердженими наказами МОЗ України уніфікованими клінічними протоколами медичної допомоги (їх на сьогодні впроваджено 123), до створення яких залучаються кращі надбання світової практики, кращі вітчизняні спеціалісти – це один із критеріїв якісного лікування. До переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватись за рахунок коштів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, увійшли саме ті препарати, які передбачені Державним формуляром лікарських засобів. Це – нормативний документ, який містить перелік зареєстрованих в Україні якісних, ефективних, безпечних, економічно доцільних і – найголовніше – з доведеною доказовою дією лікарських засобів. Тому в багатьох випадках нарікання, проблеми, скарги, які виникають у наших пацієнтів – членів ЛК – мовляв, доводиться за власні кошти купувати якісь медикаменти, стосуються того, що лікарі призначають лікарські засоби, які вилучені з Державного формуляра, як препарати, що не мають доказової ефективності. Відтак вони вилучені й із уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги. Я наголошую на тому, що вилучені такі лікарські засоби державою – тобто подібні проблеми виникають через недотримання лікарями вимог законодавства, адже до Основ законодавства України про охорону здоров’я три роки тому були внесені зміни (ст.14-1), за якими уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги зараховано до галузевих стандартів – їх дотримання є обов’язковим до виконання. Проте результати опитувань пацієнтів – членів ЛК – засвідчують, що лише, зокрема, в другому кварталі цього року 70,5% опитаних купували медикаменти власним коштом – тобто або не були дотримані протоколи лікування, або лікарі не володіють інформацією про можливості БО «Лікарняна каса Житомирської області». Ми хочемо бути з вами партнерами в лікувально-діагностичному процесі населення – ми закликаємо вас співпрацювати з ЛК.

foto-0228

Особливо важливою є така співпраця сімейних лікарів (у Житомирі лише двоє їх впроваджують засади ЛК) – до них найперших звертаються за медичною допомогою пацієнти, отже саме вони мають можливість порадити найбільшій кількості населення скористатись послугами ЛК.

Крім того, лікарям необхідно ширше використовувати амбулаторне лікування – пропонувати його пацієнтам замість стаціонарного, адже для пересічних громадян це більш доступна форма отримання медичної допомоги.

foto-0227

– Тому ми повинні з вами зрозуміти, – закликав своїх підлеглих головний лікар ЦМЛ №2 міста Житомира Віктор Петрович Павлусенко, – що треба співпрацювати з ЛК – таке ділове партнерство знімає багато проблем забезпечення пацієнтів препаратами, виробами медичного призначення, медичними послугами тощо. Скажу без перебільшення, що БО «Лікарняна каса Житомирської області» робить потрібну справу!

–  І як керівник галузі міста зауважу, що хотілось би, аби до ЛК вступало більше людей, – підсумувала Марія Олександрівна Місюрова. – Це дуже важливо, бо ж якщо пацієнт потрапляє в медичний заклад, на нього вже чекають ліки, витратні матеріали ЛК і не витрачається дорогоцінний час на їх пошуки. Тому я звертаюсь до лікарів медичних закладів міста Житомира з закликом про тісну співпрацю з ЛК – ті здобутки, які вона має, весь її досвід необхідно переймати й втілювати в життя. Потрібно ширше залучати мешканців міста Житомира, аби надати їм якнайбільше можливості використати потенціал БО «Лікарняна каса Житомирської області».

 

«Пацієнти йдуть від нас задоволеними!»

ТОМУ ЩО МИ ЇХ РОБИМО НЕ ЛИШЕ ЗДОРОВИМИ, А Й КРАСИВИМИ! – СТВЕРДЖУЄ ЗАВІДУЮЧИЙ ХІРУРГІЧНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ЦМЛ №1 ЖИТОМИРА ОЛЕКСАНДР МАРЦІНОВИЧ ШАТИЛО.

Адже що не говоріть, але – коли людина почувається добре, то й вигляд вона має гарний. Отож фахівці нашого відділення роблять – зокрема – операції з ліквідації великої вентральної грижі. Такі оперативні втручання ми здійснюємо успішно вже давно, застосовуючи для укріплення передньої стінки черевної порожнини – в залежності від методів – або поліпропіленову сітку, або власні тканини пацієнта. Медикаменти ж та витратні матеріали для цього надає благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Тож пацієнти йдуть від нас задоволеними.

Ось лише недавній приклад. Жінка з Ємільчинського району поступила до нас із великим дефектом передньої черевної стінки. Років десять тому у неї було оперативне втручання. Після цього – людина з сільської місцевості, тож фізично дуже багато працює – відбулась суттєва деформація передньої черевної стінки. Скажу без перебільшення й намагання настрахати: все (починаючи від грудей і закінчуючи лоном) трималось тільки на клапті шкіри – фактично весь кишечник був відразу під шкірою. Отож ми ліквідували грижу, укріпили передню черевну стінку – «Лікарняна каса» забезпечила необхідними для цього медикаментами та витратними матеріалами (в тому числі досить дороговартісною поліпропіленовою сіткою, яка запобігає виникненню ускладнень у подальшому). Й за якийсь час жінка була виписана без ускладнень і вийшла від нас – саме головне – здоровою!

Вікторія Паламарчук.

 

«ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ ЗА РАХУНОК «ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ» У НАС ПРОЛІКОВУЄТЬСЯ БЛИЗЬКО 45 ПАЦІЄНТІВ»

– розповіла старша медсестра уронефрологічного відділення КУ ЦМЛ №1 Житомира Лідія Миколаївна Нестеренко. – «Лікарняна каса» – це дуже хороша альтернатива в тому плані, що ліки в аптеці набагато дорожчі, до того ж хворим потрібно тратити час, щоб піти їх купити (іноді, трапляється, й не буває необхідних). Загалом же протягом місяця за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса» – з забезпеченням антибіотиками, перев’язувальним, шовним матеріалом тощо – у нас проліковується близько 45 пацієнтів, із них 20-25 – оперовані, котрим широко застосовується антибактеріальна терапія. Антибіотики ж наразі коштують чималих грошей – у середньому лікування хворого, наприклад, на пієлонефрит, сечокам’яну хворобу обходиться в суму більше 200 гривень за день, а при важкій інфекції один флакончик сучасного препарата коштує щонайменше 180 гривень (його треба від трьох до шести флаконів на день). І якщо хворий платить щомісячний внесок 40 гривень, то «Лікарняна каса» витрачає за період лікування таких хворих близько 5-6 тисяч гривень. Тож я всім можу тільки порадити вступати в «Лікарняну касу» й лікуватись за її рахунок.

 

«Це велика підтримка для наших пацієнток!»

Медсестра гінекологічного відділення КУ ЦМЛ №1 Житомира Тетяна Сергіївна Павлюк так говорить про допомогу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» тим жінкам – членам організації – котрі лікуються у відділенні.

– Щодня, як мовиться, маю справу з пацієнтками – серед них у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебуває великий відсоток. Й це відрадно, адже люди розуміють, що це – реальна допомога, надійність у наш – нині такий фінансово нелегкий – час. У цьому переконуєшся щодня, адже звертаються пацієнтки все-таки різних соціальних прошарків – хтось має більші достатки й може дозволити собі найдорожчі препарати, в інших же кожна копійка, як мовиться, на рахунку. Тож допомога «Лікарняної каси» суттєва й відчутна – й тим, хто йде на операцію, й тим, хто отримує медикаментозне лікування. Адже пацієнтка може пролікуватись за рахунок «Лікарняної каси» абсолютно повністю. Це надзвичайно велика допомога – особливо тим, хто не має надто великих коштів для лікування. Та й пацієнтки радіють тому, що перебувають у «Лікарняній касі», отримуючи лікування за кошти організації. Те, що вони задоволені цим – я бачу, як ніхто інший.

«Загалом близько 50% наших пацієнтів перебувають у БО «Лікарняна каса Житомирської області»

«Загалом близько 50% наших пацієнтів перебувають у БО «Лікарняна каса Житомирської області», – говорить завідуючий уронефрологічним відділенням КУ ЦМЛ №1 Житомира Олександр Леонідович Шарпило.

– Ми й самі, медпрацівники відділення, в ЛК, напевно, вже років понад десять. І я вважаю, що це дуже добра справа – діяльність такої організації в нашій області. Бо ж фінансування медицини – болюче питання. Наскільки я знаю – за словами головного лікаря – наш заклад фінансується лише на 21% від потреби. Все інше якимось чином стараємося зібрати – просимо благодійників, спонсорів допомогти. Так-от виживає лікарня й ми.

Dsc01612

Тому радує, що нашим найпершим надійним помічником от уже стільки часу є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Я не перестаю говорити хворим, щоб вступали до неї, тому що, наприклад, їх стаціонарне лікування фактично повністю покривається за рахунок ЛК – ми практично не маємо з такими пацієнтами ніяких проблем.

Dsc01615

І як же душа болить, коли пишеш пацієнтові, котрий не перебуває в цій благодійній організації, список ліків, які йому необхідно купити (а тим паче, що вони зростають у ціні чи не щодня). А за допомогою ЛК (медикаментів, які вона надає згідно з протоколами лікування, витратних матеріалів тощо) ми «витягуємо» хворих – і досить важких, скажу Вам!

«Лікарняна каса» дозволяє економити бюджетні кошти». В цьому переконана начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Марія Олександрівна Місюрова.

Діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» відіграє велику роль у розвитку галузі охорони здоров’я міста. В Житомирі нараховується близько 60 тисяч членів «Лікарняної каси» – це практично 23% від усієї кількості населення. І як керівник галузі міста скажу, що хотілось би, аби до «Лікарняної каси» вступало більше людей, тому що, по-перше, благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» – це прообраз страхової медицини, яка все-таки буде впроваджуватись у нашій країні. По-друге – «Лікарняна каса» має потужний досвід роботи в забезпеченні якості надання медичної допомоги, у втіленні в життя локальних клінічних протоколів, лікарських формулярів. Це дуже важливо. А по-третє – за рахунок «Лікарняної каси» ми можемо зекономити кошти міського бюджету, адже, якщо пацієнт потрапляє в медичний заклад, на нього вже чекають ліки, витратні матеріали «Лікарняної каси» (до речі, про переваги членів організації перед іншими пацієнтами людям треба пояснювати – витрата їх власних коштів завдяки «Лікарняній касі» теж зводиться до мінімуму). Тому я зверталась і до керівництва «Лікарняної каси», й до лікарів медичних закладів міста Житомира з закликом про тісну співпрацю – ті здобутки, які є в «Лікарняній касі», весь її досвід треба переймати й втілювати в життя.

Вікторія Паламарчук.

 

Найкращим захисником здоров’я громадян знову стала “Лікарняна каса”

У хроніці щоденних українських новин сьогодні вже стали звичними відомості та показники статистики щодо захворюваності на грип. Ледь не щодня упродовж кількох місяців поспіль наших співгромадян інформують, попереджують, закликають робити усе можливе, аби уберегтися від типових хвороб холодної пори року. Прогнози щодо спалаху захворюваності на грип в Україні лунали ще минулої осені, однак вже у грудні 2015 року спалах, чи то наступ вірусних інфекцій, дав про себе знати вже не лише підвищенням рівня захворюваності, але й померлими від хвороб людьми. Сьогодні, у кінці лютого 2016 року, спалах захворюваності на грип помітно спадає, хоча раз по раз лунають застереження щодо можливого повторення нових наступів гострих вірусних захворювань. Втім, якби там не було, ми вирішили з’ясувати певні обставини, причини та чинники, які помітно впливали на ситуацію із захворюваністю на грип, інші гострі респіраторні інфекції, що нерідко ускладнювалися важкими формами пневмонії. Для цього ми побували у ряді лікувальних установ Житомирщини та зустрілися з їх керівниками.

Найкраща умова для наступу грипу – матеріальна скрута

Житомирська центральна міська лікарня №1 упродовж грудня 2015-го та на початку 2016-го років опинилася ледь не в епіцентрі нинішнього спалаху сезонного грипу, інших респіраторних вірусних інфекцій, які супроводжувались у ряді випадків важкими ускладненнями. Після Житомирської обласної клінічної лікарні “перша радянська” лікарня міста Житомира виявилася другою за кількістю хворих на грип та на ускладнення від нього пацієнтів. За словами головного лікаря ЦМЛ №1 міста Житомира Анатолія Вусика, власне про епідемію грипу цієї зими поки що не йдеться.

– Реально, – каже Анатолій Іванович, – йдеться про підвищення епідеміологічного порогу захворюваності до 20%. Аналогічний спалах подібної захворюваності, який ми переживали у 2009/2010 роках, був куди складнішим та серйознішим, – продовжує свій коментар Анатолій Вусик. – Адже тоді, у кінці 2009-го року, ми чи не вперше отримали хворих із вірусом так званого свинячого грипу Н1N1 і вже на марші вживали надзвичайних заходів для боротьби з досі невіданою хворобою. Нагадаю, що саме тоді, шість років тому, ми отримали три дихальні апарати для проведення легеневої вентиляції, що застосовувалися для найбільш важких хворих. Тоді ж чи не вперше на слуху у громадськості з’явилася інформація про тепер вже загальновідомий антивірусний препарат “Озельтамівір”, або ж “Таммі-флю”.
За словами Анатолія Вусика, за шість років, що минули від часу першого наступу на житомирян так званого свинячого грипу, відчутних покращень у вітчизняній системі охорони здоров’я не сталося. Рівень щеплення населення знизився у рази навіть у порівнянні з 2009/2010 роками. Цікаво, що у коментарях урядовців восени 2015 року, які стосувалися очікуваного спалаху сезонного грипу, зазначалося про те, що “безкоштовно в Україні проведуть належні щеплення лише медиків, а ще – людей із груп ризику, якщо гроші знайдуться у місцевих бюджетах”. На жаль, працівники закладів охорони здоров’я щеплення так і не отримали, а грошей у місцевих бюджетах на щеплення працівників із “груп ризику” також не знайшлося. Внаслідок стрибкоподібного зубожіння основної частини населення сьогодні люди здебільшого покладалися на самолікування. Ну, і нарешті, кількості необхідних у випадках спалаху захворюваності на грип лікарських засобів у медичних установах України на початку нинішньої зими виявилася очевидно недостатньою, аби протидіяти захворюваності на грип. А особливо для того, щоб лікувати ускладнення, спричинені підступною інфекцією. 

– Ускладнення, які виникали у хворих на грип, цього разу були трохи іншими, – каже А.І. Вусик. – Насамперед, ускладнення виникали надзвичайно динамічно чи навіть стрибкоподібно. По суті, визначальними і життєво важливими у процесі лікування хворого ставали вже не дні, а навіть години. І ось тут давалися взнаки складнощі нинішньої економічної ситуації в Україні. Ледь не єдиним фактором, який суттєво допомагав хворим під час недавнього спалаху грипу, стало перебування у “Лікарняній касі Житомирської області”. Кожен четвертий пацієнт нашої лікарні у січні 2016 року є членом “Лікарняної каси”. Можу лише зауважити, що бюджетних коштів, які виділені на лікування хворого, передбачено у дуже мізерному обсязі – трохи більше чотирьох гривень на добу, – зауважує А.І. Вусик. – “Лікарняна каса” оплачує лікування “свого” пацієнта відповідно до протоколів лікування та Лікарського формуляру, а це сягає у середньому по лікарні до 70 гривень щоденних витрат для одного хворого. У випадку, коли пацієнт із пневмонією потрапляє до реанімаційного відділення, коли щоденне лікування потребує витрат у 650-700 гривень, “Лікарняна каса” забезпечує своїх пацієнтів за свій рахунок. Ну, а хворий, який не є членом цієї благодійної організації, змушений шукати фінансування для оплати лікарських засобів із свого домашнього бюджету. У випадках лікування ускладнень, якими часто супроводжуються захворювання на грип, мова йде про кілька тисяч гривень, які вартують пацієнтові не лише одужання, але й подекуди – життя.

Правильний рецепт – під контролем “Лікарняної каси”

У Бердичівській районній лікарні ситуація схожа. За словами головного лікаря цієї лікувальної установи Лариси Бабікової, нинішній спалах захворюваності на грип відмітний атиповим і насправді дуже швидким перебігом хвороби та виникненням ускладнень. Реанімаційне відділення працювало за таких умов у повному навантаженні. Знову ж таки, краще від інших почувалися хворі, які були членами “Лікарняної каси Житомирської області”. Лише у січні – лютому 2016 року (матеріал готувався 17 лютого 2016 р,- ред.) “Лікарняна каса” опікувалася процесом лікування 132-х пацієнтів міста Бердичева та Бердичівського району. Витрати на їх лікування становили за цей час 142 тис. 406 гривень. 
– Члени “Лікарняної каси Житомирської області” відчувають підтримку не лише під час самого процесу лікування, а вже на стадії обстеження та проведення необхідних аналізів, – зазначає Л.М. Бабікова, – адже “Лікарняна каса” має для цього необхідні угоди з відповідними лабораторіями та установами, що проводять діагностичні обстеження. 

Загалом у ситуації, коли людина захворіла і почувається зле, а пацієнтові лікарні чи його родичам доводиться думати про необхідні для лікування кошти, негайна поміч від “Лікарняної каси” має надважливе значення, яке ось у такі періоди спалахів захворюваності відчувається найбільш очевидно.

Особливий наголос на важливості діяльності “Лікарняної каси Житомирської області” у періоди спалахів сезонних захворювань зробила у своєму коментарі нинішньої ситуації і заступник головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи центральної міської лікарні №2 міста Житомира Людмила Бондаренко. Вона зазначила, що нинішній спалах захворюваності на грип значним чином вдалося обмежити та знівелювати завдяки двом факторам. 

– По-перше, – каже Людмила Григорівна, – рівень захворюваності вдалося мінімізувати за рахунок продовження тривалості шкільних канікул та запровадження майже двотижневого карантину у навчальних закладах Житомира.

Другим, однак не менш важливим фактором, який допоміг і пацієнтам, і лікарям медичних установ, стала допомога “Лікарняної каси”. Щодня на прийом до усіх підрозділів нашої лікарні №2 у місті Житомирі приходить від 3,5 до 4-х тисяч відвідувачів. 25% від цієї кількості – члени “Лікарняної каси Житомирської області”. І не лише хворі на грип, але фактично кожен наш пацієнт змушений користуватися чи то послугами лабораторій, чи пройти магніто-резонансне обстеження. Усе це, зрозуміло, вимагає чималих коштів. Але, знову ж таки, члени “Лікарняної каси” мають право на знижки та компенсації під час діагностичних обстежень та проведення лабораторних досліджень. Наостанок можу зауважити, що “Лікарняна каса” стала важливим чинником дотримання законодавства і загалом – за якістю отриманої медичної допомоги нашими співгромадянами. Це дуже важливий аргумент на користь “Лікарняної каси” як важливого органу становлення сучасних стандартів медичного обслуговування населення.

“Лікарняна каса” рятує не лише пацієнтів, але й медиків

Загалом, у ході наших розмов із керівниками лікарняних установ Житомирщини виринало чимало різноманітних аспектів, проблем та питань, які постають у щоденному ритмі напруженого життя очолюваних ними закладів. І ледь не у кожній такій ситуації роль та зусилля “Лікарняної каси Житомирської області” виявлялася значимою, потрібною, а подекуди – ледь не визначальною. Ніде правди діти, медичний персонал за нинішніх умов має бути належним чином убезпечений від небезпечного впливу хвороб, інфекцій, на який він наражається під час контактування з хворими пацієнтами. І тут мало не єдиним інструментом такого захисту медиків є членство у “Лікарняній касі”. Той спалах захворювання на грип, який ми бачили чи відчували нинішньої зими, торкнувся кількох працівників медичних установ. У Бердичеві завдяки допомозі “Лікарняної каси” вдалося не лише зберегти здоров’я, але й по суті врятувати життя двом лікарям, які тяжко захворіли після контактування з хворим, який помер від ускладнення, викликаного вірусом грипу Н1N1. У Житомирській центральній міській лікарні №1 від ускладнення після грипу постраждала медична сестра, на лікування якої “Лікарняна каса” витратила більше десяти тисяч гривень коштів. Якщо врахувати більш ніж скромні за нинішніми мірками розміри посадових окладів медпрацівників, то й для них сучасне лікування за власний кошт часто стає непосильним. Люди стають членами “Лікарняної каси”, щоб у разі біди мати очікувану і надійну підтримку. До речі, свій коментар щодо ситуації навколо спалаху захворюваності на грип висловив і виконавчий директор благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” Володимир Мишківський. Він зазначив, що у ситуації, коли пацієнт панічно боїться потрапити до лікарні через скрутне матеріальне становище, роль “Лікарняної каси” у таких випадках є винятково важливою, а швидше за все – і визначальною. Адже член “Лікарняної каси”, який все ж таки занедужав і змушений обстежитися та пролікуватися, не матиме найскладнішої та найважчої за нинішніх умов проблеми – не шукатиме, не позичатиме, не проситиме коштів на лікування. І така впевненість пацієнта сьогодні є важливим чинником та неабиякою передумовою для його одужання.

Віктор Герант.

P.S. Наостанок варто було б сповістити наших поважних читачів про те, що досвід благодійних організацій, до яких належить і “Лікарняна каса Житомирської області”, став одним із основних джерел у ході підготовки Закону України “Про лікарняні каси”. Сьогодні проект зазначеного закону вже надісланий до Верховної Ради України і у березні 2016 року має пройти свій перший розгляд під час засідання профільного комітету. Безумовно, нинішня влада, керівництво країни та галузі охорони здоров’я нарешті зважили на ту обставину, що становлення в Україні медичного страхування за зразком найрозвинутіших європейських держав вимагатиме тривалого історичного періоду. Через відому причину непростої і тривалої перспективи відновлення економічного потенціалу нашої держави та суттєвого підвищення рівня добробуту більшості її громадян. З іншого боку, резерви колишньої системи охорони здоров’я так само, як і системи соціального забезпечення, остаточно вичерпали свій ресурс. За такої ситуації роль “Лікарняних кас” як прообразу майбутнього медичного страхування може суттєво покращити ситуацію у галузі охорони здоров’я України. І приклад “Лікарняної каси Житомирської області” у цьому сенсі є важливим чинником для поширення та запровадження успішного досвіду на законодавчому рівні усієї держави.

Найкращим захисником здоров'я громадян знову стала

Найкращим захисником здоров'я громадян знову стала
Джерело: http://zhitomir-online.com/2016/02/24/naykraschym-zakhysnykom-zdorovya-gromadyan-znovu-stala-likarnyana-kasa.html

 

Про підсумки спалаху захворюваності говорити ще рано, але уроки ситуації очевидні

17.02.2016

Спалах захворюваності на грип та пневмонію потроху йде на спад. Щодня до медичних закладів обласного центру потрапляють хворі, однак сьогодні пікове навантаження на лікарняні установи відчутно зменшилося.

За словами головного лікаря центральної міської лікарні №1 м.Житомира Анатолія Вусика, епідемії грипу у чітко визначених характеристиках та обчисленнях, цього разу не було.

Так званий епідеміологічний поріг захворюваності у січні 2016 року підвищився на 20%, що призвело до суттєвого збільшення числа пацієнтів, які зверталися до лікарів. Однак, особливістю нинішньої ситуації стали значні ускладнення, які викликає вірус грипу. Якраз через ускладнення, викликані наступом грипу, люди здебільшого і потрапляють на стаціонарне лікування.

Фахівці зазначають надзвичайну швидкоплинність та динаміку виниклих ускладнень, що неабияк впливає на подальший процес лікування хворих. Якщо хворий на грип пацієнт вчасно не звертався за медичною допомогою, обмежившись лікуванням вдома, або ж самолікуванням, втрачаються кілька дорогоцінних днів, які можуть стати визначальними у процесі одужання пацієнта.

За словами Анатолія Вусика, мешканці Житомира часто не поспішають звертатися до лікаря через усім відому причину – дороговартісність самого процесу лікування. Звісно, кожна ампула антибіотиків, якими зазвичай лікують хворих із ускладненнями, коштує кілька сотень гривень. Якщо ж хворий потребує не одного виду препаратів, а двох чи кількох, а сам процес лікування триває щонайменше тиждень, або й десять днів, то неважко порахувати, що хвороба для пацієнта обходиться у чималу кількатисячну суму, яка часто стає важким тягарем для бюджету сім’ї. Люди змушені шукати кошти, позичати, звертатися до родичів, бо ситуація того насправді вимагає. У значно кращій ситуації опиняються члени «Лікарняної каси Житомирської області», які, потрапивши до лікарні із ускладненнями чи пневмонією, отримують належні препарати згідно призначення лікаря.

 «Фактично кожен четвертий наш пацієнт, є членом лікарняної каси і , наприклад, із 596-ти хворих, які звернулися до нашої установи із початку року, півтори сотні отримували лікування за рахунок «Лікарняної каси», – говорить А.І.Вусик.

Звісно, тих 4 грн 18 копійок, які передбачені бюджетним фінансуванням на одноденне перебування хворого у стаціонарі, очевидно не вистачає на повноцінне лікування. У той же час, щоденні витрати «Лікарняної каси Житомирської області» становлять до 70-ти гривень на одного пацієнта, а перебування хворого у реанімаційному відділенні обходиться для «Лікарняної каси у 600 гривень щодня. А якщо пацієнт не перебуває у «Лікарняній касі Житомирської області», або ж не має медичної страховки, необхідні для лікування препарати  треба закуповувати самому хворому. І всі ці фінансові клопоти виникають у ситуації, яка не терпить найменшого зволікання, де кожен день, а іноді й години, мають надзвичайну вагу найпершим чином для хворого пацієнта.

 Прес-служба Житомирської обласної партійної організації Аграрної партії України

http://www.pda.zhitomir.info/news_154653.html

http://www.poltavalk.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3273:pro-pidsumki-spalakhu-zakhvoryuvanosti-govoriti-shche-rano-ale-uroki-situatsiji-ochevidni&catid=170&Itemid=8

 

“Пульс” №7 – 18.02.2016 р. – подяка О.М.Левкович

Добрий день, шановна редакціє газети «Пульс»!
Звертається до вас жителька села Рихальське Ємільчинського району Левкович Олена Миколаївна. З допомогою вашої газети хочу висловити велику подяку лікарям, медсестрам та молодшим медсестрам гінекологічного відділення ЦМЛ №1 Житомира, де я нещодавно проходила лікування. Увага, чуйність, турботливе ставлення до хворих – риси, які притаманні кожному медпрацівникові цього відділення.
Хочу подякувати лікарю з великої літери – завідуючій відділенням Донець Валентині Євгенівні за високий рівень майстерності, професіоналізм і – що найголовніше в наш час – за людяність. В будь-який час дня і ночі вона завжди прийде на допомогу. Таких, як Валентина Євгенівна, в народі називають: лікар від Бога.
Дякую операційній медсестричці Юлечці Катращук-Тищенко, котра, як та бджілка, літає від хворого до хворого, роблячи перев’язування. Завжди усміхнена й привітна, вона поділилась, що не уявляє себе без цієї професії. Також велика вдячність невтомним медсестричкам Марії Кухарець, Аграфені Черниш, Тетяні Павлюк, Людмилі Згоранець за їх турботу, професійність, терплячість, привітність. Кажу спасибі кожному лікарю, медсестричці та молодшій медсестричці цього відділення й бажаю їм усім гарного здоров’я, сімейного затишку, людського щастя, мирного неба над головою, здійснення всіх мрій і бажань.
Крім того, хочу подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» за фінансову підтримку в лікуванні. Моя сусідка по палаті, маючи такий самий діагноз, як у мене, виклала чималеньку суму на лікування – медикаменти в наш час дуже дорогі й це витратно для простої родини. Завдяки ж «Лікарняній касі» моє лікування було фактично безкоштовним – лікар-експерт ЦМЛ №1 Войналович Тетяна Василівна посприяла тому, що мене забезпечили всім необхідним. Тож хочу побажати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» подальшого процвітання. Ви добру справу робите для людей!

 

“Пульс” №7 – 18.02.2016 р. – подяка Р.Гашимов

З НАШОЇ ПОШТИ
Доброго дня, шановна редакціє газети «Пульс». Пишу вам, щоб розповісти про людей, котрим завдячую своїм одужанням, котрі завданням свого життя визначили служіння іншим.
Нещодавно довелось мені звернутись за медичною допомогою до лікарів – маю ще з дитинства гіпертонічну хворобу, тож стресова ситуація закінчилась гіпертензивним кризом. Із ним я й опинився в кардіологічному відділенні ЦМЛ №1 Житомира. Якось прочитав слова когось із мудрих людей: «Життя не зобов’язане бути зручним. Ми всі прийшли сюди, щоб відчути й радість, і страждання. Але ніколи не втомлюсь повторювати, що найголовніше – це віра в себе, в свої сили». Так-от хочу сказати, що цю віру у власні фізичні можливості, в одужання у мене вселили завідуючий кардіологічним відділенням ЦМЛ №1 Житомира Завгородній Анатолій Андрійович та лікарі Паславська Надія Володимирівна й Вольницька Світлана Юріївна. Завдяки їх професійним умінням загострення хвороби відступило. А дякуючи благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» на лікування витрачати власні кошти не довелось – лікар-експерт ЦМЛ №1 Войналович Тетяна Василівна ретельно підібрала всі необхідні медикаменти, які я й отримав від «Лікарняної каси». Тож слова про те, що найважливіше – своїми вміннями робити людей щасливими, дійсно, стосуються співробітників цієї благодійної організації. В цьому їх головне призначення.
Всім їм я щиро бажаю й самим бути здоровими, зустрічати на своєму шляху тільки хороших людей, радіти кожному дню, знаходячи все нові й нові докази на користь того, що життя прекрасне!
Зі щирою повагою – Гашимов Рустам, місто Житомир.

 

Наймолодше кардіологічне відділення в Україні – найкраще!

Так охарактеризував кардіологічне відділення КУ ЦМЛ №2 Житомира його головний лікар Віктор Петрович Павлусенко. Наголосивши, що працює в ньому професійно дуже грамотний колектив, зібрані найкращі лікарські й медсестринські кадри на чолі з завідуючим Олесем Івановичем Кутнім – відтак і грошей для придбання нового обладнання, попри нинішні фінансові негаразди, керівництво закладу не шкодує. Що й не дивно, адже це – для збереження життя та повернення здоров’я людей.

колектив відділення
– Оскільки серцево-судинні захворювання є причиною сумного лідерства смертності в світі, ми повинні думати, де максимально сконцентрувати апаратуру, кадри – все необхідне для того, щоб надавати допомогу таким хворим якнайраніше, – говорить Віктор Петрович. – Тому впродовж кількох років у нашому закладі створено міцну високопрофесійну базу, де можна обстежитись, підібрати курс лікування і провести, як мовиться, виховну роботу з хворими, адже правильний спосіб життя – одна з запорук профілактики серцево-судинних захворювань, зменшення їх впливів і ризиків. Адміністрація зробила все, щоб кардіологічне відділення КУ ЦМЛ №2 Житомира було одне з найкращих не тільки в місті, а й в області. Відтак сьогодні ми маємо єдину проблему – бажаючих пролікуватись дуже багато, а можливості лікарні не дозволяють розширити його, прийняти всіх. Отож це сформувало нове завдання: тепер нам необхідно активно розвивати до такого ж рівня мережу існуючих денних стаціонарів, щоб пацієнти, пролікувавшись певний час у цьому потужному відділенні, продовжили його в не менш гарних умовах.
– Тому весь наш персонал працює надзвичайно самовіддано, – приєднався до розмови завідуючий кардіологічним відділенням КУ ЦМЛ №2 Житомира Олесь Іванович Кутній. – Аби виправдати довіру керівництва.
– Попри всі негаразди, як зараз модно говорити, Ваше відділення не лише живе, успішно працює, але й розвивається. Яким чином?
– Ми за дієвого сприяння та надзвичайно вагомої допомоги головного лікаря залучаємо не лише державні кошти, а й спонсорську допомогу. Зараз це дуже важливо, тому що не можна бути інертним, пасивним – треба намагатись зробити більше. Тож, наприклад, ремонт робили так, щоб було чим похвалитись – у результаті колишній міський голова, відвідуючи відділення, відзначив наші старання: «Я бачу, як гарно ви працюєте – допоможу вам!» І виділив із міського бюджету гроші, щоб ми закінчили роботи. До речі, дизайн ми розробили самі – практично все придумували, щоб було не просто красиво, а перш за все – функціонально, зручно для пацієнта. І непогано, я вважаю, у нас вийшло.
– У Вас чудово вийшло!
– Наш головний лікар сприяє всьому – з ним у цьому плані добре працювати.
А що ми неабияк стараємось, то наступного приїзду міського голови, пам’ятаю, похвалившись завершеним ремонтом, завели мову про те, що маємо апарат для проведення черезстравохідної ехокардіографії (єдиний, до речі, в області) – потрібен черезстравохідний датчик. Попросили його розглянути питання – як би придбати його за кошти міського бюджету. За активного впливу В.П.Павлусенка на розгляд нашого прохання цей датчик таки придбали – працюємо з ним уже другий рік (і це дуже важливий момент, що він діє саме в державній – не приватній – лікарні, адже завдяки цьому більше пацієнтів можуть пройти обстеження (відіграє роль, звісно, фінансовий аспект)). В області жоден медичний заклад не має такої апаратури – пацієнтів для проведення дослідження вони направляють до столиці. А це – й витрати хворих на дорогу, й – головне – зайва трата часу (а він для таких пацієнтів – на вагу золота, як мовиться). Тож завдяки черезстравохідному датчику ми можемо визначити ранній діагноз (адже через шлунок та стравохід серце «побачити» краще) або провести певні передбачені його застосуванням процедури з меншими ускладненнями (що було неможливо трансторакально при звичайній ехокардіографії). Такої апаратури не мають міські лікарні навіть інших регіонів України – зазвичай, це рівень обласних та науково-дослідних медичних закладів. Тому-то й пишаємось ми тим, що нам повірили й купили її – довірились нашим умінням та бажанню розвиватись.
– За цей час, що з ним працюєте – відчули вже якісь результати?
– Черезстравохідний датчик дороговартісний, але – вкрай потрібен. Просто треба вміти на ньому працювати – отримувати інформацію. Він застосовується тільки за показами, але завдяки йому проведено вже сотні процедур обстеження – встановлено багато діагнозів ендокардитів на ранніх етапах, виявлено випадків тромбоемболій легеневих, тромбів у порожнинах серця. Крім того, цей датчик дає можливість відновлювати ритм серця: за відповідною методикою в певні терміни ми обстежуємо пацієнта на відсутність чи наявність тромба й затим або проводимо процедуру (це економить час хворого – йому вже немає потреби їхати для цього до столичних клінік), або ж – госпіталізуємо для проведення лікування. До речі, якщо немає датчика, то потрібно кілька госпіталізацій: спочатку підбирається схема лікування, затим через якийсь час уже можна відновлювати ритм. Завдяки ж застосуванню датчика скорочується час для відновлення ритму – тобто термін перебування пацієнта в стаціонарі. Зменшується й кількість його повторних госпіталізацій.
Крім того, хочу похвалитись іще одним досягненням. Ми маємо холтерівські системи добового моніторування ЕКГ – працюємо з ними ще з 2007 року, вони гарно функціонують і донині. Але постало питання про придбання нового датчика до системи, адже рівень апаратури треба постійно підтримувати. Тож пояснили це нашому «головному» – задіявши й спонсорські, й благодійні кошти, два місяці тому датчик він нам придбав: досить дорогий, із дуже хорошою комп’ютерною програмою, яка обробляє інформацію (бо програмне забезпечення – це зараз дуже важливо). Програма ж там дійсно досить інтелектуальна, розрахована на вищий рівень обстежень – експерт-класу. На даний момент датчик – найкращий в області (такого немає навіть у приватних клініках), робить моніторування на 12 каналах (на сьогодні в надто небагатьох клініках України здійснюється моніторування ЕКГ на 12 каналах). Крім того, цей апарат зареєстрований у всіх країнах Європи (досі ми працювали з апаратом, який мав лише українську медичну реєстрацію). Тобто це означає, що він підтримує всі міжнародні стандарти. Скажу більше: протягом останніх двох років апарат був лідером продаж в Австрії й досі входить до трійки кращих у світі за програмним забезпеченням. Ці нюанси для вузькоспеціалізованої кардіології дуже важливі: сьогодні хворих треба «дивитись» на мікрорівні – кого з них лікувати на місці, а кого направляти до столичних вузькоспеціалізованих клінік. Тобто необхідно на клітинному рівні з’ясовувати, де закінчується наша компетенція (якщо, наприклад, хворий потребує стентування – ми ж його не проводимо, тож необхідно скерувати його до лікувального закладу вищого рівня надання медичної допомоги). Треба відчувати – де ти можеш зробити все, а де межа твоїх можливостей, закінчується й – передати пацієнта передати наступному спеціалісту. Така тактика приводить до кращої виживаємості серед хворих.
– Дійсно, Вам є чим похвалитись стосовно обладнання. Що ж, варто сказати кілька слів і про колектив, навантажуваність на відділення, медикаментозне забезпечення…
– Якщо говорити про «праву руку» завідуючого – це В’ячеслав Олександрович Олефір, котрий мене заміняє, коли я, наприклад, у від’їзді. Хотів би відзначити гарним словом роботу старшої медсестри Тетяни Дмитрівни Коваль і сестри-господині Людмили Михайлівни Ковальчук. Розумієте, весь колектив працює справді надзвичайно самовіддано й старанно (адже таке у нас відділення – по-іншому просто не можна!), але названі його представники – це основа, на яку я опираюсь. Таким чином економиться час завідуючого.
Загалом же хочу зауважити, що відділення у нас наймолодше в Україні – його відкрили 2 лютого 2009 року, тож працюємо лише шостий рік. А пацієнтів вистачає – багато занедбаних випадків. І, на жаль, змушений із прикрістю констатувати, що чим далі, тим важче стає працювати. По-перше, ми орієнтовані на надання допомоги тяжким хворим – а така робота забирає багато часу. Відділення ж розраховане лише на 35 ліжок – цього недостатньо для Богунського району Житомира на 120 тисяч осіб населення. Тож площі нам недостатньо – в палатах перебувають по п’ятеро пацієнтів (і така проблема – гостра потреба в площах – в кардіологічних відділеннях по всій Україні). Проте ефективність та якість допомоги тяжкому хворому кращі, якщо для її надання є простір – а нам його розширювати немає куди. Тому доводиться справлятись на тому, що маємо.
– Ви сказали, мовляв, «пацієнтів вистачає – багато занедбаних випадків». Яка тому причина?
По-перше, лікування дороговартісне. До цієї кризи таблетоване лікування простіше було призначати – зараз важче стало через фінансові труднощі у людей. Багато хворих через це не оперуються – операції, нові методики продовжують життя. Немає ж коштів – життя скорочене, якість життя погана.
Я, до речі, завжди наголошую нашим пацієнтам, що в цьому випадку дуже вигідним для них є членство в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» – навіть елементарні, життєво необхідні препарати вона надає. Звісно, хочеться більше, але навіть у ситій Європі якісь нові ліки (наприклад, зараз там введені нові антикоагулянти) не включені в страховку – вони дуже дорогі. Тому, безперечно, «Лікарняна каса» має певні обмеження в препаратах та послугах, тому що не може при щомісячному добровільному пожертвуванні в сумі 35 гривень повністю відшкодувати дороговартісні методи обстеження, оплатити знову ж таки дороговартісні сучасні ліки – треба розуміти, що це неможливо, це – протиекономічно. Тим паче – в «Лікарняній касі» багато хронічних хворих, які дуже часто потрапляють до лікарні – вони за рік витрачають набагато більше коштів благодійної організації, ніж сплачують щомісячних пожертвувань. Тому я не просто розповідаю пацієнтам, які є «плюси» членства, а наголошую: Ви вступаєте до «Лікарняної каси» й Вам 80% лише, зокрема, лабораторних обстежень відшкодовує благодійна організація (а це – порахуйте – близько 250 гривень). Якщо Ви хронічний хворий – протягом року разів кілька зекономите вже на одній лабораторії кілька сотень (а тяжкий хворий – це щодня чи через день аналізи), ще до того ж певні медикаменти надасть благодійна організація – і це вже відчутно для Вашого гаманця. На цьому нашим людям треба акцентувати увагу. Звісно, дехто зі здорових нібито людей говорить, мовляв, не буду вступати до «Лікарняної каси» – чи я захворію, чи ні, то нащо мені тратитись. То я по-іншому говорю: займіться благодійністю – Ви здоровий, займаєтесь здоровим способом життя, але, вступивши до ЛК, оплатіть лікування отому дідусеві, котрий живе на свою нещасну мізерну пенсію. Отак я пояснюю. Так повинно робитись. «Лікарняна каса» має існувати за рахунок здорових – цей прошарок треба залучати, їм треба говорити, що це – благодійність, що ви допомагаєте хворим людям, котрі не можуть собі цього дозволити. Такий принципи страхової медицини, про які необхідно розказувати – цим треба багато часу займатись.
Та я хотів би ще повернутись до причин збільшення кількості пацієнтів. Друга найболючіша причина – немає культури поведінки у людей. Немає контролю за хворими. Немає сильної дієвої пропаганди здорового способу життя – не курити, правильно харчуватись (а від цього дуже багато залежить).
– Й отієї диспансеризація, про яку багато говорять, але як насправді її проходять працівники організацій, підприємств – то ж усі знають. Як мовиться – для годиться.
– Оце той «провал», який не залежить від нас, лікарів – це системний провал. Ми не зможемо зробити диспансеризацію – це неможливо.
– Дивно це чути від лікаря…
– Просто у нас, як не прикро це прозвучить, на пацієнтів треба «тиснути» – мати якісь суттєві важелі впливу. Ну, не хочуть наші люди зрозуміти, що та ж диспансеризація, здоровий спосіб життя – це для їх же блага. Бо культура, менталітет у них такі: от привезуть його вже помираючим, тоді він про щось подумає. А якщо наступного дня стало легше – виходить за поріг відділення й знову веде той же спосіб життя…
– Що й до помирання…
– Треба десятки років витратити, щоб виховати хоч одне покоління свідомих людей. А це – великі державні програми з залученими у них потужними коштами, яких просто немає.
– Чого Ви побажали б своєму молодому відділенню?
– Щоб у моїх колег вистачало терпіння, бо навантаження високі, персоналу мало для того, щоб обслуговувати таких хворих – щоб таку їх кількість та ще й якісно обслуговувати, треба подвоювати персонал. Бо це – тяжкі хворі. Біля такого хворого, буває, може бригада ходити. Тож, звісно, я хотів би побажати їм терпіння й витримати всі критичні роки для України – я думаю, що потім буде все добре. Уже, може, буде якась страхова медицина – повинно щось бути, повинно щось змінюватись, бо медицина в страшному стані. І це не проблема наша, лікарська – це проблема системи. Як її змінити? Для цього треба колосальні витрати й, звісно – жорсткі реформи.
Вікторія Паламарчук.

 

Врахувати «за» і «проти»

Коли з високих трибун та у великих залах активно обговорюється (а часто ще й із суперечками) необхідність (а чи палке заперечення) проведення реформування системи (чи її окремих напрямків) охорони здоров’я, щоразу хочеться запитати як у прихильників реформування, так і в їх опонентів: «Чи всі оці суперечки й дискусії не є «стрясанням повітря» й закінчаться, зрештою … нічим (бо ж грошей для якихось глобальних змін немає)? Чи можете ви запропонувати дійсно дієві шляхи виходу галузі з нинішньої ситуації? Чи варто так огульно заперечувати те, що існує наразі («весь мир разрушим до основанья, а затем…»), а чи все ж досить внести певні корективи – врахувавши сьогоднішні реалії й потреби медицини?» Проте – це власна думка автора. Що ж думають із цього приводу спеціалісти?
– Я згадую, як ми в інституті вивчали різні системи організації охорони здоров’я – Беверджі, Тейлора, Семашка, – говорить головний позаштатний акушер-гінеколог департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, завідуюча гінекологічним відділенням ЦМЛ №1 Житомира Валентина Євгенівна Донець. – «Найріднішою» для нас була саме система Семашка (на початку своєї кар’єри я ще навіть за нею працювала) – на мою думку, одна з найкращих систем організації охорони здоров’я з надання медичної допомоги населенню всієї країни й Житомирщини (оскільки я опікуюсь здоров’ям населення саме області), зокрема. Адже це – профілактична медицина, спрямована на кожного жителя. Тобто при даній системі медицина опікується не лише покращенням здоров’я хворої людини, вилікуванням того чи іншого захворювання, а й проводить масштабну санітарно-гігієнічну, роз’яснювальну роботу, здійснюючи профілактичні огляди, заходи зі вчасного оздоровлення населення та попередження того чи іншого захворювання тощо. Тож в ідеалі, звісно, це прекрасна система. Але, на превеликий жаль, і найбільш дороговартісна. Адже, щоб опікуватись здоров’ям кожної людини, необхідно мати певні кошти – без них ні збережеш їй здоров’я, ні вилікуєш. І як не прикро констатувати, але, на жаль, ця система в нашій країні наразі потерпіла крах – оскільки достатнього фінансування немає.
Крім того, проблему цієї системи я вбачаю ще й у тому, що фінансування лікувальних закладів за нею розраховане на ліжко, виходячи з чисельності жителів і показника їх госпіталізації. Як практикуючий лікар, я переконалась, що це не завжди виправдовує себе – якби наша держава не рахувала кошти, ми мали б можливість кожне захворювання пролікувати в стаціонарі, забезпечити фінансово й харчування, й медикаменти, й захищені статті (заробітну плату, енергоносії), кожен пацієнт із якимись хронічними захворюваннями двічі в рік мав би можливість профілактично пролікуватись. Все це в ідеалі було б, звісно, дуже добре, проте – високозатратно. А зайвих коштів немає – додатково виділені для потреб медицини субвенції спрямовуються на наближення до населення сучасних високовартісних технологій. Тож ми змушені ретельно рахувати кошти, передбачені для щоденних, як мовиться, потреб, і витрачати їх надзвичайно заощадливо (відтак утримувати в районах області, наприклад, такі величезні лікарні нелогічно – фінансувати їх наразі просто неможливо).
Система Семашка прекрасно працювала тоді, коли не було безробіття, такої міграції населення, як зараз, і практично всі його верстви організовано проходили медогляди за місцем роботи. В результаті проведеної диспансеризації ми могли виявити певне захворювання на його ранніх стадіях і відразу скерувати хворого до лікувальних закладів певного рівня надання медичної допомоги для його дообстеження, призначення лікування й спостереження затим (після отриманого лікування) лікарів за ним навіть у найвіддаленішому куточку нашої області. До того ж – знову ж таки за системою Семашка – ще й господарство (організація, підприємство), де працював цей хворий, виділяло йому путівку для профілактичного оздоровлення. Тобто таким чином ми могли зберегти здоров’я людини – це дуже важливо.
Нині ж реалії часу «працюють» не на користь даній системі – відповідно вона не дає очікуваної (й отримуваної колись) ефективності. Скажу як лікар-гінеколог, що, наприклад, у нас є зараз райони, де в гінекологічному відділенні працює лише один-єдиний лікар, котрий не може оперувати – навіть просто через те, що він один (у зв’язку з цим, до речі, знижується і його кваліфікація). А ліжка такого гінекологічного відділення проте повинні фінансуватись – що є невиправданою розкішшю. А якби кошти, як мовиться, «йшли за пацієнтом», а не «на ліжко», то цей пацієнт був би скерований (до того ж – вчасно) до лікувального закладу вищого рівня надання медичної допомоги чи в інший (такий же, але, наприклад, сусіднього району) лікувальний заклад, де є можливість прооперувати його, де просто є багато лікарів із досвідом. Тобто пацієнт отримав би кваліфіковану медичну допомогу.
Тож із невиправданості старої (розрахованої на ліжко) системи фінансування галузі випливає необхідність фінансування на послугу (це стосується й акушерства та гінекології). Але це не передбачено системою Семашка, це можливе лише зі втіленням зовсім іншої системи організації охорони здоров’я – страхової медицини.
Тобто – підсумовуючи – хочу сказати, що я й «за», і «проти» системи Семашка. Вона – через свою високозатратність – «спрацьовує», лише коли медицина має дуже багато коштів. На сьогодні ж я особисто бачу вихід лише в страховій медицині. Прикладом – як можливий перехідний етап чи одна з початкових стадій страхової медицини – є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Це саме той випадок, коли «кошти йдуть за пацієнтом». Так, наприклад, якщо в наше відділення міської лікарні поступає пацієнтка з будь-якого району області (причини й обставини бувають різні: приїхала жінка в гості й раптом виникла необхідність надати їй ургентну допомогу – «екстрена» доставляє її до найближчого медичного закладу), маючи членський квиток благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», вона отримує медикаменти саме у нас – тобто в закладі, де їй надають медичну послугу. Й це стосується всіх членів «Лікарняної каси», в який би медичний заклад області вони не потрапили – сьогодні проблеми з медикаментами для таких хворих немає. Й уже на практиці ми переконались, що все-таки кошти повинні «йти за пацієнтом» – фінансування має бути на послугу, а не на ліжко. Тобто нині діючу систему треба змінювати – як того вимагає час. Але – в сукупності з кращими напрацюваннями роботи за системою Семашка.
Вікторія Паламарчук.

 

Дякую за турботу та співчуття!

Зараз на медицину та її працівників дуже «модно» нарікати – а я пишу вам, щоб розповісти, які добрі, щирі, співчутливі й турботливі люди в ній працюють. Я, Загурський Казимір Іванович, перебував нещодавно на лікуванні в ЦМЛ №2 Житомира, де мене оперував завідуючий хірургічного відділення №1 Помирляну Віктор Антонович. Якось прочитав у вашій газеті подяку для нього від такого ж пацієнта, як і я, котрий писав, що цього чудового лікаря обожнюють усі хворі його відділення. І це – щира правда! Й медсестрички там теж такі молодчинки – і під час операції, й після неї до мене були надзвичайно уважними, й перев’язувальні медсестри дуже славні, співчутливі до чужого болю. Душевні люди працюють у цьому відділенні. Зайвий раз прийдуть у палату – а для післяопераційного хворого, повірте, це ніколи не буває зайвим – і перевірять мій стан, і запитають, як почуваюсь. Зараз ось місяць минув після операції – з понеділка піду до лікаря на огляд, то вже, сподіваюсь, і вашу газету з подякою для нього йому занесу. Нехай людині буде приємно, хай знає, що його цінують і поважають.

Та хотів би подякувати ще й благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». В моїй палаті лежав чоловік – він не вступив до неї, то я бачив, у яку суму йому обійшлись усі медикаменти для операції, а потім післяопераційного лікування, реабілітації. Бо ж усе – починаючи від бинта й закінчуючи наркозом – купував за власні кошти. Я в «Лікарняній касі» років зо два – щомісяця справно сплачую добровільні пожертвування. І так скажу: це добре, що у нас в області вона є. От одні говорять, мовляв, я цю суму щомісячних внесків відкладатиму – це люди, які не розуміють дійсної ситуації. Гроші, може, й відкладатимеш, але ж все одно їх потратиш, бо життя таке, що не знаєш, які нагальні потреби виникнуть. А «Лікарняна каса» – це як «зберкнижка» колись була. Ти знаєш, що треба кожного місяця заплатити 35 гривень (не надто, погодьтесь, відчутно для свого бюджету), а потім же як знахідка ця «Лікарняна каса» – ти знаєш, що ліками вона тебе забезпечить. Тим паче, я маю інвалідність і часто – щопівроку – звертаюсь до лікарів. Тож якщо порахувати – це дуже вигідно. Тобто говорити про якесь відкладання грошей – це можуть так сказати тільки ті люди, котрі не вміють рахувати.
Тому я всім своїм рятівникам щиро дякую й бажаю й самим бути здоровими – це найголовніше зараз.
Зі щирою повагою до них – Загурський Казимір Іванович.

 

Подяка.

Зі словами щирих слів подяки звертаюсь до вас, аби сказати гарні слова про наших медпрацівників. Я не вперше лікувався, оперувався – бо, хоча й стараюсь кріпитись, але вік уже маю не надто молодий – не на ярмарок, як мовиться, вже літа летять, а з ярмарку…
Й нещодавно довелось мені вже вдруге прооперуватись – а лікувався я в хірургічному відділенні №1 ЦМЛ №2 Житомира. Так-от найщиріші слова вдячності – лікарю, який мене оперував, завідуючому відділення Помирляну Віктору Антоновичу. Його просто-таки обожнюють пацієнти, повірте, адже має він і справді золоті руки. Я вже скоро місяць, як виписався – почуваю себе добре. Тож згадую його сердечно й щиро – і його, й усіх медсестричок – дуже уважних, і перев’язувальних медсестричок – двох Галинок, дуже приємних жіночок із лагідними руками. Будучи пересічним громадянином, відповідаєш лише за себе, а медпрацівником – за життя інших людей. В цьому їх благородне призначення і за це їм щира від нас, пацієнтів, подяка.
Хотів би згадати добрим словом і благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області» – перебуваю в ній уже давно, фактично, від самого її створення. Я пенсіонер, тож щомісяця внески сплачувати мені, як мовиться, не накладно, а от коли потрапляєш до лікарні з хворобою – збитки без допомоги «Лікарняної каси» були б великі. А лікарі-експерти організації контроль тримають на належному рівні – приходять, цікавляться історією хвороби: які препарати виписані, чи пацієнт їх отримує. Я задоволений послугами організації й дуже їй вдячний. Бо ж бачив навіть під час нещодавнього перебування в лікарні: хто не в «Лікарняній касі» – всі медикаменти їм доводиться купувати за власні кошти. А зараз вони недешеві – це складно й добряче «б’є по кишені» не лише пенсіонерові! А у мене ж усі витрати були за рахунок «Лікарняної каси». Тому це – дуже вигідно, я сказав би. Звичайно, дай, Боже, не хворіти й до лікарень не потрапляти, але, якщо вже хвороба приходить, то вона не вибирає – маєш ти великі достатки, а чи рахуєш копійки. Були навіть у моїй палаті хворі, котрі не в «Лікарняній касі» – різниця між нами була відчутною (принаймні, для мене): їх рідним доводилось весь час тратити гроші – то одне купити, то інше. А мене це не хвилювало, бо ж знав, що «Лікарняна каса» мене всім забезпечує – я чоловік грамотний і знаю, що це саме отой принцип, коли «гроші йдуть за людиною».
А чого хотів би побажати всім – і Помирляну Віктору Антоновичу, й колективу відділення, й усім, хто працює в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області»? Лише єдиного – здоров’я! Щоб вони й самі ніколи не хворіли, а пацієнтів лікували всіх так добре, як мене. Я їм бажаю, щоб на їх шляху зустрічалося якомога більше хороших людей, щира шана яких берегтиме й захищатиме їх усе життя.
З повагою – недавній пацієнт хірургічного відділення №1 ЦМЛ №2 Житомира Фурманюк Віктор Миколайович.

 

Лікарняні каси – це організації, які в наші дні є вкрай необхідними

До прес-служби Лікарняної каси Житомирської області звернулася жителька міста Житомира Раїса Іванівна Косік. Пані Раїса та її чоловік лише близько трьох років є членами Лікарняної каси, проте,  за цей час жінка вже впевнилася у тому, що каса для людей необхідні, як повітря. «Дуже рада, що на Житомирщині  діє така організації, вона дійсно турбується про людей, підставляє плече в найнеобхідніший момент. Звісно, не помічаєш всього того доброго, що робить ця організація до тих пір, поки сам не зіштовхнешся з проблемами.  Минулого року в мого чоловіка (Антона Антоновича Косіка-ред.), трапився інсульт, нашій родині було дуже важко, проте Лікарняна каса не залишила нас сам на сам з проблемами і повністю забезпечила усім необхідним. В лютому місяці вже цього року чоловік був на денному стаціонарі при міській поліклініці, що на Лесі Українки, цього разу нагадав про себе цукровий діабет. Знову благодійна організація потурбувалася про лікування. Тому наша родина на власному досвіді впевнилася в тому, що Лікарнянаа каса – це організація, яка в наші дні є вкрай необхідною. Хочу привернути увагу жителів Житомирщини, що в цій організації працюють люди, яким не байдуже до кожного, хто до них звертається. Як приклад – лікар-експерт Лікарняної каси ЦМЛ №2 м.Житомира Світлана Степанівна Єрмаченкова. Ця людина постійно консультує нашу родину з будь-яких медичних питань та й усього, що стосується роботи і діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Тож наша родина від усього серця бажає Світлані Степанівні здоров’я та здійснення найзаповітніших бажань. А колективу Лікарняної каси зичимо процвітання  на благо нашого регіону».

Тож ми радимо вам даремно не гаяти часу і потурбуватися про сімейний бюджет, крім того, впевненість у завтрашньому дні – це той життєвий щабель, який має бути у кожного. Усю необхідну інформацію можна отримати цілодобово за телефоном (0412)55 – 49- 50 або (067)411-14-51 (з питань вступу та сплати) та 067-411-30-93 (з медичних питань), або ж на офіційному сайті ЛК: http://likkasa.com.ua/. Безпосередньо на сайті можна вступити до ЛК та сплачувати внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку.

 

Програма “Досвід регіону” (про Лікарняну касу Житомирської області)

Лікарняна каса об’єднує майже 207 тис. жителів Житомирщини, що становить 16,3 % від загальної кількості населення (з них 36 тис. дітей). Про переваги членства в цій благодійній організації розповідають лікарі та пацієнти ЦМЛ №1 м.Житомира в програмі “Досвід регіону”

http://likkasa.com.ua/?p=3380

 

Я безмежно вдячна тій людині, яка заснувала цю організацію та усім, хто працює в касі на благо людей

Доля кожного пенсіонера унікальна, але проблеми ті самі.  Про що можна говорити, коли розмір пенсії  в наші дні нижче звичайних потреб найневибагливішого громадянина України. Багато людей, пропрацювавши все життя, опинились нині у важкому матеріальному становищі. Як вижити пенсіонеру, якщо більшість коштів йде на комунальні платежі та ліки? Звісно, більшість з них «заощаджує» на власному здоров’ї.

Давно вже усі свої мрії про безоплатну медицину ці люди  залишили поряд з нездійсненними бажаннями. Проте вихід все ж таки є. В нашій країні вже давно діють благодійні організації – Лікарняні каси, які дають змогу кожному своєму члену отримати якісне медичне обслуговування, незважаючи на розмір їх гаманця. Важливо відзначити, що в 2012 році благодійною організацією «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК) був  втілений  в життя  новий  соціальний  проект, який отримав лаконічну назву «Потурбуйся про батьків». Суть програми проста: дорослі діти, які перебувають в ЛК, можуть сплатити внески за своїх батьків і таким чином залучити їх до Лікарняної каси. У такому разі батьки мають можливість відразу, не чекаючи трьохмісячного терміну, користуватися допомогою ЛК. Благодійна організація надає гарантований доступ до медичної допомоги (обстеження чи  лікування в стаціонарі, денному стаціонарі, стаціонарі вдома, в амбулаторних умовах) в закладах охорони здоров′я області та за її межами.

Ольга Іванівна Фурманюк має мізерну пенсію, тому про якісне лікування могла тільки мріяти. Проте, багато років тому вони з чоловіком приєдналися до «Лікарняної каси Житомирської області».

«Сказати, що я просто вдячна цій організації – нічого не сказати. Моя вдячність немає меж. Нам, пенсіонерам, нема  на кого сподіватися,  чи чекати манни небесної. Я точно можу сказати, що якби не ця організація, то мене вже і не було б на цьому світі. Я перенесла два мікроінсульти, маю цілу «торбину» хвороб.  Нещодавно я лежала в центральній міській лікарні №2 м.Житомира в неврологічному відділенні. За весь час мого перебування там  я не заплатила жодної копійки за своє лікування. Тому для мене ця організація – усе і понад усе. Я безмежно вдячна тій людині, яка заснувала цю організацію та усім, хто працює в касі на благо людей. Також хочу висловити вдячність завідуючій неврологічного відділення цієї ж лікарні – Павлусенко Олені Леонідівні. Я ще не зустрічала такого лікаря. Вона надзвичайно чуйна, бачить і чує кожного. Треба бачити з яким терпінням вона по п’ять разів повторює одне й те саме особливо «розуміючим» пацієнтам. Взагалі, в цій лікарні надзвичайний  колектив, я бажаю їм здоров’я та благополуччя. Хочу також подякувати лікарю-експерту Лікарняної каси в ЦМЛ №2– Світлані Степанівні Єрмаченковій  за розуміння та надання консультацій».

Ось така історія. Чи варто щось додати? Мабуть, що ні. Людина кожного дня робить свій вибір, приймає рішення. Тож вирішувати ВАМ. Потурбуйтесь про СЕБЕ!

 

Лікарняна каса працює успішно, дійсно допомагає, тому на даному етапі людського буття є життєво необхідним елементом.

На жаль, ні для кого не є секретом, що  система охорони здоров’я України  має багато проблем, які заважають як пацієнтам, так і самим лікарям. Практика показує неефективність цієї системи, яка іноді порушує права людини на доступ до медичної допомоги. Держава не має можливості забезпечити фінансування якісної та дійсно безоплатної медичної допомоги. Більшість  медичних  закладів намагаються вирішити проблему своєрідним шляхом, примушуючи пацієнтів платити «благодійні внески».

Та чи можна так вирішити цю проблему? Такий підхід примітивний, спрямований лише на «підтримку» якогось закладу. Потрібно шукати глобальні шляхи покращення сучасної медицини та її доступності для кожного громадянина нашої держави.

Звернемо вашу увагу на діяльність благодійних організацій, а саме – лікарняних кас. Лікарняні каси – це  громадські об’єднання населення, які гуртують людей, які  не бажають чекати дотримання від держави безплатних соціальних гарантій, «казкової» безоплатної медицини. Ці люди готові самостійно, на засадах громадсько-солідарної участі сприяти розвитку якісного  та доступного медичного обслуговування. До лікарняних кас вступають громадяни, котрі занепокоєні необхідністю підтримки власного здоров’я і прагнуть до змін нашої медичної системи.

Чи варто говорити про те, що найкращою рекламою для будь-якої установи чи організації є відгуки. Відгуків вдячних пацієнтів, членів Лікарняної каси – дуже багато. Це говорить про те, що Лікарняна каса працює успішно, дійсно допомагає, тому на даному етапі людського буття є життєво необхідним елементом.

Людмила Станіславівна Царук вступила до Лікарняної каси Житомирської області ще у травні 2001 року. Пані Людмила має проблеми з нирками та ряд інших захворювань. Не варто говорити про те, скільки коштів необхідно для лікування в наші часи. «Я постійна гостя у наших медичних закладах, і якби не допомога Лікарняної каси, то я і  уявити не можу, щоб я робила зі своєю мізерною пенсією. У грудні 2013 року я знову лежала у першій міській лікарні, знову каса була поряд, надала мені усю необхідну допомогу. Користуючись нагодою хочу подякувати завідуючому урологічним відділенням – Олександру Васильовичу Хоменку, ця людина професіонал від Бога. А  колективу ЛК я бажаю здоров’я та терпіння, а самій організації – процвітання».

Тож не треба чекати, доки держава потурбується про Вас, або ж просто станеться якесь диво. Робіть правильні кроки вже сьогодні, адже здоров’я –  це запорука щасливого майбутнього.

Усю необхідну інформацію можна отримати цілодобово за телефоном (0412)55 – 49- 50 або (067)411-14-51 (з питань вступу та сплати) та 067-411-30-93 (з медичних питань), або ж на офіційному сайті ЛК: http://likkasa.com.ua/. Безпосередньо на сайті можна вступити до ЛК та сплачувати внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку.

Потурбуйтесь про ваше майбутнє – приєднуйтесь до славної родини Лікарняної каси

З кожним днем усе більше й більше жителів Житомирщини пов’язують із Лікарняною касою свої сподівання на якісне медичне лікування, що досягається дотриманням протоколів надання медичної допомоги. Турбота про здоров’я кожної людини, забезпечення ефективного та раціонального призначення лікарських засобів, доступність і демократизм, прозорість діяльності – ось головні принципи Лікарняної каси Житомирської області. Люди, які вже багато років є членами ЛК, постійно наголошують на тому, що зробили правильно, долучившись до громади Лікарняної каси.

Галина Євгеніївна Денисюк вже майже 6 років крокує пліч-о-пліч з Лікарняною касою. За ці роки пані Галина зрозуміла, що каса – це невід’ємна частина лікувального процесу, адже її допомога завжди така важлива та необхідна.  Галина Євгеніївна має ряд хронічних захворювань, проблеми з нирками. « Я сама з села Баришівка Житомирського району, проте лікуюсь в місті Житомирі досить часто. Це і обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського, і перша міська лікарня. Каса постійно поруч, її допомога суттєва, не знаю, що б я робила без підтримки цієї благодійної організації. Хочу висловити слова вдячності лікарю-урологу першої міської лікарні Вадиму Миколайовичу Кравчуку, я постійно лікуюся у нього, він спеціаліст від бога, надзвичайно чуйна та привітна людина. Також хочу подякувати лікарю-урологу обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Ніні Володимирівні Магалецькій. А Лікарняній касі – доземний уклін та подальшого процвітання».

Тож досить випробовувати власний сімейний бюджет та гаманці, потурбуйтеся про ваше майбутнє, приєднуйтесь до славної родини Лікарняної каси Житомирської області.

Необхідну інформацію можна отримати цілодобово за телефоном (0412)55 – 49- 50 або (067)411-14-51 (з питань вступу та сплати) та 067-411-30-93 (з медичних питань), або ж на офіційному сайті ЛК: http://likkasa.com.ua/. Безпосередньо на сайті можна вступити до ЛК та сплачувати внески без комісії платіжною карткою будь-якого банку.

Лікарняна каса здатна вирішити будь-які проблеми

Я та моя родина члени Лікарняної каси з перших днів її заснування. Ми з чоловіком часто лікуємося, адже в наші дні від хвороб дуже важко вберегтися. У мене остеохондроз, проблеми з ногами, тому допомога від каси дуже доречна. Нещодавно я перебувала в міській лікарні № 2 м.Житомира. Курс лікування для мене нічого не вартував, адже Лікарняна каса забезпечила усім необхідним на суму майже 400 гривень. Хочеться наголосити, що я дуже задоволена роботою Лікарняної каси. Усі проблеми, які у мене виникають здатна вирішити ця організація. Дуже приємно співпрацювати з лікарем-експертом каси Світланою Степанівною Єрмаченковою, яка консультує по всіх питаннях щодо діяльності ЛК та забезпечення ліками. Хочу подякувати завідуючому кардіологічним відділенням Олесю Івановичу Кутньому та завідуючій фізіотерапевтичним відділенням – Людмилі Анатоліївні Кухарчук.

З повагою, Лідія Романівна Тарасенко, м.Житомир.

Лікарняна каса завжди поруч

Хочу висловити подяку Лікарняній касі за те, що вона завжди поруч. Я з цією організацією з перших днів її заснування. За роки перебування в ЛК я зрозумів, що вона надійна і готова у будь-яку хвилину прийти на допомогу. Зараз я знаходжуся в хірургічному відділенні II міської лікарні м.Житомира. Днями мені зробили складну операцію на сечовому міхурі. Лікарняна каса провела значне медикаментозне забезпечення мого лікування (майже 3 тисячі гривень), за що я їй дуже вдячний. Також дуже приємно, що на всі питання щодо діяльності ЛК та забезпечення ліками можна отримати відповіді у лікаря-експерта С. С. Єрмаченкової, яка регулярно відвідує всіх пацієнтів, що перебувають в лікарняній касі. Доземний уклін завідуючому хірургічним відділенням В.А. Помирляну та моєму лікуючому лікарю М.П.Кальчуку.

З повагою – Василь Петрович Лось.

Для мене ЛК назавжди залишиться вірним другом

«…Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб творити так звані дива своїми руками»,  – говорив А. Грін. Читаючи ці рядки, ми розуміємо, що все в наших руках, і ми можемо творити дива, для цього нам потрібне лише бажання. Адже завжди існують люди, які потребують допомоги та чекають на диво. Житомирщина має свого так званого «чарівника», це, мабуть, вже усім добре відома благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Ця організація постійно поряд і готова подати руку допомоги у будь-яку хвилину. Якщо Ви ще нічого не чули про діяльність Лікарняної каси, то ми раді вас запросити до офіційного сайту http://likkasa.com.ua/, або ж ви можете поспілкуватися з співробітниками ЛК за гарячою лінією (0412)55 – 49- 50 або (067)411-30-93   (цілодобово).

Днями ми поспілкувалися з людиною, яка дуже добре знає Лікарняну касу та радить усім приєднуватися до неї. Надія Миколаївна Максимчук вже майже 7 років з благодійною організацією. «Я зараз вже і не пригадаю чому приєдналася до ЛК, якось у нас на фабриці почали вступати до ЛК, ну і ми теж вирішили не стояти осторонь. Це я вже зараз розумію наскільки правильним був той крок. Каса – це завжди допомога, а в наші часи вона життєво необхідна. 6 серпня я потрапила до ЦМЛ №1 м.Житомира в урологічне відділення, там  мене і прооперували. Самі розумієте, що це все дуже дорого. Можете не вірити, проте я особисто не заплатила жодної копійки за медикаменти. Лікарняна каса витратила на моє лікування понад 4500 гривень, і це тільки цього разу, а я ж лікувалася і раніше… Тому для мене ЛК назавжди залишиться вірним другом. Хочу подякувати завідуючому урологічного відділення Олександру Леонідовичу Шарпилу, Вадиму Михайловичу Кравчуку – моєму лікуючому лікарю. А Лікарняній касі – процвітання та вдячних пацієнтів».

Ця благодійна організація дає можливість проконсультувати і забезпечити лікуванням на всі 100%

Прикро визнавати, але ми зовсім не застраховані від підступності хвороби, яка з’являється саме в той момент, коли ти впевнений, що все добре. Проте себе і своїх рідних можна убезпечити на той випадок, коли необхідна медична допомога, а потрібних в ту хвилину коштів немає. Це не рекламні лозунги, а дійсність. Якщо трапляється біда та потрапляєш до лікарні, ще більше цінуєш благородну справу населення Житомирщини, яке об’єдналося в лавах «Лікарняної каси Житомирської області». Вже більше 200 тисяч жителів області вирішили «доручити» своє здоров’я Лікарняній касі. Ці люди впевнені, що зробили правильний вибір. Днями на поштову скриньку Лікарняної каси надійшов лист від жительки смт Ружин.
«Доброго дня! Я та моя донька вже багато років є членами Лікарняної каси, проте все ніяк руки не доходили написати ВАМ. Всі прекрасно розуміють, що коли роками я борешся зі своїми недугами, то легше не стає, з’являються супутні хвороби, а матеріальний стан м’яко переходить в кризовий. Моя гіпертонія дуже часто змушує звертатися до спеціалістів Ружинської районної лікарні, які, до речі, надзвичайно висококваліфіковані. Нещодавно я потрапила до обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, пізніше – до ЦМЛ №2, що на Богунії. Мене обстежували справжні професіонали, жодного разу я не відчула дискомфорту. Лікарі «від бога» зробили мені протезування, було імплантовано штучні суглоби. Не буду розказувати, на скільки б коштів я «влетіла» якби не Лікарняна каса. Ця благодійна організація дає можливість проконсультувати і забезпечити лікуванням на всі 100% простих людей, які турбуються про кожну свою копійку.
Особливу подяку хочу висловити Миколі Миколайовичу Хімічу, лікарю, який мене оперував та був постійно поряд. В своєму житті я ще не зустрічала таких турботливих людей, як Микола Миколайович. По п’ять разів на день цей чоловік заходив до мене в палату, щоб дізнатися про моє самопочуття. Я від усієї душі хочу подякувати працівникам Лікарняної каси за підтримку у важкі хвилини. Бажаю Вам, шановні, міцного здоров’я та успіхів у вашій важливій справі – підтримці здоров’я та рятування життя. І нехай люди, врятовані вами, дарують вам свою любов і тепло. З повагою, Таїсія Іванівна Філіпова».

Лікарняна каса відзначила кращих лікарів ЦМЛ №1 грошовими преміями

12 червня в приміщенні поліклініки №1 відбулися урочистості з нагоди свята – Дня медичного працівника. Кращих представників «божої професії» керівництво центральної міської лікарні №1 нагородило почесними відзнаками та грошовими преміями. Не обійшлося і без почесних гостей. На свято завітав заступник виконавчого директора благодійної організації Лікарняна каса Житомирської області» Сергій Миколайович Грищук. Сергій Миколайович подякував адміністрації лікувального закладу за тісну і плідну співпрацю з Лікарняною касою. Вже стало доброю традицією, що благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» третій рік поспіль проводить конкурс із відзначення кращих лікарів, які надають медичну допомогу членам ЛК. Метою конкурсу є визначення та відзначення лікарів, які досягли найкращих результатів у лікуванні членів Лікарняної каси. Хочеться нагадати, що в конкурсі беруть участь лікарі, які пролікували не менше як сто членів ЛК. В конкурсі прийняли участь 2265 лікарів області. Сергій Миколайович нагородив дипломом Лікарняної каси  та грошовою премією в розмірі 1000 грн. відповідно до «Положення про диплом» 2 лікарів ЦМЛ №1: Людмилу Василівну Ільніцьку лікаря-невролога та Альону Леонідівну Опрелянську лікаря-терапевта. Почесною грамотою та грошовою премією в розмірі 300 грн. відповідно до «Положення про грамоту» благодійна організація відзначила 2 медичних працівників: Тамару Миколаївну Кобилинську лікаря-терапевта та завідуючого відділенням невідкладної допомоги ЦМЛ №1 Сергія Володимировича Кочуру. Хочемо звернути вашу увагу, що у кожного лікаря є можливість приєднатися до участі в конкурсі, адже він буде проводитися і надалі. Маємо надію, що щорічна відзнака кращих лікарів сприятиме подальшому вдосконаленню рівня якості медичної допомоги мешканцям нашого краю.

Пацієнти говорять про Лікарняну касу

Задумайтесь на хвилину про те, як часто Ви у своєму власному житті говорите «спасибі», «дякую»? Цих гарних слів ми вживаємо не так багато в порівнянні з іншими, сумна статистика. Сказати «спасибі» – означає виразити схвалення людині чи організації. Значить, зробити добро.Схвалення – це потужний стимул для особистісного росту. Ми поспілкувалися з людьми, які прагнуть подякувати благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Знайте, що деякі люди турбуються про тебе кожного дня. Колектив «Лікарняної каси» піклується про кожного члена організації, не забувайте. про це. Ми закликаємо ВАС бути мудрими, приєднуйтеся до нас!!!

Пацієнти говорять про Лікарняну касу

Детальніше