«Лікарняна каса Житомирської області» (російською мовою “Больничная касса Житомирской области”) — неприбуткова, некомерційна, благодійна організація. Вона була зареєстрована 27 липня 2000 року обласним управлінням юстиції у відповідності до Закону України від 16.09.1997 „Про благодійництво та благодійні організації”. Свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації №1-053 від 27 липня 2000 року. Ії діяльність поширюється на територію Житомирської області.
Засновники БО “Лікарняна каса Житомирської області”:
- Житомирська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;
- Житомирський обласний комітет профспілки працівників охорони здоров’я;
- Асоціація медичних сестер Житомирської області.
На зборах засновників створені органи управління: Правління, Ревізійна комісія, Наглядова рада.
Поточну діяльність “Лікарняної каси” забезпечує виконавча дирекція.
Головна мета діяльності Лікарняної каси:
- забезпечення членів ЛК медикаментами, виробами медичного призначення та реактивами, діагностичного, консультативного обслуговування в стаціонарі, в умовах денного стаціонару, стаціонару вдома, в амбулаторних умовах лікувальних закладів Житомирської області та при потребі – за її межами;
- сприяння розвитку галузі охорони здоров’я, допомога медичним закладам у забезпеченні медичними препаратами, обладнанням, апаратурою та інструментарієм;
- покращення якості лікувально-діагностичного процессу, вдосконалення медичної допомоги населенню;
- аналіз та узагальнення передового вітчизняного та іноземного досвіду в сфері охорони здоров’я та впровадження нових форм діагностики та лікування.
Щоб уберегти себе від непередбачуваних витрат на лікування та не витрачати дорогоцінний час на пошуки ліків, ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ЛАВ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ”!
Сплачуючи щомісяця 60 гривень, ви зможете мати (згідно з положенням «Про порядок використання добровільних пожертвувань на медичне забезпечення членів ЛК»):
– медикаментозне забезпечення без обмеження розміру витрат і кількості звернень за медичною допомогою (крім витрат під час лікування в умовах цілодобового стаціонару – поки що в такому разі діє обмеження суми витрат до 30 річних пожертвувань на рік);
– лікування у всіх медичних закладах області та клініках м. Києва (за направленням);
– можливість зробити за рахунок «Лікарняної каси» потрібні діагностичні, лабораторні та інструментальні дослідження (за направленням лікаря);
– знижку в розмірі 100 гривень за одну обстежувану зону при проведенні КТ (незалежно від місця обстеження);
– знижку в розмірі 150 гривень за одну обстежувану зону при проведенні МРТ (незалежно від місця обстеження);
– знижку на окремі обстеження в медичній лабораторії «Малікс Мєд» та медичному центрі «Асклепій»;
– знижку 5% на всі ліки в мережі аптек «Санітас»;
– можливість бути учасником соціальної програми «Потурбуйся про батьків» – пільгові умови вступу для батьків, якщо дорослі діти перебувають в організації, та користування послугами ЛК вже через місяць від дня вступу.
Передбачені дві форми вступу до Лікарняної каси: колективна й індивідуальна.
В першому випадку членства в Лікарняній касі набувають працівники підприємств, установ, закладів – за колективною угодою, добровільні пожертвування відраховуються із заробітної плати (з 03.03.2015 року в разі вступу нової організації її співробітники мають можливість отримувати допомогу від ЛК на наступний день після надходження коштів до ЛК).
При індивідуальній формі вступу необхідно з паспортом та ідентифікаційним кодом звернутися до одного з відділень банків (“Ощадного банку”, “Приватбанку” та “Укрпошти”) та сплатити там вступні і щомісячні добровільні пожертвування.
Розмір вступного добровільного пожертвування з 1 грудня 2018 р. складає 5,00 грн., щомісячного – 60,00 грн., додаткове добровільне пожертвування за дітей до 18 років – 25 грн. Студенти денної форми навчання сплачують 30,00 грн.
Вступити та сплачувати внески можна безпосередньо на нашому сайті платіжною карткою будь-якого банку без комісії.
Для того, щоб не стояти в чергах у банках для сплати добровільних пожертвувань і додатково не платити банку за послугу, Ви можете при наявності платіжної картки «Приватбанку» (зарплатної, пенсійної) написати у відділенні «Приватбанку» заяву про відрахування добровільних пожертвувань до “Лікарняної каси” з Вашої платіжної картки. В цьому разі «Приватбанк» в «автоматичному» режимі щомісячно перераховуватиме вказану Вами суму на рахунок “Лікарняної каси”.
Крім того, сплатити добровільні пожертвування до “Лікарняної каси” без комісії з допомогою платіжної картки будь-якого банку (крім «Аваль-Онікс») можна через термінали в районних філіях організації та в офісі “Лікарняної каси” (вул. Пушкінська, 1).
Громадяни набувають прав членів ЛК через три календарних місяці після сплати вступного та трьох щомісячних добровільних пожертвувань. Членський квиток отримують у виконавчій дирекції (м. Житомир, вул. Пушкінська, 1) або у філіях організації, які функціонують у медичних закладах районних центрів.
Членами ЛК можуть бути громадяни будь-якого віку, в тому числі діти до 18-ти років за умови членства одного з батьків.
При вступі громадяни мають можливість ознайомитись із положеннями, які регламентують отримання медичної допомоги.
Переваги членів Лікарняної каси:
- зниження фінансових ризиків на випадок хвороби (соціальний захист);
- гарантований доступ до медичної допомоги (обстеження чи лікування в стаціонарі, денному стаціонарі, стаціонарі вдома, в амбулаторних умовах) в інших лікувально-профілактичних закладах області та за її межами;
- кількість випадків лікування та розмір витрат не обмежені та не залежать від суми сплачених добровільних пожертвувань (крім витрат в умовах цілодобового стаціонару – до 30 річних пожертвувань (21,6 тисяч грн) на рік);
- якість медичних послуг контролюється лікарем-експертом.
Під головуванням д.мед.н., професора, академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».
Зібрання провели на базі КУ «Обласний медичний центр вертебрології та реабілітації» Житомирської обласної ради на запрошення його головного лікаря О.М.Торбаса, котрий ознайомив гостей із діяльністю центру, поінформував про зміни та нововведення його в роботу. Також члени правління обговорили співпрацю закладу та Лікарняної каси.
Головними питаннями, які розглянули учасники зібрання, були: звіт виконавчої дирекції про діяльність організації в 2018 році та виконання кошторису за друге півріччя 2018 року, за якими виступив директор виконавчий БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський.
Він, зокрема, повідомив, що станом на початок 2019 року в ЛК перебуває 208 521 житель області, що становить 17% від загальної кількості населення (протягом року до ЛК приєднались 7 322 особи). Поновлено 1 604 члени Лікарняної каси. Вибули 11 202 особи, з них 2 336 – померли.
За показником вступу до ЛК лідирують міста Житомир та Коростень, Новоград-Волинський район. В ряді районів – зокрема, Народицькому, Брусилівському, Ружинському – протягом року членами організації стали менше 100 осіб.
За формою оплати щомісячних добровільних пожертвувань громадян, які приєднались до ЛК, переважає індивідуальна (6 258 осіб – 85%) проти колективної (1 064 особи – 15%). За структурою платників пожертвувань у ЛК за місцем сплати внесків – 69% сплачують індивідуально, 31% – відрахуванням із заробітної плати (на 01.01.2019 рік колективними членами ЛК є 1 045 підприємств, із них у Житомирі – 249).
Для забезпечення інформаційної підтримки членів ЛК за номерами їх мобільних телефонів відправлено СМС-повідомлень про витрати на амбулаторне лікування, запрошення отримати посвідчення, інформацію про лікарів-експертів у районах тощо.
Аналізуючи виконання фінансового плану за ІІ півріччя 2018 року, доповідач зауважив, що при запланованих 36,5 млн. грн. фактична сума надходжень склала 36,7 млн. грн. – із них 31,5 млн. грн. (при запланованих 31,9 млн. грн.) спрямовані на забезпечення основної діяльності.
Протягом же всього 2018 року надійшло 72,1 млн. грн. Витрати склали 74,7 млн. грн. (63,5 млн. грн. із яких – 85% – становили витрати за забезпечення основної діяльності ЛК).
Ліків та виробів медичного призначення надано закладам охорони здоров’я області шляхом централізованого постачання та через аптечну мережу на суму 45,2 млн. грн., членам ЛК за амбулаторними рецептами через аптечну мережу – на суму 14,1 млн. грн., оплачено послуг із обстеження членів ЛК в Житомирській області, лікування за межами області на суму 4,3 млн. грн.
Стаціонарно проліковано протягом 2018 року 53 775 пацієнтів, котрі перебувають у Лікарняній касі, на суму 31,9 млн.грн., амбулаторно-поліклінічно – 111 805 членів ЛК на суму 19,9 млн.грн., обстежено – 317 883 випадки на суму 8,9 млн.грн.
Крім того, за межами області в лікувальних закладах Києва за участі ЛК отримали медичну допомогу 43 особи. Також отримали відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області за рішеннями правління 58 осіб. Загальна сума витрат на лікування за межами області становила 206 тис.грн.
Під патронатом ЛК перебувають 533 дитини-сироти – минулоріч 115 із них проліковано. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни (в 2018 році проліковано 27 членів Лікарняної каси), учасників АТО (проліковано 156 осіб).
– В 2018 році було запроваджено низку заходів щодо оптимізації забезпечення членів ЛК якісною медичною допомогою, – поінформував Володимир Станіславович. – Так, розширено кількість нозологій та перелік лікарських засобів при амбулаторному лікуванні. Крім того, розширено мережу відпускання ліків для амбулаторного лікування – наразі за рецептами ЛК медикаменти та вироби медичного призначення відпускають 222 аптеки та аптечні пункти. Покращання доступності до високоспеціалізованих методів інструментальної і лабораторної діагностики здійснено шляхом розширення співпраці з ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського та приватною лабораторією «INVIVO».
Також протягом 2018 року було вжито заходів щодо оптимізації діяльності Лікарняної каси. Зокрема, проведена активна роз’яснювальна робота щодо ролі та місця ЛК в реформованій системі ОЗ як додаткового джерела фінансування медичної допомоги в частині, яка не буде забезпечуватись державою. Здійснювалось сервісне інформування членів Лікарняної каси з запрошенням отримувати посвідчення членів ЛК, контактними даними лікарів-експертів філій ЛК, інформацією про витрати на лікування, можливість амбулаторного лікування дітей тощо. Для зменшення банківської комісії членами Лікарняної каси при сплаті щомісячних добровільних пожертвувань здійснено переорієнтацію населення на електронні платежі. Впроваджено зміни в переліках ліків, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному, стаціонарному лікуваннях – пріоритет надано препаратам за принципом «ціна-якість». Втілено зміни при лікуванні гострих бронхітів та дорсопатій (остеохондроз) у контексті доказової медицини.
Заслухавши та обговоривши виступ директора виконавчого БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, учасники зібрання оцінили роботу ЛК в 2018 році задовільною.
Учасники засідання правління ЛК також розглянули питання про внесення змін до положення «Про порядок використання добровільних пожертвувань до благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», за яким виступила заввідділом аудиту та контролю якості ЛДП Раїса Володимирівна Артюх. Було запропоновано збільшити розмір допомоги членам ЛК за рахунок ЛК при лікуванні в умовах цілодобового стаціонару необхідним діагностичним та медикаментозним забезпеченням протягом року на суму, яка не перевищує 30 річних (досі було – 25) добровільних пожертвувань до ЛК. Також запропоновано збільшити до 3 500 грн. (досі було – 2 500 грн.) розмір повернення членам ЛК витрачених коштів при обстеженні та лікування за межами області. Після детального обговорення позитивні рішення за пропозиціями були одностайно прийняті.
Крім того, Р.В.Артюх виступила з пропозицією про внесення змін до «Тимчасового положення про лікування хворих із сечокам’яною хворобою за допомогою апарата для проведення безконтактної літотрипсії». Апарат для проведення дистанційної ударно-хвильової літотрипсії для покращання надання медичної допомоги хворим із сечокам’яною хворобою БО «Лікарняна каса Житомирської області» придбала в 2014 році для кабінету дистанційної літотрипсії обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського. Протягом п’яти років проведено 1 978 сеансів безконтактної літотрипсії, із яких членам ЛК – 1 138. Отож, обговоривши пропозицію, члени правління прийняли рішення про те, що пацієнти, які не перебувають в ЛК і бажають пройти сеанс літотрипсії, сплачують на рахунок ЛК добровільні пожертвування в сумі 4 тис. грн. за первинний сеанс, за повторні сеанси літотрипсії того ж каменя – 2 тис. грн.
Також Р.В.Артюх виступила з пропозицією про внесення змін до «Переліку ліків, які можуть забезпечуватись за рахунок ЛК для надання медичної допомоги в стаціонарних умовах» та «Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні», наголосивши на доцільності надання пріоритету препаратам за принципом «ціна-якість», з чим погодились члени правління та прийняли рішення про внесення відповідних змін у названі переліки.
Розглянули учасники зібрання й інші питання – про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», про виключення громадян із ЛК та інші, за якими виступив заступник директора виконавчого Сергій Миколайович Грищук. Після детального обговорення членами правління були прийняті відповідні рішення.
Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», яке провів голова правління – д.мед.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій.
Головним питанням, яке розглянули учасники зібрання, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації протягом 2017 року та виконання кошторису в другому півріччі 2017 року, за якими виступив виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський.
Він, зокрема, повідомив, що протягом минулого року в ЛК вступили 7 130 осіб і наразі в ній перебуває 208 526 громадян – це становить 16,8% від загальної кількості населення області. За словами доповідача, за показником вступу до ЛК лідирують міста Житомир та Новоград-Волинський (включно з районом), Коростень і Коростишівський район. Проте в ряді районів – Лугинському, Коростенському, Брусилівському, Народицькому, Ружинському – ситуація зі вступом їх мешканців до Лікарняної каси бажає бути кращою, адже в кожному з них протягом року членами організації стали менше 100 осіб.
За структурою вступників до ЛК за способом оплати переважає індивідуальна форма (5 878 осіб – 82%) проти колективної (1 252 особи – 18%). За індивідуальною формою чільне місце займає вступ через термінали «Приватбанку», які розміщені в офісах ЛК (з 4 483 вступників по системі «Приватбанку» через термінали в офісах вступили 3 437 осіб). Велика частка вступників (749 осіб) – через «Ощадбанк». Зростає кількість вступників через сайт ЛК.
– Протягом 2017 року завдяки такому способу вступу до Лікарняної каси членами організації стали 247 осіб, – констатував Володимир Станіславович. – Це зручно для них, адже на сайті можна не лише вступили до організації, а й перевіряти стан сплати щомісячних добровільних пожертвувань та сплачувати їх платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника. Також минулоріч для користувачів із телефонами на Android у Play Маркет з’явився офіційний додаток «Лікарняна каса Житомирської області». За його допомогою мешканці області, котрі перебувають у ЛК, можуть перевірити, а також здійснити оплату щомісячних добровільних пожертвувань у Лікарняну касу.
Стосовно колективного вступу до ЛК – наразі колективними членами є 1 096 підприємств області. В 2017 році вступили 52 нові організації (292 особи). В організаціях, які перебувають в ЛК, додатково вступили 960 осіб. Користується попитом відновлення в організації – минулоріч поновили перебування 1 323 особи. Виключено 8 960 осіб.
– На цей показник впливає багато чинників, – відзначив Володимир Станіславович, – як-то, зокрема, загальний економічний стан у країні, реформування медицини, яке нині впроваджується – люди задають багато питань стосовно подальшої долі БО «Лікарняна каса Житомирської області». Тож один із напрямків нашої подальшої роботи полягає в тому, щоб пояснювати населенню, що держава не зможе повністю вирішити усі питання з забезпеченням пацієнтів якісною медичною допомогою. Адже програмою медичних гарантій буде визначатись лише певний перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету України. Тому Лікарняна каса продовжуватиме активно працювати паралельно з упроваджуваною реформою. На первинній ланці ми й надалі забезпечуватимемо лікування понад 100 захворювань за амбулаторними рецептами, на вторинному та третинному рівнях частина допомоги (її розмір іще не визначено) буде покриватись за рахунок коштів держбюджету України, а решту забезпечить ЛК. Крім цього, через те, що частину забезпечення візьме на себе за Програмою медичних гарантій держбюджет України, Лікарняна каса зможе значно розширити свої програми.
Аналізуючи виконання фінансового плану за 2017 рік, доповідач зауважив, що при запланованих 69 млн. 889 тис. грн. фактична сума надходжень склала 70 млн. 735 тис. грн. Витрати ж при цьому склали 67 млн. 764 тис. грн. – 85% їх були спрямовані на основну діяльність. Так, ліків та виробів медичного призначення надано закладам охорони здоров’я області шляхом централізованого постачання та через аптечну мережу на суму 44,3 млн. грн., членам ЛК за амбулаторними рецептами через аптечну мережу – на суму 10,2 млн. грн., оплачено послуг із обстеження членів ЛК в Житомирській області, лікування за межами області – на суму 3,3 млн. грн. Витрати на один ліжкодень у цілодобовому стаціонарі за статтею «Медикаменти та ВМП» за рахунок ЛК в 2017 році становили 80,57 грн. – при цьому витрати на один ліжко день із бюджетного фінансування становили лише 14,87 грн.
Стосовно виконання кошторису в другому півріччі – при запланованих 35 млн. 495 тис. грн. надходження коштів становили 36 млн. 770 тис. грн. Сума витрат у другому півріччі 2017 року склала 33 млн. 689 тис. грн. – причому видатки на забезпечення основної діяльності ЛК (забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення, проведення обстежень членів ЛК тощо) становили 30 млн. 442 тис. грн. Витрати на адміністративно-господарську діяльність склали 14, 1%.
В 2017 році медична допомога за рахунок ЛК надавалась у 489 451 випадку на суму 57 188 905 грн. В структурі пролікованих протягом 2017 року членів ЛК переважає амбулаторно-поліклінічне лікування – 65% від загальної кількості (107 857 пацієнтів).
З метою розширення амбулаторного лікування та наближення можливості отримання ліків за місцем проживання укладено угоди з аптеками в усіх районах області, які мають 115 аптечних пунктів.
Здійснюється співпраця з сімейними лікарями – на початок нинішнього року укладено відповідні угоди з 19 лікарями ЗПСМ, котрі залучають до ЛК мешканців області. Це сприяє тому, що населення має більше можливості отримувати якісну медичну допомогу.
Кількість пролікованих у стаціонарних відділеннях становила в 2017 році 57 827 пацієнтів (35% від загальної кількості). Кількість обстежень членів ЛК – 305 217 випадків.
Також Лікарняна каса прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги. В 2017 році 123 члени ЛК отримали підтримку в медичному супроводі в лікувальних закладах м. Києва. Крім цього, відшкодування витрат у зв’язку з невідкладними станами за межами області за рішенням правління отримали 134 особи.
Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось в другому півріччі 2017 року, встановлено, що 70% пацієнтів докуплюють медикаменти, що вкотре підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте 87,3% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до Лікарняної каси.
Аналіз телефонних звернень за цілодобовою «гарячою лінією» з медичних питань показав, що за структурою ці звернення стосуються сплати благодійних внесків у лікувальних закладах, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо.
Під патронатом ЛК перебувають 579 дітей-сиріт – із них протягом минулого року проліковано 163 дитини. За рахунок ЛК продовжується лікування інвалідів війни (в 2017 році проліковано 32 особи), учасників АТО (проліковано 163 особи), діє програма «Потурбуйся про батьків».
Здійснювалась упродовж 2017 року інформаційна робота – діяльність організації висвітлювалась у друкованих виданнях (у газетах «Пульс», «Ваше здоров’я», «Субота», «Ехо»), на сайтах (ЛК, ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України», «Фейсбук» та інших), у програмах радіо та телебачення, в співпраці з прес-службами інших організацій.
– На даний час діяльність ЛК в області сприяє підготовці закладів охорони здоров’я області до впровадження медичної реформи. Так, у нас відпрацьована система договірних взаємовідносин із лікувальними закладами, підприємствами, банківськими установами. Також ми активно пропагуємо необхідність дотримання лікарями лікарського формуляру та протоколів лікування, затверджених МОЗ України, які базуються на доказовій медицині. Тобто всі ті елементи, про які сьогодні говорять, як про майбутнє реформи, вже давно використовуються в діяльності ЛК, – наголосив В.С.Мишківський. – Крім того, в 2018 році з утворенними об’єднаними територіальними громадами ми здійснюватимемо співпрацю щодо покращення доступності медичної допомоги населенню та вступу до ЛК. Також плануємо збільшення медикаментозного забезпечення населення при амбулаторному лікуванні шляхом розширення кількості нозологій, переліку лікарських засобів і мережі аптечних пунктів, із якими укладені угоди, та поліпшення доступності до високоспеціалізованих методів інструментальної і лабораторної діагностики укладенням угод про співпрацю з приватними медичними закладами.
Заслухавши та обговоривши виступ виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, учасники зібрання оцінили роботу ЛК в 2017 році задовільною.
Також вони розглянули питання про внесення змін до положення «Про амбулаторне лікування членів ЛК» та «Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні». Членами правління ЛК прийнято рішення про розширення переліку захворювань, які лікуються амбулаторно за рахунок ЛК. Тож і до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які забезпечуються за рахунок ЛК при амбулаторному лікуванні, додано 21 препарат.
Розглянули учасники зібрання й інші питання – про прийняття та поновлення громадян у БО «Лікарняна каса Житомирської області», про виключення громадян із ЛК та інші. Після детального обговорення були прийняті відповідні рішення.
Це питання було головним у порядку денному нещодавнього засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Провів зібрання голова правління – д.мед.н., професор Валентин Дмитрович Парій.
З доповіддю про роботу організації виступив виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський. Він повідомив, що протягом минулого року в ЛК вступили 8 223 особи й наразі в ній перебуває 211 720 громадян – це становить 16,8% від загальної кількості населення області.
– Зазначу, що за цим показником міста Бердичів, Житомир та Коростень, а також Малинський та Лугинський райони перетнули рубіж 20%, – сказав він. – Але, на жаль, є райони, які посідають останні місця – Ружинський, Народицький, Олевський, Баранівський, Коростишівський. За активністю вступу мають показник більший, ніж середньообласний, міста Житомир та Коростень, Хорошівський, Романівський, Черняхівський, Новоград-Волинський райони.
За словами доповідача, суттєво змінилась структура вступу: 82% (6792 особи) – індивідуали, 18% (1441 особа) – колективи. За індивідуальною формою чільне місце наразі займає вступ через термінали «Приватбанку», які розміщені в офісах ЛК (з 4525 вступників по системі «Приватбанку» через термінали в офісах вступили 3729 осіб). Велика частка вступників (1 022 особи) – через «Ощадбанк».
– Приємно відзначити, що поступово зростає кількість вступників через сайт ЛК, – зауважив Володимир Станіславович. – Це відрадно, адже нові члени ЛК бачать, що на сайті можна не лише вступили до організації, а й перевіряти стан сплати своїх щомісячних добровільних пожертвувань, сплачувати їх платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника.
Здійснювалась відповідна робота за програмами сприяння вступу громадян до БО «Лікарняна каса Житомирської області» – «Потурбуйся про батьків», «Учасники АТО».
– Також ми прагнемо більше працювати з підприємствами, – зауважив виступаючий. – Так, на початок 2017 року їх кількість становила 1184. А впродовж 2016 року за програмою пільгового колективного вступу членами ЛК стали близько 400 громадян і в організаціях, які вже перебувають в ЛК, додатково вступили 1060 осіб.
Користується попитом відновлення в організації – впродовж 2016 року поновили перебування в ній 1570 осіб. Загалом же за період впровадження програми відновлення в ЛК поновили перебування в ній майже 10 тисяч осіб.
Характеризуючи кількість вибулих із організації протягом минулого року – а це 11 382 особи – доповідач зауважив, що на цей показник впливає не тільки розмір щомісячних добровільних пожертвувань – є й інші чинники, як-то, зокрема, загальний економічний стан у країні. Крім того, зараз ведеться чимало розмов про впровадження медичного страхування й люди задають багато питань стосовно подальшої долі БО «Лікарняна каса Житомирської області».
– Тож один із напрямків нашої подальшої роботи полягає в тому, – наголосив В.С.Мишківський, – щоб детально пояснювати населенню, що медичне страхування забезпечуватиме певний гарантований мінімум медикаментів, реактивів, виробів медичного призначення для надання медичної допомоги, але повністю вирішити всі питання з забезпечення пацієнтів не зможе. Тому для БО «Лікарняна каса Житомирської області» при будь-яких реформах у медицині знайдеться ніша. Наприклад, на первинній ланці – це забезпечення понад 100 захворювань за амбулаторними рецептами (в проектах МОЗ йдеться тільки про консультацію лікаря та обстеження), на вторинному та третинному рівнях частина допомоги буде покриватися медичним страхуванням (не більше 30-40%), а решту забезпечить ЛК. Крім цього, за рахунок того, що частина забезпечення візьме на себе медичне страхування, Лікарняна каса може значно розширити свої програми.
Відзначив виступаючий позитивну динаміку структури видатків – 88% коштів витрачається на забезпечення основної діяльності. Сама ж структура надання допомоги зазнала змін. Так, кількість випадків надання стаціонарної допомоги знизилась із понад 62 тисячі пацієнтів – членів ЛК – в 2015 році до понад 57 тисяч у 2016 році. Натомість зріс показник амбулаторного лікування – з 62 тисяч у 2015 році до понад 67 тисяч минулоріч.
– До цього ми й прагнули, – наголосив доповідач, – дати можливість – особливо на рівні сільського жителя – активніше користуватись ресурсами ЛК.
За кількістю обстежених різниця склала 3 тисячі випадків до зменшення – в 2016 році обстежено 313 574 особи. Проте зросла середня вартість обстежень. Причиною може бути дублювання досліджень.
– Ми зараз працюємо над запровадженням автоматизованих програм, які вплинуть на ці показники, – поділився В.С.Мишківський. – Адже крім того, що реактиви наразі дороговартісні, вони значною мірою використовуються без відповідної потреби, хоча й передбачені за протоколами лікування. Це важливий напрямок, який ми будемо прагнути збалансувати та зробити більш раціональним. 
Загалом же протягом 2016 року 66% платників щомісячних добровільних пожертвувань звернулись по медичну допомогу. Це – велика кількість членів ЛК – 80 475 осіб, – звернув увагу присутніх виступаючий. – Тож при фактичних надходженнях щомісячних добровільних пожертвувань у сумі 60 679 тисяч гривень на лікування пацієнтів – членів ЛК – витрачено 61 228 тисяч гривень.
Наголосив доповідач на невиконанні закладами ОЗ вимог щодо дотримання стандартів, протоколів лікування, Лікарського формуляра, що переконливо доводить аудит якості лікувально-діагностичного процесу. Так, дослідження по ішемічних інсультах засвідчили, що якщо показники дотримання протоколу в частині обстеження пересічних пацієнтів та пацієнтів – членів ЛК близькі, то в частині медикаментозного забезпечення становлять відповідно 17,8 і 4,8%. При цьому показники летальності – 1,7 і 2,8%. Показники смертності протягом 6 місяців через усі причини – 5,9 і 12,1%. Опрацьовано 508 карт медичної документації.
– Тобто дотримання протоколів лікування – це сьогодні нагальна необхідність, – наголосив В.С.Мишківський. – Тож із метою активного пропагування дотримання вимог протокольної системи та співпраці з ЛК за цим напрямком фахівці організації брали участь у клінічних конференціях щодо раціональної антибіотикотерапії, застосування блокаторів протонної помпи для лікарів ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, обласного онкодиспансеру, здійснено виїзди в Олевську, Коростишівську, Романівську, Чуднівську ЦРЛ, проведені зустрічі з медичною громадою Коростенської ЦРЛ, ЦДМЛ, ЦМЛ №1 та №2 Житомира, обласної дитячої клінічної лікарні. Були у нас великі сподівання співпраці з сімейними лікарями, проте, на жаль, доводиться констатувати, що лише одиниці з них можуть працювати з дотриманням протоколів лікування, інші – скажемо прямо – не бажають.
Стосовно забезпечення лікування членів ЛК за межами області доповідач повідомив, що 154 їх у 2016 році отримали медичний супровід у лікувальних закладах столиці на суму понад 231 тисячу гривень.
– Загалом же для лікування членів ЛК медичні заклади області отримали в 2016 році ліків та виробів медичного призначення на суму понад 53 мільйони гривень, – констатував Володимир Станіславович. – І це при тому, що в 2016 році середня вартість медикаментів, які закуповує ЛК, зросла на 8% (в окремих випадках – на понад 20%). В порівнянні з аптечними цінами, які були в 2016 році, ЛК закуповує ліки, ВМП по вартості, в середньому меншій на 17% (в окремих випадках – на 25-70%).
Зауважив виступаючий на зменшенні протягом 2010-2016 років призначення другорядних препаратів – усе-таки при всіх існуючих проблемах зростає призначення життєво необхідних препаратів (із 31% в 2010 році до 38,5% у 2017 році).
– Але змушений констатувати, – додав він, – що така тенденція спостерігається лише в окремих лікувальних закладах.
Продовжується робота з покращення управління якістю лікувально-діагностичного процесу – в усіх закладах охорони здоров’я, де є філії ЛК, встановлено автоматизовані робочі комплекси (а в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, ЦМЛ №2 Житомира, Житомирській ЦРЛ, Новоград-Волинському міскрайТМО, обласному онкодиспансері, обласній дитячій клінічній лікарні, Бердичівській ЦМЛ, ЦМЛ №1 Житомира – на рівні відділень).
Для вивчення громадської думки впродовж 2016 року було опитано 5 829 пацієнтів – членів ЛК. Опитування засвідчили, що 72% респондентів купували медикаменти за власні кошти – тобто значна частка лікарів не дотримується уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги. Проте відрадно, що збільшилась частка осіб, котрі будуть рекомендувати іншим вступити до ЛК (з 79,6% у 2015 році до 83,6% у 2016 році), що свідчить про зростання довіри до ЛК. 
Традиційно продовжує організація благодійну діяльність, патронуючи 630 дітей-сиріт, лікуючи інвалідів війни та учасників АТО.
Про свою діяльність упродовж року ЛК інформувала в друкованих ЗМІ, на інтернет-сайтах, у програмах обласного телебачення, радіо, «Житомирської хвилі» тощо.
– Стосовно роботи в 2017 році хочу наголосити, – сказав Володимир Станіславович, – що в зв’язку зі створенням територіальних громад ми бачимо перед собою завдання більш тісно, плідно й професійно працювати з ними – розпочавши з інформування їх щодо потреби співпраці з ЛК, та покращити доступність медичної допомоги населенню. Також продовжимо співпрацю з ЗОЗ щодо впровадження стандартизації та автоматизованої системи управління якістю медичної допомоги. Й хочу наголосити, що кожна дія БО «Лікарняна каса Житомирської області» спрямована на захист інтересів пацієнтів – членів ЛК. Адже держава не має коштів, аби забезпечити медикаментами всіх жителів на всі випадки лікування. В нашій же області Лікарняна каса за 16 років існування довела свою надійність і стабільність, допомагаючи лікувальним закладам для фінансування співоплати за медичну послугу в межах медикаментозного забезпечення. Тож роботи попереду багато, але й потенціалу, й бажання у нас достатньо!
Звіт правління благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” за 2015 рік.
Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Одним із головних питань, розглянутих його учасниками, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації за 2015 рік та виконання кошторису в другому півріччі 2015 року, з яким виступив виконавчий директор В.С.Мишківський. Він, зокрема, повідомив, що станом на 1 січня 2016 року членами «Лікарняної каси» є 210409 громадян (16,7% від загальної кількості населення). Протягом 2015 року до організації вступили 8322 особи (план по вступу виконаний на 69%) – 1526 громадян колективно, 6796 – індивідуально.
– За активністю вступу на чільному місці – Володарсько-Волинський район (вступили 1,31% від усієї кількості населення), місто Житомир (1,28%), Черняхівський район (1,13%), місто Коростень (1%), – поінформував він. – Якщо порівняти 2014 і 2015 рік, то повинен зазначити, що відбулась ротація рейтингових позицій. Так, Черняхівський район був на третьому місці – й залишився, Новоград-Волинський район у 2014 році займав 18 місце – зараз четверте, Коростишівський район посідав шосте – нині на другому рейтинговому місці, Баранівський район за виконанням плану показників вступу населення до ЛК у 2014 році перебував на 26 місці, а в 2015 – на 13. Кількість районів, які мають виконання плану завдань у 2015 році, зменшилась. Найнижчі рейтингові позиції посідають Олевська, Ружинська та Коростенська філії.
Проте, якщо врахувати кількість осіб, які поновились в організації – а таких 1020 громадян – то відсоток виконання в цьому разі дещо більший і сягає 78%, а загальний фактичний показник кількості тих, хто вступив і поновився, сягатиме 9342 особи.
За структурою громадян суттєво переважає індивідуальний вступ – 6796 (82%) проти колективних 1526 (18%). В порівнянні – на перше січня 2015 року показник індивідуального вступу становив 18%, на перше січня 2014 – 24%. Отже динаміка вступників змінюється – фактично можемо говорити про відсутність абсолютно будь-якого адміністративного важеля для того, щоб люди вступали до ЛК. Це – свідомий вибір кожної людини.
Збільшуються проплати через автоматизовані системи – ми вчасно з «Приватбанком» встановили 27 безготівкових терміналів у наших філіях, тож 4359 платників (64%) сплачували внески в 2015 році через термінали – в тому числі 3375 осіб через термінали в офісах ЛК. У 2015 році через термінали «Приватбанку» загалом надійшло 4,9 мільйони гривень. Тобто цей вид сплати внесків набуває все більшої популярності.
Через «Ощадбанк» у 2015 році сплачували внески 1158 осіб (17%), «Укрпошту» – 885 громадян, (13%), банк «Аваль» – 199 осіб (3%), через сайт ЛК – 195 осіб (3%). До речі, останнім методом у 2015 році було сплачено внесків у розмірі понад 180 тисяч гривень – щомісяця 600-700 громадян сплачують на суму близько 30 тисяч гривень. Вступ та сплата внесків за допомогою сайту ЛК дедалі більше приваблює членів організації, адже, крім того, на сайті можна перевіряти стан сплати своїх внесків (необхідно ввести номер посвідчення та дату народження), вступати до ЛК та сплачувати внески платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника.
У 2015 році продовжувалася дія нових програм «Лікарняної каси» з активізації вступу та покращенню доступності сплати внесків. Зокрема – програма «Потурбуйся про батьків», за якою дорослі діти, котрі перебувають у «Лікарняній касі», можуть сплатити внески за своїх батьків. У цьому разі батьки мають можливість через місяць (згідно зі змінами з 03.03.15) користуватися допомогою «Лікарняної каси». В 2015 році за цією програмою вступили 66 громадян – кількість вступників зменшилась майже втричі, хоча видаткова частина збільшилась: пролікувались 60 громадян (91%) – це були складні пацієнти, відтак витрати становили 123936 гривень (при тому, що надійшло коштів від учасників цієї програми 49610 гривень (середня вартість лікування склала 2065 гривень). Для порівняння – за перше півріччя 2014 року за цією програмою до «Лікарняної каси» вступили 190 громадян. Сплативши 57901 гривень, пролікувалися 148 (77,9%), витратили 157777 гривень. Тобто це абсолютно соціальна програма, яку ми прийняли для того, щоб вкотре підтвердити наш благодійний статус.
В роботі з підприємствами з залучення до «Лікарняної каси» проведено 87 зустрічей із керівниками та колективами організацій у Житомирі та області. Їх результатом став вступ колективів 41 нової організації з загальною кількістю 200 осіб. Найбільшою організацією, що наразі перебуває в «Лікарняній касі», є ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» – всього 2956 членів ЛК (79% від загальної кількості працюючих). У 2015 році приєднався 51 працівник.
Ще одне з введень правління – пільговий вступ організацій. Умовами пільгового вступу (відразу після сплати) скористались 15 організацій із загальною кількістю вступників 160 осіб.
Проте, коли розглянути порівняльну динаміку вступу до «Лікарняної каси» в 2014 та 2015 роках – загалом минулоріч спостерігалась тенденція до зменшення кількості осіб, котрі вступили до організації, ніж попереднього року. Причин же цього кілька. Головна – суттєве зменшення фінансових можливостей громадян (для багатьох навіть 40 гривень є досить значною сумою коштів). Це, на жаль, визначна проблема нашого сьогодення.
Поновлення в організації – поновились у «Лікарняній касі»протягом 2015 року 1155 осіб – із них 1021 особа сплатили внесків на суму 414613 гривень, пролікувались же 257 осіб на суму 110988 гривень.
Стосовно роботи з боржниками – доводиться констатувати, що їх кількість (із боргом понад трьох місяців) на перше січня цього року збільшилась і становить 47729 громадян (тоді як станом перше січня 2015 року цей показник складав 40841 особа). Тож протягом минулого року 22350 боржникам відправлено 62287 листів та 64808 СМС-повідомлень, результатом чого була сплата ними 14 мільйонів гривень. Через несплату внесків виключено 6988 осіб.
Загалом же вибуло з «Лікарняної каси» 13749 осіб (із них виключено 6988 осіб, особи, котрим виповнилось 18 років – 2027, померли – 4734).
Тож у результаті кількість платників внесків до ЛК складає на сьогодні 124140 осіб, що на 10901 менше минулого року – практично ми маємо рівень 2011 року.
Аналізуючи виконання фінансового плану за 2015 рік, хочу зауважити, що планувалось надходжень на суму 57 802 700 гривень, проте фактичні надходження склали 58 394 100 гривень. Тож за 2015 рік відсоток виконання сягнув позначки 101. Витрати ж при цьому склали 59 204 900 гривень. Різниця між надходженнями та видатками за 2015 рік склала «мінус» 810 тисяч гривень (причому варто врахувати, що за перше півріччя цей показник становив «мінус» два мільйони 943 тисячі гривень, що змусило вдатись до зміни розміру внеску). В другому півріччі планувалось надходжень у розмірі 29 949 798 гривень – фактично надійшло 31 069 033 гривні (відсоток виконання сягнув показника 103,7 – причому різниця становила 1 119 235 гривень). Витрати за друге півріччя склали 28 936 тисяч гривень. Різниця між надходженнями та витратами склала «плюс» 2,1 мільйони гривень. Виконання по вступу – 63,5%.
Стосовно виконання кошторису в розрізі видатків у другому півріччі – загальний показник склав 97% (на господарську діяльність планувалось 13,9%, фактично ж – 12,3%).
Інформуючи про надходження та витрати в 2015 році, зауважу, що – зокрема – в листопаді видатки перевершили надходження, проте в грудні були фактично майже однаковими. Тож цьогоріч найбільший пік видатків – за аналогом минулого року – очікується в березні (тоді він становив більше шести мільйонів гривень). За два місяці поточного року ми маємо на сьогодні, на жаль, «мінус» поточний 1 297 587 гривень (за січень – «мінус» 541 тисяча гривень, за лютий – «мінус» 756 тисяч гривень). Чинники ж такі: суттєве зростання захворюваності на хвороби верхніх дихальних шляхів, пневмонії – тільки в січні видатки лише, зокрема, на антибіотики зросли з 350 тисяч гривень до 750 тисяч гривень. Другий чинник – у лютому відзначалось суттєве зростання кількості пацієнтів. Якщо говорити лише про ліжко-дні – оперативна інформація про кількість хворих, пролікованих у стаціонарах засвідчує, що ліжко-днів було проведено на 11 тисяч більше. При середній вартості одного ліжко-дня, який ми забезпечуємо для членів ЛК в сумі 65 гривень, ми маємо перевитрати за рахунок цього на 700 тисяч гривень.
Отож сьогодні на рахунку 2,5 мільйони гривень. Статистика засвідчує: коли ми переходимо межу лікування щоденно більше двох тисяч пацієнтів – членів ЛК, починаємо відчувати дефіцит коштів. Зараз лікуються 2120-2300 осіб. Ми ставимо перед собою завдання достойно перейти очікуваний «рубікон витрат» – затим будемо мати більш керовану ситуацію.
Хочу поінформувати, що в 2015 році ми надали лікувальним закладам області медикаментів, виробів медичного призначення, реактивів тощо на загальну суму 42,5 мільйонів гривень. Причому для окремих медичних закладів ці видатки були більшими за обсягом проти минулого року – зокрема, для ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (9,4 мільйони гривень), обласного онкодиспансеру (2,5 мільйони гривень), обласного консультативно-діагностичного центру (1,4 мільйони гривень), обласної дитячої клінічної лікарні – 0,9 мільйони гривень, ЦМЛ №1 Житомира – 4,5 мільйони гривень, ЦМЛ №2 Житомира – 3,5 мільйони гривень. І порівнявши до того ж витрати на один ліжко-день, ми говоримо про те, що «Лікарняна каса» забезпечує 65 гривень 35 копійок – у той час, як бюджетні видатки становлять 8 гривень 94 копійки. Така суттєва різниця між тим, що забезпечуємо ми й що забезпечується бюджетами всіх рівнів.
Ліки, вироби медичного призначення, реактиви, рентген-плівку тощо поставляють у лікувальні заклади відповідно до угод із наступними постачальниками: БАДМ, «Санітас», «Юрія-Фарм», «Діалог-Діагностик», Гужевніков, «Вітамед», Кампус Коттон Клаб, ФОП Коханчук, ТОВ «Лізокал Медікал», Слоньовський В.В., ПОГ «Фармлинг».
Стосовно основної нашої діяльності – забезпечення лікувального процесу – повідомлю, що на стаціонарному лікуванні в 2015 році було проліковано 31885 пацієнтів. Кількість цих пролікованих порівняно з 2014 роком зменшилась на 2% – проте витрати у зв’язку зі зростанням цін на медикаменти та вироби медичного призначення збільшились на 31%. До того ж збільшилась на 18% порівняно з 2014 роком кількість пролікованих амбулаторно-поліклінічним лікуванням – у 2015 році цей показник становить 92083 пацієнти, збільшились на 44% й витрати. Також на 14,2% зросла порівняно з 2014 роком кількість обстежених пацієнтів – у 2015 році обстежено 316021 пацієнта на суму 6,8 мільйонів гривень, проте витрати зменшились на 19%.
Крім того, для забезпечення лікування за межами області в 2015 році 198 членів «Лікарняної каси» отримали медичний супровід у лікувальних закладах Києва на суму 249230 гривень. Це пацієнти, котрі з певних причин не могли пролікуватись у Житомирі, відтак ми направляли їх до столичних профільних медичних закладів.
В рамках благодійних програм ми продовжуємо працювати з дітьми-сиротами – під патронатом «Лікарняної каси» знаходиться 650 дітей-сиріт, котрі були проліковані на суму 37941 гривня. За рахунок організації також продовжується лікування інвалідів війни – проліковано 51 чоловік на суму 18618 гривень, учасників АТО – у 2015 році надано медичну допомогу 93 громадянам на суму 101549 гривень. Продовжується також програма з профілактики сечокам’яної хвороби – в 2015 році дистанційним літотриптором, встановленим в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського проведено 413 сеансів літотрипсії, з них 261 – членам ЛК, 152 – іншим категоріям громадян.
Характеризуючи аудит якості лікувально-діагностичного процесу, хочу зауважити, що ситуація у нас не змінюється – частка невідповідності лікарських призначень протоколам лікування становить 6,3%, необґрунтовано витрачено 1 мільйон 638 тисяч гривень. Тобто основною проблемою при наданні медичної допомоги членам «Лікарняної каси» є невиконання відповідних вимог законодавства про дотримання стандартів, протоколів лікування, лікарського формуляра. До того ж – із прикрістю зауважу, що це питання турбує лише «Лікарняну касу» – лікувальні заклади, на жаль, абсолютно не переймаються питанням дотримання вимог законодавства. Найбільша частка недотримання протоколів лікування в ЦДМЛ – 16%, ЖОСМО – 14%, ЖОПЦ – 12%, Червоноармійській ЦРЛ – 11%. Якщо ж говорити про складові, то це – не завжди виправдане використання нестероїдних препаратів, протизапальних, антибіотиків і практично відсутність ступеневої терапії. Ми прагнемо впливати на дотримання формулярної системи, беручи безпосередню участь у підготовці дев’ятого видання регіонального лікарського формуляра, в засіданні клініко-експертних комісій УОЗ ОДА, здійснюючи виїзди в районні лікувальні заклади. Проведений VEN-аналіз використаних ліків, який свідчить, що в 2015 році зменшилася частка витрат на закупівлю другорядних препаратів і становить 17,3% проти 19,22% в 2014 році (20,69% – у 2013 році, 22,18% – в 2012 році). Проте ми можемо говорити лише про ту частину пацієнтів, які є членами «Лікарняної каси» – дотримання протоколів лікування стосовно пересічних пацієнтів ніхто не досліджував. Тому з адміністраціями лікувальних закладів необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу.
За участю «Лікарняної каси» проводиться автоматизація обліку ліків у медичних закладах області. Автоматизований робочий комплекс встановлений у всіх ЗОЗ, де є філії організації, а на рівні відділень – в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (14 відділень із 22), ЦМЛ №2 Житомира (7 відділень із 11), Житомирській ЦРЛ (6 відділень із 7), Новоград-Волинському міськрайТМО (6 із 11), Попільнянській ЦРЛ (2 відділення з 8), обласному онкодиспансері (5 відділень із 7), обласній дитячій клінічній лікарні (17 відділень із 18), Бердичівській ЦМЛ (1 відділення), ЦМЛ №1 Житомира (5 відділень). Впроваждення автоматизованих систем обліку дозволяє контролювати залишки ліків, їх придатність, цільове використання та формувати їх раціональне замовлення. Для подальшого впровадження необхідна комп’ютерна техніка.
Для вивчення громадської думки стосовно роботи «Лікарняної каси» вже тривалий час працюють дві цілодобові телефонні «гарячі лінії» – кількість звернень у 2015 році в порівнянні з 2014 роком зросла в 1,5 рази. За структурою звернення стосуються сплати благодійних внесків, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо. Кожному, хто зателефонував, ми даємо детальні роз’яснення.
Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось у січні 2016 року, встановлено, що 78% пацієнтів докуплюють медикаменти, що в котрий раз підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте – попри проблеми – 75% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до «Лікарняної каси».
Традиційно проводимо інформаційну робота. Так, у 2015 році з метою популяризації діяльності «Лікарняної каси» проводились «прямі ефіри» на обласному телебаченні, показано на телебаченні та розміщено на сайті «Лікарняної каси» близько 50 інформаційних сюжетів та роликів про діяльність організації. Надруковано понад 30 публікацій в обласних друкованих виданнях («Пульс», «Житомирщина», «Субота») та районних виданнях. Інформація про «Лікарняну касу» надавалася обласному радіо та «Житомирській хвилі». Матеріали про діяльність «Лікарняної каси» постійно розміщуються на сайті організації. Тож роботи попереду у нас багато – всі ми сподіваємось на прийняття нового закону «Про лікарняні каси». Це наразі необхідно для людей.
Вікторія Паламарчук
