Архів розділу ‘Останні новини’

“Пульс” №21 – 26.05.2016 р. – подяка С.С.Лизогуб

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє!

На сторінках вашої газети хочу розповісти про людей, котрим завдячую не лише здоров’ям, а й самим життям.

Прикрий випадок трапився зі мною на початку квітня – стало мені дуже зле. З’ясувалось, що через харчове отруєння сталась інтоксикація організму. Тож звернувся по медичну допомогу до Ружинської центральної районної лікарні – отримав її на дійсно високому рівні.

Госпіталізували мене на стаціонарне лікування. Й оскільки я перебуваю в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області», дякуючи їй, мені надавали всі необхідні медикаменти безкоштовно, за її рахунок здійснювали потрібні обстеження. Таким чином – завдяки спільним зусиллям лікарів та «Лікарняної каси» – мене, як мовиться, поставили на ноги вже за кілька днів.

Тож хочу щиро подякувати Помирляну Антону Івановичу, котрий надзвичайно чуйно й турботливо, немов рідного сина, лікував мене, та лікарю-експерту «Лікарняної каси» в Ружинській ЦРЛ Первушиній Галині Андріївні, яка ретельно слідкувала за лікувальним процесом та забезпечувала його всіма необхідними препаратами. Також сердечна вдячність, звісно, всьому середньому та молодшому медичному персоналу інфекційного відділення – за їх старанність, доброту й турботу. Хочу всім побажати – лікарям, медсестрам, працівникам «Лікарняної каси» – добра, здоров’я, сили й наснаги на щоденну працю, всього тільки найкращого!

Мені добре відомо, наскільки нелегко зараз медицині, адже, будучи сільським головою Крилівки та Ярославки, знаю проблеми галузі – особливо ж сільської. На території нашої сільської ради два ФАПи – фінансування їх бажає бути кращим, а працювати фельдшерам доводиться дуже багато – бо ж населення переважно глибоко похилого віку. Тож, дорогі наші медпрацівники – Ружинської центральної районної лікарні, благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», всіх лікувальних закладів Житомирщини – щиро вам дякую від свого імені та імені всіх, кому ви самовіддано допомагаєте, за вашу невтомну працю. Бажаю не розчаровуватись в обраній справі, гарних заробітків, міцного здоров’я, терпіння та віри в краще. Нехай щастить вам у житті й Господь хай завжди буде з вами!

Зі щирою повагою до наших медпрацівників –

Лизогуб Сергій Степанович, Ружин.

Детальніше

“Пульс” №21- 26.05.2016 р. – подяка Н.О.Тарасюк

З НАШОЇ ПОШТИ

Доброго дня, шановна редакціє газети «Пульс»!

Пише вам Тарасюк Наталія Олегівна з села Вертокиївка Житомирського району.

Нещодавно лікувалась я в гінекологічному відділенні Житомирської ЦРЛ – на жаль, доводиться досить часто звертатись сюди за допомогою, бо, хоч і молода, проте недуги на вік не зважають. І хочу сказати, що, приходячи сюди з якимись певними проблемами, завжди отримую потрібну мені допомогу найвищого рівня. Більше того – не бувало такого, щоб довелось чекати, поки прийде лікар мене оглянути, розпитати, з чим прийшла до них (як, не раз доводилось чути від своїх «сестер по нещастю», буває в інших лікувальних закладах). Тому щиро від усієї душі дякую завідуючому відділенням та своєму лікуючому лікарю Самборському Володимиру Миколайовичу – за надзвичайне розуміння своїх пацієнток, щире співчуття їм та велику готовність прийти на допомогу – часто незважаючи й на власне самопочуття. Такого лікаря, повірте, ще пошукати треба – і навряд, чи знайдеш. Я Вам, Володимире Миколайовичу, від усього серця бажаю добра, здоров’я та всіх земних благ!

Крім того – велика вдячність старшій медсестрі цього відділення та всьому середньому й молодшому медичному персоналу. Адже кожна з них надзвичайно старанна й працьовита – тому й комфортно тут пацієнткам, спокійно й тихо. До нас ставляться чуйно й дуже по-людяному – а це в нинішні часи, погодьтесь, дорогого коштує. Тож хотіла б усім їм побажати й самим бути здоровими. Наснаги вам та терпіння!

Також хочу подякувати й іншим спеціалістам цього профілю, котрі працюють у районній лікарні: Тетяні Олексіївні Тимошенко, Володимиру Миколайовичу Мельнику, Олександру Миколайовичу Данищук та Леоніду Григоровичу Капельнику. Якось довелось мені й до них звернутись – щиро вдячна їм за допомогу й бажаю, аби витрачені сили Бог повертав сторицею.

А ще хочу сказати гарне слово на адресу благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». В ній я перебуваю вже досить давно – років, напевно, шість. І скільки лікувалась – і в гінекологічному відділенні, й із іншого приводу – всіма медикаментами мене забезпечувала «Лікарняна каса». То не порівняти – суму щомісячного внеску й витрачені нею на моє лікування кошти! Якщо порахувати, скільки загалом я заплатила щомісячних добровільних пожертвувань і скільки «Лікарняна каса» витратила на мене впродовж усіх цих років – різниця дуже велика. Багато хто говорить, мовляв, чого буду платити внески щомісяця – натомість ці гроші складу й назбираю для подібних потреб. А я скажу так, що за стільки років так і не змогла з жодної зарплати навіть один раз відкласти цю невелику суму – розмір щомісячного платежу. Тим, у кого зарплати невеликі, це не вдасться, повірте.  А так я знаю, що, прийшовши до лікарні за допомогою, отримаю все, що треба для лікування, безкоштовно. Й не варто згадувати про Конституцію – мовляв, вона гарантує безоплатне лікування! Поки «Лікарняна каса» не потурбується, будете платити за все й купувати в аптеці медикаменти власним коштом! На сьогоднішній день, я вважаю, це велике благо для нашої області, що в ній є така благодійна організація. Хто це знає й розуміє, той оцінить такі переваги.

Тому всім, хто допомагає нам – лікарям, працівникам «Лікарняної каси» – щастя й здоров’я. Хай Бог дає вам сили!

 

ДОПОМОГА БО «ЛІКАРНЯНА КАСА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ» ПРИ СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ – РЕПОРТАЖ ІЗ ЖИТОМИРСЬКОЇ ЦРЛ.

 

«ЧЕРЕЗ БРАК КОШТІВ Я КУПУВАТИ МЕДИКАМЕНТИ ЗАРАЗ НЕ МОЖУ – ЇХ МЕНІ НАДАЄ ЛК!» – ПАЦІЄНТИ КОРОСТИШІВСЬКОЇ ЦРЛ (ЧЛЕНИ ЛК) ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАМИ

Детальніше

На Житомирщині відзначили День пульмонолога України

Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначають професійне свято — День пульмонолога. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні, саме тому цей день є важливим як для лікарів-пульмонологів, так і для хворих.

Для світової спільноти хвороби органів дихання є глобальною проблемою охорони здоров’я насамперед унаслідок їх значної поширеності серед працездатного населення, постійного прогресування, частого поєднання різних патологій легень та обтяжливого впливу на супутні захворювання.

Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією в структурі захворюваності населення України.

За словами обласного позаштатного пульмонолога, завідувача пульмонологічного відділення Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради Сергія Хвелося, за минулі роки в області знизилася смертність від пневмонії за рахунок втілення стандартизованих методів лікування, широкого застосування при лікуванні цієї патології в пульмонологічному відділенні ендоскопічних, ендоплевральних втручань, інтенсивних методів лікування. Значно зменшилися тривалість та вартість лікування хворих із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми в стаціонарі за рахунок небулайзерної терапії (отримують 70% пацієнтів із цією патологією).

В області впроваджений та успішно діє проект із забезпечення пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою, членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» довготривалою базисною інгаляційною терапією, що зменшує кількість виходів на інвалідність та знижує смертність. Зменшився відсоток хворих на ХОЗЛ та бронхіальну астму зі значними порушеннями легенево-серцевої функції, що вказує на високу ефективність амбулаторної базисної терапії препаратами інгаляційних глюкокортикостероїдів.

У 2015 р. в пульмонологічному відділенні кількість пролікованих хворих становила 1901 особу, зменшився середній термін перебування хворого на ліжку за рахунок використання сучасних методів лікування (ендоскопічні, небулайзерна терапія та ін.). Протягом останніх років летальність внаслідок позагоспітальних пневмоній суттєво знизилася і є нижчою від загальнодержавної (таблиця).

Таблиця Захворюваність хворобами органів дихання (на 100 тис. населення)
Регіон Рік
2012 2013 2014
Житомирська область 11 267 11 259 10 852
Україна 16 017 15 873 15 053

У відділенні впроваджені такі сучасні методики діагностики пацієнтів із захворюванням органів дихання, як: діагностична фібробронхоскопія, діагностична фіброезогастродуоденоскопія при діагностиці хронічного кашлю, ангіопульмонографія, спірометрія, ультразвукове дослідження плевральних порожнин, плевральна пункція, рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини, у тому числі мультиспіральна комп’ютерна томографія органів грудної порожнини.

Тут застосовують сучасні методики лікування, такі як: комбінована інгаляційна терапія, підбір оптимального бронхолітика під контролем реакції дихальних шляхів, вибір способу доставки аеро­зольних препаратів, санаційна і діагностична бронхоскопія, навчання пацієнтів із ХОЗЛ (самоконтроль, техніка і способи доставки медикаментів, профілактика загострень, реабілітація), антибіотикотерапія (зокрема із урахуванням результатів мікробіологічних досліджень), лікувальна фібробронхоскопія, небулайзерна терапія, фізіотерапія тощо.

Лікарі наголошують, що більшість захворювань органів дихання — інфекційного походження, і в запобіганні їм є багато спільного. Основні профілактичні заходи полягають в ізоляції здорових людей від джерела інфекції, знищенні заразного матеріалу в зовнішньому середовищі, посиленні опірності організму до захворювання. Цих самих заходів вживають і при загостренні хронічної легеневої хвороби. Особи, в яких з’являються нежить, кашель, підвищується температура тіла, є джерелом інфекції. Їм не можна виходити з дому, щоб не поширювати захворювання. Тим більше, вони не повинні користуватися громадським транспортом, відвідувати їдальні, кіно, магазини. Це шкодить їм самим і всім, хто їх оточує. Ретельне дотримання профілактичних заходів, свідома активна участь у них населення допоможе у запобіганні захворюванням органів дихання.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://oz.zt.gov.ua/

http://www.umj.com.ua/article/96103/na-zhitomirshhini-vidznachili-den-pulmonologa-ukraini

Детальніше

«Лікарняна каса» працює без порушень

На базі ДП «Баранівське ЛМГ» відбулось виїзне засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Головним питанням, яке розглянули, зокрема, учасники зібрання, був звіт ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності організації протягом 2015 року, з яким виступив голова ревізійної комісії В.І. Хренов.

За словами доповідача, перевіркою, яка проводилась ревізійною комісією (в складі її голови – головного лікаря обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини В.І.Хренова – та членів ревізійної комісії: незалежного експерта Н.М.Короленко, головного бухгалтера обласного медичного центру здоров’я та спортивної медицини Н.С.Андрощук, головного бухгалтера обкому профспілки працівників охорони здоров’я Л.М.Драчевської, виконавчого директора БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківського, головного бухгалтера БО «Лікарняна каса Житомирської області» Л.М.Пастушенко) згідно з планом роботи, порушень фінансово-господарської діяльності організації протягом 2015 року не виявлено.

Так, БО «Лікарняна каса Житомирської області», зареєстрована 27 липня 2000 року управлінням юстиції та включена до реєстру неприбуткових організацій та установ за кодом 0005 згідно з реєстраційною заявою №15291/10 від 14.08.2000 року, працює згідно зі Статутом, затвердженим зі змінами й доповненнями від 28.01.2004 року.

На момент перевірки для розрахунків відкрито п’ять  банківських рахунків (ЖРУ ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Західінкомбанк», ПАТ «УкрСиббанк»).  Залишки коштів на рахунках банків станом на початок нинішнього року склали 3 мільйони 797 тисяч гривень, що відповідає випискам банків та головній книзі. Доходи БО «Лікарняна каса Житомирської області» формуються за рахунок добровільних пожертвувань та безповоротної фінансової допомоги. Фінансовий план, штатний розпис складаються  виконавчою дирекцією  двічі на рік у розрізі витрат на основну діяльність та загальногосподарські потреби й затверджуються рішенням правління. Загалом же за підсумками роботи БО «Лікарняна каса Житомирської області» протягом 2015 року надходження (при запланованій сумі в 57 мільйонів 802 тисячі гривень) склали 58 мільйонів 394 тисяч гривень (причому 14 мільйонів гривень із усієї суми надходжень було сплачено в результаті роботи з 22 350 членами організації, в котрих склалась заборгованість по сплаті добровільних пожертвувань – їм протягом року надіслано 62 287 листів та 64 808 СМС-повідомлень).

Видатки на проведення основної діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» за перевірений період склали 51 мільйон 636 тисяч гривень. У тому числі на придбання ліків та розхідних матеріалів видатки склали 49 мільйонів 402 тисячі гривень, на оплату вартості обстеження методами комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, дослідження добового моніторування АТ та серцевого ритму, лабораторні дослідження витрачено 1 мільйон 842 тисячі гривень (дослідження проводились у закладах ТОВ «НЛРЦ Асклепій», ТОВ «МЦ Асклепій Плюс», КУ ОМКДЦ, ТОВ «МЦ Новомед», ТОВ РАМ ДЦ, ТОВ «Медімпульс Плюс», ТОВ «Малікс-Мєд»), для надання матеріальної допомоги в зв’язку з проведенням контактної літотрипсії, на лікування та обстеження в медичних закладах України та області видатки склали 356 тисяч гривень, також за рішеннями правління була надана благодійна допомога ЛЗ на суму 36 тисяч гривень.

Загальна сума видатків, спрямованих на здійснення адміністративно-господарської діяльності за перевірений період становила 7 мільйонів 569 тисяч гривень, що складає 13% при плані 14,1% (що не перевищує встановленого показника 20% згідно з Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Видатки на адміністративно-господарську діяльність здійснювались згідно з кошторисом, нецільових витрат не виявлено.

Як відзначив голова ревізійної комісії В.І.Хренов, перевірка засвідчила, що станом на перше січня 2016 року в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» перебувало 210 тисяч 409 громадян, що складає 16,7% від загальної кількості населення області (за даний період виключено 6 988 членів ЛК, померли – 4 734, відновилися в ЛК 1 155 громадян). Із них стаціонарно проліковані 31 885 осіб. Кількість їх порівняно з 2014 роком зменшилась на 2% – проте витрати у зв’язку зі зростанням цін на медикаменти та вироби медичного призначення збільшились на 31%. До того ж збільшилась на 18% порівняно з 2014 роком кількість пролікованих амбулаторно-поліклінічним лікуванням – у 2015 році цей показник становив 92 083 пацієнти, відтак збільшились на 44% й витрати. Також на 14,2% зросла порівняно з 2014 роком кількість обстежених пацієнтів – у 2015 році були обстежені 316 021 пацієнт на суму 6,8 мільйонів гривень, проте витрати зменшились на 19%.

Надходження лікарських засобів, виробів медичного призначення в лікувальні заклади протягом перевіреного періоду проводилась централізовано на підставі тристоронньої угоди (в даній угоді ЛК є  платником) «лікувальний заклад – постачальник – БО «Лікарняна каса Житомирської області», які укладені з ТОВ «ППФ Санітас», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вітамед», ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Діалог Діагностікс», ТОВ «Кампус Коттон Клаб», ПОГ «Фармлинк», ФОП М.Ю.Гужевніков, ФОП П.В.Назарчук. Основними критеріями вибору лікарських засобів та виробів медичного призначення є ціна, якість, оперативність доставки згідно з Положенням «Про визначення планових потреб та формування асортименту, цінової політики при закупівлі медикаментів». Наказом №30-ОС від 29.08.2011 року була створена постійна комісія з контролю за організацією оптових закупівель ліків та лікарських засобів. Звірки з постачальниками проводяться щоквартально.

Перевірка також підтвердила, що приміщення благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» орендується – договір оренди укладений із комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» (орендна плата та комунальні послуги сплачуються своєчасно). Також укладені договори оренди з 23 лікувальними закладами області, комунальним підприємством Житомирської обласної ради «Агенція з питань регіонального розвитку» та з комунальним підприємством Житомирської міської ради «Агентство з управління майном», де розташовані філії ЛК. Всі лікувальні заклади та комунальні підприємства надають рахунки на оплату оренди та комунальних послуг.

Отож благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» працює стабільно без порушень законодавчих актів, про що, як відзначив доповідач, і був складений відповідний акт.

Вікторія Паламарчук

Детальніше

Звіт Правління Благодійної організації Лікарняна каса Житомирської області за 2015 р.

Відбулось засідання правління благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Одним із головних питань, розглянутих його учасниками, був звіт виконавчої дирекції про діяльність організації за 2015 рік та виконання кошторису в другому півріччі 2015 року, з яким виступив виконавчий директор В.С.Мишківський.  Він, зокрема, повідомив, що станом на 1 січня 2016 року членами «Лікарняної каси» є 210409 громадян (16,7% від загальної кількості населення). Протягом 2015 року до організації вступили 8322 особи (план по вступу виконаний на 69%) –  1526 громадян колективно, 6796 – індивідуально.

– За активністю вступу на чільному місці – Володарсько-Волинський район (вступили 1,31% від усієї кількості населення), місто Житомир (1,28%), Черняхівський район (1,13%), місто Коростень (1%), – поінформував він. – Якщо порівняти 2014 і 2015 рік, то повинен зазначити, що відбулась ротація рейтингових позицій. Так, Черняхівський район був на третьому місці – й залишився, Новоград-Волинський район у 2014 році займав 18 місце – зараз четверте, Коростишівський район посідав шосте – нині на другому рейтинговому місці, Баранівський район за виконанням плану показників вступу населення до ЛК у 2014 році перебував на 26 місці, а в 2015 – на 13. Кількість районів, які мають виконання плану завдань у 2015 році, зменшилась. Найнижчі рейтингові позиції посідають Олевська, Ружинська та Коростенська філії.

Проте, якщо врахувати кількість осіб, які поновились в організації – а таких 1020 громадян – то відсоток виконання в цьому разі дещо більший і сягає 78%, а загальний фактичний показник кількості тих, хто вступив і поновився, сягатиме 9342 особи.

За структурою громадян суттєво переважає індивідуальний вступ – 6796 (82%) проти колективних 1526 (18%). В порівнянні – на перше січня 2015 року показник індивідуального вступу становив 18%, на перше січня 2014 – 24%. Отже динаміка вступників змінюється – фактично можемо говорити про відсутність абсолютно будь-якого адміністративного важеля для того, щоб люди вступали до ЛК. Це – свідомий вибір кожної людини.

Збільшуються проплати через автоматизовані системи – ми вчасно з «Приватбанком» встановили 27 безготівкових терміналів у наших філіях, тож 4359 платників (64%) сплачували внески в 2015 році через термінали – в тому числі 3375 осіб через термінали в офісах ЛК. У 2015 році через термінали «Приватбанку» загалом надійшло 4,9 мільйонів гривень. Тобто цей вид сплати внесків набуває все більшої популярності.

Через «Ощадбанк» у 2015 році сплачували внески 1158 осіб (17%), «Укрпошту» – 885 громадян, (13%), банк «Аваль» – 199 осіб (3%), через сайт ЛК – 195 осіб (3%). До речі, останнім методом у 2015 році було сплачено внесків у розмірі понад 180 тисяч гривень – щомісяця 600-700 громадян сплачують на суму близько 30 тисяч гривень. Вступ та сплата внесків за допомогою сайту ЛК дедалі більше приваблює членів організації, адже, крім того, на сайті можна перевіряти стан сплати своїх внесків (необхідно ввести номер посвідчення та дату народження), вступати до ЛК та сплачувати внески платіжною карткою будь-якого банку без комісії для платника.

У 2015 році продовжувалася дія нових програм «Лікарняної каси» з активізації вступу та покращенню доступності сплати внесків. Зокрема – програма «Потурбуйся про батьків», за якою дорослі діти, котрі перебувають у «Лікарняній касі», можуть сплатити внески за своїх батьків. У цьому разі батьки мають можливість через місяць (згідно зі змінами з 03.03.15) користуватися допомогою «Лікарняної каси». В 2015 році за цією програмою вступили 66 громадян – кількість вступників зменшилась майже втричі, хоча видаткова частина збільшилась: пролікувались 60 громадян (91%) – це були складні пацієнти, відтак витрати становили 123936  гривень (при тому, що надійшло коштів від учасників цієї програми 49610 гривень (середня вартість лікування склала 2065 гривень). Для порівняння – за перше півріччя 2014 року за цією програмою до «Лікарняної каси» вступили 190 громадян. Сплативши 57901 гривень, пролікувалися 148 (77,9%), витратили 157777 гривень. Тобто це абсолютно соціальна програма, яку ми прийняли для того, щоб вкотре підтвердити наш благодійний статус.

В роботі з підприємствами з залучення до «Лікарняної каси» проведено 87 зустрічей із керівниками та колективами організацій у Житомирі та області. Їх результатом став вступ колективів 41 нової організації з загальною кількістю 200 осіб. Найбільшою організацією, що наразі перебуває в «Лікарняній касі», є ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» – всього 2956 членів ЛК (79% від загальної кількості працюючих). У 2015 році приєднався 51 працівник.

Ще одне з введень правління – пільговий вступ організацій. Умовами пільгового вступу (відразу після сплати) скористались 15 організацій із загальною кількістю вступників 160 осіб.

Проте, коли розглянути порівняльну динаміку вступу до «Лікарняної каси» в 2014 та 2015 роках – загалом минулоріч спостерігалась тенденція до зменшення кількості осіб, котрі вступили до організації, ніж попереднього року. Причин же цього кілька. Головна – суттєве зменшення фінансових можливостей громадян (для багатьох навіть 40 гривень є досить значною сумою коштів). Це, на жаль, визначна проблема нашого сьогодення.

Поновлення в організації – поновились у «Лікарняній касі»протягом 2015 року 1155 осіб – із них 1021 особа сплатили внесків на суму 414613 гривень, пролікувались же 257 осіб на суму 110988 гривень.

Стосовно роботи з боржниками – доводиться констатувати, що їх кількість (із боргом понад трьох місяців) на перше січня цього року збільшилась і становить 47729 громадян (тоді як станом перше січня 2015 року цей показник складав 40841 особа). Тож протягом минулого року 22350 боржникам відправлено 62287 листів та 64808 СМС-повідомлень, результатом чого була сплата ними 14 мільйонів гривень. Через несплату внесків виключено 6988 осіб.

Загалом же вибуло з «Лікарняної каси» 13749 осіб (із них виключено 6988 осіб, особи, котрим виповнилось 18 років – 2027, померли – 4734).

Тож у результаті кількість платників внесків до ЛК складає на сьогодні 124140 осіб, що на 10901 менше минулого року – практично ми маємо рівень 2011 року.

Аналізуючи виконання фінансового плану за 2015 рік, хочу зауважити, що планувалось надходжень на суму 57802700 гривень, проте фактичні надходження склали 58394100 гривень. Тож за 2015 рік відсоток виконання сягнув позначки 101. Витрати ж при цьому склали 59204900 гривень. Різниця між надходженнями та видатками за 2015 рік склала «мінус» 810 тисяч гривень (причому варто врахувати, що за перше півріччя цей показник становив «мінус» два мільйони 943 тисячі гривень, що змусило вдатись до зміни розміру внеску). В другому півріччі планувалось надходжень у розмірі 29949798 гривень – фактично надійшло 31069033 гривні (відсоток виконання сягнув показника 103,7 – причому різниця становила 1119235 гривень). Витрати за друге півріччя склали 28936 тисяч гривень. Різниця між надходженнями та витратами склала «плюс» 2,1 мільйони гривень. Виконання по вступу – 63,5%.

Стосовно виконання кошторису в розрізі видатків у другому півріччі – загальний показник склав 97% (на господарську діяльність планувалось 13,9%, фактично ж – 12,3%).

Інформуючи про надходження та витрати в 2015 році, зауважу, що – зокрема – в листопаді видатки перевершили надходження, проте в грудні були фактично майже однаковими. Тож цьогоріч найбільший пік видатків – за аналогом минулого року – очікується в березні (тоді він становив більше шести мільйонів гривень). За два місяці поточного року ми маємо на сьогодні, на жаль, «мінус» поточний 1297587 гривень (за січень – «мінус» 541 тисяча гривень, за лютий – «мінус» 756 тисяч гривень). Чинники ж такі: суттєве зростання захворюваності на хвороби верхніх дихальних шляхів, пневмонії – тільки в січні видатки лише, зокрема, на антибіотики зросли з 350 тисяч гривень до 750 тисяч гривень. Другий чинник – у лютому відзначалось суттєве зростання кількості пацієнтів. Якщо говорити лише про ліжко-дні – оперативна інформація про кількість хворих, пролікованих у стаціонарах засвідчує, що ліжко-днів було проведено на 11 тисяч більше. При середній вартості одного ліжко-дня, який ми забезпечуємо для членів ЛК в сумі 65 гривень, ми маємо перевитрати за рахунок цього на 700 тисяч гривень.

Отож сьогодні на рахунку 2,5 мільйони гривень. Статистика засвідчує: коли ми переходимо межу лікування щоденно більше двох тисяч пацієнтів – членів ЛК, починаємо відчувати дефіцит коштів. Зараз лікуються 2120-2300 осіб. Ми ставимо перед собою завдання достойно перейти очікуваний «рубікон витрат» – затим будемо мати більш керовану ситуацію.

Хочу поінформувати, що в 2015 році ми надали лікувальним закладам області медикаментів, виробів медичного призначення, реактивів тощо на загальну суму 42,5 мільйонів гривень. Причому для окремих медичних закладів ці видатки були більшими за обсягом проти минулого року – зокрема, для ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (9,4 мільйони гривень), обласного онкодиспансеру (2,5 мільйони гривень), обласного консультативно-діагностичного центру (1,4 мільйони гривень), обласної дитячої клінічної лікарні – 0,9 мільйони гривень, ЦМЛ №1 Житомира – 4,5 мільйони гривень, ЦМЛ №2 Житомира – 3,5 мільйони гривень. І порівнявши до того ж витрати на один ліжко-день, ми говоримо про те, що «Лікарняна каса» забезпечує 65 гривень 35 копійок – у той час, як бюджетні видатки становлять 8 гривень 94 копійки. Така суттєва різниця між тим, що забезпечуємо ми й що забезпечується бюджетами всіх рівнів.

Ліки, вироби медичного призначення, реактиви, рентген-плівку тощо поставляють у лікувальні заклади відповідно до угод із наступними постачальниками: БАДМ, «Санітас», «Юрія-Фарм», «Діалог-Діагностик», Гужевніков, «Вітамед», Кампус Коттон Клаб, ФОП Коханчук, ТОВ «Лізокал Медікал», Слоньовський В.В., ПОГ «Фармлинг».

Стосовно основної нашої діяльності – забезпечення лікувального процесу – повідомлю, що на стаціонарному лікуванні в 2015 році було проліковано 31885 пацієнтів. Кількість цих пролікованих порівняно з 2014 роком зменшилась на 2% – проте витрати у зв’язку зі зростанням цін на медикаменти та вироби медичного призначення збільшились на 31%. До того ж збільшилась на 18% порівняно з 2014 роком кількість пролікованих амбулаторно-поліклінічним лікуванням – у 2015 році цей показник становить 92083 пацієнти, збільшились на 44% й витрати. Також на 14,2% зросла порівняно з 2014 роком кількість обстежених пацієнтів – у 2015 році обстежено 316021 пацієнта на суму 6,8 мільйонів гривень, проте витрати зменшились на 19%.

Крім того, для забезпечення лікування за межами області в 2015 році 198 членів «Лікарняної каси» отримали медичний супровід у лікувальних закладах Києва на суму 249230 гривень. Це пацієнти, котрі з певних причин не могли пролікуватись у Житомирі, відтак ми направляли їх до столичних профільних медичних закладів.

В рамках благодійних програм ми продовжуємо працювати з дітьми-сиротами – під патронатом «Лікарняної каси» знаходиться 650 дітей-сиріт, котрі були проліковані на суму 37941 гривня. За рахунок організації також продовжується лікування інвалідів війни – проліковано 51 чоловік на суму 18618 гривень, учасників АТО – у 2015 році надано медичну допомогу 93 громадянам на суму 101549 гривень. Продовжується також програма з профілактики сечокам’яної хвороби – в 2015 році дистанційним літотриптором, встановленим в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського проведено 413 сеансів літотрипсії, з них 261 – членам ЛК, 152 – іншим категоріям громадян.

Характеризуючи аудит якості лікувально-діагностичного процесу, хочу зауважити, що ситуація у нас не змінюється – частка невідповідності лікарських призначень протоколам лікування становить 6,3%, необґрунтовано витрачено 1 мільйон 638 тисяч гривень. Тобто основною проблемою при наданні медичної допомоги членам «Лікарняної каси» є невиконання відповідних вимог законодавства про дотримання стандартів, протоколів лікування, лікарського формуляра. До того ж – із прикрістю зауважу, що це питання турбує лише «Лікарняну касу» – лікувальні заклади, на жаль, абсолютно не переймаються питанням дотримання вимог законодавства. Найбільша частка недотримання протоколів лікування в ЦДМЛ – 16%, ЖОСМО – 14%, ЖОПЦ – 12%, Червоноармійській ЦРЛ – 11%. Якщо ж говорити про складові, то це – не завжди виправдане використання нестероїдних препаратів, протизапальних, антибіотиків і практично відсутність ступеневої терапії. Ми прагнемо впливати на дотримання формулярної системи, беручи безпосередню участь у підготовці дев’ятого видання регіонального лікарського формуляра, в засіданні клініко-експертних комісій УОЗ ОДА, здійснюючи виїзди в районні лікувальні заклади. Проведений VEN-аналіз використаних ліків, який свідчить, що в 2015 році зменшилася частка витрат на закупівлю другорядних препаратів і становить 17,3% проти 19,22% в 2014 році (20,69% – у 2013 році, 22,18% – в 2012 році). Проте ми можемо говорити лише про ту частину пацієнтів, які є членами «Лікарняної каси» – дотримання протоколів лікування стосовно пересічних пацієнтів ніхто не досліджував. Тому з адміністраціями лікувальних закладів необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу.

За участю «Лікарняної каси» проводиться автоматизація обліку ліків у медичних закладах області. Автоматизований робочий комплекс встановлений у всіх ЗОЗ, де є філії організації, а на рівні відділень – в ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського (14 відділень із 22), ЦМЛ №2 Житомира (7 відділень із 11), Житомирській ЦРЛ (6 відділень із 7), Новоград-Волинському міськрайТМО (6 з 11), Попільнянській ЦРЛ (2 відділення з 8), обласному онкодиспансері (5 відділень із 7), обласній дитячій клінічній лікарні (17 відділень із 18), Бердичівській ЦМЛ (1 відділення), ЦМЛ №1 Житомира (5 відділень). Впроваждення автоматизованих систем обліку дозволяє контролювати залишки ліків, їх придатність, цільове використання та формувати їх раціональне замовлення. Для подальшого впровадження необхідна комп’ютерна техніка.

Для вивчення громадської думки стосовно роботи «Лікарняної каси» вже тривалий час працюють дві цілодобові «Гарячі лінії» – кількість звернень у 2015 році в порівнянні з 2014 роком зросла в 1,5 рази. За структурою звернення стосуються сплати благодійних внесків, призначення ліків, які відсутні в протоколах лікування (що вказує на наявність «подвійних стандартів» або недотримання лікарями локальних клінічних протоколів), термінів лікування тощо. Кожному, хто зателефонував, ми даємо детальні роз’яснення.

Постійно проводиться вивчення громадської думки шляхом телефонного опитування після виписування зі стаціонару. За результатами останнього, яке проводилось у січні 2016 року, встановлено, що 78% пацієнтів докуплюють медикаменти, що в котрий раз підтверджує недотримання вимог локальних клінічних протоколів та недостатню співпрацю з лікувальними закладами. Проте – попри проблеми – 75% респондентів заявили, що будуть рекомендувати своїм близьким вступати до «Лікарняної каси».

Традиційно проводимо інформаційну роботу. Так, у 2015 році з метою популяризації діяльності «Лікарняної каси» проводились «прямі ефіри» на обласному телебаченні, показано на телебаченні та розміщено на сайті «Лікарняної каси» близько 50 інформаційних сюжетів та роликів про діяльність організації. Надруковано понад 30 публікацій в обласних друкованих виданнях («Пульс», «Житомирщина», «Субота») та районних виданнях. Інформація про «Лікарняну касу» надавалася обласному радіо та «Житомирській хвилі». Матеріали про діяльність «Лікарняної каси» постійно розміщуються на сайті організації. Тож роботи попереду у нас багато – всі ми сподіваємось на прийняття нового закону «Про лікарняні каси». Це наразі необхідно для людей.

Вікторія Паламарчук

Додатки

Звіт про роботу БО ЛКЖО І півр 2015 табл 1

Звіт про роботу БО ЛКЖО ІІ півр 2015 табл 2

 

Детальніше

Британский национальный формуляр — подспорье для усовершенствования национального формуляра Украины

Национальный формуляр — составляющая системы стандартизации медицинской помощи, в которую также входят клинические руководства, стандарты медицинской помощи и клинические протоколы. Формуляр является детализированным объяснением, с помощью каких лекарственных средств должен быть выполнен клинический протокол. Британский национальный формуляр (БНФ) издается с 1949 г. и по настоящее время постоянно усовершенствуется.
Поэтому Украина может использовать его в качестве подспорья для усовершенствования собственного государственного формуляра и подходов к оказанию медицинской помощи при различных заболеваниях. В данной публикации мы проанализировали актуальную версию БНФ на предмет наличия указанных в нем лекарственных средств в Государственном реестре лекарственных средств Украины.
Первый БНФ был составлен в 1949 г. после создания Национальной службы здравоохранения Великобритании. Справочники, публикуемые вплоть до второй половины 70-х годов XX ст. приблизительно раз в полтора года, содержали избирательную информацию, поэтому возникла необходимость в создании исчерпывающего формуляра, включающего гораздо более широкий ассортимент лекарственных препаратов, но при этом дающего научно обос­нованные рекомендации об относительных преимуществах представленных лекарственных средств. Новый БНФ, соответствующий указанным требованиям, был опубликован в 1981 г. В настоящее время БНФ обновляется ежемесячно в режиме онлайн через веб-сайт (bnf.org). При этом печатное издание публикуется в марте и сентябре каждого года. В сентябре 2014 г. был опубликован 68-й выпуск БНФ.
БНФ является совместным изданием Британской медицинской ассоциации и Королевского фармацевтического общества Великобритании. Он издается под руководством Объединенного формулярного комитета, который состоит из представителей этих двух профессиональных организаций, департаментов министерства здравоохранения Великобритании, регуляторного агентства по лекарственным средствам и медизделиям, издателя национальной директивы, а также консультативных групп.
Основной текст справочника состоит из систематизированной информации о лекарственных средствах и особенностях их клинического применения. Эта информация содержится в разделе неотложной помощи при острых отравлениях и 15 основных разделах, каждый из которых посвящен определенной системе организма или определенному аспекту оказания медицинской помощи. Глава состоят из разделов, которые начинаются с информации для специалистов, назначающих лекарственные средства. Лекарственные средства указаны под фармакопейными или другими непатентованными наименованиями. Если есть соответствующая фармакопейная монография, то предпочтение отдается названию, вынесенному в заголовок монографии. При отсутствии монографии используются рекомендованные международные непатентованные наименования ВОЗ, а при их отсутствии — британские одоб­ренные названия (BAN). Препараты обычно следуют сразу же за наименованием молекулы, которая является их основным действующим веществом. Они указаны под непатентованным наименованием, если реализуются под этим названием или же если их изготавливают экстемпорально. Затем указаны рекомендуемые лекарственные препараты под патентованными названиями.
Государственный формуляр Украины (ГФУ) создан гораздо позже БНФ. Его первый выпуск состоялся в 2009 г. ГФУ ежегодно обновляется и совершенствуется. В 2014 г. опубликован 6-й выпуск ГФУ.
ГФУ разрабатывается с целью создания на государственном уровне и внедрения качественной формулярной системы рациональной фармакотерапии — безопасного, эффективного и экономически обоснованного применения лекарственных средств путем обеспечения работников здравоохранения объективной профессионально направленной информацией о них, что является важной составляющей улучшения качества и повышения клинической и экономической эффективности медицинской помощи. Создание и обеспечение регулярного просмотра и обновления формуляров лекарственных средств возложено на такие структуры: Центральный формулярный комитет Министерства здравоохранения Украины; формулярные комитеты МЗ АР Крым, структурных подразделений здравоохранения областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций; фармакотерапевтические комиссии учреждений здравоохранения государственной и коммунальной форм собственности.
6-й выпуск ГФУ содержит 21 раздел. Основные разделы формуляра структурированы по группам лекарственных средств, применяемых в медикаментозном лечении болезней и состояний соответственно направлению медицины, в которых преобладает консервативная терапия. Лекарственные средства систематизированы по международным непатентованным наименованиям. При этом в ГФУ указываются все зарегистрированные в Украине торговые наименования препаратов для конкретного МНН.
Основные разделы 68-го выпуска БНФ содержат около 1220 фармакопейных или непатентованных наименований препаратов, из которых в Украине не зарегистрировано 407 наименований или 33,3%. По каждому из 15 разделов количество наименований лекарственных средств, которые не зарегистрированы в Украине колеблется от 15 до 40%.

Помимо отсутствия регистрации в Украине ряда непатентованных наименований, для некоторых препаратов, имеющих регистрацию, отмечается отсутствие указанных в БНФ дозировок и форм выпуска. Но для большинства не зарегистрированных в Украине препаратов возможна терапевтическая замена доступными в Украине лекарственными средствами. При этом стоит учитывать, что в Великобритании все выписываемые врачами препараты включены в систему реимбурсации и их стоимость компенсируется государством. Соответственно, и в лечении могут использоваться дорогие инновационные препараты.
В свою очередь, в Украине основным плательщиком является пациент. И далеко не каждый из них может позволить себе применение инновационных лекарств. Поэтому при включении препаратов в протоколы лечения и ГФУ важно учитывать такой аспект, как экономическая доступность.
ИТОГИ
В целом ГФУ схож по своей структуре с БНФ. Он содержит информацию о лекарственных средствах, способах приема и дозировках, правилах выписывания рецептов и т.д. При этом около ⅓ наименований лекарственных средств из БНФ не зарегистрированы в Украине. Однако для большинства из этих препаратов возможна терапевтическая замена зарегистрированными в Украине лекарственными средствами.
Возникает вопрос — стоит ли регистрировать в Украине недостающие молекулы по упрощенной процедуре? Сегодня бюджет, выделяемый государством на закупки лекарств, не обеспечивает потребности украинских пациентов в фармакотерапии, а платежеспособность населения низкая. В таких условиях выводить на рынок новые дорогостоящие молекулы нецелесообразно. В то же время на украинском рынке представлен широкий ассортимент препаратов, а вот вопрос с доказанной эффективностью лекарственных средств остается открытым, и именно его необходимо решать в первую очередь.
Денис Кирсанов

http://www.apteka.ua/article/321197

Детальніше

Нагадуємо, що триває дія програми “Потурбуйтеся про здоров’я батьків!”

Здоров’я – головна цінність. Ніхто не застрахований від хвороб, які приносять людині крім фізичних страждань, ще й матеріальні проблеми. Щоб їх уникнути та мати необхідні ліки, у кожного мешканця області є можливість приєднатися до тих, хто давно перебуває в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК).

Якщо захворіли мама чи батько і Ви не знаєте, де взяти гроші на лікування та обстеження, пропонуємо взяти участь в соціальній програмі «Потурбуйся про батьків». Завдяки їй пільгові умови вступу та можливість користуватися послугами ЛК через місяць після першої сплати мають батьки, якщо дорослі діти вже перебувають в організації. Зверніться до відділень банків (ПриватБанку, Державного Ощадбанку,) або Укрпошти з паспортом та ідентифікаційним кодом батьків. Там сплатіть кошти в розмірі 603 грн (480 грн як благодійний внесок за рік, 3 грн вступні та по 40 грн за три місяці).

Посвідчення члена ЛК можна отримати у виконавчій дирекції (м. Житомир, вул. Пушкінська, 1), а також у філіях Лікарняної каси, які функціонують у медзакладах районних центрів. Візьміть із собою свій паспорт, посвідчення члена ЛК, свідоцтво про народження (документ, який підтверджує, що це Ваші мама чи тато), при зміні прізвища – свідоцтво про одруження.

 

Детальніше

Благодійна акція Червоного Хреста Житомирщини для жителів Сходу

За погодженням з управління освіти і науки облдержадміністрації  в загальноосвітніх школах області проведена благодійна акція «П’ять картоплин ».

В ході акції зібрано міськими і районними організаціями Червоного Хреста 72 тони картоплі, моркви, буряка, капусти та цибулі.

На нашу акцію відгукнулися не тільки учні, а й мешканці населених пунктів області за що ми щиро дякуємо всім жителям Житомирщини.

Найбільше було зібрано допомоги Олевською районною- 16500 кг., де зносили і звозили допомогу жителі району та м.Житомирі – більше 10 тон.

Активно відгукнулися на акцію в Баранівському, Бердичівському, Ружинському, Романівському, Лугинському, Овруцькому, Радомишльському, Черняхівському та Новоград-Волинському районах, містах Житомирі- 10 тон, Бердичеві та Коростені.

19 листопада 2014 року частина даного вантажу на двох вантажівка відправлено до Луганської  обласної організації Товариства Червоного Хреста. Наша допомога буде спрямована на матеріальну підтримку переміщеним особам, що змушені переїхати з районів не підконтрольних силам АТО та малозабезпеченим самотнім громадянам похилого віку, інвалідам, багатодітним сім’ям, які опинилися в скрутному становищі в Сєверодонецьку та Рубіжному Луганської області.

IMG_1504

На фото: волонтери Червоного Хреста м. Житомир

Детальніше

«Лікарняна каса Житомирської області» – з турботою про людей

Згідно з планом роботи благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» відбулось засідання її правління – в його ході було розглянуто ряд питань діяльності організації, які викликали велику зацікавленість та обговорення учасників.
Тож, доповідаючи про виконання кошторису за перше півріччя 2014 року та фінансовий стан організації за дев’ять місяців, головний бухгалтер Л.М.Пастушенко повідомила, що фінансові надходження протягом першого півріччя склали 20,8 млн. гривень при плані 20,3 млн. гривень. Проте, оскільки видатки становили 22,8 млн. гривень (при плані 21,6 млн. гривень), вони перевищили надходження майже на 2 млн. грн. Зокрема, більше від запланованої (17 мільйонів гривень) суми було витрачено на медикаменти та вироби медичного призначення – понад 19 мільйонів (91,5%). Основним чинником, який призвів до збільшення видатків, стало значне зростання вартості ліків та введення 7% ПДВ. Менше від запланованого (3,9 млн. гривень) витратили в першому півріччі на адміністративно-господарську діяльність (3,7 млн. грн.). Отож за даний період плановий показник надходження коштів виконаний на 102,2%, вступу громадян – на 104,4%, видаткова частина кошторису профінансована на 109,4%.
Проте, як зауважила доповідачка, станом на 1 жовтня ситуацію прогнозовано вже дещо виправило відповідне рішення правління про збільшення суми добровільних пожертвувань, зменшення розміру компенсації членам організації при обстеженні методом МРТ та встановленні єдиної компенсації при обстеженні методом КТ. Тож після підвищення суми добровільних пожертвувань та проведення комплексних заходів із оптимізації витрат надходження зросли – відтак негативний баланс між надходженнями та витратами, який склався в першому півріччі, зменшився і за 3 квартал сформувався позитивний баланс у сумі 2,1 млн. грн.
Отож, підбиваючи підсумки, доповідачка відзначила, що за 9 місяців склався позитивний баланс у сумі 140 665,18 гривень при загальних залишках коштів на поточних та депозитних рахунках у сумі 4,7 млн. гривень.
Доповідаючи за наступним питанням порядку денного засідання правління – про надання медичної допомоги членам організації – заввідділом аудиту та управління якістю ЛДП Р.В.Артюх повідомила, що за 8 місяців цього року за рахунок «Лікарняної каси» її члени отримали медичну допомогу в 293 865 випадках (проти 264 512 аналогічного періоду минулого року – відтак показник зріс на 11%) на суму 23,9 млн. гривень (проти 21,9 млн. гривень – 9,24% – минулорічного періоду). Загалом проліковано 89 271 особу (проти 85 436 – зростання на 5%) при середній вартості лікування 214,81 грн. (проти 209,52 грн.). Зокрема, на стаціонарне лікування було витрачено 59% коштів, за які проліковано 41 196 пацієнтів (проти 40 949 – зростання на 1%), середня тривалість лікування становила 7,55 дні, середня вартість лікування склала 342,85 грн. (зокрема, ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського – 626,95 грн., обласний онкодиспансер – 539,89 грн.). На амбулаторно-поліклінічне лікування витрачено 41% коштів, за які проліковано 48 075 пацієнтів (проти 44 487 – зростання на 8,1%). Доповідачка відзначила, що зростанню кількості пролікованих амбулаторно пацієнтів (відтак зменшенню показника пролікованих стаціонарно) сприяло збільшення переліку нозологічних хвороб, які лікуються амбулаторно, з 52 до 104. В умовах денного стаціонару проліковано 16 589 пацієнтів (проти 17 425 – зменшення на 4,7%, в умовах стаціонару вдома – 1 322 пацієнти (проти 1 432 – зменшення на 8%), в амбулаторних умовах – 30 164 пацієнти (проти 25 630 – зростання на 17,6%). Зросла також кількість обстежених за фінансової допомоги «Лікарняної каси» – 200 342 пацієнти (проти 174 337 – зростання на 14,92%) на суму 4 699 547 грн. (проти 3 946 684 грн. – зростання на 19,07% за рахунок збільшення вартості реактивів). Сума витрат на обстеження методами КТ та МРТ зменшилася на 1,8%.
Загалом же, на чому наголосила доповідачка, лікування хворих проводиться згідно з відповідним Законом України «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я щодо вдосконалення надання медичної допомоги» та затвердженими ДОЗ ОДА локальними клінічними протоколами надання медичної допомоги жителям Житомирської області та лікарським формуляром (наразі видано восьмий випуск лікарського формуляра відповідно до шостого випуску державного лікарського формуляра, переглядаються протоколи лікування). Це дає можливість пацієнту отримати гарантовану, якісну медичну допомогу на всіх етапах її надання.
Проте, як зауважила Р.В.Артюх, відзначаються й недотримання лікарями протоколів лікування (5,9% проти 6,2% в 2013 році) – найбільше випадків зафіксовано в ЛПЗ Народицького, Лугинського, Олевського, Радомишльського, Червоноармійського, Коростенського, Ружинського районів, ЖОПЦ, ОКЛ імені О.Ф.Гербачевського, обласному онкодиспансері, ЦМЛ №2 Житомира, відділковій лікарні Коростеня. Внаслідок цього за 8 місяців цього року необґрунтовано витрачено 637 959 грн. Крім того, за результатами проведеного АВС-VEN аналізу 19,6% коштів (2,7 млн. грн.) витрачені на другорядні препарати (найбільше в закладах Романівського, Ружинського, Коростенського, Народицького, Брусилівського, Чуднівського, Черняхівського районів). Охарактеризувала доповідачка також проведення ступеневої терапії при застосуванні антибіотиків у лікуванні членів ЛК, відзначивши недостатню кількість випадків її застосування (суттєво це здійснюється в дитячих відділеннях лікувальних закладів лише Бердичева та Коростеня).
Також серед недоліків у роботі лікарів доповідачка наголосила на подвійних стандартах у призначеному лікуванні, про що йшлось на трьох засіданнях клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров’я ОДА, в яких брали участь експерти «Лікарняної каси». Це ж відмічається й при зверненнях пацієнтів, на що вказано головним лікарям відповідних медичних закладів.
Також доповідачка поінформувала про продовження реалізації пілотного проекту з попередження кризових перебігів бронхіальної астми та ХОЗЛ в ЛПЗ Бердичева, Коростеня, Житомира та Новоград-Волинського району.
Крім того, члени організації отримують через Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація лікарняних кас України» медичну допомогу не лише в лікувальних закладах області – протягом 8 місяців 2014 року видано 143 направлення членам ЛК для отримання медичної допомоги в медичних установах Києва (117 осіб отримали її на загальну суму 263 тисячі гривень). Отож, як підсумувала Р.В.Артюх, благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» прагне максимально задовольнити потребу громадян (членів організації) в отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги.
Також уваги учасників зібрання потребували питання про прийняття та поновлення громадян у «Лікарняній касі», виключення їх із організації та результати телефонного опитування членів ЛК, котрі перебували за звітний період на лікуванні в ЦМЛ №2 м.Житомира, про що доповів заступник виконавчого директора С.М. Грищук. Він зазначив, що 65 опитаних респондентів повноту медикаментозного забезпечення за рахунок Лікарняної каси за 5-бальною шкалою оцінили в 3,8 бали, 64% опитаних купляли ліки за власний рахунок. За результатами аналізу, в переважній більшості це препарати, що відсутні в протоколах лікування та лікарському формулярі, що в черговий раз підтверджує наявність подвійних станартів у призначеннях лікарів. Не зважаючи на це, 74% опитаних будуть рекомендувати вступати до ЛК своїм родичам, близьким, знайомим. С.М. Грищук наголосив, що люди позитивно сприймають опитування, тому воно буде продовжене з залученням пацієнтів, пролікованих в інших закладах охорони здоров?я.
Серед питань, які розглядали учасники зібрання, було затвердження тимчасового положення, розробленого відповідно до рішення правління БО «Лікарняна каса Житомирської області» з метою надання підтримки в медичному забезпеченні учасників АТО.
– До нас звертались уже й самі вони, і їх родичі з проханнями про надання медичної допомоги, як учасникам АТО, – розповів виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» В.С.Мишківський. – Тому правлінням на черговому засіданні розглянуто питання максимального сприяння в наданні медичної допомоги цим людям. Так, прийнято рішення про те, щоб дати їм можливість отримати медичну допомогу за рахунок ЛК – відповідно до протоколів лікування, Лікарського формуляру, діючих Положень – за умови, що громадяни, котрі мають документальне підтвердження учасника АТО, сплачують вступне і щомісячне добровільне пожертвування. Тобто пільга полягає в тому, що людина не чекає три місяці – сплативши лише 38 гривень (і щомісячно в подальшому), вона з наступного дня набуває повністю всіх прав: може лікуватись на необмежену суму, в необмеженій кількості випадків, отримувати всі види консультативної, лабораторної допомоги – як усі члени ЛК, котрі перебувають в організації протягом уже не одного року й мають на це всі підстави відповідно до існуючого положення щодо перебування в ЛК.
А ще до розроблення та затвердження положення, як розповів В.С.Мишківський, до «Лікарняної каси» звернувся учасник АТО – член організації – з проханням виділити додатково кошти на лікування. До розгляду питання підійшли зважено, відповідально – поранений отримав суттєву фінансову допомогу на лікування та реабілітацію, які наразі проходить у лікувальних закладах Міністерства оборони України.
– Хочу додати, що положення вступило в дію з 7 жовтня цього року й діє до 31 грудня 2014 року, – уточнив виконавчий директор організації. – Затим на засіданні правління ми підведемо підсумки роботи за ним і приймемо рішення щодо продовження його дії, змін та доповнень – з тим, щоб люди, які захищали Вітчизну, були самі максимально захищені.

Детальніше

Успіхи Медреформи: на словах і на ділі. Житомирщина

Реформування первинного рівня надання медичної допомоги, про яке всі так багато дискутують, нібито відбулося. У районах області створені центри первинної медико-санітарної допомоги: до їх складу увійшли амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти. Та чи на таке реформування чекали медики?

 

VZ_40-41_Страница_16_Изображение_0001Володимир Криворучик, завідувач амбулаторії загальної практики-сімейної медицини смт Озерне, центру ПМСД Житомирського району

— Практично я ще не відчув реформування системи охорони здоров’я, зокрема, «первинки». Ще 10-15 років тому ми пропонували, щоб усі кошти — для первинного, вторинного й третинного рівнів — планувалися на одного жителя. Щось подібне до реформи на рівні нашої амбулаторії відбулось уже давно, я сказав би — так історично склалося. Я працюю тут майже 30 років й особисто знаю кілька поколінь мешканців Озерного, яких обслуговує зак­лад (на прийом приходять уже онуки моїх перших пацієнтів), тому й працювати за впроваджуваною реформою мені не звикати. Ще задовго до реформи фактично 80% населення селища вже зверталися по медичну допомогу спочатку до лікарів медичного закладу на місці — як ми зараз називаємо, «первинки». Ми ж за необхідності, як раніше, так і зараз, направляємо пацієнтів на консультації до вузькопрофільних спеціалістів районної, обласної лікарень, обласного медичного консультативно-діагностичного центру тощо. Тож поки якихось глобальних результатів реформування я не бачу: що було, те й залишилось. 

ВЗ А як справи в амбулаторії? Чи торкнулися її проблеми із забезпеченням ліками та вакцинами?
— Дільниця в нас компактна — практично все населення мешкає в багатоповерхових будівлях, тож, обслуговуючи виклики, не потрібно «накручувати кілометри». До того ж маємо автомобіль для виїздів.
У нас успішно діє денний стаціонар — тому на лікування до закладів вищих рівнів надання медичної допомоги ми направляємо порівняно невелику кількість пацієнтів. За штатним розписом денний стаціонар розрахований на 20 ліжок, але фактично працюють 5-7 ліжок у три зміни: хворий прийшов, здав необхідні аналізи, «прокапався» дві-три години та й пішов додому.

Окрім того, здійснюємо, звісно, ще й амбулаторне лікування хворих — близько 250 осіб протягом зміни. Останнім часом збільшилася кількість звернень дитячого населення. У нас на дільниці 82 дитини віком до року. Дорослому простіше поїхати до районної, обласної лікарні, а дітей ведуть насамперед до амбулаторії. Та й чимало маленьких пацієнтів привозять до нашої амбулаторії з довколишніх сіл, адже багато з них навчаються в школі чи відвідують дитячий садок в Озерному.

Звісно, трохи важкувато зараз із медикаментами, але ми все одно намагаємося вирішувати це питання: щось за рахунок благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», інше — за державними програмами. Медикаменти для надання, наприклад, невідкладної допомоги маємо. Частину коштів отримуємо з місцевого бюджету за програмами медичного обслуговування інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, лікування хворих на цукровий діабет тощо. Трохи проблематично стало з імпортними препаратами — через їх подорожчання: велику кількість ми замінити не можемо, оскільки нашим хворим їх призначають вузькопрофільні спеціалісти на консультаціях в обласних лікувальних закладах, столичних клініках.

Важко зараз із вакцинами — їх не вистачає. Ми як тільки отримуємо, наприклад, БЦЖ, одразу збираємо всіх дітей, яким необхідно зробити щеп­лення. У районі, знаю, це серйозна проблема, та й в області загалом також. Але, як я вже сказав, і це питання намагаємося вирішувати (хоча, по правді, дуже важко): медсестра щодня нагадує мені — мовляв, нам необхідна вакцина, а я дуже наполегливий — відповідно, наполегливо нагадую про це керівництву. І щоб я не був ще «наполегливішим» у своїх нагадуваннях — потрібні вакцини виділяють.

Проблеми існують і з забезпеченням лабораторними реактивами — особливо тими, що використовуються для контролю цукру в крові, адже хворих на цукровий діабет у нас більше сотні, а відмовити їм, особливо людям похилого віку (мовляв, прийдете на обстеження лише раз на місяць, а не двічі-тричі), ми не можемо. Тому закінчуються реактиви — знову їдемо в центр ПМСД району, просимо.

Бензин, звісно, потрошку «урізають» щороку — тобто виділяють усе менше коштів на його придбання, адже ціна зростає постійно, та й на запчастини теж. Але все одно пишу заявку: немає цього місяця — буде наступного, немає наступного — знову йду до керівництва, оббиваю пороги, стукаю в двері. Виділили кошти — добре, не виділили — я знову прийду за два тижні. Вважаю: «хто стукає, тому відчиняють». Адже просто сидіти чекати — певно, що нічого не матимеш.

ВЗ Обсяг роботи чималий, як вдається організувати процес?
— Я дуже задоволений роботою лікарів загальної практики-сімейної медицини Лідії Іванівни Семенець та Тетяни Всеволодівни Прилепської (остання, до речі, раніше працювала акушером-гінекологом, тож, опанувавши спеціалізацію лікаря загальної практики, «взяла на себе» всю педіатрію, акушерство та гінекологію). Із ними ми розподілили обслуговування 6,5 тисяч осіб населення нашого селища, крім того, я веду денний стаціонар. Допомагають нам 15 медсестер — якщо всім гуртом працювати самовіддано, то цю роботу можна зробити.

Дуже складно, наприклад, було запустити пілотний проект по гіпертонії. Усіх хворих на гіпертонію — а це близько тисячі пацієнтів — довелося викликати, кожному розповідати, що завдяки проекту лікуватись їм буде дешевше, що проект діятиме не тільки зараз, а й продовжуватиметься далі. Процес запустили (потім, щоправда, він призупинився через відсутність фінансування), і зараз пацієнти самі приходять і просять виписати їм рецепти. Так само було і з «Лікарняною касою» — ще коли починалась діяльність цієї благодійної організації. Переконували наочно й практично: одному пацієнтові — члену «Лікарняної каси» — для лікування на денному стаціонарі надавали медикаменти безкоштовно, його ж сусіду по палаті, котрий такого членства не мав, говорили: «А вам доведеться такі самі препарати придбати власним коштом».

ВЗ А обладнання вистачає?
— Маємо електрокардіограф — його нещодавно подарувала нам також «Лікарняна каса Житомирської області». У нас один ЕКГ остаточно зламався, другий теж ремонту не підлягав, коштів же на придбання нового ми не мали — тож я звернувся до «Лікарняної каси». Її виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський сказав: «Зробимо, адже це потрібно для амбулаторії, тобто — для людей». Крім того, ця організація забезпечувала нашу амбулаторію пластинками для глюкометра, зараз ми отримуємо від них плівку для електрокардіографа. Та й загалом максимально забезпечуємо хворих медикаментами за рахунок «Лікарняної каси». Деякі надаємо навіть понад визначену норму, зокрема, препарати, які передбачені до застосування, а відтак і відпуску в закладах вторинного рівня. Пояснюю їм: «Пацієнт хворіє 15 років, лікується вдома, тож давайте зробимо йому стаціонар на дому й забезпечимо необхідними для цього медикаментами!» І лікар-експерт підписує дозвіл, бо ж то — для пацієнтів. Отак за рахунок «Лікарняної каси» я й долаю труднощі з медикаментами, адже майже 60% пацієнтів, які приходять на прийом, — члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Це для нас величезна підтримка.

Маємо й інших благодійників, котрі на наше прохання привезли в амбулаторію чотири нові кушетки й два функціональні ліжка для денного стаціонару — такі, що можна навіть у реанімаційному відділенні ставити. Є у нас надійні помічники — і з ліками допомагають, і з обладнанням, і з ремонтом. Лише одну проблему вони не можуть за нас вирішити — нове приміщення.

ВЗ А старе не задовольняє потреб амбулаторії?
— Зараз ми працюємо в такому приміщенні: знизу підвал — тепло, зверху тече. Такий от «ковпак», у якому на стінах ростуть гриби. А там же медпрацівники сидять! Та й хворим як бути на прийомі? Заходиш у дві кімнати денного стаціонару, де ми зробили ремонт, — як зовсім в інший світ потрап­ляєш. Це питання неодноразово порушували й інваліди, й учасники Великої Вітчизняної війни — обурюються, що їм, та й наступним поколінням, доводиться лікуватися в таких умовах!

Я вже скаржився і в департамент охорони здоров’я облдержадміністрації, і в районну раду, і в міністерства — охорони здоров’я України, оборони України, але питання не вирішується. При цьому на території селища вже кілька років пустує двоповерхове приміщення колишнього штабу військової частини — ми намагаємося отримати дозвіл на його переобладнання в амбулаторію, але поки нічого не виходить. У тому двоповерховому приміщенні не те, що амбулаторію, — там поліклініку можна зробити, стаціонар на 20 і більше ліжок. Ви уявіть: якщо людині треба, наприклад, у районній лікарні лікуватись, то їй рідні мають і зранку їсти привезти, і в обід та ще й на вечір щось там лишити. І так щодня. А тут на місці ця бабуся потихеньку прийде в денний стаціонар, її «прокапають», аналізи зроб­лять, ЕКГ — та вона й додому піде. Зрозумійте: у стаціонарі повинні перебувати хворі, які потребують цілодобового нагляду, котрим необхідно двічі на день зробити ЕКГ, крапельниці, інгаляції, консультації вузькопрофільних спеціалістів. А деякі хворі, наприклад, банальну вогнищеву пневмонію чи радикуліт лікують стаціонарно. Такий пацієнт лише зранку й увечері отримує ін’єкції, а далі — цілий день вештається відділенням. То дайте йому вис­новок — нехай він лікується вдома, а в денний стаціонар приходить лише на маніпуляції. Це ж яка економія для бюджету!

Крім того, хворому, щоб зробити рентген, фіб­рогастроскопію, УЗД, ще якісь обстеження, пот­рібно їхати до «районки» — вважаю, що цей вид надання медичної допомоги повинен «прий­ти» до пацієнта. Той самий УЗ-апарат можна встановити в звичайній кімнаті із захисним екраном (облаштувати кабінет на рівні нашої амбулаторії нескладно) — нехай раз на тиждень спеціаліст приїжджає: хворі швидше прийдуть до амбулаторії, ніж доберуться до «районки». Ту ж фіброгастроскопію зробити: раз на тиждень вузькопрофільний спеціаліст приїхав, провів 15 обстежень, виявив дві виразки та п’ять гастритів — і поїхав із результатами. Те ж і з окулістом — що, ми не можемо купити на дільницю щілинну лампу? Приїхав раз на тиждень окуліст — ми йому «дали» 50 пацієнтів, він їх оглянув. Адже дідусям і бабусям дуже важко добиратись до нього автобусом у медичний заклад у Житомирі. Зараз лікар однієї з приватних клінік офтальмологічного профілю в обласному центрі успішно практикує таку схему: приїхав, прий­няв пацієнтів і поїхав. А чому ми в державному закладі не можемо робити так само? Це стосується і невролога, і будь-якого іншого спеціаліста. Я домігся, наприклад, того, що до нас виїжджає ендокринолог — у мене дуже багато хворих на цукровий діабет, багато з них — з ускладненнями, є лежачі після інсульту з цукровим діабетом. Тож ендокринолога раз на місяць, а то й двічі, забираю на прийом в Озерне: аналіз крові на цукор зробили, лікування розписали — пацієнт лікується. Повірте, все це реально: не пацієнт повинен до лікаря йти — лікар має йти до пацієнта.

ВЗ А на чому, на вашу думку, має бути акцент медреформування?
— Прикро констатувати, але вважається, що в сільських амбулаторіях працювати не престижно: мовляв, от вже хто не «влаштується» в місті, того відправимо лікарем загальної практики. Престижно працювати в закладах третинного рівня: тільки закінчив інститут, ще й року не пропрацював — а вже консультує хворих. А я вже 30 років стажу маю й тому більше за нього знаю, адже цей спеціаліст ще «руку не набив». І от він моїх пацієнтів консультує, а я після цього направляю їх, наприклад, до обласного медичного консультативно-діагностичного центру — і там результати обстежень, консультації й приз­начення зовсім інші — правильні! От тут реформа повинна бути! Ми ж на місцях за цією реформою, яка вважається нововведеною, фактично працюємо вже років 20-30. Ми давно вже сімейні лікарі, адже лікар нинішньої «первинки» знає проблеми кількох поколінь своїх пацієнтів — мешканців обслуговуваного ним населеного пункту. Тому треба в першу чергу вкладати гроші в «первинку». Зазвичай, на медрадах «первинки» права голосу з цього питання не мають — а повинні мати, більше того — мають диктувати умови: що необхідно купувати для медзакладів, як розпоряджатися коштами. Адже сільські амбулаторії перші стикаються з проблемами збереження здоров’я населення, і саме сільський лікар найпершим приходить до хворого — бере фонендоскоп, тонометр, лікарський чемодан і йде. І як він вирішує питання порятунку життя людини — ніхто не цікавиться. Саме йому дякують, що людина видужує й залишається жити. Фельдшерів, котрі по 20-30 років працюють, на селі люди звуть лікарями, тому що вони справжні практики й перевершать багатьох дипломованих лікарів. Медпрацівників амбулаторій, фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів потрібно цінувати. Як і роботу медичних закладів на місцях.

Розмову вела Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», м. Житомир

http://www.vz.kiev.ua/zhitomirshhina-lvivshhina-uspixi-medreformi-na-slovax-i-na-dili/

Детальніше

Кут зору

Працівники “Житомиробленерго”  про Лікарняну касу

Детальніше

Вітаємо!

Шановні колеги!

Прийміть щирі вітання з нагоди 11-річчя від дня створення благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини», які з повагою адресуємо від членів правління, виконавчої дирекції та всіх членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»!
Ми щиро пишаємось співпрацею з вами, адже робимо єдину справу – таку потрібну нашій країні та її мужньому народу. Вам є чим гордитись, озираючись на пройдене – за вас промовляють ваші справи. Той авторитет, шана та повага, які маєте сьогодні – то найвищі оцінки вашої діяльності, які визначили люди. Багато років поспіль медична галузь Полтавської області відчуває вашу підтримку. Надзвичайно вдячні вам тисячі мешканців Полтавщини, котрим ви подали руку допомоги в скрутний для них час.
Тож зичимо вам, щоб кожен день повнився добром і радістю, нових досягнень та перемог. Невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів в ім’я рідної вам Полтавщини та всієї України. Хай наші дружні привітання додадуть життєвої наснаги у скарбничку ваших добрих справ!

Зі щирою повагою – члени правління, виконавча дирекція та всі члени благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»

Детальніше

Вітаємо з днем фармацевтичного працівника!

Дорогі фармацевтичні працівники Житомирщини!

З великою повагою до вашої професії та щирою шаною до кожного з вас вітаємо з професійним святом!

Нехай буде цей день для вас наповнений гідним визнанням професійного внеску в загальнодержавну справу. Висловлюємо щиру подяку та шану за вашу вкрай необхідну клопітку працю, яка визначається ще й найвищими моральними критеріями: порядністю, чесністю, принциповістю. Прийміть щонайщиріші побажання міцного здоров’я, гарної долі, трудових досягнень, атмосфери високої духовності та поваги в колективах. Бажаємо вам та вашим родинам міцного здоров’я, благополуччя, успіхів. Нехай збуваються ваші кращі задуми, буде щасливою доля! Миру й спокою всім на нашій українській землі!

8

З повагою, голова Правління БО «Лікарняна каса Житомирської області», д. мед. н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України В.Д. Парій.

Детальніше

Врахувати «за» і «проти»

Коли з високих трибун та у великих залах активно обговорюється (а часто ще й із суперечками) необхідність (а чи палке заперечення) проведення реформування системи (чи її окремих напрямків) охорони здоров’я, щоразу хочеться запитати як у прихильників реформування, так і в їх опонентів: «Чи всі оці суперечки й дискусії не є «стрясанням повітря» й закінчаться, зрештою … нічим (бо ж грошей для якихось глобальних змін немає)? Чи можете ви запропонувати дійсно дієві шляхи виходу галузі з нинішньої ситуації? Чи варто так огульно заперечувати те, що існує наразі («весь мир разрушим до основанья, а затем…»), а чи все ж досить внести певні корективи – врахувавши сьогоднішні реалії й потреби медицини?» Проте – це власна думка автора. Що ж думають із цього приводу спеціалісти?
– Я згадую, як ми в інституті вивчали різні системи організації охорони здоров’я – Беверджі, Тейлора, Семашка, – говорить головний позаштатний акушер-гінеколог департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, завідуюча гінекологічним відділенням ЦМЛ №1 Житомира Валентина Євгенівна Донець. – «Найріднішою» для нас була саме система Семашка (на початку своєї кар’єри я ще навіть за нею працювала) – на мою думку, одна з найкращих систем організації охорони здоров’я з надання медичної допомоги населенню всієї країни й Житомирщини (оскільки я опікуюсь здоров’ям населення саме області), зокрема. Адже це – профілактична медицина, спрямована на кожного жителя. Тобто при даній системі медицина опікується не лише покращенням здоров’я хворої людини, вилікуванням того чи іншого захворювання, а й проводить масштабну санітарно-гігієнічну, роз’яснювальну роботу, здійснюючи профілактичні огляди, заходи зі вчасного оздоровлення населення та попередження того чи іншого захворювання тощо. Тож в ідеалі, звісно, це прекрасна система. Але, на превеликий жаль, і найбільш дороговартісна. Адже, щоб опікуватись здоров’ям кожної людини, необхідно мати певні кошти – без них ні збережеш їй здоров’я, ні вилікуєш. І як не прикро констатувати, але, на жаль, ця система в нашій країні наразі потерпіла крах – оскільки достатнього фінансування немає.
Крім того, проблему цієї системи я вбачаю ще й у тому, що фінансування лікувальних закладів за нею розраховане на ліжко, виходячи з чисельності жителів і показника їх госпіталізації. Як практикуючий лікар, я переконалась, що це не завжди виправдовує себе – якби наша держава не рахувала кошти, ми мали б можливість кожне захворювання пролікувати в стаціонарі, забезпечити фінансово й харчування, й медикаменти, й захищені статті (заробітну плату, енергоносії), кожен пацієнт із якимись хронічними захворюваннями двічі в рік мав би можливість профілактично пролікуватись. Все це в ідеалі було б, звісно, дуже добре, проте – високозатратно. А зайвих коштів немає – додатково виділені для потреб медицини субвенції спрямовуються на наближення до населення сучасних високовартісних технологій. Тож ми змушені ретельно рахувати кошти, передбачені для щоденних, як мовиться, потреб, і витрачати їх надзвичайно заощадливо (відтак утримувати в районах області, наприклад, такі величезні лікарні нелогічно – фінансувати їх наразі просто неможливо).
Система Семашка прекрасно працювала тоді, коли не було безробіття, такої міграції населення, як зараз, і практично всі його верстви організовано проходили медогляди за місцем роботи. В результаті проведеної диспансеризації ми могли виявити певне захворювання на його ранніх стадіях і відразу скерувати хворого до лікувальних закладів певного рівня надання медичної допомоги для його дообстеження, призначення лікування й спостереження затим (після отриманого лікування) лікарів за ним навіть у найвіддаленішому куточку нашої області. До того ж – знову ж таки за системою Семашка – ще й господарство (організація, підприємство), де працював цей хворий, виділяло йому путівку для профілактичного оздоровлення. Тобто таким чином ми могли зберегти здоров’я людини – це дуже важливо.
Нині ж реалії часу «працюють» не на користь даній системі – відповідно вона не дає очікуваної (й отримуваної колись) ефективності. Скажу як лікар-гінеколог, що, наприклад, у нас є зараз райони, де в гінекологічному відділенні працює лише один-єдиний лікар, котрий не може оперувати – навіть просто через те, що він один (у зв’язку з цим, до речі, знижується і його кваліфікація). А ліжка такого гінекологічного відділення проте повинні фінансуватись – що є невиправданою розкішшю. А якби кошти, як мовиться, «йшли за пацієнтом», а не «на ліжко», то цей пацієнт був би скерований (до того ж – вчасно) до лікувального закладу вищого рівня надання медичної допомоги чи в інший (такий же, але, наприклад, сусіднього району) лікувальний заклад, де є можливість прооперувати його, де просто є багато лікарів із досвідом. Тобто пацієнт отримав би кваліфіковану медичну допомогу.
Тож із невиправданості старої (розрахованої на ліжко) системи фінансування галузі випливає необхідність фінансування на послугу (це стосується й акушерства та гінекології). Але це не передбачено системою Семашка, це можливе лише зі втіленням зовсім іншої системи організації охорони здоров’я – страхової медицини.
Тобто – підсумовуючи – хочу сказати, що я й «за», і «проти» системи Семашка. Вона – через свою високозатратність – «спрацьовує», лише коли медицина має дуже багато коштів. На сьогодні ж я особисто бачу вихід лише в страховій медицині. Прикладом – як можливий перехідний етап чи одна з початкових стадій страхової медицини – є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області». Це саме той випадок, коли «кошти йдуть за пацієнтом». Так, наприклад, якщо в наше відділення міської лікарні поступає пацієнтка з будь-якого району області (причини й обставини бувають різні: приїхала жінка в гості й раптом виникла необхідність надати їй ургентну допомогу – «екстрена» доставляє її до найближчого медичного закладу), маючи членський квиток благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», вона отримує медикаменти саме у нас – тобто в закладі, де їй надають медичну послугу. Й це стосується всіх членів «Лікарняної каси», в який би медичний заклад області вони не потрапили – сьогодні проблеми з медикаментами для таких хворих немає. Й уже на практиці ми переконались, що все-таки кошти повинні «йти за пацієнтом» – фінансування має бути на послугу, а не на ліжко. Тобто нині діючу систему треба змінювати – як того вимагає час. Але – в сукупності з кращими напрацюваннями роботи за системою Семашка.
Вікторія Паламарчук.

Детальніше

Валентин Парій: Галузі потрібні керівники нової формації

pariyПроблема менеджменту в охороні здоров’я на сьогодні є надзвичайно актуальною для України. Передусім — у контексті проголошеної реформи галузі, яка повинна бути гармонізована із системою європейської охорони здоров’я. Бо реалізувати таку реформу без залучення сучасного менеджменту неможливо.

Без менеджера — як без рук

Нинішні керівники закладів охорони здоров’я (на 90%, якщо говорити про державні заклади) не готові до того, щоб взяти на себе таку місію, адже медичні університети не готують менеджерів у повному розумінні цього слова, дипломна освіта передбачає лише вивчення соціальної медицини та організації охорони здоров’я з елементами економіки. Частково заповнює цей пробіл післядипломна освіта, де управлінців навчають менеджменту, але вона пише починає втілюватися в якості експерименту — очно-заочної форми підготовки організаторів охорони здоров’я (18-місячні курси).

Як позитив слід відзначити, що програма навчання слухачів-курсантів розроблена спільно з фахівцями ЄС, тож курсанти отримують сучасні знання з менеджменту в охороні здоров’я. Однак поки що в Україні ще дуже малий відсоток сучасних управлінців-менеджерів охорони здоров’я: і через те, що їх недостатньо готують, і тому, що значна частина керівників у сфері управління галуззю — люди пенсійного віку, і навряд чи їм взагалі вдасться оволодіти сучасними управлінськими технологіями. Адже головний лікар ЛПЗ семашківської системи і менеджер — це зовсім різні речі. Першого навчали виконувати конкретні завдання, які ставила перед ним держава, другий повинен формувати цілі та досягати їх шляхом раціонального використання ресурсів, а не просто їх автоматичного розподілу.

Яскравий приклад для порівняння — фінансовий менеджмент. Коли говоримо про управління фінансовими ресурсами вітчизняної системи охорони здоров’я в тому вигляді, в якому воно є нині, то розуміємо, що керівнику ЛПЗ не потрібні особливі економічні знання та навички управління цими ресурсами — за нього все роблять держава, органи місцевого самоврядування, казначейство. Головний лікар у цьому процесі виконує роль звичайного статиста та підписує рахунки. Але вже в найближчому майбутньому такий підхід доведеться змінювати.

Нині вже представлено проект нового закону про особливості діяльності закладів охорони здоров’я, який передбачає, що вони можуть стати суб’єктами самостійного господарювання, і тоді керівник нестиме всю відповідальність за діяльність закладу. В системі, де започатковуються ринкові механізми, роль фінансового менеджменту виходить на перший план — для проведення економічного аналізу щодо ефективності використання ресурсів закладу. На жаль, за нашими дослідженнями, приблизно 30-40% фінансових ресурсів галузі використовується нераціонально. Наприклад, за останні 10 років консолідований бюджет охорони здоров’я держави збільшився майже в 10 разів, а темпи зростання зарплати лікарів набагато нижчі.

Не відчули такого «покращення»- і пересічні громадяни, які звертаються до медичних закладів, Бо відсутність суб’єкта самостійного господарювання не мотивує керівника закладу охорони здоров’я ефективно управляти ресурсами. Він і без того отримує кошти на так звані захищені статті. Економічні механізми управління галуззю наразі не спрацьовують. Якщо буде змінюватись система фінансування (наприклад, за обсяг послуги, за надану допомогу, за кількість прикріпленого населення), справа зрушить з місця.

Інша нагальна потреба — повна інвентаризація галузі. І це завдання також під сипу лише сучасному менеджеру, обізнаному з міжнародним досвідом, спроможному адаптувати його до вітчизняних реалій і створити ефективний управлінський режим.

Важливий компонент менеджменту — управління кадровими ресурсами. Існує поняття «функції лікарських посад», і якщо вони виконуються на 30-40%. то навіщо лікарю платити повний посадовий оклад? І навпаки, якщо він «тягне на собі» дві функції, чому отримує стільки ж, скільки і його колега, який цього не робить? На сучасному етапі, коли ми говоримо про відповідність оплати роботи лікаря обсягам і якості виконуваної ним роботи, керівники ЛПЗ повинні бути обізнаними в цих питаннях. Чи не так?

Сучасний менеджер в галузі охорони здоров’я також повинен володіти методами фармакоекономічного аналізу, щоб «навчити» кожного лікаря і цілі структурні підрозділи закладу працювати, опираючись на доказову медицину. На жаль в Україні ситуація з фармако-економікою, м’яко кажучи, непроста. Приміром, за статистикою продажів у першому кварталі 2014 року в Україні найбільше було продано «Актовегіну» — препарату, який не включено в державний формуляр і ефективність якого не доведено! Але його «успішно» використовують наші кардіологи, терапевти, неврологи, офтальмологи, кардіохірурги (таке ось «широке» і бездоказове водночас застосування).

Аналіз засвідчив, ідо лише в трьох областях України (Житомирській, Закарпатській та Полтавській) структура продажів лікарських препаратів, з точки зору доказової медицини, більш-менш задовільна, а, отже, в цих регіонах пацієнти приймають дієві ліки. І це гарний посил. Водночас, у більшості регіонів країни це питання не вирішено належним чином. Здавалося б, за останні 5 років чимало зроблено для того, аби кошти (і держави, і пацієнтів) витрачалися «з розумом». Для систематизації призначення препаратів та їх раціонального використання видано 6 випусків держформуляра , напрацьовано систему запровадження клінічних протоколів, настанов, які базуються на принципах доказової медицини. Однак реалізувати цю політику на належному рівні без менеджменту неможливо — для цього потрібні сучасні знання і підходи.

Все — заради пацієнта?

Обговорення необхідності змін у вітчизняній системі охорони здоров’я зазвичай зводиться до проблем її реструктуризації, скорочення закладів тощо. Але при цьому мало говорять про інтереси пацієнтів! А саме у них, передусім, потрібно запитати, чи влаштовує їх така реформа. І робити все для того, щоб пересічні громадяни відчули позитивні зміни в медичному обслуговуванні.

Тому, з огляду на перспективу модернізації галузі, у формуванні її ринкового «обличчя» надзвичайно важливу роль відіграватиме маркетинг. Адже потрібно буде боротися за пацієнта, дбати про імідж лікувального закладу, займатися промоцією послуг, зрештою, переорієнтувати систему на пацієнта (сьогодні вона «дивиться» зовсім в інший бік). Зрозуміло, що фахівцям, які відповідатимуть за цей напрям, потрібна спеціальна підготовка. Адже вони мають бути обізнані з системою визначення індексу лояльності пацієнтів (МРБ). їх прихильності до того чи іншого закладу та готовності порадити його своїм знайомим.

Щоправда, існує  такий контингент пацієнтів, котрі ніколи не будуть задоволені тим, як їх лікують, незалежно від того, роблять це якісно чи ні. За семашківської системи їх називали «вічнохворіючими» пацієнтами — вони ходили від фахівця до фахівця і всім були незадоволені. Зараз цю категорію називають detractor, і до них також потрібен кваліфікований підхід. Сучасний менеджмент повинен володіти необхідними знаннями та навичками, щоб запровадити систему, яка орієнтована на пацієнта і задовольняє його потреби.

Дуже важливий компонент — менеджмент якості медичної допомоги, яка є найпоказовішим індикатором ефективності функціонування будь-якої системи охорони здоров’я. Останнім часом в Україні зроблено прогресивні кроки в цьому напрямку — запроваджено галузеві стандарти, обов’язкові для всіх лікувальних закладів (еони повинні забезпечити впровадження таких стандартів та їх моніторинг, сформувати індикатори якості тощо). Все це має відобразитися на якості лікувально-діагностичного процесу. Тож усі організатори охорони здоров’я повинні отримувати необхідні для цього знання і навички як на дипломному, так і післядипломному етапі підготовки.

Кого і чому навчати

Зрозуміло, що нинішня система підготовки менеджерів охорони здоров’я в Україні не спроможна охопити всі названі складові процесу формування успішного менеджера. 2 місяці, відведені на спеціалізацію керівників закладів ОЗ, — це крапля порівняна з «морем» сучасних викликів і тенденцій змін в охороні здоров’я. Хоча на відповідних кафедрах сьогодні є і програми, і література, і викладачі, які пройшли стажування за кордоном та можуть готувати сучасних менеджерів, але для цього потрібно набагато більше часу.

Уже згадана система очно-заочної підготовки менеджерів упродовж 18 місяців — це крок уперед порівняно з традиційною системою спеціалізації керівників. На нашій кафедрі відбувся перший випуск за новою програмою, але ж це — лише 10 осіб, і ще десятеро курсантів навчаються. Потрібно збільшувати набір. У чому переваги такої системи навчання? По-перше, я вважаю, що, а огляду на специфіку галузі, менеджерів охорони здоров’я краще готувати з управлінців, які мають базову вищу медичну освіту (так, як це роблять у США, Великій Британії, хоча є й інші приклади, приміром, у Німеччині на базі економічної і юридичної освіти). Втім, людині, яка знає специфіку лікувального процесу, легше управляти ним.

По-друге, очно-заочна форма перепідготовки ідеально вписується у сучасні можливості дистанційної форми навчання. Безперечно, потрібні певні фінансові витрати для організації кафедр, придбання технічних засобів, на жаль, не всі регіони країни мають доступ до Інтернету, однак перші кроки нової програми підтвердили, що така форма перепідготовки управлінців у цілому себе виправдовує. Сподіваюся. МОЗ розвиватиме та поширюватиме цей досвід. Водночас ми не можемо відмовитися від 2-місячних курсів спеціалізації, оскільки нам потрібно якомога швидше навчити основам менеджменту велику кількість керівників ЛПЗ. І тими силами, які мають сьогодні медичні університети України, не вдасться перевести усіх, хто потребує менеджерських знань, на 18-місячну програму перепідготовки.

Тож паралельно існуватимуть два проекти, два напрямки первинної спеціалізації. Хоча для того, щоб провести медичні реформи в країні, ми повинні поступово переходити на сучасну повноцінну систему підготовки менеджерів у галузі охорони здоров’я, яка вже сьогодні потребує керівників нової формації.

Валентин Парій,

завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, медичний директор універсальної клініки «Оберіг», доктор медичних наук, Заслужений лікар України

 

http://www.vz.kiev.ua/

Детальніше

#medi